Завдання політичної освіти студентів у вищих навчальних закладах України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вісник Національного авіаційного університету. Соціологія, політологія. Науковий журнал. - К.: НАУ, 2015. - №

УДК 378.03-057.87:32 (045)

ЗАВДАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ ОСВІТИ СТУДЕНТІВ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ

Л.В. Бондар

кандидат психологічних наук

доцент кафедри педагогіки

та психології професійної освіти

Н.Г. Ісхакова

кандидат політичних наук

доцент кафедри соціології

Національного авіаційного університету

У даній статті розкриваються особливості сучасної політичної освіти української молоді у вищій школі. Метою запровадження політичної освіти є формування у студентів системи базових знань щодо теоретичних засад реалізації політики як суспільного явища, а також розвиток практичних умінь і навичок що сприятиме становленню громадянської свідомості студентів.

Ключові слова: політична освіта, громадянська освіта, політична соціалізація, політичне виховання, політична участь.

політичний освіта суспільний школа

This article is devoted to the peculiarities of modern Ukrainian political education of young people in high school. The purpose of introducing a system of political education is to develop in students a basic knowledge and skills in political aria, formation of civic consciousness of students.

Keywords: political education, civic education, political socialization, political participation .

Данная статься посвящена особенностям современного политического образования украинской молодежи в высшей школе. Целью внедрения политического образования является формирование у студентов системы базовых знаний относительно реализации политики как общественного явления, а также развитие практических умений и навыков для формирования гражданского сознания студентов.

Ключевые слова: политическое образование, гражданское образование, политическая социализация, политическое участие.

Актуальність даної теми визначається гостротою, якої набуває проблема браку політичних знань та компетентності студентської молоді. Більше половини громадян на протязі десятиліть незалежності України визнали, що їм не вистачає політичних знань, досвіду політичної діяльності. Тому, в Україні все більшої актуальності набуває необхідність політичної освіти. Вона може стати додатковим засобом засвоєння демократичних цінностей, норм, моделей поведінки. Прикладом можуть стати США, де ще з середини 19 століття викладання політичної науки мало на меті формування демократичної політичної культури молоді та прихильності до цінностей демократії.

Аналіз досліджень і публікацій

Своєрідні дослідження у галузі політичної освіти велися в межах західнонімецької школи політичної дидактики. В руслі поєднання проблем політичної соціалізації та освіти була видана праця “Політична соціалізація й індивідуалізація. Перспективи і шанси політичної освіти”, що вийшла в 1991 році під редакцією В.Хейтмайера та Ю.Якобі. Як зазначає А.Щербінін: “Роботи в галузі політичної дидактики уявляють собою своєрідний перехід від теорій політичної соціалізації до практики політичної освіти... адже орієнтовані на динаміку політичного процесу ” [5, с. 51]. З 60-х років XX століття в німецькій політико-дидактичній науці розроблялися практичні програми метою яких було поєднати процес формування політичної свідомості молоді з соціально-політичним досвідом. Тобто основною лінією системи політичної освіти та виховання стає її узгодженість з політичними реаліями. В сучасних умовах, вона спрямована на побудову освітнього процесу із урахуванням цінностей Європейського союзу.

На важливості процесу політичного навчання наголосили у свій час американські вчені Г.Алмонд і С.Верба [1], визнаючи, що складовою частиною процесу політичної соціалізації виступає навчання як важливий фактор, що обумовлює політичні орієнтації індивіда, засвоєння відповідних знань про політичну систему та її функціонування, набуття навиків політичної участі, що систематизує та врівноважує політичні орієнтації, формує моделі політичної поведінки молодого покоління.

Постановка завдання.

У вітчизняній науковій літературі все більшої актуальності набуває проблема визначення шляхів засвоєння та передачі систематизованих політичних знань через систему освіти. Метою даної статі є розкриття особливостей політичної освіти у вищій школі, а також визначення ролі політичної освіти у процесі політичної соціалізації української молоді.

Основна частина.

У дослідженнях, присвячених цьому питанню, зустрічаються два взаємопов'язаних поняття: громадянська та політична освіта.

Громадянська освіта - це комплексний напрям навчально-виховної роботи, що поєднує в собі, головним чином, елементи політичної, правової, економічної, етичної освіти. Метою навчально-виховних заходів є формування громадянина, здатного спираючись на чинну законодавчу базу, захищати свої права та свободи, надавати підтримку політичним силам, які реально можуть представляти його інтереси на рівні місцевих та вищих органів державної влади [3, с. 45]. Політична освіта - це складова громадянської освіти, як засіб формування громадянськості. Це навчання молодих громадян життю в умовах сучасної демократичної держави [2, с. 41]. В основі громадянськості лежать почуття відповідальності, обов'язку, патріотизм (почуття солідарності, причетності до історичної долі своєї вітчизни та її народу), усвідомлення себе як повноцінного члена соціальної спільноти, громадянина своєї країни, зрілість політичної і правової свідомості, повага до прав і обов'язків. Основними практичними вміннями громадянина мають бути дотримання законів, відстоювання власних прав, задоволення соціальних потреб та інтересів демократичними методами. Політична освіта спрямована на формування у індивіда певних якостей громадянина.

Отже, основними аспектами політичної освіти є формування знань про права та обов'язки людини та громадянина, конституційно-правові засоби прямої демократії (збори, референдуми, вибори, мітинги, демонстрації тощо) і представницької демократії (засади виборчого права, принципи діяльності представницьких органів влади). Основна мета політичної освіти - це формування певної здатності громадян до критичного політичного мислення, реалістичної оцінки політичних подій, раціонального вибору політичних позицій та поглядів.

Політична освіта має поетапний характер: від знайомства з персоналізованими владними фігурами, державними символами, загальновизнаними нормами поведінки до ретельного вивчення політичних інститутів й їх функцій, вироблення ставлення до політичних цінностей, вміння раціонально мислити та діяти в сфері політики.

У процесі навчання дитина поступово розвивається. У шкільні роки відбуваються важливі психологічні зміни у розумовому розвитку, а саме перехід від емпіричних знань до теоретичних, від безпосереднього чуттєвого пізнання політичної дійсності до узагальнених та абстрактних понять. Більш глибокий рівень засвоєння політико-правових знань відбувається у вищому навчальному закладі.

Головними особливостями політичної освіти у вищій школі можна виділити наступні.

А) Професійна спрямованість. Засвоєння політико-правових знань, набуття умінь, навичок політичної діяльності відбувається у тісному взаємозв'язку з підготовкою до майбутньої професії.

Б) Дослідницька складова. У вищій школі відбувається поєднання політичних знань з самостійним науковим пошуком студента у вигляді дискусій на семінарських заняттях та під час круглих столів тощо.

В) Системність. Студенти вивчають політичну науку системно, оволодівають науковими знаннями та способами (методами) розв'язання дослідницьких проблем поступово.

Метою запровадження системи політичної освіти у вищій школі є формування у студентів системи базових знань, розвиток умінь і навичок щодо теоретичних і практичних засад реалізації політики як суспільного явища, сприяння становленню громадянської свідомості студентів.

Завдання вивчення відповідних дисциплін полягає у тому, щоб дати студентам знання про особливості політики як суспільного явища, структуру та типологію політичної системи суспільства. У свідомості молодих громадян має сформуватися образ держави як головного політичного інституту суспільства. Зважаючи на швидкоплинність та гостроту політичних процесів у сучасній Україні, освічена молодь має володіти стійкими знаннями про основні різновиди політичного режиму та етапи виборчого процесу у демократичній країні. За для того, щоб усвідомлювати шляхи реалізації власних інтересів у політиці, студенти мають розуміти сутність політичних партій та груп інтересів в суспільстві, а також роль особи в політичному процесі. Стійки знання про головні сфери зовнішньополітичної діяльності України дадуть можливість молоді розуміти стратегію розвитку власної країни на міжнародній арені.

Політична освіта має «озброїти» громадян знаннями про найрізноманітніші сучасні політичні процеси власної країни та світу:

походження, сутність та соціальну обумовленість політики;

специфіку політичної влади, політичних відносин і процесів, зокрема, в сучасній Україні;

структуру, типологію політичної системи суспільства та основні форми держави як головного її інституту;

основні напрями державної політики та систему виконавчої влади в Україні;

параметри аналізу політичного режиму, його різновиди та політичні принципи сучасної демократії;

особливості виборів як форми безпосередньої демократії в Україні, різновиди виборчих систем та етапи виборчого процесу в сучасній Україні;

типи політичних партій та партійних систем, функції груп інтересів в політиці;

типи політичної поведінки та форми політичної участі;

сутність та основні напрями світової політики, міжнародних відносин, глобальних проблем сучасності.

Система політичної освіти і виховання є ефективним специфічним інститутом первинної політичної соціалізації, що забезпечує входження нових поколінь до складного світу політики. Змістом її є органічне включення в складну систему політичних відносин та інститутів через формування уявлення про державу, владу в суспільстві на повсякденному рівні, формування моделей політичної поведінки, ставлення до політичних ролей в майбутньому, підготовки до політичного життя, встановлення співвідношення норм та відхилень у політичній свідомості і поведінці. Відтак, отриманні знання мають бути підкріпленні наступними вміннями молодих громадян:

визначити власну позицію у соціальній структурі суспільства;

аналізувати шляхи реалізації соціальних потреб та інтересів у політичній сфері;

встановлювати форму державного правління та устрою сучасної України;

засвоїти повноваження вищих органів державної влади України (спираючись на Конституцію України);

обґрунтовувати засади правової держави та встановлювати рівень реалізації конституційних прав і свобод людина і громадянина в Україні;

приймати усвідомлену участь у виборчому процесі України та застосовувати норми виборчого законодавства під час виборів;

аналізувати структуру громадянського суспільства в Україні та формувати власну політичну позицію на основі усвідомлення власних потреб та інтересів.

протистояти маніпулятивним впливам на політичну свідомість громадян;

В процесі політичної освіти у студентів формується самоконтроль та самооцінка власної діяльності, що у майбутньому стане важливою якістю людини. Підґрунтя самостійності, відповідальності, ініціативності у житті лежить у внутрішніх рефлексивних процесах самої людини. Рефлексія має значення для розвитку особистості, в тому аспекті, що вона дає уявлення про цілі, зміст та засоби своєї діяльності, дозволяє критично поставитись до діяльності, у тому числі громадянської.

У процесі навчання у вищій школі студентам необхідно вміти проводити рефлексію власних дій, а це передбачає цілий комплекс умінь.

Уміння здійснювати контроль власних розумових та практичних дій.

Контролювати логіку розгортання своєї думки (суджень).

Визначати послідовність та ієрархію етапів діяльності, опираючись на рефлексію минулої діяльності через пошук її основ та причин.

Уміння бачити у відомому - невідоме, у звичайному - незвичайне, тобто уміння бачити протиріччя, яке є причиною руху думки.

Уміння здійснювати діалектичний підхід до аналізу ситуації, стати на позиції різних «спостерігачів».

Пояснювати явища та процеси та аналізували їх у залежності від мети та умов.

Рефлексивні процеси - це обов'язкова складова навчальної діяльності студентів, тому рефлексивні уміння необхідно у них цілеспрямовано формувати.

На нашу думку, політична освіта має бути втілена у зміст всієї системи освіти. Крім того, набуття досвіду політичної діяльності повинно забезпечуватися інститутами громадянського суспільства, зокрема молодіжними організаціями, адже перетворення інформації в політичні знання відбувається через її співвідношення з особистим досвідом молодої людини. На сьогодні в Україні створена системи громадських молодіжних об'єднань, кількість яких постійно зростає. Не зважаючи на це, більшість з них залишаються не чисельними маловідомими для молоді та не є для неї авторитетними та престижними. Це при тому, що завданням молодіжних об'єднань - стимулювання самостійної організованої участі у політиці. Адже, саме через діяльність формується політична свідомість і культура молодої людини.

Важливим є ефективне функціонування молодіжних утворень та об'єднань де формуються власті норми, правила поведінки, встановлюються обов'язки і відповідальність. Шляхом консолідації зусиль молодіжних організацій має бути забезпечено набуття практичного політичного досвіду, навичок демократичної діяльності молоді.

Головною метою української системи освіти (як громадянської так і політичної) виступає створення умов для розвитку особистості як громадянина України. Це передбачає формування у дітей і молоді демократичного світогляду та політичної культури, активної громадянської і професійної позиції. Крім того, важливим є виховання поваги до мови, культури, історії народів, які проживають в Україні, формування культури міжетнічних відносин. Це стане підґрунтям для консолідації українського народу в українську політичну націю, як сукупності громадян країни, які не залежно від їх соціально-групових відмінностей мають не лише рівні права та обов'язки, а й спільну політичну культуру. Молодь має бути поєднана почуттям солідарності та патріотизму і, на основі конституційно встановлених норм та процедур, здійснювати державне самоврядування, чим реалізувати свій юридичний і політичний суверенітет.

Індикатором успішної первинної політичної соціалізації є ідентифікація молодих громадян з певною країною, формування потреби належати до певної держави. У разі якщо ціннісно-нормативна системи суспільства послаблена, то політична соціалізація не є успішною, відбувається відтворення деструктивного потенціалу, що накопичений в суспільстві.

Важливість єдиної системи політичної освіти доводить той факт, що в українському суспільстві політична соціалізація відбувається у різних соціально-економічних, соціокультурних обставинах і є різною у дітей, що належать до різних соціальних груп та спільностей. Ситуація ускладнюється ще й тим, що сучасні установи освіти і виховання в Україні знаходяться на стадії постійного реформування.

Саме тому проблеми політичної та громадянської освіти в Україні вимагають подальшого ґрунтовного вивчення. Зокрема, особливої уваги потребує питання включення політичних знань в освітні програми, розробки навчальних посібників з політосвіти, які б відповідали вимогам демократичного суспільства, сприяли формуванню знань і громадянських навичок.

Висновки

Провідним напрямом гармонізації процесу політичної соціалізації молоді в українському суспільстві є подальше впровадження державних програм громадянської та політичної освіти у навчальних закладах. Ці програми мають включати формування громадянської ідентичності, почуття солідарності та патріотизму у дітей і молоді. Освітня складова політичної соціалізації повинна доповнюватися практичним досвідом. Набуття навичок політичної діяльності у молоді може бути забезпечено шляхом консолідації зусиль молодіжних організацій та політичних партій.

Список літератури

1. Алмонд Г., Верба С. Гражданская культура и стабильность демократии // Полис. - 1992. - №4. - С.123-134.

2. Жадан І., Кисельов С., Кисельова О., Рябов С. Політична культура та проблеми громадянської освіти в Україні. Методичний посібник. - К.: Тандем, 2004. - 80 с.

3. Іванов М. Що таке “громадянська” і, що таке “політична” освіта? // Політичний менеджмент. - 2003. - №2. - С.41-49.

4. Новиков А.М. Методология учебной деятельности. - М.: Издательство «Егвес», 2005. - 176 с.

5. Щербинин А.И. Вхождение в политический мир (теоретико-методологические основания политической дидактики) // Полис. - 1996. - № 5. - С.136-146.

Размещено на Allbest.ru