Житлові умови в ієрархії потреб населення

В статье определено место жилищных условий населения в иерархии потребностей, а именно показано, какую позицию занимают жилищные условия на разных ступенях пирамиды потребностей Маслоу. Раскрыта роль жилья в определении возможностей и создании условий для удовлетворения потребностей всех уровней. Потребность в жилье рассмотрена как с объективной, так и субъективной точек зрения. Показано влияние различных детерминант на эволюцию жилья и жилищных условий в соответствии с потребностями населения в различные исторические эпохи. Обобщены гипотезы возникновения строительства жилья в соответствии с потребностями населения.

Ключевые слова: жилье, жилищные условия, потребности населения, детерминанты жилищных условий, обустройство жилища, базовые удобства, обустройство жилища удобствами, социальная инфраструктура.

ANNOTATION

The role of housing conditions in the hierarchy of the population needs was determined, namely the position of housing conditions at different levels of Maslow's hierarchy of needs was demonstrated in the article. The role of housing in identifying opportunities and creating conditions for satisfaction the population needs of all levels was exposed. The housing needs were studied in the context of objective and subjective estimates. The impact of different determinants on the evolution of housing and housing conditions was revealed in accordance with the population needs in different historical epochs. The hypotheses of construction housing in accordance with the population needs were generalized.

Keywords: housing, housing conditions, needs of the population, determinants of housing conditions, arrangement of accommodation, base comforts, equipment of accommodation with comforts, social infrastructure.

Постановка проблеми. Житло є основоположною потребою людини, важливим чинником та передумовою для задоволення інших потреб, що перебувають на вищих щаблях ієрархії. Протягом усієї еволюції людства житлові умови трансформувались під дією різних чинників, проте і нині вони відіграють провідну роль у забезпеченні можливостей реалізації кожної людини у соціумі як особистості, досягненні життєвих цілей та формуванні ціннісних орієнтацій. Дослідження місця та ролі житлових умов в ієрархії потреб населення на сучасному етапі розвитку суспільства є необхідною передумовою для формування житлової політики держави. Сучасне трактування функцій житла, його обладнання спираються більше на забезпечення якісних характеристик, одночасно в багатьох дослідженнях доводиться обґрунтованість зменшення кількісних параметрів. Проте можливості задоволення потреб усіх рівнів залежать як від якості житла, так і від достатності/недостатності життєвого простору, важливо дотримуватись певного балансу між якісними та кількісними параметрами. Тому питання впливу житлових умов на можливості задоволення потреб населення не втрачають актуальності та потребують подальшого вивчення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Загалом як українськими вченими, так і дослідниками з інших країн, було зроблено чимало для дослідження особливостей житла і житлових умов. Значний внесок у дослідження проблем житлових умов сільського населення здійснили відомі вітчизняні та зарубіжні науковці, такі як В.М. Новіков (V.M. Novikov), Т.Ю. Овсян- нікова (T.Yu. Ovsyannikova), Н.П. Сітнікова (N.P. Sitnikova), Л.А. Мусіна (L.A. Musina), В.В. Семенов (V.V. Semenov), І.В. Прокопа (I.V. Prokopa), В.І. Кравченко (V.I. Kravchenko), К.В. Паливода (K.V. Palyvoda), А.П. Скорик (A.P. Skoryk), В.С. Шишкін (V.S. Shyshkin).

Однак значна частина робіт присвячена здебільшого дослідженню кількісних характеристик соціальної інфраструктури загалом і житлових умов зокрема. Так, роботи В.М. Новікова (V.M. Novikov) -- науково-аналітичні дослідження, зокрема на міжрегіональному та регіональному рівнях, у сфері функціонування та фінансування установ освіти, охорони здоров'я, культури, рекреації та туризму, житлово- комунального господарства. Житло в ієрархії потреб людства показано в працях Т.Ю. Овсян- нікової (T.Yu. Ovsyannikova). В.С. Шишкін (V.S. Shyshkin) значну частину свого наукового доробку присвятив сучасному стану житла і житлових умов в Україні.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. За значної кількості праць залишається значна кількість невирішених проблем в цій галузі, серед яких слід назвати дослідження ролі житлових умов в задоволенні потреб населення.

Мета статті полягає у спробі розкриття місця житлових умов населення в ієрархії потреб, а також ролі різних детермінант, що визначали особливості будівництва житла і зручностей на різних історичних етапах відповідно до потреб населення. житловий потреба задоволення еволюція

Спроби визначити місце і роль житла в ієрархії потреб і поведінкових мотивів привели до виникнення теорій мотивації поведінки людини. Найбільш відомою є теорія американського психолога А. Маслоу, одного із засновників гуманістичної психології. Згідно з А. Маслоу, «людські потреби розташовуються у вигляді ієрархії». Іншими словами, появі однієї потреби зазвичай передує задоволення іншої, більш нагальної. А. Маслоу визначає п'ять наборів цілей, які він називає базовими потребами. До них він відносить фізіологічні потреби (повітря, вода, їжа, сон тощо), потребу в безпеці (фізичній і моральній, працевлаштуванні, сім'ї, здоров'ї, власності, заощаджень), потребу в приналежності (дружбі, любові, сім'ї, коханні), потребу в задоволенні почуття власної гідності (самоповазі, повазі до інших, повазі від інших) і, нарешті, потребу в самоактуалізації (потребу особистого вдосконалення, що виявляється через мораль, творчість, визнання фактів, відсутність упередженості). Перші дві групи об'єднані у первинні, три наступні -- у вторинні потреби.

Наявність/відсутність житла тією чи іншою мірою визначає можливість та створює умови для задоволення потреб усіх рівнів, при цьому на двох нижніх рівнях піраміди вплив житлових умов є прямим та найбільш інтенсивним. Людина як біологічна істота потрапляє під дію фундаментальних біологічних законів, що визначають фізіологічні процеси її життєдіяльності. Так, у сучасному суспільстві досить важко уявити можливість задоволення фізіологічної потреби у сні поза житлом, чи то власним, чи орендованим, постійним, тимчасовим, але обладнаним відповідним чином (рис. 1).

Не менш вагомою є роль житла у задоволенні потреби у безпеці, що розміщена на другому щаблі ієрархії. Звичайно, небезпеки, на які може наразитись людина поза житлом, істотно змінюються протягом часу, проте і нині, скажімо, криміногенна ситуація у більшості країн світу є такою, що людині, особливо у темну пору доби, безпечніше перебувати у житлі, аніж на вулиці. Отже, житло захищає від впливу несприятливих факторів зовнішнього середовища.

У задоволенні потреби в приналежності житло відіграє хоча і не ключову, але важливу роль, особливо коли йдеться про створення сім'ї та забезпечення сприятливих умов для народження та виховання дітей. Сам по собі інститут сім'ї уже передбачає спільне проживання у помешканні, тому за його відсутності задоволення цієї потреби істотно ускладняється і часто навіть унеможливлюється. Так, результати опитування молоді, проведеного Центром незалежних соціологічних досліджень «Омега» у 2016 році, показали, що наявність окремої квартири або будинку вважають необхідною умовою щасливого подружнього життя 55,4% респондентів [1, с. 16]. Надання молодим сім'ям кредитів на будівництво або придбання житла визнається найбільш необхідним видом допомоги молодій сім'ї з боку держави 56,1% опитаних [1, с. 19].

Два верхні щаблі потреб передбачають наявність житла, проте такого прямого впливу на їх задоволення, як на потреби внизу піраміди, не відмічається. Беззаперечно, житло є необхідним для індивідуалізації особистості, розвитку творчих здібностей, формування соціальних відносин на певному рівні.

Ієрархічна природа цих потреб або цілей означає, що «домінантна мета монополізує свідомість і певним чином стимулює і організує різні здатності організму, потрібні для її досягнення. Менш насущні потреби мінімізуються або навіть забуваються і заперечуються» (А. Маслоу, 1943 рік) [2].

Водночас А. Маслоу допускав, що можуть бути винятки з цього ієрархічного розташування мотивів. Він визнавав, що певні творчі люди можуть розвивати і виражати свій талант, незважаючи на серйозні труднощі і соціальні проблеми. Також є люди, чиї цінності й ідеали настільки сильні, що вони готові скоріше переносити голод і спрагу або навіть померти, ніж відмовитися від них.