Великі міста України в індустріальну епоху

Размещено на http://www.allbest.ru/

Великі міста України в індустріальну епоху

Ключові слова: урбанізація, індустріальна епоха, велике місто, розвиток.

Мелихова Т.Л. БОЛЬШИЕ ГОРОДА УКРАИНЫ В ИНДУСТРИАЛЬНУЮ ЭПОХУ

В статье отображается исследование роста и становления крупных городов страны в индустриальную эпоху, равномерности их размещения в пределах территории страны и влияния на их развитие статуса города и периода образования. Поскольку равномерность развития крупных городов на территории страны является своего рода индикатором урбанизации ее территории.

Ключевые слова: урбанизация, индустриальная эпоха, большой город, развитие.

Melikhova T.L. THE LARGE CITIES OF UKRAINE IN THE INDUSTRIAL AGE

The article brings into focus the research of the growth and formation of large cities of the country in the industrial age, the uniformity of their placement within the territory of the country and how the status of the city and the period of formation influenced on their development. After all, the uniformity of development of the large cities on the territory of the country is the indicator of urbanization in its territory.

Keywords: urbanization, industrial age, large city, development.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Сучасними центрами урбанізації є великі міста, які акумулюють в собі інформаційні, інтелектуальні, інноваційні, фінансові та інші ресурси. Підвищення ролі міст у розвитку суспільства насамперед пов'язане з розвитком промислового виробництва. В різних країнах цей процес протікав різним чином, навіть в межах однієї країни досить часто спостерігаємо нерівномірність територіального, соціально-економічного розвитку. Як відомо, промислова революція кінця XVII ст. - другої половини XVIII ст. поклала початок індустріальній цивілізації, відбувся активний перехід від економіки аграрного типу виробництва до економіки індустріального типу виробництва. Глобального масштабу розвиток індустріалізації набуває на межі XIX - XX ст., з'являються великі технічно оснащені підприємства переробної промисловості, які впливають на розвиток населених пунктів. Україна не є винятком, і за період XX ст. - поч. XXI ст. в країні виділяють такі періоди індустріальної епохи: розвиток індустріальної епохи (з початку XX ст. до 30-х років); розквіт індустріальної епохи (з 30-х років до кінця 70-х років); занепад індустріальної епохи (з початку 80-х років до середини 90-х років); перехідна постіндустріальна епоха (з середини 90-х років до початку ХХІ ст.), коли структура зайнятості населення у сфері послуг становить 63%, а в промисловості - лише 17,6% [1, с. 180]. При цьому варто враховувати, що Україна на початку минулого століття не була територіально цілісною державою, що негативно відобразилося на нерівномірності урбанізації території України (в сучасних територіальних межах), яка збереглася й до наших днів. місто індустріальний суспільство

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання розвитку міст в різні історичні епохи розглядалися науковцями історичних (М.Е. Кавун, Я.В. Верменич, В.І. Дмитрук, С.І. Архипова, П.Т. Тронько та ін.), географічних (Д.В. Ткач, Т.Б. Заставецький, Ю.І. Пітюренко та ін.) та інших галузей знань. Дослідженням питань урбанізації та розвитку міст присвячені праці українських вчених, а саме роботи О.В. Бойко-Бойчук, О.В. Гладкого, І.В. Гукалової, Т.Б. Заставецького, О.А. Карлової, К.А. Немець, Г.П. Підгрушного, Ю.І. Пітюренко, та зарубіжних вчених, а саме роботи Е.Н. Перцика, Г.М. Лаппо, К.К. Красовського, Ю.Л. Пивоварова, А.Е. Слуки. Незважаючи на те, що питання урбанізації досліджуються не одне десятиліття, на жаль, залишається невирішеним ряд питань.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Зокрема, потребує більш детального дослідження група "великі міста", які, з одного боку, є однією з ієрархічних одиниць в системі розселення, а з іншого боку, є основою для розвитку урбанізацій- них явищ і процесів, зокрема агломерацій. Крім того, сучасні урбаністичні дослідження не завжди враховують зональні особливості фізико-географічного районування та його вплив на процеси урбанізації в Україні.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Враховуючи сказане, можна сказати, що дослідження спрямовані на становлення і ріст великих міст в індустріальну епоху та їхнє місце в сучасній системі розселення України. Адже в умовах децентралізації та переходу країни на постіндустріальний розвиток основним потенціалом цього розвитку є великі міста країни. Відповідно до мети поставлені такі завдання: дослідження росту і становлення великих міст в індустріальну та перехідну до постіндустріальної епохи; виділення ролі великих міст в урбанізації країни.

Виклад основного матеріалу дослідження. Під час аналізу історії формування і розвитку великих міст (за сучасною класифікацією), враховуючи розрізненість джерел, доводилося використовувати вибірковий метод, вдаватися до різних аналогій та зіставлень, спиратися у висновках на розрізнені та не однотипні факти. Адже в процесі аналізу прагнемо прослідкувати те, як розвивалися великі міста в індустріальну епоху та перехідний період до постіндустріальної епохи. З одного боку, історичний екскурс можна вважати поверхневим, а з іншого боку, він дає змогу виявити особливості розвитку групи "великі міста" і те, яким чином індустріальна епоха вплинула на розвиток міст цієї групи, створила передумови для розвитку великих міст України в сучасних умовах. У процесі аналізу сконцентруємо увагу на складових індустріальної епохи, які сприяли збереженню містом протягом століть лідерських позицій в розрізі регіону, країни та забезпечували його розвиток.

Особливим є й об'єкт дослідження - місто - система, розвиток якої відбувається внаслідок поєднання кількісних і якісних змін. Нині, як і в минулі епохи, не існує загальновизнаної класифікації великих міст світу, а також спостерігаються, хоча й незначні, розбіжності у класифікації великих міст України.

Так, відповідно до Л.Т. Шевчука, І.В. Гукалової, великими містами є міста з чисельністю понад 100 000 осіб, які володіють різнобічним потенціалом розвитку і здатні виступати як центри росту. Ці погляди розбігаються з класифікацією за ДБН 360-92 України, де великі міста починаються з чисельності населення понад 250 000 осіб. Як окрему групу значні міста, що слідують за середніми містами, з чисельністю від 100 000 до 250 000 осіб виділяють Я.Б. Олійник, М.М. Паламарчук. Крім того, урбанізація - це не суто просторовий процес формування і розвитку міст поза рамками процесів змін і способу життя людини. Урбанізацію розглядають з точки зору людини, способу та умов її життя. Такий підхід відображає, що "54% населення країни проживає переважно в "сільських", або "аграрно-індустріальних умовах, тобто в селах, селищах міського типу і невеликих містах" [2, с. 35]. За такого підходу вважається, що малі та середні міста не є справжніми містами. Справжніми містами автор називає міста з чисельністю жителів понад 100 000 осіб, з диверсифікованою сферою докладання праці, відносно розвинутою соціальною інфраструктурою і переважно міським способом життя. Враховуючи сказане, великими будемо вважати міста з чисельністю населення від 100 000 осіб.

Як відомо, будь-яке місто формується під впливом об'єктивних і суб'єктивних факторів, природних і антропогенних. Вже під час формування перших міст спостерігався синергетичний вплив різних факторів. Оскільки місто є цілісним організмом, процес виникнення якого здійснювався за рахунок "складних перехрещуючих процесів економічних, соціальних і військово-політичних", воно "зразу ж вступило на сцену у вигляді складного комплексу явищ <...> сили розвитку, всі елементи, з яких будувалося місто, дані з самого початку процесу" [6]. Внаслідок розвитку суспільства кількість факторів, які обумовлювали становлення, ріст і розвиток міста, розширювалася. До природних факторів приєднувалися економічні, політичні, адміністративні, суспільні тощо. Сьогодні розвиток міста залежить від взаємодії об'єктивних і суб'єктивних факторів. "Нові міські організми розвивались неоднаково, на цей процес впливало багато різних факторів, таких як природні умови, спеціалізація міста, його функціональне призначення, і, найголовніше, суб'єктивні та об'єктивні фактори" [3, с. 112]. Сила впливу цих факторів обумовлює інтенсивність розвитку міста, урбанізаційних процесів і явищ. Зокрема, поява міст у XVIII ст. пов'язана з освоєнням півдня України, а їхній ріст і розвиток - з промисловою революцією та процесами індустріалізації.

Крім того, утворення, ріст і розвиток міст пов'язані не лише з виробничою складовою економіки країни, але й з розвитком її інфраструктури, зокрема транспортної. Так, під час появи перших міст такою транспортною інфраструктурою були водні артерії суші, а саме річки і моря, які з'єднували їх з зовнішнім світом. Розвиток залізничного транспорту в другій половині XIX ст. і освоєння покладів корисних копалин позитивно вплинули на появу та ріст міст на Донбасі та Придніпров'ї, на Прикарпатті (родовища нафти і газу) та на Поліссі. В цей період на Передкарпатті виникло м. Івано-Франківськ, на півдні - Херсон, Дніпро, Маріуполь, Запоріжжя, Нікополь тощо. Швидкий промисловий розвиток Півдня в кінці XIX - на початку XX ст. "викликав значний приплив населення з Центральної Росії, насамперед у Донецько-Криворізький регіон. За рахунок прибулих робітників бурхливо зростала чисельність мешканців таких міст, як Катеринослав, Миколаїв, Одеса, Харків, Київ" [7, с. 52]. Поряд з транспортною важливу роль відіграють ринкова, соціальна, інституційна, виробнича інфраструктури. Проте дороги перебувають на першому місці. Наприклад, урбанізацію півдня України стимулювало будівництво залізниць. Загальновідомо, що виробництво за відсутності попиту та зв'язків з зовнішнім ринком, де існує такий попит, не сприяє економічному зростанню та розвитку урбанізації. Як наслідок, швидкими темпами розвивалися населенні пункти, що мали вигідне економіко-географічне розміщення, розвинуту транспортну інфраструктуру, значно повільніше - периферійні території. Зокрема, із 46 великих міст України 23 міста утворилися пізніше XVII ст. (табл. 1).

Література

1. Гузар У.Є. Дослідження етапів трансформації трудової діяльності в Україні / У.Є. Гузар // Фінансовий простір. - 2013. - № 4 (12). - С. 178-186.

2. Гукалова І.В. До питання про вибір сучасних критеріїв урбанізації в Україні / І.В. Гукалова // Укр. геогр.. журнал. - 2007. - № 2. - С. 33-42.

3. Кавун М.Е. Фактори ґенези та формування міст Катеринослава та Одеси (кінець XVШ - перша половина XIX ст.): досвід порівняльного аналізу / М.Е. Кавун, А.П. Ященко // Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Серія "Історія та географія". - Вип. 31. - Х. : ХНПУ, 2008. - С. 112-114.

4. Лозинський РВ. Урбанізація Галичини у часі і просторі / Р.В. Лозинський // Незалежний культурологічний часопис "Ї". Галичина - країна міст. - 2005. - № 36. - С. 38.

5. Население городов по переписи 28-го января 1897 года. - 1897 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://elib.shpl.ru/ru/nodes/15163-vyp-1-naselenie-gorodov-po-perepisi-28-go-yanvarya-1897-goda-po-uezdam- 1897#page/21/mode/inspect/zoom/4/

6. Неусыхин А.И. Социологические исследования М. Вебера о городе / А.И. Неусыхин // Вебер М. Избранное. Образ общества. - М. : 1994. - С. 665.

7. Розвиток українських земель на початку ХХ ст. / [Реєнт, В.Б. Молчанов, В.В. Шевченко] // Економічна історія України: історико-економічне дослідження: в 2 т. / НАН України, Інститут історії України. - К. : Ніка-Центр, 2011- . Т 2. - 2011. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: history.org.ua/UberUA/978-966-521- 573-8n0.pdf.

8. СНиП ІІ- К. 2- 62 "Нормы проэктирования. Часть, Раздел К. Планировка и застройка населенных мест. Глава 2. - М., 1967 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://znaytovar.rU/gost/2/SNiP_IIK262_ Planirovka_i_zastr.html.

9. Численность наличного населения городов и других поселений, районов, районных центров и крупных сельских населенных мест на 15 января 1959 года по республикам, краям и областям. Украинская ССР [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.webgeo.ru/db/1959/ukr.htm.

Размещено на Allbest.ru