Соціальна сутність сім’ї і шлюбу
Визначення й аналіз сутності сім’ї, як однієї з найперших соціальних інституцій. Дослідження причин зацікавленості суспільства в існуванні сім’ї. Ознайомлення з класифікацією сімейно-шлюбних відносин. Характеристика проблеми розвитку сучасної сім’ї.
| Рубрика | Социология и обществознание |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 03.03.2018 |
| Размер файла | 23,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Соціальна сутність сім'ї і шлюбу
Вступ
Усім відомий вислів "сім'я - осередок суспільства". Можна було б визначити її і як своєрідну модель або навіть ген суспільства. Адже в сім'ї виявляють багато визначальних характеристик останнього. В ній відбиваються риси соціального буття. Водночас саме через сім'ю (в ході соціалізації нових поколінь) зберігається стійкість і спадкоємність соціуму.
Ми вже наголошували на тому, що сім'я - одна з найперших соціальних інституцій. Вона виникла набагато раніше, ніж з'явилися такі соціальні інституції, як релігія, гроші, держава, освіта. Ще кілька десятиріч тому поширеною була думка, що колись, на світанку людства, між чоловіками та жінками були поширені невпорядковані сексуальні зв'язки. Згодом виник груповий шлюб, а пізніше - парна сім'я. Тепер же більшість вчених схиляються до думки, що одразу в людському суспільстві виникла парна сім'я. Такий підхід заснований на припущенні, що людське суспільство, в якому б не було однакового доступу всіх його членів до сімейно-шлюбних відносин, не змогло б стабільно існувати розшматоване ворожнечею між чоловіками через жінок і самими жінками через чоловіків. Тому суспільство і створило свою першу соціальну інституцію - сім'ю, що значною мірою усунуло підстави для конфліктів у первісному суспільстві та нормалізувало його життя. Цікаво, що заради усунення конфліктів у багатьох примітивних племенах, які пізніше були відкриті та досліджені вченими, для тих, хто брав шлюб, не було права вільного вибору партнера.
Людське суспільство розвивалося і удосконалювалось, але контроль у сфері сімейно-шлюбних відносин все одно існував, адже сім'я залишалася потрібною суспільству. Ще 100 років тому в багатьох суспільствах розлучення були утруднені чи навіть взагалі заборонені.
Зацікавленість суспільства в існуванні сім'ї стає зрозумілою, якщо розглянути функції, які вона виконує у суспільстві. Оскільки сім'я змінюється разом із суспільством, змінюються і її функції. Проте головними з них майже завжди були такі.
Функція відтворення людини. Йдеться не тільки про біологічне продовження роду, а передусім про виховання, соціалізацію молодого покоління. Вона формує у дитини уявлення про ці зв'язки і залучає її до них з народження. У сім'ї особисті потреби людей організуються на основі існуючих в суспільстві цінностей, норм, взірців поведінки, рівня культури. Через це не випадково, що серед людей, які здійснюють асоціальні вчинки, дуже багато вихідців з так званих неблагополучних сімей.
Економічна функція. Спочатку це була найголовніша функція сім'ї, оскільки вона виступала економічним осередком суспільства, а процеси виробництва концентрувалися переважно саме в сім'ї. Поступово виробництво відокремлювалося від сім'ї, і роль цієї функції знижувалась, але в нашому суспільстві не зійшла нанівець. Розвиток фермерства, сімейного бізнесу призводить до піднесення ролі сім'ї як виробничого осередку.
Господарсько-побутова функція. Зміст її полягає в тому, що, незважаючи на всі зусилля суспільства, головний тягар організації лікування, харчування, санітарно-гігієнічного та інших видів побутового обслуговування, підтримки фізичного здоров'я, догляду за дітьми майже завжди лежав на сім'ї.
Рекреаційна (відновлююча) функція сім'ї набуває усе більшого значення. Суспільне життя потребує інтенсивного витрачання фізичних і психічних сил, і людина повинна знаходити відпочинок у лоні сім'ї. Духовне спілкування, емоційна стабілізація, організація дозвілля - все це може дати сім'я. Медична статистика підтверджує це.
Зрозуміло, що всі функції сім'ї тісно пов'язані, але співвідношення їх і вагомість в суспільному житті у різні часи були різними. Сама ж потреба в існуванні сім'ї для нормального функціонування суспільства і є причиною того, що далеко не завжди людина брала шлюб за власним бажанням. Упродовж тисячоліть суспільство чи держава спонукало людей до цього.
Різні умови вимагали від людини робити це в певному віці, за певних обставин, з певними партнерами.
Проте було б неправильно вважати, що тільки тиск з боку суспільства призводив до утворення сім'ї. Кожна людина в усі часи прагнула до цього.
Причина цього в тому, що людина, як правило, вступає у шлюб з метою задовольнити власні потреби. І налічується їх багато:
- потреба в дітях, в батьківстві, контактах з дітьми, їхньому вихованні;
- потреба в одержанні матеріальних засобів існування одними членами сім'ї від інших у разі непрацездатності чи в обмін на послуги;
- одержання господарсько-побутових послуг подружжям один від одного;
- духовне спілкування;
- одержання індивідами психологічного захисту, емоційної підтримки;
- потреби у соціальному просуванні;
- потреби у спільному проведенні дозвілля;
- фізіологічні, сексуальні потреби тощо.
Отже, люди створюють сім'ю з метою задоволення не окремих, а комплексу важливих для особистого життя потреб. Деякі з них можна задовольняти і поза сім'єю, але саме в ній їх задоволення здійснюється найбільш прийнятним для людини шляхом. У цьому і полягають причини міцності сім'ї як соціальної інституції. Досить часто, якщо один шлюб у людини був невдалим, вона робить спроби ще раз створити сім'ю.
Крім того, треба підкреслити, що сімейні відносини, образно кажучи, є "найсоціальнішими". Як це розуміти? Наприклад, у виробництві, політиці та інших сферах суспільного життя людина вступає у відносини з іншими людьми, регламентуючи їх заздалегідь певними правилами, статутами, інструкціями, посадовими розпорядженнями, етикетом, ідеологією, політичними вимогами і релігійними канонами, нормами прийнятої в суспільстві моралі. І за всім цим стоїть суспільство з його санкціями за порушення норм поведінки. Для того щоб не викликати загального осуду, уникнути санкцій з боку суспільства, людина мусить дотримуватись перелічених вимог і правил, тобто виконувати якусь функціональну роль у суспільстві. Коли ж вона переступає поріг свого будинку, вона знімає з себе весь цей "одяг", залишається сама собою. У сім'ї можна побачити, хто вона насправді. Тут із "суспільного" залишається тільки те, що зовсім переплавилося в особисте, стало її внутрішнім світом у результаті інтеріоризації. В сім'ї спілкування відбувається на найбільш "суб'єктивному", "людському" рівні. Те, що на людях приховано, тут виявляється, як на фотоплівці. Мила, добродушна в суспільстві людина може виявитися нестерпною вдома. "Панцир" різних форм суспільної свідомості знімається, залишається тонка тканина індивідуальної свідомості.
Звичайно, деяка абсолютизація тут особливості поведінки людини в сім'ї зовсім не означає, що за поріг будинку не проникає "дух" зовнішнього світу.
Без цього нова людина, яка народжується в сім'ї, не змогла б адаптуватися до суспільних реалій. Сім'я - частина суспільства. Однак саме тут контакти між індивідами найбільш сильні вже внаслідок того, що в макросвіті вони звичайно чимось опосередковані, а тут - безпосередні.
1. Класифікація сімейно-шлюбних відносин
Основою сім'ї є шлюб як історична форма соціальних відносин між чоловіком і жінкою, за допомогою якої суспільство упорядковує і санкціонує, їхнє статеве життя, встановлює їхні подружні та батьківські права і обов'язки.
Сім'я існувала в усіх людських суспільствах, але форми шлюбу дуже різнилися. Соціологія виробила певні принципи типологізації сімейних утворень.
Залежно від форми шлюбу розрізняють такі типи сімейної організації, як моногамія і полігамія.
Моногамія - шлюб між одним чоловіком і однією жінкою.
Полігамія - шлюб між одним індивідом і кількома індивідами іншої статі. Шлюб між одним чоловіком і кількома жінками має назву полігінія, а між однією жінкою і кількома чоловіками - поліандрія.
Причини, що зумовили появу тієї чи іншої форми шлюбу, могли бути різними, але вчені вважають, що вони мали переважно економічний чи соціально-культурний характер.
Залежно від структури родинних зв'язків виділяють: просту, або нуклеарну, сім'ю, що складається з батьків і дітей. Якщо в сім'ї є обоє з членів подружжя - це повна сім'я; якщо один відсутній - неповна.
Якщо діти перебувають у шлюбі, але живуть разом з батьками, утворюється складна, або розширена, сім'я. У минулих століттях і на початку XX ст. більшість населення Російської імперії та деяких не дуже розвинених країн Європи жили особливою різновидністю моногамної сім'ї - патріархальною сім'єю. Вона включала три і більше поколінь, або ж дві і більше нуклеарних сім'ї, які мешкали разом і були пов'язані спільним господарством.
Головою такої сім'ї вважали найстарішого в ній чоловіка, який вирішував усі питання її життєдіяльності, керував сімейним бюджетом. Його сини, навіть вже середнього віку, разом з власними сім'ями не мали права відокремитись, поки батько не помре чи не втратить працездатність. Це були передусім селянські сім'ї, і в їх існуванні був вирішальним економічний сенс - чим більше в селянській родині робочих рук, чим досконаліший розподіл праці, тим більша ефективність її господарства. З цієї ж причини сільські сім'ї завжди були багатодітними.
Під структурою сім'ї розуміють сукупність відносин між її членами, включаючи, окрім відносин спорідненості, систему духовних, етичних відносин, у тому числі відносин влади, авторитету. На цій основі виокремлюють так звану авторитарну структуру і авторитарну сім'ю, де дружина підлегла чоловіку, а діти - батькам.
Демократична сім'я заснована на розподілі ролей не відповідно до традицій (розподілі на "чоловічі" і "жіночі" обов'язки), а на однаковій участі кожного з членів подружжя в прийнятті рішень, добровільному розподілі обов'язків. Це витікає з того, що в наш час жінка практично нарівні з чоловіком бере участь в економічному забезпеченні сім'ї, стала незалежною від чоловіка. Через це в демократичній сім'ї немає офіційного "глави сім'ї", а є лідер. Сучасна сім'я стає егалітарною, де права і обов'язки розподіляються за згодою подружжя, а діти також мають досить незалежне становище і "право голосу".
2. Проблеми розвитку сучасної сім'ї
Проблеми розвитку сім'ї умовно можна поділити на дві групи. Перша група - це ті труднощі, що є для сім'ї "зовнішніми". Це якісь несприятливі для сім'ї умови, створені суспільним макросередовищем, кризовими соціально-економічними обставинами. Вони не випливають з самої сутності, природи сім'ї, а є лише середовищем для її існування. Друга група - проблеми, що існують у сфері сімейного життя навіть за сприятливих зовнішніх умов. Вони породжуються мікросередовищем, самостійним розвитком сім'ї (наприклад, переходом від авторитарної сім'ї до демократичної).
У XX ст. практично в усіх розвинених країнах розпочалося інтенсивне залучення жінок до суспільного виробництва. У США вони становлять приблизно 44 відсотки зайнятих, у нас - більше ніж 50 відсотків, а є галузі майже повністю фемінізовані, де жінки становлять головний контингент працівників (наприклад, в освіті, медицині тощо). У нас жінки становлять більше ніж половину осіб з вищою освітою. І хоча наші жінки за рівнем зарплати відстають від чоловіків (у них вона становить 53-86 відсотків від заробітку чоловіків, на відміну, наприклад, від Швеції, де цей показник перевищує 90%), проте вони відчувають себе соціально-економічно незалежними. Крім того, впродовж десятиріч впроваджується ідеологія емансипації, рівноправності жінок і чоловіків. Якщо раніше свобода чоловіка в сім'ї уживалася поруч з несвободою жінки, то тепер жінка стала також вільною, як і чоловік (принаймні психологічно вона вимагає цього). Отже, конфлікти у сучасній сім'ї приречені самим прогресом, і вони можуть стримуватися лише взаємними вчинками чоловіка і дружини. Те, що тепер сім'я будується не на прозаїчному фундаменті економічного інтересу, а на почутті любові, не робить її міцнішою, а тим більше безпроблемною.
Викладене виявляється в тому, що у наш час набагато більше розлучень, ніж це було раніше.
Аналогічна ситуація спостерігається в усіх розвинених країнах, за винятком, можливо, Японії, де вплив індустріального розвитку ще не встиг послабити традиційно міцні сімейні відносини.
Говорячи про стійкість тенденції зростання розлучень у нашому суспільстві, треба виділити основні причини цього явища, їх можна поділити на три групи: етично-психологічні, економічні та фізіологічні.
Дослідження показують, що найчастіше причиною розлучення стає пияцтво, алкоголізм, які, в свою чергу, нерідко пов'язані з жорстоким ставленням до іншого члена подружжя і дітей. Систематичне пияцтво призводить до деградації особистості, розпаду духовного зв'язку подружжя.
Ця причина призводить до розпаду сім'ї приблизно у кожному четвертому випадку (за визначенням суду, а при опитуванні самих розлучених жінок ця причина фігурує у 50 відсотках випадків).
Друга за важливістю причина розлучень - подружня зрада.
Причиною розлучень є також "несумісність характерів", під якою розуміють неуживчивість, запальність, дратівливість. Різні погляди на життя, цілі можуть призвести до порушення нормальних відносин у сім'ї, до нервово-психологічних зривів і, зрештою, роблять неможливим спільне життя. сім'я соціальний суспільство
Причиною розлучень може бути і втручання родичів у сімейне життя, особливо під час спільного проживання. Тут переплітаються етично-психологічні та економічні аспекти.
Слід особливо підкреслити, що глибинною причиною розлучень часто виступає безвідповідальне ставлення партнерів до своїх сімейних обов'язків.
І, нарешті, третя група причин розлучень має фізіологічний характер: фізіологічна невідповідність, неможливість мати дітей, хвороби. В сукупності ці чинники становлять, за різними даними, 10 - 15 відсотків причин розлучень. У соціологічних дослідженнях сім'ї з'ясовується багато різних причин і мотивів її розпаду. Але очевидно, найзагальнішою причиною є те, що найбільші соціальні зміни в суспільстві (передусім урбанізація) значно випередили духовний, етичний, культурний розвиток членів суспільства. Старі устої зруйновані, нові не створені. Тут наочно виявляється стан аномії, коли для індивідів втрачають значущість соціальні норми.
3. Майбутнє сім'ї
Серед західних учених дуже поширена думка, що сім'я сьогодні переживає глибоку кризу, до того ж майже в усіх розвинених суспільствах.
Серед них є і суспільства, охоплені кризою, як наше, і досить благополучні в економічному відношенні країни Європи та США, країни Азії та Латинської Америки.
Ця криза виявляється у таких фактах сімейного життя:
- зменшення народжуваності дітей;
- зростання кількості розлучень;
- зростання чисельності неповних сімей і дітей, народжених поза шлюбом;
- збільшення кількості бездітних сімей; пізній час вступу у шлюб;
- проживання подружніх пар без оформлення шлюбу.
У чому ж причина цих явищ? Справа в тому, що будучи первісним елементом суспільства, сім'я віддзеркалює ті самі протиріччя, які притаманні й суспільству. Сучасна сім'я опинилась під впливом не однієї, а відразу декількох глобальних тенденцій світового масштабу. Соціологи називають серед них такі:
- зростання ролі жінок в економічній, культурній, політичній сферах суспільного життя (а це викликає їх прагнення до більшої самостійності, перегляду традиційної структури сімейних відносин, рівноправності з чоловіками у прийнятті рішень);
- утворення двох центрів життя - роботи і дому (раніше професійна діяльність і домашнє господарство існували в єдності);
- еволюція поглядів суспільства на сексуальну мораль (або сексуальна революція з послабленням соціального контролю, зростанням анонімності сексуальної поведінки, пом'якшенням традиційних уявлень про дозволене і недозволене);
- загальносвітові тенденції кінця XX ст., пов'язані з інформатизацією суспільства, новими напрямами його розвитку, зростанням особистого потенціалу.
Отже, усі ці тенденції пов'язані переважно переходом багатьох сучасних суспільств до "індустріальної" та "постіндустріальної" стадій розвитку. Деякі дослідники взагалі вважають, що на цьому етапі зникає більшість соціальних функцій сім'ї.
Роль сім'ї в процесі відтворення людини також змінюється. Зростає позашлюбна народжуваність (майже кожна п'ята дитина в Україні тепер народжується поза шлюбом). У містах дітей народжується менше, ніж в сільській місцевості, де наявність більшої кількості робочих рук у родині завжди була запорукою більшої ефективності її господарства. На кількість дітей в родині впливає не тільки урбанізація та пов'язана з нею екологія, а й рівень освіти жінок та інформатизація суспільства. Розвиток інформаційного виробництва потребує певної відповідності між новітніми технологіями і здатністю людини до праці: її загальною культурою, інформованістю, інтелектуальними здібностями, професіоналізмом, станом здоров'я, зацікавленістю в праці, працездатністю, здатністю до швидкої адаптації, спроможністю самостійно приймати рішення. Людина в інформаційному суспільстві активно займатиметься підвищенням рівня освіти, інформованості, збереженням здоров'я, гарної форми (статистика свідчить, що з кожним десятиліттям людина усе більше і більше свого часу витрачає на навчання та підтримку свого здоров'я). Для якісного зростання працівника мають бути створені відповідні життєві умови і матеріальні засоби, які включають рівень освіти і культури, житлові умови, якість харчування, сфери послуг та охорони здоров'я, можливості відпочинку. Інакше кажучи, підвищується потреба в якості життя. Такі вимоги ставлять сім'ю в умови обмеження числа дітей в родині, оскільки велика кількість їх призводить до зниження якості життя її членів (20 відсотків українських сімей взагалі не хочуть їх мати).
Крім того, сучасна людина значно менше виховується в сім'ї, ніж це було раніше, коли і представники панівних класів, і прості люди отримували домашню освіту. Ще на початку століття більшість населення Російської імперії або не мала освіти зовсім, або навчалася 2-4 роки в початкових та церковноприходських школах. Майже всі знання, необхідні в житті, сільська молодь і вихідці з нижчих верств міського населення одержували від батьків.
У сучасному ж світі вже існує багато установ та соціальних інституцій, які беруть на себе функції виховання молодого покоління. Це і дитячі садки, і середня школа, і система професійної освіти, і вищі заклади освіти, і громадські організації, і органи місцевого самоврядування, і засоби масової інформації. Тому можна говорити про зниження значення також і соціальної функції сім'ї.
Втрата суспільного значення сім'ї призвела до того, що підставою шлюбу поступово стає лише інтимна сфера. Засобом з'єднання у сім'ю стають не стільки соціальні передумови, потреби і економічна залежність, скільки чинник кохання. Можна розглянути цікаву тенденцію - лише в XX ст., коли зменшується вагомість сім'ї як соціальної інституції й зацікавленість суспільства в її існуванні, головним чинником, що спонукає людину до шлюбу, стає власне бажання, а не диктат з боку суспільства чи держави.
Характерною ознакою сучасної сім'ї є автономія її членів. Чим вищий рівень культурно-цивілізаційного розвитку суспільства, тим більше член такого соціуму усвідомлює себе як індивідуальність, тим більші у нього потреби у відокремленні. В родині, зокрема, автономність виявляється в тому, що інтереси обох членів подружжя значно ширші, ніж суто сімейні, і коло значущого спілкування для них виходить за її межі, їхня сімейна поведінка регулюється не стільки звичаями, традиціями і зовнішніми впливами, скільки індивідуальними уявленнями, естетичним ідеалом і моральними цінностями. Сім'я активно реагує на зростання автономності своїх членів. З'являються нові форми сімейних структур: шлюбні контракти на певний час, шлюб з трирічним випробувальним терміном (без народження дітей), "громадянський шлюб" (тобто шлюб за згодою сторін, але без реєстрації), "дистанційні шлюби" (окреме проживання подружжя з терміновими зустрічами), "конкубінат"(коли сім'я розпалася і її члени мають власне життя, але дітей виховують спільно), шлюб між особами однієї статі, груповий шлюб-комуна тощо.
І хоча деякі вчені вже ведуть мову про занепад нуклеарної сім'ї та її зникнення, більшість вважає, що сім'я і в майбутньому залишиться в суспільстві, але вона втратить ореол своєї "святості", "недоторканості" та "обов'язковості" для людини.
Література
1. Сірий Є.В. Соціологія :навчальний посібник. - К.: Атіка, 2004. - 480 с.
2. Джерело інформації: http://pidruchniki.ws/17810409/sotsiologiya/sotsiologiya_-_siriy_yev
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Розпад сімей як соціальна проблема суспільства, його соціальні причини. Соціальні проблеми сімей. Типи патогенної батьківської поведінки. Характерні особливості неблагополучних сімей. Проблеми родини, що має дітей, схильних до вживання наркотиків.
реферат [18,5 K], добавлен 13.02.2011Дослідження суспільства як конкретного типа соціальної системи і певної форми соціальних стосунків. Теорія соціальної стратифікації і аналіз відмінних рис сучасного суспільства. Соціальна взаємодія і соціальна структура суспільства: види і елементи.
творческая работа [913,9 K], добавлен 26.07.2011Дослідження поняття особистості, з точки зору соціології, яка розкриває механізми її становлення під впливом соціальних факторів, її участь у змінах та розвитку суспільних відносин, вивчає зв’язки особистості і соціальних груп, особистості і суспільства.
реферат [33,1 K], добавлен 23.09.2010Соціологія шлюбу і сім’ї. Шлюб та сім’я як об’єкт соціального дослідження. Функції, проблеми планування, фактори кризи сучасної сім’ї. Чинники, що впливають на вибір партнера. Причини виникнення конфліктів. Оптимізація шлюбно-сімейних відносин.
реферат [22,0 K], добавлен 26.10.2008Визначення суспільства, його сутність, елементи, прийоми та принципи структурування. Поняття та загальна характеристика соціальних спільнот. Зміст та місце соціальної політики в соціальному управлінні, аналіз досліджень її природи як соціального явища.
контрольная работа [20,8 K], добавлен 27.01.2010Програмування як інструмент реалізації соціальної політики, класифікація соціальних програм. Методичні підходи до оцінювання ефективності соціальних програм. Особливості застосування соціальних програм в сучасних умовах розвитку українського суспільства.
реферат [28,0 K], добавлен 04.06.2013Поняття молодої сім'ї в Україні. Дослідження проблем розвитку молодої сім'ї в Україні. Соціальний аналіз корелляцій функцій молодої сім'ї. Характеристика соціологічного дослідження "Мотивація вступу до шлюбу". Основи функціонування сучасної сім'ї.
дипломная работа [81,6 K], добавлен 08.05.2009Зв'язок прискорення соціальних і технологічних змін та адаптації зовнішнього й внутрішнього середовища людини. Пояснення історичного розвитку, економічного прогресу, трансформацій у всіх надбудовних інститутах суспільства, розвитку соціальних відносин.
реферат [27,9 K], добавлен 16.06.2010Сутність і мета соціальної політики. Система соціального захисту та соціальних гарантій. Соціальна безпека людини і суспільства. Єдність демографічних, економічних та соціо-культурних аспектів суспільства. Основні завдання забезпечення соціальної безпеки.
курсовая работа [33,6 K], добавлен 23.02.2016Вивчення соціальних відносин у суспільстві - відносин між історично сформованими спільностями людей. Особливості соціальної структури суспільства - системи взаємозв'язаних та взаємодіючих спільнот або побудови суспільства в цілому. Теорія стратифікації.
реферат [29,7 K], добавлен 10.06.2010
