Європейська соціальна модель і виклики глобалізації: пошук балансу потреб економіки і соціуму

Особливості основних моделей соціальної політики і системи соціального захисту населення як одного з її механізмів країн ЄС. Зміни в системі розподілу відповідальності за забезпечення соціального захисту населення між субъектами соціального партнерства.

Рубрика Социология и обществознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 02.02.2018
Размер файла 293,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЄВРОПЕЙСЬКА СОЦІАЛЬНА МОДЕЛЬ І ВИКЛИКИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ: ПОШУК БАЛАНСУ ПОТРЕБ ЕКОНОМІКИ І СОЦІУМУ

НЛ. Топішко

Постановка проблеми. Світ зазнає стрімких змін під впливом глобалізації і фінансово-економічної кризи. У більшості країн виникає конфлікт між соціальними потребами населення та економічними можливостями держави. Впровадження заходів щодо бюджетної економії і підвищення конкурентоспроможності бізнесу загострює соціальні суперечності навіть у розвинутих країнах. Питання щодо того, до якої межі заходи соціальної політики можуть сприяти зростанню економічної ефективності через компенсацію соціальних ризиків, що виникають на життєвому шляху людини, залишається відкритим.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Різні аспекти соціальної політики є предметом наукових досліджень Н.Болотіної, Е.Лібанової, О.Палій, С.Сіденко, Б.Дікона, М.Халса, П.Стабса, К.Уно, Д.Копіца та ін. Пошук шляхів оптимізації соціальної політики і системи соціального захисту населення (СЗН) як її складової в умовах нестабільності соціально-економічних систем у світі, що глобалізується, є актуальним.

Мета статті - оцінити соціальну спрямованість стабілізаційних заходів, що запроваджують європейські країни в сучасних умовах, та дослідити шляхи забезпечення балансу між обсягом соціальних функцій держави та рівнем їх фінансового забезпечення.

Викладення основного матеріалу дослідження. Донедавна вважалося, що в розвинутих країнах, незважаючи на наявність серйозних проблем і наростання в останні роки через ряд напрямів суперечностей та труднощів, в основному досягнуто високої ефективності соціальної політики, стабільного рівня СЗН та його організації. Стійкі та надійні механізми (економічні, соціально-політичні, правові, адміністративні, інформаційні) запобігання та зменшення негативних впливів соціальних ризиків в основному дозволяли пом'якшувати соціальні суперечності, підтримувати рівень життя соціально вразливих верств населення на прийнятному рівні в нестабільному за своєю глибинною природою ринковому середовищі.

Особливості європейських моделей соціальної політики відображено в таблиці 1. їх зумовлено історичними умовами становлення СЗН як інституту держави; рівнем економічного розвитку країн та його динамікою; ступенем впливу лівих та правих політичних партій; національними і релігійними цінностями; етикою господарської діяльності, перш за все трудової та підприємницької [5, с. 184; 12, с. 21]. Окрім превентивної політики підприємців і держави, вони є також результатом завоювань масових організацій найманих працівників [8]. Вагоме значення має також згода населення фінансувати соціальну політику через сплату податків [13, с. 73-86].

Вагоме значення мають ступінь регулювання державою соціально-економічних процесів і суспільні пріоритети. Роль держави вимірюється часткою ВВП, що перерозподіляється через державний бюджет.

Таблиця 1.

Модель, країни

Основні риси моделі

Англосаксонська (ліберальна) (Беверіджа); Великобританія, Ірландія, Швейцарія

Діють механізми ринкової саморегуляції. Домінує приватна власність, принципи ліберальної, протестантської етики. Перерозподіл ВВП через державний бюджет незначний. Державне регулювання економіки і соціальної сфери обмежене. Соціальна допомога адресного характеру відносно незначна за розміром. Соціальна захищеність забезпечується зайнятістю населення, страховими внесками роботодавців і працівників. Системи страхування розвинуті. Розмір страхових виплат переважно невеликий.

Забезпечується висока гнучкість ринку праці. Не обмежується самостійність підприємницьких структур у прийнятті рішень щодо реструктуризації виробництва і звільнення працівників. Модель має високу ефективність за економічної стабільності та піднесення. В умовах депресії та кризи соціальні програми скорочуються

Консервативна (корпоративна) (Бісмарка); Австрія, Німеччина, Франція, Бельгія

Заснована на принципах професійної солідарності. Рівень СЗН залежить від тривалості трудової діяльності й соціального страхування. Розмір і термін страхових соціальних виплат залежить від трудового стажу, строку сплати, їх величини та віку працівника.

Соціальна підтримка нужденних із державного бюджету є допоміжним механізмом соціального захисту тих, хто внаслідок відсутності/недостатності страхового стажу не отримує страхові соціальні виплати. Широко використовується система перерозподілу національного доходу у формі компенсацій і виплат. Бюджетні соціальні видатки майже дорівнюють страховим внескам працівників

Скандинавська соціал-демократична (солідарна); Швеція, Данія, Фінляндія, Норвегія

Високий рівень СЗН ґрунтується на солідарності суспільства, врахуванні широкого кола соціальних ризиків, розвинутому державному секторі. Держава відіграє провідну роль у створенні безпечного життєвого середовища для всього населення незалежно від його зайнятості та сплати страхових внесків.

Вирівнювання доходів населення і висока зайнятість забезпечуються високим ступенем перерозподілу ВВП через держбюджет (у Швеції - 66 %, Данії - 61 %, Фінляндії - 56 %). Трудові відносини регулюються на національному рівні, а не на рівні підприємств або галузей. Це мінімізує рівень безробіття. Страхування на випадок безробіття є добровільним і керується профспілками

Південно-європейська; Іспанія, Греція, Італія, Португалія

Соціальна політика має пасивний характер та орієнтована на компенсацію втрат мінімального доходу окремих верств населення. Рівень СЗН є відносно низьким. Важлива роль у його забезпеченні належить сім'ї та доброчинним організаціям

Примітка Постсоціалістичні країни-члени ЄС не представлені окремою труною, оскільки трансформують свої системи в напрямку основних. Системи соціального захисту України, Росії, Білорусі також не виокремлюються. Джерело: складено за [9; 12, с. 21-30; 15, с. 129-130]

Так у США вона становила 32-33 %; скандинавських країнах - 57 %; Франції, Німеччині - 47-48 %; Росії - 29 % [10, с. 6]. Ступінь її участі впливає на рівень охоплення населення соціальними програмами та їх результативність (табл. 2), а також на обсяг адміністративних витрат на СЗН (табл. 3). Фінансування системи соціального захисту організоване на засадах соціального партнерства (табл. 4). Колективна система СЗН послаблює соціальні ризики і зменшує рівень бідності майже вдвічі. Донедавна розвинуті держави Європи витрачали на СЗН 25-30 % ВВП. Видатки країн, що недавно ввійшли до ЄС, були набагато меншими.

На початку XXI ст. більшість країн єврозони мали майже збалансовану систему вигод від формування системи СЗН та розподілу фінансового тягаря у суспільстві [2, с. 46]. Маючи істотну варіативність джерел оподаткування, уряди підтримували високий рівень видатків державних бюджетів. Нестача коштів компенсувалася, як правило, зростанням дефіцитів бюджетів.

Види, обсяг соціальних заходів, масштаби охоплення певних соціально-демографічних груп громадян формуються відповідно до особливостей груп, стану ринку праці, рівня диференціації доходів, величини середньої заробітної плати, що використовується як основа для розрахунків соціальних виплат, обсягів фінансування та розмірів соціальних нормативів (зокрема мінімальних). Так в Австрії, Бельгії, Франції мінімальна зарплата становить 50-57 % середньої; в Іспанії, США, Японії - менше 40 % [3, с. 260].

Вони залежать також від моделі соціально-економічної системи, податкової спроможності громадян, розвитку приватного сектору СЗН, демографічної ситуації, ступеня участі держави в перерозподілі коштів на користь нужденних. Наведена на рисунку 1 структура соціальних витрат держав ЄС показує, що майже дві третини їх скеровується на пенсії та охорону здоров'я.

Світова фінансова криза зумовила спад економічної активності, посилила невизначеність розвитку, стимулювала безперервну кризу на глобальних ринках праці, зростання соціальних ризиків у сфері зайнятості. Становлення інноваційної економіки буде посилювати цей процес [6].

Глобалізація, лібералізація міжнародних відносин, поглиблення монополістичних тенденцій на світових ринках за існуючих форм транснаціоналізації капіталу загострює усі суперечності. Нові структурні зрушення супроводжуються посиленням майнової диференціації, «нової бідності», «соціальної виключності», у т. ч. й у розвинутих країнах. В умовах несприятливих демографічних та економічних тенденцій фінансування соціальних зобов'язань держави стає проблематичним.

Активізація циклічності світової економіки, нестабільність на ринку праці, зростання безробіття, демографічні проблеми, дефіцитність державних бюджетів, нарощування суверенних боргів спонукають уряди до рішучих змін [17, с. 3, 6].

У більшості країн ЄС сформувалася тенденція до зниження видатків державного бюджету та збільшення його доходів, у т. ч. за рахунок підвищення ступеня прогресивності податкової системи і фіскальної ролі непрямих податків, розширення бази оподаткування, зростання податкового навантаження на пасивні доходи (роялті, проценти, дивіденди, інвестиційний дохід). З одного боку, зростає фіскальний тиск на бізнес і багаті верстви населення, з іншого -посилюється соціальна справедливість в оподаткуванні. Також відбуваються часті зміни в оподаткуванні у зв'язку з новими викликами і загрозами, що формує сучасна ситуація [14].

Разом з тим, неможливо суттєво підвищити фіскальне навантаження на економіку без негативного впливу на соціально-економічні процеси. Фіскальна консолідація шляхом скорочення бюджетних дефіцитів передбачає також зменшення обсягів фінансування соціальних зобов'язань уряду, перегляд європейської соціальної доктрини [16]. Вважається, що чинні соціальні стандарти перевищують фінансово-економічні можливості держав. Виправлення структурних диспропорцій відбувається через зниження величини соціальних стандартів.

Більшість країн обмежує державне регулювання економіки, стимулює приватний сектор через зниження податків, відміну нагляду за цінами та валютного контролю, збільшує пільги компаніям. Також, здійснюючи виважену фіскальну політику, проводить реверсні податкові реформи (знижує або підвищує ставки відрахувань до державних соціальних фондів для роботодавців і найманих працівників). У 2010 р. Швеція зменшила соціальні платежі для самозайнятих і працівників [13, с. 76]. У 2011-2012 рр. у цій країні ставки соціальних платежів для суб'єктів ринку було знижено з 23, 43 до 20, 92 % [14, с. 48].

Проте більшість країн їх збільшує. У 2011-2012 рр. підвищили ставки соціальних внесків для працівників 13 країн ЄС та 10 країн - для роботодавців [14, с. 47]. Великобританія в оподаткуванні доходів перейшла на прогресивну систему за двома ставками (20 % та 40 %). Додатково запроваджено максимальну ставку податку на доходи фізичних 50 %. Однак у 2013 р. її було знижено до 45 % [14, с. 44]. В Італії впроваджено так званий «податок солідарності», за яким із річного доходу в 90-150 тис. евро сплачуються додаткові 5 %, а понад 150 тис. евро - 10 %. Ставку податку на доходи від інвестицій збільшено з 12, 5 до 20 % [7, с. 8].

Таблиця 3. Загальні витрати на соціальний захист населення в країнах ЄС у 1997-2012 рр.

Показник

Рік

Країна

Бельгія

Болгарія

Німеччина

Естонія

Греція

Іспанія

Франція

Італія

Латвія

Угорщина

Нідерланди

Австрія

Польща

Швеція

Велика Британія

Загальні витрати на соціальний захист (% до ВВП)

1997

27, 1

29, 1

23, 3

20, 8

30, 5

25, 0

15, 2

28, 7

28, 6

32, 0

26, 4

2005

27, 3

15, 1

30, 1

12, 6

24, 9

20, 6

31, 5

26, 3

12, 8

21, 9

27, 9

28, 8

19, 7

31, 1

25, 8

2008

28, 3

15, 5

28, 0

14, 9

26, 2

22, 2

31, 3

27, 7

12, 7

22, 9

28, 5

28, 5

18, 6

29, 5

25, 8

2009

30, 6

17, 2

31, 5

19, 0

28, 0

25, 4

33, 6

29, 9

16, 9

24, 3

31, 6

30, 7

19, 2

32, 0

28, 6

2012

30, 8

17, 4

29, 5

15, 4

31, 2

25, 9

34, 2

30, 3

14, 0

21, 8

33, 3

30, 2

18, 1

30, 5

28, 8

у % до загальних витрат на соціальний захист

- загальні витрати на соціальну допомогу населенню, %

1997

94, 0

96, 4

96, 4

97, 5

95, 0

96, 6

98, 0

94, 1

97, 0

98, 7

95, 8

2005

95, 4

96, 6

96, 2

98, 5

97, 3

97, 6

94, 0

96, 2

95, 9

98, 0

93, 3

96, 9

97, 6

98, 1

98, 1

2008

94, 3

96, 6

96, 1

98, 8

96, 7

97, 9

94, 9

95, 3

98, 2

98, 1

94, 6

97, 0

98, 2

98, 1

96, 2

2009

95, 0

96, 8

96, 0

98, 9

97, 6

98, 0

94, 9

95, 3

98, 7

98, 2

94, 0

97, 2

98, 2

98, 2

97, 2

2012

95, 6

96, 9

96, 1

99, 0

96, 0

98, 1

94, 0

95, 7

98, 5

99, 0

94, 5

97, 2

97, 4

98, 1

98, 6

- загальні адміністративні витрати, %

1997

3, 5

3, 3

3, 5

2, 2

4, 0

2, 6

2, 0

4, 6

2, 1

1, 3

3, 3

2005

3, 3

2, 5

3, 5

1, 5

2, 7

2, 2

4, 1

2, 8

2, 2

2, 0

5, 1

2, 2

2, 2

1, 9

1, 9

2008

3, 2

2, 5

3, 6

1, 2

3, 3

2, 1

4, 0

2, 7

1, 8

1, 9

4, 2

2, 2

1, 8

2, 0

1, 5

2009

3, 1

2, 4

3, 7

1, 1

2, 4

2, 0

4, 3

2, 6

1, 3

1, 8

4, 5

2, 0

1, 7

1, 8

1, 5

2012

3, 1

2, 4

3, 4

1, 1

4, 0

1, 9

4, 2

2, 5

1, 5

1, 0

4, 8

2, 0

2, 6

1, 9

1, 4

Загальні витрати соціального захисту на особу, евро (у постійних цінах 2005 р.)

1997

6780

7429

3371

7202

5656

451

7693

7451

8328

6259

2005

7908

454

8116

1039

4325

4285

8597

6443

739

1927

8764

8593

1262

10288

7976

2008

8367

614

8108

1477

4924

4750

9791

6751

993

2096

9787

9030

1427

10443

8204

2009

8893

667

8758

1627

5179

5236

9228

6982

1059

2070

10465

9426

1516

10656

8593

2012

8888

696

8862

1496

4485

4852

9483

6884

1029

1790

10703

9464

1506

108855

8466

Витрати на пенсії усіх видів (% до ВВП)

1997

11, 6

12, 8

11, 7

10, 1

13, 5

14, 9

9, 4

13, 4

14, 4

12, 3

11, 5

2005

11, 2

7, 6

13, 4

5, 9

12, 2

9, 1

13, 3

14, 6

6, 4

9, 8

12, 5

14, 2

12, 7

12, 2

10, 6

2008

11, 4

7, 0

12, 4

7, 1

12, 7

9, 5

13, 4

14, 9

6, 0

11, 0

12, 0

14, 0

11, 6

11, 8

11, 1

2009

12, 2

8, 8

13, 3

9, 0

13, 5

10, 4

14, 3

16, 0

8, 4

12, 0

12, 8

15, 0

11, 9

12, 9

12, 1

2012

12, 4

8, 5

12, 3

7, 8

17, 5

12, 0

15, 2

16, 6

8, 2

9, 6

13, 4

15, 0

11, 1

11, 9

12, 3

Соціальні відрахування працедавців

1997

46, 8

37, 6

37, 7

51, 6

46, 6

51, 0

51, 8

20, 6

39, 5

39, 2

26, 1

2005

43, 7

42, 3

35, 1

79, 0

35, 4

49, 4

44, 7

41, 3

46, 3

42, 0

33, 3

37, 9

39, 6

40, 7

34, 8

2008

42, 3

33, 9

34, 8

79, 8

32, 7

48, 5

42, 7

40, 3

48, 5

38, 0

32, 4

38, 5

41, 3

37, 8

31, 4

2009

43, 0

31, 2

33, 6

77, 8

31, 9

43, 3

42, 8

39, 0

41, 7

32, 9

33, 3

37, 3

44, 6

36, 1

31, 6

2010

41, 7

30, 8

33, 0

77, 4

31, 9

43, 2

43, 0

38, 0

36, 4

30, 5

33, 2

37, 1

43, 9

37, 5

34, 3

2012

41, 0

28, 9

33, 9

79, 6

32, 0

43, 7

41, 7

37, 5

44, 0

37, 7

32, 3

36, 5

44, 7

36, 2

31, 2

Страхові внески найманих працівників

1997

22, 1

29, 2

23, 2

17, 3

26, 4

17, 2

16, 3

43, 7

27, 3

7, 8

27, 7

2005

22, 0

18, 6

27, 8

0, 4

22, 9

14, 1

20, 9

15, 1

16, 5

15, 9

34, 5

27, 4

22, 4

8, 8

14, 0

2008

21, 1

20, 1

28, 2

1, 0

21, 1

13, 4

20, 5

16, 1

16, 8

22, 2

34, 3

27, 3

19, 2

9, 7

12, 6

2009

21, 0

18, 4

29, 0

4, 0

20, 6

11, 9

20, 7

15, 5

14, 2

19, 4

32, 2

26, 6

17, 8

9, 6

11, 9

2010

20, 3

16, 1

28, 5

2, 7

21, 1

12, 2

20, 8

14, 9

12, 8

19, 6

33, 0

26, 4

17, 3

9, 4

12, 6

2012

19, 7

18, 2

29, 8

1, 2

20, 1

12, 4

20, 2

14, 6

18, 8

22, 7

35, 1

26, 0

19, 4

9, 6

12, 4

Урядові витрати на соціальний захист

1997

27, 3

30, 3

29, 6

27, 9

23, 9

29, 8

32, 0

16, 5

32, 2

46, 3

48, 0

2005

32, 0

35, 9

35, 2

20, 5

30, 6

34, 3

30, 6

42, 0

36, 6

34, 8

20, 0

33, 2

21, 4

48, 3

49, 6

2008

32, 0

44, 5

35, 2

19, 1

34, 6

36, 9

33, 7

42, 1

34, 5

36, 8

21, 1

32, 7

17, 5

49, 6

47, 3

2009

33, 5

48, 7

35, 5

18, 0

38, 3

43, 8

34, 1

43, 8

43, 2

34, 7

24, 8

34, 3

16, 7

52, 2

49, 4

2010

35, 6

51, 3

36, 7

19, 7

35, 6

43, 6

34, 1

45, 5

48, 6

37, 4

26, 0

34, 8

18, 3

51, 2

45, 6

2012

36, 3

51, 1

34, 6

19, 4

35, 4

43, 0

35, 0

46, 3

36, 2

36, 9

24, 2

36, 0

16, 4

52, 2

53, 2

Інші надходження

1997

3, 7

2, 9

9, 6

3, 2

3, 1

2, 0

0, 01

19, 2

1, 1

6, 7

0, 8

2005

2, 3

3, 2

2, 0

0, 1

11, 1

2, 2

3, 8

1, 6

0, 7

7, 3

12, 2

1, 5

16, 7

2, 2

1, 6

2008

2, 4

1, 5

1, 8

0, 1

11, 5

1, 2

3, 0

1, 6

0, 2

3, 0

12, 3

1, 6

22, 1

2, 9

8, 7

2009

2, 6

1, 8

1, 9

0, 3

9, 2

1, 0

2, 3

1, 6

0, 9

13, 2

9, 8

1, 8

20, 9

2, 1

7, 1

2010

2, 4

1, 8

1, 8

0, 2

11, 3

1, 1

2, 1

1, 6

2, 2

12, 2

7, 8

1, 8

20, 5

2, 0

7, 5

2012

3, 1

1, 8

1, 8

0, 1

12, 5

1, 0

3, 2

1, 6

0, 1

2, 7

8, 5

1, 6

19, 6

2, 1

6, 7

Примітка: даних немає Джерело: складено за [22]

соціальний партнерство захист населення

Зросли ставки податку на землю. У 2013 р. у Франції введено податок на багатство за ставками 0, 51, 5 %, якщо вартість активів фізичних осіб перевищує 800 тис. евро [11, с. 25]. У Німеччині введено додаткову податкову ставку 45 % для надвисоких доходів, підвищено неоподаткований мінімум, збільшено податкову знижку на дітей.

З метою соціального вирівнювання активно проводиться оподаткування споживання через систему непрямих податків (підвищення ПДВ, акцизів тощо). Основне навантаження прибутковим податком перекладається на громадян із високими доходами. У 2014 р. підвищено ставки ПДВ у Франції з 19, 6 до 20 %; на Кіпрі - з 18 до 19 % [14, с. 47]. Переглядаються податкові механізми заохочення підприємництва [13, с. 85]. Поступово запроваджуються ринкові механізми в організацію охорони здоров'я, освіти. Збільшується кількість робочих днів. Це посилює протистояння і соціальну напругу в суспільстві.

Як слушно зазначає Л.Б. Баранник, усі проблеми, що виникають у соціальній сфері, можна виокремити у дві групи: пов'язані з внутрішнім розвитком країн та посиленням глобалізації [1, с. 134]. У більшості країн реформування соціального оподаткування і системи соціального забезпечення здійснюється за дотримання таких вихідних принципів:

- забезпечення стабільності соціальних пільг і збереження існуючих критеріїв відбору її отримувачів;

- встановлення більшої відповідності соціальних гарантій фактичним потребам;

- заохочення ліберальних підходів у наданні соціальної підтримки і розвиток самозахисту;

- перерозподіл відповідальності між державою, роботодавцями і працівниками;

- стимулювання підвищення особистої відповідальності за рівень свого добробуту та обмеження в цьому ролі держави;

- посилення жорсткості умов надання соціальної допомоги з метою спонукання безробітних до активного пошуку роботи;

- зменшення пільг для пенсіонерів із високими доходами, поступове підняття віку для отримання пенсійних пільг;

- пошук нових джерел фінансування;

- зростання ставок відрахувань на соціальне забезпечення для всіх секторів економіки;

- підвищення неоподатковуваного мінімуму, зменшення ставок нижнього діапазону прогресивної шкали оподаткування або/та збільшення граничних сум доходу, який оподатковується за певного ставкою;

- розширення сфери застосування соціальних пільг для стимулювання внутрішнього споживчого попиту;

- збільшення інвестування зібраних коштів у фондовий ринок для розвитку економіки.

У багатьох країнах стимулюється діяльність доброчинних фондів, підвищується їх роль і відповідальність за вирішення окремих соціальних проблем. В ЄС діє понад 110 тис. таких організацій, де працевлаштовано майже 1 млн. чол. Щорічно фонди витрачають на свої програми понад 100 млрд евро. У Франції за 2001-2010 рр. доброчинний сектор зріс на 60 % [4].

Шляхами вирішення проблем обирається або підвищення податків (за прогресивної шкали оподаткування це означає скорочення статків багатих), або скорочення державних витрат (що забезпечує економію на соціальних видатках держави і зумовлює погіршення становища бідних). Це викликає масові протести населення. Реальні можливості використання таких заходів у широких масштабах є обмеженими. В умовах прискорення глобалізації прагнення представників національного капіталу, транснаціональних корпорацій зменшити витрати і забезпечити переваги у жорсткій конкуренції спонукає до скорочення витрат на оплату найманої праці та соціальний захист працівників.

Соціальний демпінг нерідко підтримується державою і стає складовою її соціальної політики, особливо в країнах із низьким рівнем економічного розвитку. Відсутність комплексної системи наднаціональних, глобальних регуляторів (як й ігнорування існуючих інструментів такого регулювання, що носять фрагментарний характер) призводить у багатьох випадках до звуження соціальних потреб, інтересів і порушення прав людей, у т. ч. фундаментальних. У сучасному глобалізованому світі питання безпеки є фактично питаннями соціальної безпеки [5, с. 19].

Адаптація європейських моделей СЗН до процесів глобалізації та наростання кризових явищ відбувається в таких напрямках:

- реформування соціальної політики в напрямку активізації ринкових механізмів і запровадження більш ліберальних методів її проведення;

- поширення страхових засад функціонування соціальної сфери;

- пристосування систем СЗН до посилення мобільності на ринку праці з метою підвищення рівня самозахисту;

- активізації впровадження нових форм підтримання соціальної безпеки працівників (безперервна освіта, участь у володінні капіталом, залучення до процесу управління на корпоративному рівні);

- посилення уваги до соціального партнерства як механізму узгодження суперечливих інтересів і подолання конфліктних ситуацій; забезпечення соціальної відповідальності бізнесу;

- проведення активної соціальної профілактики маргіналізації соціально слабких категорій населення;

- підходу до СЗН не лише як до комплексу виключно витратних заходів, а й як до сфери, в якій формується значна частина інвестиційних ресурсів;

- визнання соціальної політики не як похідної від економічної політики, а як однорівневої з нею;

- забезпечення більш справедливого розподілу податкового тягаря з метою розширення бази фінансування системи соціального захисту;

- збалансування економічної і соціальної політики з метою підвищення конкурентоспроможності та рівня зайнятості;

- поліпшення інформаційного забезпечення умов надання соціальної допомоги, достовірності визначення її отримувачів, підвищення ефективності адміністрування та забезпечення контролю; розширення страхових засад в їх функціонуванні;

- стимулювання поєднання законодавчо закріплених і регламентованих соціальних гарантій держави з заохоченням діяльності доброчинних організацій і приватної ініціативи громадян щодо забезпечення їх стійкості за умови настання соціальних ризиків;

- заохочення діяльності органів місцевого самоврядування щодо надання соціальної допомоги нужденним і соціального розвитку території;

- посилення використання системи СЗН як ефективного стимулу соціально-економічного розвитку країни і підвищення якості життя.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Досвід політики європейських країн щодо шляхів збалансування державних фінансів, досягнення компромісу між соціальними потребами громадян і пріоритетами економіки корисний для України з огляду на підписання асоціації з ЄС. Однак загострення економічної та політичної ситуації, військовий конфлікт на українських теренах у перспективі унеможливлює орієнтацію України на досягнення соціальних стандартів країн ЄС. Разом з тим багато викладених вище підходів до модернізації соціальної політики вже запроваджується в кризових умовах України. З огляду на складність становища в основному їх скеровано на впорядкування соціально-економічних відносин, зменшення видатків із державного бюджету на соціальні потреби. Для глибокого аналізу стрімких соціально-економічних і політичних процесів в Україні, соціальних наслідків 2014 р. потрібна достатня статистична база, якої поки що бракує.

Список використаної літератури

1. Баранник Л.Б. Фінансовий механізм системи соціального захисту населення України: проблеми становлення та перспективи розвитку: монографія / Л.Б. Баранник. - Дніпропетровськ: ДДФА, 2012. - 496 с.

2. Верховод І. Соціалізація розподілу благ: досвід європейських країн і проблеми України / І.Верховод, О.Леутіина // Україна: аспекти праці. - 2013. - № 3. - С. 43-50.

3. Галашко С.І. Аспекти соці ального захисту: вітчизняна проблематика та шляхи її вирішення / CJ. Галашко // Фінансова система України: зб. наук. праць. - Острог: НУ «Острозька академія», 2011. - Вип. 16. - С. 256-262.

4. Гулевська-Черниш А. Європейська доброчинність / А.Гулевеька-Черниш // Дзеркало тижня. - 2 лютого 2013 р.

5. Дікон Б. Глобальна політика: Міжнародні організації й майбутнє соціального добробуту / Б.Дікон, М.Хале, П.Стабс ; пер. з англ. А.Олійника та ін. - К.: Основи, 1999. - 346 с.

6. Світ стоїть перед проблемою створення 600 млн. нових робочих місць: Доповідь МОП «Глобальні тенденції зайнятості - 2012» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ilo.org.ua/Documents/Forms/DispForm.aspx?ID=40.

7. Загоруйко Ю. Боргова криза в Європі: Італія готується до жорсткої економії / Ю.Загоруйко // Дзеркало тижня. - 20 серпня 2011 р. - С. 8.

8. Каргалова М.В. Социальная Европа в XXI веке: монографія / М.В. Каргалова. - Ч. 1: Социальный стержень Европы. - М.: Весь мир, 2011. - 528 с.

9. Крамаренко Л. Соціальний захист населення в країнах Європейського Союзу (на прикладі категорії «багатодітні сім'ї») / Л.Крамаренко [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nvamu_upravl/2011_2/33.pdf.

10. Лібералізм та модернізація: за матеріалами «круглого столу» / Економіка України. - 2011. - № 8. - С. 4-25.

11. Луніна LO. Оподаткування багатства: міжнародний досвід та уроки для України / ЇХ). Луніна // Фінанси України. - 2013. - № 2. - С. 21-31.

12. Макарова 03. Державні соціальні програми: теоретичні аспекти, методика розробки та оцінки: монографія / 03. Макарова. - К.: Ліра, 2004. - 328 с.

13. Мельник В. Сучасна податкова політика у країнах ЄС-15 / В.Мельник // Економіка України. - 2012. - № 6. - С. 73-85.

14. Мель ник В.М. Податкові реформи в умовах гострого дефіциту фіскальних ресурсів: досвід країн ЄС та українські реалії / В.М. Мельник, Т.В. Кощук // Економіка України. - 2014. - № 6 (631). - С. 37-56.

15. Монуеова Г. Социальная политика в европейском общественном мнении: субъективный контракт между обществом и государством / Г.Монуеова // Вопросы экономики. -2012. - № 6. - С. 127-152.

16. Снігир 03. Інституційна трансформація Європейського Союзу під впливом кризи у Єврозоні / 03. Снігир // Стратегічні пріоритети. - 2013. - № 1 (26). - С. 139-145.

17. Ярошенко Ф.О. Бюджетні дефіцити як інструмент посткризового відновлення світової економіки / Ф.О. Ярошенко // Фінанси України. - 2011. - № 1. - С. 3-12.

18. At-risk-of-poverty rate after social transfers by sex [Electronic resource]. - Mode of access: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/(gm/(ab]e.do?tab=tab]e&init=1&language=en&poode=tps00184&plugin=1.

19. At-risk-of-poverty rate before social transfers by sex [Electronic resource]. - Mode of access: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/(gm/(able.do?tab=table&init=1&language=en&pcode=tesov250&plllgin=1.

20. Expenditure on pensions [Electronic resource]. - Mode of access: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/(gm/(ab]e.do?tab=tab]e&init=1&]anguage=en&pcode=tps00103&plllgin=1.

21. Expenditure on social protection [Electronic resource]. - Mode of access:

http://epp.eurostat.ec.europa.eu/(gm/(able.do?tab=tab]e&init=1&language=en&pcode=tps00098&plugin=1.

22. [Electronic resource]. - Mode of access: http://appsso.eurostat.ec.europa.eu/nui/submitViewTableAction.do.

23. Social benefits by function [Electronic resource]. - Mode of access: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/tgm/refreshTableAction.do?tab=table&plugin=1&pcode=tps00106&lan guage=en.

24. Total expenditure on social protection by type [Electronic resource]. - Mode of access: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/tgm/refreshTableAction.do?tab=table&plugin= 1 &pcode=tps00101 &lan guage=en.

25. Total expenditure on social protection per head of population [Electronic resource]. - Mode of access: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/(:gm/(able.do?tab=tab]e&init=1&language=en&pcode=tps00099&plugin=1.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Соціальна політика як знаряддя реалізації системи соціального захисту. Еволюція системи соціального захисту у вітчизняній економіці. Аналіз нормативно-правової бази здійснення соціального захисту. Проблеми соціальної політики України, шляхи подолання.

    курсовая работа [84,1 K], добавлен 08.03.2010

  • Поняття, види та заходи соціального захисту населення. Соціальний захист як складова соціальної політики. Необхідність розробки Соціального кодексу України. Основні складові елементи та принципи системи соціального захисту населення на сучасному етапі.

    реферат [23,3 K], добавлен 12.08.2010

  • Формування системи соціального захисту в Україні. Нормативно-правові акти, що регулюють відносини в сфері соціального захисту населення, пенсійне забезпечення як його форма. Діяльність Управління праці і соціального захисту Деражнянської міської ради.

    дипломная работа [4,9 M], добавлен 11.03.2011

  • Види державної соціальної допомоги окремим категоріям населення, порядок її надання, припинення виплати, визначення розміру. Кошторис доходів та видатків в управлінні праці та соціального захисту населення. Фінансування та сплата податків управлінням.

    отчет по практике [43,5 K], добавлен 16.10.2009

  • Поняття соціальної політики та соціальної держави. Концептуальні засади захисту населення. Формування системи соціальних допомог, її законодавче та фінансове підґрунтя. Вдосконалення системи фінансування соціального захисту за умов ринкової економіки.

    дипломная работа [434,3 K], добавлен 29.04.2011

  • Сутність соціальної політики, основні напрямки її здійснення. Характеристика системи соціального захисту та соціального страхування. Особливості функціонування соціальної політики в Україні та інших державах. Людина як суб'єкт соціальної політики держави.

    учебное пособие [488,3 K], добавлен 03.05.2010

  • Стан соціального захисту економічно активного населення та нагальні проблеми, що потребують вирішення. Правові засади й основні складові соціального захисту інвалідів в Україні. Прожитковий мінімум як основа соціальних гарантій доходів населення.

    контрольная работа [35,4 K], добавлен 23.04.2008

  • Сутність і механізми соціального захисту на ринку праці, його державне регулювання. Стан активної і пасивної політики сприяння зайнятості населення. Соціальний захист незайнятої молоді. Пропозиції щодо підвищення ефективності системи соціального захисту.

    курсовая работа [155,8 K], добавлен 25.03.2011

  • Система пріоритетів соціального захисту, процес соціалізації сучасної економіки. Принципово новий підхід, покладений в основу концепції людського розвитку. Система соціального захисту в Україні. Сучасна модель соціальної держави: зарубіжний приклад.

    научная работа [39,4 K], добавлен 11.03.2013

  • Аналіз основних правових категорій права соціального забезпечення. Історія розвитку законодавства України. Міжнародний досвід та шляхи удосконалення вітчизняної системи соціального захисту малозабезпечених громадян. Зміст бюджетної підтримки населення.

    дипломная работа [93,8 K], добавлен 31.10.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.