Інституційний та поведінковий виміри культури споживання

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУЦІЙНИЙ ТА ПОВЕДІНКОВИЙ ВИМІРИ КУЛЬТУРИ СПОЖИВАННЯ

інженер ІРД НАН України Максименко А.О.

Будь-яке суспільство чи спільноту людей неможливо уявити без культури. Саме культура виконує важливі, життєво необхідні соціальні функції: комунікації між людьми, формує систему цінностей та норм поведінки, сприяє накопиченню та передачі соціального досвіду. Важливою складовою культури є культура споживання.

Серед науковці різних галузей: соціології, психології, педагогіки тощо, які звертаються до питання культури споживання та пов'язаних з нею аспектів, слід назвати таких, як В. Тарасенко, Є. Суїменко, С. Петрущенков, Г. Сорокіна, Л. Ростовцева, В. Ільїн, А. Дзундза та ін.

Л. Ростовцева в залежності від співвідношення матеріальних і духовних потреб виділяє три типи культури споживання: гедоністичний, аскетичний, розсудливий. Відповідно культуру споживання можна класифікувати: за критерієм суб'єкта (споживча культура індивідуума, споживча культура соціальної групи чи спільноти, споживча культура суспільства); за критерієм етапів (фаз) споживчої поведінки (культура прийняття споживчих рішень, купівельна культура, культура споживання, включаючи звільнення від споживчих продуктів, або їх залишків); за критерієм соціальних спільнот (міська і сільська споживча культура), в залежності від віку - дитяча, підліткова, молодіжна, середнього віку, відповідно до статі - чоловіча та жіноча споживча культура, за статусом - елітарна та масова) [1, c.11-12].

На нашу думку, культуру споживання можна розглянути у двох вимірах: інституційному і поведінковому. Інституційний включає в себе цінності, які панують у суспільстві у сфері споживання, звичаї, традиції, норми та інститути споживання. Поведінковий включає: 1) відпочинок та проведення вільного часу (відвідування закладів культури: кафе, театрів, кінотеатрів, виставок, галерей тощо, проведення дозвілля), 2) щоденні купівельні практики (купівля товарів і послуг, їх вибір, де купити?, як оплатити?, процес прийняття купівельного рішення); 3) етику споживчих відносин (культура обслуговування та захист прав споживачів).

Для ґрунтовнішого розуміння поведінкового виміру культури споживання варто здійснювати емпіричні дослідження. Так, у травні - червні 2011 року нами проведено опитування 490 осіб з використанням багатоступеневої територіальної квотної вибірки. Об'єктом дослідження виступало доросле населення м. Львова. За статевим розподілом опитано 225 чоловіків та 265 жінок. Вікові характеристики респондентів наступні: особи віком 18-24 роки становлять 14,9%, 25-34 роки - 20,0%, 35-44 роки - 16,8%, 45-54 роки - 18,5%, 55 років і старше - 29,8% від загального об'єму вибіркової сукупності.

Одне із завдань дослідження полягало в аналізі етики відносин у сфері споживання. Відповідно, нас цікавило як часто споживачі зустрічаються з байдужим, некоректним ставлення обслуговуючого персоналу установ та організацій. З'ясувалося, що 70,2% зустрічаються з таким ставленням час від часу, 21,0% опитаних - часто, 5,1% респондентів вказали - завжди, а 3,7% висловилися, що ніколи не зустрічалися з байдужим, некоректним ставленням.

У межах дослідження опитаним було запропоновано питання про ставлення, до споживачів у державних та приватних закладах, установах. Оцінка здійснювалася за п'ятибальною шкалою, де 1 відображає негативне, байдуже, ставлення до споживачів, а 5 - привітне, турботливе. Виявилося, що респонденти оцінюють ставлення обслуговуючого персоналу як ,,краще” у приватних установах порівняно з державними. Про це свідчать середні оцінки: у комерційних банках ставлення до споживачів оцінили у 4,16, а у державних банках - 3,44; у приватних медичних закладах - 4,28, а відношення до респондентів у державних поліклініках, лікарнях було оцінене ними у 2,65. Можливо, це пов'язано з тим, що державні заклади не так зацікавлені як комерційні у залученні клієнтів, а з іншого боку, окремі державні установи є єдиними монополістами на ринку, що надають певний вид послуг (зокрема, що пов'язані з комунальними).

Найбільш одностайно респонденти оцінили позитивне ставлення обслуговуючого персоналу у закладах культури: театрах (0,795), кінотеатрах (0,791), кафе, кав'ярнях (0,798), а також в аптеках (0,868) і торгових мережах (0,865), про що свідчать найменші значення середньоквадратичного відхилення середньоквадратичне відхилення (у) - показник розсіювання значень вимірюваної величини від їх середнього значення, дорівнює кореню квадратному з дисперсії.. Найбільше розходження спостерігалося при оцінках респондентами ставлення до них у таких установах, як суд, прокуратура (1,219) та Державтоінспекція (1,176) - максимальні значення середньоквадратичного відхилення.

Опитаними також було здійснено оцінку розвитку системи захисту прав споживачів в Україні загалом (де 1 бал означає, що система нерозвинута взагалі, невідомо які організації захисту прав споживачів є, яка їх компетенція, які проблеми вирішують, а 10 - дуже розвинена, є достатня кількість держаних та громадських організацій, постійно поширюється інформація про захист прав споживачів). Варто зазначити, що жоден респондент не оцінив систему захисту прав споживачів України у максимальні 10 балів. Своєю чергою 47 опитаних, або 9,6% вважають, що система консюмеризму нерозвинена взагалі. Як видно з рис.1. найбільші частоти припадають на проміжок від 3 до 5 балів. Очевидно, що населення загалом оцінює розвиток системи захисту прав споживачів в нашій державі дещо негативно. На це також вказує середня оцінка: 3,97 балів з 10 можливих.

Загалом сьогодні законодавчо-правова база консюмеризму в Україні налічує понад 40 законів та підзаконних нормативних актів. Проте вона все ще перебуває в стадії гармонізації з нормами міжнародних угод і договорів, відбувається запровадження спільних для Європейського Союзу та України стандартів у цій сфері [2, с. 233, 242].

Таким чином, у сфері консюмеризму існує низка проблем, а саме: існуюча державна система захисту прав споживачів корумпована і дискредитована; на споживчому ринку панують імпортери та виробники контрафактної продукції; правове поле захистку прав споживачів аморфне, а механізми захисту людини зі сторони органів влади, перш за все судової, забюрократизовані, неефективні та підвладні негативному впливу зі сторони недобросовісних виробників та нечесних підприємців; відсутня державна та матеріальна підтримка громадських організацій споживачів [3, с. 28-29]. Окрім зазначених вище, на думку експертів, в Україні проблеми у сфері споживання пов'язані з пасивністю людей, переважна частина яких неготова захищати власні права, та низькою якістю споживчої інформації [4, с. 105-106].

Рис. 1. Оцінка розвитку системи захисту прав споживачів в Україні (n=490, м. Львів, 2011 р., у %)

культура споживання право консюмеризм

Зважаючи на існуючі проблеми у сфері консюмеризму, респондентам ставилося запитання: ,,Що потрібно зробити, щоб покращити ситуацію із захистом прав споживачів в Україні?”у даному питанні сума відповідей не дорівнює 100%, оскільки респонденти мали можливість обирати декілька варіантів. Відповідно, 32,7% опитаних вважають за необхідне покращити нормативно-правову базу, 28,6% - створити більше громадських організацій, 36,5% - поширювати більше інформації про захист прав споживачів, 32,2% висловилися за спрощення порядку звернень до державних установ, що займаються захистом прав споживачів, 34,9% вважають, що потрібно змінити психологію споживача, тобто споживач сам повинен бути активнішим відстоюючи свої права, а 2,4% обрали варіант інше (деякі респонденти вказали - не знаю, решта зазначили такі варіанти - посилити відповідальність, звільняти некомпетентних, неграмотних, підвищити рівень культури, змінити психологію всього суспільства, створити антикорупційну організацію, яка б займалася проблемою захисту прав споживачів, надати більше прав (практичних) організаціям, які захищають права споживачів).

Як бачимо, відповіді респондентів розподілилися відносно пропорційно між варіантами. Однак частіше опитані обирали варіант про те, що потрібно поширювати більше інформації про захист прав споживачів.

Підводячи підсумки, можна стверджувати, що питання культури споживання є актуальним для нашого суспільства. Культуру споживання можна розглядати в інституційному та поведінковому вимірах. Зокрема останній передбачає аналіз етики споживчих відносин. Результати емпіричного дослідження засвідчили існування відмінностей у ставленні до споживачів у державних і приватних установах. Достатньо невисоку оцінку населенням розвитку системи захисту прав споживачів. Щодо думок респондентів з приводу заходів, які слід здійснити для покращення ситуації із захистом прав споживачів у нашій державі, то третина опитаних зазначила, що споживач сам повинен бути активнішим відстоюючи свої права. Притому найчастіше про це вказували особи у віці 25-34 р. (24,6% від кількості тих, хто обрав даний варіант), 35-44 р. (22,8%), 45-54 р. (20,5%). На нашу думку, це є позитивним явищем, адже споживачі розуміють, що захист їхніх прав, в першу чергу, залежить від активної позиції з даного питання. А наявність державних установ та громадських організацій - це свого роду інструменти, які допоможуть відстояти права. Ну і звичайно, актуальним залишається поширення інформації з питань захисту прав споживачів. Адже як твердить відомий афоризм: ,,хто володіє інформацією, той володіє світом”.

Список літератури

1. Ростовцева Л. И. Потребительская культура как регулятор поведения потребителей: автореф. дис. на соискание учен. степени докт. социол. наук: спец. 22.00.03 „Экономическая социология и демография” / Л. И. Ростовцева. - М., 2004. - 51 с.

2. Язвінська О. М. Історія консюмеризму : [навч. посіб.] / О. М. Язвінська. - 2-ге доп. й перероб. вид. - К. : Київський національний торговельно-економічний університет, 2003. - 364 с.

3. Paczkowski J. Konsument ukrainski w warunkach integruj№cych siк rynkуw / J. Paczkowski // Konsument na rynku europejskim ; red. A.D№browska, M. Janoњ-Kresіo. - Warszawa: IBRKiK 2007. - s. 28-38.

4. Paczkowski J. Ukraiсskie spoіeczeсstwo konsumpcyjne: aktualne problemy rozwoju i zachowania / J. Paczkowski // Spoіeczenstwo konsumpzyjne - uwarunkowania spoіeczne i kulturowe ; red. D. Markowski, P. Seflak. - Tarnobrzeg, Wyїsza Szkoіa Zawodowa im. Stanisіawa Tarnoiwskiego, 2008. - s. 105-117.

Размещено на Allbest.ru