Релігія як чинник формування соціокультурних умов виникнення жіночого спорту в країнах Північної Африки та Близького Сходу

Анотація

спорт жінка африка схід

Ключевые слова: женский спорт, Северная Африка, Ближний восток, международное спортивное движение.

This article shows a number of topical issues, which are currently being studied by experts around the world. However, one of the important problems of women's sport that defined the features of its development, in our view, is to influence public opinion and social status of women in different regions and countries. The role of women in the region in the development of the international sports movement is growing every year. Representation of women at all management levels of physical education and sport in North Africa and the Middle East provides an additional impetus to the development process of women's sports in the region.

Key words: women's sports, North Africa, the Middle East, the international sports movement.

Актуальність

Історично склалося так, що одним з головних критеріїв що визначає міру розвитку суспільства країни або регіону служить рівень свободи жінки і її участь в соціальному житті. Спорт є невід'ємною частиною цього життя [1]. На сьогоднішній день, сучасний спорт характеризується повсюдною емансипацією і призводить до того, що практично не залишилося чисто «чоловічих» видів спорту. З кожним роком програми змагань розширюються і додаються «жіночі» категорії участі. Так, «жіночими» стали боротьба, бокс, хокей, футбол, важка атлетика, а число жінок беруть участь в Олімпійських іграх практично було порівнянним в процентному співвідношенні з чоловіками (Космініна Е.2012, Шахліна Л. Г. 2010). Величезний вплив на популяризацію жіночого спорту в світі надає міжнародний олімпійський комітет. Відродження сучасних олімпійських ігор зіграло знакову роль у розвитку жіночого спорту. Міжнародний олімпійський комітет і безліч фондів і асоціацій виступають на користь вирішення цих проблем і сприяють популяризації спорту серед жінок. Відомо, що серед основних завдань МОК особливе місце займає заохочення і підтримка просування жінок у спорті на всіх рівнях і у всіх структурах з метою домогтися здійснення принципу рівності чоловіків і жінок (Платонов В. Н. 2005, Шахліна Л. Г. 2008).

У спеціальній літературі можна зустріти велику кількість робіт, як вітчизняних, так і зарубіжних авторів, присвячених питанням жіночого спорту. Так, в численних роботах Шахліної Л. Г. показані особливості біологічного розвитку жіночого організму, вплив занять спортом на особливості статевого дозрівання юних спортсменок, а також вплив специфіки жіночого організму на працездатність спортсменок і багато іншого. У дослідженнях Тараканової Б. І. розглянуті педагогічні аспекти роботи з жінками-спортсменками, Н. Ю. Мельникової (1997) проведено аналіз та встановлено еволюція жіночої олімпійської програми та ін. Основою формування і розвитку культурного життя країн Північної Африки і Близького Сходу є мудрість, духовність, а разом з тим і релігійність жителів регіону. Незважаючи на те, що Іслам є самою «молодою» зі світових релігій, вона значною мірою синтезована в повсякденне життя суспільства. Це пояснюється, як і колосальною повагою мусульман до своєї релігії і до Бога, так і систематичною агітаційною роботою з боку представників влади і релігійних еліт. Відомо, що основою Ісламу є Святе писання «Коран», який був посланий пророку Мухаммаду, Аллахом, як керівництво до праведного життя віруючого. У той же час, існує велика кількість не справедливих і стереотипних думок і коментарів про постулат Ісламу, багато з них стосуються ролі спорту у житті мусульман і місце жінки в суспільстві [2].

У цьому зв'язку, необхідно уточнити питання про місце законів Шаріату в сучасному житті країн Північної Африки та Близького Сходу. Сучасні мусульманські держави відрізняються різними системами правління та економічними моделями. Точно також і в соціальному плані ці держави відрізняються один від одного, від соціально відкритих країн до автократичних, закритих. Але в сучасному світі глобалізації та урбанізації неминуче стає питання міжнародного співробітництва країн і можливість добровільної ізоляції зводиться до мінімуму. Міжнародне співробітництво на увазі взаємодію на всіх рівнях: політичному, економічному, правовому, соціальному і т п. У таких умовах необхідно мати уніфіковані правові норми і закони для ефективної роботи системи держави. Закони Шаріату часом не відповідають нормам міжнародного права, сучасним умовам і суперечать принципам гуманності. В останні десятиліття стався потужний вихід країн Близького Сходу на міжнародну арену і в зв'язку з цим соціально-культурне життя країн стрімко змінилося [4]. Більшість країн регіону відкрили свої двері для туристів та іноземних партнерів, що призвело до їх соціального відкритості. Країни Північної Африки мають колоніальне минуле, що значною мірою вплинуло на життя суспільства. Таким чином, у сучасному світі закони Шаріату не мають державного статусу і не є істиною в останній інстанції. Але також, не можна стверджувати, що Шаріат - це минуле. У багатьох провінціях, не великих містах і селах побутові суперечки вирішують у судах із застосуванням принципів Шаріату, але покарання стають все більш гуманними. Не варто також упускати той факт, що деякі країни регіону переживають важкі постреволюційні часи, що неминуче впливає на встановлення влади в державах і зміни, в деяких випадках, системи правління. Так, у Лівії 4 грудня 2013 року був прийнятий законопроект, який би відродив значення Шаріату і брав би його за основу правового життя країни. Але необхідно враховувати, що звід законів Шаріату був сформульований в VII-XII століттях і умови життя значно змінилися. У цьому зв'язку, виникає велика кількість питань пов'язаних з можливістю використання Шаріату в сучасних умовах [5].

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дисертаційне дослідження виконується у відповідності до «Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2011-2015 рр.» по темі 1.1. «Історичні, організаційно-методичні та правові основи реалізації олімпійського створення України».

Мета роботи: визначити соціально-історичні умови розвитку і виявити чинники, які вплинули на становлення і сучасний стан жіночого спорту в країнах Північної Африки і Близького Сходу.

Завдання досліджень

1. Вивчити соціально - історичні особливості формування жіночого спорту в країнах Північної Африки і Близького Сходу.

2. Визничити вплив соціокультурних факторів на розвиток жіночого спорту в східних країнах.

3. Встановити вплив специфіки регіонального розвитку на сучасний стан і перспективи сучасного жіночого спорту в країнах Північної Африки і Близького Сходу.

Об'єкт дослідження - участь жінок в міжнародному спортивному русі.

Предмет дослідження - соціально - історичні передумови формування жіночого спорту в країнах Північної Африки і Близького Сходу, чинники, які вплинули на його розвиток, і участь жінок на найбільших міжнародних змаганнях.

Методи досліджень

1. Аналіз і узагальнення спеціальної літератури, документальних джерел і матеріалів Інтернет.

2. Соціологічні методи: бесіди, інтерв'ю, опитування.

3. Контент - аналіз.

Наукова новизна роботи:

• вперше визначені соціально - історичні передумови формування і розвитку жіночого спорту в країнах Північної Африки і Близького Сходу;

• вперше виявлені і систематизовані чинники, які вплинули на розвиток жіночого спорту в регіоні;

• доповнено відомості про значення і роль жіночого спорту в сучасному суспільстві і міжнародному спортивному русі.

Результати досліджень та їх обговорення

Близький Схід в традиційній географії включає в себе країни південно-західної Азії: Бахрейн, Йорданія, Ізраїль, Ірак, Іран, Ємен, Катар, Кувейт, Ліван, ОАЕ, Оман, Палестина, Сирія і Саудівська Аравія. 14 держав регіону відрізняються за державним устроєм, з них: 7 республік; 7 монархій, з яких 3 абсолютні монархії. Північна Африка охоплює територію на більшій частині якої розташована пустеля Сахара. Тут знаходяться найбільші за територією держави Африки: Алжир, Єгипет, Лівія, Мавританія, Марокко, Судан, Туніс, Західна Сахара.

Велике значення у формуванні мусульманської культури зіграло її арабське культурне ядро, високий рівень самосвідомості арабського народу, що прийняв іслам. Г. Е. фон Грюнебаум пише: "Звернувшись в іслам, араби відчули себе центром світобудови, а потім і центром вселенської держави... Богобоязливі віруючі часто запитують, який вид спорту є дозволеним в Ісламі, а який заборонили? Отже, постараємося відповісти на це питання. До дозволених видів спорту відносяться - біг і ходьба, незалежно від відстані. Сюди також можна віднести біг на лижах на великі відстані, біатлон, стрибки в довжину, у висоту і т.д. Адже це, все розвиває в людині стійкість, спритність і витривалість, в якій є необхідність під час війни. Сподвижники Пророка змагалися в бігу. Як вже було сказано раніше, посланник Аллаха сам змагався в бігу з дружиною, щоб доставити їй задоволення і подати приклад іншим. Це вказує на допустимість змагання в бігу, незалежно від того хто змагається, чоловіки чи жінки [7]. Будь-який вид єдиноборства, як засіб самооборони або війни з противником, дозволений. Головне, щоб це не було тим видом боротьби, де є велика ймовірність отримати травму або поранитися, це заборонено. Змагання, спаринги та інші змагання в таких видах спорту повинні проводитися, так щоб була виключена можливість отримання травм або каліцтв, також змагання не повинні стати приводом того, щоб між змагаються з'явилася ненависть і ворожнеча. До дозволеного увазі змагань відносяться скачки на конях, верблюдах, слонах і т.д. Сюди, також, можна віднести змагання на вітрильних човнах, байдарках, шлюпках і т.д., а також змагання на машинах - авторалі і т.д. Все це, придатне на війні, особливо в даний час, коли військові походи набагато відрізняються від походів минулих століть [8]. Якось Пророк Мухаммад, розпорядився видати вершникові, який брав участь у священній війні, в три рази більше трофеїв, ніж пішому учаснику: дві частки - коню, плюс одну - самому воїну. Пророк влаштовував скачки на конях і нагороджував призами переможців. В одному з хадисів говориться: «Той, хто не проявляє поваги до коня, що бере участь у священній війні, в тому є частка лицемірства» (аль-Куртубі). Передають від Анаса ібн Маліка, що у Пророка не було нічого улюбленішими ніж коні [7].

З дозволених видів спорту слід назвати плавання. У хадисі говориться: «Навчайте дітей плаванню». Праведний халіф Умар написав листа в Шам: «Навчайте дітей плаванню, стрільби з лука, а також застрибування на спини коней». На сьогоднішній день плавання, як вид спорту, має багато різновидів: серед них є дозволені і заборонені. Дозволеними є плавання на відстань, стрибки у воду і т.д. Тут немає сумніву в дозволеності, за умови, що не виставляються аврат, який необхідно ховати від погляду чужих. Що стосується, підводного плавання, то імам ан-Нававі пише, що якщо в ньому є користь, як наприклад, придатність для військових цілей - те дозволено, а якщо ні користі - то заборонено. Але, як ми бачимо сьогодні, в цьому є користь не тільки для війни, а й для порятунку потопаючого або підводних робіт, де є користь для людей. Виходячи з цього, підводне плавання дозволено. Що стосується синхронного плавання за участю дівчат і музичним супроводом, то цей вид спорту заборонений Шаріатом, бо тут виставляється аврат жінки, за яким слідують непристойності і смута, розпалювання пристрастей. До того ж, демонстрація оголеного тіла заборонена в Ісламі [6]. Дозволяється змагатися в піднятті штанги, гир, каменів і т.д., щоб визначити найбільш сильного, так як це буває необхідно на війні, для виходу на поєдинок один на один. Адже саме це, багато в чому, вирішує результат війни або стає засобом підняття духу війська, а також способом, ведучим до договору про скасування зіткнення і т.д. Що стосується культуризму, то це дозволено для нарощування сили і потужності проти супротивника. Головне, щоб надмірні навантаження не завдавали б шкоди здоров'ю, а були б помірними - тільки для підтримки тіла і духу. Тут треба зазначити, що більшість займаються подібними видами спорту, виставляють аврат для демонстрації нарощених м'язів тіла, що є забороненим. Цим видом спорту можна займатися лише для того, щоб показати красу тіла в голому вигляді і змагатися в тому, у кого більше маси м'язів, щоб потім пишатися цим.

З дозволених видів спорту слід назвати футбол, теніс, гольф, волейбол, баскетбол, бадмінтон, гандбол та інші види спорту, пов'язані з м'ячем. Вони дозволені лише для відпочинку, розваги і розминки, бо розвивають швидкість і спритність, зміцнюють здоров'я. Дозволеної є спортивна гімнастика, бо це сукупність спеціально підібраних фізичних вправ для здоров'я і гармонійного розвитку організму. Сюди входять акробатика, заняття на перекладині, брусах, кільцях і т.д. Гімнастика розвиває швидкість, спритність, точність, впевненість у собі, терпіння, правильність думки і рішень. З давніх пір в світі проводяться олімпійські ігри - цьому приділяють увагу на державному рівні. В олімпійських іграх змагання проводяться майже у всіх видах спорту, більшість котрих дозволені Ісламом. Серед них є ті, які ми згадали, є й ті, що не торкнулися.

В якості короткого резюме, можна сказати так: більшість видів спорту дозволені Ісламом, а деякі навіть заохочуються, оскільки вони придатні для війни з противником, до якої ми повинні бути завжди готові. Проведення спортивних змагань веде до формування здорового суспільства. Держава має сприяти, щоб у всіх населених пунктах були спортивні оздоровчі школи, де діти могли б з раннього віку долучатися до спорту [3,5]. Дуже важливо відзначити, що при змаганнях в певних видах спорту, в основному в спортивній або художній гімнастиці, легкій атлетиці та у плаванні необхідно дотримуватися умов для дозволеності даного виду спорту. Також є забороненою боротьба між дівчатами або між чоловіками і жінками. Що стосується таких видів спорту, як карате, кунг-фу (тобто, безконтактні види боротьби) - то їх прийоми можна вивчити і дівчатам, оскільки вони можуть стати в нагоді для самооборони, але за умовою закриття аврат. Також, потужним аргументом є і те, що на сьогоднішній день перемога в міжнародних змаганнях підіймає авторитет не тільки самого спортсмена або спортсменки, а й країну, яку вони представляють. Слідуючи логіці «корисності» або «марності» певного виду спорту, то можна з упевненістю сказати, що спорт, у тому числі і жіночий, на 100% корисний для країни та її престижу на світовій арені. Що може служити цілком адекватним аргументом, що свідчить на користь занять спортом в цілому і окремими його видами, як для чоловіків, так і для жінок [7].

Висновки

1. В останні роки роль жінок країн Північної Африки і Близького Сходу стає все більш помітною і важливою, оскільки, в умовах глобалізації світового співтовариства для них відкриваються нові можливості самореалізації засобами занять фізичною культурою і спортом.

2. Важливим є той факт, що участь жінок у спортивному русі не обмежується тільки лише представництвом їх у збірних командах країн, але й одержанням спеціалізованої освіти тренера. Також, у більшості країн регіону в органах державного управління сфери фізичної культури і спорту, жінки представлені на всіх рівнях.

3. Питання проблематики жіночого спорту в країнах Північної Африки та Близького Сходу виносяться на всіх світових наукових спеціалізованих конгресах і конференціях. Створюються комісії з питань жіночого спорту при Національних олімпійських комітетах.

Література

1. Соболєва Т.С. Мускулинні жінки і спорт. Теорія і практика фізичної культури. Науково-теор журнал №7, 1997.

2. Соболева Т.С., Азарних Т.Д. Стать, гендер та жіночий спорт. Вчені записки університету ім. П.Ф. Лесгафта. №10(104)/2013. 158-162 с.

3. Мельникова Н.Ю. Основні тенденції розвитку жіночого олімпійського спорту в сучасному світі // Олімпійський і міжнародний спортивний рух: історія, теорія, практика: Міжвузовий збірник наукових матеріалів, присвячений 90-річчю першого виступу російських спортсменів на Олімпійських іграх. Воронеж - 1998. 140 с.

4. Мягкова С.Н. Проблеми тендерної асиметрії в сучасному олімпійському русі // Теор. і пр. фіз. культ. № 3. 2001. 49 с.

5. Fasteau, B.F. Giving women a sporting chance. InS.L. Twin (Ed.), Out of the bleachers: Writing on women and sport. Old Westbury, NY: Feminist Press. 2007. 165-173 pp.

6. Grant, C.H., & Geadelmann, P.L. Equality in sport for women. Washington, DC: American Alliance for Health, Physical Education, and Recreation. 2008 -96-102 pp.

7. Joan Steidinger. Sisterhood in Sports: How Female Athletes Collaborate and Compete Rowman & Littlefield Publishers. 2014. 176-182 pp.

8. Sandra L. Hanson and Rebecca S. Kraus Sociology of Education Vol. 71, No. 2 (Apr., 2014), pp. 93-110.

Размещено на Allbest.ru