Вплив художнього кіно на процес політичної соціалізації особистості

Відповідно, метою статті - є з'ясування механізмів політичної соціалізації особистості через художнє кіно та виявлення таких впливів в умовах політичної соціалізації в Україні.

Особистість ХХІ століття живе в медіатизованому просторі інформаційного суспільства, що складає її нове середовище буття, реальність сучасної культури. Засоби масової комунікації, нові технології (насамперед, аудіовізуальні: кіно, телебачення, відео та інтернет) проникли в усі сфери життя. Медіа стали основним засобом виробництва культури сьогодення, а не тільки комунікативним механізмом. Медіатизація, як зазначає Ю. В. Бондур, стала визначати багато параметрів естетики, освіти, індустрії, політики тощо [2, с. 112].

Щодо поняття про соціалізацію, то соціальна педагогіка розглядає її як процес послідовного входження індивіда в соціальне середовище, що супроводжується засвоєнням та відтворенням культури суспільства, внаслідок взаємодії людини із стихійними та цілеспрямовано створюваними умовами її життя на всіх вікових етапах [5, с. 9]. Відповідно, політична соціалізація - це форма політичного розвитку особистості, процес активного засвоєння індивідом ідеологічних і політичних цінностей і норм, які панують у конкретному суспільстві [1, с. 8]. Необхідно мати на увазі, що політична соціалізація виконує ряд найважливіших функцій [1, с. 9]: визначає політичні цілі й цінності, яких прагне досягти особистість через політичну участь; формує сценарії політичної поведінки, про доречність тих або інших дій у конкретній ситуації; визначає ставлення індивіда до навколишнього середовища й політичної системи; виробляє певне ставлення до політичної символіки; формує здатність до пізнання навколишнього світу та переконання, які є "кодом" політичного життя особистості. В широкому сенсі можна сказати, що політична соціалізація особистості є процесом формування її політичної культури.

Можна виокремити три напрями використання художніх фільмів в процесі політичної соціалізації особистості:

Одним із головних завдань кінопереглядів виступає формування так званого особистісного інформаційного "фільтру" в процесі інтерактивного спілкування та аналізу побаченого. Використання медіальних технологій у розповсюдженні і споживанні кінопродукції забезпечило кінематографу велике зростання аудиторії [4, с. 83].

Відповідно, вплив художнього кіно на політичну соціалізацію особистості виявляється через гру акторів, описані у стрічці події, явища, взаємовідносини героїв, при цьому формуючи у особистості певну модель поведінки.

Політична соціалізація особистості під впливом кіно в своїй віковій етапності корелюється зі зміною основних соціальних інститутів, що впливають на соціалізацію. Так, на першому етапі політичної соціалізації (до 10-11 років) основним її інститутом є сім'я. Інші соціальні інститути, такі як школа, медіа, церква, середовище ровесників - лише входять в життя людини. На цьому етапі життя знання про політику є фрагментарними, глибоко персоніфікованими (дитина набуває знань про окремих політиків, події, проте не розуміє їх інституційного значення). Відповідно, слабким є і вплив художнього кіно, оскільки воно формує уявлення про політику на вторинному рівні - створює абстрактне уявлення про неї на базі наявних конкретних знань.

найважливіших подій, що відбуваються в суспільстві, так або інакше асоціюють себе с героями, вперше візуалізують для себе історію як власної країни, так і світу, опиняються під впливом кіноідеології.

На третьому етапі (після 18 років) політичний вплив художнього кіно продовжує супроводжувати зміни, що відбуваються в суспільстві і у політичній культурі людини. При цьому, якщо до суто політичної інформації с медіа людина звертається спорадично - часто переважно в часи важливих соціальних подій - то художнє кіно так або інакше супроводжує її постійно, безперервно залучаючи до світу політичного і мимовільно насаджуючи ідеологічні шаблони та стереотипи. У дорослому віці кіно справляє істотний вплив на індивідуальні та надіндивідуальні цінності, установки, стереотипи і норми поведінки.

Концептуальними основами дослідження впливу художнього кіно на політичну соціалізацію особи є теорія соціального навчання, теорія культивування та когнітивна (конструктивістська) теорія.

Згідно теорії соціального навчання, особистість переймає моделі поведінки, спостерігаючи за оточуючими і наслідуючи їх дії. Механізм навчання запускається яскравим прикладом з художнього фільму, який потім когнітивно реалізується індивідом. Для втілення його в реальність потрібна достатня мотивація, підкріплена психологічним задоволенням або отриманням іншої вигоди [9, р. 194]. Згідно, теорії культивування, багаторазовий екстенсивний і тривалий за часом вплив художнього кіно змінює уявлення індивіда про світ. Зокрема дослідники відзначають уніфікацію поглядів: постійні споживачі масової інформації та кінематографу відрізняються помірністю соціально-політичних позицій і меншим розмаїттям індивідуальних поглядів. Ефект культивування соціокультурних орієнтирів стає помітним при особистому виявленні невідповідності реального світу тим "фактам" про нього, які індивід дізнався із художнього кіно [10, р. 37].

[11, р. 168].

Процес впливу художнього кіно на політичну соціалізацію можна умовно поділити на три способи по співвідношенню приватності та публічності, а саме: на одинці вдома (коли перегляд фільму впливає на особу одноосібно); публічний перегляд (коли перегляд фільму впливає на особу через психологічні механізми колективної взаємодії: емпатія, зараження, тощо.). Ефект кінозалу (за умови якісності фільму) створює потужне психологічне тло сприйняття: відомо, що поведінка та реакції особи, що включена в певну аудиторію, змінюються.

Процес політичної соціалізації особи на основі кінематографу відбувається також під впливом різних видів кіно за культурно-регіональною ознакою, зокрема, під впливом світового кінематографу, фільмів культурно споріднених країн, сусідніх держав та вітчизняного кінематографу. Ступінь впливу видів кінематографу на політичну соціалізацію визначається масовістю, популярністю, брендовістю кіно.

Сучасні соціологічні дослідження підтверджують важливу роль кіно у політизації сучасного українського суспільства. Так, оприлюднене у 2011 році дослідження "Що для вас є головним носієм моральних цінностей?" називають відповідно сім'ю, церкву, школу і кінематограф з літературою [7]. Це достойний аргумент того, що кіно залишається одним із інструментів виховання та формування політичних цінностей.

На думку М. Слободяна, художні фільми з "агресивним підтекстом" стають ефективним знаряддям масового психопрограмування особистості. Тотальна гіпнотизація, активізація аудіовізуальними засобами відповідних емоцій - усе це впливає на формування моралі, спричинює поширення та зміцнення девіантної поведінки в побуті. Зображення на екрані насильства стає для певної категорії людей своєрідним подразником, заманливою моделлю поведінки. Такі фільми почасти надають і повний набір кримінальних "інструкцій", своєрідного керівництва до дії [3].

На політичну соціалізацію, на нашу думку, найбільш інтенсивно впливають художні фільми історичного, політичного та воєнного змісту. Найчастіше, ці характеристики представлені у фільмі в симбіозі. За часовими параметрами їх можна поділити на: створені на історичному матеріалі (наприклад, фільми, що відображають події Другої світової війни); ті що беруть за основу сучасні події; утопічні та антиутопічні - події фільму відбуваються в майбутньому та представляють позитивний або негативний (с точки зору закладеної у фільм кіноідеології) сценарій розвитку суспільства, країни чи усього світу.

Сила впливу художнього фільму на політичну соціалізацію особистості визначається популярністю (відомість стрічки на ринку), брендовістю стрічки, форматом фільму, технічними та анімаційними характеристиками, художніми якостями та технологією його виконання. Тому, ефективність художнього кіно, як соціалізуючого агента пов'язана із його привабливістю, контекстом, ілюзією спілкування тощо.

На думку Н. Ігошкіної, глядацький успіх кінофільму, а отже і його соціалізуючий вплив, визначається наступними факторами: використанням видовищно-розважальних

жанрів (що, як правило, спираються на міфологію), терапевтичною, компенсаторною, рекреаційною та іншими функціями системи "емоційних перепадів", що дозволяє зняти нервове напруженню глядачів; гіпнотизмом, вгадуванням бажань публіки тощо [4, с. 21].

Варто відзначити неоднаковий соціалізуючий вплив одних і тих самих кінотворів на різну аудиторію: представників різних соціальних, вікових груп, тощо. Перш за все, мова йде про важливість попереднього соціально-політичного досвіду на реакції глядача. До прикладу, Р. Харріс зазначає, що фільм, в якому головними героями виступають представники певної національності, буде сприйнятий по-різному тими, хто мав негативний або позитивний досвід спілкування з представниками тієї ж національності в реальності. Соціалазуючий вплив фільму залежить і від правильності розпізнавання специфічних аудіовізуальних та технічних прийомів, що використовуються в кіно. Так, наприклад, маленькі діти не розуміють нелінійного монтажу, флеш-беків або повторів якихось сцен. Для них кожна сцена є продовженням попередньої, а, значить, через невірно розшифровану форму вислизає і сам зміст повідомлення [8].

Отже, напрямами використання художніх фільмів в процесі політичної соціалізації особистості є реалізація довгострокових стратегічних політичних проектів через формування суспільної думки і вплив на політичну соціалізацію, проведення політичної пропаганди та агітації а також формування у глядача шаблонів прогнозування політичного майбутнього та сприйняття історичного минулого. Виокремлюються три основні вікові етапи впливу художнього кіно на політичну соціалізацію. При цьому відзначається інтенсифікація такого впливу з переходом людини від дитинства до підліткового періоду. Потужність впливу кіно на політичну соціалізацію дорослих зростає в періоди соціально-політичної нестабільності, коли відбувається загострення уваги глядача на політично значущих образах, історичних прикладах, героях, тощо. На політичну соціалізацію найбільше впливають історично-політичні та воєнні художні фільми. Політична соціалізації особи відбувається під впливом як світового кінематографу, так і фільмів культурно споріднених країн, і меншою мірою - українського кінематографу. На процес соціалізації особистості, зокрема в Україні переважний вплив має американський, частково французький російський та вітчизняний кінематограф.