Соціалізація підлітків у діяльності молодіжних організацій

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

СОЦІАЛІЗАЦІЯ ПІДЛІТКІВ У ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДІЖНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

13.00.05 - соціальна педагогіка

ПАНАГУШИНА Ольга Євгеніївна

Луганськ - 2008

Дисертація є рукопис.

Робота виконана у Південноукраїнському регіональному інституті післядипломної освіти педагогічних кадрів, Міністерство освіти і науки України, м. Херсон.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Слюсаренко Ніна Віталіївна, Херсонський державний університет, доцент кафедри педагогіки та психології.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, доцент Рижанова Алла Олександрівна, Харківська державна академія культури, проректор з науково-педагогічної та виховної роботи, професор кафедри соціальної педагогіки;

кандидат педагогічних наук, доцент Краснова Наталія Павлівна, Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи.

Захист дисертації відбудеться 20 червня 2008 року о 9.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.053.01 у Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Луганського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2.

Автореферат розісланий 19 травня 2008 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Л.Л. Бутенко

АНОТАЦІЇ

Панагушина О.Є. Соціалізація підлітків у діяльності молодіжних організацій. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.05 - соціальна педагогіка - Луганський національний університет імені Тараса Шевченка. - Луганськ, 2008.

Дисертація містить дослідження проблеми соціалізації підлітків у діяльності молодіжних організацій. У роботі визначено сутність і особливості процесу соціалізації особистості в діяльності молодіжних організацій, виявлено специфічні риси дітей підліткового віку як суб'єкта соціалізації, розкрито основні характеристики діяльності молодіжних організацій як соціально-педагогічного механізму соціалізації дітей підліткового віку, проаналізовано рівень соціалізації підлітків. Теоретично обґрунтовано, змістовно розроблено та експериментально перевірено соціально-педагогічні умови щодо підвищення ефективності процесу соціалізації підлітків у діяльності молодіжних організацій; застосовано психолого-проникаючі форми і методи соціалізації підлітків у діяльності молодіжних організацій.

Ключові слова: підлітки, соціалізація, молодіжні організації, соціальна активність, суспільно корисна діяльність, особистісні якості, соціально-педагогічні умови.

Панагушина О.Е. Социализация подростков в деятельности молодежных организаций. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.05 - социальная педагогика. - Луганский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Луганск, 2008.

Диссертация посвящена исследованию проблемы социализации подростков в деятельности молодежных организаций. В работе определены сущность и особенности общего процесса социализации человека, выявлены специфические черты детей подросткового возраста как субъекта социализации, определена специфика социализации подростков в условиях деятельности различных молодежных организаций, раскрыты особенности и основные характеристики деятельности молодежных организаций как социально-педагогического механизма социализации детей подросткового возраста. Проведена диагностика уровня социализации подростков, как одного из важных показателей эффективности их социализации, что характеризуется формированием у них таких социально важных личностных качеств как патриотизм, ответственность, инициативность. Диагностические данные были получены с помощью определенной в ходе исследования критериальной базы и показателей по каждому из критериев, которые создали три уровня, имеющие качественно-количественное соответствие эталону: высокий, средний, низкий. Результаты диагностики (констатирующий этап) засвидетельствовали низкий уровень социализации подростков.

Сформулированные по результатам теоретико-методологического анализа выводы стали основой и ориентирами для разработки социально-педагогических условий повышения эффективности процесса социализации подростков в деятельности молодежных организаций.

Обоснованы и содержательно разработаны социально-педагогические условия, направленные на повышение эффективности процесса социализации подростков в деятельности молодежных организаций; определены психолого-проникающие формы и методы социализации подростков в деятельности этих организаций. Суть разработанных социально-педагогических условий составляет взаимодействие в молодежных организациях подростков, молодежи и взрослых на основе партнерства и сотрудничества, обязательный приоритет интересов и потребностей подростков при определении содержания деятельности молодежной организации, стремление к разнообразию видов общественно полезной деятельности с целью расширения просоциальной среды социализации подростков.

Реализация разработанных социально-педагогических условий социализации подростков в деятельности молодежных организаций осуществлялась путем использования различных форм и методов социализации, которые соответствовали целям, задачам, содержанию этого процесса: массовые мероприятия (выставки, конкурсы и др.), групповые (диспуты, походы, экскурсии, ролевые игры, круглые столы вечера-встречи, поисковая работа, посещение библиотек, музеев и др.), индивидуальные (беседы, личные поручения, подготовка информационных материалов, поощрение и др.). Особое внимание уделялось социально-педагогической работе с подростками, направленной на минимизацию влияния негативных факторов современного общества на их социализацию.

Итоги исследовательской работы подтвердили результативность внедрения разработанных социально-педагогических условий повышения эффективности социализации подростков в деятельности молодежных организаций. Сравнительный анализ констатирующего и формирующего этапов эксперимента свидетельствуют о высокой динамике повышения уровня социализации подростков в экспериментальной группе по сравнению с контрольной группой.

Разработанные примерная комплексная программа деятельности молодежной организации, методические рекомендации и учебное пособие могут быть использованы в работе представителей социально-педагогической сферы, государственных учебных учреждений, молодежных организаций, общественных объединений, которые непосредственно сотрудничая с молодежными организациями, стремятся к решению проблемы социализации подростков.

Ключевые слова: подростки, социализация, молодежные организации, социальная активность, общественно полезная деятельность, личностные качества, социально-педагогические условия.

Panagushina O.E. The socialization of teenagers in the activities of young organizations. - Manuscript.

The dissertation for obtaining the Candidate's degree of Pedagogical Sciences in the speciality 13.00.05 - Social Pedagogy, Luhansk Taras Shevchenko National University, 2008

The dissertation contains the research of problems of teenagers socialization in the activities of young organizations. In the work, the meaning and specifics of the socialization process are determined, the specific features of teenagers are described as the subject of socialization as well as the specifics of teenagers' socialization in the conditions of young organizations, the main characteristics of young organizations' activities as the mechanic of children's socialization are defined, the analysis of the level of teenagers socialization is conducted.

The social-pedagogical conditions to increase the effectiveness of the process optimization of teenagers' socialization in the young organization are theoretically based, contently elaborated and practically proved; the psychologically implemented forms and methods of teenagers' socialization in the young organization are defined.

Key words: teenagers, socialization, young organization, social activity, society useful activity, features of personality, social-pedagogical conditions.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. На сучасному етапі розвитку суспільства проблема соціалізації особистості є надзвичайно актуальною, передусім, це стосується соціалізації підлітків, тому що саме у цей період життя людини закладаються основи особистості, її здатність до адекватної оцінки суспільних процесів, уміння застосовувати набутий досвід для розгортання своєї життєдіяльності.

Однією з найважливіших і необхідних передумов підготовки підлітків до життя є їх успішна соціалізація, невід'ємною складовою якої має стати їхня суспільна активність. Об'єднання підлітків і молоді в молодіжні організації - одна з форм вияву такої активності. У сучасному українському суспільстві продовжується процес становлення та утвердження молодіжних організацій як інституту соціалізації нової генерації. Процес цей суперечливий, непослідовний, що відображається на спрямуванні діяльності молодіжних організацій, здатності до ефективної соціалізації своїх членів, а тому потребує поглибленого вивчення. Проте сучасні вчені звертаються до проблеми діяльності молодіжних організацій та взаємодії з ними педагогічної сфери епізодично, висвітлюючи лише окремі аспекти. Водночас гострота проблеми взаємодії школи з цими організаціями диктує необхідність налагодження співробітництва й партнерства з ними та посилення педагогічного аспекту в їх виховному і соціалізуючому процесі.

Разом з тим проблема соціалізації нового покоління у вітчизняній та зарубіжній науці представлена досить широко. Наукові праці Г. Андрєєвої, Н. Андрєєнкової, І. Кона, М. Лукашевича, А. Мудрика, Б. Паригіна та ін. присвячені структурі, факторам, механізмам, стадійності соціалізації особистості. Проблема взаємодії школи з різними суспільними інститутами і громадськістю розроблялася С. Шацьким, А. Макаренком, В. Семеновим та ін. Методологічні підходи до процесу соціалізації підростаючого покоління висвітлено в працях О. Балакірєвої, О. Яременка та ін., теоретичні й практичні засади та основи розвитку соціальної педагогіки - у дослідженнях Р. Вайноли, Н. Заверико, А. Капської, Г. Лактіонової, Л. Міщик, В. Оржеховської, А. Рижанової, С. Савченка, Г. Троцко, С. Харченка та ін. У своїх роботах учені вказують на значний вплив різних факторів і агентів на соціалізацію юних, серед яких чільне місце відводиться молодіжним організаціям. Про це свідчать і наукові праці, предметом дослідження котрих є дитячий і молодіжний рух та його складові - дитячі й молодіжні організації (В. Барабаш, М.Головатий, В. Головенько, С. Диба, О. Корнієвський, В. Луков, М. Піддубна, І. Трубавіна, Т. Хлєбнікова, В. Якушик, Л. Ярова та ін.) та дослідження вчених Російської Федерації - В. Лісовського, М. Малютіна, Є. Омельченка, Д. Ольшанського та ін., Білорусі - А. Капліна, Е. Ширяєва та ін., України - О. Бойка, О. Голобуцького, Т. Голобуцької, В. Кулика, С. Чернети та ін., в яких розкривається, зокрема, специфіка діяльності неформальних молодіжних об'єднань. У теоретико-методологічному пла-ні вагомі наукові розвідки з організації соціально-педагогічної роботи з дітьми і молоддю в територіальній громаді - О. Безпалько, І. Звєрєвої та ін., з різних аспектів соціалізації підлітків в дитячих і молодіжних організаціях, об'єднаннях, клубах за місцем проживання - А. Гулевської-Черниш, Ю. Жданович, О. Карпенко, Д. Малкова та ін. Особливий інтерес у контексті нашого дослідження становлять наукові праці Ю. Поліщука, присвячені соціально-педагогічній діяльності громадських молодіжних об'єднань. У них наголошується на необхідності врахування новітніх факторів соціалізації для того, щоб процес входження в життя нових поколінь відбувався в організованій єдності традиційних і нетрадиційних інститутів соціалізації та соціального виховання.

Незважаючи на те, що проблема соціалізації дітей і молоді по-стійно перебуває в полі зору вчених, відчувається брак досліджень, які б розкривали роль і значення соціалізації підлітків в діяльності молодіж-них організацій. Аналіз теорії й практики з досліджуваної проблеми за-свідчує про наявність протиріч між: соціальною потребою підлітків у більш активній суспільній діяльності в молодіжних організаціях і недо-статньою увагою з боку держави до діяльності таких організацій, низь-кою поінформованістю суспільства про них та розривом зв'язків школи, в якій навчається переважна більшість підлітків, з молодіжними організа-ціями; об'єктивною потребою в посиленні ролі різних суб'єктів соці-ально-педагогічної роботи з підлітками у молодіжній організації в про-цесі їх соціалізації і недостатньою теоретичною та методичною розроб-кою змісту, форм і методів цієї діяльності; зростанням кількості різних молодіжних організацій та недостатньою їхньою готовністю до залучення підлітків до суспільно корисної діяльності, що сприяє розширенню просоціального середовища їх соціалізації.

Актуальність окресленої проблеми, її недостатня розробленість у сучасній соціально-педагогічній теорії, а також важливість розв'язання низки практичних питань соціальної педагогіки, обумовили тему дисертаційного дослідження „Соціалізація підлітків у діяльності молодіжних організацій”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з планом наукової роботи Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти пе-дагогічних кадрів як складова теми „Теоретико-методологічні основи вдосконалення системи освіти та поліпшення її кадрового забезпечення” (державний реєстраційний номер 0104U010624). Тема дисертації затверд-жена Вченою радою вищевказаного інституту (протокол № 1 від 20 січня 2006 року) та узгоджена в бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 2 від 28 лютого 2006 року).

Об'єкт дослідження - процес соціалізації підлітків у діяльності молодіжних організацій.

Предмет дослідження - соціально-педагогічні умови щодо підвищення ефективності процесу соціалізації підлітків у діяльності молодіжних організацій.

Мета дослідження - полягає у теоретичному обґрунтуванні, змістовному проектуванні, експериментальній перевірці соціально-педагогічних умов щодо підвищення ефективності процесу соціалізації підлітків у діяльності молодіжних організацій.

Гіпотеза дослідження - підвищення ефективності процесу соціалізації підлітків у діяльності молодіжних організацій можна забезпечити через реалізацію соціально-педагогічних умов:

Ш налагодження взаємодії між членами молодіжних організацій, їхніми лідерами, соціальними педагогами, представниками громад-ських організацій на засадах співробітництва та партнерства;

Ш урахування інтересів і потреб підлітків при розробці концептуального змісту діяльності молодіжних організацій;

Ш урізноманітнення суспільно корисної діяльності підлітків у молодіжних організаціях щодо розширення просоціального середовища їх соціалізації.

Відповідно до предмета, мети й гіпотези дослідження розв'язувалися такі завдання:

1. З'ясувати на підставі аналізу вітчизняної та зарубіжної літератури особливості соціалізації підлітків і визначити специфіку процесу соціалізації підлітків у діяльності молодіжних організацій як соціально-педагогічну проблему.

2. Розкрити основні характеристики діяльності молодіжних органі-зацій як соціально-педагогічного механізму соціалізації підлітків.

3. Визначити критерії та показники, охарактеризувати сформованість особистісних якостей у підлітків як прояв рівня їх соціалізації.

4. Обґрунтувати і спроектувати соціально-педагогічні умови щодо підвищення ефективності процесу соціалізації підлітків у діяльності молодіжних організацій.

5. Перевірити у ході дослідно-експериментальної роботи результат-тивність розроблених соціально-педагогічних умов щодо підви-щення ефективності процесу соціалізації підлітків у діяльності молодіжних організацій.

Методологічну основу дослідження становлять: філософське вчення про взаємозумовленість соціальних явищ і процесів; загально-теоретичні уявлення про взаємозв'язок процесів соціалізації, виховання й розвитку особистості; концепція колективного суб'єкта діяльності (Л. Виготський); ідеї провідної діяльності (О. Леонтьєв); концепція педагогіки соціалізації (А. Капська, Н. Лавриченко).

Теоретичну основу дослідження складають: концептуальні заса-ди процесу соціалізації особистості (Г. Андрєєва, І. Кон, А. Капська, А. Мудрик, Н. Лавриченко, М. Лукашевич, С. Савченко, С. Харченко та ін.); положення про перетворюючу роль діяльності (О. Леонтьєв, С. Рубінштейн та ін.); особливості діяльності громадських і неформаль-них молодіжних організацій та їхня роль як інституту соціалізації (В. Лісовський, М. Перепелиця, С. Чернета та ін.); особистісно орієнто-ване виховання (І. Бех, І. Якіманська та ін.); педагогіка культурно-дозвіллєвої діяльності (О. Бездверна-Хомерікі, Т.Сущенко та ін.).

У ході дослідження використано нормативно-правову базу, зокрема: міжнародну - Конвенція ООН про права дитини, підсумкові документи спеціальної сесії в інтересах дітей Генеральної асамблеї ООН 8-10 травня 2002 року „Світ, сприятливий для дітей”; України - Конституція України, Закони України „Про громадські молодіжні і дитячі організації”, „Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні”, „Про охорону дитинства”, „Про соціальну роботу з дітьми та молоддю”, „Про позашкільну освіту” та ін.

Для розв'язання поставлених завдань, перевірки гіпотези вико-ристано комплекс різноманітних методів дослідження: теоретичні - аналіз вітчизняних і зарубіжних наукових джерел для узагальнення теоре-тичних підходів до проблеми соціалізації підлітків у діяльності молодіж-них організацій, метод системного аналізу - для систематизації соціально -педагогічних умов, синтез - для визначення соціально-педагогічних умов; емпіричні - педагогічне спостереження, анкетування, бесіди, диску-сії, педагогічний експеримент: констатувальний етап експерименту для визначення рівня соціалізації підлітків, формувальний етап експерименту для перевірки соціально-педагогічних умов щодо підвищення ефективності процесу соціалізації підлітків у діяльності молодіжних організацій; статистичні - обробка даних для визначення якісних і кількісних показників отриманих результатів; аналітичні - якісний і кількісний аналіз достовірності отриманих результатів.

Експериментальна база дослідження. У дослідженні були задіяні 494 підлітки Херсонщини, 5 молодіжних організацій Одещини, Сумщини, Херсонщини, 53 представника громадських організацій, 14 соціальних педагогів. Анкетуванням було охоплено 2520 підлітків та 239 працівників соціально-педагогічної сфери з 6 областей України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше: науково обґрунтовано, спроектовано і експериментально переві-рено соціально-педагогічні умови щодо підвищення ефективності проце-су соціалізації підлітків у діяльності молодіжних організацій; набули подальшого розвитку наукові уявлення про вплив діяльності молодіжних організацій на соціалізацію дітей підліткового віку, про сутнісні характе-ристики й зміст діяльності молодіжних організацій просоціального спря-мування як ресурсу соціально-педагогічної роботи з розв'язання пробле-ми соціалізації підлітків; удосконалено соціально-педагогічні засади форм і методів роботи працівників соціально-педагогічної сфери, державних службовців, громадських організацій з вирішення проблеми соціалізації підлітків у діяльності молодіжних організацій.

Практичне значення дослідження полягає в розробці та впровадженні орієнтовної комплексної програми діяльності молодіжної організації, статуту молодіжної організації, спрямованих на успішну соці-алізацію підлітків. Розроблені соціально-педагогічні умови щодо підви-щення ефективності процесу соціалізації підлітків у діяльності молодіж-них організацій, визначені різні форми і методи соціально-педагогічної роботи, що виступають засобом реалізації цих умов, та розроблені мето-дичні рекомендації „Соціально-педагогічна робота з учнями підліткового віку”, навчальний посібник „Організаційно-педагогічні основи соціаліза-ції підлітків у молодіжних організаціях” можуть бути використані у практичній діяльності молодіжних організацій, працівників соціально-педагогічної сфери, у ході професійної підготовки й перепідготовки педагогів, соціальних педагогів у вищих навчальних закладах освіти та інститутах післядипломної освіти педагогічних кадрів, розбудови системи соціальних служб для дітей і молоді та громадських організацій, діяльність яких зорієнтована на соціалізацію підлітків.

Результати дослідження впроваджено в практику роботи молодіж-них організацій (довідки про впровадження: Одеського ОКМО - № 1/117 від 05.09.07; Сумського ОКМО - № 117 від 27.08.07; Сумської міської МГО „Студентська республіка” - № 13/74 від 29.08.07; Сумської обласної МГО „Гендерна агенція консультації та інформації” - № 22-1/1 від 27.08.07; Херсонської МГО „Молодіжний центр регіонального розвитку” - № 1/32 від 07.09.07) та інституцій соціально-педагогічної сфери (довідки про впровадження: управління освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації - № 02-4564/01-07 від 24.11.06, управління освіти Херсонської міської ради - № 1216/01-18 від 29.11.06, Донецького та Сумського обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти - № 490/02 від 10.11.06 та № 554 від 08.12.06, Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів - № 01-23/447-а від 29.11.06, Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України - № 497/03 від 28.11.06).

Особистий внесок автора в роботах, опублікованих у спів-авторстві, полягає у виокремленні специфічних рис дітей підліткового віку як суб'єкта процесу соціалізації, визначенні основних характеристик діяльності молодіжних організацій як механізму соціалізації підлітків.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дисерта-ційного дослідження обговорювалися та отримали позитивну оцінку на засіданнях кафедри менеджменту освіти Південноукраїнського регіональ-ного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів, на засіданнях колегії управління у справах сім'ї, молоді та спорту, методичного кабі-нету при управлінні освіти виконавчого комітету Херсонської міської ради, під час зустрічей з керівниками та активом молодіжних громад-ських організацій Одеської, Сумської та Херсонської областей. Основні положення дисертації обговорювалися на: міжнародних науково-прак-тичних конференціях - „Національна система освіти та виховання в Україні: історія, теорія, практика” (Київ, 2006), „Зміст громадянської освіти і виховання: історія, реалії, перспективи” (Херсон, 2006), „Моні-торинг якості професійної підготовки фахівців педагогічної освіти” (Лу-ганськ, 2007); всеукраїнських - звітній науковій конференції Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України за 2005 рік „Тео-рія і практика професійної освіти в умовах європейської інтеграції” (Київ, 2006), „Педагогічні та соціально-психологічні аспекти виховання у кон-тексті сучасного європейського виміру” (Полтава, 2006), „Культуро-логічні та філологічні аспекти формування особистості ХХІ століття” (Херсон, 2007); науково-практичній конференції „Професійно-педаго-гічна підготовка та особливості виховання майбутніх фахівців в умовах Європейського освітнього простору” (Чернівці, 2006).

Публікації. Основний зміст дисертаційного дослідження викладено в 14 наукових працях, з них 11 - одноосібних, у тому числі 8 статей у наукових фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (277 найменувань), 18 додатків на 40 сторінках, 10 таблиць, 4 рисунків. Загальний обсяг дисертації - 261 сторінка, основний текст викладено на 185 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

соціалізація підлітковий молодіжний педагогічний

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, методологічні й теоретичні засади, методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення дослідження, наведено відомості щодо апробації результатів дисертаційної роботи.

У першому розділі - „Теоретичні основи дослідження процесу соціалізації підлітків у діяльності молодіжних організацій” - здій-снено у загальнонауковому контексті соціально-педагогічний аналіз про-цесу соціалізації підлітків як соціально-педагогічної проблеми, визначено сутність і специфіку соціалізації підлітків у діяльності молодіжних орга-нізацій, розкрито характеристики діяльності молодіжних організацій як соціально-педагогічного механізму соціалізації підлітків, визначено критеріальну базу, здійснено діагностику рівня соціалізації підлітків.

Вивчення дефініції „соціалізація” дозволило визначити соціалізацію дітей підліткового віку як процес засвоєння ними соціального досвіду, результатом якого є певні новоутворення в особистісному ракурсі, обумовлені впливом сукупності факторів суспільного буття, особливостями підліткового віку і спеціально організованими соціально-педагогічними діями.

З'ясовано, що на соціалізацію підлітків значний вплив мають спад-ковість, середовище та особиста роль підлітка в процесі саморозвитку, самовдосконалення, самореалізації. У сучасному молодіжно-підлітковому середовищі відбуваються певні негативні процеси, поглиблюються мо-рально-ціннісні деформації, а відсутність позитивного впливу та належ-ного контролю з боку сім'ї, школи, державних структур призводить до того, що підлітки потрапляють у стихійно сформоване молодіжно-підліт-кове середовище ризику, залучення до шкідливих звичок, що пояснюєть-ся психологічною готовність підлітків до активної діяльності, яка часто стикається з невизначеністю цілей, недостатністю життєвого досвіду, непослідовністю, невмінням направити енергію у потрібне русло.

Вивчення наукових праць сучасних учених (Н.Лавриченко, М. Лукашевич, Ю. Поліщук та ін.), які досліджували проблему соціалізації, дозволяє стверджувати, що більшість з них пов'язує її з діяльністю особистості. У цьому зв'язку спеціально організована діяль-ність підлітків у молодіжних організаціях розглядається нами як форму-ючий вплив на соціальні якості та властивості підлітка, на його предметне і духовно-психологічне діяльнісне включення в соціальне середовище.

З'ясовано, що одним із важливих соціально-виховуючих інститутів є молодіжні організації, які використовують потенціал вільного часу під-літків, залучаючи їх до активної соціальної діяльності. Процес соціаліза-ції в молодіжних організаціях ґрунтується на системі соціальних зв'язків і відносин, засвоєнні членами організації соціального досвіду і перетворен-ні цього досвіду у власні установки, орієнтації, знання, навички, уміння.

Аналіз наукових джерел з проблеми дослідження показав, що молодіжні організації існують у менш жорсткій, ніж державна, структурі, достатньо вільні, гнучкі, різноманітні, самостійні у визначенні цілі, завдань, засобів їх виконання, плюралістичні у виборі форм, методів своєї діяльності. Виявлено, що громадські (формальні) молодіжні організації охоплюють своєю діяльністю 2-3 % підлітків і молоді, а неформальні молодіжні організації (серед яких більшість асоціального і антисоціального спрямування) мають досить помітне представництво в молодіжно-підлітковому середовищі - 25 %. Їх діяльність переважно асоціальна або антисоціальна, а процес соціалізації стихійний (спонтанний, не керований), що посилює негативний вплив дезорганізуючих (деструктивних) чинників на соціалізацію підлітків.

Установлено, що молодіжні громадські (формальні) та неформальні організації просоціального спрямування діяльності відіграють позитивну роль у процесі соціалізації підлітків. Однак такі організації недостатньо поширені та презентовані в українському суспільстві, не мають відчутної організаційної, фінансової підтримки й уваги з боку держави та громадсь-кості. Наприклад, у Херсонській області, в якій проживає 310 тис. підліт-ків, діє тільки 27 молодіжних громадських організацій. Водночас, прове-дене у ході дослідження анкетування свідчить, що переважна більшість підлітків виявляє зацікавленість до участі у діяльності молодіжних орга-нізацій, що дає підстави стверджувати - існує нагальна потреба держав-ної підтримки і суспільного визнання молодіжних організацій як повноцінного соціального інституту, одного з провідних агентів соціалі-зації підлітків, а також диктує необхідність подальшого розгалуження і проникнення молодіжних організацій просоціального спрямування у мо- лодіжно-підліткове середовище та коректного педагогічного супроводу їх діяльності з метою організації ефективного процесу соціалізації підлітків.

Проведено діагностику рівня соціалізації підлітків як одного із важ-ливих показників ефективності їх соціалізації, що характеризується сфор-мованістю у підлітків соціально важливих особистісних якостей. До та-ких особистісних якостей (застосовано комплекс емпіричних методів у контексті педагогічного експерименту: інтерв'ювання, бесіди, анкету-вання підлітків, учителів, соціальних педагогів, батьків та ін.) віднесено - патріотизм, відповідальність, ініціативність. Діагностичні дані були отри-мані за допомогою визначеної критеріальної бази і виокремлених кри-теріїв - поведінкового та оцінно-ціннісного. Визначено також систему показників за кожним із критеріїв, що передбачає три рівні якісно-кількісної відповідності еталону: високий, середній, низький.

Проведена на констатувальному етапі дослідження діагностика рів-ня соціалізації підлітків виявила її низький рівень за всіма показниками. Зроблені в результаті теоретико-методологічного аналізу висновки стали основою та орієнтирами при розробці соціально-педагогічних умов щодо підвищення ефективності процесу соціалізації підлітків у діяльності молодіжних організацій.

У другому розділі - „Експериментальне дослідження соціаль-но-педагогічних умов соціалізації підлітків у діяльності молодіжних організацій” - здійснено наукове обґрунтування, проектування соціаль-но-педагогічних умов, описані форми та методи педагогічного супроводу процесу соціалізації підлітків у діяльності молодіжних організацій, подано систематизовані результати експериментально-дослідної роботи.

Відповідно до мети і завдань дослідження обґрунтовано та спроектовано умови щодо підвищення ефективності процесу соціалізації підлітків у діяльності молодіжних організацій. Встановлено, що умови - це багатопланова і змістовно наповнена дефініція, яка за своєю суттю є комплексом певних обставин, від яких залежить формування відносин „суб'єкт - суб'єкт”, що зумовлюють взаємодію та розв'язання цілісних завдань. Умови є основою діяльності суб'єктів, котрі взаємодіють у рамках організаційних, змістовних, моральних змін, що відбуваються в діяльності молодіжних організацій, зосереджують у собі вимоги, обов'язки, правила та складають сукупність соціально-педагогічних впливів на процес соціалізації підлітків.

Основу розробленої нами першої умови - налагодження взаємодії між членами молодіжних організацій, їхніми лідерами, соціальними педа-гогами, представниками громадських організацій на засадах співробіт-ництва та партнерства - становить взаємодія підлітків і дорослих, спрямована на формування морально багатої і соціально активної особистості підлітка через педагогічно доцільну організацію діяльності молодіжної організації, а партнерство як форма соціальної взаємодії - це особливий вид стосунків, що дозволяють об'єднати в діяльності молодіжної організації внутрішні (соціально-психологічні характе-ристики членів організації) і зовнішні (матеріальні, людські, інституційні, інформаційні, технологічні та ін.) ресурси з метою досягнення спільних цілей та розв'язання соціально-педагогічних завдань.

Участь у діяльності молодіжних організацій працівників соціаль-но-педагогічної сфери, громадських організацій, батьків розширює діапа-зон зв'язків із суспільством, з його духовно-моральними цінностями, формує умови перетворення молодіжної організації на соціально-педа-гогічну систему, яка виконує важливу функцію - провідного агента соці-алізації дітей підліткового віку і дозволяє ефективно використовувати психолого-проникаючі форми і методи соціалізації: індивідуальні, групо-ві, колективні проекти, рольові ігри, самоуправління, формування пози-тивної громадської думки та ін., зорієнтовані на оволодіння навичками розуміння підлітками явищ соціального середовища та практичного життя в цьому середовищі, адекватне сприйняття його традицій, норм, набуття соціального досвіду діяльності в колективі, досягнення діяльнісних успіхів та їх презентації, посилення й підтримку зв'язків із сім'єю, іншими соціальними інститутами.

Друга умова сформульована таким чином: врахування інтересів і потреб підлітків при розробці концептуального змісту діяльності моло-діжних організацій. Визначено: по-перше, що зміст діяльності підлітків у молодіжній організації зумовлений соціальним середовищем, рівнем культури підлітка і його родини, самосвідомістю, психологічними якостя-ми, наявністю мотивації до діяльності, пізнання, спільної ігрової діяль-ності, спілкування, освоєння нових навичок і вмінь; по-друге, що харак-теристика змісту діяльності не вичерпується формами і методами, сукуп-ністю заходів, їхньою тривалістю і частотою, а діяльність має спрямову-ватися на задоволення інтересів і потреб підлітків; по-третє, що інтереси і потреби підлітків нестійкі, можуть бути асоціальними і навіть антисо-ціальними, а тому завдання молодіжної організації - мінімізувати такі ін-тереси і потреби, розвивати інтерес до суспільно корисних справ, їх пре-зентації, створювати умови для саморозвитку, самовиховання, самореа-лізації підлітків; по-четверте, розмаїтість інтересів і потреб підлітка сприяє виникненню та розвитку багатоманітності рис і особистісних якостей, а зростаючі потреби становлять джерело його діяльнісної активності. У стабільній молодіжній організації просоціального спряму-вання діяльності розвивається стійкий інтерес до спільних дій, відбу-вається обмін діяльнісними досягненнями й успіхами, що викликає увагу до суспільно корисної діяльності, стає стимулом для саморозвитку, соціально-культурної інтеграції, особистісної самореалізації підлітка у соціумі та забезпечує успішність його соціалізації.

Третя умова спрямовує акцент на урізноманітнення суспільно корисної діяльності підлітків у молодіжних організаціях щодо розширення просоціального середовища їх соціалізації. При цьому просоціальне середовище - це таке середовище, яке забезпечує підліткам належні умови для різноманітної суспільно корисної діяльності, спрямованої на їх самореалізацію, формування у них соціально позитивних і суспільно важливих особистісних якостей.

Процес формування соціально-психологічної готовності підлітків до активної участі у діяльності молодіжних організацій просоціального спрямування здійснюватиметься ефективніше, якщо проектуватиметься з урахуванням положень компетентнісного і діяльнісного підходів. Значен-ня діяльнісного підходу полягає перш за все в тому, що він дозволяє перейти від множини видів соціалізації до цілеспрямованої соціалізації підлітків у ході різноманітної, цікавої, ненав'язливої, пізнавальної, розважальної суспільно корисної діяльності в молодіжних організаціях, де вона відбувається в мікросередовищі однодумців і товаришів, а компетентнісний підхід, сутність якого полягає у формуванні вмінь ціліс-ного розв'язання життєвих проблем, дозволяє пом'якшувати процес адап-тації до особливостей соціуму, успішніше виконувати соціальну роль, ви-робляти власні моделі поведінки, ціннісні орієнтації, життєві установки.

З'ясовано, що у діяльності молодіжних організацій підлітків найбільше цікавить краєзнавчо-пошукова, мистецько-пізнавальна, інфор-маційно-комунікативна діяльність. Так, краєзнавчо-пошукова діяльність створеного у ході експерименту молодіжного об'єднання була пов'язана з вивченням історії рідного краю, його ролі у життєдіяльності країни і ґрунтувалася на проведенні екскурсій, походів („Місто, в якому я живу”, місцями бойової слави „Бойовими дорогами Херсонщини” та ін.), пошу-ком видатних особистостей, родин, історичних витоків архітектурних пам'яток, будівель (за темами - „Моя вулиця, мій дім”, „Видатні особистості Херсонщини”, „Герої сучасності” та ін.), збором експозицій-них матеріалів для шкільних етнографічних музеїв, розробкою оригінальних молодіжних туристичних маршрутів та ін.; мистецько-пізнавальна діяльність передбачала ознайомлення з творчістю відомих українських співаків, народною творчістю та мистецтвом фотографії, проведення конкурсів на кращу фотомистецьку роботу (за тематикою „Сонце на долоні”, „Осінні барви”, „Зимова рапсодія” та ін.), організацію вечорів-зустрічей („Дружба - найбільша цінність”, „Дивосвіт юних” та ін.), розробку дизайну фотомузею міста та ін.; інформаційно-комуніка-тивна діяльність мала на меті популяризацію досягнень рідного краю, видатних людей, молодіжного об'єднання, підготовку до видання Альма-наху „Пам'ять невмируща”, змістовних матеріалів для засобів масової інформації та ін. Презентація діяльнісних здобутків підлітків - членів молодіжних організацій Одеської, Сумської, Херсонської областей (які реалізовували розроблену комплексну програму заходів) забезпечувала послідовне формування позитивної громадської думки стосовно різноманітної діяльності молодіжних організацій і сприяла розширенню просоціального середовища соціалізації підлітків.

Установлено, що проникнення молодіжних організацій, які мають коректний педагогічний супровід, у молодіжно-підліткове середовище через розширення діяльності вже існуючих та створення нових органі-зацій виступає важливим педагогічним аспектом соціалізації підлітків. Молодіжні організації просоціального спрямування діяльності, як колек-тивний суб'єкт соціального виховання, утворюють ефективне соціалі-зуюче середовище, що має такі переваги: сприяє виявленню здібностей, обдарувань, талантів своїх членів та їхній реалізації; формує гуманістичні відносини в колективі; створює розвинену систему самоуправління; задо-вольняє потреби в спілкуванні, спільній та індивідуальній діяльності; за-безпечує сприятливі умови для саморозвитку, самотворення, самореалі-зації; сприяє визначенню соціальної ролі особистості, її визнанню, природному формуванню особистісних якостей; забезпечує умови для спрямованої, ненасильницької (коректної) соціалізації.

Практична реалізація розроблених умов набувала ефективності в результаті комплексного врахування сутнісних характеристик кожної із них і стала успішною після того, як діяльність молодіжних організацій почала спиратися на них в організаційному й управлінському контексті, досягаючи при цьому основної мети - цілеспрямованого позитивного впливу на процес соціалізації підлітків. Реалізація умов у практику діяль-ності створеного у ході дослідження молодіжного об'єднання (яке у нау-ковому контексті стало своєрідною моделлю успішного розв'язання проблеми соціалізації підлітків) забезпечила його функціонування як ефективного виховуючого і соціалізуючого мікросередовища, що підтверджується позитивною динамікою підвищення рівня соціалізації підлітків - членів молодіжного об'єднання (експериментальна група).

Аналізуючи кожний із розроблених критеріїв (поведінковий, оцінно-ціннісний) і показники рівня соціалізації підлітків (низький, середній, високий), за результатами формувального етапу експерименту було відзначено високу позитивну динаміку в експериментальній групі й незначну в контрольній.

Порівняльний аналіз загальних результатів констатувального й формувального етапів експерименту свідчить про зростання рівня пове-дінкового критерію, що дозволяє виявляти наявність сформованості у підлітків особистісних якостей (відповідальність, ініціативність), які допомагають їм займатися суспільно корисною, соціально значимою діяльністю та досягати в ній певних позитивних результатів і підтверджує ефективність застосованих нами форм і методів соціалізації підлітків у діяльності молодіжних організацій, адже кількість підлітків (експериментальна група) з високим рівнем поведінкового критерію збільшилася на 22,2 % і зменшилася з низьким рівнем - на 19,4 %.

Результати, отримані за оцінно-ціннісним критерієм, який показує вміння підлітка використовувати набуті знання в життєвих ситуаціях, здатність до аналізу цих ситуацій та багатоваріантності розв'язання проблем, спроможність визнавати власні позитивні й негативні риси, усвідомлення свого ставлення до людей, до рідного краю, рідної країни, та суспільних процесів, що в ній відбуваються (характеризує особистісну якість підлітка - патріотизм), показали, що кількість підлітків з високим рівнем цього критерію збільшилася на 22,4 % і зменшилася з низьким рівнем - на 19,8 %, що свідчить про ефективність дослідження.

Результати порівняльного аналізу рівня соціалізації підлітків експериментальної та контрольної груп представлено в таблиці 1.

Таблиця 1. Рівні соціалізації підлітків, визначені за кожним із критеріїв в експериментальній та контрольній групах (кількість осіб у %)

Проведений порівняльно-зіставний аналіз результатів експеримен-тальної роботи із застосуванням різних методів діагностичного дослід-ження (анкетування, інтерв'ювання, спостереження, індивідуальні бесіди, тестування), включаючи перевірку достовірності результатів експеримен-ту із застосуванням непараметричного методу статистичної обробки (нуль-гіпотеза), свідчить про високий рівень результативності реалізації розроблених умов щодо підвищення ефективності процесу соціалізації підлітків у діяльності молодіжних організацій, і є, на наш погляд, переконливим підтвердженням гіпотези та успішності виконаного дослідження.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та практичне розв'язання наукової проблеми соціалізації підлітків у діяльності моло-діжних організацій, що виявляється у визначенні сутності та особли-востей соціалізації дітей підліткового віку з позицій соціально-педагогіч-ного аналізу, а також у науковому обґрунтуванні, проектуванні, практич-ній апробації соціально-педагогічних умов щодо підвищення ефектив-ності процесу соціалізації підлітків у діяльності молодіжних організацій.

2. Аналіз наукової літератури показав, що у процесі соціалізації дітей підліткового віку необхідно враховувати: по-перше, те, що сучас-ний підліток живе в складному за змістом і тенденціями середовищі соці-алізації, він частіше від представників інших вікових груп потерпає від соціальної, економічної, моральної нестабільності й несправедливості, і на цьому тлі закладається фундамент усіх наступних етапів соціалізації; по-друге, специфічні риси дітей підліткового віку; по-третє, що існують реальні можливості ефективної соціалізації підлітків в умовах діяльності молодіжних організацій просоціального спрямування; по-четверте, що слід здійснювати пошук наукових засад удосконалення процесу соціалізації підлітків у діяльності молодіжних організацій через розвіду-вання та залучення зовнішніх і внутрішніх ресурсів соціально-педагогічної роботи.

3. Соціалізація підлітків у діяльності молодіжних організацій є складовою загального процесу соціалізації людини і спирається на його базові характеристики: зміст, механізми, етапи, соціальні інститути, аген-ти соціалізації. Феномен молодіжних організацій має різноманітні аспек-ти і є дуже складним для дослідження, тому що існує значне розмаїття молодіжних організацій (формальних і неформальних) просоціального, асоціального, антисоціального спрямування діяльності. Процес соціаліза-ції підлітків у неформальних молодіжних організаціях асоціального, антисоціального спрямування діяльності відбувається стихійно (спон-танно, не скеровано), що здебільшого негативно відбивається на розвитку й становленні підлітків, їх соціалізації. Переважна більшість молодіжних організацій просоціального спрямування діяльності володіє суттєвим виховним і соціалізуючим потенціалом, потребує уваги й підтримки з боку держави, працівників соціально-педагогічної сфери, громадськості.

4. Аналіз наукових джерел та проведене дослідження доводять, що громадські молодіжні організації недостатньо розвинуті, подекуди заорганізовані, забюрократизовані, заполітизовані, а види діяльності не вирізняються різноманітністю. Представництво молодіжних організацій просоціального спрямування діяльності у молодіжно-підлітковому сере-довищі незначне, через що підростаючому поколінню доводиться само-стійно заповнювати відчутну прогалину в соціально-виховній роботі дер-жави, організовуючи своє дозвілля на власний розсуд. Вирішенню озна-ченої проблеми сприятиме: по-перше, підтримка ініціатив підлітків і молоді щодо створення різних молодіжних об'єднань та всебічна під-тримка в організації їхньої діяльності; по-друге, суспільне визнання моло-діжних організацій (формальних і неформальних) просоціального спря-мування діяльності як одного з провідних агентів соціалізації підлітків, колективного суб'єкта соціального виховання та соціалізації юних.

5. Результати дисертаційної роботи підтверджують гіпотезу дослід-ження, яка складається з припущення про залежність ефективності проце-су соціалізації підлітків у діяльності молодіжних організацій від відпо-відних соціально-педагогічних умов. Визначено, що першою умовою є налагодження взаємодії між членами молодіжних організацій, їхніми лідерами, соціальними педагогами, представниками громадських органі-зацій на засадах співробітництва та партнерства. В основі першої умови - пошук і залучення ресурсу соціально-педагогічної роботи, що ґрунтуєть-ся на гармонійному поєднанні зусиль підлітків та дорослих, їхній взаємо-дії, заснованій на партнерських засадах, формує суб'єкт-суб'єктні від-носини, стає запорукою реалізації творчого потенціалу підлітків, сприяє організації широкого спектра не заформалізованих суспільно корисних справ, зміцненню й розширенню зв'язків із громадськістю, суспільством і надає особливої привабливості діяльності молодіжної організації як відкритої соціально-педагогічної системи з впливовими виховними і соціалізуючими можливостями. Друга умова - врахування інтересів і потреб підлітків при розробці концептуального змісту діяльності молодіжних організацій - спрямовує акцент на сутність і зміст діяльності, яка детермінована підлітком як суб'єктом соціалізації. Зміст діяльності молодіжної організації, зумовлений інтересами і потребами підлітків, стає рушієм внутрішніх перетворень особистості підлітка, основою для розвитку зацікавленості до здійснення суспільно корисних справ, у процесі яких відбувається обмін діяльнісними досягненнями й успіхами, що викликає стійку увагу до такої діяльності і стає певним джерелом соціально-культурної інтеграції й особистісної самореалізації підлітків у соціумі. Сутність третьої умови - урізноманітнення суспільно корисної діяльності підлітків у молодіжних організаціях щодо розширення просоціального середовища їх соціалізації - полягає: по-перше, в утворенні механізмів мотивації діяльності підлітка в молодіжній орга-нізації, що визначають характер, цілі, форми діяльності і формують ос-новну ланку зв'язку між особистістю і суспільством; по-друге, в забез-печенні продуктивності, стійкості тенденцій до розвитку видів діяльності, фіксації молодіжних організацій у стабільних структурно-організаційних формах, збільшенні кількості членів, перетворенні молодіжних організацій у своєрідний інститут виховання і соціалізації підлітків.

6. Упровадження соціально-педагогічних умов у діяльність моло-діжних організацій передбачає: по-перше, застосування психолого-прони-каючих форм і методів соціально-педагогічної роботи; по-друге, викорис-тання різних форм громадської роботи - масових (тематичних вечорів, зустрічей з видатними людьми, конкурсів, виставок, круглих столів та ін.), групових (екскурсій, походів, змагань та ін.), індивідуальних (бесіда, інтерв'ю, завдання, заохочення та ін.); по-третє, налагодження співпраці з соціальними інститутами (громадськими організаціями, державними установами, міжнародними недержавними структурами та ін.).

7. Аналіз результатів дослідження здійснено на основі двох крите-ріїв - поведінкового і оцінно-ціннісного. Успішність і ефективність про-цесу соціалізації підлітків у діяльності молодіжних організацій визначено за допомогою показників змін якісних характеристик дітей підліткового віку. Висока динаміка зростання рівня соціалізації підлітків експеримен-тальної групи у порівнянні з контрольною є переконливим аргументом, що підтверджує виконання завдань та досягнення мети дослідження.

Виконана робота не претендує на остаточне розв'язання окресленої проблеми, не охоплює комплекс усіх питань, пов'язаних із соціалізацією підлітків в діяльності молодіжних організацій. Подальшої розробки потребують проблеми, пов'язані з діяльністю неформальних молодіжних організацій асоціального і антисоціального спрямування, взаємодії та педагогічного впливу на них відповідних державних і громадських інститутів.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Панагушина О.Є. Моніторинг впливу інформатизації на соціалі- зацію сучасної молоді / О.Є. Панагушина // Вісник Луган. нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка. - 2006. - № 18 (113). - С. 181-187.