Вплив трудової міграції на сімейні ролі сучасних українських жінок (з досвідом роботи у Польщі та Греції)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив трудової міграції на сімейні ролі сучасних українських жінок (з досвідом роботи у Польщі та Греції)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Розпад Радянського Союзу став однією з причин інтенсифікації міграційних рухів у світі. Становлення пострадянських республік як самостійних суб'єктів міжнародних відносин сприяло, зокрема, їхньому залученню до міжнародних міграційних процесів. Для України різнопланові міграційні рухи не є новим явищем, оскільки лише протягом минулого століття українці і добровільно, і примусово переселялися в різні частини світу. Проте сучасні міграційні процеси мають свої особливості та складності. Зовнішня трудова міграція українців після 1991 р. як одна із форм міграцій статистично є найбільш чисельною порівняно з іншими формами міграційних рухів, а також притаманна (хоча й різною мірою) всім регіонам країни. Ще одна її характеристика - активна участь жінок, які донедавна не розглядалися як самостійні міграційні суб'єкти - спровокувала численні суспільні дебати на предмет змін сімейних ролей й тривог за долю мігрантських сімей. Активне використання поняття “роль” у працях теоретичного й прикладного характеру та академічні дискусії навколо нього свідчать про важливість цього концепту в сучасних соціологічних дослідженнях й, водночас, про потребу ревізії існуючих напрацювань щодо його сутності й структури. Використання поняття “роль” (“сімейна роль”) у багатьох наукових працях не супроводжується відповідною концептуалізацією, реконструкцією змісту та структури, встановленням субординаційних зв'язків між її складниками. Таким чином, жіночий вимір сучасної трудової міграції, з одного боку, та актуалізація нею нових способів функціонування сімей й реконфіґурації сімейних ролей, з іншого боку, визначають потребу з'ясування особливостей сімейних ролей жінок з досвідом трудової міграції, що досі не стало предметом окремого наукового аналізу.

Введення ґендерної перспективи у міграційні дослідження такими вченими, як М. Мороквасиць (M. Morokvasic) й Г. Б'юїс (G. Buijs) в середині 70-х рр. ХХ ст. дозволило виокремити й специфікувати досвід жінок у контексті масового переміщення людей по світу. Різні аспекти сімейного життя трудових мігрантів часто досліджують західні вчені в межах транснаціонального дискурсу, зокрема, в рамках концепту транснаціональної сім'ї. Найбільше уваги зазвичай приділяють батьківству трудових мігрантів, з домінуючим акцентом на материнстві мігранток. Тут доцільно назвати роботи П. Хондагнеу-Сотело (P. Hondagneu-Sotelo) і Е. Авіла (Е. Avila), Р. Салазар-Парренас (R. Salazar-Parreсas), У. Ерел (U. Erel), A. Р. Хохшилд (A. R. Hochschild), Дж. Прібільскі (J. Pribilsky) та ін. Реконфіґурацію таких сімейних ролей як домогосподарська, ролі голови та годувальника сім'ї здебільшого розглядають у контексті наступного дослідницького питання: чи ґендеризовані сімейні нерівності суттєво послаблюються жіночою міграцією, чи ні? Результати існуючих досліджень свідчать про те, що глибокі зміни у цьому напрямку не фіксуються (праці Б. Андерсон (B. Anderson), Б. Хайдінгер (B. Haidinger), Ф. Віанелло (F. Vianello), П. Даннекер (P. Dannecker), М. Алісеа (M. Alicea) й вже згадуваних П. Хондагнеу-Сотело, Р. Салазар-Парренас). Сексуальні уявлення й практики в сім'ї на час міграції тих мігрантів, що не пов'язані із секс-індустрією, вивчені порівняно мало (роботи М. Квайнер (M. Cvajner); частково праці А. Толстокорової, а також вже згадуваної Б. Андерсон).

Вивчення західних досліджень сімей та сімейних ролей трудових мігрантів є важливим та необхідним. Однак специфіка соціокультурних трансформацій в Україні вимагає вироблення таких підходів до вивчення сімейних ролей сучасних українських трудових мігрантів, які б враховували вітчизняну специфіку. Доробок українських дослідників у цій площині на сьогодні є доволі скромним, що пов'язано із відносною новизною теми, яка починає привертати значну увагу лише з кінця 1990-х рр. Практично відсутні масштабні дослідження, пов'язані із вивченням сімейного життя українських трудових мігрантів. Більшість вітчизняних праць сконцентровані навколо інших тем, а тематика сімейного життя мігрантів розглядається як доповнювальна. Певну інформацію про сім'ї трудових мігрантів можна отримати з публікації таких авторів, як І. Прибиткова, О. Малиновська, М. Шульга, М. Чумало, В. Сусак, М. Керик, О. Федюк, а також із двох колективних монографій, ґрунтованих на соціологічних дослідженнях у містах Києві, Чернівцях та в селі Прилбичі. Дещо більшою мірою тематика функціонування окремих сімейних сфер трудових мігрантів висвітлена в таких працях, як монографія “Проблеми дітей трудових мігрантів: аналіз ситуації”, а також публікаціях О. Ярової й А. Толстокорової. Серед іноземних дослідників, чиї праці частково чи повністю пов'язані із сімейною проблематикою українських мігрантів, варто відзначити вже згадуваних Ф. Віанелло, Б. Хайдінгер, М. Квайнер, а також М. Кіндлер (M. Kindler), Е. Кемпінську (E. Ккmpinska) та А. Гурни (A. Gуrny). Отже, хоча дослідження сімей та сімейних ролей українських трудових мігрантів є актуальним, проте напрацювання вітчизняних вчених є все ще нечисленними та розпорошеними.

Вище зазначені праці не містять ширших концептуальних розробок стосовно сімейних ролей трудових мігрантів, а також вивчення впливу трудової міграції на сімейні ролі в темпоральній перспективі (доміграційний, міграційний і післяміграційний періоди). Відкритою залишається тема структури сімейних ролей, оскільки у тих випадках, де використовують цей концепт, як правило, не пропонується його належна теоретична і операціональна інтерпретації.

Наукова проблема, на вирішення якої спрямовано дослідження, полягає у відсутності комплексного підходу до вивчення особливостей впливу трудової міграції на сімейні ролі її учасників, який охоплював би з'ясування структури цих ролей в міграційний та післяміграційний періоди, а також зміни, що мають місце у сімейному житті трудових мігрантів у процесі набуття досвіду трудової міграції.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Тема дисертації пов'язана із науково-дослідною роботою кафедри історії та теорії соціології Львівського національного університету імені Івана Франка “Соціологічні виміри сучасного українського суспільства: регіоналізм, інституціоналізація та структурні трансформації” (державний реєстраційний номер 0105U004942) та “Соціокультурні виміри пострадянського суспільства: національне, регіональне, (г)локальне” (державний реєстраційний номер 0108U007780). Дисертантка брала участь в упорядкуванні тематичної бібліографії, розробці інструментарію, аналізі отриманої інформації, розробці пропозицій та рекомендацій в рамках аналітичних звітів із зазначених тем.

Мета і завдання дослідження.

Метою роботи є обґрунтування багаторівневої композиції основних сімейних ролей українських жінок та з'ясування характеру і ступеню впливу трудової міграції на їхнє продукування й відтворення у міграційний та післяміграційний періоди.

Реалізація мети вимагала розв'язання наступних завдань дослідження:

- аналіз різних підходів до вивчення соціальних ролей із виокремленням сімейних ролей як різновиду соціальних та на цій основі вироблення синтезованих методологічних засад дослідження у вигляді сукупності несуперечливих теоретичних положень;

- уточнення понятійно-категоріального апарату дослідження та авторська інтерпретація низки понять (сім'я, сімейна роль, трудова міграція);

- виокремлення основних сімейних ролей, що виступають складовими сімейного рольового набору особистості й ґрунтуються на ключових сферах сімейної діяльності;

- з'ясування внутрішньої будови сімейних ролей із виділенням низки компонентів, що займають різне місце у структурі цих ролей;

- вироблення схеми продукування та відтворення сімейних ролей із врахуванням ґендерної специфіки;

- визначення і розпрацювання складових формальних та неформальних вимірів трудової міграції;

- з'ясування особливостей впливу трудової міграції на сімейні ролі сучасних українських трудових мігранток.

Об'єкт дослідження - сімейні ролі трудових мігранток як різновиди соціальних ролей.

Предмет дослідження - процеси продукування й відтворення головних сімейних ролей українських жінок із досвідом роботи за кордоном у доміграційний, міграційний та післяміграційний періоди їхньої життєдіяльності.

Методи дослідження. Вирішення поставлених дослідницьких завдань спиралося на використання комплексу загальнонаукових методів: порівняльного аналізу і синтезу (для визначення теоретичних основ дослідження, систематизації теоретичних положень стосовно визначення соціальних і сімейних ролей та з'ясування особливостей впливу трудової міграції на репродукування останніх), системного аналізу (для розробки комплексної функціональної моделі дослідження сімейних ролей сучасних українських трудових мігранток), класифікації (для визначення місця сімейних ролей - складових сімейного рольового набору й опису формальних та неформальних вимірів трудової міграції).

Застосування структурно-діяльнісного підходу для дослідження структури сімейних ролей сучасних трудових мігранток забезпечило комплексність дослідження й дозволило враховувати ґендерні аспекти обраної проблеми. Теоретико-методологічні засади дослідження ґрунтуються на теорії структурації Е. Гіденса, а також на розробках вітчизняних соціологів О. Куценко (поняття суспільства, соціального простору й диспозицій) та С. Бабенко (модель продукування і відтворення соціальних практик), на основі яких розроблена авторська модель дослідження сімейних ролей.

Для формування емпіричної бази застосовувався якісний метод збору інформації (структуроване інтерв'ю). Аналіз отриманих матеріалів здійснювався за допомогою дискурс-аналізу. Також був використаний компаративний аналіз опублікованих результатів соціологічних досліджень відповідної проблематики вітчизняними і зарубіжними соціологами. Емпіричну базу дослідження сформували дані, отримані автором у процесі проведення структурованих інтерв'ю. Загалом було отримано 87 інтерв'ю. З них 41 репрезентують досвід жінок з України, що працювали в Польщі, а 46 - досвід українських жінок, що працювали у Греції. Емпіричне дослідження проводилося протягом 2008-2010 рр.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у виробленні двохкомпонентної моделі сімейних ролей трудових мігранток з України у темпорально-просторовій перспективі. В межах цієї моделі обґрунтована багаторівнева структура головних сімейних ролей українських жінок з досвідом роботи за кордоном, а також визначені особливості її детермінування трудовою міграцією під час та по закінченні терміну перебування за кордоном. Зокрема,

уперше:

- запропоноване розуміння соціальної ролі у вигляді дуального поєднання мисленнєвого та діяльнісного компонентів, яке відображає статичні і динамічні властивості складових цієї ролі та їхню варіативність;

- розглянуто сімейну роль як різновид соціальної ролі в руслі структурно-діяльнісного підходу, що дозволило аналізувати цю роль в єдності інтерналізованого особистістю мисленнєвого та діяльнісного компонентів, що забезпечує можливість її функціонування в такій груповій солідарності, як сім'я;

- розроблено теоретичну схему процесу продукування та відтворення сімейних ролей трудових мігранток в доміграційний, міграційний та післяміграційний періоди;

отримали подальший розвиток:

- застосування ґендерного виміру в дослідженнях сімейних ролей, їхнього поділу на традиційні, амбівалентні й інноваційні, а також виокремлення класичного та амбівалентного варіантів відтворення й продукування сімейних ролей з їхніми розгорнутими змістовими характеристиками;

- уявлення про структуру поняття “трудова міграція” як явища, що характеризується формальними і неформальними параметрами;

- з'ясування характеру і сили впливу трудової міграції на сімейні ролі українських жінок із досвідом роботи у Польщі та Греції за такими параметрами: в міграційний і післяміграційний періоди; залежно від форми сім'ї респонденток; відповідно до особливостей відтворення та продукування сімейних ролей;

уточнено:

- зміст мисленнєвого та діяльнісного рольових компонентів; положення про суперечливий характер їхньої взаємодії та про амбівалентність мисленнєвого складника сімейних ролей;

- ідею про різновекторний вплив трудової міграції на багаторівневу структуру продукування та відтворення сімейних ролей під час міграції та після її завершення. Це знаходить прояв, зокрема, у суперечності між реальними рольовими практиками та уявленнями стосовно них.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні результати, розроблена автором методика та емпіричні дані дисертаційного дослідження можуть бути використані для:

· подальших теоретичних і прикладних досліджень сімейних ролей сучасних трудових мігранток, а також соціологічного аналізу спорідненої тематики (вивчення сімейних ролей чоловіків-мігрантів, дослідження інших соціальних ролей тощо);

· проведення комплексних соціологічних досліджень щодо з'ясування особливостей функціонування сімей трудових мігрантів та розподілу сімейних ролей, що в подальшому може бути розпрацьовано до рівня соціальної технології;

· розробки державних та громадських програм підтримки й сприяння адаптації членів сімей (передовсім дітей) трудових мігрантів й самих мігрантів як за кордоном, так і в Україні;

· доповнення та оновлення змісту навчальних курсів з соціології ґендеру, соціології сім'ї, соціології міграції у вищих навчальних закладах Ш та IV рівнів акредитації.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою роботою автора. Основні висновки дослідження та положення наукової новизни є результатом самостійно проведеного дослідження. З наукових праць, що опубліковані у співавторстві, в дисертації використані лише ті положення, які належать особисто дисертантці. Зміст конкретного особистого внеску автора зазначено у списку опублікованих праць.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дисертаційного дослідження були представлені та обговорені на ХІІІ Міжнародній науковій конференції “Харківські соціологічні читання” (м. Харків, 2007), Міжнародних наукових конференціях “Львівський соціологічний форум” (м. Львів, 2007, 2008), Міжнародних наукових конференціях “Одеські соціологічні читання” (м. Одеса, 2007, 2008), Міжнародній науковій конференції “Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій” (м. Суми, 2008), V Науково-практичній конференції Харківського відділення Соціологічної асоціації України “Якубинська наукова сесія” (м. Харків, 2008), Міжнародних наукових конференціях студентів та аспірантів “Соціологія у (пост)сучасності” (м. Харків, 2008, 2009), Міжнародній науково-практичній конференції “Міграційні процеси в Україні: сучасні виклики та регіональна специфіка” (м. Львів, 2009).

Публікації. Основні положення і результати дисертаційної роботи викладено у 12 публікаціях. З них 9 є науковими статтями (2 з яких написані у співавторстві), що опубліковані у наукових спеціалізованих виданнях, що входять у затверджений ВАК України перелік із соціологічних наук та 3 є публікаціями тез наукових конференцій.

У статті “Структурно-діяльнісний підхід як теоретична основа вивчення соціальних ролей”, написаній у співавторстві з О. А. Ровенчак, внесок дисертантки становить 80% і стосується розробки авторської моделі відтворення і продукування соціальних ролей на основі стратифікаційної концепції соціальної дії Е. Гіденса, специфіки діяльнісної перспективи у розумінні суспільства (О. Куценко) та схеми відтворення і продукування соціальних практик С. Бабенко. У статті “Проблеми трансформації ідентичностей у контексті міжнародної міграції”, також написаній у співавторстві з О. А. Ровенчак, внесок автора становить 20% і стосується розробки понять соціальної дії та практики.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, чотирьох додатків, списку використаних джерел. Обсяг основної частини дисертації - 185 с. В додатках розміщено програму авторського соціологічного дослідження, 7 таблиць й 3 рисунки. Додатки та список джерел (184 найменування, з них - 62 іноземними мовами) займають 88 сторінок. Загальний обсяг дисертації - 273 сторінки.

Основний зміст роботи

сімейний особистість трудовий міграція

У вступі обґрунтовано актуальність теми, зв'язок роботи з науково-дослідницькими програмами, сформульовано мету і завдання дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, подано дані про апробацію й публікацію результатів дослідження.

Перший розділ - “Теоретичні основи дослідження сімейних ролей” - містить розгляд теоретичних засад аналізу сімейних ролей. У ньому розкрито зміст, взаємозв'язки та взаємообумовленість основних понять і категорій дисертації: “роль”, “соціальна роль”, “сімейна роль” та її структура, а також “сім'я”, “сімейний рольовий набір”, що дозволило окреслити понятійно-категоріальний апарат дослідження, уточнити низку головних понять та їхні означення, а також запропонувати авторські дефініції деяких з них. На цій основі було створено багаторівневу композицію структури головних сімейних ролей сучасних українських трудових мігранток та здійснено обґрунтування доцільності її використання у дослідницькій практиці.

У сучасному світі фіксується зв'язок між зростанням багатоманітності сімейних форм із значними соціокультурними зрушеннями, що відбуваються передусім у західних країнах. Вони призводять до радикальної зміни низки соціальних інститутів, у тому числі й сім'ї, що можуть перетворюватися на “інститут-пустишку” (за висловом Е. Гіденса). Така ситуація створює можливості, які дозволяють соціальним акторам значною мірою самим конструювати свої сім'ї. Водночас актори не є вільними від існуючого соціокультурного контексту. Сімейні ролі забезпечують можливість функціонування сім'ї як малої соціальної групи через існування відносно однакових соціальних практик шляхом оформлення правил взаємодії акторів всередині сім'ї та стосовно інших соціальних груп й інститутів. У цій роботі сім'я розглядається як неповна, нуклеарна або розширена, гомосексуальна чи гетеросексуальна гнучка групова солідарність, базована на кровній та соціальній спорідненості й переважно скріплена державним чи церковним шлюбом, в якій актори займають певні позиції стосовно один одного та часто (але не завжди) об'єднані веденням спільного домогосподарства.

Основні рольові теорії в дисертації умовно поділено на дві групи відповідно до переважаючого акценту у розумінні соціальних ролей - інтеракціоністську та структурну. Інтеракціоністська перспектива охоплює підходи, які аналізують соціальні ролі як постійно оновлювані продукти індивідуальних взаємодій. Структурна перспектива акцентує на розгляді соціальних ролей як мережі сталих, постійно відтворюваний, наперед заданих зразків у взаємодіях особистостей. У роботі наведено аргументацію про переваги застосування структурно-діяльнісного підходу у визначенні та аналізі соціальних ролей, що полягає у можливості розгляду поняття «роль» як цілісного феномену із синкретичним поєднанням статичних а динамічних компонентів. У свою чергу, структурно-діяльнісний підхід науково доцільно використовувати і у визначенні сімейної ролі, аналізі її структури, процесів її продукування та відтворення. Цей підхід у застосуванні до обраної проблеми дозволяє уникнути розгляду сімейних ролей як різновиду соціальних ролей із урахування лише динамічних або лише статичних аспектів ролі. Особлива увага приділяється теорії структурації Е. Гіденса, а також розробкам вітчизняних соціологів О. Куценко та С. Бабенко, відповідно до яких сімейна роль розглядається єдність інтерналізованого особистістю мисленнєвого (знання, ставлення і готовність до дії) та діяльнісного компонентів (реалізація готовності до дії й практики), що забезпечує можливість її функціонування в такій груповій солідарності, як сім'я. Таке розуміння сімейної ролі уможливлює діагностування її амбівалентної природи й пояснює співіснування суперечливих компонентів в межах однієї і тієї ж сімейної ролі.

У дисертації доведено, що сімейні ролі не існують як автономні й самодостатні утворення. Вони, з одного боку, визначаються низкою певних історично заданих рамок у межах різних соціокультурних систем, зокрема, таким феноменом як ґендер, а з іншого - можуть переозначуватися рефлексуючими акторами. У роботі виокремлено п'ять основних сімейних ролей на основі індивідуальних функцій сім'ї, що утворюють сімейний рольовий набір. Це домогосподарська, годувальника, батьківська, голови сім'ї та сексуальна ролі, що відповідають основним сферам життєдіяльності сучасної сім'ї.

Таким чином, здійснений у першому розділі дисертації аналіз дозволив синтезувати низку релевантних теоретичних положень в окрему самостійну модель сімейної ролі. Вона відображає складний суперечливий характер цього соціокультурного феномену, демонструє внутрішню напруженість між складниками його будови, увиразнює тенденцію зростання рефлексивності у сімейних практиках трудових мігрантів у сучасних умовах, містить ґендерний аспект аналізу.

У другому розділі роботи -“Продукування та відтворення сімейних ролей у контексті міграційного досвіду особистості”- представлено огляд закордонних та вітчизняних досліджень, де з'ясовувалися особливості сімейних ролей сучасних трудових мігрантів. На цій основі пропонується авторське трактування структури сімейних ролей у доміграційний період та моделювання змін сімейних ролей українських трудових мігранток в міграційний і післяміграційний періоди з урахуванням потенційного впливу окремих міграційних чинників на особливості сімейного життя мігранток. У цьому ж розділі розкрито зміст поняття “трудова міграція” і виокремлено її формальний та неформальний виміри.

Трудова міграція розглядається як переміщення особистості з метою здійснення трудової діяльності в іншій країні для матеріального забезпечення себе та своєї сім'ї. Вивчення трудової міграції як феномену, що характеризується формальними й неформальним вимірами, дозволяє з'ясувати не лише сутність самого цього процесу і його особливості, але й простежити вплив міграції на сімейне життя й сімейні ролі трудових мігрантів. Такі характеристики міграції, як правовий статус мігранта, відстань, тривалість, характер працевлаштування тощо впливають на особливості функціонування сімей та сімейні ролі мігрантів.

Трудова міграція як потенційне джерело впливу на сім'ї та сімейні ролі трудових мігрантів оцінюється соціологами неоднозначно: від надзвичайно сильного до практично відсутнього. У рамках нашої концепції ми розглядаємо трудову міграцію як явище, що має певний вплив насамперед на діяльнісний компонент сімейних ролей.

Таким чином, у другому розділі дисертації теоретичні положення двохкомпонентної моделі сімейних ролей українських трудових мігранток дістали своє поглиблення та конкретизацію. Насамперед було аргументоване запровадження соціологічного аналізу трьох періодів сімейного життя мігранток. Якщо в першому, доміграційному періоді, був розглянутий процес продукування та відтворення сімейних ролей жінок в умовах власного суспільства, то в межах міграційного періоду предметом аналізу стала специфіка функціонування сімейних ролей в приймаючому суспільстві. Відповідно був гіпотетично конкретизований ступінь впливу трудової міграції на перебіг сімейних ролей українських заробітчанок в цей період. Щодо третього, післяміграційного періоду, то стосовно нього були опрацьовані теоретичні припущення міри усталеності нових компонентів сімейних ролей після повернення на Батьківщину із головною гіпотезою про порівняно більш консервативний характер мисленнєвої складової цих ролей. У кінцевому підсумку це мало зумовлювати переважаюче повернення до доміграційних сімейних рольових практик.

Третій розділ - “Сімейні ролі українок в доміграційний, міграційний і післяміграційний періоди” - містить матеріали емпіричного вивчення міграційного досвіду, особливостей функціонування сімей та дослідження сімейних ролей в інтерпретації сучасних українських трудових мігранток в доміграційний, міграційний та післяміграційний періоди. Дослідження проводилося на основі розробленої автором програми соціологічного дослідження, до методологічної частини якого увійшли поняття і положення теоретичного розділу дисертації з їхньою наступною інтерпретацією та операціоналізацією.

Вивчення особливостей міграційного досвіду українських жінок не лише підтвердило одну з гіпотез дослідження про те, що більшість міграцій носять транснаціональний характер, але й дало можливість виокремити конкретні форми зв'язку трудових мігранток із своїми сім'ями. Це емоційно-комунікативний, фізичний (безпосередній), фінансовий й товарний зв'язки.

У дисертації показано, що сім'ї жінок із досвідом трудової міграції - це гетеросексуальні, повні (розширені) чи неповні (розширені) соціально й кровно-споріднені групи, більшість з яких ґрунтується на державному й церковному шлюбі і має досвід ведення і спільного, і окремих домогосподарств. Підтверджено припущення про урізноманітнення форм організації сімейного життя на час трудової міграції, а також про його тимчасовий характер. Виявлено, що домінуючою формою організації сімейного життя виступає транснаціональна сім'я, зокрема та її форма, коли за кордоном перебуває лише дружина.

В доміграційний період не було зафіксовано виключно класичного продукування (поєднання інноваційного мисленнєвого та діяльнісного рольових компонентів) жодної сімейної ролі. Найбільш поширеним було (часткове) амбівалентне відтворення усіх п'яти ролей. Рідше зустрічалося (часткове) амбівалентне продукування й класичне відтворення ролей. Натомість у період міграції домінуючою залишалася модель амбівалентного відтворення й з'явилися, хоча і нечисленні, зразки класичного продукування сімейних ролей. Незважаючи на те, що домінуючою моделлю залишається амбівалентне відтворення сімейних ролей, в ці два періоди їхній зміст є різним. Післяміграційний час характеризується в основному поверненням до доміграційних зразків, а саме - до (часткового) амбівалентного відтворення, амбівалентного продукування й класичного відтворення сімейних ролей. Водночас на рівні мисленнєвого рольового компоненту сімейних ролей фіксуються певні інноваційні зміни, проте діяльнісний компонент фактично не зазнає трансформацій, демонструючи доміграційні зразки.

Таким чином, в рамках дисертації була розроблена двохкомпонентна модель сімейних ролей трудових мігранток із врахуванням змін, спричинених перебуванням на роботі за кордоном. Ця теоретична модель дістала свою апробацію в авторському емпіричному дослідженні; її можна вважати релевантною для розв'язання поставлених мети і завдань, а також такою, що може бути використана у вивченні схожих соціокультурних феноменів.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоноване нове вирішення проблеми структурування сімейних ролей особистості з досвідом трудової міграції, що проявляється у теоретичному обґрунтуванні та емпіричній апробації двохкомпонентної моделі дослідження сімейних ролей сучасних українських трудових мігранток із досвідом роботи у домашньому секторі в Польщі та Греції.

Основні підходи до поняття “роль” та споріднені з нею концепції об'єднуються в межах двох основних соціологічних перспектив: інтеракціоністської та структурної. Перша відображає динамічну соціальну реальність, і ролі тут виступають як постійно оновлювані продукти індивідуальних взаємодій. У другій акцентовано на сталості соціальних відносин, що дає змогу розглядати роль як мережу сталих, постійно відтворюваних, наперед заданих зразків у взаємодіях особистостей. Перевага застосування структурно-діяльнісного підходу у визначенні та аналізі структури соціальних ролей полягає у можливості розгляду поняття “роль” як цілісного феномену, що містить і статичну, і динамічну компоненти.

У роботі обґрунтовано можливість використання теоретичного арсеналу структурно-діяльнісного підходу до аналізу сімейних ролей трудових мігранток, передусім теорії структурації Е. Гіденса і наукових положень українських соціологів О. Куценко (поняття суспільства, соціального простору і диспозицій) та С. Бабенко (моделі продукування і відтворення соціальних практик).

На цій основі було створено авторську теоретичну модель продукування та відтворення сімейних ролей, основними компонентами якої виступають: а) уточнений понятійно-категоріальний апарат і запропонована низка авторських дефініцій; б) структурування сімейних ролей, які володіють складною будовою; в) характеристика процесів відтворення й продукування сімейних ролей трудових мігранток; г) головні виміри трудової міграції та чинники впливу на реалізацію сімейних ролей жінок з досвідом роботи за кордоном; д) періоди життєдіяльності трудових мігранток з виділенням специфічних особливостей сімейних ролей в кожному з них із врахуванням міграційних впливів; е) програма авторського соціологічного дослідження характеру та ступеню впливу трудової міграції на сімейні ролі сучасних українських трудових мігранток з досвідом роботи в Польщі та Греції.

Конкретизація складових авторської моделі знайшла свій прояв насамперед в означенні та переозначенні таких категорій як роль, сім'я, сімейна роль, сімейний рольовий набір, трудова міграція. Зокрема, сімейну роль запропоновано тлумачити як єдність інтерналізованого особистістю мисленнєвого та діяльнісного компонентів, що забезпечує можливість її функціонування в такій груповій солідарності, як сім'я.

Мисленнєвий компонент сімейної ролі розглянуто як спосіб чи узагальнену процедуру, що уможливлює індивідуальну орієнтацію у власному сімейному просторі та взаємодію з іншими людьми, групами й соціальними інститутами. Цей компонент має наступну структурно окреслену будову: знання, ставлення, готовність до дії. Діяльнісний компонент сімейної ролі - це рольова діяльність на основі мисленнєвого компоненту. Цей компонент містить реалізацію готовності до дії й конкретні рольові практики.

Мисленнєвий і діяльнісний компоненти утворюють традиційні (відтворення), інноваційні (продукування) та амбівалентні варіанти буттєвості сімейних ролей з позиції ґендерного виміру, що в сукупності мультиплікує як повсякденні сімейні практики трудових мігранток, так і їхню інтерпретацію. Відтворення і продукування сімейних ролей може бути класичним (логічним та послідовним) або амбівалентним (нелогічне та непослідовне).

Виокремлено п'ять головних сімейних ролей: домогосподарська, годувальна сім'ї, батьківська, голови сім'ї та сексуальна відповідно до основних сфер життєдіяльності сім'ї та з'ясовано їхню змістову наповненість і видозміни під впливом формальних та неформальних вимірів міграційного досвіду.

Трудова міграція тлумачиться у цій роботі як переміщення з метою трудової діяльності в іншій країні, в процесі якого трудові мігранти намагаються матеріально забезпечити себе і свої сім'ї та підтримувати певний рівень добробуту останніх. Це явище доцільно вивчати з позиції формальних і неформальних вимірів. Формальний вимір трудової міграції складають: правовий статус, спосіб реалізації, кількість мігрантів, повторюваність, відстань, тривалість, причини трудової міграції, характер працевлаштування, професійно-кваліфікаційний рівень мігранта й тип трудової міграції з огляду на наявність транснаціональних практик. Неформальний вимір трудової міграції включає: трудову діяльність у приймаючому суспільстві, організацію повсякденного побуту та взаємодію мігранта з членами сім'ї.

Головними наслідками авторського емпіричного дослідження, що стосується українських жінок з досвідом роботи у домашньому секторі Польщі та Греції, можна вважати наступне. Для періоду міграції: відтворення сімейних ролей залишалося переважно амбівалентним, так само як і продукування, з додаванням зразків класичного продукування; для післяміграційного періоду - відтворення повертається до доміграційних зразків, частково амбівалентного і рідше класичного характеру, а продукування залишається головно амбівалентним. Відповідно вплив трудової міграції на продукування й відтворення сімейних ролей жінок з досвідом роботи у зазначеному секторі Польщі та Греції можна вважати незначним за силою, вимушеним відповідно до обставин і тимчасовим за характером. Здебільшого вплив трудової міграції на сімейні ролі цієї категорії респонденток фіксувався стосовно діяльнісного рольового компоненту; зміни, викликані ним, можна вважати незначними інноваційними; вони знаходили прояв у набутті низки нових характеристик відповідними рольовими практиками. Менш значні інноваційні зміни внаслідок трудової міграції відбувалися й на рівні мисленнєвого рольового компоненту у вигляді накопичення нових знань і розширення світоглядних позицій стосовно сім'ї та сімейних ролей. Не вдалося зафіксувати прямої взаємозалежності між функціонуванням мисленнєвого і діяльнісного рольових компонентів; зафіксовану закономірність можна висловити у наступній редакції: інноваційні уявлення на рівні мисленнєвого рольового компонента не обов'язково призводили (практично не призводили) до інноваційної рольової діяльності, і навпаки. У післяміграційний період більшість респонденток поверталися до доміграційних моделей сімейного функціонування.

Список публікацій за темою дисертації

1. Володько В. Ціннісні орієнтації сучасних українських трудових мігрантів (ґендерний аспект) / В. Володько // Методологія, теорія і практика соціологічного дослідження сучасного суспільства: зб. наук. праць - Х.: ХНУ ім. В. Н. Каразіна. - 2004. - С. 607-609.

2. Володько В. Вибір країни міграції та життєві траєкторії українських трудових мігрантів (регіональний аспект) / В. Володько // Вісн. Одес. нац. ун-ту ім. І. І. Мечникова. Соціологія і політичні науки: зб. наук. праць. - 2007. - Т.12. - Вип. 6. - С. 679-686.

3. Володько В. Репрезентація сучасної української трудової міграції в пресі / В. Володько // Український соціум. - 2007. - №2(19). - С. 90-101.

4. Володько В. Особливості репрезентації сучасних міграційних процесів в українській та польській пресі / В. Володько // Методологія, теорія і практика соціологічного дослідження сучасного суспільства: зб. наук. праць - Х.: ХНУ ім. В. Н. Каразіна. - 2007. - С. 376-380.

5. Володько В. Рольова теорія в сучасній соціологічній перспективі / В. Володько // Український соціум. - 2008. - №2(25). - С. 19-33.

6. Володько В. Ґендерно-владний вимір сімейних ролей / В. Володько // Вісн. Одес. нац. ун-ту ім.. І. І. Мечникова. Соціологія і політичні науки: зб. наук. праць. - 2008. - Т.13. - Вип. 5. - С. 384-392.

7. Володько В. Структурно-діяльнісний підхід як теоретична основа вивчення соціальних ролей / В. Володько, О. Ровенчак // Соціологічні дослідження сучасного суспільства. Методологія, теорія, методи. Вісн. Харк. Нац. у-ту ім. В. Н. Каразіна. - 2008. - №795 - С. 42-47.

8. Ровенчак O. Проблеми трансформації ідентичностей у контексті міжнародної міграції / О. Ровенчак, В. Володько // Studia Methodologica. Науковий альманах - Тернопіль - 2009. - Вип.26 - С. 31-45.

9. Володько В. Джерела інформації про міграцію й міграційні наміри молоді (на прикладі студентів середніх спеціальних навчальних закладів Львівщини) / В. Володько // Молодіжна політика: проблеми і перспективи: зб. матеріалів VI Міжнар. наук.-практ. конф., Дрогобич, 15-16 травня 2009 р. - Дрогобич: ред. вид. відділ ДДПУ ім. І. Франка, 2009. - С. 169-173.

10. Володько В. Інтерпретація поняття “соціальна роль” в межах структурно-діяльнісного підходу” / В. Володько // Соціологія у (пост)сучасності: зб. наук. тез учасників VI наук. конф. студентів та аспірантів, Харків, 17-19 квітня 2008 р. - Х.: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2008 - С. 66-67.

11. Володько В. Поняття “соціальна роль”: ретроспективний і актуальний аналіз соціологічних інтерпретацій / В. Володько // Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій: матеріали міжнар. наук. конф. студентів, магістрів, аспірантів та вчених, Суми, 20-21 лютого 2008 р. - Суми: Регіон. ін-т після диплом. педагог. освіти, 2008 - С. 12-14.

12. Володько В. Деякі характеристики сімей сучасних українських трудових мігрантів (на прикладі жінок-мігранток в Греції) / В. Володько // Соціологія у (пост)сучасності: зб. наук. тез учасників VIІ наук. конф. студентів та аспірантів, Харків, 13-15 квітня 2009 р. - Х.: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2009 - С. 49-51.

Размещено на Allbest.ru