Удосконалення системи професійної орієнтації молоді в регіоні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Донецький державний університет управління

УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ МОЛОДІ

В РЕГІОНІ

Спеціальність 08.00.07 - демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

КУЛЄШОВА ЛАРИСА ВАСИЛІВНА

ДК 331.54:332.1

Донецьк - 2010

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано у Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк)

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор

Батченко Людмила Вікторівна,

Донецький державний університет управління

Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк),

завідувач кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук , професор

Шутов Михайло Михайлович,

Донецький державний університет управління

Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк),

професор кафедри менеджменту невиробничої сфери;

кандидат економічних наук

Точонов Ігор Вікторович,

Донбаська національна академія будівництва та

архітектури Міністерства освіти і науки України

(м. Макіївка),

доцент кафедри менеджменту організацій.

Захист відбудеться «13» листопада 2010 року об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.128.02 у Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, пр. Б. Хмельницького, 108, ауд. 201.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163 а.

Автореферат розісланий «11» жовтня 2010 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.Л. Сапельнікова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасна економіка України ставить високі вимоги до молоді, яка не завжди здатна витримати конкуренцію ринку праці та, як наслідок, залишається без роботи, потребуючи активного соціального захисту. Проблема ускладнюється глобальною економічною кризою. На сьогодні потреби суспільства у працівниках певних професій та спеціальностей і професійні наміри незайнятої молоді часто не збігаються. Це свідчить про те, що професійна підготовка молоді не відповідає вимогам ринку праці будь-яких рівнів, навіть у індустріальних регіонах, що підтверджується відносно високим рівнем безробіття серед молоді та низькою заробітною платою.

Значущість проблеми об'єднала педагогів, психологів, соціологів, економістів і прискорила розробку методологічних основ формування конкурентоспроможних фахівців. Значний внесок у вирішення даного питання зробили такі науковці, як Н.І. Балацька, С.Я. Батишев, Л.В. Батченко, Л.В. Беззубко, Д.П. Богиня, В.В. Водзинська, В.В. Дорофієнко, В.І. Журавльов, Т.П. Збрицька, В.А. Кузьмін, Н. М. Лавриченко, І.Н. Назімов, В.А. Поляков, М.В. Семикіна, М.Н. Скаткін, В.Ю. Стрельников, Б.А. Федоришин, Ю.М. Щотова, Л.В. Шаульська, М.М. Шутов та ін. Ними досліджено досить широке коло теоретичних питань, але ринок праці є динамічним і відрізняється по регіонах та містах, що обумовлено їх неоднаковим економічним розвитком.

Проблема формування конкурентоспроможних фахівців ускладнюється і діалектикою взаємовідносин між роботодавцями та найманими фахівцями, де об'єктивно існує протиріччя між їх особистісними інтересами. Однак визначальними є взаємовідносини попиту та пропозиції на регіональних ринках праці. Збалансувати попит та пропозицію на регіональному ринку праці неможливо без вирішення проблеми формування конкурентоорієнтованої особистості, яка здатна швидко адаптуватися до постійних соціально-економічних змін, науково-технічного прогресу та форм спілкування за умови збереження позитивного внутрішнього психоенергетичного потенціалу й гармонії.

У вирішенні цієї проблеми визначальна роль належить системі професійної орієнтації (профорієнтації) молоді. Будучи засобом збільшення економічного потенціалу країни, вона стає ефективною, якщо одночасно сприяє збереженню здоров'я людей, задоволенню фізичних і духовних потреб молоді, виявленню й розвитку їх здібностей та потенційних можливостей. Разом із тим у демократичному суспільстві підготовка фахівців має здійснюватися на основі вільного професійного самовизначення громадян, доступності знань і можливості самореалізації в тій галузі, де найповніше можна проявити свої особисті здібності. Такі умови потребують відповідної політики з боку держави, місцевих органів самоврядування і навчальних закладів різних рівнів. Усе це обумовлює актуальність теми дисертації, визначає її мету і завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України: «Підвищення ефективності використання виробничого потенціалу в соціальній сфері і оптимізація державного управління охороною здоров'я в регіоні» (номер державної реєстрації 0102 U001294, 2009 р.), «Інституціональні основи управління зовнішньоекономічною діяльністю в контексті міжнародних інтеграційних процесів» (номер державної реєстрації 0104U003081, 2004-2008 рр.), «Проблеми розвитку зовнішньоекономічного комплексу у виробничо-господарській та соціальній системах регіону» (номер державної реєстрації 0109 U005426, 2008- 2009 рр.)

У рамках цих тем автором досліджено позитивний досвід управління профорієнтацією в країнах з розвинутою економікою, досліджено фактори, що впливають на розвиток та формування конкурентоспроможного фахівця для регіонального ринку праці.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток теоретичних і науково-методичних положень формування системи профорієнтації молоді, що сприяє підвищенню її конкурентоспроможності на регіональному ринку праці.

Відповідно до мети було поставлено такі завдання:

визначити місце системи профорієнтації молоді у вирішенні проблеми підготовки конкурентоспроможних фахівців, її сутність, складові та рівні формування в сучасних соціально-економічних умовах;

обґрунтувати взаємозв'язок підсистеми конкурентоорієнтованості молоді в системі профорієнтації та її функції;

встановити спільні риси, відмінності та недоліки у системах профорієнтації молоді в країнах із розвинутою економікою та в Україні;

виконати оцінку і визначити фактори, що впливають на систему профорієнтації молоді в регіоні;

визначити напрями вдосконалення системи профорієнтації молоді в регіоні

виконати прогнозну оцінку соціальної ефективності вдосконаленої системи профорієнтації молоді в регіоні.

Об'єктом дослідження є процес формування конкурентоспроможних фахівців для регіонального ринку праці.

Предметом дослідження є структурні елементи і взаємозв'язки в системі професійної орієнтації молоді в регіоні.

Методи дослідження. Методологічною базою дослідження є положення фундаментальної економічної науки і наукових розробок у галузі соціальної економіки і політики, економіки праці, демографії, менеджменту зайнятості. Для досягнення поставленої мети та вирішення поставлених завдань використано методи діалектичної логіки, економіко-математичні методи та евристика, а саме: логіка, абстракція, системно-структурний аналіз і синтез - для визначення місця, сутності, складових і рівнів формування системи профорієнтації та її підсистеми конкурентоорієнтованості молоді у вирішенні проблеми підготовки конкурентоспроможних фахівців, а також для обґрунтування профорієнтаційних інституцій та розробки відповідної інформаційної бази даних у системі профорієнтації молоді в регіоні; логіка, абстракція, системно-структурний та порівняльний аналіз ? для дослідження і встановлення недоліків у вітчизняній та зарубіжних системах профорієнтації молоді; логіка, абстракція, методи економетричного моделювання і факторного аналізу - для визначення й оцінки впливу факторів, що негативно впливають на систему профорієнтації молоді, та обґрунтування напрямів її удосконалення; метод експертних оцінок ? для прогнозу соціальної ефективності вдосконаленої системи профорієнтації молоді.

Інформаційну базу дослідження становлять офіційні дані Державного комітету статистики України і Головного управління статистики у Донецькій області, звіти Донецького регіонального центру зайнятості, відповідні закони України, а також вітчизняні та зарубіжні наукові публікації, аналітичні матеріали преси щодо проблеми формування конкурентоспроможних фахівців для регіонального ринку праці.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у теоретичному обґрунтуванні й розробці науково-методичних підходів до формування системи профорієнтації молоді, реалізація яких сприяє підвищенню конкурентоспроможності фахівців на регіональному ринку праці, а саме:

вперше:

обґрунтовано підсистему конкурентоорієнтованості молоді, яка враховує поетапне формування конкурентоорієнтованої особистості для регіонального ринку праці та є новою структурною складовою в традиційній системі профорієнтації;

удосконалено:

систему профорієнтації молоді на регіональному ринку праці шляхом включення профорієнтаційних інституцій, що створюються за регіональним і базовим рівнями її формування та забезпечують підготовку майбутніх кваліфікованих фахівців;

порядок формування конкурентоспроможного фахівця для регіонального ринку праці з використанням інформаційних баз системи профорієнтації молоді, в яких розроблено і запропоновано особисту картку конкурентоорієнтованості, у якій наростаючим підсумком за етапами навчання відображаються дані щодо формування соціально-професійних та особистих здібностей;

дістало подальший розвиток:

науково-методичні підходи до формування системи профорієнтації молоді з урахуванням досвіду розвинутих країн світу, які розширено поняттям «профорієнтаційний кластер», що являє собою групування навчальних закладів, профорієнтаційних інституцій і бізнес-структур, в межах якого формується конкурентоорієнтованість особистості для регіонального ринку праці;

методичні положення аналізу системи профорієнтації, які доповнено економетричною залежністю, що дозволяє виконати оцінку впливу факторів на конкурентоорієнтованість молоді в регіоні;

методи прогнозу ефективності системи профорієнтації, в яких запропоновано залежність рівня зайнятості молоді від рівня заробітної плати, стану ринків праці й освітніх послуг, участі держави у профорієнтації та працевлаштуванні молоді, а також суб'єктивних факторів особистості, і є узагальнюючим показником її соціальної складової.

Практичне значення одержаних результатів. В дисертаційній роботі удосконалено систему профорієнтації молоді на регіональному ринку праці, процес формування конкурентоспроможного фахівця для регіонального ринку праці; дістали подальшого розвитку науково-методичні підходи до формування системи профорієнтації молоді з урахуванням досвіду розвинутих країн світу, методика аналізу системи профорієнтації, методи прогнозу ефективності системи профорієнтації, які запроваджено в діяльність профорієнтаційних інституцій Донецької області. Пропозиція щодо створення Регіональної служби конкурентоорієнтованості молоді визнана доцільною та має практичну цінність для підвищення ефективності діяльності структурних підрозділів у справах сім'ї та молоді виконкомів міських рад та райдержадміністрацій Донецької області (довідка № 160-10 від 30.09.2010 р.). Результати дослідної роботи використані при проведенні моніторингу профорієнтаційних заходів у дошкільних навчальних закладах та загальноосвітніх навчальних закладах Куйбишевським районним відділом освіти у м. Донецьку з використанням інструментарію, запропонованого дисертантом (довідка №775 від 09.09.2010 р.). Обласним управлінням освіти і науки України у м. Донецьку визнано необхідним створення профорієнтаційного кластеру задля оптимізації системи професійної орієнтації молоді в регіоні та підвищення рівня конкурентоспроможності випускників вищих навчальних закладів (довідка № 01/22-1701 від 08.10.2010 р.). Результати дисертації використовуються у Донецькому державному університеті управління МОН України при викладанні дисциплін «Міжнародний менеджмент», «Вища освіта і Болонський процес» (довідка № 01-12/1112 від 13.09.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дослідження і наукові результати виконано й одержано автором самостійно; теоретично обґрунтовано підсистему конкурентоорієнтованості та розроблено науково-методичні підходи до її створення у системі профорієнтації молоді в регіоні. Із наукових праць, опублікованих у співавторстві, у наукових положеннях використано тільки ті результати, що належать особисто автору. Вони конкретизовані в переліку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Одержані результати дослідження доповідалися й обговорювалися на: ІІ міжнародній науково-практичній конференції «Наука, образование без границ» (м. Премшль-Прага, 2005 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток міжнародного співробітництва в галузі освіти у контексті Болонського процесу» (м. Ялта, 2008 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток зовнішньоекономічної діяльності в умовах інтеграційних та глобалізаційних процесів» (м. Донецьк, 2009 р.); VI Всеукраїнській науково-практичній конференції «Менеджмент-освіта в контексті соціально-економічних перетворень в Україні» (Донецьк - Святогірськ, 2009 р.); ІV міжнародній науково-практичній конфе-ренції «Соціально-гуманітарні проблеми менеджменту» (м. Донецьк, 2009 р.); міжнародній науково-практичній Інтернет - конференції «Розвиток зовнішньоекономічної діяльності в умовах інтеграційних та глобалізаційних процесів» (м. Донецьк, 2010 р.); щорічних конференціях професорсько-викладацького складу за підсумками науково-дослідної роботи Донецького державного університету управління (м. Донецьк, 2005-2010 рр.).

Публікації. Основні наукові положення і результати дослідження опубліковані в 17 наукових працях ( 2 статті у наукових журналах, 9 статей у збірниках наукових праць, 6 публікацій у матеріалах наукових конференцій). Загальний обсяг публікацій становить 5,65 д.а., з яких особисто автору належіть 4,7 д.а.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, які викладено на 198 сторінках друкованого тексту. Матеріали дисертації містять 37 рисунків, 24 таблиці, які наведено на 40 сторінках, 5 додатків на 21 сторінці. Список використаних джерел із 198 найменувань, які наведено на 19 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі «Профорієнтація молоді в сучасних соціально-економічних умовах: теоретичний аспект» визначено місце, сутність і складові системи профорієнтації у підготовці конкурентоспроможних фахівців, встановлено рівні її формування, обґрунтовано нову структурну складову ? підсистему конкурентоорієнтованості ? та її функції.

У результаті аналізу існуючих теоретико - методичних підходів до формування конкурентоспроможного фахівця на ринку праці встановлено, що конкурентоспроможна особистість визначається здатністю адаптуватися до постійних змін суспільних умов, науково-технічного прогресу й нових видів діяльності та форм спілкування за умови збереження позитивного внутрішнього психоенергетичного потенціалу й гармонії. Такі риси характеру конкурентоспроможного фахівця формуються з дитинства і є предметом психологічних та педагогічних досліджень.

Іншим важливим і визначальним фактором щодо формування конкурентоспроможного фахівця на ринку праці є профорієнтація молоді, яка має бути системною. Доцільність формування такої системи визначається відсутністю у багатьох молодих людей життєвого досвіду, неготовністю проявляти ініціативу, приймати самостійні рішення, брати на себе відповідальність, наявністю психологічних проблем у спілкуванні з колективом та неготовністю до інтенсивної праці. Її головною метою є формування конкурентоспроможних фахівців, що дозволяє збалансувати попит і пропозицію на ринку праці.

Система професійної орієнтації молоді складається з чотирьох підсистем: логіко-змістовної, яка включає середню освіту учнів, розвиток їх інтересів і схильностей, максимально наближених до професійних, професійну консультацію, професійний підбір, соціально-професійну адаптацію; організаційно-функціональної, яка включає діяльність інституцій, відповідальних за підготовку молоді до свідомого вибору професії; управлінської, що передбачає збір і обробку інформації про процеси, явища або стан системи профорієнтації та її вдосконалення, вироблення програми дій та регулювання процесу їх реалізації; особистісної, що передбачає збір і обробку інформації про особистість задля її професійного самовизначення.

Взаємозв'язок підсистем забезпечують інституції, які функціонально організовують і управляють системою профорієнтації молоді. Наприклад, в Україні такими є державні та регіональні інституції , а в США ? державні, федеральні та регіональні, а також базові, які наповнюють систему профорієнтації молоді логіко-змістовним смислом, направленим на формування конкурентоспроможного фахівця. Тобто система профорієнтації структурується за територіальним і базовим рівнем формування, де вона виконує діагностичну, навчальну, формуючу і розвиваючу функції, а сама профорієнтація є безперервним процесом і здійснюється цілеспрямовано на всіх вікових етапах.

Встановлено, що у сучасному світі найрізноманітніших професій, коли вимоги до працівників швидко змінюються і багатьом з них декілька разів доводиться вирішувати проблему переходу до нової сфери діяльності, система профорієнтації має базуватися на підґрунті конкурентоорієнтованості та бути зв'язувальною ланкою між людиною, ринком праці і підприємствами.

Доведено, що перші три підсистеми не формують духовних, психологічних, загальнофізичних компетенцій та відповідальності як особистих здібностей конкурентоспроможного фахівця. Щодо особистісної підсистеми, то розвиток професійного самовизначення, в першу чергу, пов'язаний із професійним вибором. Як показали дослідження із використанням соціологічних методів, у більшості випадків визначальними є думка родичів, товаришів, мода на професію, доступність здобуття необхідних знань, легкість навчання та інші суб'єктивні фактори. При цьому, як правило, не враховуються кількісні та якісні вимоги попиту, що разом із пропозицією створюють конкурентне середовище на ринку праці. Це потребує послідовного включення до особистісної підсистеми конкурентоорієнтованості молоді, яка має бути домінуючою та взаємодіяти з іншими структурними складовими системи профорієнтації (рис. 1).

профорієнтація молодь конкурентоорієнтованість ринок



Рис. 1. Місце підсистеми конкурентоорієнтованості молоді в системі професійної орієнтації

Обґрунтовано, що підсистема конкурентоорієнтованості молоді має виконувати адаптивну, цільову, інтеграційну, освітню, профорієнтаційну, культурно-виховну функції, що забезпечує формування, функціонування та розвиток конкурентоорієнтованої особистості для ринку праці. Наведені функції реалізуються через діяльність взаємопов'язаних, взаємозалежних та взаємодоповнюючих державних, освітніх та профорієнтаційних інституцій.

У другому розділі «Особливості систем профорієнтації та оцінка факторів, що впливають на конкурентоорієнтованість молоді на регіональному ринку праці» виявлено спільні риси і відмінності в організації та функціонуванні вітчизняної системи та систем профорієнтації в зарубіжних країнах, конкретизовано рівні її формування в Україні, визначено фактори, що негативно впливають на конкурентоорієнтованість молоді в Донецькій області. У результаті структурно-системного і порівняльного аналізу встановлено, що системи профорієнтації розвинутих країн мають спільні риси за логіко-змістовною і особистісною підсистемами, але відрізняються за організацією і мають специфічні форми управління та надання послуг з урахуванням специфіки національної економіки, особливостей свого ринку праці та системи освіти. Доведено, що, незважаючи на спільність складових, система профорієнтації є індивідуальною для кожної держави. Проте у будь-якому разі існує проблема формування конкурентоспроможного фахівця на ринку праці, що підтверджує необхідність уведення в систему профорієнтації нової структурної складової ? підсистеми конкурентоорієнтованості молоді.

Одержаний висновок підтверджується результатами дослідження системи профорієнтації в Україні, яка інституціонально сформована та управляється на державному, регіональному та базовому рівнях, координується державною й регіональними міжвідомчими радами з питань профорієнтації населення та взаємодіє з громадськими організаціями (рис. 2).

У найбільш повному обсязі комплексне надання профорієнтаційних послуг здійснюється підрозділами Державної служби зайнятості України, де якість виконання службових обов'язків залежить від належної підготовки виконавця. Тому кадрове забезпечення системи профорієнтації є одним із найвагоміших факторів, що впливають на її ефективність.

Щодо фахівців з профорієнтації, то на даний момент кадрове питання постає достатньо гостро. Їх освітній рівень у Донецькій області досить високий. Майже 94% мають базову вищу, повну вищу або дві вищі освіти, але професійно-кваліфікаційний склад не повною мірою відповідає тим функціональним обов'язкам, які на них покладено. Лише 29% мають психологічну, а 29,7% ? педагогічну освіту, а інші ? економісти, фахівці технічних спеціальностей, юристи тощо. При цьому переважна більшість з них використовують психологічні та психофізіологічні тести та методики (77,3% серед опитаних надають професійні консультації, а 62% ? здійснюють професійний відбір).



Рис. 2. Рівні і інституції системи профорієнтації в Україні

Встановлено, що основними методами профорієнтаційної роботи у Донецькому регіональному центрі зайнятості є професійна інформація, професійна консультація та професійний відбір, а форми профорієнтаційної роботи з населенням ? індивідуальні, групові та масові. Профорієнтаційні послуги, пов'язані з проведенням професійно-діагностичного обстеження, надаються за згодою або на вимогу клієнта, а висновки мають характер рекомендацій. Тобто фахівці з профорієнтації у Донецькій області використовують в основному інформаційні заходи, що при незадовільному їх професійно-кваліфікаційному складі унеможливлює вирішення проблеми формування конкурентоорієнтованої молоді на регіональному ринку праці.

Одержаний висновок підтверджується зниженням чисельного охоплення молоді профорієнтаційними заходами у Донецькій області (табл. 1) та їх низькою ефективністю.

Таблиця 1

Охоплення молоді профорієнтаційними заходами у Донецькій області

Показники	2007р.	2008р.	2009р.	Темп приросту, %
				2008/ 2007 рр.	2009/ 2008 рр.
Молодь віком до 35 років, у тому числі:	76386	80318	78575	5,14	-2,17
молодь віком до 18 років	930	784	450	-16,00	-42,60
Особи, які навчаються у різних навчальних закладах, у тому числі:	53932	61643	49050	14,30	-20,43
учні загальноосвітніх шкіл	49987	56530	43369	13,09	-23,81

Це підтверджують і результати працевлаштування молоді після відвідування профорієнтаційних семінарів з оволодіння навичками самостійного пошуку роботи, які не дають очікуваного результату (табл. 2).

Таблиця 2

Результативність семінарів із профорієнтації в Донецькому регіоні

Кількість семінарів, од.	Чисельність безробітних-учасників семінарів, чол.	Працевлаштовані	Направлені на додаткове професійне навчання	Отримали направлення на громадські роботи
		чол.	%	чол.	%	чол.	%
1168	13462	5308	39,43	3034	22,54	5120	38,03

Також про низьку конкурентоорієнтованість молоді в Донецькій області свідчить невідповідність її професійної орієнтованості потребам регіонального ринку праці, де, незважаючи на місткість і різноманітність за професіями, найбільш необхідними є фахівці з технічних спеціальностей (рис. 3).



Рис. 3. Професійна орієнтованість випускників шкіл Донецької області

Головною причиною зазначених проблем є відсутність підсистеми конкурентоорієнтованості молоді в системі профорієнтації на рівні регіону, на формування якої впливають різні фактори.

В існуючих підходах до аналізу соціально-економічних явищ та процесів дослідники виділяють зовнішні та внутрішні фактори, але ці поняття є відносними. Щодо складових системи профорієнтації то більш точними є відповідні терміни «об'єктивні фактори», що формуються за логіко-змістовною, організаційно-функціональною, управлінською підсистемами, і «суб'єктивні фактори» особистісної підсистеми, в якій фахівець розглядається як суб'єкт розвитку професійного самовизначення. Підсистема конкурентоорієнтованості підвищує розвиток об'єктивних та суб'єктивних факторів.

Визначено, що об'єктивними факторами, які впливають на конкурентоорієнтованість молоді в регіоні, є: участь держави у профорієнтації та працевлаштуванні; стан ринку праці; стан ринку освітніх послуг; середній рівень заробітної плати; до суб'єктивних належать: наявність та реалізація особистого плану життя; активне навчання та самонавчання; розвиток підприємницьких здібностей, засвоєння професійної діяльності та подальше постійне її вдосконалення; самоконтроль та самодисципліна; постійне прагнення бути успішним; забезпечення свого благополуччя та своєї сім'ї.

Для оцінки впливу зазначених факторів на конкурентоорієнтованість молоді у Донецькій області досліджено відповідну вибірку статистичних даних за 2000 по 2009 рік, де початок часового ряду даних обумовлюється відносною стабілізацією економіки України. За припущенням незначності впливу участі держави у профорієнтації та працевлаштуванні молоді та суб'єктивних факторів особистості побудовано економетричну залежність:

, (1)

де ? конкурентоорієнтованість молоді, що оцінюється за рівнем її зайнятості як відношення працевлаштованих до загальної чисельності безробітної молоді; ? співвідношення середньої заробітної плати і прожиткового мінімуму працездатних осіб, що характеризує рівень заробітної плати; ? співвідношення потреби підприємств у працівниках до кількості зареєстрованих безробітних, що характеризує стан ринку праці; ? питома вага фахівців ? випускників ВНЗ І-ІV рівнів акредитації в загальній чисельності випускників професійно-технічних училищ, технікумів, коледжів та вищих навчальних закладів, що характеризує стан ринку освітніх послуг.

Для оцінки достовірності економетричної залежності (1) використано: коефіцієнт детермінації (нормований ), що свідчить про її інформативність; - критерій Фішера (значимість F), що вказує на адекватність моделі; - критерій Ст'юдента, що свідчіть про статистичну вірогідність помилки оцінки параметрів (Р - значення); критерій Дарбіна - Уотсона () для перевірки на відсутність автокореляції.

Одержані значення відповідних показників підтвердили достовірність даної залежності та припущення про незначність впливу участі держави у профорієнтації та працевлаштуванні молоді та суб'єктивних факторів особистості на конкурентоорієнтованість молоді у Донецькій області. На основі аналізу з використанням побудованої економетричної залежності (1) доведено, що на конкурентоорієнтованість молоді у Донецькій області найбільше впливають стан ринку праці, стан ринку освітніх послуг та набагато менше ? середній рівень заробітної плати.

У третьому розділі «Удосконалення системи профорієнтації молоді в регіоні» визначено основні напрями вдосконалення системи профорієнтації молоді: запропоновано профорієнтаційні інституції, особову картку конкурентоорієнтованості, що є структурними елементами підсистеми конкурентоорієнтованості, та виконано прогнозну оцінку ефективності системи профорієнтації молоді в регіоні. На основі дослідження існуючої системи профорієнтації молоді у Донецькій області визначено основні напрями її удосконалення (рис.4):

підвищення якості кадрового забезпечення профорієнтаційних інституцій за рахунок додаткового залучення фахівців з питань формування соціально-професійних і особистісних здібностей фахівця для регіонального ринку праці;

розвиток структури профорієнтаційних інституцій шляхом створення у професійних навчальних закладах служб професійного відбору, а на регіональному рівні ? служби конкурентоорієнтованості молоді, що спрямовані на формування конкурентоорієнтованості особистості та вирішення проблеми підготовки конкурентоспроможного фахівця для регіонального ринку праці;

удосконалення інформаційного забезпечення підсистеми конкурентоорієнтованості молоді шляхом упровадження особової картки конкурентоорієнтованості.

Регіональна служба конкурентоорієнтованості молоді має надавати рекомендації щодо: пропозицій та ініціатив, спрямованих на вирішення проблем профорієнтації, навчання та перекваліфікації, підвищення престижу робітничих спеціальностей; проведення курсів для випускників за окремими напрямами, актуальними для регіону; поширення досвіду довготермінової практики для студентів; ініціювання щорічних конкурсів із профвідбору студентів із подальшим працевлаштуванням; поширення досвіду міжвузівських угод на проходження практики; поширення досвіду шкільної профорієнтації; створення підприємств при навчальних закладах; реформування освітньої політики на селі; розвитку волонтерства серед молоді.

Служби профвідбору націлені на використання системи заходів, що дають змогу виявити найпридатніших за своїми індивідуальними якостями молодих людей до навчання і професійної діяльності за конкретними спеціальностями. Вони проводять системну, кваліфіковану та комплексну роботу з питань професійної орієнтації, формують у молоді свідомий підхід до вибору професії, яка відповідає їх інтересам, стану здоров'я та особливостям кожного з урахуванням потреб регіону в кадрах; активно сприяє формуванню особистісного та інтелектуального потенціалу майбутніх фахівців; створює умови для найбільш повного розвитку здібностей; впроваджує сучасні досягнення в професійній орієнтації молоді в практику роботи.



Рис. 4. Взаємодія профорієнтаційного кластеру з інституціями профорієнтаційної системи

Служби конкурентоорієнтованості та профвідбору мають: брати практичну участь у засіданнях підсумкових комісій у навчальних закладах усіх рівнів з метою надання рекомендацій щодо подальшої професійної орієнтації молоді; ознайомлювати представників навчальних закладів з методиками формування особової конкурентоорієнтованості на семінарах, тренінгах; активно співпрацювати з Головним управлінням статистики у Донецькій області, Донецьким обласним центром зайнятості щодо проведення аналізу регіонального ринку праці; розробляти практичні рекомендації щодо урівноваження попиту та пропозиції робочої сили.

Упровадження особової картки конкурентоорієнтованості передбачає поетапне охоплення молоді профорієнтаційними заходами та заходами з формування конкурентоорієнтованості особистості. Починаючи з дошкільного закладу, крім стандартних анкетних даних, вона містить інформацію про оцінку рівня освіченості, творчого потенціалу, психічного й фізичного розвитку, схильності до професій та висновки і рекомендації відповідного навчального закладу. У міру навчання картку доповнюють даними про професійну та конкурентну орієнтацію, розвиток професійних і особистісних здібностей молодої людини. Це надає можливість максимально виявити та розвинути соціально-професійні й особистісні її здібності на кожному віковому етапі процесу формування конкурентоспроможного фахівця. На кінцевому етапі навчання у середніх і вищих навчальних закладах відбувається професійний відбір з урахуванням соціально-професійних і особистісних здібностей молодої людини.

Використання особової картки конкурентоорієнтованості здійснюється в межах профорієнтаційного кластеру. Обґрунтовано, що він є динамічно працюючим групуванням базового рівня, що включає навчальні заклади, структури працевлаштування та бізнес-структури регіону (рис. 4), в межах якого для регіонального ринку праці виробляється «новий продукт» ? конкурентоорієнтована особистість. Групування створюється за цілями й завданнями, реалізація яких допомагає освітнім закладам усіх рівнів сформувати гармонійну, етичну, професійну та конкурентоорієнтовану особистість, що підвищує її конкурентоспроможність на регіональному ринку праці.

Встановлено, що ефективність системи профорієнтації містить економічну і соціальну складові, які діалектично пов'язані. Витрати на профорієнтаційну роботу в короткостроковому періоді одночасно знижують економічну і підвищують соціальну ефективність. У перспективі, як показують соціологічні обстеження, працівники, які обрали свою професію свідомо, з урахуванням професійної орієнтованості, працюють на 20-40% продуктивніше, допускають майже вдвічі менше браку в роботі, у них у середньому на рік меншим є строк досягнення наступного розряду, в 2-3 рази рідше вони змінюють професію або місце роботи. Усунення можливих помилок при виборі професії заощаджує до 25% коштів на навчання робітників.

Оцінити економічну ефективність системи профорієнтації в масштабах національного господарства складно. Об'єктивно це пов'язано із структурним різноманіттям національної економіки та специфікою господарювання суб'єктів підприємницької діяльності, що унеможливлює приведення до «спільного знаменника» їх результати діяльності та витрати ресурсів. Обґрунтовано, що узагальнюючим показником соціальної ефективності системи профорієнтації молоді є рівень її зайнятості. З використанням методу експертних оцінок визначено, що за загальною 100 відсотковою шкалою оцінювання:

частка заходів, запропонованих для підвищення соціальної ефективності удосконаленої системи профорієнтації за рахунок активізації участі держави у профорієнтації та працевлаштуванні молоді та розвитку особистості серед визначених фахівцями у цій сфері становить: додаткове залучення фахівців з питань формування соціально-професійних і особистісних здібностей ? 5%; створення у професійних навчальних закладах служб професійного відбору ? 4; створення на регіональному рівні служби з конкурентоорієнтованості молоді ? 3; упровадження особової картки конкурентоорієнтованості молоді ? 7%. В результаті їх реалізації відповідне значення факторного показника () підвищиться на 19%;

прогнозний ступінь впливу факторів на приріст рівня зайнятості () є таким: співвідношення середньої заробітної плати і прожиткового мінімуму працездатних осіб () ? 0,198; співвідношення потреби підприємств у працівниках до кількості зареєстрованих безробітних () ? 0,47; питома вага фахівців ? випускників ВНЗ І-ІV рівнів акредитації в загальній чисельності випускників професійно-технічних училищ, технікумів, коледжів та вищих навчальних закладів () ? 0,134; заходи, що пропонуються для підвищення соціальної ефективності системи профорієнтації за рахунок активізації участі держави у профорієнтації та працевлаштуванні молоді та розвитку особистості () ? 0,198.

Із використанням одержаних експертних значень ступеня впливу факторів запропоновано залежність, яку використано для прогнозу рівня зайнятості молоді:

, (2)

де ? приріст факторних показників, значення якого прогнозується.

При незмінності факторних показників відносно 2009 р. () рівень зайнятості молоді підвищиться на , або 3,76%, а соціальна ефективність системи профорієнтації () становитиме 32,367%.

ВИСНОВКИ

Розроблені у дисертаційній роботі теоретичні та науково-методологічні положення щодо удосконалення системи професійної орієнтації молоді в регіоні дозволили зробити наступні висновки:

1.У дисертації вирішено актуальне наукове завдання із теоретичного
обґрунтування та розробки науково-методичних підходів до формування в системі профорієнтації підсистеми конкурентоорієнтованості молоді, яка сприяє підвищенню конкурентоспроможності фахівців на регіональному ринку праці.

2. На основі аналізу існуючих теоретичних положень і науково-методичних підходів визначено, що у вирішенні проблеми підготовки конкурентоспроможних фахівців центральне місце належіть системі профорієнтації, яка узагальнено формується за державним, територіальним і базовим рівнями та складається з чотирьох підсистем: логіко-змістовної, організаційно-функціональної, управлінської та особистісної.

3. Доведено, що система профорієнтації молоді має бути доповнена підсистемою конкурентоорієнтованості, яка має виконувати адаптивну, цільову, інтеграційну, профорієнтаційну, культурно-виховну функції. Це забезпечує формування конкурентоорієнтованої особистості у вирішенні проблеми підготовки конкурентоспроможного фахівця для регіонального ринку праці.

4. Встановлено, що системи профорієнтації у розвинутих країнах і в Україні мають спільні риси за логіко-змістовною і особистісною підсистемами, але відрізняються за організацією і мають специфічні форми управління та надання послуг з урахуванням специфіки національної економіки, особливостей ринку праці й системи освіти. Проте загальним недоліком у всіх країнах є відсутність підсистеми конкурентоорієнтованості молоді, яка, починаючи з базового, повинна формуватися і на регіональному рівні.

5. Визначено фактори та за допомогою побудованої економетричної залежності виконано оцінку їх впливу на конкурентоорієнтованість молоді у Донецькій області. Встановлено, що низька конкурентоорієнтованість молоді головним чином пов'язана із незадовільним розвитком особистості та низькою участю держави у профорієнтації та працевлаштуванні молоді.

6. Виявлено, що для удосконалення системи профорієнтації молоді у Донецькій області необхідно: розвиток структури профорієнтаційних інституцій, підвищення якості їх кадрового забезпечення й удосконалення відповідного інформаційного забезпечення. Для розвитку структури профорієнтаційних інституцій обґрунтовано доцільність створення служб: на регіональному рівні - з конкурентоорієнтованості молоді, а на базовому ? професійного відбору. Запропоновано профорієнтаційний кластер , що має бути динамічно працюючим групуванням до складу якого входять навчальні заклади, структури працевлаштування, бізнес-структури регіону, в якому створюється «новий продукт» ? конкурентоорієнтована особистість.

7. Виконано прогнозну оцінку соціальної ефективності системи профорієнтації молоді в регіоні та обґрунтовано, що додаткове залучення фахівців з питань формування соціально-професійних і особистісних здібностей молоді, створення у професійних навчальних закладах служб професійного відбору, а на регіональному рівні ? служби з конкурентоорієнтованості та впровадження особової картки конкурентоорієнтованості підвищить рівень зайнятості молоді на 3,76%, а соціальна ефективність удосконаленої системи профорієнтації становитиме 32,367% проти 28,6% у 2009 р.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях

1. Кулєшова Л.В. Роль образования и науки в обществе в условиях глобализации /Л.В. Батченко, А.П. Степанов, Л.В. Кулєшова // Проблеми та сучасна практика ЗЕД в умовах глобалізації та інтеграції: зб. наук. праць Донецького державного університету управління, серія «Економіка». - Донецьк, 2007.-- Т.VІІI. - Вип. 92. - С. 187-196.

Особистий внесок автора: виявлено місце та роль профорієнтації молоді при формуванні моделі конкурентоспроможного фахівця в умовах глобалізації.

2. Кулєшова Л.В. Вплив економіки знань на реформування вищої освіти України/ О.С. Поважний, Л.В. Кулєшова // Актуальні проблеми розвитку економіки України: зб. наук. праць Донецького державного університету управління, серія «Економіка». - Донецьк, 2008.- Т.ІХ. - Вип. 104. - С. 3-10.

Особистий внесок автора: визначено місце та роль освітніх закладів у вирішенні проблеми підготовки конкурентоспроможних фахівців.

3. Кулєшова Л.В.Сутність професійного самовизначення в системі конкурентоорієнтованості молоді/ Л.В. Кулєшова // Актуальні проблеми управління зовнішньоекономічною діяльністю: зб. наук. праць Донецького державного університету управління, серія «Економіка». - Донецьк, 2008. -Т.ХІ. - Вип. 150.- С. 236-242.

4. Кулєшова Л.В. Інноваційний підхід до удосконалення системи профорієнтації молоді в Україні / Л.В. Кулєшова, В.М. Бєлєнцов // Управління економічним розвитком промислових підприємств: зб. наук. праць Донецького державного університету управління, серія «Економіка». - Донецьк, 2010.-- Т.ХІ. - Вип. 149 . - С. 123-131.

Особистий внесок автора: обґрунтовано доцільність створення і складові підсистеми конкурентоорієнтованості у системі профорієнтації молоді.

5. Кулєшова Л.В. Системи професійної орієнтації в розвинутих країнах: досвід для України / Л.В. Кулєшова // Актуальні проблеми управління зовнішньоекономічною діяльністю: зб. наук. праць Донецького державного університету управління, серія «Економіка». - Донецьк, 2010.-- Т. ХІ. - Вип.161. - С. 139-152.

6. Кулєшова Л.В.Удосконалення системи професійної орієнтації молоді в регіоні / Л.В.Кулєшова // Економіка промисловості. ? 2010. - № 50 (2). -
С. 202-206.

7. Кулєшова Л.В. Конкурентоорієнтованість у підвищенні ефективності системи профорієнтації молоді/ Л.В. Кулєшова// Менеджер. ? 2010. - № 3 (53). - С. 86-96 .

Статті у інших виданнях

8. Кулєшова Л.В. Безперервна освіта: ціль, задачі з урахуванням сучасних вимог трансформації суспільства / Л.В. Кулєшова, Л.В. Батченко // Инновационное образование в высшей школе (вопросы теории и опыт внедрения): науч.- методич. сб. ?Донецк: ДЭГИ, 2007. ? Вып. 4.- С. 118-120.

Особистий внесок автора: запропоновано створення навчального об'єднання у формі добровільної асоціації для реалізації безперервної багаторівневої професійної освіти молоді.

9. Кулєшова Л.В.Управління освітою в Україні: аспекти соціальної взаємодії /Л.В. Кулєшова // Удосконалення механізму державного управління розвитком ЗЕД: зб. наук. праць Донецького державного університету управління, серія «Державне управління». - Донецьк, 2008. - Т.VІІІ. - Вип. 81 -
С. 228-239.

10. Кулєшова Л.В. Підходи до формування організаційних структур в системі вищої професійної освіти / Л.В. Кулєшова, Т.В. Коняхіна // Актуальні проблеми регулювання та розвитку зовнішньоекономічної діяльності: зб. наук. праць Донецького державного університету управління, серія «Державне управління». - Донецьк, 2008- Т.ІХ. - Вип. 104. - С.232-241.

Особистий внесок автора: виявлено підходи до формування організаційних структур в системі вищої професійної освіти.

11. Кулєшова Л.В. Управління інноваційними формами виховної роботи з підготовки фахівців з менеджменту ЗЕД у вищій школі / Л.В.Чорна, Л.В. Кулєшова // Сучасні механізми державного управління в різних сферах і галузях економіки: зб. наук. праць Донецького державного університету управління, серія «Державне управління». - Донецьк, 2009- Т.Х. - Вип. 129.-С. 91-99.

Особистий внесок автора: запропоновано якісні характеристики випускників ВНЗ з урахуванням потреб регіонального ринку праці.

Матеріали наукових конференцій

12. Кулєшова Л.В. Проблеми трансформації технології підготовки менеджерів-економістів в сучасних умовах / Л.В. Кулєшова // Наука, образование без границ ? 2005: мат. ІІ міжнар. наук-практ. конф. (19-27 груд. 2005 р.) ? Премшль-Прага: Наука та студія, 2005. - С.92-95.

13. Кулєшова Л.В. Особливості участі в міжнародних проектах вищих навчальних закладів України / Л.В. Кулєшова, Л.В. Батченко// Розвиток міжнародного співробітництва в галузі освіти у контексті Болонського процесу: мат. міжнар. наук.-практ. конф. (Ялта, 5-6 березня 2008 р.) / Кримський гуманітарний університет. ? Ялта: РВВ КГУ, 2008. ? Ч.І. ? С. 19-21.

Особистий внесок автора: визначення стану готовності ВНЗ до участі в міжнародних освітніх проектах та підготовці конкурентоспроможних фахівців.

14. Кулєшова Л.В. Досвід функціонування регіональних університетських комплексів в умовах євроінтеграції / Л.В. Кулєшова, Т.В. Коняхіна // Розвиток зовнішньоекономічної діяльності в умовах інтеграційних та глобалізаційних процесів: мат. міжнар. наук.-практ. конф. (Донецьк, 9-10 квітня 2009 р.) /Донецький державний університет управління. - Донецьк: ДонДУУ, 2009. ? С. 110-115.

Особистий внесок автора: проаналізовано досвід функціонування університетських комплексів та їх вплив на формування конкурентоспроможного фахівця.

15. Кулєшова Л.В. Напрями оптимізації системи управління освітнім процесом у вищих навчальних закладах України / Л.В.Кулєшова // Менеджмент-освіта в контексті соціально-економічних перетворень в Україні: мат. міжнар. наук.-практ. конф. (Донецьк - Святогірськ, 22-24 жовтня 2009 р.) ? Донецьк: ДонДУУ, 2009. ? С. 78-79.

16. Кулєшова Л.В. Сучасні підходи до профорієнтаційної роботи вищих навчальних закладів у сфері неперервної освіти / Л.В. Кулєшова, Л. В. Чорна // Соціально-гуманітарні проблеми менеджменту: мат. ІV міжнар. наук.-практ. конф. (Донецьк, 23 жовтня 2009 р.) - Донецьк: ДонДУУ, 2009. ? С. 455-457.

Особистий внесок автора: розглянуто форми та методи профорієнтаційної роботи, які проводяться вищими навчальними закладами регіону.

17. Кулєшова Л.В. Die Rolle des Staates bei der Verwaltung der Bildung in Deutschland / Л.В. Кулєшова, Т.В. Коняхіна, В. Хоффман // Розвиток зовнішньоекономічної діяльності в умовах інтеграційних та глобалізаційних процесів: мат. міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. (12-13 травня 2010 р.). - Донецьк: ДонДУУ, 2010. - С.136-138.

Особистий внесок автора: виявлено місце та роль держави при підготовці висококваліфікованих фахівців у процесі навчання в освітніх закладах Німеччини.

АНОТАЦІЯ

Кулєшова Л.В. Удосконалення системи професійної орієнтації молоді в регіоні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.07 ? демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика - Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2010.

Дисертація присвячена теоретичному обґрунтуванню та розробці науково-методичних підходів до формування в системі профорієнтації молоді підсистеми конкурентоорієнтованості, яка сприяє підвищенню конкурентоспроможності фахівців на регіональному ринку праці. Проаналізовано існуючі теоретико-методичні підходи до формування конкурентоспроможних фахівців на рику праці. Встановлено, що у вирішенні цієї проблеми центральне місце належіть системі профорієнтації молоді, яка формується за державним, територіальним (регіональним) і базовим рівнями. Доведено, що вона має бути доповнена підсистемою конкурентоорієнтованості. Обґрунтовано її функції. Визначено, що вітчизняна система профорієнтації та системи профорієнтації зарубіжних країн традиційно будуються за логіко-змістовною, організаційно-функціональною, управлінською та особистісною підсистемами. Їх загальним недоліком є відсутність підсистеми конкурентоорієнтованості, яка в Україні, починаючи з базового, має формуватися і на регіональному рівні.

Запропоновано доповнити структуру профорієнтаційних інституцій службами конкурентоорієнтованості молоді та професійного відбору Вони мають взаємодіяти із структурними складовими профорієнтаційного кластеру із використанням особової картки конкурентоорієнтованості, в якій поетапно накопичуються дані про формування соціально-професійних і особистісних здібностей молоді в процесі підготовки конкурентоспроможного фахівця для регіонального ринку праці. Виконано прогнозну оцінку соціальної ефективності удосконаленої системи професійної орієнтації молоді.

Ключові слова: система профорієнтації молоді, конкурентоорієнтованість, служба конкурентоорієнтованості молоді, служба професійного відбору, профорієнтаційний кластер, особова картка конкурентоорієнтованості, соціальна ефективність системи профорієнтації.

АННОТАЦИЯ

Кулешова Л.В. Совершенствование системы профессиональной ориентации молодежи в регионе. ? Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.07 ? демография, экономика труда, социальная экономика и политика ? Донецкий государственный университет управления Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2010.

Диссертация посвящена теоретическому обоснованию и разработке научно - методических подходов к формированию в системе профориентации подсистемы конкурентоориентированности молодежи, которая способствует повышению конкурентоспособности специалистов на региональном рынке труда. Проанализированы существующие теоретико-методические подходы к формированию конкурентоспособных специалистов на рынке труда. Установлено, что в решении этой проблемы центральное место занимает система профориентации молодежи, которая формируется на государственном, территориальном (региональном ) и базовом уровнях и выполняет диагностическую, учебную, формирующую и развивающую функции, а сама профориентация является беспрерывным процессом и осуществляется целенаправленно на всех возрастных этапах формирования конкурентоспособных специалистов на рынке труда. Доказано, что система профориентации молодежи должна базироваться на основе конкурентоориентированности и быть связующим звеном между личностью, рынком труда и предприятиями. Поэтому она должна включать подсистему конкурентоориентированности, которая выполняет адаптивную, целевую, интеграционную, образовательную, профориентационную, культурно-воспитательную функции, чем обеспечивает формирование, функционирование и развитие конкурентоориентированной личности для рынка труда. Эти функции реализуются с помощью деятельности взаимосвязанных, взаимозависимых и взаимодополняющих профориентационных институций. Определено, что отечественная система профориентации и системы развитых стран традиционно включают логико-содержательную, организационно-функциональную, управленческую и личностную подсистемы. Их общим недостатком является отсутствие подсистемы конкурентоориентированности, которая в Украине, начиная с базового, должна формироваться и на региональном уровне. На основе построенной эконометрической зависимости установлено, что низкая конкурентоориентированность молодежи на региональном рынке труда в Донецкой области связана с низким участием государства в ее профориентации и трудоустройстве, а также недостаточно развитыми личностными качествами. Для усовершенствования системы профориентации молодежи в Донецкой области предложено дополнить структуру профориентационных институций региональной службой конкурентоориентированности и службами профессионального отбора на уровне профессиональных учебных заведений. В задачи службы конкурентоориентированности входит разработка рекомендаций по: предложениям и инициативам, направленным на решение проблем в сфере профессиональной ориентации молодежи, обучения и переквалификации, повышения престижа рабочих профессий; инициирование ежегодных конкурсов среди выпускников с дальнейшим трудоустройством; создание предприятий при учебных заведениях; развитие волонтерства среди молодежи. Службы профотбора нацелены на использование системы мероприятий, которые дают возможность выявить наиболее пригодных по своим индивидуальным качествам молодых людей к обучению и профессиональной деятельности по конкретным специальностям. Они проводят системную, квалифицированную, комплексную работу по вопросам профессиональной ориентации, формируют у молодежи сознательный поход к выбору профессии, которая отвечает их интересам, состоянию здоровья, особенностям каждого с учетом потребности региона в кадрах. Реализация таких задач осуществляется в рамках профориентационного кластера, который представляет собой динамично работающую группу, которая включает учебные заведения, структуры по трудоустройству и бизнес - структуры региона. Обосновано, что они должны взаимодействовать с профориентационными институциями с использованием личной карточки конкурентоориентированности, в которой поэтапно накапливаются данные о формировании социально-профессиональных и личностных способностей молодежи в процессе формирования конкурентоспособного специалиста на региональном рынке труда.