Роль соціального педагога в соціальному захисті сім'ї

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вищий навчальний комунальний заклад

Білгород-Дністровське педагогічне училище Одеської області

Курсова робота

по предмету: Соціальна педагогіка

на тему: Роль соціального педагога в соціальному захисті сім'ї

Виконав:

Рошкана Р.С.

м. Білгород-Дністровський 2015 рік



Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи соціально-педагогічної діяльності соціального педагога з сімє'ю

1.1 Сучасна українська сім'я як об'єкт соціальної роботи

1.2 Соціальні проблеми сім'ї та причини їх виникнення

1.3 Організація соціального захисту сім'ї в Україні

2. Дослідно-експериментальна робота

2.1 Констатуючий експеримент

2.2 Формуючий експеримент

2.3 Контрольний експеримент

Висновок

Список використаної літератури



Вступ

Як соціальна інституція сім'я виступає посередником між індивідом та суспільством у різноманітних галузях життєдіяльності людини і одним із чинників, які ефективно впливають на адаптацію людини до реалій життя. Саме сім'я створює обстановку, що є найсприятливішою для фізичного і духовного розвитку дітей, і навіть для самопочуття всіх дорослих.

Мета дослідження -- науково обґрунтувати роль соціального працівника у створенні соціального захисту сім'ї. І щоб домогтися поставленої мети вважається за необхідне у межах даної роботи рішення наступних завдань:

1. Проаналізувати науково-педагогічну, психологічну, соціологічну літературу з проблеми дослідження.

2. Виявлення функціональних обов'язків соціального працівника і стратегію його роботи з сім'ями.

3. Виявити роль соціального працівника у створенні соціального захисту сім'ї.

Об'єкт дослідження - соціальний працівник.

Предмет дослідження -- процес реалізації методів і прийомів соціальної роботи з організації соціального захисту сім'ї.

Методи дослідження:

- аналіз наукової літератури з теми дослідження;

- аналіз юридичних документів, які складають законодавчу базу соціального захисту сім'ї та роль в цій сім'ї соціального працівника;

- моделювання умов діяльності соціального працівника з родиною;

- методи вивчення взаємодії соціального працівника з дітьми із сім'ї: опитування, розмова, аналіз думок клієнтів (членів сім'ї), включне спостереження, самооцінка, монографічне вивчення сімей, аналіз продуктів діяльності фахівців соціальної роботи (плани, програми, анкети, довідки).



1. Теоретичні основи соціально-педагогічної діяльності соціального педагога з сімє'ю

1.1 Сучасна українська сім'я як об'єкт соціальної роботи.

Сім'я - це соціальна група, яка складається з чоловіка та жінки, котрі перебувають у шлюбі, їх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними зв'язками з подружжям, кровних родичів і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей. Сім'я завжди виступає моделлю конкретного історичного періоду розвитку суспільства, відображає його економічні, моральні й духовні суперечності. Отже, сучасні економічні перетворення, демографічні проблеми, криза в політиці, культурі - все це відбивається на життєдіяльності сучасної сім'ї, при цьому поглиблюється її дезорганізація. Сім'я як соціальний інститут перебуває у стані гострої кризи, що, звичайно, негативно впливає на виконання нею основних функцій, тобто на життєдіяльність сім'ї: матеріально-економічне забезпечення, житлово-побутові умови. Це, в свою чергу, створює певний морально-психологічний клімат, який впливає на духовність сім'ї, виховання дітей, організацію вільного часу членів сім'ї. Отже сім'я є важливим чинником життя суспільства, тому робота з нею є однією з пріоритетних в напрямі соціальної роботи. Одним з основних об'єктів соціальної роботи виступають молода сім'я та сім'ї, які мають проблеми у сімейному вихованні, сім'ї, які за особливостями своєї життєдіяльності потребують соціальної підтримки, допомоги, реабілітації. Це неблагополучні, багатодітні, студентські сім'ї, сім'ї мігрантів та біженців, сім'ї з дітьми і батьками-інвалідами, сім'ї з нестандартною дитиною, бідні й малозабезпечені сім'ї, сім'ї одиноких та неповнолітніх матерів та ін. Соціальна робота з сім'ями полягає у забезпеченні соціальної профілактики сімейного неблагополуччя; здійсненні системи заходів, спрямованих на запобігання аморальній, протиправній поведінці дітей та молоді; наданні соціальної допомоги та послуг; наданні допомоги батькам у розв'язанні складних питань сімейного виховання; здійсненні соціальної реабілітації. [1]. Основним спеціалістом в роботі з сім'єю в школі є соціальний педагог. Особливу увагу він приділяє відносинам батьків та дітей. Їх участь в житті школи як одного з домінуючих фактів впливу на дитину. Макаренко зазначав: "Сім'ї бувають хороші, і сім'ї бувають погані. Поручитися за те, що сім'я виховує як слід, не можна. Говорити, що сім'я може виховувати, як хоче, ми не можемо. Ми повинні організувати сімейне виховання, і організуючим початком повинна бути школа, як представниця державного виховання " [12 ,504]. Отже сучасну сім'ю як предмет соціальної роботи слід розглядати як багатогранний комплекс який шляхом взаємовідносин між батьками, зовнішнім середовищем та дитиною здійснює вплив, результати якого залежать від характеру цього впливу, а він в свою чергу від характеру взаємовідносин в трикутнику батьки - зовнішнє середовище (в нашому випадку школою) - дитина. Саме за цим «станом» цього характеру і має слідкувати соціальний педагог.

1.2. Соціальні проблеми сім'ї та причини їх виникнення

Сім'я в усі часи постійно перебувала в центрі зору передової суспільної думки, прогресивних політичних діячів і вчених, починаючи від стародавніх філософів і закінчуючи сучасними реформаторами. Наукові дослідження, присвячені питанням життєдіяльності сучасної сім'ї та ролі соціального працівника в організації соціального захисту сім'ї (роботи Андрєєва Г.М., Бочарова В.Г., Василькова Ю.В., Беличев С.А., Єлізаров В.В., Гайнер М.Л., Жданов В.І., Куличенко Р.М., Курбатов В.М., Павленок П.Д., Пантелеев Г.С., Парслоу Ф., Сластьонін В.А., Жукова В.І., Холостова Є.І, Торохтій В.С. та інших.), і аналіз статистичних даних свідчать, що у розвитку сім'ї як чинника, обумовлюючого формування дитини, останніми роками виявлено багато негативних тенденцій. Сім'я являє собою систему соціального функціонування людини, змінюється не тільки під впливом соціально політичних умов, а й у силу внутрішніх процесів свого розвитку. Ось чому вона є однією з важливих сфер і одним з головних об'єктів соціальної роботи. Змінюються види сімейних відносин, іншими стають система влади і підпорядкування в сімейному житті, ролі і функціональна залежність подружжя, становище дітей, багато вчених характеризують нинішній стан сім'ї як кризовий. Це зумовлено об'єктивними процесами зміни шлюбно-сімейних відносин в усіх економічно розвинених країнах, і особливо в Європі, в бік автономізації сім'ї, що неминуче спричинило за собою зниження народжуваності, зростання кількості розлучень і збільшення числа самотніх людей. Соціологічні дослідження репродуктивної поведінки сімей в останні 30 років визначили сумну закономірність: більш заможні класи суспільства відчувають набагато меншу потребу мати дітей, ніж менш заможні. Середня величина сім'ї за останні три десятиліття скоротилася і склала 3,2 людини в містах і 3,3 у сільській місцевості. Як показали дослідження, скорочення величини сім'ї за останні три десятиліття обумовлено наступними факторами:

· зростанням числа малодітних сімей;

· приростом числа молодих сімей внаслідок зниження віку вступу в шлюб;

· тенденцією до відділення молодих сімей від батьківських нуклеарізацій;

· збільшенням частки сімей з одним батьком в результаті розлучень, смерті одного з подружжя і народження дітей самотніми матерями.

· зростання позашлюбної народжуваності дітей неповнолітніми соціально незрілими матерями;

· збільшення кількості неповних материнських сімей внаслідок загибелі великої кількості молодих чоловіків у міжнаціональних і регіональних конфліктах;

· в результаті асоціального життя (алкоголізм, наркоманія, тривалі терміни перебування у виправно-трудових закладах державної пенітенціарної служби і т.п.). [2]

Сьогодні переважаючий тип сім'ї - це прості нуклеарні сім'ї, що складаються з подружжя з дітьми або без них (61% сімей). Сім'ї цього типу діляться приблизно порівну на три частини:

· без дітей - це молоді сім'ї, ще не мали дітей і старі, де дорослі діти живуть окремо;

· з однією дитиною;

· з двома дітьми.

Ще 12% подружніх пар живуть з одним із батьків подружжя або з іншими родичами.

Складних сімей, які включають дві подружні пари або більше, в Україні дуже мало - всього 3,4%, що підтверджує інтенсивність нуклеарізації сімей. Значну частку становлять неповні сім'ї - 13%, в переважній кількості випадків це сім'ї одиноких матерів, розлучених жінок і вдівців. У більшості випадків у цих сім'ях один, рідше - дві дитини. Найбільш гострі соціальні проблеми сім'ї виражаються сьогодні в:

- різкому соціально-економічному розшаруванні суспільства, коли на одному полюсі знаходиться 35% бідняків, у тому числі 10% просто жебраків, а на іншому -10% ті що виграли на проведених економічних перетворенях, включаючи шар 3 -5% дуже багатих людей;

- у постійному дефіциті державного бюджету і неможливості соціальної та географічної мобільності;

- в міграції, в тому числі і за межі держави .В Україні сьогодні близько 3 млн. біженців і вимушених переселенців, як легальних, так і нелегальних;

- в погіршенні стану здоров'я населення, в тому числі і сім'ї, демографічної ситуації, що виявляється в природному спаді населення в фундаментальних змінах традиційних ролей членів сім'ї, особливо жінок;

- у зростанні кількості неповних сімей;

- в підвищенні коефіцієнта утриманства;

- в насильстві в сім'ї, соціальному сирітстві та іншому.

Соціальна робота орієнтована не лише на вирішення даних проблем сім'ї, але і на її зміцнення і розвиток, відновлення внутрішнього потенціалу для виконання численних суспільно значущих функцій сім'ї, стабілізації демографічного та соціально - економічного становища в Україні.

1.3 Організація соціального захисту сім'ї в Україні

Визначальне значення в забезпеченні життєдіяльності сім'ї має державна, економічна і соціальна політика, від якої залежать зайнятість населення в сферах суспільної праці, добробут і доходи сім'ї. Зокрема, соціальний захист сім'ї - це багаторівнева система переважно державних заходів щодо забезпечення мінімальних соціальних гарантій, прав, пільг і свобод нормально функціонуючої сім'ї в ситуації ризику в інтересах гармонійного розвитку сім'ї, особи і суспільства. Важлива роль у соціальному захисті сім'ї відводиться самій родині:

- зміцнення батьківських уз;

- формування стійкості проти пропаганди сексу, наркотиків, насильства, агресивної поведінки, підтримання в нормі психологічного здоров'я сім'ї;

- взаємодія зі школою і виробництвом, соціальними службами, навчання дітей ведення домашнього господарства і т.д.

Соціальна захищеність сім'ї формується шляхом диференціації проектів і програм розвитку різних категорій сімей, створення різнопрофільних центрів соціальної допомоги сім'ї та дітям, розвитком мережі спеціальностей і спеціалізацій працівників соціальної сфери, підвищення психолого-педагогічної, медико-соціальної та юридичної грамотності сімей в системі батьківського всеобучу, мережі консультаційних пунктів і т.д. Особливе місце в ній займає соціальний захист дитинства, що включає в себе попередження педагогічного травматизму, профілактику внутрішньо сімейного (батьківського) насильства, профорієнтацію дітей та підлітків, демократизацію відносин дорослих і дітей, регламентацію праці підлітків. Велике значення в соціальному захисті має вдосконалення відповідної нормативно-правової бази. Найвищу юридичну силу в нашій державі має Конституція України [5], норми якої є нормами прямої дії (ст. 8). Особливе значення для регулювання сімейних відносин мають норми другого розділу Конституції, де зафіксовано права, свободи та обов'язки людини і громадянина. Основні принципи сімейного законодавства закріплено у ст. ст. 51, 52 Конституції України: Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен з подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Основні міжнародно-правові акти, ратифіковані Україною у цій юридичній галузі, такі:

- Загальна декларація прав людини (1948) [6], у ст. 16 зазначається, що чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознаками раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю; шлюб може укладатися лише у разі вільної і повної згоди сторін, що одружуються; сім'я є природним і основним осередком суспільства і має право на захист з боку суспільства та держави.

- Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права (1996) [7].

- Європейська Конвенція захисту прав та основних свобод людини (1950) [8].

- Конвенція про права дитини (1989) [9] та ін.

Закони України:

- "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (1992) [10],

-"Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" (1993);

-Укази Президента України; Постанови Кабінету Міністрів України.

Крім того, низка важливих питань щодо державного захисту сім'ї, материнства, батьківства, дитинства тощо регулюється нормами цивільного, житлового, трудового, пенсійного законодавства та законодавства про освіту, охорону здоров'я тощо. Сімейний Кодекс України [11], прийнятий 10 січня 2002 р., набрав чинності з 1 січня 2004 р., є систематизованим законодавчим актом, в якому містяться норми права, що регулюють суспільні відносини у галузі сімейного права. Складається з семи розділів (292 статті). Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Регулювання сімейних відносин здійснюється з урахуванням права на таємницю особистого життя та недопустимість свавільного втручання у сімейне життя. Сучасне сімейне законодавство дозволяє суду враховувати при вирішенні сімейних спорів місцеві звичаї, а також звичаї національних меншин, якщо це не суперечить законодавству і моральним засадам суспільства. Сімейний Кодекс, порівняно з попереднім законодавством, посилює захист прав дітей, як того вимагають чинні міжнародні договори України. Виходячи з тексів перерахованих вище документів соціальний педагог здійснює свою діяльність. Напрямки роботи шкільного соціального педагога наступні:

· допомога сім'ї в проблемах, пов'язаних з навчанням і вихованням дитини;

· допомога дитині в усуненні причин, що негативно впливають на його виховання і навчання;

· залучення дітей, батьків, громадськості до організації і проведення соціально-значимих заходів, акцій;

· розпізнавання і вирішення конфліктів, які зачіпають інтереси дитини з метою запобігання серйозних наслідків;

· консультування дітей та їх батьків, осіб, які замінюють батьків з питань вирішення проблемних життєвих ситуацій;

· виявлення запитів, потреб дітей і розробка заходів допомоги конкретним учням із залученням фахівців відповідних установ і організацій;

· допомога педагогам у вирішенні конфліктів з дітьми.

Основними завданнями соціального педагога є запобігання проблеми, своєчасне виявлення і усунення причини, що породжує її; забезпечення профілактики різного роду проявів відхилень у поведінці, у спілкуванні і відносинах людей, і, таким чином, завдання соціального педагога - оздоровлення навколишнього середовища дитини. Окрім цього соціальний педагог працює з документацією. Обов'язковою документацією для соціального педагога є:

1. Соціально-педагогічна характеристика мікрорайону.

2. Перспективний план роботи на рік, затверджений директором школи.

3. Циклограма та щоденний плани роботи.

4. Соціальний паспорт класу, школи.

5. Технологічна документація.

6. Методичні добірки організаційних форм роботи.

7. Інша документація.

Соціальним педагогом школи складається акт обстеження житлово-побутових умов опікуваного учня. Соціальний педагог збирає інформацію, пов'язану з потребами дітей, організовує консультацію з питань прав та обов'язків дітей, які мають пільги і отримують допомоги. Він аналізує ситуацію клієнта і надає йому альтернативні підходи до вирішення проблем. Виявляючи проблеми і труднощі у сфері сім'ї, спілкування і відносин між людьми, соціальний педагог в процесі діагностики диференціює виявлені проблеми і виводить на їхнє рішення фахівців-професіоналів різних професій та різного профілю. Піклуючись про зміцнення сім'ї, розвитку її виховно-оздоровчого потенціалу, соціальний педагог спрямовує зусилля на оздоровлення і нормалізацію стосунків у сім'ї і її мікро- соціумі. Сприяючи розвитку соціальних ініціатив дітей і дорослих, соціальний педагог використовує різні моральні і матеріальні засоби, стимулюючи їх ініціативи, домагається суспільного визнання новацій, впроваджуючи їх у життя. Соціальний педагог піклується про те, щоб соціальна робота носила активний характер, включаючи в соціальну роботу самих дітей та їх батьків. Основне призначення соціального педагога - це соціальний захист дитини, підлітка, надання йому соціальної допомоги, вміння організувати його навчання, його реабілітацію і адаптацію. Для вирішення цих завдань соціальний педагог вивчає становище дитини, рівень кризи, планує шляхи його подолання. Соціальний педагог виявляє дітей які потребують соціально-психологічної допомоги:

- це, стосується навчання, дітей, які в силу своїх здібностей не можуть засвоїти шкільного курсу.

- Діти, які переживають стреси в колективі однолітків, школі, чи в сім'ї.

- Діти хворі, з тими чи іншими вадами, школярі, які долучилися до наркотиків або алкоголю. Найчастіше вони перебувають на обліку в службі у справах неповнолітніх. педагог соціальний захист сім'я

- Обдаровані діти. Іноді допомога цим дітям може заключатись тільки в тому, що соціальний педагог може розібратися в їх відносинах з оточуючими. В іншому випадку - навчити контролювати свої вчинки, бути в собі впевненим.

- Стає організатором позанавчального часу школяра, об'єднуючись у своїй виховній роботі з батьками.

- Координує роботу педагогічного колективу з важкими дітьми, сім'ями, з навколишнім соціальним мікросередовищем та громадськістю мікрорайону.

- Інформує педагогічний колектив школи про психологічний клімат в класах, про кожного учня, який знаходиться в скрутному стані і про надання йому допомоги.

- Відіграє головну роль у підготовці та складанні плану соціальної роботи школи.

- Виявляє дітей-школярів, які незаконно зайняті на роботі в навчальний час, вирішує питання про їх навчання, перевіряє, чи виконуються правові норми дитячої праці.

- Контролює отримання всіх соціальних привілеїв багатодітними сім'ями: безкоштовні «шкільні» сніданки, придбання одягу, транспортні витрати.

- Вивчає інтереси дітей, проблеми сімейних відносин з різним укладом.

- Вивчає сім'ю, допомагає їй у кризових ситуаціях, допомагає в оздоровленні середовища, в поліпшенні психологічної та педагогічної культури середовища, захищає інтереси дитини, налагоджує контакти з соціальними службами міста.

При цьому для роботи з сім'єю соціальний педагог заручається допомогою педагогічного колективу, державних та не державних організацій. Система цієї співпраці дуже розгалужена.



2. Дослідно-експериментальна робота

2.1 Констатуючий експеримент

Мета експерименту - визначення якісного показника знань про сім'ї учнів 4-А класу Білгород-Дністровської ЗОШ №3 та формування позитивного ставлення до сім'ї як частини суспільства.

Експериментальною базою в роботі стали учні 4-А класу Білгород-Дністровської ЗОШ №3. Всього в експерименті приймало участь 31 дитина, вік, на момент початку констатуючого експерименту коливався від 9 до 11 років.

За даними соціометричного дослідження був складений соціальний паспорт класу. Згідно з отриманими даними в 4-А класі є дві багатодітні сім'ї, дві неповні родини, одна дитина сирота, чорнобилець, і родина з батьками-інвалідами. Три родини з проблемою спілкування.

Дослідження проводилось в три етапи. На першому етапі був проведений аналіз та розраховані процентні дані анкетування «Взаємостосунки в сім'ї»

На другому етапі відбулось дослідження характеру взаємовідносин в родинах учнів, яке здійснювалось за допомогою ряду анкетувань. На другому етапі дослідження проводилось і з батьками учнів. За результатами анкетування проведено ряд заходів, з метою знань учнів про родину та її роль в суспільному житті.

За результатами практичної роботи на заключному етапі досліду нами було проведено анкетування «Я і моя сім'я».

На третьому етапі був здійснений аналіз отриманих емпіричних даних та проведена робота щодо вироблення рекомендацій для ефективного формування знань та уявлень учнів про родину та її роль в суспільстві.

На першому етапі дослідження були отримані такі результати:

Із 30 опитаних 26 учні (93.3%) відповіли що їх розуміють у сім'ї, 4 учні (13.3%) (один з неповної сім'ї та три з сім'ї у якої проблеми з спілкуванням) зазначили що їх інколи, а коли і зовсім не розуміють. Щодо порад як краще розуміти один одного думки учнів розійшлись: 16 учнів (53.3%) (благополучні сім'ї) зійшлись на думці що проблема у взаєморозумінні полягає у малому словниковому запасі та неможливості висловити власну думку; 4 учні (13.3%) (двоє з неповної родини і двоє з сім'ї у якої проблеми у спілкуванні) вважають що потрібно більше спілкуватись разом; 5 учнів (16.6%) (двоє з багатодітних, троє неповні родини) висловили думку що потрібно проявляти такі риси характеру як доброта, чесніть, взаємодопомога; інші 4 учнів (16.6%) (благополучні) запевнили що їх розуміють і їм не потрібно приймати для цього якихось дій; 1 учень (1.3%) (проблеми з спілкуванням) не дав відповідь на дане питання. Отже можна зробити висновок що учні позитивно оцінюють ситуацію в своїй сім'ї.

На другому етапі дослідження було проведено 3 анкетування. В ході аналізу були отримані такі данні:

Анкетування «Моя сім'я»

Метою цього анкетування було більш докладніше дізнатись про взаємостосунки в сім'ї. Питання анкети мали відкриту форму відповіді.

1. По першому питанню анкетування відповіді учнів можна об'єднати в такі групи (мал. 1).

- Лише батькам: 12.9%(4учні)

- Матері: 25.8%(8 учнів)

- Одному з батьків та близькому родичу(брат, тітка): 12.9%(4 учні)

- Інші родичі: 9.6% (3 учні)

- Всі родичі: 38.7%(12 учнів)

2. Друге питання (мал. 2) (ДОДАТОК 5):

- Мамі: 54.8% (17 учнів)

- Одному з батьків та близькому родичу(брат, тітка): 12.9%(4 учні)

- Всі родичі: 22.5% (7 учнів)

- Обом батькам: 3.2% (1 учень)

- Інший родич; 6.4% (2 учні)

3. Третє завдання складалось з двох запитань на які передбачалась відповідь так, ні, інколи.

Перше питання:

- Так: 83.8% (26 учнів)

- Ні: 9.6% (3 учні)

- Інколи: 6.4% (2 учні)

Друге питання:

- Так: 80.6% (25 учнів)

- Ні: 16.1% (5 учнів)

- Інколи; 3.2%(1 учень)

4. Четверте питання звучало так: Чи карають тебе вдома і яким чином. Тобто відповіді можна інтерпретувати в таку форму:

- Так: 54.8% (17 учнів)

- Ні: 45.2% (14 учнів)

Ті хто дав позитивну відповідь уточнював спосіб покарання:

Фізичне покарання: 17.6% (3 учнів)

- Виховна бесіда: 41.1% (7 учнів)

- Позбавлення комп'ютера чи інших розважальних засобів: 35.2% (6 учнів)

- Підвищення голосу(крик): 5.8% (1 учень)

Слід наголосити що це питання в анкетуванні є пріоритетним адже воно показує як саме батьки підходять до питання виховання своїх дітей і чи є їх способи гуманними чи навпаки.

5. П'яте питання передбачає собою відповідь так чи ні:

- Так: 93.5% (29 учнів)

- Ні: 6.4% (2 учні)

6. В шостому питанні учні мали написати чи засмучує їх щось в стосунках їх батьків. 67.7% (21 учень) запевнили що їх нічого не засмучує в відносинах їх батьків (благополучні сім'ї). А ось 32.3% (10) учнів висловили певні занепокоєння. Двоє учнів занепокоєні через звичайною близькістю своїх батьків(благополучної родини). Троє учнів занепокоєні тим що їх батьки сваряться(Батьки-інваліди, проблеми з спілкуванням). Двох учні непокоїть те що їх дома сварять. Одна дівчинка висловила незадоволення тим що вдома її б'ють і сварять (Юлія Т.). Один учень відчуває дискомфорт через те що його вдома не розуміють (Вікторія Д.). І лише один учень наголосив що його не задовольняє все в стосунках його батьків. (Артем Ч.).

Таким чином можна зробити висновок що близько 80% учнів відчувають себе вдома комфортно. А ось 20% учнів мають певні проблеми і потребують підсиленої уваги.

Анкетування для батьків.

Його метою було дослідити чи зацікавлені батьки справами дитини і які методи виховання вони використовують. Відповіді мали розгорнутий характер. Було опитано 23 респонденти. В першу чергу цікавили відповіді на такі питання: «Чи розповідає вам дитина про свої справи?» 100% відповіли що цікавиться, причому з власної ініціативи. Ще одним особливо інтригуючим питанням є: «Чи караєте ви свою дитину і як саме?» 30.5% респондентів (7 батьків) відповіли що ніколи не наказували свою дитину. 69.5% респондентів (16 батьків) дали на це питання позитивну відповідь. Вказуючи метод покарання були виведені лише два види: виховна бесіда, її використовують 31.25% батьків, і позбавлення розваг (комп'ютера, тощо). Цей спосіб використовує більшість батьків 67.25%.

При аналізі можна дійти висновку ці данні ідуть в розріз з даними які були отримані в ході анкетування учнів. В дитячих відповідях різниця між відповідями становить 6% в сторону позитивної відповіді. У батьків цей розрив становить 39%. Тому це питання потребує більш детального аналізу.

Тест на оцінку ставлення батьків до своїх дітей. (ДОДАТОК 6) (мал. 6)

Метою було оцінити ставлення батьків до своїх дітей. Відповідно до отриманих даних батьків учнів можна розділити на 3 групи:

Перша група характеризує що батьки дають своїй дитині повну свободу вибору таких батьків 22.7%.

Друга група 72.7% - батьки дають дитині обмежену свободу. Дитина радиться з батьками щодо своїх дій.

Третій рівень - повний контроль над діями дитини - 4.5%

Отже ми можемо дійти висновку що стосунки в сім'ях учнів склалися доброзичливі та міцні, хоча на нашу думку з сім'ями трьох учнів, а саме Артема Ч. Юлії Т. Мирослава П. Дар'ї І. треба провести конкретну бесіду враховуючи що сім'ї останніх двох учнів відносяться до групи СЖО.

2.2 Формуючий експеримент

Експеримент мав 10 занять, які направлені на просвіту дітей щодо сім'ї та її ролі в суспільстві.

1. Класна годинна на тему: «Ти і твоя сім'я»

Мета: поглибити знання дітей про сім'ю, про основні обов'язки членів сім'ї -- кожен член великої родини має дбати про красу, чесність і порядність свого роду. Виховувати шанобливе ставлення до старших членів сім'ї.

Класну годинну було почато з проблемного питання що ж таке сім'я. Відповіді дітей різнилися, кожен висловлював власне бачення сім'ї, але всі зійшлись на думці що сім'я це мати і батько, брати, сестри, що з сім'єю пов'язанні у людини лише найкращі спогади та почуття, це там де тебе люблять і розуміють. Щоб активізувати увагу учнів було задане питання навіщо людині сім'я. Ось саме це питання змусило замислитись дітей. Думки дітей різнились: 10% не змогли відповісти на це питання, не могли сформувати свою думку. 80% висловили думку що сім'я потрібна для того щоб людині було з ким поділитись своїми думками, переживаннями, емоціями, «відпочити». Наступне завдання це з'ясування складу сім'ї учнів. Відповіді з дітей збігались з даними отриманими з соціального паспорту класу. Далі була запропонована інформація про устрій сім'ї в Україні за часів Козаччини, для того щоб дати змогу дітям уявити картину тогочасної сім'ї та порівняти з сучасною сім'єю. Потім разом з учнями була проведена робота з віршем та бесіда метою якої було пояснити дітям що треба піклуватись про своїх батьків, як вони піклуються про нас, віддячувати за їх доброту. Більшість учнів (96%) запевнили що мають вдома певні обов'язки і намагаються сумлінно їх виконувати та допомогати своїм батькам. Наступним етапом роботи була розповідь з елементами біблійного повчання, метою якого є змусити задуматись учнів про їх відношення до батьків, дідуся та бабусі. Для активізації мислення учнів було використано прислів'я. Для практичного закріплення учнями знань було запропоновано дві практичні вправи. Метою вправ було: по-перше визначити чому члени однієї сім'ї не розуміють один одного (робота будувалась на вихідних даних які були отримані в ході тестування «Відносини в сім'ї»), по-друге наочно перевірити як учні відносяться до членів своєї сім'ї та як саме в стресовій ситуації можуть їм допомогти (заспокоїти). В підсумок виховної години для обговорення учнями була запропонована «Легенда про батьків». В ході обговорення учні дійшли до висновку що треба захищати та берегти своїх батьків.

Отже можна зробити висновок що учні усвідомлювати значення сім'ї для них. Те що і вони повинні допомагати своїм батькам, зробити вклад в свою сім'ю та який вклад в свою родину зробили вони самі.

2. Бесіда «Моя допомога батькам»

Мета: донести до дітей що необхідно допомагати дорослим, піклуватись про старших членів сім'ї; розвивати навички аналізу та самокритики; виховувати любов до батьків та сім'ї.

Роботу було почато з прислів'я. Учні висловлювали різні думки, в ході роздумів було зроблено висновок що головне в відносинах в сім'ї це взаємодопомога і підтримка один одного. Далі учням було запропоновано ознайомлення з творами про матір та батька. В ході бесіди по прочитаному було зроблено висновок, що матір завжди захистить своїх дітей, незважаючи на власну безпеку, а батько завжди дасть мудру пораду, навчить як в світі жити. Діти активно приймали участь в обговоренні творів запропонованих вчителем. Вони висловлювали свої думки і переживання, засуджували дітей, які невдячно відносяться до своїх батьків. Закликали поважати та допомагати своїм батькам. Наводили приклади з свого життя, розповідали про те як вони віддячують своїм батькам. Після обговорення було задане проблемне питання про те що учні роблять для своїх батьків, які обов'язки вони виконують. Що ще вони можуть зробити для своїх батьків, які поради можуть дати іншим.

Отже в ході бесіди вдалось здійснити задумане, і змусити дітей задуматись чи дійсно вони допомагають своїм батькам, чи достатньо вони роблять для них. Учні усвідомили що батьки для них значать дуже багато, як і вони для них.

3. Година спілкування з елементами тренінгу «Дерево сильне корінням, а людина - родичами»

Мета: розкрити поняття «сім'я», «родина», «родовід»; сприяти вихованню шанобливого ставлення до сім'ї, родинних цінностей.

Для того щоб відразу скерувати думку учнів в потрібне русло учням було задане проблемне питання: «Сім'я це опора чи тягар?» Більшість учнів зійшлись на першому варіанті, але для того щоб до кінця розвіяти сумніви учнів їм було запропоновано скласти асоціативний кущ зі словом сім'я. В ході роботи висловлювали різні думки: сім'я асоціювалась з батьками, іншими родичами, добротою, радістю, єдністю, але в деяких це слово викликало і негативну асоціацію, наприклад з покаранням. Для того щоб спрямувати думки учнів в сторону того що сім'я є позитивним явищем надалі була розглянута теза що однією з головних ознак сім'ї є єдність. Для цього учням була дана для аналізу притча сім прутиків. В ході обговорення притчі всі учні погодились з думкою що саме разом люди долають незгоди ділять радість. Тому саме сім'я є тим що допомагає людині впоратись зі всіма проблемами та стресами.

В висновок до тренінгу можна сказати що учні активно приймали участь в ньому. Проблемне питання яке було поставлене на початку тренінгу викликало в учнів більш-менш однозначну відповідь. Але в ході тренінгу все ж учні знайшли на нього однозначну відповідь. Отже мету яку булу поставлено тренером було досягнуто.

4. Читання та обговорення творів про сім'ю

Мета: познайомити учнів з відображенням теми стосунків в родинні в літературі та спонукати учнів замислитись що саме хочуть донести до нас в цих творах; розвивати пам'ять, увагу, мислення; виховувати любов та повагу до сім'ї.

Перед початком роботи учням було задано запитання, які твори про родину вони знають. Учні в основному називали твори які вони проходили з курсів читання попередніх класів. Перший твір з яким познайомились учні це притча «Сім Я». Для обговорення притчі учням були задані питання «Завдяки які й ж силі може бути створена сильна і дружна родинна? Чому Бог був приголомшений красою цієї сили? Чи згодні учні з висловом «Кохання править світом?» В ході відповідей на ці питання учні сформували думку що саме любов є тим що зв'язує сім'ю, без любові не може існувати родини. Учні ствердили ідею що сила любові справді гарна, описали навіть що любов має конкретний колір - рожевий, червоний, білий, це перш за все пов'язана з усвідомленням учнями поняття любов, як стосунків повної довіри, чесності між людьми, її асоціація з самими «світлими» емоціями. Наступним твором для обговорення було запропоновано Оповідання Сухомлинського «Мати», «Бабуся» і «Батько». Метою читання цих оповідань було утвердити в учнів поняття про те що саме жорстокість, бездушність є тими факторами що руйнують родину, взаємовідносини в ній. Що навіть не задумуючись ми своїми словами можемо ранити наших близьких. Учні на основі власного досвіду утвердили постулат що кожен повинен задумуватись про те ,що він каже своїм батька, бабусям, дідусям. Учні запевнили що в їх сім'ях такі явища відсутні, хоча невелика кількість учнів все ж зізналась що деколи і вони просто із-за своїх емоцій ранять своїх рідних, але намагаються загладити свою вину. Хоча і дійшли раніше висновку що душевні рани «не загоюються». Люди не повинні забувати свого роду, навіть, здавалось, найменша краплина нашої уваги для наших рідних є найбільшою радістю, «живильною» і рятівною силою. Для продовження теми важливості турботи в відносинах між членами родини учням було запропоновано притчу «Дикі гуси». Цю притчу було обрано з метою підвести учнів до висновку що взаємодопомого і підтримка один одного є найголовнішим фактором в стосунках сім'ї. Цю тезу вже було виведено учнями в ході обговорення попередніх творів. Тому читання цієї притчі утвердило в учнях цю думку. Під час обговорення учні знову ж підтвердили думку про те що саме взаємодопомога, підтримка один одного і підбадьорювання один одного є тим самим ключовим фактором який визначає дружню і міцну родинну. Діти висловили думку, що людям треба повчитись у гусей, адже нажаль, все ж трапляються ті ключі які розпадаються до того як долетять до вирою. В підсумок виховного заходу учням було запропоновано прислів'я про сім'ю. Їх тлумачення підтвердило установлені дітьми, під час заходу, судження про фактори які є складовими частинами міцних і щирих відносин в родині. Отже можна зробити висновок, що своєї мети захід досяг. Учні наочно познайомились з відображенням проблематики відносин родини в художній літературі та визначили цінності, які доносять в собі ці твори до своїх читачів на протязі багатьох років.

5. Усний журнал «Моя сім'я - моє багатство»

Мета: Формувати уявлення дітей про сім'ю, як про людей, які живуть разом. Узагальнювати і уточнювати знання дітей про сім'ю, про те, хто такі рідні; формувати уявлення про склад сім'ї. Розвивати уміння міркувати, зіставляти, робити висновки, розвивати пам'ять, уяву, логічне мислення. Виховувати любляче дбайливе ставлення до членів своєї родини, почуття гордості за свою сім'ю.

Для того щоб активізувати мислення дітей було запропоновано розтлумачити прислів'я: «Без сімґї немає щастя на землі». Учні виклали багато думок. Найбільш часто звучала думка що родина це місце де людина може отримати духовний спокій, затишок, сховатись від бід і отримати допомогу від близьких. Тому вона відіграє таку велику роль в житті людини.

Перше завдання: створити плакат, що ілюструє їхнє уявлення про те, що таке сім'я, про взаємини в сім'ї. Учні для роботи були поділенні на три групи. Кожна група презентувала свій власний плакат. На цих плакатах учні зобразили: серця, малюнок людей (родина), переважали теплі кольори: червоний, рожевий. Це говорить про те що сім'я в учнів асоціюється з позитивними емоціями.

Друге завдання: проблемне питання: «Як ви розумієте «дружна родина»?» Учні висловили різні міркування. Їх роздуми звелись до думки що дружною можна назвати сім'ю в якій члени родини допомагають, довіряють один одному, піклуються один про одного. Тобто це родина яка характеризується високим рівнем згуртованості її членів.

Далі було приведено приклад двох сімей, треба обрати ту родину, яка на їх думку є «дружньою». Для вирішення цього завдання учні керувалися власними критеріями які вони навели раніше.

Третє завдання мало за мету закріпити в учнів поняття що сім'я - це мати, батько, діти. Було проведено читання творів про матір. Мета сформувати в учнів розуміння того що батьки це ті, хто буде підтримувати все життя, вони надають своїм дітям всю свою любов, турботу. Намагаються привити нащадкам ті цінності, правила, уміння, навички, які потрібні для того щоб жити в суспільстві, і їх нелегку працю треба цінувати, батьків шанувати і робити все можливе щоб вони лише пишались вами.

Четверте завдання - гра «Знайди зайве слово». Учні повинні були з трьох колонок вибрати слова які на їх думку заважають щастю родини. Метою цієї гри було сформувати в учнях цінності які повинні плекати в кожній сім'ї. Щоб в повному обсязі досягти поставленої мети учням було запропоновано скласти «Кодекс поведінки в родині». Учні створили список якостей, моральних правил додержання яких, на думку учнів, зміцнить та налагодить відносини в родині.

Отже в висновок можна сказати що в ході проведення заходу його мета була досягнута в повному обсязі. Під час роботи учні активно приймали участь і висловлювали власні думки з приводу поставлених питань. Діти проявляли підвищену активність при обговоренні питань що стосувались моральних аспектів формування родини, це говорить про те що для них є актуальною тема додержання і прищеплення членами сім'ї морально-ціннісних орієнтацій сучасного суспільства.

6. Інсценізація та обговорення ситуацій з сімейного життя».

Мета: кожен в родині виконує свою роль. І батько і мати бере на себе певну роль, говорить що це буду робити «Я». Саме ці сім «Я» і складають основу благополучної родини. Діти самі дійшли до цього висновку. Це може свідчити про те що учні підвищили рівень своїх знань, уявлень про родину з попередніх заходів.

Далі учням було запропоновано три ситуації для інсценізації і реалізації їх варіанту вирішення цієї ситуації.

Перша ситуація: Син/донька отримала двійку в школі. Дії батьків. Саме в ході цього заходу наочно було продемонстровано відношення дітей до методів виховання їх батьків, адже при вирішенні цієї ситуації діти спирались на власний досвід, тобто як їх батьки повели б себе в цьому випадку. При прогнозі можливої реакції дітей на ці ситуації автор курсової роботи опирався на результати попередньо проведеного дослідження. Учні що інсценізували цю ситуацію були поділені на дві групи. В першій групі учні з сімей що опинились в СЖО та які мають проблеми з спілкуванням. Друга група учні благополучних сімей. В першій групі учні показали як батьки кричать і сварять дитину. Це були діти, які були віднесені до групи які потребують уваги щодо ситуації з методами виховання батьків. В другій групі учні проявили гуманістичний підхід до виховання. Це співвідноситься і з типом виховання в їх сім'ї. А саме роз'яснювальна бесіда, спокійна розмова з дитиною, вияснення проблеми поганої оцінки.

Другою ситуацію була: Батько з матір'ю сваряться. Раптом в кімнату заходить дитина. Дії батьків. Дії дитини. Ця ситуація викликала в учнів певні труднощі. Перша група учні які в ході дослідженнях виявили незадоволення в взаємостосунках своєї родини використали авторитарний тип поведінки. Дитина в свою чергу ж зробила вид що нічого не бачила, проявила ліберальний тип поведінки. Це говорить про те що учні підсвідомо наслідують тип виховання своєї родини. Тому на цю ситуацію потрібно звернути увагу. Друга ж група дітей проявила «утопічний» сценарій розв'язку подій, а саме дитина помирила батьків, а ті в свою чергу відразу ж забули про свої негаразди. Це свідчить про те що ці учні звикли до того що будь який конфлікт в родинні не є невирішуваним і кожен член родини в праві в нього вмішатись і припинити. Це характерно для демократичного типу виховання в родині.

Щодо третьої ситуації: В тата неприємності на роботі. Він приходить зовсім засмученим. Що повинна зробити дитина? Мати? Учні обох груп проявили однаковий підхід до вирішення даної проблеми, а саме це словесна підтримка, відволікання від проблеми на більш приємніші речі, допомога в вирішенні поставленої проблеми. Отже можна підвести підсумок що учні в ході інсценування проявили поведінку яка є характерною для їх типу сім'ї, а саме авторитарного, ліберального і демократичного І підсвідомо вже перейняли модель поведінку своєї родини, нажаль не завжди позитивну.

Наступним типом роботи було проведено обговорення чотирьох найпоширеніших в сучасних сім'ях ситуацій. Перша ситуація: В гості приїхала бабуся. Але вона весь час сперечається з матір'ю. Що в цьому випадку треба зробити іншим членам родини(батько, дідусь, дитина)? Учні висловили однозначний висновок про те що такий конфлікт вирішити доволі легко, досить лише дізнатись в чому причина конфлікту і вирішити все без зайвих клопотів. Можна зробити висновок що в родинах учнів стосунки між «старшим» і «молодшим» поколінням несуть конструктивний характер.

Друга ситуація: У родини кризовий стан. Батько хоче нову рибальську вудку, мати - сукню, а дитина іграшку. При цьому в кімнаті потрібно замінити вікно. Коштів вистачає лише на щось одне. Що повинна вчинити в цьому випадку родина? Тут думки учнів були однозначними. Треба шукати компроміс, а саме те що принесе користь усім. В даній ситуації відремонтувати вікно та вберегти членів родини від протягів та затрат на тепло збереження. Також учні висловили думку що цій сім'ї потрібно вчитись слухати один одного, поступатись та думати в першу чергу про інших членів сім'ї.

Третя ситуація: Костя вже в третій раз приніс додому двійку в щоденнику і зауваження про погану поведінку. Батьки лаються на дитину і дорікають їй тим що в нього є все(нові іграшки, гарний одяг і тд). При цьому і батько, і мати весь час на роботі і корпоративах, вдома з'являються дуже пізно і Костя бачить батьків лише на вихідних, і то не завжди. Як ви думаєте чи дійсно Костя отримує двійки за те що не знає матеріалу чи в цих діях є інша причина? Більшість учнів зробили висновок що причина саме в Кості, його небажанні вчитись. Але наштовхнувши їх на думку що це не єдина причина, як учні відразу виразили критичну думку щодо поведінки батьків, що їм потрібно більше часу приділяти своєму сину, вчити з ним уроки, пояснювати незрозумілі для нього моменти. Дійшли висновку що Костя робить це для того щоб батьки просто поговорили з ним. Всі учні одностайно погодились з цією думкою і дійшли до висновку що таким чином він просто хоче привернути до себе увагу своїх батьків.

Четверта ситуація: Федькові батьки працюють в банку. Вони звикли весь час проводити на роботі, своїй дитині вони дарять різні подарунки, наймають йому гувернанток і самі вдома майже не з'являються, окремо один від одного їздять на відпочинок. Але Федько на це не зважав, йому було досить і їх «щедрих» подарунків. Батько Максимка працює вантажником, а мама домогосподарка. Вони дуже люблять свого сина і по можливості роблять для нього все можливе. Хоча і рахують кожну копійку. Водять його на прогулянки в парк, тато вчить працювати з різними інструментами, мама вчить різних казок та віршів. Нещодавно Федькові подарували новенький дорогий телефон. Він ж відразу побіг вихвалятися нею перед Максимком. Мовляв дивись що мені батьки подарували, вони це зробили бо дуже мене люблять. Максимко заздрив Федькові, тому додому він прийшов в поганому настрої. Він підійшов до батьків і промовив: «Ви мене ніколи не любили, ось Федькові батьки його люблять, завжди дарять йому подарунки: новесенькі іграшки, телефон подарували. А ви мені? Я так і знав що ви мене не любите, і я вас тоді не люблю». Сказавши ці слова він швидко побіг до себе в кімнату, а в батьків стиснулось серце…

На питання хто з батьків дійсно любив свою дитину думки учнів спочатку розійшлись, але під час приведення своїх доводів всі учні дійшли до висновку що батьки Максимка проявляють до нього більше турботи і уваги наскільки це можливо. Саме це дало можливість дійти до такого висновку. Відповідь на питання в кого родина дружніша: в Федька чи Максимка, учні дали однозначну відповідь в користь другої родини посилаючись на те що саме родина Максимка проводила час разом, підтримувала один одного, так як родина Федька майже не збиралась разом і не спілкувались один з одним, відпочивали окремо один від одного. Як ви думаєте хто з хлопчиків дійсно любив своїх батьків? Це питання розділило думки учнів. 37% учні стверджували що Федько більше любив своїх батьків, адже він на відміну від Максимка не «кричав» на своїх батьків, не ображав їх. 43% стверджували що Федько любив лише подарунки, і вихвалятися ними перед іншими дітьми. Однозначно було встановлено лише те що всі учні засуджували вчинок Максимка, діти стверджували думку, що йому потрібно більше цінувати те що роблять для нього батьки по своїм можливостям, а не проявляти егоїстичні риси характеру.

Отже можна зробити висновок, що в ході проведення заходу учні продемонстрували якісні зміни в переосмисленні ними сім'ї та сімейних цінностей. Всі етапи заходу вдалось реалізувати повною мірою. Учні проявили високий рівень активності в ході роботи.

7. Акція «Скажи слово ніжності своїй родині»

Мета: виховати в дітях любов до батьків і необхідність проявляти цю любов кожної хвилини.

На початку кожен з учнів висловився чому він любить свою родину. За що він вдячний, мамі, татові, брату/сестрі, дідусю, бабусі. Учні активно приймали участь вони висловлювали вдяку за те що їх люблять, допомагають. За роботу яку вони роблять для них. Потім учням було запропоновано висловити побажання своїм батькам. В основному це були побажання здоров'я, щастя, завжди бути веселими та усміхненими, щоб в їх житті було лише саме хороше. Потім учням було задано проблемне питання, що вони роблять для того щоб ці побажання здійснились.. Вони говорили що радують своїх батьків добрими оцінками, виконують хатні обов'язки, допомагають по господарству. Потім кожному з учнів було роздано картку на якій вони повинні були написати висловлені ними побажання і подарувати їх своїм рідним.

Головною метою цього заходу було одержання від дітей розуміння того що потрібно бути вдячними своїм батькам за те що вони для них роблять і вміти висловити свою подяку.

8. Проектна робота «Моя родина»

Мета: навчити учнів виконувати проектну роботу; розвивати самостійність та креативність; виховувати любов та повагу до своєї родини.

Суттю цього проекту було обрати фотографію на якій вони зображені зі своєю родиною, обґрунтувати вибір саме цієї фотографії та створити разом з батьками символ своєї сім'ї. Свої проекти представило 28 учнів. Кожен з учнів приніс фотокартку на якій зображено більше всього членів сім'ї. В 56% учнів зображені окрім мати, батька та сестри/брата зображені дідусь та бабуся. На 58% фотографіях сім'я подорожує. Це говорить про достатній рівень згуртованості в сім'ях та наявності певних сімейних традиції.

В виборі фотокартки 70% учнів керувався наявністю всіх членів родини. В своїх сімейних символах учні використовували такі мотиви: дерево - 28% квітка - 42%, сонце - 41%, серце - 84%, лебідь - 17%, будинок - 15%. Дерево в якості символу символізує міцність та згуртованості членів родини. Квітка символізує різнобарвність, тобто радісні кольори в відношеннях членів родини. Сонце символізує світлість в відносинах, ясність та доброту, відзивчивість в родині, готовності допомогти один одному, протягти промінець надії. Серце - це символ любові, сердечності та атмосфери гармонії і святості взаємодовіри між людьми. В роботах учнів використані наступні кольори: зелений 43%, червоний 35%, рожевий 28%, помаранчевий/жовтий 50%.

Висновок: проаналізувавши фотокартки, символи які використали учні та кольори які вони використали можна дійти до висновку що у учнів родина асоціюється з любов'ю, підтримкою один одного та іншими позитивними емоціями. Використання теплих, спокійних кольорів говорить про спокійну, теплу, доброзичливу атмосферу в родині.

9. Тренінгове заняття «Моя родина»

Мета: розвивати вміння самоаналізу, вміння долати психологічні бар'єри, які заважають повноцінному вираженню; активною психологічною взаємодією вдосконалювати комунікативні навички, виховувати любов до своєї сім'ї.

10. Перегляд відеоролику «Найкращий скарб - це сім'я»

Мета: поглибити знання учні з питання сім'ї; ознайомити з проблемами сім'ї; розвивати цілеспрямованість, наполегливість, навички аналізу і синтезу; виховувати почуття співчуття, взаємо переживання, любов до своєї родини.

Під час перегляду відеоролика учні ознайомились з деякими фактами із сімейної сфери, проблематикою сучасних сімей. Учні ознайомились з проблемою сирітства в Україні його основі причини, негативні аспекти розлучень, тенденція їх виникнення. Насильство в сім'ї, шляхи його запобігання. В обговоренні відеороликів учні висловили думку що причиною всіх цих проблем є не усвідомлення людиною наслідків цих дій, легковажне відношення до сім'ї. Діти зазначили що в людей які є провокаторами проблем в родинні егоїстичні мотиви переважають над суспільною мораллю. Учасники обговорення говорять що попередити всі негативні явища в сімейній сфері життя можливо за допомогою:

1) консультування молоді та сімей з сімейних питань;

2) інформування з питань проблем в сім'ях.

3) практична допомога сім'ям які опинились в кризовій ситуації.

В висновок до обговорення була висунута ідея що формування поняття сім'ї як важливої частини суспільства повинно починатись вже зі школи.

2.3 Контрольний експеримент

Під час експерименту робота проводилась в напрямку підвищення освітнього рівня учнів в сімейній сфері та формування в учнів позитивного ставлення до родини. Звичайно за декілька занять не можна кардинально змінити уявлення учнів про сім'ю, але в результаті контрольного анкетування вже наявні позитивні зрушення.

По-перше це підвищення активності спілкування з учнями: Констатуючий експеримент - 54,8%. Контрольний експеримент - 70,4%

По-друге більше уваги приділяється сімейному дозвіллю: Констатуючий експеримент - 45,1 %. Контрольний експеримент - 68,9%