Аналіз сучасних проблем дитячої безпритульності

· вивчення та впровадження передового досвіду вітчизняних та іноземних організацій з питань благодійництва;

· сприяння та підтримка громадських організацій, що опікуються проблемами сиріт і прийомних сімей, залучення їх до розв'язання цих проблем;

· сприяння розвитку туризму, оздоровленню та відпочинку дітей-сиріт та прийомних сімей; здійснення заходів з метою пропагування здорового способу життя,

· проведення заходів з метою залучення: різного виду благодійної допомоги для дітей-сиріт та сирітської молоді;

· сприяння поліпшенню умов праці та побуту дітей-сиріт та сирітської молоді;

· надання одноразової або систематичної фінансової та іншої підтримки дітям-сиротам та сирітській молоді;

· захист законних прав та інтересів членів Фонду;

· поширення ідей християнської моралі серед дітей-сиріт та молоді з числа сиріт;

· матеріальна підтримка сімей, що взяла під опіку дітей-сиріт.

На території Тернопільської області перебуває близько 1,000 дітей-сиріт та дітей, що залишилися без піклування батьків, які, закінчуючи школи-інтернати, вищі навчальні заклади, виходячи в самостійне життя, залишаються фактично один на один зі своїми життєвими проблемами, які в процесі їх навчання не вирішуються державою Україною. Хто б що там не говорив, але факт залишається фактом: проблем у сиріт не меншає, що і показує реальна картина майбутнього нашого суспільства.

2.2 Методи і форми работи с кліентами в Благодійному фонді «Майбутне сиріт»

Соціальна адаптація являє собою один з механізмів дозволяють особистості активно включатися в різні структурні елементи середовища, тобто посильно брати участь у праці і суспільному житті колективу, долучатися до соціальної культурного життя суспільства, влаштовувати свій побут відповідно до норм і правил гуртожитку.

Трудова і побутова адаптації випускників спецшколи - інтернату далеко не завжди проходить успішно. Характерні тенденція до приватної зміну роботи, невиправдана незадоволеність заробітком (невміння його співвідносити з витраченим працею та якістю роботи), труднощі встановлення контактів з членами колективу. Відрізняються труднощі, що виникають внаслідок невміння розпорядитися заробітною платою, сімейним бюджетом, спланувати накопичення, раціонально вести господарство. У випускників, які живуть з батьками, явно виражені утриманські настрої. У сиріт і підлітків, позбавлених піклування батьків, налагодження самостійного життя відбувається з ще більшим працею.

Соціальна адаптація - це безперервний комунікативний процес, в якому беруть участь особистість і суспільство. Але суспільство в цілому недостатньо готове до милосердя і патронування аномальних підлітків, нечисленні спеціальні служби, покликані здійснити допомогу в адаптації аномальних людей. [16]

Успіх підготовки дітей-сиріт до самостійного життя можливий тільки при дотриманні ряду умов. Головне з них - наявність єдиної системи взаємодії на учнів, що складається з декількох ланок, де провідному ланкою є соціальні корекційні заняття з соціально-побутової орієнтуванні. Спеціальні корекційні заняття з соціально-побутової орієнтуванні спрямовані на практичну підготовку дітей до самостійного життя та праці, на формування у них знань і умінь, що сприяють соціальній адаптації, на підвищення рівня загального розвитку дітей-сиріт.

Найважливішою ланкою системи, є виховна робота, яка в комплексі з навчальної, допомагає досягти бажаних результатів. У ході виховної роботи, таким чином, розширюється, доповнюється трудове, моральне, естетичне вплив на дитину. Система роботи в позаурочний час не повинна копіювати уроки СБО, у неї свої завдання, форми і методи. І, тим не менше, виходячи з того, що всі ланки роботи повинні, бути взаємопов'язані, слід в процесі повсякденної практичної життя дітей повторювати, закріплювати і розширювати знання, отримані в ході навчального процесу, автоматизувати наявні вміння і організувати придбання нових, формувати у вихованців корисні звички, еталони поведінки, оцінне ставлення до різних життєвих ситуацій. Головна умова успіху - участь дітей у щоденній різноманітної практичної діяльності. Ефективність підготовки дітей-сиріт до життя через систему позакласної та урочної роботи залежить від узгодженості дій вчителя і вихователя, їх контакту, інформованості про роботу один одного, скоординованості планів роботи. [16]

Програма соціально-побутової орієнтуванні повинна служити для вихователя орієнтиром при відборі матеріалу, визначенні тематики, об'єму і последованности роботи; вихователь повинен дотримуватися того ж, як і вчитель, рівня вимог, що пред'являються до виконання учнями господарсько - побутових та інших завдань, до дотримання їх правил поведінки, санітарно - гігієнічних правил, тобто він організовує повсякденне життя дітей з урахуванням ними засвоєного, поступово підвищуючи рівень вимог. Успіху сприяє також заздалегідь спланована спільна діяльність вчителя і вихователя у підготовці та проведенні різних заходів; конкурсів, свят.

Вихователі продумують сценарії цих свят, разом з вихованцями групи, підбирають конкурси, цікаві ігри, загадки, діти готують різну випічку, роблять салати, бутерброди і т.д., тобто використовують знання, отримані на уроках СБО.

Основна мета соціальної адаптації - допомогти дітям придбати життєвий досвід, займаючись різними речами діяльності, виробивши у вихованців достатній рівень самостійності при соціально прийнятних виходів з екстремальних і буденних проблемних ситуацій.

Можна виділити основні напрямки роботи щодо соціальної адаптації:

- «Безпека життя». Діти засвоюють при вивченні правил поведінки на дорогах і при ДТП, вони вчаться користуватися електроприладами, сірниками, отримують поняття про легкозаймистихматеріалах, як вести себе в близи відкритих водойм, на льоду взимку, при сигналах «Пожежа»;

- «Житлові приміщення». Дає дітям можливість освоїти прийоми догляду за житлом, створення і збереження порядку в будинку, створення затишку, оволодіти навичками користування побутовою технікою. Для підтримки інтересу дітей, можна ввести постійно діючий конкурс на «кращу спальню», спальні перевіряються щопонеділка, підсумки проводяться на лінійках, по закінченню чверті, навчального року. «Кращі спальні» нагороджуються.

- «Культура поведінки». Діти вчитися правилами культурного спілкування зі знайомими і не знайомими людьми, правилами поведінки в громадських місцях, їм повідомляють знання про сім'ю і сімейних відносинах.

- «Одяг та взуття». Формує у дітей звичку носити зручну, чисте взуття, одяг, правильно доглядати за ними, вчасно лагодити одяг і взуття в домашніх умовах і майстерень.

- «Орієнтування в навколишньому». Це вміння орієнтуватися в шкільному та позашкільному просторі - місті, в незнайомому районі, вміння користуватися транспортом, купувати необхідні товари, звертатися в організації обслуговують населення. В освоєнні цього напрямку велике значення треба надавати екскурсіям на пошту, швейну фабрику, департамент громадянства, та інші.

- «Відпочинок і дозвілля». Виховання у дітей уміння цікаво і цікаво для себе організувати вільний час. Для цих цілей в сирітському закладі повинні бути кімнати відпочинку, добре обладнані.

- «Охорона здоров'я». Прищеплення дітям звички дотримуватися особистої гігієни, режимні моменти, своєчасно вживати заходів, уберегающие від травматизму і розповсюдження інфекційних захворювань. Медиками повинні проводиться за віковими групами бесіди про особисту гігієну, про статеве виховання, венеричних захворювань, про СНІД.

- «Харчування». Це вміння сервірувати обідній стіл, прибирати стіл після прийому їжі, доглядати за посудом, дотримуватися правил поведінки за столом, готувати деякі страви, дотримуючись санітарно - гігієнічних правил і техніки безпеки. Велику роботу треба проводити щодо прищеплювання культури поведінки в їдальні, при прийомі їжі, вчити користуватися ножем і виделкою.

- «Природа» - діти засвоюють прийоми утримання тварин і догляду за рослинами в будинку, знайомляться з лікувальними властивостями рослин і використанням їх у побуті, вчаться приймати необхідні заходи при стихійних лихах. Велика увага приділяється екскурсіям у ліс, повинні проводиться бесіди про сезонні зміни в природі, вестися спостереження за цими змінами, вчити дітей давати правильну характеристику погоді, вивчати тваринний і рослинний світ своєї країни. [16]

Головне, щоб кожна дитина опанував життєво необхідними знаннями та вміннями - пізнавальними комунікативними, моральними, естетичними, трудовими.

У систему виховних занять входять різноманітні види практичної діяльності, які формують знання та вміння; допомагають вихованцям знаходити контакт з оточуючими людьми, переносити в реальну обстановку засвоєне, вміти пояснити свої дії, вміння знаходити виходи з життєвих ситуацій.

2.3 Рекомендації по вдосконаленню надання допомоги дітям сиротам та дітям позбавленим батьківського пілкування у Б.Ф. «Майбутне сиріт»

Ми пропонуємо ввести правила сімейного життя. Багато підлітків «ступаючи» до дорослого життя не маючи батьків ,не знають як правильно поводитись у подружньому житті. І в інтимному житті також.

Одружнє життя не так проста, як здається. Мало того, що до шлюбу потрібно бути готовим, але також необхідно розуміти, що подружнє життя - це щоденна робота двох людей по досягненню гармонії в своїх відносинах, адаптації один до одного, баченні своєї ролі в новій сім'ї і побудови своєї власної лінії поведінки у шлюбі . Ось кілька правил, які ще наші бабусі і дідусі дотримувалися, щоб уникнути сварок в сім'ї і продовжити свій шлюбний союз на багато років.

1.Треба не забувати, що сімейна абетка починається з займенника "ми".

Кожен із подружжя має приглушити своє "Я" і все сприймати, робити і будувати своє життя з позиції "МИ". Дотримання цього правила серйозно поповнить сімейне життя щастям,ніжністю,взаємною повагою, взаєморозумінням, радістю.

2.Не намагайся робити погане та образливе . Поспішай повторити хороше.

Зробивши добру справу, поспішай ще зробити хороше для чоловіка (дружини), для сім'ї. Це наповнить щастям не тільки того, для кого зроблено щось хороше, але і самогодоброчинця.

3 Зупинися у гніві, роздратованності, досаді та образі.

Мудре правило - не поспішай вилити гнів, подумай, осмислити ситуацію, вмій зрозуміти і пробачити кохану для тебе людину твого чоловіка (дружину).

4 . У будь-якій конфліктній ситуації не вини дружину (чоловіка), а шукай причину в собі. Психологічно дуже тонке і глибоке правило. В істинному сенсі у взаєминах подружжя і конкретних ситуаціях майже завжди винні обидва, і якщо трапився проступок, в якому винен один з подружжя, то підгрунтя для проступку була можливо колись підготовлена ??іншим чоловіком.

5 . Кожен крок назустріч дорівнює багатьом днях радості, кожен крок у бік від сім'ї, від чоловіка - багатьом гірким днях. У молодих же родинах часто буває навпаки - посварилися подружжя, і жоден з них не хоче зробити крок назустріч, чекає, коли це зробить інший. А іноді ще гірше того: діє за принципом "ти мені зробив погано, а я тобі ще гірше зроблю", як то кажуть "зуб за зуб". Все це потім призводить до серйозних розбіжностей в подружній, доволі молодій сім'ї.

6 .Кожне твоє привітливе,тепле,добре слово - добре, а добре діло - краще.

Безумовно, скрізь добру справу краще, ніж добре слово. Але в сімейних відносинах іноді добре слово означає не менше, ніж добру справу. До речі, не лише жінка "любить вухами", чоловікові також необхідно чути схвалення з боку дружини, похвалу і, звичайно, що він самий-самий найкращій у цілому світі.

7 . Умій не тільки стати на місце іншого, але гідно встати на своє в даній ситуації.

Відповідальність за свої вчинки, прийняття своєї поразки, своєї неправоти - це вміння, яке саме не приходить, його необхідно терпляче і наполегливо виховувати ще з самого раннього дитинства ( ще у дитячого віці).

8 .Пам'ятайте просте правило : Не вірить той, хто сам обманює.

Сімейні відносини будуються на довірі один одному. Слід виховувати в собі прагнення зберегти цю довіру, виправдати його.

9 . Будь другом його (її) друзів, тоді й твої друзі стануть його (її) друзями.

10. Поважливо відноситись до свекрухи (тещі).

Це подружне життя,також хотілось би внедрити бесіди про інтимне життя.

Підлітковий вік, це один із найцікавіших і дуже важливих періодів у житті - період, коли людина стає дорослою. Під впливом статевих гормонів тіло починає змінюватися. Разом з ним змінюється психіка, бажання, інтереси, захоплення. Це період, коли в життя входять нові звички і заняття, це період нових зустрічей та знайомств. Але, крім радості, в цей час можна зустрітися і з прикростями та неочікуваними проблемами. Щоб цих прикростей було як найменше, тобі необхідно багато чого дізнатися.
Усе життя людей побудовано на взаємних стосунках (між рідними, між друзями, колегами тощо). Найскладнішими є стосунки між чоловіком та жінкою. За своїм змістом вони можуть бути різними: ділові, дружні, статеві, що знаходить прояв у таких формах відносин, як співпраця, дружба, закоханість, кохання. Однією із важливих складових у стосунках між чоловіками та жінками є сексуальність.

Сексуальність - це сукупність внутрішніх і зовнішніх ознак, які роблять одну людину привабливою для іншої. Це найскладніший феномен, що властивий тільки людям і який проходить через все ваше довге життя.[17]

Напевно й ти замислювався над тим, що таке сексуальність, кохання, інтимні стосунки, намагаючись дістати відповіді на запитання, що тебе цікавлять. Все те, що відбувається з тобою - зміни тіла, поява нових почуттів, настрою, емоцій та стосунків з іншими це і є прояви сексуальності. Людина може нічого не знати про сексуальність, або вважати, що її немає. Але насправді сексуальність є у кожного, тому наша подальша розмова саме про це. Природно, що сексуальність людини завжди буде реалізовуватися через сексуальну активність. Але засоби реалізації цієї активності можуть бути різними. Серед них можна обрати те, що з одного боку, допоможе уникнути проблем, а з іншого - принесе гармонію розуміння у ваші стосунки.[17]

Багато молодих людей розмірковуючи про те, чи варто починати статеве життя, часто роблять свій вибір на користь утримання. Адже коли ти відчуваєш себе не готовим до сексуальних стосунків, відповідальніше буде їх відкласти.

Багато хто з молоді думає, що інтимні стосунки - це обов'язкоаво статевий акт. Але насправді, - це можуть бути романтичні побачення, довгі прогулянки, компліменти, взаємні обійми, поцілунки, пестощі. Такі форми сексуальної активності ще називають альтернативними і вони особливо розповсюдженні у країнах, де високо ціниться кохання, повага один до одного, вірність, чистота стосунків, відповідальність за себе та свого партнера.

Починати статеве життя чи відкласти його - це вибір, який кожен робить сам. По суті це вільний вибір, і все більше молодих людей роблять його на користь утримання до шлюбу. Це не означає, що треба утриматися від сексу назавжди. Просто усьому свій час. Однак бувають ситуації, коли на тебе тиснуть. Пам'ятай, що часто слово «ні», відмова від «привабливих» пропозицій - демонструє зрілість та міцність характеру, а не м'якість та нерішучість. Вміння сказати «ні», в серйозній чи жартівливій формі - достатньо важливе вміння в житті.І його можна і требавиробляти.[17:56]

Якщо ж дитина вже має статеві стосунки, то вона повинна дотримуватися концепції «безпечного сексу», тобто у всіх випадках сексуальних контактів користуватися презервативами. Найважливіше правило - думай про безпечний секс до, а не після статевого акту. Ти напевно знаєш, що досвід у будь-яких сферах життя може бути не тільки позитивним, але й негативним, часто гірким. У спорті, наприклад, це переломи, травми, невдачі. Секс також може нести не тільки радість і насолоду, а й біль та розчарування. Причому біль у прямому розумінні цього слова. Причиною цього є те, що юнаки та дівчата не завжди мають повну і правильну інформацію про можливість небажаної вагітності, про методи запобігання вагітності та про захворювання, що передаються статевим шляхом.

Дізнатися більше про методи запобігання вагітності та правила безпечної поведінки ти завжди можеш у лікаря-гінеколога. Звичайно у тебе можуть виникати сумніви чи зможе лікар, який лікує дорослих жінок з розумінням поставитися до твого життя і не сварити тебе за те, що ти цікавишсясексом.

Як висновок не правильного розуміння сторін ітимного життя можуть захворіти різними захворюваннями, одним із самих важких захворювань є СНІД[18]

При боротьбі зі СНІДом необхідно взяти до уваги такі поради:

- подаючи інформацію про ВІЛ-інфекцію/СНІД не варто обмежуватися проведенням лише окремих бесід, спеціальних лекцій тощо, така робота має стати складовою частиною різноманітних виховних заходів;

- профілактична робота по боротьбі зі СНІДом повинна зосереджуватися не на фіксації шкідливих наслідків, наприклад, вживання наркотиків, психотропних речовин, а на реальних перевагах здорового способу життя;

- повинен забезпечуватися комплексний і систематичний виклад усіх знань щодо активізації боротьби зі СНІДом та його профілактики;

- вся робота повинна підпорядковуватися основній і надто важливій меті: виховання у дітей та підлітків почуття відповідальності за стан власного здоров'я і власну поведінку. [19]

Пріоритетним напрямком профілактичної роботи залишається інформаційно-просвітницька робота з дітьми та учнівською молоддю.

Єдиним засобом профілактики ВІЛ/СНІДу на сьогодні залишається неспецифічна, тобто медико-соціальна профілактика, метою якої є запобігання ВІЛ-інфікування підлітків, і яка грунтується на таких принципах:

· підвищення рівня профілактичних знань та вмінь серед підлітків;

· зменшення соціально-психологічних факторів, які формують поведінку високого ризику ВІЛ-інфікування;

· профілактика виникнення, лікування та реабілітація у підлітків захворювань, які сприяють інфікуванню ВІЛ (захворювань, що передаються статевим шляхом; наркотичної залежності тощо).[20:23]

Метою такої роботи слід вважати:

- зміцнення морального та фізичного здоров'я дітей;

- привернення уваги молоді до власного здоров'я та розвиток умінь і навичок збереження його;

- постійна пропаганда принципів здорового способу життя , підготовка молодих волонтерів, які працюють з однолітками;

- інформування дітей та підлітків про негативні наслідки вживання наркотичних засобів (тютюну, алкоголю, наркотичних та психотропних речовин);

Реалізація даної мети передбачає організацію та проведення:

-днів, тижнів, місяців профілактики шкідливих звичок;

-колективних, індивідуальних бесід, профілактичних консультацій;

-диспутів, дискусій, обміну думками та обговорення матеріалів преси, книг (за темою) , вечорів запитань та відповідей;

- круглих столів (діалог з проблеми);

- усних журналів (тематичних);

- анкетування (тестування);

- психологічних тренінгів;

- рольових вправ, комунікативних ігор;

- клубів за інтересами (КВК, ЩО? ДЕ? КОЛИ?);

- зустрічей з медичними працівниками, представниками правоохоронних органів;

- зустрічей (за бажанням та згодою) з тими, хто позбувся шкідливих звичок;

- конкурсів, виставок дитячих творчих робіт, залучення учнів до розробок інформаційних матеріалів (газет, буклетів тощо);

- семінарів для молодих волонтерів, які працюють з однолітками «рівний-рівному».

Крім того, учні повинні пам'ятати, що:

- страх - це не метод профілактики розповсюдження ВІЛ-інфекції/СНІДу;

- за зовнішнім виглядом не можна визначити, хто заражений, а хто - ні;

- хворі на ВІЛ-інфекцію інколи виглядають здоровими, хоч вони є вірусоносіями;

- ВІЛ-інфіковані часто самі не знають про свій стан, а ті, хто знають, часто приховують це;

- безпечний секс свідчить про бережне ставлення партнерів один до одного;

- необхідно дотримуватись правил безпечного сексу, бути обачним у виборі партнера;

-ВІЛ-інфіковані особи та хворі на СНІД потребують соціального захисту, милосердя і співчуття, шанобливого ставлення до людської гідності з боку суспільства;

- усвідомлення загрози ВІЛ/СНІДу, знання про основні шляхи поширення інфекції, правильна поведінка - основний вид захисту для всіх нас на сьогоднішній день;

- обережність має стати зброєю проти ВІЛ-інфекції/СНІДу. [21:62]

На мою думку діти повинні знати про інтимне та подружне життя, тому що брак інформації з цього приводу може презвисти до трагічних наслідків

ВИСНОВКИ

На основі теоретико-методологічні основи соціальної роботи з дітьми сиротами та дітьми позбавленими батьківського піклування можна зробити висновок що глибокі суспільні перетворення сьогодення є важливим чинником, який породжує низку проблем у сучасній українській сім'ї. Поширення сирітства - це наслідок того, що значна частина родин не змогла адаптуватися до нових соціально-економічних умов. Причинами такого процесу є: погіршення матеріального становища сімей, ухиляння від виконання батьками батьківських обов'язків, збільшення кількості вихованців державних закладів опіки - все це призводить до поширення бездоглядності та безпритульності дітей.

Проводячі аналіз діяльності Благодійного Фонду «Майбутне сиріт» у межах роботи з дітьми сиротами та дітьми позбавленими батьківського піклування, ми розуміємо що головною метою даной організації є соціально-психологічна підтримка: формування позитивної поведінки, розвиток комунікативних навичок та навичок висловлювання власної думки, розвиток вміння брати на себе відповідальність та усвідомлювати значення та наслідки своїх вчинків, стимулювання розвитку позитивних рис характеру, формування впевненості в собі та позитивної самооцінки, набуття навичок планування власного майбутнього, навчання навичкам уникнення та розв'язання конфліктів, планування сім'ї, психологічні аспекти подружнього життя. Соціально-правова допомога: консультування з питань трудового, житлового, цивільного, сімейного законодавства України, прав та пільг, передбачених законодавством; формування соціально-побутових умінь та навичок в плануванні витрат сімейного бюджету, веденні домашнього господарства, придбанні продуктів харчування, догляді за тілом, планування дозвілля тощо.

Розробка рекомендацій в межах сімейного виховання Благодійного фонду «Майбутне сиріт» допоможе дітям краще адаптуватися у поведінці сімейних та інтимних відносин. Дасть їм змогу правильно себе поводити у повсякденному інтимному та шлюбному житті.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексенко Г. Г. Соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування / Г. Г. Алексенко / Юридичний портал. ? 2011.

2. 2.Выготский Л.С.Собрание сочинений: в бт./Л.С.Выготский. -М.Педагогика, 1983. -т.З. - 306с.

3. Прихожан A.M., Толстых Н.Н. Дети без семьи. - М., 1990.

4. Калачкина О. А. Социальное сиротство преодолимо.

5. Капська А. Й. Соціальна робота : [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів] / А. Й. Капська ; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - К. : Центр навчальної літератури, 2005. - 328 с.

6. Капська А. Й. Соціальний супровід різних категорій сімей та дітей : [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів] / А. Й. Капська, І. В. Пєша ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - К. : Центр учбової літератури, 2012. - 232 с.

7. Карпенко О. І. Правові засади утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 “Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / О. І. Карпенко. - Х., 2002. - 20 с.

8. Картер Р. Опіка над дітьми: сім'я і держава / Річард Картер ; [пер. з англ.] , І. Б. Іванова. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К. : Знання, 2008. - 574 с.

9. Притулки для не повнолітніх:статус і особливості роботи. К 200

10 Психолого-педагогічні аспекти роботі з дітьми вулиці Заред ОВБезпалько К 2000

11.Сімейний Кодекс України від 10 січня 2002 року : зі змінами згідно законів України від 15 березня 2006 року № 3539, і від 22 грудня 2006 року № 524. - С. : ФОП Соколик Б.В., 2005. - 92с.

11. Основи сексології. Поняття про фізіологію статевого акту. Сексуальні розлади. Лікування. Профілактика.ЛЕКЦІЯ №10

12. Профілактика ВІЛ/СНІДу та ризикованої поведінки серед вихованців притулків для неповнолітніх: збірка інформаційних, методичних, ілюстративних матеріалів для спеціалістів / За заг. ред. Т.В. Журавель, Т.Л. Лях; Авт.упор.: Безпалько О.В., Виноградова О.А., Журавель Т.В., Лозован О.М., Лютий В.П., Лях Т.Л.К.:, 2004. - 103с.

13. Варивончик Д.В. Ризик ВІЛ-інфікування в соціальних групах підлітків в Україні//Стратегія формування здорового способу життя (Матеріали конференції).-К.,2000.-С.124

14. Ефективні форми роботи з попередження епідемії ВІЛ/СНІДу серед дітей та молоді.; Український інститут соціальних досліджень, 2002.-149 с.

Размещено на Allbest.ru