Соціальні проблеми зайнятості населення в екстремальних умовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут соціології

УДК 316.334.2:526

СОЦІАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ УМОВАХ

22.00.04 - економічна соціологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата соціологічних наук

Лисенко Олена Михайлівна

Київ - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті соціології НАН України.

Науковий керівник доктор економічних наук, доцент Саєнко Юрій Іванович, Інститут соціології НАН України, завідувач відділу

Офіційні опоненти: доктор соціологічних наук Нагорний Борис Григорович, Східноукраїнський державний університет, завідувач кафедри соціології, декан факультету журналістики і соціології

кандидат економічних наук Кір'ян Тетяна Михайлівна, НДІ праці і зайнятості населення Мінпраці України і НАН України, директор

Провідна установа

Львівський національний університет імені Івана Франка, кафедра соціології, м. Львів.

Захист відбудеться "27" жовтня 2000 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.229.01 в Інституті соціології НАН України за адресою: 01021 вул. Шовковична, 12, Київ - 21.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту соціології НАН України за адресою: 01021 вул. Шовковична, 12, Київ - 21.

Автореферат розісланий "19" вересня 2000 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Стукало С. М.

АНОТАЦІЇ

Лисенко О. М. Соціальні проблеми зайнятості населення в екстремальних умовах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук за спеціальністю 22.00.04 - економічна соціологія. - Інститут соціології НАН України, Київ, 2000.

Дисертація присвячена дослідженню великого кола питань, які торкаються ринку праці, зайнятості населення в цілому та особливостей їх функціонування і розвитку в екстремальних умовах. В роботі визначаються та аналізуються основні методологічні підходи до вивчення зайнятості та екстремальності, здійснюється теоретичний пошук взаємозалежності екстремальних характеристик від параметрів, які характеризують ситуацію в сфері зайнятості населення. Автором розглядаються соціальні проблеми зайнятості населення в екстремальних умовах на мега- і макрорівні їх прояву, аналізується зарубіжний досвід в області регулювання зайнятості працездатного населення, пропонуються адекватні практичні заходи щодо зниження безробіття, пом'якшення його наслідків з врахуванням специфіки української ситуації. зайнятість безробіття екстримальний

Ключові слова: соціальні проблеми, зайнятість, безробіття, ринок праці, екстремальність, екстремальні умови, катастрофа, нестабільність.

Лысенко Е. М. Социальные проблемы занятости населения в экстремальных условиях. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата социологических наук по специальности 22.00.04 - экономическая социология. - Институт социологии НАН Украины, Киев, 2000.

Диссертация посвящена исследованию большого круга вопросов, касающегося как рынка труда и занятости населения в целом, так и особенностей их функционирования и развития в экстремальных условиях. В работе определяются и анализируются основные методологические подходы к изучению занятости и экстремальности как характеристики условий жизнедеятельности социума, осуществляется теоретический поиск взаимозависимости экстремальных характеристик от параметров, характеризующих ситуацию в сфере занятости населения. Особое внимание уделяется анализу разнообразных концепций занятости и экстремальных условий, генезису понятий "занятость" и "экстремальные условия" в зарубежной и отечественной экономической и социологической литературе. На основе проведенного анализа обосновывается авторское определение понятий “занятость” (с учетом социальных аспектов данного явления), “экстремальный фактор”, “экстремальные условия”, выделяются отличительные черты экстремальных условий, по ряду наиболее значимых оснований типологизируются экстремальные ситуации.

Автором анализируется глубина и специфика воздействия экстремальных факторов на сферу занятости как на уровне страны в целом (мегауровень), так и на уровне отдельного региона (макроуровень). Анализ предмета исследования на уровне страны дает основания классифицировать сложившуюся ситуацию как экстремальную ситуацию адаптивного типа. Демографическая, экономическая сферы, а также сфера занятости украинского общества по большинству важнейших показателей находятся у критической черты развития. Для состояния рынка труда Украины характерно: углубление диспропорции между предложением рабочей силы и спросом на нее; активизация высвобождения рабочей силы; сокращение работающих по найму; рост объемов скрытой и открытой безработицы; значительное расширение нелегального рынка труда и др.

При характеристике ситуации в сфере занятости в экстремальных условиях регионального уровня (на примере пострадавших от аварии на ЧАЭС) автор исходит из понимания того, что состояние региональной системы формирует совокупность взаимопроникающих, пересекающихся, накладывающихся друг на друга внутренних и внешних (по отношению к региону) экстремальных факторов. Анализ ситуации, сложившейся в сфере занятости обследованного региона, включает рассмотрение социально-профессиональной, демографической структуры безработных, причин незанятости, оценок шансов трудоустройства, динамику этих показателей в течение 1997-1999 гг. Сравнение региональных данных со среднеукраинскими свидетельствует о более высокой степени проблемности жизнеобеспечения в пострадавших от аварии регионах. На сегодняшний день проблемы, порожденные чернобыльской катастрофой, остались не только нерешенными, но и во многих случаях обострились. “Чернобыльские проблемы” усугубил глубокий социально-экономический кризис, охвативший страну. Теперь они переплетаются с такими социальными явлениями, как обострение демографической ситуации; тенденции в радиофобии; своеобразие социально-психологического климата в местах переселения.

В результате осуществленного научного исследования впервые обобщены теоретико-эмпирические данные о воздействии экстремальных факторов на сферу занятости населения, на основе анализа существующих дефиниций дана интерпретация понятия "экстремальные условия" посредством социологического категориального аппарата, впервые осуществлен анализ социальной ситуации в сфере занятости, складывающейся под влиянием экстремальных факторов преимущественно экономической и экологической природы (связанные с поражением радиацией), выявлена специфика социально-экономического поведения разных социальных групп в экстремальных условиях жизнедеятельности, проанализирован зарубежный опыт в области регулирования занятости трудоспособного населения, предложен комплекс мер по коррекции ситуации на рынке труда и обеспечению реальной занятости населения как в условиях системного кризиса в целом, так и в экстремальных условиях на уровне региона.

Ключевые слова: социальные проблемы, занятость, безработица, рынок труда, экстремальность, экстремальные условия, катастрофа, нестабильность.

Lysenko O. M. Social problems of population employment in the extreme conditions. - Manuscript.

Thesis for acquiring of scientific degree of sociological sciences candidate by speciality 22.00.04 - economical sociology. - Institute of Sociology of National Academy of Science of Ukraine, Kyiv, 2000.

The thesis is dedicated to the wide range of problems regarding the labour market and the population employment, in total, and the peculiarities of their functioning and development in the extreme conditions. The principal methodological approaches of the research of employment end extremity are analyzed in the work, the theoretical search of interdependency of extreme characteristic from parameters, which characterize the situation in the sphere of population employment, takes place. The author examines the social problems of population employment in the extreme conditions on mega- and macrolevel, analyzes the foreign experience concerning the regulation of population employment.

Key words: social problems, employment, unemployment, labour market, extremality, extreme conditions, catastrophe, instability.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Вивчення особливостей виживання соціальних систем в екстремальних умовах та характеру впливу екстремальних факторів стало нагальною потребою сучасного суспільства. По-перше, досягнення науково-технічного прогресу не гарантують від політичних, етнічних та інших соціокультурних катаклізмів, які спроможні миттєво ввергнути суспільство в глибоку кризу. По-друге, все частіше у суспільстві приймаються рішення при наявності не однієї, а множини альтернатив, збільшуючи тим самим вірогідність виходу системи із стану рівноваги. Тим самим помножується ступінь ризику.

Як підкреслює P. Lagadec, при сучасному рівні ризику, в принципі, можливі будь-які катастрофи. Вони можуть досягати небувалих масштабів, драматизувати ситуацію на великих територіях, незалежно від адміністративних і міжнародних кордонів. Це явище нового типу. По-перше, катастрофи перестають бути одночасними подіями і переростають в процес. По-друге, надмірно зростає їх просторово-часова плинність.

Ситуація в Україні характеризується надскладним сплетенням величезної кількості екстремогенних процесів. Її своєрідність обумовлюється не тільки глибинністю та складністю конфліктів, але й їхнім різнопорядковим, різнорівневим характером. Найчастіше зустрічаються такі характеристики моменту: "криза", "конфлікт", "катастрофа". Підгрунтям для подібних стверджень є констатація того, що соціум в черговий раз "вийшов за межі припустимої норми" і нестерпно довго і болісно набуває "нової якості". Частина елементів соціуму зникає, частина змінює своє місце і функції, з'являються нові. Спазматичні кризи влади та економіки в Україні, зростаюча конфліктність всіх сторін її внутрішнього життя і взаємозв'язків з найближчим оточенням, інтенсивна відмова від колишніх норм і не менш інтенсивний, але поки що безуспішний, пошук нових, дозволяє охарактеризувати даний етап розвитку України як перманентно екстремальний.

Нове соціальне середовище трансформує діапазон соціальних ролей, змінює їх зміст та місце людини в соціальній структурі суспільства. Відбувається значна структурна трансформація простору соціальних проблем у всіх сферах життєдіяльності суспільства, в тому числі і в сфері зайнятості. Ринок праці, що формується, ставить українське суспільство перед проблемами, в більшості йому не знайомими. Виникають такі негативні явища, як спад виробництва, зниження життєвого рівня населення, дисбаланс у сфері зайнятості. Вже в найближчий час необхідно зупинити тривале зниження обсягів виробництва, уникнути масового безробіття, створити умови для пожвавлення економіки на основі інтенсифікації суспільного виробництва, збільшення продуктивності праці і, таким чином, забезпечити трансформацію соціально-економічної системи та забезпечити належний соціальний захист громадян. Соціальні проблеми в сфері зайнятості завжди викликали соціальну напругу в суспільстві, однак, їх негативна роль значно зростає в екстремальних умовах системної кризи і загальної дестабілізації.

В цьому плані пріоритетне значення набувають теоретичні дослідження, наукове обгрунтування методологічних і методичних принципів вирішення проблем ефективної зайнятості населення із врахуванням структурних змін в економіці та впливової дії на якісні та кількісні характеристики зайнятості екстремальних умов.

Поняття "екстремальні умови" ще нещодавно асоціювалося з катастрофами, аваріями та стихійними лихами, тому ставлення до них складалося як до чогось випадкового, незвичного, маловірогідного в буденній практиці і тому не вартого серйозного регулярного дослідження. Частіше за все цей термін використовується для опису професійної діяльності фахівців різних сфер діяльності в особливих (екстремальних) умовах. На жаль, соціологічний підхід до поняття "екстремальні умови" в сьогоднішній час лише починає складатися. Це означає, по-перше, що даний термін необхідно “вписати” в систему соціологічних понять. І, по-друге, оскільки соціологія - наука не тільки теоретична, але й емпірична, - дослідити, як на основі теоретичного визначення соціальної сутності цієї категорії може бути здійснений перехід до емпіричної системи показників, яка припускає вимір і, тим самим, до конкретного соціологічного дослідження відтворення соціального капіталу і його складової - трудового потенціалу з врахуванням екстремальних умов відтворення.

Таким чином, наукова проблема полягає у розробці відповідного категоріального апарату, аналізі соціальних проблем зайнятості з врахуванням екстремальних факторів, аналізі їх сутності та узагальненні накопичених емпіричних матеріалів з цієї проблематики.

На жаль, цілісних соціально-економічних досліджень, які присвячуються такого роду проблемам, ні в економічній, ні в філософській та соціологічній літературі поки немає. Достатньо визначено можна сказати, що сьогодні питання, пов'язані з дослідженням місця, ролі та поведінки людини в системі ринкових відносин при наявності діючого впливу екстремальних факторів, являються найменш розробленими.

В соціологічній літературі аналіз екстремальних умов проводиться, щонайменше, за трьома напрямками. Перший з них пов'язаний з формалізацією процесів соціального управління і оптимізацією функціонування соціальних систем (Н.А. Архипова, В.В. Кульба, Л.А. Растригин). Другий напрямок пов'язаний з процесами нестабільності соціальних систем, в рамках якого виділяються підходи, що розроблялись багатьма авторами (Н.Н. Саппа, В.Е. Бабосов, А.А. Давыдов, Н.И. Лапин, В.К. Левашов, В.В. Локосов, Н.Ф. Наумова, Г.В. Осипов, А.И. Пригожин, И.Ю. Сундиев, О.И. Шкаратан, И.Н. Шургалина, В.А. Ядов). Третій напрямок представляють праці, які враховують екстремальні умови при моделюванні соціальних процесів (Ю.І. Саєнко, И.Н. Таганов та ін.).

Також можна виділити декілька соціологічних підходів до аналізу проблеми зайнятості. Так цілою низкою вчених використовується соціально-філософський підхід (В.Я. Емельев, О.Н. Платонов, И.Н. Сиземская та ін.). Активно розробляються економічні аспекти проблеми зайнятості (С.І. Бандур, Е.М. Лібанова, В.О. Мандибура, Г.І. Мімандусова, Б.Г. Нагорний, В.В. Онікієнко, М.О. Сакада, М.В. Шаленко, а також Т.М. Заславская, И.С. Маслова, А.А. Никифорова, Г.С. Пошевнев, Р.В. Рывкина, Э.Р. Саруханов, В.А. Сибирев, Г.Н. Соколова та ін.). Великий масив літератури присвячено окремим проблемам зайнятості населення (Н. Анішина, Т.М. Кір'ян, О. Попова, І. Франдюк, а також Р. Беленький, Ю. Богомолов, Л. Демидова, В.Д. Патрушев, В. Роик та ін.).

Одним із прикладів комплексного дослідження соціально-психологічних наслідків техногенної катастрофи можна вважати моніторингову дослідницьку програму "Соціальні і психологічні наслідки чорнобильської катастрофи" (наук. кер. Ю.І. Саєнко), над якою працюють переважно вчені Інституту соціології НАН України, а також фахівці з інших наукових закладів України. Важливим та цікавим видається напрямок соціологічного дослідження діяльності в умовах сучасного загострення міжнародної ситуації: міжнародних конфліктів та ін. Прикладом можуть бути праці Д.В. Ермоленко, Р.И. Косолапова, В.В. Шелега, В.С. Коробейникова, О.А. Феофанова. Незважаючи на чисельність досліджень, на жаль, так і не сталося узагальнення накопиченого досвіду. Це пов'язано з відсутністю єдиного методологічного підходу до визначення вихідних понять, таких як екстремальні умови, екстремальні чинники та ін. В зв'язку з цим постає украй важлива теоретична потреба в розробці підходу до аналізу комплексу соціальних проблем, пов'язаних з особливостями функціонування ринку праці і зайнятості населення в екстремальних умовах.

Зв'язок проблеми з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації включена до плану науково-дослідної роботи відділу соціальної експертизи Інституту соціології НАН України і є складовою планових тем: “Динаміка соціальних процесів: соціально-психологічний моніторинг наслідків Чорнобильської катастрофи” (№ держреєстрації 0196V012917), “Соціально-психологічний моніторинг умов життя та діяльності соціальних груп потерпілих від Чорнобильської аварії: порівняльний аналіз та рекомендації” (№ держреєстрації 0199V003166). Автор дисертаційного дослідження приймав участь у розробці інструментарію, обробці, аналізі отриманої первинної та вторинної інформації та написанні аналітичних звітів з проблем ринку праці та особливостей зайнятості населення, потерпілого від аварії на ЧАЕС.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне обгрунтування, оцінка і впорядкування за мірою значущості соціальних проблем зайнятості населення в екстремальних умовах.

Реалізація цієї мети потребує розв'язання наступних завдань:

оцінка соціальних наслідків екстремальних умов з позиції їх впливу на зайнятість населення;

виявлення соціальних проблем зайнятості населення в екстремальних умовах на мега- та макрорівнях прояву;

виявлення груп соціального ризику, які потребують першочергового соціального захисту та підтримки;

аналіз особливостей соціальної мобільності робочої сили в умовах економічної та екологічної кризи;

аналіз співвідношення попиту і пропозиції праці, яке складається під впливом негативних посткатастрофічних процесів (аналіз факторів);

проведення порівняльного аналізу ситуації на ринку праці в екстремальних умовах мега- і макрорівню прояву.

Об'єкт дослідження - соціальна ситуація в сфері зайнятості, яка складається під впливом екстремальних факторів.

Предмет дослідження - зайнятість населення в екстремальних умовах.

Виходячи із мети та завдань дослідження, були сформульовані наступні гіпотези:

ситуація в сфері зайнятості в екстремальних умовах регіонального рівня відрізняється від загальнонаціональної ситуації, зокрема за рівнем прихованого та відкритого безробіття, за масштабами та характером соціальних наслідків;

погіршення економічної ситуації призводить до погіршення ситуації на ринку праці в екстремальних умовах на рівні регіону більшою мірою, ніж на рівні країни;

різке погіршення якості робочої сили (від показників здоров'я, працездатності до професійно-якісних характеристик працівників) більшою мірою відчутне в екстремальних умовах на рівні регіону, ніж на рівні країни;

серед населення, що зазнало впливу екстремальних факторів, відбувається масове відчуження від трудового процесу і, як результат цього, - втрата мотивації до ефективної, продуктивної праці;

населення, що довго проживає в екстремальних умовах, характеризується втратою соціального оптимізму, неспроможністю адаптуватися до нових умов праці та форм господарювання і, як результат цього, - інтенсивна міграція найбільш активної і працездатної частини населення, особливо молоді, за межі впливу екстремальних факторів;

тривала "вилученість" людини із сфери праці призводить до його соціального виключення із суспільних структур, а його соціальна реабілітація сильно ускладнюється.

Теоретико-методологічні засади та емпірична база дослідження. Методологічною основою дослідження є системний підхід до аналізу соціальних процесів в сфері зайнятості і метод діагностики соціальних проблем як різновид системного аналізу.

Емпіричну базу дисертації складають законодавчі та нормативні акти; статистичні дані Держкомстату України, Мінпраці України; дані вибіркових обстежень, проведених Держкомстатом України; матеріали періодичної преси за проблемами розвитку ринку праці та зайнятості; матеріали моніторингових досліджень, проведених Інститутом соціології НАН України за участю автора: "Динаміка соціальних процесів: соціально-психологічний моніторинг наслідків Чорнобильської катастрофи" (наук. кер. Саєнко Ю.І., 1997 р., n=1198, репрезентативна цільова вибірка; 1998 р., n=1201, репрезентативна цільова вибірка), "Соціально-психологічний моніторинг умов життя та діяльності соціальних груп потерпілих від Чорнобильської аварії: порівняльний аналіз та рекомендації" (наук. кер. Саєнко Ю.І., 1999 р., n=1199, репрезентативна цільова вибірка); результати дослідження "Тіньова економіка: соціальні проблеми неофіційної економічної діяльності в Україні", проведеного Благодійним фондом "Інтелектуальна перспектива" за участю автора (наук. кер. Саєнко Ю.І., 1999 р., n=2000, репрезентативна квотна цільова вибірка). Соціологічні опитування проводилися методом стандартизованого інтерв'ю.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна призначених до захисту положень складається з наступного:

вперше узагальнені теоретико-емпіричні дані про дію екстремальних факторів на сферу зайнятості населення, виявлено переважно негативний вплив екстремальних умов життєдіяльності на параметри, які характеризують сферу зайнятості населення (с. 58-71);

вирізнено і проаналізовано різні підходи до визначення екстремальних умов та представлена соціологічна інтерпретація цих умов як таких, що виходять за межі норми, які склалися в ході історичного розвитку даної соціальної системи стосовно даних умов існування, і погрожують загибеллю системі (с. 45-57);

здійснено аналіз динаміки соціальної ситуації в сфері зайнятості, яка склалася в умовах екологічної кризи техногенного походження і має наступні характеристики: зріст обсягів безробіття, переважно за рахунок прихованого безробіття, активізація вивільнення робочої сили, переважання незайнятості безробітних з причин, які не залежать від самих безробітних (с. 105-119);

здійснено порівняльний аналіз соціальних проблем зайнятості населення в екстремальних умовах мега- і макрорівня, який показав, що на обох рівнях існує комплекс проблем, пов'язаних з процесом адаптації населення до нових умов життєдіяльності, але на макрорівні вони доповнюються специфічними проблемами, породженими чорнобильської катастрофою (с. 127-138);

виявлена специфіка соціально-економічної поведінки різних соціальних груп в екстремальних умовах життєдіяльності, яка проявляється у відсутності чітких орієнтацій та моделей поведінки безробітних, втраті постраждалим населенням соціального оптимізму та здатності адаптуватися до нових умов (с. 119-126);

запропоновано комплекс заходів щодо корекції ситуації на ринку праці в екстремальних умовах, який передбачає корегування принципів державного регулювання зайнятості, створення загальної концепції регулювання зайнятості, яка повинна поєднувати у собі державно-правові, соціально-економічні та адміністративно-управлінські заходи (с. 146-158).

Отримані результати поглиблюють розуміння соціальних проблем, які виникають в сфері зайнятості під впливом екстремальних факторів, дозволяють краще зрозуміти сутність процесів, що відбуваються в українському суспільстві на етапі його становлення; деякі висновки та положення можуть бути використані для подальших теоретичних досліджень зайнятості населення, впливу екстремальних факторів різної інтенсивності на якісні та кількісні характеристики зайнятості.

Практична значущість результатів визначається можливістю використання висновків, отриманих в ході дослідження, у вирішенні практичних питань, що стоять перед суспільством у зв'язку з необхідністю вдосконалення і розвитку такої складної системи як "суспільство - природа - економіка - людина".

Результати дослідження можуть бути використані для створення оптимальних варіантів регулювання зайнятості, пом'якшення безробіття і вирішення інших соціальних проблем, при розробці соціальної політики в області зайнятості для регіонів, постраждалих від Чорнобильської катастрофи, для таких регіонів, в яких визначальна роль у виробничій спеціалізації міст і професійній орієнтації населення належить одному підприємству чи однопрофільній їх сукупності (наприклад, розв'язання соціальних проблем м. Славутича після закриття ЧАЕС).

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації були викладені на засіданнях Міжнародної літньої школи молодих соціологів (Крим, Ялта, 1998 р.), на міжнародній науково-практичній конференції "Підприємництво в Україні: проблеми і шляхи розвитку" (Львів-Дрогобич-Трускавець, 23-26 березня 2000 р.).

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел (101 найменування). Повний обсяг дисертації - 170 сторінок, 26 таблиць, 1 рисунок та список використаних джерел займають 12 с.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовується вибір проблеми дослідження, її актуальність та стан наукової розробки, формулюється мета, завдання, об'єкт, предмет дослідження, визначаються методологічні принципи та методи дослідження, окреслюється його наукова новизна, практична значущість, подається інформація про апробацію результатів дослідження та публікації.

Перший розділ "Зайнятість в екстремальних умовах як предмет теоретико-методологічного дослідження" має характер теоретичної основи дослідження в цілому, оскільки в ньому визначаються та аналізуються основні методологічні підходи до вивчення зайнятості та екстремальності як характеристики умов життєдіяльності соціуму, здійснюється теоретичний пошук взаємозалежності екстремальних характеристик від параметрів, які характеризують ситуацію в сфері зайнятості населення. Особливу увагу автор приділяє аналізу різноманітних концепцій зайнятості та екстремальних умов, генезі понять "зайнятість" і "екстремальні умови" в зарубіжній та вітчизняній економічній і соціологічній літературі.

Всебічне вивчення проблем ринку праці, які включають в себе питання зайнятості, регулювання трудових відносин, спочатку здійснювалось в рамках економічної науки і тільки за тим наповнювалося соціальним аспектом. Фундамент вчення про зайнятість був закладений представниками класичної економічної школи. В результаті склалися різноманітні економічні теорії зайнятості, які розроблюються і нині різними школами та окремими вченими. Питання зайнятості розглядалися в працях таких видатних вчених, як A. Smith, D. Ricardo, J.- B. Say, K. Marx, A. Marshall, J. Keynes, T. Veblen, J. Dunlop, а також в працях М. Friedman, F. Hayek, P. Samuelson та багатьох інших.

Згідно теорії зайнятості класичної економічної школи, представниками якої є А. Smith і D. Ricardo, в ринковій господарчій системі не може виникнути безробіття на тривалий період, тому що економічний механізм автоматично регулює рівновагу пропозиції та попиту на робочу силу.

Характерною особливістю методології К. Marx явився соціальний підхід до економіки. При цьому вчений підкреслював першорядне значення аналізу формування і розвитку здібностей людини до праці. Фактично розробка К. Marx даного кола питань явилась першою спробою вивчення впливу соціального потенціалу особистості на економічний розвиток, зокрема, на механізм регулювання зайнятості. Видатний вклад в розвиток теорії зайнятості вніс J. Keynes - засновник теорії регульованого капіталізму. Обгрунтувавши необхідність державного регулювання економіки, J. Keynes визначив і механізм цього регулювання, котрий отримав назву фіскальної політики. Суть її полягає у використанні державного бюджету і оподаткування для досягнення поставлених цілей. Згодом кейнсіанству був кинутий виклик представниками інших сучасних економічних течій, серед яких слід відмітити інституціонально-соціологічну школу, прибічників теорії раціональних очікувань, монетаристів.

В цілому виникнення соціологічного напрямку у вивченні проблем зайнятості населення явилось підсумком тривалого процесу соціологізації як західної, так і вітчизняної економічної науки на всьому протязі її розвитку.

У розділі представлений аналіз поняття "зайнятість", розгляд його значення з точки зору суміжних із соціологією областей знань, та обгрунтування авторського визначення цього поняття з врахуванням соціальних аспектів явища зайнятості. Враховуючи існуючі в науковій літературі підходи, під зайнятістю населення автор розуміє соціально-економічну категорію, яка характеризує, з одного боку, включеність індивідів до суспільно значущої діяльності, що приносить їм доход (заробіток), а з другого - солідарність суспільства з індивідом, який шукає роботу, що виражається в соціальній допомозі на період пошуку потрібного робочого місця.

Перший розділ містить також детальний аналіз витоків та подальшого розвитку підходів, які склалися по темі "екстремальність" в наукової літературі. При цьому розглядаються три головних напрямки дослідження. Перший з них пов'язаний з формалізацією процесів соціального управління і оптимізацією функціонування соціальних систем. Другий - з процесами нестабільності соціальних систем, третій напрямок являють собою роботи, які враховують екстремальні умови при моделюванні соціальних процесів, що обумовлено широким впровадженням математики в соціологічні дослідження. Крім вказаних напрямків в розділі приділена увага тим галузям соціології, котрі на сьогоднішній день знаходяться в стадії становлення (соціологія катастроф, соціологія екстремальних ситуацій).

На основі аналізу розробленого в інших науках визначення "екстремальності" подана інтерпретація понять "екстремальні фактори", "екстремальні умови" за допомогою соціологічного категоріального апарату, виділені визначальні риси екстремальних умов, здійснена типологізація екстремальних ситуацій за кількома найважливішими ознаками. Під екстремальними умовами автор розуміє такі умови, що виходять за межі норми, які склалися в ході історичного розвитку даної соціальної системи стосовно даних умов існування, і погрожують загибеллю системі. Визначальними рисами екстремальних умов є просторово-часова локалізованість, надзвичайна складність прогнозування результатів і характеру розвитку самій ситуації, інформаційний дисбаланс, “маргінальність” параметрів системи, наявність високого рівня відповідальності та підвищена значущість дій кожного індивіду, наявність екзогеної та ендогеної протидії діяльності в екстремальних умовах, зміна темпу і ритму соціального часу.

В розділі міститься також структурна частина, в якій на основі теоретичного визначення соціальної сутності категорій зайнятості та екстремальності, а також використовуючи системний підхід при аналізі соціальних процесів, що відбуваються в сфері зайнятості, був здійснений теоретичний пошук взаємозалежних параметрів зайнятості та екстремальності, а також здійснений перехід до емпіричної частини дослідження, тобто до конкретного соціологічного дослідження соціальних ситуацій в сфері зайнятості на рівні країни та на регіональному рівні, які складуються під впливом екстремальних факторів, були розроблені якісні та кількісні параметри, які характеризують екстремальні умови, побудована система показників, які характеризують зайнятість населення в конкретних екстремальних умовах.

Другий розділ "Соціологічний аналіз зайнятості населення в екстремальних умовах" присвячений аналізу глибини та специфіки впливу екстремальних факторів на сферу зайнятості як на рівні країни в цілому, так і на рівні окремого регіону.

Проведений на рівні країни аналіз дозволив класифікувати ситуацію, що склалася, як екстремальну ситуацію адаптивного типу. При вивченні соціальних явищ і процесів, що характеризують ситуацію в сфері зайнятості населення України, були виділені та проаналізовані з точки зору екстремальності показники розвитку тих сфер суспільства (демографічна і економічна), які в найбільшій мірі впливають на показники зайнятості. Демографічна, економічна сфери, а також сфера зайнятості українського суспільства за більшістю важливіших показників знаходяться у критичної межі розвитку. Так, для стану ринку праці України притаманно: заглиблення диспропорції між пропозицією робочої сили і попитом на неї; активізація вивільнення робочої сили, скорочення працюючих за наймом; ріст обсягів прихованого і відкритого безробіття; значне розширення нелегального ринку праці та ін. Країна переживає глибоку системну кризу. Екстремальність соціально-економічної ситуації в Україні характеризується примушенням суб'єктів господарювання та окремих громадян звертатися до стратегії виживання, і тим самим запобігати (або відсовувати у часі) катастрофічну втрату стійкості соціальних відносин. Подібна поведінка населення представляє собою за суттю адаптацію до екстремальних умов, причому не завжди раціональну з точки зору загальнонаціональних інтересів. Поряд з конструктивними, проявляються і неконструктивні тенденції адаптації населення до екстремальних умов в сфері зайнятості. Це привело до виникнення свого роду паралельної системи існування, що так чи інакше протистоїть офіційній, росту тіньового сектору економіки, і як наслідок, до росту незареєстрованої діяльності. Значне розповсюдження прихованих форм безробіття, вимушеної неповної зайнятості, маргіналізація населення також характеризують ситуацію, яка склалася в сфері зайнятості, як екстремальну. Другою якісною особливістю історичного періоду, який переживає Україна, є той факт, що форми пристосування населення до екстремальних умов в сфері зайнятості у переважній своїй більшості носять стихійний характер. Крім вищесказаного, своєрідність ситуації в нашій країні характеризується переплетенням великої кількості взаємопов'язаних екстремальних ситуацій, що мають різнопорядковий, різнорівневий характер.

В другому розділі аналізуються соціальні проблеми зайнятості населення в конкретній екстремальній ситуації регіонального рівня на прикладі постраждалих від аварії на ЧАЕС. В даній частині дисертаційного дослідження був охарактеризований комплекс факторів, які визначають специфіку екстремальної ситуації в досліджуваному регіоні. При характеристиці ситуації в постраждалому від чорнобильської катастрофи регіоні автор виходив з розуміння, що стан будь-якої регіональної системи формується сполученням внутрішніх і зовнішніх (по відношенню до регіону) екстремальних чинників. До зовнішніх факторів відноситься ситуація, яка склалася в Україні в цілому і характеризується переходом до ринкових відносин в умовах загальної соціально-політичної і економічної кризи. До внутрішніх факторів, що характеризують ситуацію в дослідженому регіоні, як екстремальну, відносяться фактори антропогенного характеру, пов'язані з радіаційним забрудненням внаслідок катастрофи на ЧАЕС. В результаті соціальна ситуація в постраждалих від аварії регіонах сформувалась під впливом сукупності взаємопроникаючих, перехрещених екстремальних факторів. Більш того, тут можна спостерігати в найбільш концентрованій формі всі кризові явища, які притаманні українському суспільству в цілому.

В розділі проведений аналіз ситуації, яка склалася в сфері зайнятості досліджених регіонів, включаючи розгляд соціально-професійної, демографічної структури безробітних, причин незайнятості, ставлення до безробітного стану, оцінок шансів працевлаштуватися і динаміки цих показників. Це дозволило виявити деякі зміни в сфері зайнятості, які відбувалися впродовж 1997-1999 рр. Росте чисельність безробітних, головним чином за рахунок збільшення незареєстрованого безробіття (безробіття все більш виходить із-під контролю і регулювання з боку держави). В наявності погрожуюча тенденція збільшення кількості більш освічених осіб серед зареєстрованих безробітних. Гостро стоїть проблема безробіття серед переселенців. Найбільш розповсюдженими причинами незайнятості серед безробітних досліджених регіонів являються незайнятість в зв'язку з виходом на пенсію і в зв'язку з ліквідацією, реорганізацією підприємства (виробництва). Особливо чутливі до цих процесів переселенці, а по соціально-професійним характеристикам - це головним чином службовці, особи найбільш працеактивного (30-39 років) і передпенсійного віку. Практично повна відсутність яких-небудь шансів знайти роботу в найближчий час викликала більш гостре переживання населенням свого безробітного стану і більш негативне ставлення до цієї ситуації. Так, в 1999 році відбулися різкі зміни в настроях безробітних. Якщо в 1998 році простежувалась чітка поляризація думок опитаних, то в 1999 ця поляризація зовсім зникає і настрої респондентів набувають негативного забарвлення (переважну більшість опитаних (86 %) не влаштовує безробітний стан). За соціально-демографічними характеристиками були виділені наступні соціальні групи безробітних, які гостріше інших переживають кризу зайнятості: чоловіки; особи пенсійного і передпенсійного віку; молодь; переселенці. У висновках підкреслюється, що проведений соціологічний аналіз соціальної ситуації в районах, постраждалих від аварії, показує, що тут існує безліч соціальних проблем - як загальних для всієї країни, так і специфічних, регіональних.

У третьому розділі "Основні соціальні проблеми зайнятості населення і комплекс заходів щодо корекції ситуації на ринку праці" автором детально розглядаються соціальні проблеми зайнятості населення в екстремальних умовах на мега- і макрорівні їх прояву, аналізується зарубіжний досвід в області регулювання зайнятості працездатного населення на рівні підприємств, корпорацій та на рівні держави, пропонуються необхідні оптимальні практичні заходи щодо скорочення безробіття, пом'якшенню її наслідків з врахуванням специфіки української ситуації.

Аналіз конкретних соціальних ситуацій і обумовленої ними поведінки певних груп людей дозволив виявити основні соціальні проблеми зайнятості населення в екстремальних умовах на мега- і макрорівні. Багато в чому ці проблеми подібні, але існують і специфічні, характерні тільки для населення, яке підпало під екстремальний вплив катастрофічних наслідків Чорнобильської аварії, і породжені цим впливом. Так, і на мега- і на макрорівні аналізу були виявлені схожі соціальні проблеми, пов'язані з процесом адаптації населення до нових умов життєдіяльності. Результатом соціальної адаптації (неадаптації) населення до ситуації, яка складається в сфері зайнятості, явилось значне розповсюдження прихованих форм безробіття, вимушеної неповної зайнятості, маргіналізація практично всіх соціальних груп населення, утворення значного за своїми розмірами шару соціально знедолених, ядро котрих складають безробітні, жебраки, біженці. Простір соціальних проблем зайнятості населення в екстремальних умовах регіонального рівня крім тих проблем, що характерні для всього суспільства в цілому, доповнюється специфічними проблемами, характерними для населення, яке опинилося під впливом чорнобильського фактору.

Комплекс соціальних проблем виник із-за відсутності чітко продуманої і послідовно здійснюваної стратегії переселення людей із радіоактивно забруднених територій (соціальна і професійна незатребуваність, втрата робочих місць, необхідність зміни місця навчання або праці, відсутність досвіду і навичок роботи в мінливих умовах ринкової економіки, неувага місцевої адміністрації до їх потреб).

Неефективність заходів, що вживаються державними органами, щодо залучення і закріплення в забруднених регіонах населення працеактивного віку, а також високо кваліфікованих і досвідчених працівників, призвела до сильного дефіциту спеціалістів та сильного надлишку “робочих рук”. Від'їзд в чисті зони кваліфікованих працівників працездатного віку деструктивно вплинув на зайнятість, викликавши гостру нестачу мед- і культпрацівників, вчителів, кадрових робітників, механізаторів, тваринників, фахівців агропромислового комплексу.

В результаті зміщення загальної демографічної структури населення зон радіоактивного забруднення в бік старіння, поряд з нарощуванням психології споживацтва, зорієнтованої переважно на допомогу зовні, посилюється відчуття безглуздя буття, формується психологія жертви, що проявляється у пошуках винних, вимог пожиттєвої ренти тощо. Це приводить до суттєвих відхилень від норми практично у всіх сферах міжособистої та міжгрупової взаємодії, і, в результаті, знижує трудову орієнтацію.

Розглядаються різні способи регулювання зайнятості населення, пом'якшення безробіття, поліпшення соціального захисту населення та підтримки найбільш уразливих соціальних груп на ринку праці в екстремальних умовах мега- і макрорівня. У висновках констатується, що на сьогоднішній день проблеми, породжені чорнобильською катастрофою, залишилися не тільки невирішеними, але і в багатьох випадках загострились. "Чорнобильські проблеми" посилила глибока соціально-економічна криза, яка охопила країну. Зараз вони переплітаються з такими соціальними явищами, як загострення демографічної ситуації; тенденції в радіофобії; своєрідність соціально-психологічного клімату в місцях переселення. Таким чином, багатофакторність, комплексність протиріч, диспропорцій, які склалися в сфері зайнятості на різних рівнях, визначають необхідність вироблення особливих, нетрадиційних заходів для їх подолання.

ВИСНОВКИ

У висновках підсумовуються результати проведеного дослідження на теоретичному і практичному рівнях, висловлюються рекомендації щодо врахування та подолання впливу екстремальних чинників, які сприяють значному розповсюдженню відкритих та прихованих форм безробіття, вимушеної неповної зайнятості, маргіналізації значної частини населення, створенню значної за своїми розмірами верстви соціально знедолених, визначаються перспективи подальшого вивчення проблеми.

Зазначається, що в результаті проведеного аналізу вдалося частково підтвердити гіпотезу, згідно з якою ситуація в сфері зайнятості в екстремальних умовах регіонального рівня повинна вирізнятися від ситуації, що складається в сфері зайнятості на рівні країни за показниками прихованого та відкритого безробіття, за масштабами і характером соціальних наслідків. Дійсно в регіонах, постраждалих від чорнобильської катастрофи, має місце й приховане й відкрите безробіття, проте його масштаби є дещо меншими, ніж в “чистих” регіонах.

Підтверджено, що серед населення, яке опинилось під впливом екстремальних факторів, відбувається відчуження від трудового процесу (хоча його не можна назвати масовим). Це особливо стосується безробітних, де сьогодні спостерігається ефект "броунівського руху", який характеризується відсутністю чітких орієнтацій і усталених моделей поведінки, наявністю соціальної інертності, зниженою мотивацією до ефективної праці.

Доведено, що населення, яке мешкає в екстремальних умовах, характеризується втратою соціального оптимізму, низькою здібністю адаптуватися до нових умов праці та форм господарювання, а наслідком цього є інтенсивна міграція населення за межі впливу екстремальних чинників.

Визначені основні соціальні проблеми зайнятості населення в екстремальних умовах на мега- і макрорівні. Часто ці проблеми подібні, але існують і специфічні, притаманні лише населенню, яке зазнало екстремального впливу катастрофічних наслідків Чорнобильської аварії, і породжені цим впливом.

Підкреслюється, що проведення подібних досліджень має важливе теоретичне і практичне значення з огляду на необхідність подальшого дослідження питань, що стосуються як ринку праці та зайнятості населення в цілому, так і особливостей їх функціонування та розвитку в екстремальних умовах.

ПУБЛІКАЦІЇ

1. Лисенко О. М. Соціологічний аспект ринку праці в Україні // Соціальні виміри суспільства (Збірка наукових робіт аспірантів №1). К. - 1998, С. 96-105.

2. Лисенко О. М. Ринок праці та особливості зайнятості в зонах радіоактивного забруднення // Чорнобиль і соціум. (Випуск третій) Динаміка соціальних процесів: соціально-психологічний моніторинг наслідків Чорнобильської катастрофи. К. - 1997. С. 237-244.

3. Лисенко О. М. Стан ринку праці та динаміка змін в сфері зайнятості потерпілого від аварії на ЧАЕС населення // Чорнобиль і соціум. (Випуск четвертий) Динаміка соціальних процесів: соціально-психологічний моніторинг наслідків Чорнобильської катастрофи. Збірник. К. - 1998. С. 231-246.

4. Лысенко Е. М. Программа мониторинга социальной ситуации в пострадавших от аварии на ЧАЭС регионах Украины // Вісник Харківського університету. Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи. - 1998. - № 416. С. 110-122.

5. Лысенко Е. М. Занятость населения: социальные проблемы и тенденции развития в экстремальных условиях // Підприємництво в Україні: проблеми і шляхи розвитку. Збірник тез доповідей. Львів: ДУ “Львівська політехніка”, Інститут підприємництва та перспективних технологій, 2000. С. 115-116.

Размещено на Allbest.ru