Соціальний механізм адаптації молоді до ринкових умов

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

УДК: 316.346.32-053.6:338(477)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук

СОЦІАЛЬНИЙ МЕХАНІЗМ АДАПТАЦІЇ МОЛОДІ ДО РИНКОВИХ УМОВ (регіональний аспект)

Спеціальність 22.00.07 - соціологія управління

Щудло Світлана Андріївна

Харків - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному університеті імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор

Хоронжий Андрій Гнатович,

Львівський національний університет імені Івана Франка,

завідувач кафедри соціології.

Офіційні опоненти: доктор соціологічних наук

Пилипенко Валерій Євгенович,

Інститут соціології НАН України, провідний

науковий співробітник відділу економічної соціології;

кандидат філософських наук, доцент

Ніколаєвський Валерій Миколайович,

Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна,

декан соціологічного факультету.

Провідна установа - Українська академія друкарства

Міністерства освіти і науки України,

кафедра суспільно-гуманітарних наук, м. Львів.

Захист відбудеться “24“ жовтня 2000 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.15 у Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна (61002, м. Харків, вул. Мироносицька, 1, ауд.2-11).

З дисертацією можна ознайомитися у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім.. В.Н.Каразіна (61077, м.Харків, майдан Свободи, 4).

Автореферат розісланий 22.09.2000 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Шеремет І.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасний етап розвитку українського суспільства, перехід до ринкових відносин, інтенсивні зміни навколишнього середовища та геополітичних процесів, зростання темпів життя, соціально-економічна криза вимагають посилення уваги до проблеми соціальної адаптації людини до соціального середовища. В цих умовах відбувається тотальна руйнація традиційних соціально-регулятивних механізмів, порушення узгодженості соціальної взаємодії індивіда чи групи з соціальним середовищем.

На цьому тлі особливу увагу привертає молодь як соціально-демографічна група, соціальне, психологічне та фізичне становлення якої відбувається в даних умовах. На труднощі адаптації, зумовлені соціально-психологічними та фізичними чинниками, накладаються проблеми кризової соціально-економічної ситуації у державі, що ускладнює існуюче становище молоді.

У зв'язку з цим, особливого значення набуває дослідження процесів включення молодого покоління в усі сфери життєдіяльності суспільства, а насамперед - соціально-економічну. Ефективність соціальної адаптації до нових економічних умов для молодої людини пов'язана зі становленням її як особистості, працівника, громадянина. В залежності від того, чи зможе молодь ефективно адаптуватися до нової соціальної ситуації, залежить її участь у реформуванні суспільства.

Провідна проблема дисертаційного дослідження полягає у неефективності наявних соціальних механізмів адаптації молоді в сучасних економічних умовах, що знаходить свій прояв у дисфункції соціальних процесів, які мають місце в молодіжному середовищі, і носять небажаний для суспільства характер. Поява таких проблем свідчить про необхідність поглиблення знань про особливості проходження процесів соціальної адаптації у молодіжному середовищі та соціальних механізмів адаптації молоді. Такі знання сприятимуть удосконаленню існуючих та знаходженню нових соціальних механізмів адаптації молоді до ринкових умов.

Соціальна адаптація належить до одного з ключових дослідницьких напрямів, актуальних для всього комплексу наук про людину та її діяльність. Особливе місце їй відводиться у соціології, що зумовлюється важливістю цього процесу для гармонійного розвитку людини і суспільства.

Теоретико-методологічні основи соціальної адаптації закладені у працях Т.Парсонса, Р.Мертона, Дж.Міда, Е.Еріксона, Е.Фромма, К.Роджерса, А.Маслоу та ін.

Теоретичним підгрунтям дисертаційного дослідження стали також дослідження російських вчених Л.Буєвої, А.Георгієвського, Л.Кореля, Е.Маркаряна, Г.Царегородцева та ін., присвячені проблемам адаптації людини до соціального середовища.

Вітчизняна соціологічна наука з даної проблеми представлена іменами Є.Головахи, О. Донченко, О.Злобіної, І.Кононова, В.Ніколаєвського, Н.Паніної, В.Тихоновича та інших дослідників.

Для розуміння сутності соціальних механізмів велике значення мали праці Т.Заславської, В.Пилипенка, Р.Ривкіної, , Л.Холод, О.Якуби та ін.

У працях Е.Гладкова, Е.Коржевої, Л.Миронова, Г.Лактіонової, Т.Мишковської, В.Павлюкович, Ю.Якубової та ін. основна увага приділяється соціальній адаптації молоді як соціально-демографічної групи та пошуку механізмів даного процесу в сучасному суспільстві.

В окремий напрям можна виділити дослідження трудової адаптації молоді. Цій проблемі присвячені праці О.Баклицької, В.Гладкової, М.Лукашевича, М.Міщенко, Ю.Семенова, Н.Трегубової, А.Юрьєвіца та багатьох інших.

Не зважаючи на значний науковий доробок, є очевидною недостатність дослідження соціальної адаптації молоді. Слід зазначити, що основна частина праць з даної проблеми присвячена дослідженню соціальної адаптації особистості до стабільного суспільства, а формування концепцій соціальної адаптації до умов перехідного стану суспільства лише почалось. Як загальну рису більшості з них можна відмітити недостатній рівень охопленості явища, певну однобічність підходу, акцент на суб'єктивні фактори соціальної адаптації молоді, визначальна роль у яких відводиться психологічним чинникам. Відсутній комплексний аналіз даної проблеми, що поєднував би в собі висвітлення методологічних, теоретичних та практичних її сторін.

Також недостатніми є дослідження соціального механізму адаптації молоді та його особливостей в умовах трансформації суспільства. У більшості з них молодь виступає не як цілісна соціальна спільнота, а об'єктами аналізу стають лише окремі її зрізи. Недостатня увага приділяється факторам, що впливають на процес “входження” молоді у нове соціальне середовище. Наявний науковий доробок слід було б доповнити і дослідженнями особливостей соціальної адаптації молоді в регіональному розрізі, що, не зменшуючи ступеня узагальненості, дасть можливість глибше пізнати даний процес.

Недостатній рівень наукової розробки проблеми соціальної адаптації молоді підтверджується також реальним станом практики входження молоді в нові економічні відносини. Наявний доробок не дозволяє задовольнити в повній мірі запити і потреби практики, озброювати її надійними теоретичними інструментами ефективного управління процесом адаптації як на регіональному, так і загальнодержавному рівні.

Необхідність підвищення рівня включення молоді в нові соціально-економічні відносини, її активності потребують нових досліджень, які б характеризувались комплексним підходом до аналізу соціальної адаптації, з метою знаходження нових ефективних шляхів і підходів до управління процесом соціальної адаптації, активізації адаптаційного потенціалу молоді, чим і зумовлений вибір теми дисертаційної роботи.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення регіональних факторів та елементів соціального механізму адаптації молоді до ринкових умов та розробка на цій основі системи заходів з оптимізації управління процесом соціальної адаптації молоді в регіоні.

Відповідно до заданої мети визначені наступні завдання:

провести теоретичний аналіз соціологічних концепцій соціальної адаптації;

розкрити тенденції в еволюції наукових поглядів на соціальну адаптацію;

розробити та уточнити понятійний апарат, що дозволить визначити особливості соціальної адаптації молоді до сучасних умов;

визначити основі складові елементи та фактори соціального механізму адаптації молоді в нових соціально-економічних умовах;

на основі емпіричної інформації провести аналіз соціально-психологічної та трудової адаптації молоді в умовах загальнодержавних та регіональних економічних змін ;

з'ясувати пріоритетні стратегії соціальної адаптації молоді в регіоні;

з'ясувати структуру регіонального соціального механізму адаптації молоді до ринкових умов;

визначити регіональні особливості адаптаційного потенціалу сучасної молоді та умови його реалізації на регіональному рівні;

проаналізувати співвідношення соціально-психологічних, соціальних і економічних ресурсів у адаптаційному потенціалі молоді регіону;

дослідити роль регіональних соціальних інститутів (сімейних, освітніх, трудових, громадських, управлінських) як агентів адаптації молоді;

розробити конкретні рекомендації щодо напрямків оптимізації управління соціальною адаптацією молоді в регіоні.

Об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом дослідження є молодь Львівського регіону у віці від 15 до 29 років. Предмет дослідження - регіональні фактори та соціальний механізм адаптації молоді до ринкових умов. молодь адаптація трудовий соціальний

Теоретико-методологічні засади та емпірична база дослідження. У своїй теоретичній основі дисертаційна робота грунтується на працях представників структурного функціоналізму (Е.Дюркгейма, Р.Мертона, Т.Парсонса та ін.), інтеракціонізму (Дж.Міда, Е.Еріксона, Д.Роджерса та ін.), психологізму (Е.Фромма, К.Роджерса, А.Маслоу та ін.) та з позицій системного підходу розгядає соціальну адаптацію, поєднуючи макро- та мікросоціальний рівні аналізу, об'єктивні та суб'єктивні фактори, що детермінують даний процес.

Емпіричну базу роботи складають матеріали проведених автором досліджень “Соціальна адаптація молоді Львівщини” (лютий-травень 1998р., опитано 1200 осіб), “Соціальна адаптація студентської молоді міста Львова” (травень 1997р., опитано 250 осіб), “Соціальна адаптація молоді Львівщини” (експертне опитування, лютий 2000р., опитано 50 осіб), а також матеріали моніторингових досліджень молоді, одержані Українським інститутом соціальних досліджень “Молодь України: ціннісні орієнтації та культурні запити” (грудень 1997р., об'єм вибірки 1496 осіб), ”Молодь у сучасному суспільстві” (вересень-жовтень 1998р., об'єм вибірки 1208 осіб).

Основними методами одержання емпіричної інформації обрано анкетне та експертне опитування. Для аналізу емпіричної інформації застосовувались факторний, типологічний, кореляційний аналіз та ін.

У дисертаційній роботі сформульовані наступні гіпотези дослідження:

1. Сучасні трансформаційні процеси в суспільстві зумовлюють регіоналізацію соціального механізму адаптації молоді, яка специфічно проявляється через взаємодію адаптаційного потенціалу молоді регіону та адаптаційної здатності соціального середовища регіону.

2. У кризових умовах, на відміну від стабільного суспільства, ефективність соціального механізму адаптації молоді залежить насамперед від адаптаційного потенціалу молоді, основу якого складають соціально-психологічні ресурси.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційному дослідженні розроблено комплексний соціологічний підхід до аналізу соціальної адаптації молоді, що ґрунтується на врахуванні соціальних, економічних, соціально-психологічних чинників цього процесу, з'ясовано структуру соціального механізму адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах, який специфічно проявляється на регіональному рівні.

Наукова новизна роботи полягає в наступних положеннях:

узагальнено та систематизовано історичний досвід дослідження соціальної адаптації та механізмів даного процесу в соціологічній науці, що дало змогу виділити етапи в еволюції соціологічних поглядів на дану проблему;

поглиблено дослідження соціальної адаптації молоді, зокрема здійснено аналіз регіональних особливостей цього процесу у ринкових умовах;

удосконалено класифікацію факторів соціальної адаптації. Їх згруповано у два види: перші - визначають адаптаційний потенціал молоді, другі - адаптаційну здатність соціального середовища;

уточнено визначення наступних понять: соціальна адаптація, під якою автор розуміє процес і результат активного пристосування суб'єкта (індивіда чи групи) до нового соціального середовища, шляхом освоєння цінностей, норм та взірців поведінки, властивих цьому середовищу; та соціальний механізм адаптації, який являє собою систему зовнішніх і внутрішніх регуляторів поведінки суб'єкта в процесі соціальної адаптації;

запропоновано модель соціального механізму адаптації молоді до ринкових умов;

встановлено залежність регіонального соціального механізму адаптації молоді від адаптаційного потенціалу даної соціально-демографічної групи та адаптаційної здатності соціального середовища регіону;

розроблено систему управління соціальною адаптацією молоді в регіоні. Вона спрямована на узгодження вимог молоді і соціального середовища, включає моніторинг середовища, регулювання процесу та контроль за ефективністю регулятивних заходів. Базується на принципі гарантій, що полягає у створенні умов для соціальної адаптації молоді, та принципі соціальної компенсації - забезпеченні соціального захисту окремих категорій молоді, які з об'єктивних причин самостійно не можуть пройти соціальну адаптацію (інваліди, сироти, обдарована молодь та ін.)

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є персональною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до аналізу факторів і соціального механізму адаптації молоді до ринкових умов та розробки перспективних напрямків регулювання соціальної адаптації молоді на регіональному рівні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною планової теми Ес-271Б “Регіональна економічна соціологія” (№ держреєстрації 0197W017011), над якою працює колектив кафедри соціології Львівського національного університету імені Івана Франка.

Практичне значення одержаних результатів:

матеріали дисертаційного дослідження використані при розробці проекту концепції стратегії розвитку міста Львова до 2010 року. Напрямок: “Соціальна спрямованість програм розвитку міста”. Мета 3.3: Розробка “Програми соціальної адаптації молоді”, яка включає: систему моніторингу середовища молоді; систему боротьби з явищами соціальної патології; систему соціально-педагогічного захисту дітей і молоді; систему соціальної адаптації молоді та використання її потенціалу для розвитку міста (довідка про впровадження №1200/327 від 27.03.2000 р.);

результати, висновки та рекомендації дисертаційного дослідження використані Дрогобицьким міським Центром соціальних служб для молоді при розробці Комплексної Програми “Молодь Дрогобиччини 1999-2005 рр.” у напрямку “Сприяння працевлаштуванню молоді” (довідка про впровадження №22 від 23.03.2000р.);

матеріали, висновки та узагальнення, отримані в результаті проведеного дослідження, було використано у процесі розробки навчальних програм та лекцій з курсу “Соціологія”, зокрема тем “Соціологія сім'ї та молоді”, “Економіка як соціальний інститут”, “Соціологія праці та управління” для студентів педуніверситету та спецкурсу “Актуальні проблеми соціального становлення молоді” для студентів історичного факультету Дрогобицького державного педуніверситету імені Івана Франка (довідка про впровадження №296 від 21.03.2000 р.);

пропозиції і висновки дисертації можуть бути використані в діяльності управлінь у справах сім'ї і молоді різних рівнів (обласних, районних, міських), соціальних служб для молоді та інших організацій, які займаються молодіжною проблематикою, зокрема при розробці проектів регіональної молодіжної політики та інших молодіжних програм;

результати дисертаційної роботи можуть бути використані для подальших досліджень проблем соціальної адаптації молоді;

матеріали дисертації можуть бути використані у навчальному процесі для розробки програм та курсів лекцій з таких дисциплін: “Економічна соціологія”, “Соціологія праці та управління”, “Соціологія особистості” та ін.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження апробовані на Міжнародній науковій конференції “Трудовий потенціал України і його реалізація в умовах розбудови національної економіки“ (Львів,1997); Філософсько-методологічних читаннях “Філософсько-методологічні проблеми спілкування” (Львів,1998); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Управління організацією: діагностика, стратегія, ефективність” (Трускавець, 1998); Міжнародній літній школі молодих дослідників і викладачів соціальних дисциплін “Суспільство в перехідний період: межі соціальної інженерії” (Ялта, 1998); Міжнародній науково-практичній конференції “Соціальна політика держави та стратегії адаптації населення в умовах соціально-економічної кризи” (Київ, 1998); Харківських соціологічних читаннях-98 (Харків, 1998), ІІ Міжнародній науковій конференції “Молодь в умовах нової соціальної перспективи” (Житомир,2000).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладені в шести наукових працях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (152 позиції) та чотирьох додатків. Зміст роботи викладено на 180 сторінках комп'ютерного тексту, проілюстровано у 11 таблицях, 20 рисунках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовується актуальність дослідження; визначається ступінь наукового опрацювання проблеми; формулюються мета і завдання дослідження, його об'єкт і предмет; визначаються теоретико-методологічні засади й емпірична база дослідження; обгрунтовується наукова новизна отриманих результатів; формулюється теоретичне й практичне значення результатів, а також форми їх апробації.

Перший розділ дисертаційного дослідження - “Теоретико-методологічні основи дослідження соціальної адаптації молоді” - присвячений аналізу концепцій соціальної адаптації, теоретичному дослідженню сутності, структури та механізмів даного процесу, розробці програми емпіричного дослідження.

Розгляд та систематизація соціологічних концепцій соціальної адаптації дозволяє розподілити їх за двома напрямками: в концепціях першого напрямку відстоюється визначальна роль психологічних механізмів у процесі соціальної адаптації (А.Дюссер, Дж.Мід Г.Тард, Е.Фромм та ін.); а другий - характеризується пошуком соціальних регуляторів адаптаційного процесу (Е.Дюркгейм, Дж.Дьюі, Р.Мертон, Т.Парсонс та ін.). Аналіз еволюції поглядів у соціологічній науці на соціальну адаптацію показав зміну проблематики досліджень, їх спрямованості в залежності від історичного етапу та особливостей соціального середовища. Це дозволило виділити три періоди в розвитку соціологічних поглядів на дану проблему: 1) кін. ХІХ ст.- 50 рр. ХХ ст. - характеризується становленням ідеї про адаптацію індивіда у соціальному середовищі, виробленням концептуальних засад соціальної адаптації; 2) 60-80 рр. ХХ ст. - пов'язаний з формуванням теорій адаптації у вітчизняній соціологічній науці та їх розвитком у радянський період, для якого характерним було зосередження проблематики досліджень на соціальній адаптації до стабільного суспільства, усталених та маловаріантних обставин життя, зокрема нового мікросередовища (виробництво, навчання); 3) 90-і рр. ХХст. - зумовлений трансформаційними процесами у нашій державі і характеризується переорієнтацією досліджень на проблему соціальної адаптації до нестабільних кризових умов макросередовища, до суспільства, яке змінюється.

У дослідженні соціальна адаптація трактується як процес і результат активного пристосування суб'єкта (індивіда чи групи) до нового соціального середовища, шляхом освоєння цінностей, норм, взірців поведінки, властивих цьому середовищу.

Специфічні особливості процесу соціальної адаптації полягають у наступному: по-перше, процес пристосування індивіда протікає за активної участі свідомості; по-друге, стосовно до індивіда середовище, до якого здійснюється адаптація, є результатом його трудової діяльності; по-третє, індивід не пасивно сприймає результати адаптації, а здатний цілеспрямовано змінювати їх у відповідності з соціальними умовами свого буття.

Дослідження сутності соціальної адаптації передбачає розгляд механізмів, що лежать в основі даного процесу. Аналізуючи психологічні механізми соціальної адаптації, зокрема наслідування (Г.Тард), мазохізм, садизм, деструктивізм, конформізм, любов (Е.Фромм), імітацію, відчуття сорому, провини (З.Фрейд), соціальну ідентифікацію (Е.Еріксон, О.Дудченко, А.Мотиль, О.Злобіна, В.Тихонович) та соціальні механізми, серед яких соціальна структура, культура, ринок (Т.Заславська,Р.Ривкіна, В.Пилипенко, О.Якуба) та ін., автор приходить до власного розуміння соціального механізму адаптації, який трактується як система зовнішніх і внутрішніх регуляторів поведінки суб'єкта в процесі соціальної адаптації.

Складовими елементами соціального механізму адаптації молоді до ринкових умов є : культура, тобто суспільні, групові та індивідуальні цінності і норми як регулятори поведінки молоді; агенти адаптації - соціальні інститути, що здійснюють зовнішню регуляцію соціальної адаптації молоді; умови життєдіяльності молоді, зокрема її місце у соціальній структурі суспільства, соціально-економічне становище та загальноекономічні процеси, що мають місце у суспільстві; поведінка молоді.

Соціальний механізм адаптації молоді включає суб'єктів двох рівнів: 1) учасників даного процесу - молодь; 2) агентів соціальної адаптації - сімейні, освітні, трудові, управлінські інститути, які сприяють включенню молоді у нове соціальне середовище.

Ядром соціального механізму адаптації молоді до сучасних соціально-економічних умов є ціннісно-нормативні регулятори поведінки, які визначають її ставлення до навколишніх змін, соціальне самопочуття, зумовлюють вибір стратегії адаптації, формування мережі соціальних зв'язків та ін.

Соціальна адаптація молоді до нового соціального середовища відбувається під дією великої кількості факторів відмінних за походженням, складністю та спрямованістю впливу, проте їх можна класифікувати на дві групи: ті, що визначають адаптаційний потенціал молоді, та ті, що формують адаптаційну здатність соціального середовища.

Особливості соціальної адаптації молоді як соціально-демографічної групи зумовлюються взаємодією її адаптаційного потенціалу, тобто сукупності соціально-психологічних, соціальних, економічних ресурсів, якими володіє суб'єкт (особистість чи група), що забезпечують його ефективну соціальну адаптацію до нового соціального середовища, та адаптаційної здатності соціального середовища - сукупності умов, загальних і специфічних факторів цього середовища, які визначають його об'єктивну сприятливість для включення та засвоєння суб'єктом (індивідом чи групою).

Особливе значення для успішної соціальної адаптації молоді до ринкових умов має ступінь її включення у суспільні відносини, що проявляється через участь у різноманітних соціальних структурах. Розширення мережі соціальних зв'язків сприяє збільшенню комунікаційного обміну, освоєнню нових суспільних цінностей та підвищенню соціальної та економічної активності, що визначає вищий рівень соціальної адаптації до нових соціально-економічних умов.

Оптимально процес соціальної адаптації буде протікати за умови сприйняття молоддю цінностей, норм та взірців поведінки, які пропонує сучасне суспільство, їх засвоєння та поведінку у відповідності до них. Проте, на практиці, особливо у перехідних кризових умовах, цей процес набуває видозмінених форм: сприйняті цінності не стають особисто значимими, хоча молода людини і намагається діяти, керуючись ними; характерною є також ситуація, при якій сприймаються та інтеріоризуються цінності, формується соціальна установка до дій, проте існують об'єктивні “бар'єри”, що гальмують проходження соціальної адаптації на поведінковому рівні. Будь-які суттєві розбіжності між цінностями, ціннісними орієнтаціями, соціальними установками молодої людини та її діяльністю фруструють особистість і надають процесу соціальної адаптації суперечливого характеру.

Соціальна адаптація - це складний і багатогранний процес, який характеризується різноманітністю форм, видів та носіїв. Його складність зумовлює широкий спектр і, водночас, неоднозначність поглядів на цю проблему.

У роботі сформульовано та обґрунтовано програму соціологічного дослідження проблем соціальної адаптації молоді, в якій розкрито методологічні та методичні підходи до емпіричного дослідження даного процесу на регіональному рівні, зокрема особлива увага звернена на формування вибіркової сукупності.

У другому розділі роботи - “Основні фактори та показники соціальної адаптації молоді до загальнодержавних та регіональних соціально-економічних змін” - розглянуто основні фактори та індикатори соціально-психологічної та трудової адаптації молоді до нових економічних умов, проаналізовано їх особливості на загальнонаціональному та регіональному рівнях.

З'ясовано, що основним регулятором соціально-психологічної адаптації молоді є ціннісні орієнтації. Успішність соціально-психологічної адаптації до ринкових умов визначається ступенем сформованості у свідомості молоді ринкових цінностей. Відсутність у ціннісних орієнтаціях молоді спрямування на ринок, реформи, ринкові цінності, ускладнює або навіть робить неможливим її включення у нові економічні відносини. Індикаторами адаптованості особистості є позитивне ставлення до економічних реформ в державі, готовність до включення в ринкові структури, оптимізм у поглядах на зміни у державі та власному житті, задоволеність життям в цілому та окремими його сторонами (працею, навчанням, матеріальним станом та ін.).

Результати дослідження свідчать, що для сучасної молоді є характерною тенденція до переорієнтації установок на сприйняття нових цінностей, норм та взірців поведінки, проте при цьому часом спостерігається невпевненість, світоглядна невизначеність та розгублення. Виходячи з результатів дослідження, визначено, що сучасна молодь характеризується позитивним ставленням до ринкових змін. Так, 85,5% молоді регіону вважає потрібним формування ринкової системи в Україні. Проте ринок для молодих людей часто (42,9%) асоціюється з товарами і послугами, а не з свободою дій, організацією власної справи, перспективою бути власником і т. д.

Важливим показником, що віддзеркалює рівень соціально-психологічної адаптації, та фактором соціальної адаптації є задоволеність як найбільш загальна суб'єктивна характеристика особистості, яка лежить в основі спонукальних мотивів до її взаємодії з середовищем.

Низький рівень економічного добробуту, значна матеріальна залежність від батьків, недостатній рівень соціального захисту негативно відображаються на задоволеності молоді своїм життям, що гальмує соціально-психологічну адаптацію до ринкових умов. З'ясовано, що освіта є вагомим чинником підвищення рівня впевненості молоді у своєму житті та її орієнтації у соціальному просторі. А це, в свою чергу, сприяє зростанню задоволеності молоді та її соціально-психологічній адаптації.

Основні дезадаптуючі чинники соціальної адаптації молоді в сучасних умовах зосереджені в економічній сфері. Ядро молодіжних проблем складають безробіття (51,3%), падіння рівня життя (41,1%), низька оплата праці (27,7%), які в найбільшій мірі перешкоджають значній частині молоді реалізувати свій потенціал.

Слід звернути увагу на амбівалентність свідомості, на неоднозначність і суперечливість поглядів молоді, зокрема, спрямованість на ринкову економіку поєднується у ряді випадків з несприйняттям ринкових цінностей. Характерною для сучасної молоді є різноспрямованість соціальних та економічних інтересів, неоднакове ставлення до економічних проблем суспільства, проте є частина молодих людей, які не мають чітко сформованої системи економічних цінностей, байдуже ставляться до тих процесів, що відбуваються в державі, займають пасивну позицію.

Важливе значення у процесі соціальної адаптації молоді відводиться трудовій адаптації, тобто процесові освоєння суб'єктом (особистістю чи групою) нової трудової ситуації, що характеризується активною взаємодією суб'єкта адаптації і трудового середовища. Основними індикаторами такої адаптації виступають залученість до трудової діяльності, зокрема наявність вторинної зайнятості; низька оцінка ймовірності стати безробітним, що формує впевненість у майбутньому; низькі еміграційні настрої стосовно роботи за кордоном; орієнтація на працевлаштування у приватному секторі економіки, зокрема на створення власної справи, високі підприємницькі настрої; задоволеність працею.

Про популяризацію принципів ринкового господарювання свідчать орієнтації молоді на сферу працевлаштування: 22,1% молоді регіону зорієнтована на зайнятість у державному секторі економіки, а 58,2% - у приватному, з них - 16,9% бажають зайнятись індивідуальним бізнесом. Висока потенційна готовність до трудової адаптації не знаходить прояву в реальних діях. Основну роль в цьому відіграють деструктивні фактори соціального середовища, зокрема, високий рівень безробіття, в тому числі молодіжного. На 01.01.99 р. у Львівському регіоні частка молоді у складі безробітних становить 32,8%, а по Україні - 31,8%. Близько половини (41,8%) молодих людей очікує, що найближчим часом може поповнити армію безробітних, а це підвищує її тривожність та конфліктність.

Однією з поширених форм трудової адаптації молоді в сучасних умовах є вторинна зайнятість, в яку залучено в Україні 17% молоді. В регіоні цей показник є вищим, і складає 18,3%, і ще 29,5% молодих людей хотіли б знайти додаткову роботу. Серед вториннозайнятих чоловіків удвічі більше, ніж жінок. Сферами вторинної зайнятості є торгівля, випадкові заробітки, власний бізнес, робота на присадибній ділянці, що впливає на формування приватного сектора економіки. Вторинна зайнятість відіграє роль механізму перерозподілу трудових ресурсів і сприяє трудовій адаптації молоді.

Результати дослідження свідчать: важливими факторами, які формують задоволеність працею, а отже, визначають трудову адаптацію молоді, є - оплата праці, її престиж, суспільна значимість, ринковість, можливість професійного росту (кар'єри). Аналіз ціннісних орієнтації молоді у сфері праці свідчить, що трудова діяльність займає особливе місце у її житті. Проте молоді люди, виходячи на ринок праці, відчувають свою нижчу конкурентоздатність, порівняно зі старшими віковими групами, що зумовлюється відсутністю професійного досвіду, соціально-правових знань тощо. Таке становище ускладнюється високими вимогами молоді до праці, насамперед, до її оплати (94,4%). Таким чином, низька конкурентоздатність молоді за зростаючих масштабів її поступлення на ринок праці, без включення додаткових регуляторів зумовить загострення проблем молодіжної зайнятості.

Результати дослідження показали, що хоча в даний час ринок праці функціонує досить активно, роль формальних каналів працевлаштування є невисокою, у сфері особистих стратегій пошуку і влаштування на роботу пріоритетне місце займають особисті зв'язки (81,1%).

Неможливість працевлаштуватися та повно реалізувати свій трудовий потенціал у державі, зокрема в регіоні, зумовлює зростання в молодіжному середовищі еміграційних настроїв які в основному стимулюються бажанням тимчасового працевлаштування за кордоном (63,1%).

Важливим фактором і, водночас, показником соціальної адаптації молоді є стратегія адаптації, що являє собою сукупність способів і шляхів, використовуваних суб'єктом для включення і пристосування до нового соціального середовища. В дослідженні виділено активну і пасивну стратегії адаптації, а адаптантів розподілено, відповідно, на інтерналів та екстерналів. Такий поділ здійснено в залежності від характеру спрямованості особистості: на власні сили і можливості у подоланні основних проблем, зумовлених соціальною адаптацією, чи на підтримку і допомогу ззовні. Даний критерій поділу базується на рівні активності особи.

У процесі дослідження з'ясовано, що в очікуваннях молоді переважає екстернальність (11,5% очікують на допомогу держави, 39,2% - на підтримку батьків). У даний час пасивна або “залежна” стратегія адаптації є потужним фактором дезадаптації молоді. Проте рівень активності молоді, що проявляється у виборі стратегій соціальної адаптації не є незмінним. Досліджено, що під дією ряду факторів, зокрема таких, що негативно впливатимуть на соціальне становище молоді, активність молоді матиме тенденцію до зростання. При цьому ймовірним буде підвищення її деструктивних проявів. Шляхом зовнішнього впливу можна змінити спосіб і напрям соціальної адаптації, при цьому детермінація соціальної активності повинна передбачати взаємодію зовнішніх і внутрішніх регуляторів.

У третьому розділі роботи - “Регіональні особливості соціального механізму адаптації молоді до ринкових умов” - проаналізовано структуру та особливості регіонального соціального механізму адаптації молоді до сучасних соціально-економічних умов та сформульовано напрямки оптимізації управління процесом соціальної адаптації молоді в регіоні.

Трансформаційні процеси в суспільстві викликали зростання ролі регіональної структури. Історичні, культурні, економічні, соціальні, географічні та інші відмінності регіонів обумовлюють специфіку соціальних процесів, що протікають в їх межах, зокрема соціальної адаптації молоді. Регіоналізація соціального механізму адаптації молоді до ринкових умов визначається впливом адаптаційного потенціалу молоді регіону та адаптаційної здатності соціального середовища регіону.

На рис.1 зображено модель соціального механізму адаптації молоді до ринкових умов, яка характеризує діалектичний характер процесу адаптації, поєднання зовнішніх та внутрішніх його регуляторів.

З'ясовано, що в сучасних економічних умовах соціальна адаптація молоді забезпечується в основному її адаптаційним потенціалом, який перешкоджає перетворенню адаптаційних зв'язків у дезадаптаційні. Основна роль в цьому потенціалі молоді відводиться соціально-психологічним ресурсам, якими молодь регіону володіє в значній мірі, що дає можливість компенсувати недостатній рівень інших (економічних, соціальних), та зумовлює особливості соціальної адаптації молоді, порівняно зі старшими віковими групами.

Особливе значення у формуванні соціально-психологічних ресурсів відводиться індивідуальним якостям особистості, які визначають її активність, серед них: працьовитість, ініціатива, наполегливість та ін. Доведено: для успішної соціальної адаптації до середовища, постійно змінюваного, молодь повинна володіти універсальними якостями, що забезпечуватимуть її гнучкість, активність, орієнтацію на інновації, а не наперед заданим набором взірців поведінки в певній ситуації.

Результати дослідження вказують на те, що потенціал зазначених якостей у молоді Львівського регіону є близьким до необхідного, рівень якого визначено на основі суб'єктивної оцінки респондентів. Основне значення в ньому відводиться працьовитості, яка виконує роль компенсуючої якості.

У найменшій мірі в адаптаційному потенціалі молоді представлені економічні ресурси, що проявляється у незадоволеності матеріальним добробутом, високою економічною залежністю від батьків, значною неформальною зайнятістю, високими еміграційними настроями на роботу за кордоном та рівнем молодіжного безробіття (32,8% усіх безробітних у регіоні складає молодь у віці від 15 до 29 років), низькою конкурентоздатністю на ринку праці, зумовленою відсутністю професійного досвіду та ін.

Для успішної соціальної адаптації велике значення мають об'єктивні умови реалізації адаптаційного потенціалу, що визначається адаптаційною здатністю соціального середовища, формованого під впливом загальних (глобальних та загальнонаціональних) і специфічних (регіональних) факторів. Останні являють собою поєднання соціокультурних, економічних, правових, політичних умов регіону.

Особливе значення у процесі соціальної адаптації до ринкових умов відіграють економічні умови, зокрема ситуація на ринку праці. Про складність умов для реалізації трудового потенціалу молоді свідчить, зокрема, той факт, що Львівський регіон характеризується найвищим рівнем безробіття ( на 01.01.98 - 3,95%).

Адаптаційна здатність регіону проявляється своєрідно через специфіку агентів адаптації та їх діяльність. Результати дослідження вказують, що у регіоні основними агентами адаптації до ринкових умов є сімейні, освітні, духовні, трудові інститути, центри зайнятості, молодіжні організації, регіональні управлінські структури.

Визначальна роль в сучасних умовах належить інституту сім'ї, проте високими є очікування молоді на допомогу з боку держави у подоланні власних соціально-економічних проблем, зокрема у первинному працевлаштуванні (78,6%), відкритті “власної справи” (38,3%) та ін. Ці очікування вимагають перетворення регіону на основного агента адаптації молоді.

Оптимальне проходження соціальної адаптації молоді до сучасних соціально-економічних умов вимагає організації управління цим процесом. А молодь повинна виступати як суб'єктом, так і об'єктом соціальної адаптації. У роботі запропоновано систему управління процесом соціальної адаптації в регіоні, яка включає його моніторинг, регулювання процесу та контроль за ефективністю регулятивних заходів. Основна мета управління соціальною адаптацією молоді в регіоні полягає у максимальному врегулюванні її адаптаційного потенціалу з вимогами соціального середовища. Дана система базується на двох принципах: принципі гарантій, що полягає в створенні умов для самореалізації молоді і наданні гарантованого державного мінімуму соціальних послуг, необхідних молоді для соціальної адаптації до умов ринку; принципі соціальної компенсації - забезпеченні соціального захисту тих категорій молоді, які з об'єктивних причин не в змозі успішно за звичайною схемою пройти адаптацію і потребують допомоги ззовні (сироти, інваліди, обдарована молодь та ін.).

Однією з цілеспрямованих форм впливу на процес соціальної адаптації молоді є виховання особистості, психологічно і духовно готової до сприйняття суспільних змін, освоєння ринкових цінностей, нових взірців поведінки, здатної до самореалізації в різних сферах життя. Важливу роль у цьому повинен відіграти інститут освіти.

Соціально-психологічне забезпечення процесу соціальної адаптації повинно супроводжуватись системою конкретних заходів, які насамперед, сприятимуть трудовій адаптації молоді, захисту її від безробіття, а саме: збереження існуючих та створення нових робочих місць для молоді, організація цілеспрямованої професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації відповідно до кон'юнктури на ринку праці, розвиток приватно-підприємницького сектора та самозайнятості молоді та ін.

Управлінські заходи повинні носити систематичний та комплексний характер, охоплювати усі сфери життєдіяльності молоді (освіту, трудову діяльність, вільний час), орієнтуватись на специфіку регіональних агентів адаптації та поєднувати механізми саморегуляції та державного впливу.

ВИСНОВКИ

У висновках дисертації підбито підсумки, узагальнено результати дисертаційного дослідження соціального механізму адаптації молоді до ринкових умов, визначено напрямки подальшого наукового вивчення проблеми та можливостей використання результатів у практиці соціального управління.

Соціальний механізм адаптації молоді у дисертації розглядається як система зовнішніх та внутрішніх регуляторів поведінки суб'єкта в процесі соціальної адаптації. Ядром соціального механізму адаптації молоді до сучасних соціально-економічних умов є ціннісно-нормативні регулятори, які визначають ставлення до суспільних змін, вибір стратегії адаптації, формування мережі соціальних зв'язків тощо.

Регіональні особливості соціального механізму адаптації молоді зумовлюються адаптаційним потенціалом цієї соціальної групи та адаптаційною здатністю середовища регіону.

У результаті проведення дослідження підтвердилась гіпотеза про те, що в даний час соціальна адаптація молоді регіону забезпечується, насамперед, її адаптаційним потенціалом, основна роль в якому належиться соціально-психологічним ресурсам. Чинники зовнішнього середовища, які формують його адаптаційну здатність, здійснюють значний деструктивний вплив на даний процес.

Результати емпіричних досліджень соціально-психологічної та трудової адаптації молоді свідчать, що для основної частини молоді регіону є характерною переорієнтація установок на сприйняття ринкових цінностей та включення у нові економічні структури, що сприяє її успішній соціально-психологічній адаптації. Соціально-психологічна готовність до включення в ринок не знаходить прояву у реальних діях, що зумовлено впливом об'єктивних факторів соціального середовища. Основні дезадаптуючі чинники зосереджені в соціально-економічній сфері, а ядром молодіжних проблем є безробіття, падіння рівня життя, низька оплата праці та ін.

На даний час для молоді регіону переважаючою є пасивна стратегія адаптації, в основному обумовлена деструктивним впливом економічних умов, для якої є характерним екстернальний тип поведінки, що проявляється в очікуванні допомоги у вирішенні проблем адаптації ззовні. Проте, при зміні зовнішніх умов, способи адаптації ставатимуть активнішими і переважатиме у групі молоді інтернальний тип поведінки.

Оптимізація соціальної адаптації молоді передбачає організацію управління цим процесом. Запропонована його система включає моніторинг процесів соціальної адаптації молоді в регіоні, регуляцію та контроль за ефективністю регулятивних заходів. Основою ефективного управління соціальною адаптацією повинно стати поєднання саморегуляції з зовнішнім впливом через агентів адаптації (інститути сім'ї, освіти, праці, управління).

ПУБЛІКАЦІЇ

Основні положення дисертації відображені у 4 статтях та 2 тезах доповідей:

1. Щудло С.А. Адаптація молоді до сучасних соціально-економічних змін в регіоні (на прикладі Львівської області) // Вісник Харківського державного університету. “Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи“, № 416'98.- Харків: ХДУ.- 1998.- С.122-128.

2. Щудло С. Методологічні і методичні принципи дослідження регіональних особливостей соціальної адаптації молоді в сучасних умовах // Харьковские социологические чтения - 98: Сб. науч. работ. - Харьков: ЦЭПП "Радар".- 1998.- С.423-429.

3. Щудло С.А. Проблеми соціальної адаптації молоді в перехідному суспільстві // Соціальна політика в Україні та сучасні стратегії адаптації населення: Зб. наук. статей. - Київ: НВФ "Студцентр" / НІКА-Центр.- 1998. - С.118-125.

4. Русиняк (Щудло) С. Стратегії адаптації молоді на ринку праці // Формування ринкової економіки в Україні: Наук. зб. / Львівський державний університет ім.І.Франка; Центр ринкознавства “Інтереко”. - Львів: ЛДУ.-1997.- Вип.2. - С.101-103.

5. Щудло С. Управління трудовою адаптацію молоді в умовах ринкових трансформацій // Матеріали ІV Всеукраїнської науково-практичної конференції “Управління організацією: діагностика, стратегія, ефективність”.- Київ-Трускавець: НТУУ “КПІ”, ДДПУ.- 1998.- С.170-171.

6. Щудло С.А. Соціальна комунікація і адаптація молоді у сучасному соціокультурному просторі // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Молодь в умовах нової соціальної перспективи”.- Житомир: Видавничий відділ ЖДПУ.-2000.-С.97-98.

АНОТАЦІЯ

Щудло С.А. Соціальний механізм адаптації молоді до ринкових умов (регіональний аспект). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук за спеціальністю 22.00.07 - соціологія управління. - Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна. - Харків, 2000.

Дисертація присвячена вивченню регіональних особливостей соціального механізму адаптації молоді до ринкових умов. Викладено теоретико-методологічні основи дослідження соціальної адаптації. Доведено, що успішність соціальної адаптації залежить від ефективності соціального механізму даного процесу, який являє собою систему зовнішніх та внутрішніх регуляторів поведінки суб'єкта в процесі соціальної адаптації.

Базуючись на значному емпіричному матеріалі, проаналізовано структуру регіонального соціального механізму адаптації молоді. Основними елементами цього механізму є культура - суспільні, групові та індивідуальні цінності і норми; агенти адаптації - соціальні інститути (сімейні, освітні, трудові, управлінські та ін.), які сприяють включенню молоді в нове соціальне середовище; умови життєдіяльності; поведінка молоді. Регіональні особливості соціального механізму адаптації молоді формуються під впливом адаптаційного потенціалу молоді регіону і адаптаційної здатності його соціального середовища. В роботі розглянуто також практичні питання регуляції соціальної адаптації молоді, зокрема запропоновано систему управління даним процесом у регіоні, мета якої полягає у максимальному врегулюванні адаптаційного потенціалу молоді з адаптаційною здатністю соціального середовища регіону.

Ключові слова: соціальна адаптація, соціальний механізм адаптації, молодь, адаптаційний потенціал, адаптаційна здатність соціального середовища.

SUMMARY

Shtchudlo S.A. Social mechanism of youth adaptation to market conditions (regional aspect). - Manuscript.

Thesis for the scientific degree of candidate of sociological sciences by the speciality 22.00.07 - sociology of management. - Kharkiv State University.- Kharkiv, 2000.

The thesis is devoted to the study of regional peculiarities of social mechanism of youth adaptation to market conditions. Theoretical and metodological bases of social adaptation research are observed in the work. It has been proved that the progress of social adaptation depends on the effectiveness of social mechanism of this process, which forms the system of inner and outer regulators of individial's behaviour in the course of social adaptation.

On the basis of considerable empiric material the structure of the regional social mechanism of youth adaptation have been analyzed. This mechanism includes the following principal elements: culture - public, group and individual values and standards; agents of adaptation - social (family, educational, labour, administrative and other) institutes, which help the youth to enter into a new social environment; living conditions; youth behaviour.

Practical questions of the regulation of social youth adaptation are also here, among their number the system of management of this process in the region has been suggested. Its aim lies in maximum coordination of adaptational youth potential with adaptational capability of regional social environment.

Key words: social adaptation, social mechanism of adaptation, adaptation potential, adaptational capability of social environment.

АННОТАЦИЯ

Щудло С.А. Социальный механизм адаптации молодежи к рыночным условиям (региональный аспект). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата социологических наук по специальности 22.00.07 - социология управления. - Харьковский национальный университет им.В.Н.Каразина. - Харьков, 2000.

Диссертация посвящена изучению региональных особенностей социального механизма адаптации молодежи к рыночным условиям. Изложено теоретико-методологические основы исследования социальной адаптации. Базируясь на большом эмпирическом материале, проанализировано структуру регионального социального механизма адаптации молодежи и его зависимость от адаптационного потенциала молодежи и адаптационной возможности социальной среды региона. В работе рассмотрены также практические вопросы регуляции социальной адаптации молодежи.

Проблема социальной адаптации является актуальной для всего комплекса наук о человеке и его деятельности. Особенное место она занимает в социологии, так как процесс адаптации важен для гармонического развития человека и общества. Социальная адаптация в работе рассматривается как процесс и результат активного приспособления субъекта (индивида или группы) к новой социальной среде, путем принятия ее ценностей, норм и эталонов поведения.

Успешность адаптации зависит от эфективности социального механизма этого процесса, который представляет собой систему внешних и внутренних регуляторов поведения субъекта в процессе социальной адаптации. Элементами этого механизма являются: культура - общественные, групповые и индивидуальные ценности и нормы; агенты адаптации - социальные институты (семейные, образовательные, трудовые, управленческие и др.), которые способствуют включению молодежи в новую социальную среду; условия жизнедеятельности; поведение молодежи. Ядром социального механизма адаптации молодежи к современным социально-экономическим условиям выступают ценностно-нормативные регуляторы, что определяют отношение к общественным изменениям, выбор стратегии адаптации, формирование сети социальных связей и т.д.

Региональные особенности социального механизма адаптации молодежи формируются под влиянием двух групп факторов: адаптационного потенциала молодежи региона и адаптационной вожможности его социальной среды. В результате проведения исследования подтвердилась гипотеза о том, что в современных условиях социальная адаптация молодежи региона обеспечивается, прежде всего, ее адаптационным потенциалом. Основная роль в этом потенциале принадлежит социально-психологическим ресурсам, которыми молодежь владеет в значительной степени, что дает возможность компенсировать недостаточный уровень других ресурсов (экономических, социальных) и определяет особенности социальной адаптации молодежи по отношению к старшим возрастным группам. Особенное значение в формировании социально-психологических ресурсов принадлежит индивидуальным качествам индивида, которые определяют его активность. Доказано, что для успешной социальной адаптации к постоянно изменяющейся среде, молодежь должна владеть универсальными качествами, которые обеспечат ее активность, ориентацию на инновации, а не заданным набором образцов поведения в конкретной ситуации.

Анализ социально-психологической и трудовой адаптации молодежи показал, что более успешно она адаптируется в социально-психологическом плане. В качестве индикаторов адаптированости субъекта выступают удовлетворенность жизнью в целом и отдельными ее сторонами (работой, учебой, материальным состоянием и др.), положительное отношение к экономическим реформам в Украине, готовность к включению в рыночные структуры, оптимизм во взглядах на изменения в личной жизни и государстве в целом. Результаты исследования свидетельствуют, что в современных условиях молодежь характеризируется переориентацией установок на восприятие новых ценностей, норм и эталонов поведения, но вместе с этим наблюдается неуверенность, нееопределенность во взглядах, амбивалентность сознания, растеряность.