Зайнятість та соціальний захист населення

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Зайнятість та соціальний захист населення

Спеціальність: 08.09.01 - Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика

Токарський Тарас Богданович

УДК 658.310 (477+569,4)

Львів - 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Злупко Степан Миколайович, Львівський державний університет ім. І.Франка, завідувач кафедри.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Пітюлич Михайло Іванович, Ужгородський державний університет, завідувач кафедри;

кандидат економічних наук, доцент Мамчин Мирослава Михайлівна, Державний університет “Львівська політехніка”, доцент кафедри.

Провідна установа: Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України, відділ проблем праці, політики доходів і соціального захисту населення, м. Київ.

Захист дисертації відбудеться “ 9 ” липня 1999р. о 15 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 290026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України.

Автореферат розісланий “8” червня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук Жовтанецький В.І.

Анотації

соціальний зайнятість населення захист

Токарський Т.Б. Зайнятість та соціальний захист населення (на матеріалах України та Ізраїлю). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.09.01. - Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика - Інститут регіональних досліджень НАН України. Львів. 1999.

У дисертації аналізуються проблеми ефективності функціонування системи зайнятості та соціального захисту населення на сучасному етапі на прикладі України й Ізраїлю. Обгрунтовуються сутність, основні компоненти і фактори зайнятості та соціального захисту населення, з урахуванням особливостей розвитку національних економічних систем. Визначено тенденції, засоби, механізми, напрями, шляхи і методи вдосконалення зайнятості та соціального захисту населення з урахуванням соціального досвіду різних країн.

Важливим напрямом удосконалення зайнятості є збільшення інвестицій і створення нових робочих місць, зорієнтованих на динамічні високотехнічні виробництва. Що стосується системи соціального захисту населення, то вона повинна відповідати вимогам ринково-цінових механізмів. Саме це підтверджує дійсність Ізраїлю, досвідом якого доцільно скористатися Україні.

Ключові слова: зайнятість, ринок праці, соціальний захист, міграція, зарплата, добробут, управління, економічна і соціальна політика, економічна система, соціальна адаптація.

Токарский Т.Б. Занятость и социальная защита населения (на материалах Украины и Израиля). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.09.01. - Демография, экономика труда, социальная экономика и политика. - Институт региональных исследований НАН Украины, Львов, 1999.

В диссертации анализируются проблемы занятости и социальной защиты населения на современном этапе на материалах Украины и Израиля. Дана научно-критическая оценка теорий, концепций, отдельных публикаций, относящихся к занятости и социальной защите населения, определены сущность, основные компоненты и тенденции развития занятости и социальной защиты населения с учетом особенностей различных экономических систем, эффективности их функционирования.

Проанализирована взаимосвязь системы занятости с макроэкономической динамикой, раскрыты причины кризисных тенденций в экономике Украины и отражено их влияние на снижение объемов занятости, формирование рынка труда, процессы миграции населения, показана низкая эффективность системы социальной защиты населения. Изучены особенности экономической динамики, развития и регулирования системы занятости, эффективности социальной защиты населения в Израиле. Проведен компаративный анализ системы занятости и социальной защиты населения в различных экономических системах, определены направления использования опыта Израиля в совершенствовании занятости и социальной защиты населения Украины.

Определены причины кризисных тенденций в экономике Украины за период ее государственной независимости, которые являются наследием планово-директивной системы и отсутствием обоснованной стратегии в проведении трансформационно-рыночных преобразований. В этих условиях наметившиеся ранее тенденции приобрели обвальный характер, что при отсутствии необходимых накоплений ограничивало возможности государственных капиталовложений. Что касается приватизированного сектора, то он экономически не способен существенно изменить рост безработицы.

В этом отношении в более выгодном положении находится экономика Израиля, которая благодаря собственным и зарубежным инвестициям демонстрирует постоянное динамическое развитие. Тем не менее экономическое развитие Израиля также сопровождается безработицей.

В диссертации проанализированы условия занятости в Израиле, решение социальных проблем. Показано, что социальная система в рыночной экономике эффективно функционирует в том случае, если она соответствует требованиям рыночных стоимостно-ценовых отношений. Система социальной защиты населения в Украине в этом отношении требует коренного улучшения, приведения ее в соответствие с тенденциями и закономерностями социально-экономических трансформаций в целом.

В соответствии с этим обосновывается то, что система занятости и социальной защиты населения должна решаться комплексно, в органической связи с общим направлением экономического развития страны. Это подтверждает социальный опыт Израиля и Украины.

Ключевые слова: занятость, рынок труда, социальная защита, миграция, зарплата, благосостояние, управление, экономическая и социальная политика, экономическая система, социальная адаптация.

T.Tokarsky. Employment and Social Protection of Population (for example of Ukraine and Israel). - Manuscript.

This manuscript is presented for obtaining candidate's degree on economy. Speciality 08.09.01 - Demography, labour economy, social economy and policy. - Research Regional Institute under the National Academy of Science of Ukraine. Lviv. 1999.

In this research work the problems of effective functioning of employment system and social protection of population in present time are analysed on examples of Ukraine and Israel.

The nature, basic components, employment factors and social protection of population are grounded (proved) taking into consideration the peculiarities of national economic systems. Tendencies, means, mechanisms, trends, ways and methods of improvement the problems of employment and Social protection of population are defined. Generalised experience of different countries is considered.

Increase of investments and creation of new working places oriented on dynamical hightechnic production is a very important trend in improving of employment. As to the system of social protection of market and price mechanisms. That confirms Israel's reality and it will be expediently for Ukraine to make use of this experience.

Key word: employment, labour market, social protection, migration, wages, welfare, management, economic and social policy, economic system, social adaptation.

2.1 Теоретичні основи зайнятості та соціального захисту населення в економіці перехідного періоду

Дана науково-критична оцінка теорій і поглядів на зайнятість і соціальний захист населення в їх історико-логічній послідовності, розкрито сутність і компоненти зайнятості та соціального захисту населення, їх зв'язок з рівнем економічного розвитку і функціонуванням різних суспільних систем.

Концептуальні засади завжди тлумачилися у контексті розвитку суспільства, яке визначало детермінанти зайнятості. Наприклад, в античності з її рабовласницькою структурою погляди мислителів були спрямовані на забезпечення ефективної праці рабів. З переходом від рабовласництва до колонату і кріпосництва середньовічна специфічна думка мала у своїй орбіті селянство, якому відповідали повинності. Поряд з цим виникало ремісництво, яке в містах організовувалося в цехи. Цехова організація ремесла була своєрідною системою зайнятості в середньовічних містах.

Суттєвою прикметою античності й середньовіччя в поглядах на зайнятість була соціальна нерівність, а найголовніше - це відсутність безробіття. Зрозуміло, що в цих умовах проблеми зайнятості не займали постійного місця в економічних поглядах тогочасних мислителів. Теорії меркантилізму, що виникли на етапі зародження торговельно-капіталістичних відносин, також не фіксували своїх поглядів на зайнятість.

З першими проявами циклічності в економічному розвитку і симптомами безробіття інтерес до співвідношення населення, зайнятості та виробництва зростає. Правда, не настільки, щоб набрати гострих форм. Найкращим тому підтвердженням є класична політична економія, представники якої не бачили загрози масового безробіття. Вони вважали, що ринкова економіка володіє внутрішніми законами врівноваження пропозиції та попиту на робочу силу.

Вперше цей оптимізм порушив Т.Мальтус, який вивів закон невідповідності зростання населення законам виробництва. У першій половині ХІХ ст. у країнах Європи соціальна напруга на грунті масового зубожіння настільки зросла, що по суті ні одна течія економічної думки не обминула проблем зайнятості та соціального захисту населення. На цій соціальній базі виникло чимало соціалістичних доктрин, серед яких марксизм підняв проблему безробіття до рівня нездоланної в умовах капіталістично-ринкової економіки.

Зайнятість, безробіття, соціальний захист населення були в арсеналі аргументації необхідності проведення революційного перевороту і побудови соціалізму. В умовах планово-директивної системи в Україні, як і в усьому СРСР, вважалося, що проблем безробіття не існує, з ним покінчено повністю і назавжди. Насправді ж це була ілюзія, бо навіть екстенсивна економічна система не була вільна від безробіття, яке офіційно не визнавалося.

Однак напруженість балансу робочої сили, низька продуктивність праці в країнах соціалістичного блоку спонукали дослідження проблем зайнятості, активізація і спектр яких особливо зростали в останнє двадцятиріччя. У той час в Україні виник ряд науково-дослідних осередків, в яких вивчалися проблеми трудових ресурсів і зайнятості.

Незважаючи на необхідність дотримання одномірних теоретичних засад, спрямованість досліджень на підтримку планово-директивної економічної системи, в окремих з них містилися новаторські положення та наукові ідеї, що виходили за межі офіційної доктрини і вимог. Саме це послужило підмурівком для розгортання досліджень у сфері зайнятості та соціального захисту населення на нових теоретичних та методологічних засадах.

Виходячи з цих засад, у дисертації стверджується, що зайнятість на сучасному етапі повинна бути ефективною і динамічною, відповідати критеріям і вимогам соціально-ринкової економічної системи, враховувати надбання національної економічної культури і мотиваційні механізми. Категорія зайнятості не є абсолютною, а відносною істиною - з погляду стану і завдань не тільки національної економіки, але й окремих регіонів. У цьому зв`язку систему зайнятості окремих країн можна порівнювати, але не ототожнювати. Система зайнятості складається не раптово, а в процесі еволюційно-генетичного розвитку.

Зайнятість - це не тільки наявність роботи, єдність працівника і робочого місця, але й здатність матеріально забезпечити існування людини, її духовно-культурний розвиток. Отже, йдеться не про валове включення працездатного населення в економічний процес, а про можливості реалізації здібностей і прагнень людини.

Це стосується також і соціального захисту населення, зміст якого визначається як рівнем економічного розвитку країни, так і цінностями, якими вона керується. Наприклад, у тоталітарній системі глорифікувалася розподільча рівність, якої ніколи в реальності не існувало. Вона була обтяжена низкою привілеїв державно-партійного апарату при загальній бідності широких верств населення.

У соціально-ринковій системі соціальний захист населення слід тлумачити розширено. Його мірилом має бути не колектив, а індивідуальність, людина, бо вона є критерієм і мірою соціального захисту. Відповідно до того повинна бути перебудована вся система соціального захисту населення, яка має охоплювати в тій чи іншій мірі всі верстви населення протягом усього життя.

У сучасних умовах спектр соціального захисту населення значно розширився, зокрема, у зв'язку з погіршенням довкілля, яке особливо дошкульно позначається на житті людей в Україні. Вступ у постіндустріальну цивілізацію відповідно актуалізував і загострив проблеми соціального захисту населення, які досі тлумачилися звужено, маючи на увазі пенсіонерів, непрацездатних і т.п. Насправді спектр соціального захисту значно ширший, він особливо тісно пов'язаний із зайнятістю, яка, у свою чергу, перебуває у взаємозалежності з розвитком соціальних, економічних, екологічних та науково-технічних основ життєдіяльності населення.

2.2 Зайнятість і соціальний захист населення в Україні

З'ясовується динаміка зайнятості, її структура і параметри, формування ринку праці та його регулювання, заробітна плата і соціальний захист населення, роль зовнішньої міграції в окреслених процесах. В Україні дані процеси характеризуються спадними тенденціями, що породжені кризою суспільної системи, які найдошкульніше позначаються у сфері економіки, яка охоплює потреби та інтереси широкого загалу. На тенденціях спаду в економіці України позначилися дві групи причин: по-перше, обтяжливі наслідки планово-директивної системи; по-друге, - наслідки непродуманого реформування тоталітарної економіки в соціально-ринкову. Це, відповідно, також позначається на спадності динаміки зайнятості в Україні, що видно з даних, наведених на рис. 1.

Наведені дані свідчать про постійне зменшення кількості зайнятих в Україні, яка становить зараз 21,5 млн. чоловік. Зменшення кількості зайнятих супроводжується збільшенням безробіття, рівень якого за офіційними статистичними даними на кінець 1998 року склав по Україні 3,1%.

Рис. 1. Зайнятість в економіці України у 1985-1998 рр.1¹ Квартальні передбачення. - К., 1997. - груд. - С. 73. (млн. чоловік)

Правда, статистичні дані не враховують значного прихованого безробіття, яке, згідно з експертними оцінками, сягає кількох мільйонів чоловік, а рівень безробіття за даними міжнародної статистики сягає за 11 процентів. Крім того, статистика не має точного обліку зовнішньої міграції в загальнонаціональному і регіональному розрізах. Конкретні дослідження свідчать, що в зовнішній міграції беруть участь економічно активні та молоді покоління людей. Це призводить до втрати національного трудового потенціалу і при спадних природних приростах населення спричиняє його постаріння, з яким пов`язані всі інші негативні прояви демопроцесу і соціального захисту населення.

З наведеного випливає і тенденція до вирівнювання пенсій, що з економічного і соціального погляду є шкідливим явищем. Своєрідна пенсійна зрівнялівка нівелює роль трудового внеску в розвиток економіки, не враховує професійний, інтелектуальний вклад людини, не враховує мотиваційні сторони людської діяльності, що породжує безвідповідальність, хаос та наявні соціально-економічні наслідки.

У цих умовах проблеми зайнятості, створення додаткових робочих місць, підвищення заробітків, проведення ефективного соціального захисту населення набирають ознак національної безпеки країни, виходять за межі часткових економічних і соціальних заходів. Незважаючи на це, розуміння даних проблем на рівні вказаної значимості ще не проникло в усі відповідальні за стан у державі служби і структури. Так, рівень зарплати хоч в останні роки і дещо зріс, але залишився одним із найнижчих у Європі. Це ж стосується і пенсійного забезпечення, виплат багатодітним сім`ям, стипендій і т.п.

Водночас потрібно відзначити, що Україна належить до країн з найбільшою питомою вагою пенсіонерів у структурі населення. Кількість пенсіонерів в Україні в 1997 році сягала майже 14,5 млн. чоловік, або на 1000 чоловік припадало 286 пенсіонерів, тобто майже третина всіх мешканців держави.

Що стосується середнього розміру пенсій, то він має такі особливості:

Таблиця 1 Середній розмір місячної пенсії (на початок року, грн.)

Наведені у табл. 11¹ Статистичний щорічник України за 1996 рік. - К., 1997. - С. 129. дані свідчать про низьку купівельну спроможність, а отже, і соціальну незахищеність пенсіонерів різних категорій. У зв'язку з цим пенсійне і соціальне забезпечення в Україні вимагає докорінного поліпшення, основою якого є підвищення ефективності економіки і перебудова самої пенсійної системи в усіх її вимірах. У цьому напрямі здійснюються окремі заходи українського уряду, але вони поки що не є достатньо ефективними. У сфері соціального захисту населення потрібна докорінна перебудова насамперед у напрямі широкого використання вартісно-цінових механізмів і ліквідації зрівнялівки, використання досвіду країн з розвинутою ринковою економікою. Необхідно відзначити, що на даному етапі при розробці державних заходів соціального захисту населення позитивним лишається те, що вони щоразу є об'єктом цілеспрямованої політики Української держави. Про це свідчить як уже згадувані Укази Президента України, так і схвалені ним “Основні напрями соціальної політики на 1997-2000 роки”, інші важливі документи і проекти, спрямовані на створення належних соціальних та економічних умов життєдіяльності, забезпечення спокійної старості. .

2.3 Зайнятість і соціальний захист населення в Ізраїлі

З'ясовані основні параметри зайнятості та ринку праці, зв'язок рівня заробітної плати з економічним розвитком країни, розкривається система соціального захисту населення, напрями її вдосконалення, механізми соціальної адаптації іммігрантів, роль останніх у забезпеченні якості зайнятості.

Проблеми зайнятості та соціального захисту населення турбують зараз усі країни або більшість з них незалежно від рівня економічного розвитку. Це стосується й Ізраїлю, економічні й соціальні умови якого багато в чому відмінні від українських. Передусім це країна не спадної, а зростаючої макроекономічної динаміки, що відповідно визначає вектор зайнятості та соціального захисту населення. Це яскраво видно з наведених у табл. 2 даних. Звіт торгово-економічної місії України в Ізраїлі за 1996 рік. - Тель-Авів, 1996. - 14 с.

Таблиця 2 Динаміка економічного розвитку і зайнятості в Ізраїлі (1992-1996 рр.)

Наведені дані свідчать, що ВВП в Ізраїлі у 1992-1996 рр. зріс у порівняльних цінах більш, ніж на 50 %, а його середньорічні темпи становили 6-7 %. За той час зросла кількість зайнятих з 1851 тис. до 2158 тис. чоловік, постійно підвищувалася місячна заробітна плата. Згідно з даними за 1995 р., в Ізраїлі проживало 1503 тис. чоловік і 799 тис. жінок віком від 15 до 69 років, середньорічний приріст у 1965-1995 рр. становив 3,23%, а у 1995-2025 рр. становитиме 1,28%. Трудова активність у віці від 15 до 69 років становить у чоловіків 84%, у жінок - 44%, а у молоді віком від 10 до 19 років відповідно 17 і 9%. В сільському господарстві Ізраїлю зайнято 5,3%, у промисловості - 8,3%, у сфері послуг - 86,4%.1¹ Отчет о мировом развитии, 1995. Трудовые ресурсы и глобализация экономики. Всемирный банк. 1995. - С. 167,169. Наведені дані вражають високою питомою вагою зайнятих у сфері послуг, що характерно для країн з розвинутою і ефективною економікою. Все це позитивно характеризує економічні та соціальні процеси значною мірою завдяки зростанню інвестицій.

Звичайно, в Ізраїлі, як і в Україні, має місце безробіття. В окремі періоди (1991-93 рр.) рівень безробіття сягав понад 10%. Останнім часом безробіття сягає 6-8% при зростанні попиту на робочу силу, зокрема програмістів. Ускладнюється ізраїльський ринок праці напливом мігрантів, у тому числі з України.

Про рівень безробіття в Ізраїлі, порівняно з іншими країнами, можна судити з рис. 2.

Рис. 2. Рівень безробіття в деяких державах (1994-1996 рр.), (%)

Для Ізраїлю характерна динаміка усіх економічних показників у бік зростання (ВВП, зайнятості, зарплати, пенсійного забезпечення і т.п.). Це можна проілюструвати графічними і статистичними даними.

Рис.3. Динаміка реальної заробітної плати в громадському (державному) і приватному секторах (1989-1996 рр.).

З наведеного графіка видно, що в промисловому секторі економіки Ізраїлю заробітна плата в 1989-1996 рр. значно зросла, тоді як у приватному вона до 1991 р. знижувалася і після того, піднімаючись, ніколи не спадала до попереднього рівня. Очевидно, держава тут спричинилася до поліпшення становища працівників, зайнятих і у сфері приватного сектора.

В Ізраїлі має місце різниця щодо оплати праці не тільки у сферах господарської діяльності, в приватному і державному секторах, але й стосовно працівників різних вікових категорій. Так, наприклад, дорослі одержують вищу заробітну плату, ніж молоді працівники. Це показано в табл. 3, згідно з даними якої місячна, денна і погодинна заробітна плата дорослого працівника набагато вища, ніж неповнолітнього. Щоправда, останній також одержує порівняно високу заробітну плату.

Таблиця 3 Величина заробітної плати робітників різних вікових категорій (кінець 1996 року, у шекелях)

Диференціація у винагороді - це характерна ознака ізраїльської системи розподілу на будь-якому рівні та в будь-якій формі. Йдеться насамперед про найменш матеріально забезпечених людей: інвалідів, пенсіонерів, учнівську молодь, а також про мігрантів, завдяки яким Ізраїль поповнює свій трудовий потенціал.

З наведених у табл. 4 даних видно, що, наприклад, ступінь пенсійного забезпечення за інвалідністю особливо диференційований.1¹ Слово инвалида войны. Иерусалим. - 1995. - №11. - С. 198; 1997. - №160. - С. 50.

Крім пенсій, інваліди та інші категорії малозахищених верств населення мають усілякі пільги. Це однак не означає, що в Ізраїлі відсутня бідність. У деяких містах і місцевостях вона доволі висока. Проблеми бідності вносять напругу в ринок праці, соціальний захист населення та дотичні їм явища (зокрема, зовнішня міграція, інтенсивність якої зросла після розпаду СРСР). Протягом 1989-1997 рр. до Ізраїлю прибуло з країн СНД 720 тис. чоловік. Приблизно 300 тис. вихідців з України - це важливий чинник україно-ізраїльської співпраці. Мовна близькість, культурна комплементарність, обмін інформацією, продовження традицій, готовність до співпраці - все це зближує Україну та Ізраїль на грунті зайнятості й соціального захисту населення.

Ізраїльський уряд намагається створити належні умови для соціальної адаптації репатріантів. Крім різного роду допомог, для репатріантів створюють відповідні програми з метою ефективного використання освітнього і фахового потенціалу мігрантів. Саме тому в Ізраїль прибувають кваліфіковані працівники тисячами легальним і нелегальним шляхом. Це потужна сила економічного зростання.

Таким чином, зайнятість і соціальний захист населення є підсистемами економіки, динамізм якої задає параметри добробуту. Цим насамперед пояснюється краще налагоджена система зайнятості та соціального захисту населення в Ізраїлі, ніж в Україні.

Висновки

Проведені наукові дослідження дозволяють зробити відповідні узагальнення, висновки і пропозиції, які мають теоретичне і прикладне значення. Вони зводяться до наступного:

1) Економічна наука, соціологія, право та інші галузі знань, пов'язані з людинознавством, покликані активніше, масштабніше і прискіпливіше розробляти питання зайнятості та соціального захисту населення в різних економічних системах з метою узагальнення досвіду окремих країн у галузі соціальної політики. Така необхідність випливає як із актуальності проблеми, так і зі стану її вивчення. Науково-критична оцінка окремих публікацій, інших видів інформації свідчить, що проблеми зайнятості і соціального захисту вивчаються недостатньо, з частим використанням матеріалістичних теоретичних детермінацій одномірності соціально-економічних категорій, що перешкоджає поглибленому розумінню проблеми в усій її складності та динаміці. Продуктивність порівняльно-системних досліджень засвідчує матеріал даної дисертації.

2) Поняття зайнятості та соціального захисту населення, як і всі інші соціально-економічні категорії, є відносними, їх зміст і сутність розкриваються через особисту поведінку та функціонування економічних систем. Одні сподіваються на державу, інші більше виявляють економічної самочинності.

Порівняння двох країн з однаковими і водночас різними за напругою проблемами зайнятості та соціального захисту населення є новаторським, а тому науково і практично цінним. Чим більше країн буде піддано такому порівняльному аналізу, тим вагомішим стане внесок у науку, з'являється можливість відобразити все різноманіття важливих процесів. Це має значення не тільки з погляду інтеграційного розвитку, а й з погляду його різноманіття, в якому міститься джерело загальноцивілізаційного поступу.

3) Найнадійнішим гарантом соціальної захищеності населення, як засвідчує вивчення досвіду Ізраїлю, є ефективність функціонування економічної системи, бо саме економіка визначає межі матеріального добробуту. Зайнятість, яка лежить в основі економічного зростання, є засобом і формою соціального захисту населення. Через те динаміка, масштаби, ефективність зайнятості визначають і характер соціального захисту населення. Звідси випливає, що в Україні необхідно стимулювати економічний розвиток, здійснювати активну інвестиційну політику, зокрема на стратегічних напрямах з найвищою ефективністю.

4) З погляду теорії систем, економіки України та Ізраїлю характеризуються відмінними ознаками, хоч і не позбавлені спільних рис. Так, економіка України обтяжена, як і все суспільство, колоніально-імперською спадщиною, що позначилося на зруйнуванні не тільки економіки, але і економічної свідомості. Постійне зниження обсягів і ефективності зайнятості в таких умовах неминуче, а ефективність соціального захисту населення мінімальна. Щоб вийти з цієї ситуації, потрібно рішучіше проводити економічні реформи і формувати динамічну національну економіку.

5) Вдосконалення системи зайнятості властиве динамічній економіці, яка характерна для Ізраїлю. Якщо з України намагаються експортувати капітал за кордон, а зарубіжні капітали використовуються часто не за призначенням, поза сферою виробництва, то в Ізраїль вливаються великі суми зарубіжних капіталів, що є джерелом економічної макродинаміки. Вони дозволяють створювати додаткові робочі місця, а це у свою чергу веде до розширення зайнятості із урахуванням її селективності та ефективності. Цим досвідом має скористатися Україна, щоб підняти свій рейтинг в зовнішньоекономічних зв'язках, залученні іноземного капіталу, для чого необхідно удосконалити правове поле, соціально-економічні механізми, перебудувати на їх основі всю систему економічних і соціальних відносин та зокрема фінансово-кредитну, податкову і цінову політику і політику залучення іноземного капіталу.

6) Селективність врегулювання зайнятості з урахуванням сегментації загальнонаціонального та регіонального ринків праці повинна стати важливою складовою соціальної політики держави, що підтверджується досвідом Ізраїлю. В Україні, процеси безробіття в якій наростають, не створено належне конкурентне середовище на ринку праці. Цей факт має різні причини, в тому числі й те, що для багатьох працівників, сформованих у період попередньої системи, властива позиція соціальної безініціативності, звичка діяти під впливом зовнішніх команд. Ця ознака властива мігрантам в Ізраїлі, який прагне активізувати їх діяльність.

7) Головним суб'єктом економічного зростання є людина, її якісні ознаки. Мудрість держави полягає в тому, наскільки вона вміє скористатися потенціалом кожного свого індивідуума. Проведений аналіз, порівняння систем зайнятості та соціального захисту в обох країнах свідчать, що з цим завданням успішніше справляється Ізраїль, залучаючи до активнішої діяльності як своїх громадян, так і іммігрантів-репатріантів, серед яких вражає висока питома вага першокласних спеціалістів. Ізраїльський уряд, різні громадські організації, проекти і фонди зорієнтовані на якомога повніше використання потенціалу людей, репатріантів у корисній для держави справі. В Україні також повинні діяти система захисту ринку праці, спеціальні програми і фонди зайнятості. Доцільно в кожному регіоні обласного рівня, містах і адміністративних районах розробляти цільові комплексні програми підвищення якості життєдіяльності населення, приділивши особливу увагу соціальному захисту вразливих верств населення: пенсіонерів, інвалідів та дітей. Ці питання повинні знайти відображення і втілення в Програмі "Україна - 2010” через розробку конструктивних пропозицій і напрямів в сфері зайнятості, пенсійного та інших видів соціального забезпечення, допомоги по державному соціальному страхуванню, допомоги сім'ям з дітьми, забезпеченню пенсійних витрат та соціальних гарантій в галузі охорони здоров'я, освіти і в культурі.

8) В Ізраїлі патерналістські функції держави добре регламентовані саме з державницьких позицій, що може бути прикладом для наслідування. Особливо це потрібно в Україні, де під різними приводами здійснюються суперечливі й малоефективні соціальні заходи, які шкодять консолідації суспільства, наслідки чого негативно позначаються на економічному зростанні, функціонуванні системи зайнятості та соціальному захисті населення. Ізраїльський уряд дбає про корінних мешканців. Він розглядає зайнятість і соціальний захист своїх мешканців через призму зміцнення основ незалежності держави. Це стосується бюджетної, зарплатної та іншої політики країни, яка орієнтується на цінності третього тисячоліття. В Україні для застосування ізраїльського досвіду є великі резерви, але в цьому напрямі мають узгоджено діяти всі гілки влади і суспільство в цілому. З цією метою необхідні державотворчі завдання і заходи мають бути домінуючими над усіма іншими.

9) Всі елементи зайнятості, трудових відносин, соціального забезпечення в Ізраїлі мають вартісно-ціновий зміст і тим самим відповідають природі соціально-ринкової економічної системи. В Україні система зайнятості та система соціального захисту населення у правовому забезпеченні, а ще більше в економічному, будується на натуралістичних, а не цінових засадах. Тим самим вони суперечать ринковим критеріям, не можуть бути ефективними ні для окремих громадян, ні для економічного і суспільного поступу взагалі. Це означає, що розширено трактована система соціального захисту населення, яка включає і відносини зайнятості, вимагає в Україні докорінного вдосконалення передусім у напрямі пристосування до завдань розбудови національної соціально-ринкової економіки. Для цього потрібно всіляко стимулювати створення нових робочих місць, культивувати підприємництво і самозайнятість, докорінно перебудувати систему соціального захисту населення, пристосувавши її до вимог соціально-ринкової економіки і засад соціальної справедливості.

Список опублікованих автором праць за темою дисертаційної роботи

1. Злупко С.М., Токарський Т.Б. Україна та Ізраїль: зайнятість і соціальний захист населення. - Львів: ІРД НАН України, 1999. - 138 с.

Особистий внесок автора: обгрунтування сутності зайнятості та соціального захисту населення, дослідження їх особливостей в Україні та Ізраїлі.

2. Трудовий потенціал, зайнятість і ринок праці / М.І.Долішній, С.М.Злупко, Т.С.Злупко, Т.Б.Токарський. - Львів: ІРД НАН України, 1997. - 340 с.

Особистий внесок автора: обгрунтовано роль національної господарської культури в організації зайнятості, її адаптації до новітніх технологій і ринкових механізмів, у формуванні мотивації до праці в динамічній економіці.

3. Токарський Т.Б. Зайнятість і соціальний захист населення (на прикладі Ізраїлю) // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 1997. - №3. - С. 96-102.

4. Токарський Т.Б. Зайнятість, зарплата і соціальний захист населення (регіональний аспект) // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 1997. - №4. - С. 73-81.

5. Токарський Т.Б. Зайнятість і ринок праці в Ізраїлі // Командор. - 1999. - №2. - С. 16-20.

Размещено на Allbest.ru