Формування і функціонування сучасної іранської сім’ї як соціального інституту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування і функціонування сучасної іранської сім'ї як соціального інституту

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. На сьогодні сім'я складає вагому ланку в ланцюгу соціального буття. Сім'я є вагомою основою держави. Вона об'єднує подружжя та їх нащадків. У сім'ї окрема особистість, поступаючись деякими своїми особливостями, входить в якості члена в певну цілісність. Життя сім'ї пов'язане з статевим і віковим розподілом праці, веденням домашнього господарства, взаємною допомогою людей у побуті, інтимним життям подружжя, продовженням роду, а відповідно, відтворенням народу, вихованням нового покоління, а також з моральними, правовими і психологічними відносинами. Сім'я є вагомим інструментом становлення особистості - саме тут дитина вперше включається в суспільне життя, засвоює його цінності, норми поведінки, способи мислення і мову. Інакше кажучи, сім'я - це школа виховання, передачі життєвого досвіду, життєвої мудрості.

Сім'я, як єдиний і всезагальний інститут, з давніх-давен існував у житті різних доісторичних народів. Вона з'явилась ще в часи відсутності держави, релігії та інших соціальних інститутів, що централізують і управляють діяльністю людини. Не дивлячись на різноманітні проблеми, сім'я залишилася життєдіяльною, тому що в цьому інституті більшою мірою і якісніше, ніж в інших інститутах, задовольняються вербальні потреби людини.

Відносини людини і форми сімей на різних територіях і на різних етапах історії відрізняються між собою. Слід зазначити, що в будь-якому часовому і у територіальному просторі форма кожного соціального інституту (в тому числі й сім'ї) утворюється в результаті перетинання загальних людських потреб з визначеними обставинами, в яких існує суспільство. При зміні потреб і умов форми сім'ї змінюються, тобто зміна вербальних потреб суспільства спричиняє зміну форми сім'ї. Враховуючи цей взаємозв'язок, можна встановити причини існування різних форм сімей в історії людства і механізми їх змін.

Актуальність теми даного дослідження пояснюється, перш за все, об'єктивним станом соціальної структури іранського суспільства, масштабом тих перетворень, які відбулися за останні десятиліття і які призвели до якісної трансформації всієї соціально-політичної системи. З другої половини ХХ-го століття і в іранському суспільстві також здійснюється ряд глибинних різнобічних перетворень (соціокультурних, політичних і т. інш.). Зміст цих перетворень складається з двох компонентів, по-перше, розвитку іранського суспільства в процесі модернізації і індустріалізації до революції 1979 р., а по-друге, відродження і посилення релігійно-традиційних цінностей після революції 1979 р. Показники загальної орієнтації соціуму перед і після революції 1979 р. характеризують іранське суспільство як таке, що перебуває в перехідному, нестабільному періоді. В цей період суспільні норми, цінності і навіть соціальні інститути суспільства перебували в стані різноманітних змін. Змінилася структура, установки, норми і функції головних соціальних інститутів іранського суспільства. Інститут релігії, виходячи із свого попереднього маргінального стану, піднявся на вершину соціальної вертикалі. Інститут держави об'єднався з інститутом релігії. Цей процес зайшов настільки далеко, що інститут релігії здійснював регламентацію та контроль установок і функцій політичного інституту. Структурні перетворення останніх десятиліть вплинули також на зміни навчальних стратегій, установок і програм по відношенню до інституту освіти. Інші соціальні інститути також були відзначені потоком вищеназваних соціальних перетворень. Тому головним в цьому дослідженні є аналіз впливу умов перехідного періоду країни на інститут сім'ї, змін її форм, структури, загального статусу, внутрішньосімейних ролей і відносин.

Актуальність аналізу проблем сучасної сім'ї в Ірані зумовлюється тим, що, не дивлячись на значущість інституту шлюбу і сім'ї в іранському суспільстві, він практично не привернув достатньої уваги дослідників. Окремі соціологічні дослідження, які вивчали проблеми інституту сім'ї, складають незначну частину наукової літератури Ірану.

Враховуючи потреби сучасного іранського суспільства і можливості сучасної соціологічної теорії, перед нами виникає наукова проблема: невідповідність між необхідністю мати науково обгрунтовану картину особливостей процесу формування і функціонування сучасної іранської сім'ї як соціального інституту і недостатністю узагальнення існуючого, вже накопиченого соціологами, істориками, економістами теоретичного і емпіричного матеріалу з даної проблематики, а також аналізу і методологічного обґрунтування існуючих теорій і концепцій та застосування їх до іранської реальності.

Ступінь наукової розробленості проблеми. Вивчення проблем сучасної сім'ї в Ірані повинно проводитись з врахуванням достатньої і достовірної інформації з різних аспектів сімейного способу життя в історії і сучасному Ірані. При цьому слід вказати на неоднорідність якості і кількості наявної інформації. Наприклад, в доісламський період інформації про іранську сім'ю було значно більше, ніж в ісламський період.

На сьогодні при вивченні деяких характеристик, особливостей сімейного життя (демографічних, економічних) державні статистичні дані багатші і достовірніші, ніж результати малочисельних соціологічних досліджень.

При розгляді проблеми іранської сім'ї в доісламському періоді (до половини VII-го ст.) зустрічається кілька вітчизняних і зарубіжних досліджень. Серед таких досліджень можна виділити книгу «Права жінок у правовій системі Сасанідів» німецького сходознавця Крістіана Бартоломе. В ній Бартоломе викладає кілька Сасанідських законів про громадянські права в іранському суспільстві в часи Сасанідів (III-VII ст.), наприклад, право і частка, що припадає особі від колективного спадку, право всиновлення в сім'ї, права особи в сім'ї і т.інш. У книзі «Віс і Рамін» Фахра Горганія описуються традиції, звички ритуали сімейного життя людей стародавнього Ірану, зокрема, традиція шлюбу з близькими родичами, особливості шлюбної церемонії тощо. Іншим цінним джерелом з сімейного життя Сасанідського періоду є дослідження професора А. Мазахері під назвою «Іранська сім'я в доісламський період». На основі вивчення історичних документів Мазахері аналізує стародавні іраномовні тексти, документи, досліджує висхідні пункти формування сімейної групи, докладно розглядає закономірності і особливості сімейного життя іранського суспільства саме в період панування династії Сасанідів (III-VII ст.) на території Ірану. Значення його книги полягає в тому, що вона вважається першою серед соціологічної літератури Ірану, яка розглядає іранську сім'ю з наукової точки зору.

Інше джерело, в якому науково досліджена проблема іранської сім'ї, опубліковане на початку 1970-х років під назвою «Конструкція сім'ї і родини в Ірані». В даній книзі іранський соціолог Джамшід Бехнам вперше здійснює спробу класифікувати деякі види сімей у міському і сільському середовищах країни, зосереджує увагу на ролі і впливові сімей і родинних сетів на екологічні аспекти соціального життя іранського суспільства. Згідно Бехнаму, в Ірані до початку XX-го століття, родинні сети знаходились у визначених кварталах жилого середовища і після весілля, діти, які залишили батьківський дім, часто не залишали свій квартал. Бехнам, підкреслював важливу роль сімейних сетів в формуванні особливих жилих кварталів, звертав увагу на те, що родинні сети володіли визначеною місцевою наступністю, стабільністю та називали квартали своїм ім'ям. На його думку, в Ірані цей феномен сьогодні більше не зустрічається.

Серед сучасних іранських соціологів, які вивчають проблеми сім'ї, слід назвати Шахла Езази, доктора соціологічних наук із Віденського університету (Австрія). В своїй роботі «Соціологія сім'ї з врахуванням ролі, структури і функції сім'ї в сучасний період» Езази описує ряд загальних теоретичних поглядів щодо нуклеарної і розширеної сім'ї, проблеми соціалізації в сім'ї. Але автор лише частково зупиняється на проблемі іранської сім'ї. Крім того, в соціологічному дослідженні Манучехра Мохсені, доктора соціологічних наук і професора Тегеранського університету, виданому в 1995 р. під назвою «Вивчення соціокультурних поглядів, переконань і вчинків», аналізується думка міських жителів країни з деяких сімейних питань, таких як, наприклад, оптимальний шлюбний вік, віковий інтервал між подружжям в момент вступу в шлюб, оптимальна кількість дітей в сім'ї, думки з приводу фамільної моделі шлюбу, з прийняття головних рішень в іранській сім'ї. Іншим ґрунтовним джерелом при аналізі соціодемографічних і економічних аспектів сучасної іранської сім'ї є статистична інформація щорічників Ірану (1956-2001 рр.), виданих Національним Центром Статистики Ірану (ЦСІ) і Національною Організацією Реєстрації Стану Громадян Ірану (ОРСГІ). Список джерел дисертаційної роботи охоплює і ряд деяких інших книг, статей, опублікованих результатів дослідження.

Мета і завдання дослідження. Метою даного дослідження є виявлення особливостей процесу формування і функціонування сучасної іранської сім'ї як соціального інституту.

Для досягнення поставленої мети необхідно розв'язати наступні завдання:

описати історико-соціальний процес виникнення і розвитку сімейного життя на території сучасного Ірану в періоди бронзового - початку залізного віків;

проаналізувати процес формування сім'ї як соціального інституту на території сучасного Ірану, починаючи з розпаду племінної структури до ІІІ ст. н. е.;

здійснити порівняльний аналіз селянської моделі сім'ї в Ірані і Європі в період середньовіччя;

проаналізувати процес нуклеарізації і демократизації іранської сім'ї в часи Сасанідів;

здійснити соціологічний аналіз етнодемографічних характеристик сучасної іранської сім'ї в контексті соціально-демографічних перетворень з врахуванням регіонального розподілу іранських сімей;

проаналізувати іранську специфіку шлюбного віку для представників чоловічої та жіночої статі і реальні вікові категорії тих, хто бере шлюб у місті та селі з врахуванням рівня абсолютної самотності серед чоловіків та жінок і рівня поширеності шлюбу серед чоловіків і жінок;

проаналізувати соціальні особливості шлюбної ситуації в сучасному Ірані в контексті регіонального розподілу зростання шлюбів і розлучень для міста і села;

здійснити соціологічний аналіз типології сімейної структури в Ірані за критерієм сімейної влади, за чисельністю партнерів в сім'ї, за чисельністю дітей, за ознакою «повна» і «неповна» сім'я;

проаналізувати типові форми сучасної сім'ї в Ірані базуючись на функціональному підході Т. Парсонса щодо форми сім'ї в індустріальному суспільстві, розкрити регіональні особливості міської, сільської і кочової сім'ї в сучасному Ірані;

проаналізувати соціально-економічні характеристики сучасної іранської сім'ї з врахуванням статусного простору сімей, соціальної мобільності і відтворення статусів в сім'ях Ірану;

проаналізувати іранську специфіку сімейної влади, лідерства і розподілу ролей в сім'ї;

розкрити роль держави і соціальних інститутів в розвитку сім'ї і сімейної політики в Ірані.

Об'єктом дослідження є сучасна іранська сім'я як соціальний інститут.

Предметом дослідження є своєрідність формування і функціонування сучасної іранської сім'ї як соціального інституту під впливом соціальних, соціально-економічних, політичних, релігійних особливостей розвитку Ірану.

Теоретико-методологічна основа дослідження. Дослідження теми дисертації здійснюється в межах функціоналістської теорії, яка більше ніж інші теорії (інтеракціонізм, структуралізм, тощо) відповідає консервативності історії розвитку інституту сім'ї в Ірані. Згідно функціоналізму в доіндустріальному або традиційному суспільстві, переважаюча форма сім'ї була розширеною і сім'я здійснювала різні функції, а в сучасному суспільстві, сім'я є нуклеарною і втрачає більшу частину своїх попередніх функцій.

Таким чином, розкриття теми дисертаційної роботи здійснюється, перш за все, у межах, характерних функціоналістській теорії. Враховуючи поставлені мету і завдання дослідження, методологічно можемо охарактеризувати рівень даного дослідження в якості пошукового (explorative research) і описового (descriptive research). Це означає, що дослідження, застосовуючи наукові методи, прагне виробити достовірні, систематичні знання про процес формування і функціонування інституту сім'ї в Ірані (пошукове), також робить спроби описати і окреслити особливості інституту сім'ї в сучасному Ірані (описове). Розглядаючи частоту повторення визначених соціальних явищ і пов'язаних з ними сімейних змін в іранській сім'ї, автор досліджує інтенсивність, спрямованість, взаємозалежність і взаємовідносини між групами цих змін. У цьому випадку, не дивлячись на відсутність відповідних гіпотез, дослідження наближається до рівня пояснювального вивчення (explanatory research), тобто з'ясування запитів типу «чому?» через аналіз взаємовідношення між залежними і незалежними змінними. Саме в таких випадках соціологічні теоретичні моделі і межі допомогли автору пояснити деякі нез'ясовані аспекти проблеми, що розглядаються.

У контексті даного дисертаційного дослідження доречною виявляється думка професора соціологічних наук із Колумбійського університету Теодора Капло про типи соціальних досліджень:

соціальна історія (вивчення соціального явища, пов'язаного з минулим за допомогою аналізу документів);

соціальна статистика (аналіз кількісних показників, вимірюємо на макро рівні);

соціографія (вивчення ряду кількісних і якісних аспектів проблеми, але на мікро рівні);

типологія (вивчення з метою категоризації проблеми, що розглядається, з врахуванням конкретної реальності);

вивчення з метою досягнення моделі відношення між змінними (вивчення з метою пізнання причин і факторів виникнення того чи іншого явища);

вивчення на основі даних моделей відношення між змінними (вивчення і аналіз проблеми на основі назначених моделей відношень).

Враховуючи класифікацію Капло відносно популярних типів соціального аналізу з одного боку, і поставлені завдання дисертаційної роботи з іншого, автор пропонує відповідні форми, типи аналізу для розв'язання дисертаційних завдань: 1. «Соціальна історія + соціографія»; 2. «Соціальна історія + соціографія»; 3. «Типологія»; 4.

«Аналіз з метою досягнення моделі відношення між змінними»; 5. «Соціальна статистика + соціографія»; 6. «Соціографія»; 7. «Соціальна статистика»; 8. «Типологія»; 9. «Аналіз відношення між змінними на основі даних моделей»; 10. «Типологія + соціографія». 11. «Аналіз відношення між змінними на основі даних моделей»; 12. «Соціографія».

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань дослідження в якості основних були обрані наступні методи дослідження: аналіз літературних джерел, вивчення документів, лонгітюдний аналіз і порівняльний аналіз, спостереження. Спосіб збору інформації включав звертання до літератури сімейної тематики в Ірані, з історії, антропології і соціології, публікацій результатів останніх соціологічних досліджень, державних статистичних даних, регулярних загальних переписів населення, офіційних документів, матеріалів музеїв, біографій та інших джерел, які стосуються проблеми, що розглядається.

Наукова новизна одержаних результатів:

вперше здійснено систематичне (цілісне) соціологічне визначення сучасної іранської сім'ї, де вона інтерпретується в контексті соціальних змін, характерних для традиційного суспільства в період його трансформацій;

вперше охарактеризована позиція сучасної іранської сім'ї в соціальному просторі. Показана первинна значимість шлюбно-сімейних відносин в сучасному іранському суспільстві, в якому домінуючими нормами та цінностями залишається соціальна сутність сім'ї, фамільна організована модель шлюбу;

запропонована соціологічна модель іранської сім'ї, яка включає типові сімейні ролі, модель владних відносин, систему соціальних статусів. Іранська сім'я в своєму історичному розвитку виробила модель ендогамного шлюбу, який посилюється значимістю родинних зв'зків і транслює патріархальну систему відносин влади в чіткому розподілі сімейних ролей за статтю та віком;

уточнені особливості динаміки сучасної іранської сім'ї. Доведено, що в процесі свого розвитку іранська сім'я змінювалася за своїми кількісними показниками: зменшилась народжуваність, піднявся вік вступу в шлюб, відбулася фіксація моногамії, отримала розповсюдження нуклеарна форма сім'ї, - та вона залишилась стабільною за якісними характеристиками;

отримали подальший розвиток положення функціоналістської моделі сім'ї Т. Парсонса в застосуванні їх до традиційного суспільства неєвропейського зразка. Показано функціонування моделі розподілу сімейних ролей на чоловічу авторитетно-інструментальну та жіночу підкорінно-виразну для сучасних іранських сімей;

виявлені тенденції сімейної політики в Ірані за останні 30 років. (До ісламської революції і після, та нова сімейна політика на фоні зовнішніх та внутрішніх перебудов.).

Практичне значення дисертації. Результати дослідження можуть бути використані при викладанні соціології, демографії, психології, історії в лекціях з проблем сім'ї, а також, в якості теоретичних і методологічних основ конкретно-соціологічного аналізу іранської сім'ї. Результати даного дослідження забезпечують сприятливі умови для майбутніх досліджень на основі лонгітюдного аналізу. Результати дослідження відносно збільшення соціальної дистанції і соціального «дна» країни можуть бути використані державними службами Ірану, які опікуються питаннями сімейних відносин, для усунення можливих соціальних проблем найближчого майбутнього.

Особистий внесок здобувача. Особисто дисертантом здійснено соціологічний аналіз механізму нуклеаризації і демократизації іранської сім'ї до VII ст., тобто до появи мусульманської культури на території Ірану. Вперше здобувачем порівнювалась структура і форма стародавньої іранської сім'ї з деякими моделями сімейного життя в середньовічній Європі. Проаналізовані механізми розповсюдження феномену «організований шлюб» в Ірані після VII ст. під впливом мусульманської культури. Автором здійснений аналіз динаміки соціально-демографічних змін, виділені соціокультурні фактори стабільності інституту сім'ї і шлюбу в країні. Розроблена і реалізована автором схема повного циклу сімейного життя в Ірані на основі статистичних даних останнього перепису населення країни. З метою вивчення соціального становища різних типів іранських сімей була здійснена наукова інтерпретація неоднорідності соціального простору. За допомогою лонгітюдного аналізу, особисто автором вивчався процес соціальної мобільності. Дисертантом також описано стан подружньої влади в сучасній іранській сім'ї і його соціокультурні причини, проаналізовані сімейні ролі, подавлені рольовими очікуваннями, конфліктами в теперішніх умовах іранського суспільства.

Апробація результатів дисертації. Дисертація виконана і рекомендована до захисту на кафедрі загальної соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Проблеми «циклу сімейного життя» в Ірані розглядалися на «Науковій конференції з нагоди Днів факультету соціології та психології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ; 17 квітня 2003 р.); проблеми впливу моделей сімейної соціалізації на характер особистості дітей в Ірані, обговорювались на «Шостій міжнародній конференції молодих науковців» Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи дослідження» (Київ; 25-26 вересня 2003 р.). Крім того, основні положення дисертаційної роботи обговорювалися на засіданні кафедри загальної соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ; 26 грудня 2003 р.та 11 лютого 2004 р.).

Структура і обсяг дисертації обумовлені метою і завданнями дослідження. Вона складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і літератури та додатків. Повний обсяг дисертації - 191 с., обсяг основної частини роботи 175 с., список використаних джерел має 141 найменування та займає 10 с. Робота включає 13 таблиць, 5 рисунків. В 2 додатках з 4 с. наведені поняття та карта що використовуються в дисертації.

Основний зміст роботи

сім'я селянський демократизація соціальний

У вступі дисертації обгрунтована актуальність дослідження та охарактеризована ступінь наукової розробки проблеми, визначені мета, завдання, об'єкт і предмет дослідження, обрана методологія дослідження, здійснена характеристика теоретико-методологічних засад дисертації, її наукової новизни та з'ясовується питання щодо теоретичної та практичної значущості роботи.

Перший розділ дисертації, «Історико-соціальні умови формування і розвитку сім'ї в Ірані» присвячений формуванню сім'ї в стародавньому Ірані як соціального інституту і її розвиток у зв'язку з трансформацією іранського суспільства в цілому. У першому підрозділі даного розділу коротко розглядаються досоціологічні загальні уявлення і дослідження сім'ї, розглядаються основні соціологічні теорії і підходи, що розкривають проблеми сім'ї, починаючи з О. Конта до сучасних ідей, положень у контексті соціології сім'ї. У другому підрозділі досліджуються особливості життєдіяльності сучасних спільнот в Ірані у бронзовий період (IV-I тис. р. до н. е.). При цьому, посилаючись на погляди іранських вчених, вказується на домінування матріархальної системи і виділяються наступні в якості головних характеристик сімейного способу життя того періоду:

- групова форма сімейного життя (племена, клани), в якій кілька сімей із одного роду проживають разом або поряд;

- жінки мали високий статус у сім'ї, вони управляли сімейними спільнотами, були наділені правом спадку;

- популярність моногамії, спільність ендогамного шлюбу всередині племені, особливо між дуже близькими родичами.

У другому підрозділі даного розділу аналізуються наслідки приходу індоєвропейських народів Арії на територію Ірану з Прикаспію (південь Росії) на початку залізного віку. Робиться висновок, що з прибуттям нового народу в Іран, закінчується дієвість норм і правил матріархальної системи, їх заміною нормами і зразками патріархату, оскільки всі арійські племена були патріархальні. Слід зазначити, що в VI ст. до н. е. завдяки спробам зороастра поступово об'єдналися різні іраномовні племена на території Ірану, що забезпечило сприятливі умови для утворення першої централізованої держави на чолі з Ахменідською династією (VI-IV ст. до н. е.). У третьому підрозділі докладно розглядається вплив держави Ахменідів на розпад племінної структури іранського суспільства і формування сім'ї як соціального інституту. З цього періоду іранська сім'я починає функціонувати і розвивати свої взаємовідносини з іншими соціальними інститутами, такими як держава, релігія, юридична система і економіка. З метою типологізації і уявлення чіткого образу стародавньої іранської сім'ї в третьому підрозділі вона порівнюється з деякими формами сім'ї в Європі періоду середньовіччя за визначеними аспектами. Значна частина третього підрозділу присвячена проблемі розвитку інституту сім'ї в Ірані в часи Сасанідів (III-VII ст.). У даному контексті аналізується ряд соціально-економічних реформ і перетворень, які призводять до нуклеаризації сім'ї в Ірані та демократизації внутрішньосімейних відносин. Розкривається механізм виникнення і розквіту нуклеарної форми сім'ї, акцентується увага на підвищенні сімейного і соціального статусу іранських жінок. У цьому ж розділі аналізуються головні зміни в інституті сім'ї після Сасанідів (з половини VII ст. до кінця XIX ст.) під впливом мусульманської культури. При цьому аналізуються такі питання, як, наприклад, відтворення і посилення патріархальної системи, зниження мінімального шлюбного віку в мусульманській культурі, проблема права полігамії і її соціальні наслідки в суспільстві.

У другому розділі дисертації, «Етнодемографічні характеристики сучасної іранської сім'ї» розглядаються соціальна сутність сім'ї і шлюбу в сучасному іранському суспільстві. При цьому вивчаються і демографічні і етнокультурні індекси, що підтверджують стабільність, існування і функціонування інституту сім'ї, шлюбу. В цих межах розглядаються тенденції змін деяких рис сімейного життя. Третій підрозділ другого розділу присвячений розгляду структурних характеристик сучасної сім'ї в Ірані на основі визначених вербальних соціальних критеріїв. За допомогою статистичних даних останнього перепису населення в Ірані з'ясовується, що сучасна іранська сім'я вважається моногамною, патріархальною, середньо-дітною і гомогамною структурою. В другому підрозділі даного розділу нуклеарна сім'я як переважаюча форма сім'ї в Ірані аналізується в контексті функціоналістської парадигми, розглядаються її схожість та відмінність з нуклеарною сім'єю в теорії Парсонса. Більше того, на фоні аналізу регіональних особливостей іранської сім'ї, пропонуються можливі типи сімей в місті і селі, розглядаються особливі їх етнодемографічних показників.

У третьому розділі, «Соціально-економічні характеристики сучасної сім'ї в Ірані» увага зосереджується на соціологічних показниках, що впливають на функціонування інституту сім'ї в сучасних умовах. При цьому, на основі розгляду «місця сім'ї в соціально-професійній ієрархії країни», в першому підрозділі третього розділу дисертації класифікуються різні типи іранських сімей. Разом з тим, вивчається простір соціального «дна» іранського суспільства і групи сімей, які сьогодні покривають його. На основі офіційних даних обговорюються рівень і спрямованість соціальної мобільності сучасної іранської сім'ї серед його двох останніх поколінь. Значна частина третього розділу присвячена основним функціям іранської сім'ї - відтворення населення і соціалізація дітей. При цьому розглядаються ступінь потреби в дітях у сім'ї, шаблони репродуктивної поведінки в міських сім'ях, селян, етнічних груп і т.інш. У другій частині роботи функція соціалізації дітей іранськими сім'ями розглядається в контексті дуальності і неузгодженості нормативної системи суспільства. Пояснюється, що сьогодні одні сім'ї передають своїм дітям більш ліберальні і сучасні стандарти соціального життя, а в той же час інші консервують радикальні релігійно-традиційні правила поведінки. Отже, в процесі сімейної соціалізації іранська сім'я через освітню і професійну мотивацію виховує хлопчиків для управління своєю майбутньою сім'єю, в той же час дівчата виховуються в сім'ях для вступу в шлюб і життя в сім'ї, догляду за дітьми і виконання сімейних обов'язків і ролей. У цьому розділі на основі вивчення переважаючих сімейних ролей в рамках функціоналістської теорії розглядаються можливі проблеми, конфліктність ролей, вплив ролей на іранських чоловіків і жінок у сучасному Ірані. В другій частині даного розділу досліджується структура влади всередині іранської сім'ї з врахуванням наступних теорій: теорії ресурсу, любов-потреба, феміністичної традиції, культурного контексту і т.інш. Типологізуючи структуру сімейної влади в сільському і міському середовищах країни, підкреслюється виникнення нової тенденції в містах до егалітарної моделі прийняття головних сімейних рішень. Хоча результати соціологічних досліджень останнього часу стверджують виникнення даного феномену, але поки що Іран далекий від «перерозподілу» структури сімейної влади. В останній частині даного розділу з'ясовується роль держави в сімейній політиці в Ірані та її тенденції в останні десятиліття. При цьому розглядаються державні тенденції і програми щодо контролю рівня дітонароджуваності, підтримки утворення шлюбу тощо. В даному контексті враховується і роль інших соціальних інститутів, особливо інституту економіки, освіти щодо контролю рівня народжуваності в сучасній іранській сім'ї.

Висновки

Аналіз еволюції і сучасного стану іранської сім'ї, здійснений на основі наукової літератури як іранських, так і зарубіжних авторів, а також архівних матеріалів і етнодемографічних та соціологічних досліджень, дає можливість зробити наступні висновки:

1) іранська сім'я як особливий соціальний інститут формувалася в часи Ахменідів (IV-VI ст. до н. е.). Виникнення зороастризму, об'єднання іраномовних племен і перехід соціальної організації іранського суспільства від племінної форми до держави, вважаються головними історико-соціальними умовами формування інституту сім'ї в Ірані;

2) в інституті іранської сім'ї домінуючими нормами, цінностями завжди були соціальна значимість сім'ї, поширення патріархальної системи відносин, значна присутність фамільної, організованої моделі шлюбу, значимість родинних зв'язків, чіткий розподіл сімейних ролей чоловіків та жінок;

3) зміни в інституті сім'ї в Ірані більш відчутно проявлялися в кількісних аспектах (розмір сім'ї, зменшення кількості дітей в сім'ї, фіксація моногамій, перехід від розширеної форми сім'ї до нуклеарної тощо), ніж в якісному плані, як, наприклад, сімейні цінності, традиції і церемонії, патріархальні відносини всередині сім'ї, сімейна влада, розподіл сімейних ролей, організація шлюбу дітей батьками, співпадіння сімейних і сексуальних відносин, ендогамний і фамільний шлюб тощо;

4) управління і забезпечення сім'ї стають чоловічими справами, а чоловік-батько є головою сім'ї. В результаті цього в сім'ї домінує строгий розподіл сімейних ролей, зайнятість жінок поза домом зустрічається рідко, сімейна влада і прийняття головних внутрішньосімейних рішень належить чоловікові-батькові, а соціальне становище сім'ї часто залежить від становища голови сім'ї. Хоча ступінь дотримання вказаних варіантів у місті і селі країни можуть незначною мірою відрізнятися між собою;

5) хоча зникли всі неспецифічні (політичні, економічні, військові та інші) функції сім'ї, в сучасну епоху значимість інституту сім'ї як вагомого джерела відтворення населення, джерела робочої сили суспільства, регулятора сексуальних відносин між чоловіками і жінками, опорою матеріальної і емоційної підтримки найслабшої частини населення - дітей і людей старшого покоління - не зменшилася. Більш того, посилаючись на результати соціологічних досліджень, можна стверджувати, що сім'я вважається дієвим інститутом передачі соціальних норм, цінностей, і надійним соціальним референтом ідентифікаційних практик для наступного покоління. Значимість і стабільність інституту сім'ї в сучасному Ірані пояснюються наступними моментами:

- високий рівень індексу популярності шлюбу у громадян (99%);

- низький рівень індексу абсолютної самотності (1%);

- відповідність у прирості населення країни і збільшення кількості сімей;

- низький рівень розлучень (в місті 8%, в селі - 4%);

- відсутність проблеми співмешкання пар і позашлюбної народжуваності;

- тривалість сімейного, подружнього життя (типово більше 30 років);

- збереження і відтворення шлюбно-сімейних традицій і церемоній (сватання, релігійні процедури оформлення шлюбу, святкування і церемонія весілля тощо.).

Отже, сім'я в Ірані постає не малою соціальною групою, а вона функціонує як соціальний інститут, що має свої інституціональні норми і цінності, які регулюють поведінку всіх людей у сфері шлюбно-сімейних і сексуальних відносин;

6) вивчення соціального простору країни показує, що сьогодні сім'ї робітників фізичної праці, саме некваліфікованої, а також сім'ї службовців нижчої і середньої ланки, особливо в приватному секторі економіки, покривають простір соціального «дна» країни. Соціоекономічні характеристики в деяких областях, поглиблюють цей феномен. В той же час, сьогодні сім'ї директорів державних підприємств і сім'ї великих приватних підприємців займають найвищі місця в соціоекономічній ієрархії країни. Порівняльний науковий аналіз вітчизняних даних дає підстави для тверджень, що з другої половини 1990-х років соціальна дистанція в країні набуває зростаючого характеру;

7) вивчення переміщення сімей двох останніх поколінь в межах соціальних позицій підтверджує те, що позиція великих підприємців і виробників відрізняється більш активною мобільністю. Основна динаміка цієї мобільності припадає на останні 15 років;

8) сьогодні процес сімейної соціалізації дітей відбувається в контексті дуальності і неузгодженості нормативної системи суспільства. Одні сім'ї передають сучасні і більш ліберальні стандарти життя своїм дітям, а інші дотримуються радикальних релігійно-традиційних правил поведінки. Але в сфері соціалізації статевої (і шлюбної) ролі домінує одноголосність. В процесі соціалізації іранська сім'я через освітню і професійну мотивацію виховує хлопчиків для управління своєю майбутньою сім'єю, в той же час дівчата виховуються в сім'ях для вступу в шлюб і життя в сім'ї, догляду за дітьми і виконання сімейних обов'язків і ролей. Тим самим, розгляд проблеми сімейних ролей в Ірані свідчить, що доки тут домінує функціоналістська модель розподілу сімейних ролей, в сім'ї територія обов'язків кожного із подружжя чітко визначена. Типовою роллю дружини є домогосподарка, а роллю чоловіка - матеріальне забезпечення сім'ї. Навіть зростання рівня письменності іранської жінки останнім часом не змінювало таку традиційну ситуацію;

9) що стосується характеру і розподілу сімейної влади, слід відзначити, що іранська сім'я перебуває під лідерством чоловіка. Розповсюдження такого феномену головним чином спричинено культурним контекстом країни і її компонентів - традицій, релігії і закону. Тим не менше, результати деяких останніх досліджень свідчать, що сьогодні система сімейної влади в міському середовищі країни перебуває під впливом вектору еволюції. Вона поступово віддаляється від чоловічо-центристської моделі, що забезпечує більшу можливість для спільного прийняття головних сімейних рішень обома подружніми партнерами;

10) в останні десятиліття державна сімейна політика в Ірані через різноспрямовані програми, головним чином, прагнула контролювати і зменшувати рівень народжуваності. Не дивлячись на періодичні коливання в здійсненні даного наміру, можна стверджувати, що держава певною мірою досягнула цієї мети протягом останніх 20 років.

Список публікацій автора за темою дисертації

1. Мусаві С.К. Сучасна іранська сім'я, деякі демографічні характеристики // Вісник. КНУ. Серія: Соціологія, психологія, педагогіка, 2002, №15. - С. 32-35.

2. Мусаві С.К. Доля полігінії в структурі сучасної іранської сім'ї // Вісник КНУ. Серія: Соціологія, психологія, педагогіка, 2003, №18.-С. 94-97.

3. Мусаві С.К. Цикл сімейного життя в Ірані // Вісник КНУ. Серія: Соціологія, психологія, педагогіка, 2003, №19. - С. 25-27.

4. Мусави С.К. Личность под влиянием моделей семейной социализации в Иране // Проблема особистості в науці: Результати та перспективи досліджень. Тези доповідей Шостої Міжнародної конференції молодих науковців 25-26 вересня 2003 року. Київ, 2003. - С. 70-73.

Размещено на Allbest.ru