Середній клас як соціальна база українського центризму

Размещено на http://www.allbest.ru/

Середній клас як соціальна база українського центризму

У середині ХХ століття складається новий тип суспільного розвитку, що характеризується переходом від класово-антагоністичного до класово-неантагоністичного суспільства. Це пов'язано, передусім, з модернізацією процесу виробництва, що, у свою чергу, спричиняє виникнення трьох основних суб'єктів економіки, які досягають асиметричної рівності. По-перше, це приватний власник засобів виробництва, класичний підприємець. По-друге, це менеджер, тобто власник специфічних знань, інформації, необхідної для управління. Третім суб'єктом сучасної економіки є кваліфікований робітник, що володіє власністю на робочу силу високої якості. Боротьба між цими групами залишається, класовість теж, але зникає антагонізм, виникає динамічна система взаємодії, можливість проведення соціального діалогу.

Отже, виникає поняття «соціального партнерства», нова парадигма суспільного розвитку, що і стає реальною можливістю для існування політичного центризму. Сутність центризму полягає саме в розумінні цієї нової парадигми, коли відбувається зміна конфронтаційного стиля мислення на дії та стиль партнерства, взаємодоповнення, консенсусу, компромісу. Політичний центризм не може бути якоюсь самостійною течією, що існує ззовні різних соціальних полюсів. Центризм не стільки вираження інтересів середніх верств, скільки спосіб реалізації інтересів будь-яких соціальних верств. Виходячи із тих завдань, які ставить перед собою сучасне українське суспільство, а саме: консолідація, примирення усіх членів суспільства і політичної еліти, що набуває великого значення особливо на регіональному рівні, можна зробити висновок, що політичний центризм поступово завойовує міцні позиції на політичній арені України. Тобто політичний центризм це певна нова соціальна метаідеологія, яка набуває великого значення, особливої актуальності в сучасних українських умовах, а тому потребує детального вивчення та аналізу.

Соціальною базою політики центризму в країнах сформованої демократіях є середній клас категорія, що охоплює широкі верстви дрібних та середніх підприємців, науково-технічну та творчу інтелігенцію, викладачів вищих навчальних закладів, учителів шкіл, лікарів, висококваліфікованих робітників. Активна участь «середнього класу» в державному будівництві обумовлює успіх демократичних перетворень в суспільстві. Взаємозв'язок «середнього класу» і держави не тільки очевидний, але й абсолютно необхідний. Відомо, що держава формується і створює свої структури під все потужнішим впливом (через виборні органи) «середнього класу», якщо він становить переважну частину найактивнішого населення країни. Саме «середній клас» є соціальною підвалиною держави, запорукою її динамічного розвитку.

Про актуальність дослідження даної теми свідчить також наявність широкого кола публікацій з цією проблематики, які сягають своїм корінням ще у античні часи. Наприклад, один із засновників давньогрецької філософії Аристотель вказував на те, що середній клас характеризується наступними ознаками: здатністю заробляти на життя власною працею, виконанням стабілізуючої функції в суспільстві і прагненням уникати соціальних потрясінь, економічною зацікавленістю в розвитку держави [1,107-127]. У ХХ ст. поняття «середнього класу» отримало дуже широке розповсюдження, оскільки саме в цей час у країнах Заходу спостерігалося його різке чисельне збільшення. Аналізом середнього класу займалися М. Вебер, Н. Еліас, Л. Уорнер, Д. Голдторп та ін. Навіть К. Маркс, незважаючи на абсолютизацію біполярної класової структури (пролетаріат буржуазія), визнавав існування середнього класу, відносячи його до проміжного типу соціальної групи [2]. На думку німецького філософа Г. Зіммеля, стабільність соціальної структури (суспільства в цілому) залежить від питомої ваги середнього прошарку (класу). Він займає проміжне положення, знижує протистояння, тому що вирізняється толерантністю по відношенню до еліт, і демонструє нижчим верствам зразки образу і стилів життя, доступних за умови вертикальної мобільності [3,301-465].

Філософ і політолог Н. Пуланзас у своїй роботі «Політична влада і соціальні класи капіталістичної держави» (1968 р.) вказує на те, що процес формування «середнього класу» пов'язаний з «перетіканням» до нього представників робітництва. Зі зміною рівня освіти робітника, появою нових професій, зростанням інтенсивності праці, впровадженням складних технологічних процесів в суспільстві змінилися цінності, а отже змінюється й соціальна база [4,813].

У сучасній політологічній науці поняття «середній клас» трактується більш у широкому значенні і фактично визначає статус громадянина в суспільстві, а не чітко сформовану соціальну групу і, тим більше, не клас. Існують певні параметри цього статусу. Наприклад, російський консультант з іміджевих і політичних досліджень А. Шанкіна основними ознаками «середнього класу» визначає економічну незалежність, професіоналізм та високу самооцінку громадянина, що грунтується на його усвідомленні своєї значимості в громадському житті. Вона робить наголос на тому, що західний представник цього даної соціальної групи вирізняється не тільки (і не стільки) певним рівнем доходів, скільки особливим менталітетом [5,104].

Вітчизняні науковці також вказують на необхідність формування «середнього класу». Так, доктор політичних наук, професор І. Кресіна наголошує, що середній клас поняття не стільки економічне, скільки соціально-політичне, головне для його визначення не рівень доходів, а культура, свідомість, життєва позиція [6]. А доктор політичних наук, професор Г. Щедрова вказує, що саме економічні перетворення зумовлюють відповідні зміни в соціально-класовій структурі українського суспільства.

Сутність цих змін полягає у різкій поляризації майнового стану верств населення, зростанні бідної верстви, появі незначної частини багатіїв та малої частки «середнього класу». Його формування як одна з основних цілей соціально-економічних перетворень, ще не відбулося. За рівнем доходів громадян, освіти, професіоналізму та престижності професій Україна має низькі показники [7,107-113]. Подібну думку висловлює і політолог В. Рябіка: «Те, що існування «середнього класу» необхідне для функціонування стабільного суспільства, а, отже, й сильної держави, аксіома. Тому завдання для України полягає в тому, щоб «середній клас» в країні не тільки зростав кількісно і змінювався якісно, але й брав активну участь у творенні громадянського суспільства, не був відчужений від процесу формування влади, а відтак став локомотивом економічного, соціального і духовного прогресу» [8,9]. Дослідник проблем політичного центризму В. Грицанюк вважає, що саме середній клас у розвинених демократичних країнах, які сповідують цінності центризму, є соціальною основою провідних політичних партій. Суспільством середнього класу вважають суспільство, яке утверджує принципи справедливості. Займаючи проміжне становище в суспільній ієрархії між багатою і надбагатою частинами населення та тими прошарками, що відіграють роль аутсайдерів, середні верстви урівноважують тим самим протистояння між ними [9,20].

Разом із теоретиками про необхідність утворення в нашій країні життєздатного середнього класу говорять і усі політики та партії центристського спектру. В їхніх передвиборчих платформах і на парламентських, і на президентських виборах задекларовані кроки, які мали б сприяти цьому процесу: зниження податків, рівність перед законом підприємств усіх форм власності, підтримка вітчизняного товаровиробника, усунення сваволі контролюючих органів, але ці заяви залишилися лише на папері, реально нічого не робиться. Про необхідність здійснення практичних кроків щодо створення умов в Україні йшлося також у останньому посланні Президента України Віктора Ющенка до Верховної Ради [10].

Таким чином, значне коло досліджень даної проблематики дозволяє зробити висновок, що формування середнього класу в Україні, його зростання є і соціальним, і політичним, і гуманітарним замовленням суспільства. Отже, означена тема потребує додаткових досліджень, саме тому метою даної статті виступає визначення сутності та перспектив формування середнього класу в Україні як соціальної бази політичного центризму.

Ключовий критерій при визначенні середнього класу рівень матеріальної забезпеченості. Особи, які належать до цієї соціальної страти, займають свого роду проміжне становище в суспільній ієрархії між багатою й надбагатою частиною населення та тими верствами, що відіграють роль аутсайдерів. Однак середній клас це не лише середній прибуток. Це ще й певний життєвий стандарт, якість життя, спосіб мислення. Його політична свідомість спрямована на пошук таких політичних рішень, які відкривали б перспективи не лише підвищення добробуту, а й збільшували можливості індивідуального вибору кожним членом суспільства у сфері професійної діяльності та суспільних відносин. Хоча носіями центристської свідомості не обов'язково можуть бути середні верстви. Бізнесмен, який орієнтується на пошук компромісу та консенсусу у сфері соціальних відносин, а не лише на максимальне отримання прибутку, теж є носієм центристського соціально-політичного світогляду [11,98].

Таким чином, соціально-класова структура суспільства покликана забезпечити стабільність політичної системи. Це спричиняється тим, що сталий тип соціально-класової структури формує певну модель поведінки політичного класу за різних обставин. Також розвиток суспільних страт виступає показником зрілості соціальної структури суспільства, його готовності до нових форм політичного устрою, що, у свою чергу, дозволяє владі вчасно реагувати на можливі прояви соціально-політичної нестабільності.

Структура суспільства в Україні ще не є остаточно сформованою, адже їй довелось пройти складний еволюційний шлях. За часів існування СРСР відповідні Конституції визначали склад суспільства двома елементами робітниками та колгоспним селянством. Неофіційно виділяли ще специфічний прошарок інтелігенцію або службовців. Соціальних відмінностей майже не було, адже абсолютний максимум радянських громадян виступав в якості найманих робітників держави. Термін «середній клас» взагалі вважався неправомірним.

Тому на початковому етапі розбудови демократичної держави в Україні дуже гостро постало питання щодо формування середнього класу як основи соціальної структури країни. Внаслідок дії різних факторів, а над усе економічних, відбувався процес руйнування наявного ембріону середнього прошарку і складання біполярної соціальної структури: верхи і низи; багаті та бідні; ті, що процвітають і ті, що зубожіють. Причому останні становлять до 80 відсотків населення країни.

У цьому зв'язку може виникнути питання: сформувався середній клас в Україні сьогодні чи ні? За висновками одного з соціологічних досліджень, проведеного Центром Разумкова у жовтні 2008 р., представниками середнього класу вважають себе 50,7% населення нашої країни. Але за додатковими психологічними та майновими ознаками дослідники визначили, що лише 17,6% жителів України на сьогодні можна вважати представниками середнього класу. Якщо ж вважати середній клас не лише економічною категорією, а й основним рушієм демократичних перетворень в країні, що передбачає його залучення до громадської діяльності, тоді до середнього класу в Україні можна зарахувати лише 2,6% громадян [12].

Якщо розглянути соціальну структуру розвинених країн Заходу з точки зору рівня доходів, то вона зовсім не схожа на відомий з теорії статистики «розподіл Гауса». Діаграма за Гаусом схожа на Ейфелеву вежу незначна кількість багатих вгорі, а основна маса населення розміщується у широкій основі просто заможних та ще більшій масі бідних. Реальна діаграма розподілу населення за доходами в сучасних країнах більше схожа на старовинну амфору з довгою вузькою шийкою і такою ж вузькою ніжкою. Кількість надзвичайно багатих так само незначна, як і кількість зубожілих. Білл Гейтс у США один, але на протилежному полюсі не так вже багато повністю неімущих. Основна маса населення зосереджена, так би мовити, посередині амфори.

Легальний розподіл українського суспільства більше схожий на класичну діаграму Гауса, але спотворену з високим вузьким шпилем, де тісно розміщуються лічені «олігархи», трохи ширшою серединою і широким фундаментом, де розміщується абсолютна більшість убогого населення. Якщо брати офіційні статистичні дані про рівень доходів, то складається враження, що в Україні середнього класу в сучасному розумінні нема зовсім суспільство складається з величезної маси повністю бідних та поіменно лічених «олігархів» [13,8].

Утвердження в Україні демократичного, соціально відповідального й солідарного суспільства з усією гостротою ставить проблему формування та зміцнення позицій середнього класу дрібних і середніх власників майна, землі, акцій, грошей тощо. Адже сьогодні стабільні західні демократії існують саме завдяки середнім верствам, які становлять у розвинутих країнах від 60 до 70% населення, і ця частка постійно зростає. Як обов'язковий елемент соціальної структури демократичного суспільства, середній клас надає їй необхідної гнучкості й динамічності, нейтралізує небезпечні для суспільної стабільності спроби інновацій, сумнівних соціальних експериментів. Соціальні групи, що потенційно претендують на входження до «середнього класу», цілком можуть скласти до половини працездатного населення України. Це означає, що в перспективі він може бути чи не наймогутнішим структурним компонентом українського суспільства.

Передумови становлення «середнього класу» залежать від ряду умов та чинників, а саме: глибинних соціально-економічних процесів, пов'язаних з розвитком продуктивних сил суспільства, змінами в організації і функціонуванні виробництва, господарських укладів; соціально-політичних процесів, у тому числі діяльності державних інститутів як одного з механізмів збалансування, узгодження інтересів різних соціальних груп і верств, що визначає межі припустимого, легального в діяльності суб'єктів різних рівнів; традицій, системи ціннісних орієнтацій і установок індивідів та соціальних груп, їхньої готовності до сприйняття змін, діяльності у нових умовах [11,104].

Але сьогодні, щоб якомога скоріше сформувати соціальну опору, базу для впровадження політики центризму треба орієнтуватись й на інші соціально-економічні групи, а це дуже складне завдання для України сьогодні. Адже навіть політична еліта в умовах гострої політичної та економічної кризи не спроможна поступитися своїми амбіціями заради пошуку спільного консенсусу на рівні всього суспільства.

Також українською проблемою, що стає на заваді у формуванні середнього класу і країни взагалі, є те, що абсолютна більшість наших громадян не бере активної участі у вирішенні суспільно-політичних проблем. Тут головна роль у залученні людини до політичної діяльності належить політичним партіям і суспільно-громадським об'єднанням. Однак в українських умовах складається парадоксальна ситуація - за наявності 168 політичних партій (за даними Міністерства Юстиції України станом на червень 2009 р.) значна їх частина не приймає участі у формуванні державної політики та не впливає на процес прийняття політичних рішень.

З огляду проблеми питання щодо соціальної бази взагалі будь-якої політичної сили як репрезентанта тієї чи іншої ціннісної системи серед українського політикуму стає риторичним. За таких обставин в Україні будь-яка політична партія чи блок матиме найширшу суспільну підтримку в разі вирішення зазначених вище проблем [14,109].

Аналіз передумов формування та специфіки становлення свідчить по те, що середній клас в Україні ще тільки формується. Процес його формування неможна назвати простим та легким. Потрібен час та конкретні дії української влади, щоб переважна більшість населення України змогла отримати статус «середнього класу». Основним механізмом формування середнього класу в Україні можна назвати подолання значної розбіжності між прибутками громадян, бо саме збідніле населення, як відомо, тяжіє до радикалізму, і, в цьому контексті, щоб політичний центризм в Україні став провідною ідеологією, необхідним бачиться, перш за все, подолання економічної кризи. Це допоможе Україні стати державою заможних людей, які, в свою чергу, зрозуміють всі переваги центризму в якості провідної ідеології країни. Але вже сьогодні ми можемо простежити тенденцію до розвитку, розширення соціальної бази політичного центризму. Хоча середнього класу в країні (на думку більшості фахівців) немає, але ж за результатами останніх парламентських виборів 2007 р. переважна більшість громадян віддає перевагу саме партіям центристської орієнтації. Таке положення змінює попередні уявлення про соціальну базу політичного центризму. Якщо за відсутності головного класичного компонента (середнього класу) українські виборці обирають цінності центризму, то коли в нашій державі буде сформовано середній клас Україна отримає ще більш потужний резерв розбудови держави на принципах політичного центризму.

політичний центризм бідний середній

Размещено на Allbest.ru