Гендер у мережі: становлення теоретичної парадигми

Размещено на http://www.allbest.ru/

ГЕНДЕР У МЕРЕЖІ: СТАНОВЛЕННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПАРАДИГМИ

О.І. Горошко

Постановка проблеми у загальному вигляді. На теперішній момент з'являється усе більше й більше публікацій, присвячених тендерним аспектам віртуальної або ж комунікації, опосередкованої комп'ютером (скорочено: КОК). Іноді КОК називають електронною, віртуальною або ж Інтернет- комунікацією [1]. Існують також терміни комп'ютерний або електронний дискурс [2]. Їхнє використання, головним чином, визначається або дисциплінарними рамками (наприклад, в соціології більше говорять про Інтернет-комунікації, а у теорії комунікації - про СМС, або контекстуально, наприклад, електронна комунікація, крім спілкування, опосередкованого Інтернетом, охоплює спілкування, яке здійснюється за допомогою інших комунікаційних платформ, наприклад, мобільної телефонії [3]. У російській мові поступово входить у мовний обіг також англійська абревіація СМС (очевидно, по аналогу з використанням абревіатації SMS для позначення певного формату мобільної комунікації).

Актуальним тут встають питання гендерного виміру Інтернет-простору та аналіз гендерних основ Інтернет-комунікацій.

Прояв гендерного параметру в Інтернеті досліджується з різних дисциплінарних позицій і теоретичних парадигм. Вивчаються:

гендерні ресурси Інтернету;

віртуальні типажі й стереотипи;

особливості у виборі й пошуку інформації в Інтернеті:

способи конструювання й трансформації віртуальної ідентичності й деякі інші проблеми.

Досить багато робіт існує в області гендерного аналізу електронної комунікації в різних ситуаціях використання Інтернету (синхронних форматах: чатах, ICQ, віртуальних іграх і мирах, і асинхронних: електронній пошті, веб-сторінках, живих щоденниках) [4]. Найбільш вивченою в цьому плані стала англомовна й німецькомовна електронна комунікація. Робіт з матеріалів «слов'яномовного» сегмента мережі набагато менше [5-8] і зовсім маловивченим дослідницьким об'єктом є синхронний формат комунікації. У цій області існує дуже великий розрив між кількістю західних видань, де гендерному компоненту, наприклад, у чатах, присвячений основний потік робіт з розглянутої теми [9-13] і кількістю публікацій на пострадянському просторі, де з дискурсу чату проведені лише одиничні дослідження [8; 14].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сюзанна Херрінг усі види електронного дискурсу представляє в наступній таблиці:

електронний спілкування вербальний поведінка

Якщо простежити вивчення гендеру в електронній комунікації в хронологічному вимірі, то тут розвиток теоретичної парадигми копіює (з деякими незначними нюансами) розвиток гендерної парадигми при дослідженні звичайного спілкування1: у теорії КОК також можна говорити про три концептуальні теоретичні підходи або моделі у формулюванні деяких учених: дефіцитної, диференціальної й домінантної [16]. Так, у рамках диференціальної моделі або теорії гендерних субкультур, розвивається гіпотеза про стиль комунікативного суперництва, властивого чоловічій електронній комунікації й комунікативного співробітництва, характерного жіночій комунікативній віртуальній поведінці [17-19]. В області вивчення дискурсивних особливостей на матеріалі наукових Інтернет - конференцій Сюзанна Херрінг указує, що довжина чоловічих повідомлень у цілому більше, їхня кількість також більше. Чоловіки частіше використовують образи, сленг, стверджувальні заяви, засоби самореклами, іронії й сарказму, ставлять менше питань, і «висловлюють менше “електронних” вибачень». Для чоловічої електронної комунікації більш характерна й ситуація «флейму», тобто поштового розсилання грубих й образливих повідомлень. Жіночій електронній поведінці властивий так званий модус увічливості. Жінки висловлюють більше вибачень, подяк, рідше перебивають одна одну й ін. С. Херрінг також установила, що гендерні розбіжності в електронній комунікації напряму пов'язані з тимчасовим фактором, а саме із синхронністю/асинхронністю передачі інформації [18, С.5]. Проведене нею дослідження стрічки чатів показало, що синхронність повідомлення нівелює гендерні розбіжності: не було встановлено розбіжностей у довжині чоловічих і жіночих електронних повідомлень й їхній кількості. Не підтвердилися й отримані раніше дані на матеріалі англомовних чатів про більш часте використання жінками афективної лексики (hugs, whuggles), а чоловіками - лексики з «агресивною» семантикою (to kill; to slay) [20]. Момент спонтанності в електронній комунікації приводить до зворотного ефекту: відомо, що в спонтанному усному мовленні у звичайному дискурсі гендерні розбіжності проявляються контрастніше [21]. В електронній комунікації спостерігається протилежна картина. Зауважимо також, що інші роботи, наприклад дослідження В. Савіки, побудоване в методологічному плані ідентично експериментам С. Херрінг, не підтвердило той факт, що чоловіки частіше надсилають флейми або вживають образливі (нестандартні) вирази [22]. Однак його експерименти підтвердили гіпотезу про те, що для чоловічого електронного дискурсу більш властиве використання фактичної інформації логічного характеру, заснованої на чітких відомостях, цифрах. Там можна зустріти частіше також стверджувальні й наказові конструкції, що збігається з результатами С. Херрінг й інших дослідників [17-19].

Вивчалося й використання графічних засобів у передачі почуттів й емоцій в електронній комунікації в плані гендерного аналізу. Дженніфер Квадро встановила, що елементи емотікону й графічні елементи жінки в чатах використовують частіше й більш добірно [9, С.18]. Дане спостереження стосується й використання емоційних засобів мови («емотекстів» у формулюванні Квадро): їх в жіночій комунікації також більше [Там же, С.24]. По цій темі, але трохи в іншому ключі, виконане й дисертаційне дослідження Дженнет Бейкер [11]. У цій роботі досліджувався вже інший різновид КОК - форум. Автор дослідження виходила із припущення, що те середовище, де функціонують повідомлення, і породжує риторичну ситуацію.

Вивчалося використання емотикону й інших емотивних засобів, які використовуються для передачі як позитивних, так і негативних емоцій в електронному спілкуванні. У цій роботі як контрольні параметри були обрані гендер і статевий склад її учасників, а об'єктами дослідження стали форуми, де домінували чоловіки, де домінували жінки, і форуми зі змішаним за статевою ознакою складом учасників. У роботі було встановлено, що тематика форуму впливає набагато більше на використання емоційних засобів мовлення й емотикону, ніж гендер самих комунікантів.

У цій групі досліджень також проводиться чітка розмежувальна риса між дискурсом і середовищем. Вважається, що, незважаючи на демократичність середовища, електронний дискурс досить «жорстко» тиражує патріархатні настанови й цінності. А багато дослідників, які думають, що СМС дозволить усунути комунікативну нерівність, не брали й не беруть до уваги дотепер той факт, що соціальні структури й соціальні практики не просто залежать від візуальних контактних знаків, але в більшості випадків конструюються й розігруються за допомогою комунікації. Природа СМС із її індивідуалістським і почасти анонімним набором соціальних і комунікативних зв'язків у дійсності благоволить саме розвитку чоловічих комунікативних тактик. У ситуації, коли практично будь-яка людина в будь-який час може вийти на зв'язок, більшою перевагою природно будуть користуватися самі переконливі й наполегливі дискурсивні тактики мовної поведінки [23, С.27].

Невирішені раніше частини загальної проблеми. Однак при вивченні мовної й комунікативної поведінки в цілому в пострадянській парадигмі гендер скоріше розглядається як один з параметрів, за допомогою якого в спілкуванні конструюється соціальна ідентичність комуніканта [24, С.3]. Вважається, що гендер може взаємодіяти з іншими соціально-біологічними параметрами - віком, статусом, соціальною групою та ін. На матеріалі електронної комунікації був установлений зв'язок гендерного параметру з віком і професійною діяльністю її учасників [5]. Менш значущими стали соціальний статус й етнічна приналежність, що побічно може свідчити про більшу демократичність у цілому всієї віртуальної реальності, хоча, як це наведено вище, існують й інші точки зору на природу віртуальної комунікації, а також саме поняття «демократичність» в Інтернет-просторі ще далеко від свого остаточного визначення [25].

Багато дослідників визнають, що гендер можна вважати плаваючим параметром (в іншому формулюванні «параметром змінної інтенсивності»), яка актуалізується або ж повністю нейтралізується залежно від характеру спілкування й особливостей комунікативної обстановки в цілому [26].

На прикладі дискусійних груп у мережі В. Савіки, Д. Лінгенфелтер і М. Келлі встановили, що статевий склад комунікативної групи сильно впливає на прояв розбіжностей в електронній комунікації [27-29]. Якщо в групі більше чоловіків, то в мові її учасників з'являється більше грубих й образливих виразів, факти викладаються безособово, без особистісного забарвлення, частіше звучать заклики до більш чітких і точних аргументованих формулювань. Використання мовних засобів тут також спрямоване більше на підтримку свого статусу. Якщо в групі превалюють жінки, то в мовленні з'являється більше інформації особистого плану, вибачень, питань, уживається частіше займенник «ми», в основному висловлюються особисті думки й відповіді, спрямовані безпосередньо людині, яка запитує. Також у групі докладаються всі зусилля, щоб пом'якшити або запобігти будь-якому «конфліктному спілкуванню». Дані висновки були зроблені на основі контент-аналізу більш ніж 3000 повідомлень із 30 дискусійних груп в Інтернеті.

У цій же дослідницькій парадигмі виконана й робота Сабіни Кох зі співавторами [30]. Учені вивчали конструювання гендеру в німецькомовних ICQ. Основними дослідницькими питаннями тут стали такі:

наскільки відсутність інформації про гендерну приналежність комунікантів впливає на спілкування?

наскільки постульована теза Гарольда Гарфінкеля про «всюдисущість» гендеру проявляється за будь-яких умов?

чи формують учасники при анонімному комп'ютерному спілкуванні які-небудь припущення про гендер інших учасників, і якщо «так», то на підставі яких особливостей комунікативної поведінки?

чи виправдовуються такі припущення й з якою точністю?

яким чином комуніканти сприймають один одного на підставі гендерних стереотипів? [Там же, С.31].

Основні результати цього дослідження: 2/3 учасників експерименту (брало участь близько 60 чоловік) здогадувалося про гендер своїх електронних співрозмовників. Приховування інформації про гендер жінками сприймалася більш комфортно. Припущення про гендер електронних співрозмовників ґрунтувалося на стереотипних уявленнях про чоловічу й жіночу мовну поведінку (наприклад, на припущенні, що мовлення жінок більш ввічливе, а чоловіків - агресивне). Мовна поведінка певною мірою залежала від ступеня приховання інформації про гендер. Гендер як такий не впливав на мовну поведінку комунікантів.

Тому ціллю цією роботи став теоретичний аналіз існуючих моделей комунікативної поведінки людини у Інтернеті, які пов'язані з її гендером.

Так, у середині 90-х років багато вчених дійшли висновку, що електронна комунікація створює таке середовище, де гендер цілком залежить від особистості комуніканта [31]. «Тендерні рокіровки (switching) - це один із прикладів того, як Інтернет (його можливості) можуть змінювати не лише наші повсякденні практики, але також ціннісні й культурні уявлення» [Там же, С.173].

Для вивчення гендерного компоненту в комунікації наприкінці 80-х - початку 90-х років уводиться також поняття гендерної ідентичності, яке описує процес, коли його учасники вербальними й невербальними засобами конструюють свій образ, у т.ч. і його гендерну складову. Досить успішно цей термін «переходить» й у теорії електронної комунікації, використовуючись для опису й уточнення віртуальної ідентичності в чатах й інших форматах електронного спілкування. Виникають навіть спеціальні абревіатури “a/s/І”, а також “morf” або “sorg”2, покликані «прояснити» ідентичність особистості в електронному просторі. Так, у ряді робіт було встановлено, що «невизначена» ідентичність часто є досить сильним комунікативним бар'єром в електронній комунікації й приводить до її збоїв: в першу чергу, при спілкуванні уточнюється статева приналежність комунікантів [32, С.213-215]. Було також помічено, що при синхронній комунікації в чатах й онлайнових іграх жінки частіше прибігають до тактики приховання своєї статі, а чоловіки до зміни на протилежний, мотивуючи це тим, що жіночі ігрові персонажі, наприклад, мають позиційні переваги в грі, до них ставляться чемніше й краще, а також жіночий персонаж - більше привабливий естетичний символ. При цьому як чоловіки, так і жінки підкреслюють, що зміна статі - це розширення гендерного досвіду, можливість наблизитися до розуміння протилежної статі й, нарешті, розширити свої знання й уявлення про навколишній світ [Там же].

Існує й думка, що у віртуальній комунікації взагалі зрівняння статі з гендером стає досить проблематичним, тому що віртуальний гендер може бути в будь-який час переінакшений за допомогою ударів пальцями по декількох клавішах на клавіатурі [33, С. 8; 13].

І найбільша кількість робіт, на мій погляд, зосереджена на побудові гендерної ідентичності саме у форматі синхронних чатів й асинхронних груп новин і конференцій. І в цьому зв'язку все більший і більший інтерес викликає вивчення нетрадиційних гендерних ролей, які вибирають собі учасники електронної комунікації. Деякі автори вважають, що в Інтернеті, як у новому соціальному конструкті, поняття гендерної ролі взагалі повинне бути переглянуте [34]. Анонімність середовища також певною мірою впливає на вибір ролі в синхронній комунікації й сприяє посиленню «гендерної розмаїтості» цього спілкування [30].

У докторській дисертації Ненсі Браун «Віртуальна зміна гендеру жінками в Інтернеті: порівняння гендерних комунікативних стилів» [35] стверджується, наприклад, що зміна статі в електронному середовищі сприяє стиранню границь між гендерними стилями, які існують в Інтернет-комунікації. На думку дослідниці, поняття гендера не може бути стабільним по своїй суті, тому що «...те, що вважається маскулінним або фемінінним в одній культурі, може зовсім не вважатися таким в інший і сильно видозмінюватися із часом» [Там же, С.10]. Зміна гендеру (або точніше його зміна або приховання) дає можливість спробувати побудувати абсолютно іншу ідентичність. І цю можливість надає тільки Інтернет-середовище - тому що тільки в ньому можна «сконструювати» себе по-іншому винятково за допомогою вербальних засобів (текстів) [36]. У кіберпросторі людей не можна судити тільки по їхній зовнішності (або іншим компонентам невербальних подань), їх судять й, відповідно, сприймають по їхніх вербальних описах в офф- або он-лайні.

І поступово від диференціальної моделі гендерних відносин у мережі дослідники приходять до теорії згладжування гендерних розходжень (blurring gender) і розгляду гендеру як перформативної, а не бінарної категорії [33, 10]. Так, Мішель Родино на вибірці 414- рядкового текстового масиву 40-хвилинного потоку стрічки чату, дійшла висновку, що підхід до гендеру як до деякого стабільного, стійкого конструкту явно спрощує модель гендерних відносин у мережі. Скоріше гендер варто розглядати як серію перформативів, які незводяться тільки до якого-небудь одного гендеру. М. Родино вказує, що традиційні гендерні ролі в мережі взагалі не існують, а учасники чату можуть вибирати певні частини (складові) рольових подань, які найбільш ефективно дозволяють, на їхню думку, спілкуватися в Інтернеті [33]. Установлено також, що використання гендерно-нейтральних ніків і псевдонімів пом'якшує гендерні розбіжності в комунікативних стилях [37].

З кінця 90-х років при вивченні КОК все частіше й частіше використовується підхід у рамках перформативної теорії гендеру Джудіт Батлер [38]. Цей підхід, на думку Дж. Батлер, може бути «вибудуваний» на основі семи припущень:

жінки не є однорідною групою;

гендер є динамічним параметром;

культурна ідентичність є досяжною;

припущення, що стать, гендер і бажання - одне й теж є помилковим;

гендер можна «виконати» і не спираючись на гендерну ідентичність людини;

виконання гендеру є обов'язковим, однак, форма цього виконання може видозмінюватися;

вибір різних способів вираження гендеру приводить до гендерного занепокоєння (gender trouble), і воно, за Дж. Батлер, переслідує політичну мету, при якій радикальне поширення гендерних ідентичностей витісняє й підриває існуючі гендерні норми [38, 39].

У рамках перформативного підходу гендер мислиться як конструкт, який розігрується. Учені, які розділяють перформативні погляди на гендер, виводять це поняття із проблемного поля «чоловічої/жіночої ідентичності». У перформативних теоріях фокус вивчення переміщається від того як бути чоловіком або жінкою до того, як виразити, розіграти гендер: тобто відбувається поступовий перехід від категорії ідентичності як якоїсь стабільної даності до практиків означування, коли гендер розглядається як дискурсивний конструкт. «Гендерні» мовні акти показують як мовні ресурси (доступні більшій кількості «користувачів») привласнюються й структуруються в мовленні. У кіберпросторі віртуальний гендер розглядається тільки як текстовий перформатив. Ніхто може й не здогадуватися про реальну статеву приналежність співрозмовника. Різноманітні текстові маркери, особливості комунікативних стилів і вибір у використанні мовних засобів відбивають культурні уявлення й стереотипи мужності або жіночності. На мій погляд, напевно, коректніше говорити про те, що ми «зчитуємо» інформацію про гендер з мовлення й вербальної поведінки учасників віртуального спілкування. Однак стилізація гендеру аж ніяк не відбувається сама собою (автоматично), тут потрібна певна його повторюваність й упізнавання. Якщо стратегічна мета полягає в тім, щоб підтримувати гендер у рамках бінарної опозиції, то тоді гендерні перформанси повинні бути легко розпізнавані й відтворені. Ціль перформансу - ефективно виразити ідентичності, про які вони говорять. Таким чином, самий успішний віртуальний гендерний перформанс подумки веде учасників віртуального простору з віртуального миру (онлайну), приводячи до здогадок про гендерну ідентичність вже в оффлайні [40, С.19].

Однак при дослідженні електронної комунікації все більша увага приділяється вже й зовсім іншому 6 (виниклому на базі соціолінгвістики) підходу: теорії мовного співтовариства (ТмС) [41]. У рамках цієї концепції дослідники виходять із того, що співтовариства, що займаються однаковою практикою (у т.ч. і мовною), неначе опосередковують відношення між соціальною ідентичністю й особливостями мовлення його представників. При такому підході відбувається зміщення дослідницького акценту з питання «Як говорять жінки?» або «Як говорять чоловіки?» на питання: «Якими лінгвістичними засобами можуть і користуються люди для свого подання як чоловіка або як жінки?», «Які лінгвістичні практики підтримують певні гендерні ідеології й норми?», «Як нові ідеї про гендер входять у наше повсякденне мислення й життя?», «Яким чином і чому люди змінюють лінгвістичні й гендерні практики?» Й... спільна діяльність і стійке мовне співтовариство впливають більше ніж гендер або будь-який інший ситуативний або біосоціальний параметр.

У концептуальних рамках перформативного підходу й теорії мовного співтовариства виконане докторське дослідження стрічки синхронних англомовних чатів Джессіки Педл [10]. У цій роботі як контрольні параметри були обрані частота участі чоловіків і жінок у КОК, кількість тестових повідомлень, їхня довжина, загальний час, проведений кожним учасником у чаті, рівень емоційності мови й вираження в мовленні дій (наприклад, «прийшов», «побачив», «переміг»). За даними Дж. Педл, співвідношення числа жінок до чоловіків у різних чатах приблизно було 1 до 3. Однак у середньому чоловічі й жіночі повідомлення по кількості слів були однаковими. У використанні смайликів чоловіки значно випередили жінок, що суперечить даним інших досліджень [11]. За іншими параметрами не було отримано статистично значущих результатів, що, на думку автора, дослідження, свідчить про стирання границь між гендерними стилями в КОК, а також про сильний вплив власне комунікативного каналу (чату) на гендерні особливості комунікації.

Останнім часом (в XXI столітті) стрімко розвивається і теорія Кіберспік, яка стверджує, що сама кіберсереда, а не гендер впливає на наше спілкування [9; 35; 11]. Ця теорія вважається базовою для «виміру» й оцінювання «гендерного» простору в Інтернеті. Теорія Кіберспік виникла саме для опису постійно мінливого середовища, що являє собою Інтернет. У мережі немає нічого стабільного, постійного. Тут у силу зміни й удосконалювання технологій усе змінюється стрімко: комунікативні стратегії й тактики, сама кібермова, що породила ще одну форму мовлення (письмово-усну), межі кіберпростору й «текстові» презентації його учасників. Видозмінюється тут і гендер, і його теоретичне осмислення: від опису розбіжностей у гендерних комунікативних стилях переходять до поняття сприйняття цих розбіжностей залежно від самого гендеру. У парадигмальних рамках теорії Кіберспік стверджується, що середовище вагоміше, ніж гендер впливає на наш віртуальний комунікативний досвід (у т.ч. і гендерний). А акт зміни гендеру в цій теорії розглядається як згубний, руйнівний, тому що він кидає виклик і підриває існуючі культурні уявлення про гендерні основи комунікації. Автори цієї теорії думають, що зміна гендеру в мережі сприяє поглибленню розуміння того, що розбіжності в комунікації більше залежать від фактора влади, ніж гендеру. І всі дані, отримані в рамках інших підходів, які більше зосереджуються на розбіжностях, розглядаються з погляду сприйняття цих розбіжностей або нашого очікування того, що можна передбачати від чоловічої або жіночої віртуальної комунікативної поведінки. У вже згаданій мною роботі Н. Браун були отримано дані, які суперечать даним як С. Херрінг, так і багатьох інших дослідників, що нібито чоловіки в Інтернеті говорять більше [35]. Ні, жінки спілкуються інтенсивніше й з більшою кількістю співрозмовників, і особливо це видно по таких форматах комунікації як чати й форуми. Чоловіки в мережі виглядають більше кібераутсайдерами, ніж жінки. Вважається, що дана теорія має більшу пояснювальну силу, ніж інші теорії, допомагаючи підійти до гендеру у всій його строкатості: нестабільності, множинності й розмаїтості. І ця теорія йде від емпіричних «комунікативних» даних, від якісного аналізу інформації, на базі якого виникає теорія, на відміну від кількісних методів, які покликані підтверджувати або відкидати висунуті раніше гіпотези.

І тут, очевидно, може проходити своєрідна границя між якісними й кількісними методами аналізу даних. Якісні методи дозволяють «добувати» знання через його розуміння, а не простий опис. І ці методи допомагають жінкам краще осмислити свій комунікативний досвід у мережі, як вважає Ненсі Браун і власне вся феміністська методологія, використовувана в соціальних науках [Там же, С.76].

Результати. Отже, проведений теоретичний аналіз основних підходів до вивчення гендерних аспектів віртуальної комунікації, показав, що на теперішній момент існують п'ять альтернативних моделей опису чоловічої й жіночої вербальної поведінки в мережі:

теорія гендерних субкультур;

теорія згладжування гендерних розбіжностей;

перформативна теорія;

теорія Кіберспік;

теорія мовних співтовариств.

Незважаючи на всі їхні концептуальні розходження, ці теорії дозволяють описати практично всі існуючі мовні «гендерні» практики й проінтерпретувати з позицій гендерної теорії особливості Інтернет-комунікації. І ці теорії поєднує ряд загальних позицій по «баченню» гендеру в мережі:

По-перше, в основі цих підходів лежить поняття «діяльності».

По-друге, вони всі розглядають гендер як певний конструкт, соціальний продукт, одержуваний за певних умов.

По-третє, всі вони підкреслюють динамізм, мінливість і нестабільність гендерного параметра, що залежить від цілого ряду факторів.

По-четверте, вони всі підходять до осмислення гендеру через опосередковані середовищем і мовою вербальні практики.

Однак їхньої інтерпретаційної сили не завжди досить, щоб пояснити вкрай високу суперечливість результатів досліджень у цій предметній області. Можливо, незабаром з'явиться й універсальна теорія, що описує все різноманіття комунікативних практик Інтернету, що зможе проінтерпретувати всі комунікативні явища мережі - час покаже. Однак незаперечний той факт, що саме вивчення електронної комунікації дозволяє подивитися на гендер саме з таких позицій і змоделювати цілий ряд речей, що в реальному спілкуванні або досить складно, або практично неможливо. Досить згадати відомий випадок історії з електронним коханцем, у якій описується історія відомого нью-йоркського психіатра [42]. Ця людина, назвемо його Алекс, для більш глибокого розуміння жіночих психологічних проблем «перетворилася» у віртуальну жінку, тому що йому здалося, що жінка з жінкою більш довірчо спілкуються й пацієнтки-жінки більш відверті частіше з лікарем-жінкою, а не з чоловіком. І Алекс став у чаті Джоан ... Згодом він був викритий і далеко не всі його «подруги» вибачили такий віртуальний обман.

З наукової точки зору вважається, що ігри з ідентичністю можуть бути обумовлені проявами або негативної ідентичності, або рольовими експериментами з відходом від реального «Я» до більш динамічного й ідеального. В електронному просторі відбувається ніби програвання соціальних ролей і шляхів розвитку особистості, які в реальному житті не мали бажаного розвитку [32, С.212]. І часто це відбувається просто заради експерименту, а не заради користі ...

Висновки. Підбиваючи підсумок сказаному, можна підкреслити, що вивчення електронного спілкування дозволяє сформулювати ряд проблемних питань для всієї гендерної теорії за даними синхронних форматів електронної комунікації:

Яким чином репрезентується гендер, якщо єдино, що доступне для його показу - це текст?

Які гендерні персонажі можна створити в КОК? Які культурні джерела можуть бути для цього використані (наукова фантастика, міфи, казки й т.д.)? Як цьому сприяє існуюче програмне забезпечення у віртуальних мирах, іграх, чатах, ICQ та ін.?

Які способи «виконання» множинних гендерів у КОК?

Коли зміна (рокіровка) або маскування гендеру, сконструйоване за допомогою текстів, «спрацьовує», а коли ні й чому ні?

Як віртуальний гендер видозмінюється залежно від ситуації його використання (тобто у зв'язку з форматом комунікації, її синхронністю /асинхронністю й інформаційною платформою): конференція, персональні сторінки, чат, віртуальні ігри й т.д.?

Що додає анонімність учасників (або її така можливість апріорі) на побудову й прояв гендеру в мережі?

Які можуть бути культурні наслідки від гендерних експериментів у мережі, і як у цілому це впливає на нове бачення гендеру sue generis?

Як появ й поширення відео-технологій у мережі вплине на конструювання гендерної віртуальної ідентичності?

Даний список відкритий і може й повинен бути поповнений іншими проблемними питаннями й дослідницькими областями. Однак одне залишається безперечним: кіберсереда дозволяє реалізовуватися більш гнучким гендерним схемам і змінює в цілому наші уявлення про гендер - гендер-маски, гендер- перформатив, який одягається на наше віртуальне «Я».

ПРИМІТКИ

В англомовній термінології для опису спілкування за допомогою комп'ютерних технологий використовуєтьсяя термін Computer-Mediated Communication (CMC) (дослівно: спілкування, опосередковане комп'ютером). Йому зазвичай протиставляється безпосередньо міжособистісне спілкування, так би мовити віч-на-віч. За цим спілкуванням закріплено термін FtF (Face-to-Face) Communication.

A/s/l (=age, sex, location) у перекладі з англ.: «вік, стать, місцезнаходження», morf (=Male or Female) у перекладі з англ.: «чоловік чи жінка», sorg (=straight or gay) у перекладі з англ.: «натурал чи гомік» (сленг).

ЛІТЕРАТУРА

1. Горошко Е.И. Изучение электронного дискурса в судебном речеведении / Е.И. Горошко // Зб. науково-практичних матеріалів конференції “Теорія та практика судової експертизи і криміналістики”. - Х.: Право, 2004. - Вип. 4.

2. Галичкина Е.Н. Специфика компьютерного дискурса на английском и русском языках. Дис. ... канд. филол. наук / Е.Н. Галичкина. - Астрахань, 2001.

3. Иванов Л.Ю. Язык в электронных средствах коммуникации / Л.Ю. Иванов // Культура русской речи. - М.: Флинта - Наука, 2003.

4. Горошко Е.И. Гендерные особенности русскоязычного Интернета / Е.И. Горошко // Наукові записки Луганського національного університету. Вип.5, Т.3 Серія “Філологічні науки”: Зб. наук. праць [Поліетнічне середовище: культура, політика, освіта]/ Луган. Нац. нед. ун-т імені Тараса Шевченка. - Луганськ: Альма-матер, 2004.

5. Горошко Е.И. Электронная коммуникация (постановка проблемы) /Е.И. Горошко // Вестник Воронежского Государственного Университета. Серия: Филология, Журналистика. - Воронеж, 2005 вып. 1.

- Goroshko O.I. Gender Aspects in Learning by Distance versus Traditional in English for Special Purpose / O.I. Goroshko // Вісник національного університету ім. В. Каразіна, серія «Філологія», №635.

6. Компанцева Л.Ф. Гендерные основы Интернет - коммуникации в постсоветском пространстве / Л.Ф. Компанцева. - Луганск: Альма-матер, 2004.

7. Quadro, Del, J.A. 2000. Traditional vs. nontraditional gendered roles in Instant Relay Chat / Quadro, Del, J.A. - MA Thesis. UNIVERSITY OF NEVADA, LAS VEGAS, 2000.

8. Peddle, J. 2001. The Gendered Interaction of Chat: A Sociolinguistic Study of Internet Relay Chats / Peddle, J.- MA Thesis, MEMORIAL UNIVERSITY OF NEWFOUNDLAND (CANADA).

9. Baker, J. 2002. The Use of Emotional Markers as Visual Cues in Online Emotional Discourse / Baker, J. - MA Thesis, SAN JOSE STATE UNIVERSITY.

10. Winegar, R. 2002. Genderized Language in Computer-Mediated Communication: A Content Analysis of Online Discourse / Winegar, R. - PhD Thesis, UNION INSTITUTE AND UNIVERSITY.

11. Chattong, J. 2004. Gender Patterns in the Computer- Mediated Environment / Chattong, J. - MA Thesis, California state university, fullerton.

12. Горошко Е.И. Gender Differences in Net-speak / Е.И. Горошко, Е.Г. Соколинская // Культура народов Причерноморья, Межвузовский центр Крыма. - 2002. - №33.

13. Herring, S. 2004. Slouching toward the ordinary: current trends in computer-mediated communication / Herring, S. // New Media and Society, London: Sage Publications.

14. Cameron, D. 1996. The language-gender interface: Challenging co-optation / Cameron, D. // VL. Bergvall, J.M. Bing, & A.F. Freed (Eds.), Rethinking Language and Gender research: Theory and Practice. New York - London: Longman.

15. Herring, S. 2000. Gender Differences in CMC: Findings and Implications / Herring, S. - In: CPSR Newsletter, 18, 1.

16. Herring, S. 2003. Gender and Power in On-line Communication / Herring, S. // The Handbook of Language and Gender Research, London: Blackwell Publishing.

17. Blum, K.D. 1999. Gender Differences in Asynchronous Learning in Higher Education: Learning Styles, Participation Barriers and Communication Patterns / Blum, K.D. // JALN, 3, 1.

18. Palomares, N.A. 2004. Gender Schematicity, Gender Identity Salience, and Gender-Linked Language Use / Palomares, N.A. // Human Communication Research. vol.30. - N4.

19. Горошко Е.И. Теоретическое состояние проблемы половой дихотомии в вербальном поведении / Е.И. Горошко // Вербальные и невербальные дейксисы маскулинности и феминности. - Кривой Рог: МИЦ ЧЯКП, 1997.

20. Yates, S.T., 2001. Gender, language and CMC for education / Yates, S.T. // Learning and Instruction. - vol.11.

21. Кирилина А.В. Лингвистические гендерные исследования / А.В. Кирилина, М.В. Томская // Отечественные записки, 2005, №2.

22. Dutton, W.H., 1999. Society on the line, Oxford University Press / Dutton, W. H. - New York, USA.

23. Кирилина А.В. Гендерные исследования в лингвистике и теории коммуникации / А.В. Кирилина. - М.: РОССПЭН, 2004.

24. Savicki, V., 1996a. Gender and Small Task Group Activity Using CMC / Savicki, V., Kelley, M., Lingenfelter, D. // Computers in Human Behavior. - vol.12.

25. Savicki, V., 1996b. Gender, Group Composition and Task Type in Small Task Groups Using CMC / Savicki, V, Kelley, M., Lingenfelter, D. // Computers in Human Behavior. - vol. 12.

26. Savicki, V., 1996c. Gender Language Style and Group Composition in Internet Discussion Groups / Savicki, V, Kelley, M., Lingenfelter, D.// Journal of Computer-Mediated Communication. - vol.3.- N2.

27. Koch, S.C., 2005. Constructing Gender in Chat Groups / Koch, S. C., Mueller, B., Kruse, L., 37. Zumbach, J. // Sex Roles.- vol.53. - N1/2.

28. Soukup, Ch. 1999. The Gendered Interaction Patterns of Computer-mediated Chatrooms: A Critical Ethnographic Study / Soukup, Ch. // The Information Society. - N15. 38.

29. Митина О.В. Интернет в гендерном измерении / О.В. Митина, А.Е. Войкунский // Введение в гендерные исследования. - М.: Аспект-Пресс, 39. 2005.

30. Rodino, M. 1997. Breaking out of Binaries: Reconceptualizing Gender and its Relationship to Language in Computer-Mediated Communication / 40. Rodino, M. // Journal of Computer-Mediated Communication. - vol.3. - №3.

31. Goutsos, D. 2005. The Interaction of Generic 41. Structure and Interpersonal Relations in Two-party e-chat Discourse / Goutsos, D. // language@int.emet.

32. Brown, N.J. 1998. Women gender switching on the 42. Internet: a comparison of gendered communication style / Brown, N. J. - PhD Thesis, Bowling Green State University.

33. Jaffe M.J., 1999. Gender, Pseudonyms and CMC / Jaffe, M.J., Lee Y.E., Oshagan L.H. & H. - Masking Identities and Barring Souls. Available at: http://www.members.iworld.net/yessunny/genderps.ht ml.

Размещено на Allbest.ru