Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Економічний факультет

Кафедра економіки України

Імені М. І. Туган - Барановського

Реферат на тему:

Визначення вибіркової сукупності при проведені соціологічного дослідження в системі програмування національної економіки

Виконала студентка:

Самуляк Ілона Анатоліївна

Перевірив: дос. Кулініч І. О.

Львів - 2013

Зміст

Вступ

1. Значення вибірки в соціологічному дослідженні

2. Вибірковий метод

3. Статистичний відбір одиниць об'єкта дослідження

4. Проблеми організації вибірки

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Перехід України до ринкових відносин вимагає нових підходів до проведення статистичних спостережень, одним із яких є широке впровадження вибіркового методу.

Вибірковий метод - науково обґрунтований підхід, за результатами якого роблять висновки про об'єкт дослідження як ціле, спираючись на дані аналізу його певної частини.

Впровадження даного методу обумовлено тим, що об'єкт дослідження найчастіше нараховує сотні, тисячі, десятки або сотні тисяч людей. Всі вони не можуть бути опитані. Тому при підготовці дослідження важливо так сформувати вибірку, щоб вона була і економічною, і репрезентативною, тобто вона має правильно відбивати всі характеристики генеральної сукупності, із якої вона походить. Репрезентативність забезпечується дизайном вибірки (стратегією і процедурами її формування) і розрахунком її мінімального обсягу, який здатний забезпечити необхідну точність результатів. Економічність (ефективність) вибірки пов'язується з вартістю вибіркового дослідження.

Використання методу вибірки передбачає опанування таких понять, як «генеральна сукупність», «вибіркова сукупність», «одиниця відбору», «одиниця спостереження», «репрезентативність», «районування генеральної сукупності» тощо.

1. Значення вибірки в соціологічному дослідженні

З трьох видів дослідження загального, локального і вибіркового, останнє використовується найчастіше. Оскільки емпіричне дослідження завжди спрямоване на одержання точної і об'єктивної, кількісної соціальної інформації, важливо при його проведенні забезпечити в першу чергу репрезентативність отриманої інформації. Тому дуже велике значення має правильність вибірки. Відбір повинен проводитися таким чином, щоб вибіркова сукупність відбивала тенденції всієї генеральної сукупності. Наприклад, при опитуванні 200-300 чол. отримана інформація може бути екстрапольована на весь масив, тобто на все населення міста. Тому саме вибіркові дослідження дають змогу зовсім по-іншому підійти до вивчення соціальних і економічних процесів у регіоні, суспільстві в цілому (зокрема, складати думки стосовно позицій десятків і сотень мільйонів людей на основі опитування декількох тисяч чоловік).

Для того, щоб більш чітко розібратися в проблемах вибіркових досліджень, охарактеризуємо основні поняття, пов'язані з їх організацією:

1) одиниця спостереження - безпосереднє джерело інформації в соціологічному і маркетинговому дослідженні, у якості якого можуть виступати окрема людина, група осіб, організація, документ, тощо в залежності від цілей і об'єкта досліджень;

2) генеральна сукупність - вся сукупність одиниць спостереження, що мають відношення до проблеми дослідження;

3) вибіркова сукупність - частина генеральної сукупності, яка підлягає безпосередньому вивченню в процесі дослідження відповідно до розробленої методики збору матеріалу;

Докладно проблеми забезпечення репрезентативності розглядаються статистикою. Вони досить складні, оскільки мова йде, з одного боку, про забезпечення кількісної репрезентації генеральної сукупності, з іншого - якісною. Якісна репрезентація передбачає забезпечення в вибіркової сукупності представництва всіх елементів генеральної (наприклад, не може бути й мови про репрезентативності, якщо обпитуються тільки чоловіки або тільки жінки, тільки молоді люди або тільки люди похилого віку; у вибірці повинні бути представлені всі існуючі групи). Що ж стосується кількісної репрезентації, то тут мова йде про те, що ще ці групи повинні бути представлені в вибіркової сукупності в оптимальному (достатній для нормального представництва) кількості.

Очевидно, що якщо проводити дослідження на вибірці всього в 50-100 чол., то похибка в репрезентативності отриманої інформації буде вищою, ніж при опитуванні 800-1000 чол. Але в той же час абсолютно безглуздо збільшувати до нескінченності число опитуваних.

2. Вибірковий метод

Вибірковий метод - це сукупність математичних засобів і обґрунтувань, які використовують при застосуванні вибіркового спостереження, при якому закономірності і характеристики, власні будь-якій генеральній сукупності, визначають дослідженням деякої її частини. Він дає змогу дістати потрібні дані з меншими затратами часу і коштів, а також швидше підбивати підсумки і робити відповідні висновки, тобто є економнішим і оперативнішим.

Вірогідна оцінка всієї досліджуваної сукупності за результатами вибіркового спостереження можлива лише за відповідних умов:

1. Кількість відібраних одиниць для спостереження повинна бути досить великою;

2. Відбір одиниць для вибіркового спостереження має бути таким, щоб кожна одиниця сукупності мала однакову можливість потрапити у відбірку.

Для одержання вірогідних даних вибірка повинна достатньо точно відображати основні характеристики генеральної сукупності, тобто бути репрезентативною.

За способом відбору одиниць спостереження розрізняють такі види формування вибіркової сукупності:

1) Власне випадкову, при якій кожна одиниця з генеральної сукупності відбирається у вибірку випадково, жеребкуванням. Вона може проводитись повторним (кожна раніше відібрана одиниця знову повертається в генеральну сукупність і може знову брати участь у вибірці) та безповоротним (кожна раніше відібрана одиниця не повертається в генеральну сукупність і в подальшому відборі участі не бере) способами;

2) Механічну, яка є різновидом, при ній одиниці для вибіркового спостереження відбирають механічно через відповідний інтервал;

3) Серійну (гніздову), за якою для спостереження відбирають не окремі одиниці генеральної сукупності, а серії (гнізда) таких одиниць; у відібраних серіях обчислюють всі одиниці без винятку;

4) Типову, за якою всю генеральну сукупність після попереднього аналізу розподіляють на однорідні, типові групи, тоді з кожної групи відбирають певну кількість одиниць у вибіркову сукупність. Типову вибірку часом ще проводять кількома стадіями (ступенями), на яких є свої одиниці відбору. Така вибірка є багатоступеневою.

Показник репрезентативності вибірки визначають як відношення вибіркової характеристики до відповідної характеристики генеральної сукупності. На практиці відбір вважається задовільним, якщо показник репрезентативності відбору знаходиться в межах від 0,95 до 1,05. якщо показник його репрезентативності виходить за ці межі, то відбір вважається незадовільним і його потрібно повторити, а якщо і він не буде задовільним, то необхідно збільшити чисельність вибірки.

Організація вибіркового спостереження з метою отримання характеристик генеральної сукупності ставить такі три основні завдання:

1. Визначення необхідного числа вибірки;

2. Встановлення границі генеральної середньої (долі);

3. Визначення вірогідності заданого розміру помилки.

В соціологічній практиці застосовуються різноманітні способи вибірки: простий випадковий відбір, багатоступеневий, систематичний, стратифікований, кластерний (гніздовий), квотний та ін. Зупинимось коротко на їх характеристиці.

Простий випадковий відбір передбачає, що всі елементи генеральної сукупності одержують однакову ймовірність попадання у вибірку. При цьому береться до уваги, що:

- генеральна сукупність є однорідною;

- всі її елементи є доступними для дослідження в однаковій мірі;

- в наявності є повний список елементів, що становлять генеральну сукупність;

- до цього списку застосовуються процедури випадкового відбору (з використанням таблиць або генераторів випадкових чисел).

Багатоступеневий відбір застосовують стосовно великих генеральних сукупностей із складною структурою. Для цього генеральну сукупність структурують, розбиваючи її на кінцеве число підсукупностей. Утворюються нова, конкретна і кінцева, генеральна сукупність, елементами (одиницями відбору) якої є виділені підсукупності. Серед них вибираються одиниці аналізу. Ця операція може повторюватися декілька разів, поки не будуть виявлені підсукупності, доступні для безпосереднього вивчення. Як правило, на останній ступені одиниці відбору співпадають з одиницями аналізу.

Систематичний відбір - це відбір із списку з певним "кроком" (наприклад, через 10, 20, 50 і т. д. чоловік).

Стратифіковані вибірки застосовують до неоднорідних генеральних сукупностей і в тих випадках, коли списки об'єктів легше одержати частинами, ніж по всій генеральній сукупності в цілому. У випадку стратифікованого випадкового відбору обсяг вибірки ділиться між стратами пропорційно їх чисельності, і потім із кожної страти вибирається проста випадкова вибірка. Наприклад, при вивченні студентства м. Львова стратифікується генеральна сукупність по вищих навчальних закладах, а в середині кожного з них - по факультетах. В кластерному відборі в якості одиниць дослідження відбираються не окремі респонденти, а цілі групи або колективи. Наприклад, із 15 студентських груп, в яких займається по 20, відбирається 5, і в цих групах проводиться суцільне опитування. Кластерна вибірка дає науково обґрунтовану соціологічну інформацію, якщо групи максимально подібні за найважливішими ознаками (наприклад, за статтю, віком, видом навчання і т. д.).

В цілеспрямованій вибірці найчастіше використовуються методи стихійної вибірки, основного масиву і квотної вибірки, "снігового клубка", доступні вибірки та ін. Метод стихійної вибірки - це звичайне поштове опитування телеглядачів, читачів газет, журналів. Тут наперед неможливо визначити структуру масиву респондентів, які заповнять і відправлять поштою анкети. Тому висновки такого дослідження можна розповсюджувати лише на опитану сукупність.

Метод основного масиву зазвичай застосовується при проведенні пілотажного або розвідувального дослідження на невеликих генеральних сукупностях, для яких немає сенсу проводити вибіркове дослідження. Він практикується при завдані якогось конкретного запитання. В подібних випадках опутується до 60 - 70 відсотків респондентів, які опинились у відбірковій сукупності.

Метод квотної вибірки часто застосовується при вивченні громадської думки. Ним користуються в тих випадках, коли до початку дослідження є в наявності статистичні дані про контрольні ознаки (наприклад, рівень освіти, кваліфікації) елементів генеральної сукупності.

Наявні дані про ту або іншу контрольну ознаку виступають в якості квоти, а їх числові значення - показників квоти. Респонденти за таким методом відбираються цілеспрямовано, із збереженням показників квот. Число показників, дані про які відбираються в якості квот, не повинно перевищувати чотирьох, бо за більшим числом показників відбір респондентів стає затрудненим. Цей метод спеціалісти не рекомендують використовувати в дослідженнях соціальної структури, стратифікації, мобільності. Метод доступної вибірки застосовується при дослідженнях генеральних сукупностей, які є досить складними для дослідження іншими методами. Зазвичай це гіпотетичні генеральні сукупності - аудиторія ЗМІ (яка опитується безпосередньо за допомогою ЗМІ), споживачі певних товарів (опитуються в точках торгівлі), члени релігійних конфесій, представників яких опитують в місцях проведення культових заходів і т. д.

Щодо метода "снігового клубка", то він являє собою щось середнє між методом доступної вибірки і основного масиву. Він застосовується до мало чисельних гіпотетичних генеральних сукупностей (наприклад, експертів з якоїсь вузької проблеми). Кожного знайденого члена такої сукупності питають, кого із своїх колег він знає. Так складається основа вибірки, поки вона не буде оптимальною. Який би метод вибірки не застосовувався в дослідженні, вимірювання якогось показника проводиться лише на частині генеральної сукупності, а це може приводити до певних помилок вибірки. Помилкою вибірки (Д) для якогось показника називається різниця між його середнім арифметичним значенням за вибіркою (х) і за генеральною сукупністю. Випадкові помилки простої випадкової вибірки із безкінцевої генеральної сукупності мають розподіл, наближений до нормального, з нульовим середнім і дисперсією, яка є рівною S²/п, де S² - дисперсія ознаки за вибіркою, а n - її обсяг.

Теорія вибірки в соціологічних дослідженнях передбачає систему розрахунків і формул для оцінювання помилок вибірки і вираховування необхідного обсягу вибірки, використання яких соціологом може забезпечити бажаний ступінь точності результатів дослідження.

3. Статистичний відбір одиниць об'єкта дослідження

Український соціолог М.М. Чурилов пропонує для проведення соціологічних досліджень методику статистичного відбору. Підґрунтям такої вибірки можуть бути різні списки за абеткою, картотеки тощо. Відбір одиниць здійснюється через один і той же інтервал (крок) у висхідному алфавітному або списком за номерами, але перший номер у списку вибирається випадковим способом.

Зокрема такий спосіб використовується в опитуванні виборців.

Спочатку із списку виборців відбираються дві дільниці (якщо в населеному пункті немає розподілення на округи чи райони; утому випадку, коли в місті є райони, із кожного району відбираються по дві дільниці). Потім з кожної виборчої дільниці відбирається по 100 або 200 адрес респондентів.

Відбір виборчих дільниць та адрес респондентів здійснюється за схемами систематичного відбору. Так, при відборі виборчих дільниць спочатку визначається крок відбору h. Для цього загальне число виборчих:дільниць населеного пункту ділимо на 2, число, яке отримуємо, заокруглюємо до цілого:

Потім визначаємо номер першої дільниці, із списків виборців вибираємо адреси. Для цього отриманий крок відбору ділимо пополам (у випадку, коли h - непарне число, до h додаємо одиницю):

За такою ж схемою здійснюється відбір необхідного числа респондентів із списку виборців по кожній виборчій дільниці. М.М.Чурилов вважає, що називати систематичну вибірку варіантом вірогідної неправомірно, оскільки при систематичній виборці порушується основне обмеження, яке існує при відборі одиниць генеральної сукупності. Відбір першої одиниці, по суті справи, визначає всю вибіркову сукупність. Тому в цьому разі не всі елементи генеральної сукупності мають рівну вірогідність потрапити у вибірку. Таких відборів можна організувати певну кількість, але щоб вони не перевищували кількість елементів, які складають крок вибірки, і не стільки, ніж міг би дозволити випадковий відбір. При систематичній вибірці відбір наступного елемента залежить від відбору попереднього елемента, разом з тим при випадковій вибірці такої залежності немає.

Використання систематичної вибірки можна також пояснити тим, що порядок розташування елементів відбору у списках можна розглядати як більш-менш випадковий або як такий, коли ознака, за якою впорядковується список, не має відношення до предмета дослідження;

Систематична вибірка найбільш розповсюджена. Це можна пояснити тим, що вона найпростіша. Вона, по-перше, простіша за вірогідну, яка вимагає наявності в соціолога вмінь користуватися таблицями випадкових чисел. По-друге, систематична вибірка - досить економна та придатна для вибіркової сукупності помилок зміщення, тому що списки одиниць спостереження, які використовуються для систематичної вибірки, часто-густо мають певні коливання.

4. Проблеми організації вибірки

Одна з ключових проблем соціолога: довіра даним, отриманим в ході його дослідження. Нажаль, єдиної і чіткої формули, використовуючи яку можна було б розрахувати оптимальний обсяг вибіркової сукупності, не існує в природі. І пояснюється це досить просто. Справа в тому, що визначення обсягу вибіркової сукупності - це проблема не стільки статистична, скільки змістовна.

Іншими словами, обсяг вибіркової сукупності залежить від безлічі факторів, пов'язаних з проведенням дослідження: його цілей, змісту, методів і, в першу чергу - від наступних:

- використовувані в дослідженні методики збору первинної інформації;

- рівень однорідності генеральної сукупності;

- цілі та завдання дослідження;

- точність одержуваної інформації.

Що стосується першого з названих чинників, то його вплив на обсяг вибірки очевидний: чим більш точний і надійний метод - тим менший обсяг вибіркової сукупності. Одна справа, якщо ми використовували поштове опитування, інше - особисте інтерв'ю. У другому випадку ми, звичайно, можемо зупинитися на мінімальній межі обраного об'єму вибірки.

Генеральна сукупність, з якої виділяється в процесі дослідження вибіркова, може бути як гетерогенної, тобто дуже неоднорідною (приміром, ми повинні досліджувати схвалення якоїсь цільової програми Львова всього населення міста, серед якого: і чоловіки, і жінки, і молоді, і літні, і освічені, і малоосвічені), так і гомогенної, тобто досить однорідної (приміром, ми вивчаємо споживача: відношення молодих матерів щодо дитячих розвиваючих закладів або молодих хлопців з приводу оцінки різних спортивних гуртків міста).

Очевидно, що в другому випадку, тобто коли має місце високий ступінь гомогенності генеральної сукупності, ми можемо обмежитися досить малим об'ємом вибірки.

На обсяг вибіркової сукупності величезний вплив створюють конкретні завдання дослідження. Наприклад, ми хочемо дослідити відношення населення міста щодо проведення Євро - 2012. Перед нами - структура генеральної сукупності, яка представляє розподіл в цілому населення міста і за трьома квотним ознаками: район міста, стать, вік.

Цілком очевидно, що якщо в дослідженні ставиться завдання вивчити думки населення міста в цілому - це одна ситуація, якщо у тому числі і за віковими групами - це інша (тут ми маємо 3 групи); якщо необхідно виявити розподіл думок за віковими і статевими групами - це третя ситуація (тут ми маємо вже 6 груп); нарешті, якщо в дослідженні нас цікавить розподіл інформації за віковими, статевими групами і по районах міста (приміром, ми хочемо визначити, як до програми забезпечення молоді житлом ставляться молоді сім'ї, які проживають в Шевченківському районі міста), то тут ми маємо справу вже з четвертої ситуацією (48 груп). Ясно, що для того щоб отримати репрезентативну інформацію в останньому випадку, потрібно забезпечити представництво у мінімальній з цих сорока восьми груп 25-30 чол. Отже, мінімальний обсяг вибіркової сукупності тут буде знаходитися в межах 2000 чол.

Ще одним фактором, який впливає на обсяг вибіркової сукупності: точність одержуваної інформації. Звичайно, краще мати більш точну інформацію, але при цьому необхідно мати на увазі, що кожен відсоток "збільшення точності" призводить до різкого збільшення витрат на дослідження.

Приклад. Всесвітньо відомий дослідник громадської думки Дж. Геллап і його інститут протягом багатьох десятиліть, які проводять опитування в США, виявили, що за загальнонаціональною вибіркою у 100 чол. - Помилка вибірки буде в межах ± 11%; 200 чол. - ± 8%; 400 чол. - ± 6%; 600 чол. - ± 5%; 750 чол. - ± 4%; 1000 чол. - ± 4%; 1500 чол. - ± 3%; 4000 чол. - ± 2%. Саме тому інститут Геллапа, як правило, проводить загальнонаціональні опитування в США на вибірці в 1500-2000 чол. Як видно, він вважає за краще збільшення помилки на 1% - багаторазового збільшення вартості дослідження.

Виникає питання: а чи можна в такому випадку визначити помилку вибірки, тобто межі, в рамках яких можна довіряти отриманим даними? Так, можна. Але тільки після завершення дослідження і маючи інформацію з розподілу відповідних ознак у генеральній сукупності.(дуже проблематично). Якщо ж є всі необхідні показники з генеральної сукупності, то в принципі, як вважають деякі автори, можна до початку дослідження визначити і приблизний обсяг вибіркової.

Висновки

На етапі збирання первинних матеріалів суб'єкт соціологічного дослідження повинен з'ясувати кількісні та якісні параметри об'єкта, уточнити, хто є носієм інформації, скільки таких носіїв треба обстежити, щоб отримати реальну картину соціальної реальності.

У практиці емпіричних досліджень, якщо об'єкт кількісно невеликий (не перевищує 300-500 одиниць), можна вдатися до суцільного обстеження, опитавши, наприклад, усіх респондентів або проаналізувавши всі номери визначених часописів тощо.

Але соціологія найчастіше має справу з великими групами людей, носіями певних характерних ознак, учасниками різноманітних соціальних процесів.

Об'єктом досліджень можуть бути десятки і сотні тисяч людей, що мешкають у різних регіонах, містах, областях; багатотисячні колективи промислових підприємств, організацій; великі соціальні спільноти: підприємці, молодь, студентство, жіноцтво, діти. Тому дослідник, дбаючи про якість, достовірність майбутніх результатів, повинен ретельно підійти до вибору найоптимальніших методів.

Адже суцільні обстеження за таких обставин неможливі (виняток становлять суцільні дослідження, використовувані під час перепису населення, проведення референдумів). Тому найчастіше вдаються до вибіркового методу як альтернативи суцільному обстеженню. Його теорія ґрунтується на досягненнях математичної статистики.

Переваги вибіркового методу полягають у тому, що його використання дає змогу краще організувати спостереження, забезпечує проведення дослідження у коротші терміни, з мінімальними затратами праці і витратами коштів. вибірковий спостереження соціологічний

За дотримування умов випадковості і досить великої кількості спостережень він дає змогу, використовуючи отримані дані, з достатньою для практики точністю робити висновки про характеристики генеральної сукупності.

Список використаних джерел

1. Наказ державного комітету статистики України «Про затвердження Методики формування вибіркової сукупності звітних одиниць у структурному обстеженні малих підприємств» від 29.12.2010 N 536.

2. Гавриленко І.М. Соціологія. Кн.1. Соціальна статика. - К., 2000.-336 с.

3. Добреньков В., Кравченко А. Социология. - М.: ИНФ-РА-М,Т.2.-2000.

4. Липчук В.В., Лисюк О. В. Методичні рекомендації з статистики. - Львів:ЛДАУ, 2009.- 93с.

5. Спадщина А. Д. Математичні методи психологічного дослідження. - СПб.: Мова, 2004.

6. Соціологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів/ За ред. В. Городяненка. - К.:"Академія", 2006.

7. Соціологія: Терміни, Поняття, Персоналії. /Уклад. В. Піча та ін. - Львів: "Новий світ - 2000", 2002.

8. Сурмин Ю.П., Туленков Н.В. Методология и методы социологических исследований: Учеб. пособие. - К.: МАУП, 2000.

9. В.М.Гусаров, Е.Н.Кузнецова. Статистика: учеб. пособие для студентов вузов, обучающихся по экономическим специальностям - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: ЮНИТИ - ДАНА, 2007. - 479 с.

10. Чурилов Н.Н. Проектирование выборочного социологического исследования. - К.: Наукова думка, 1986.

11. Вибірка у соціологічному дослідженні - Онлайн бібліотека.

12. Соціологія - Кузьменко Т.М. Бібліотека українських підручників.

13. Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України.

Размещено на Allbest.ru