Демографічні характеристики трудового потенціалу сільського населення України

Размещено на http://www.allbest.ru

Демографічні характеристики трудового потенціалу сільського населення України

І.Г. Крилова, кандидат економічних наук, доцент

Миколаївський державний аграрний університет

Проведено аналіз основних демографічних характеристик трудового потенціалу сільського населення України. Визначено фактори, що мають суттєвий вплив на їх зміну.

Ключові слова: сільське населення, природний рух, міграція, вікові групи, демографічне навантаження.

Постановка проблеми. Соціально-демографічний стан села нині можна охарактеризувати як кризовий, як і соціальнодемографічну ситуацію в Україні в цілому. За період 1979-2010 рр. чисельність сільського населення зменшилася на 4,9 млн осіб. Скорочення чисельності населення деформує всі основні демографічні показники: тривалість життя, статевовікова структура населення, міграція. Динаміка та структура демографічних процесів значно характеризують соціальноекономічні проблеми, які відбуваються в сільській місцевості країни. Отже, аналіз демографічних характеристик має надзвичайно важливе та актуальне значення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням проблем демографічної ситуації та ефективного використання трудового потенціалу займаються відомі вчені: Гнибіденко І., Курило І., Лібанова Е., Макарова О., Якуба К. та багато інших. Їх наукові надбання є цінними для дослідження цієї проблеми в сучасних економічних умовах розвитку соціально-орієнтованої економіки країни. Проте актуальними залишаються питання постійного дослідження та оцінки демографічних характеристик трудового потенціалу сільського населення України.

Формулювання цілей статті. Метою нашого дослідження є аналіз основних демографічних показників та визначення головних причин погіршення демографічної ситуації в сільській місцевості України.

Виклад основного матеріалу. Основою економічного потенціалу є трудовий потенціал, його якісний та кількісний склад. У сучасній економічній науці «трудовий потенціал» досить нове та актуальне поняття. Саме слово «potential» в перекладі з латинської означає можливості, наявні сили, запаси, засоби, що можуть бути використані. Можливо саме тому більшість авторів трактують трудовий потенціал як запас живої праці, трудові можливості людського фактора, можливу кількість і якість праці. Інші (Д.П. Богиня, О.А. Грішнова) вважають, що інтегральна оцінка кількісних та якісних характеристик економічно активного населення всебічно характеризує трудовий потенціал (країни, регіону, підприємства).

Від трудового потенціалу слід відрізняти поняття «трудові ресурси». Зауважимо, що поняття «трудові ресурси» ширше, ніж поняття «економічно активне населення». Трудові ресурси включають в себе як реальних працівників (які вже працюють), так і потенційних (які незайняті, але можуть працювати). Економічно активне населення - реальна частина трудових ресурсів (вікова межа 15-70 років), що добровільно працює або хоче працювати. При будь-якому трактуванні поняття «трудовий потенціал» дослідження його демографічних характеристик має надзвичайне значення для оцінки формування трудових ресурсів. Демографічна характеристика трудового потенціалу визначається чисельністю населення і його структурою, які розглядаються з точки зору потенційної економічної продуктивності різних груп населення за оцінками статті і віку і, таким чином, є трудовою структурою населення.

Відмітимо, що існують специфічні чинники, які вплинули на соціально-демографічні процеси в сільській місцевості. Їх можна поділити на такі групи: історико-демографічні (сформовані попереднім розвитком сільських територій); соціальноекономічні; історико-культурні (традиції сільського побуту) [1]. Підкреслимо, що серед першої групи особливо вплинули на демографічну деградацію українських сіл такі фактори: інтенсивна міграція молоді та висока передчасна смертність чоловіків. З 1979 року у сільській місцевості України почалася депопуляція, яка з часом перетворилася на основну складову скорочення чисельності населення (табл. 1). За період 1979-2010 рр. зменшення сільського населення склало 4,9 млн осіб, тоді як міське населення збільшилося на 1 млн осіб. В той же час в сільській місцевості населення систематично щороку зменшувалося, тоді як у містах його скорочення почалося лише з 1994 р.

Таблиця 1

Чисельність сільського і міського наявного населення України, млн осіб

Зменшення чисельності та питомої ваги сільського населення (з 38,7% у 1979 р. до 31,4% у 2010 р.) можливо розглядати як природний процес, обумовлений підвищенням продуктивності сільськогосподарського виробництва, якби він не супроводжувався негативними явищами, викликаними масштабними відмінностями між умовами життя та праці в селах і містах [1]. Період 1979-1990 рр. можна назвати «роками інтенсивної втечі із сіл», про що свідчить негативне сальдо міграції, яке у 8 разів перевищувало природне зменшення населення (табл. 2). У 1992 р. міграційний відплив почав змінюватися на міграційний приріст, який тривав до 2001 р. Великий міграційний приріст сільського населення можна пояснити поверненням етнічних українців у зв'язку з розпадом СРСР. Попереднє негативне сальдо міграції (до 1992 р.), де переважали молоді вікові групи, значно вплинуло на зниження народжуваності та поглиблення старіння населення.

Отже, природне зменшення постійно зростало значними темпами та загальні втрати сільського населення за період 1979-2009 рр. склали 2,8 млн осіб. Основним проявом демографічної кризи є депопуляція, яка почалася в сільській місцевості з 1979 р., а починаючи з 1991 р. і в міській, і в сільській місцевості спостерігається природне зменшення населення. За період 2001-2009 рр. лише в Закарпатській (2006, 2008 та 2009 рр.) та Рівненській (2009 р.) областях був природний приріст сільського населення.

Таблиця 2

Природне зменшення та міграційний приріст (зменшення) сільського населення України, тис. осіб

У статевому складі населення переважають жінки. У сільській місцевості переважання чоловіків над жінками у 1979 р. зберігалося до віку 30 років, у 2010 р. до 49 років. За досліджуваний період у віковій категорії 0-15 років чоловіків більше, ніж жінок (хлопчиків народжується більше). В інших вікових групах (особливо у віці 60 і старше) внаслідок високої смертності чоловіків старше працездатного віку, ситуація несприятлива (табл.3).

Співвідношення чоловіків і жінок у сільському населенні України

Таблиця 3

Характерною рисою всіх змін статево-вікового складу сільського населення України є його старіння, що має прояв у зменшенні частки дітей і молоді та збільшенні частки людей старшого і похилого віку. Згідно із шкалою Е. Россета, сільське населення має дуже високий рівень демографічної старості. У 1979 р. питома вага осіб віком 60 років і старше в загальній чисельності сільського населення склала 20,3%, 1989 р. - 24,2%, 2010 р. - 23,5%. При цьому жінки за період 1979-

2010 рр. мали вищий рівень постаріння ніж чоловіки. Середній вік сільських жінок у 2010 році склав 43,6 років, що на 6 років більше, ніж у чоловіків.

Таблиця 4

Демографічне навантаження в сільській місцевості України (на 1000 осіб працездатного віку)

Старіння населення суттєво впливає на формування трудового потенціалу населення, на його розподіл за працездатністю. Частка осіб допрацездатного віку та осіб старше працездатного віку в загальній чисельності сільського населення зменшується у 2010 р. порівняно з 1979 р., відповідно з 22,2% до 17,3% та з 28,2% до 26,7%. Необхідно відмітити, що протягом 1979-2010 рр. чисельність старшої вікової групи перевищувала чисельність осіб молодше працездатного віку. Безперечно, зниження осіб допрацездатного віку створює несприятливу демографічну передумову для відтворення трудового потенціалу сільського населення на віддалену перспективу.

За досліджуваний період у загальному демографічному навантаженні переважали особи старше працездатного віку, при цьому у всіх групах відбувається зменшення навантаження на працездатних осіб (особливо дітьми) (табл. 4). За період 1979-2010 рр. спостерігається перевищення навантаження працездатних осіб непрацездатними у сільській місцевості порівняно з міською приблизно в 1,4 рази.

Висновки

демографічний сільський населення

Підводячи підсумок викладеному, можна зазначити, що основнми демографічними проблемами, які негативно впливають на трудовий потенціал сільського населення та змінюють його демографічні характеристики, є такі: депопуляція, високий рівень старіння населення, зниження народжуваності, скорочення середньої тривалості життя, міграційний відплив молоді та осіб середнього віку із сільської місцевості. Отже, покращення здоров'я, поліпшення умов життя, зниження безробіття та створення робочих місць, підвищення рівня доходу - все це має сформувати сприятливе середовище для довготривалої і продуктивної діяльності сільського населення.

Література:

1. Населення України. Соціально-демографічні проблеми українського села. -- К. : Ін-т демографії та соціальних досліджень НАН України, 2007. -- С.12 -- 25.

2. Населення і трудові ресурси села: навч. посіб. / За ред. П.Т. Саблука, М.К. Орлатого. -- К. : Інститут аграрної економіки УААН, 2002. -- 277 с.

3. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua

Размещено на www.allbest.