Використання арттерапії в роботі з дітьми старшого дошкільного віку як засобу активізації їх мовленнєвої та розумової діяльності

- заняття з арт-терапії починаються з одного й того самого ритуалу вітання, тому ведучому варто знайти щось цікаве і прийнятне для даної групи учасників арт-терапевтичного процесу. Те ж саме відносить і до ритуалу-прощання.

Пам'ятка для вихователів ДНЗ, соціальних педагогів та практичних психологів.

1. Ніколи не порівнюйте одну дитину з іншою. Не дивлячись на певні вікові норми розвитку, кожна дитина індивідуальна і у кожної свій індивідуальний шлях розвитку.

2. Не «сюсюкайте» з дитиною. У 5-6 років дитина здатна розуміти дорослу, серйозну мову.

3. Не нехтуйте особистістю дитини, приглядайтесь до кожного прояву її особистості і не минайте, щоб відзначити це при всіх.

4. Не варто забувати, що у грі дитина програє роль того, що вона спостерігає. Ви - приклад для наслідування.

5. Дитині подобається, коли на неї звертають увагу, а не намагаються зайняти її чим-небудь, щоб не заважала.

6. Будьте творчими і веселими! Усе, що відхиляється від будь-якого стандарту більше зацікавлює дитину, ніж методично правильне проведене заняття.

7. Пам'ятайте, що у кожної дитини є свій уявний світ і дорослий має враховувати це. Дорослий має поважати думку дитини, якою б вона не була, цим дитина навчається поважати думку іншого.

Пам'ятка для батьків:

Десять порад, як проводити час з дитиною.

Порада перша:

Залиште осторонь батьківські амбіції і не намагайтеся встановити чіткий еквівалент між витраченим часом та отриманим результатом. Не порівнюйте ваші досягнення з показниками інших батьків та дітей. Приберіть із ваших цільових установок які-небудь конкретні очікування. Коли очікування, як правило, завищені, не виправдовуються, ви не взмозі приховати своє розчарування, яке боляче ранить дитину.

Порада друга:

Заняття з дитиною потребують уміння проникати в дитячу логіку, в її особливе світосприйняття. Не залишайте без осмислення жодного випадку «нерозуміння» логіки вашої дитини, поро змірковуйте, чому він наполягає на своєму. У цілому спілкування з малюком допомагає дорослим звільнятися від шаблонів і характерних помилок, згадувати про джерела та межі своїх знань.

Порада третя:

Будьте гранично тактовні й делікатні, роблячи зауваження. Дитина нерідко сприймає їх як докір в нетямущості. І якщо ви дуже ви вимогливі, прискіпливі й дозволяє те собі втрачати терпіння, у малюка геть відповідає бажання займатися тим, що ви йому пропонуєте. У зайвій критичності батьків беруть початок страх перед ученням і комплекси в дітей і підлітків із приводу своїх розумових здібностей.

Порада четверта:

Кожна дитинка народжується з природним потягом до пізнання, і треба як мінімум їй не заважати! Діти люблять пізнавати й ненавидять, коли їх перевіряють. Не ставайте в позу інспектора, який зобов'язаний фіксувати всі огріхи й промахи. Дитина завжди хоче, щоб її питали про те, що вона знає. І коли вона бажає похизуватися знаннями, не намагайтеся її «підловити» й спіймати на неуцтві. Не повторюйте помилку, яка міцно закріпилася традиційній шкільній системі: виявити необізнаність дитини й виставити їй оцінку простіше, ніж гаяти час і сили на те, щоб дати їй можливість показати свої знання.

Порада п'ята:

Прагніть постійно давати дитині матеріал для спостережень і подальших роздумів, а не просто повідомляти їй що прийнято думати з того чи іншого у нас дорослих. Якщо дитина знайомиться з наукою через власні враження, вона надалі не втратить здібності до самостійних відкриттів. Цього не відбувається, якщо дітей з раннього віку поспішають начинити готовими знаннями.

Порада шоста:

Навчіться ставити питання. Придумайте їх тисячами, оскільки в навчання вони набагато важливіші за відповідь. Питання - ідеальний інструмент, це рушійний механізм, покажчик напряму, орієнтир, що приводить дитину на поріг відкриття. Ваші питання допомагають малюкові порівняти і зв'язати воєдино ті елементи його життєвого досвіду, які раніше існували розрізнено, і дитина за ними не бачила закономірності, яка їх об'єднувала.

Порада сьома:

Не треба повідомляти дитині мету й завдання гри:навчитися виявляти емоції або малювати буси. Тримайте загальний план гри на думці, а дитину із захопленням підводьте до мети. Та будьте до того, що заняття може відхилитися в інший бік, тому відразу беріться за завдання, яке підвернулося. Якщо малюк іще не втомився, м'яко поверніть йог до попередньої мети й доведіть почате до кінця. Але при умові, якщо дитина не вичерпала «запас» посидючості.

Порада восьма:

Якщо дитина вирішує завдання не так, як ви вважаєте за правильне, ще раз перегляньте його умови. Йдеться про те, що в переважній більшості дитячих помилок винна недбалість дорослих при формуванні завдання, через яку воно стає неоднозначним. Через це дитина сприймає сказане зовсім по-іншому.

Порада дев'ята:

Малюк повинен мати від занять повноцінне інтелектуально-естетичне задоволення. Тому треба створити свого роду «матеріальну базу» для творчих ігор: запастися папером (а його знадобиться багато), кольоровим папером, олівцями, дитячими журналами, придбати магнітну дошку з наборами тематичних карток і таке інше. І якщо у вас вийде обладнати це все, дитина сама нагадає вам, що час позайматися, в передчуття чогось яскравого й незвичайного.

Порада десята:

Знаходьте час щось малювати, майструвати, наклеювати, шити, вирізати - тоді в іграх і заняттях з'явиться особливе тепло. Нехай вас не лякає перспектива вимаститися або збирати по всій кімнаті клаптики й обрізки. Навіть після робочого дня можна знайти півгодини на те, щоб наклеїти на листи картону декілька зображень. Ясна річ, зараз не проблема знайти в магазинах будь-який дидактичний матеріал, але з вашої безпосередньої участі створюється неповторимий світ дитинства й «золоте ядро» інтелекту вашої дитини.

ВИСНОВКИ

Зміни, які відбуваються сьогодні у суспільстві, висунули цілий ряд проблем, однією з яких є проблема розвитку мовлення та розумового розвитку дошкільника. При переході дитини із ДНЗ у початкову школу висувається ряд вимог щодо всебічного розвитку дитини. Так соціально та психологічно готова до школи дитина може мати низькі показники мовленнєвого та розумового розвитку, що може створити перешкоди до благополучної адаптації дитини до навчання у початковій школі у першому класі.

Щоб запобігти подібних проблем, перед соціальними педагогами та практичними психологами ставиться ряд завдань щодо створення належних умов для всебічного розвитку дошкільників в дошкільних навчальних закладах освіти.

Особливу категорію дітей старшого дошкільного віку складають діти із середнім та низьким рівнем мовленнєвого та розумового розвитку. І причинами цього не обов'язково можуть бути психічні чи фізіологічні вади розвитку, а відсутність належних умов, створених для повноцінного розвитку дошкільника. Дослідження багатьох вчених свідчать про те, що дошкільний вік найсприятливіший для розумового розвитку та розвитку мовлення.

На сьогоднішній день є безліч корекційно - розвивальних програм, розроблених фахівцями галузі педагогіки та психології щодо розвитку мовлення та розумового розвитку дошкільників старшого віку. Дані програми можуть включати елементи арт-терапії, як засобу активізації мовленнєвої та розумової діяльності дітей. Корекційні та розвивальні можливості мистецтва по відношенню до дитини пов'язані насамперед з тим, що воно є джерелом нових позитивних переживань дитини, породжує нові креативні потреби і способи їх задоволення в тому чи іншому виді мистецтва. А підвищення естетичних потреб дітей, потенційних можливостей дитини в практичній художній діяльності чи творчості - це і є реалізація соціально-педагогічної функції мистецтва.

Отже, як організувати роботу із старшими дошкільниками щодо активізації їх розумової та мовленнєвої діяльності засобами арт-терапії в умовах дошкільного навчального закладу? Які методи, напрямки, форми роботи обрати? Які умови використання арт-терапії є найбільш ефективними?

В результаті теоретичного дослідження нами була вивчена дана проблема в науковій літературі (розглянуті основні положення про арт-терапію: її історію виникнення, визначення поняття «арт-терапія», основні види арт-терапії, методи, техніки, які застосовуються у роботі з дітьми; особливості розумового розвитку та розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку; умови використання арт-терапії як засобу активізації мовленнєвої та розумової діяльності дітей старшого дошкільного віку; визначені основні напрями в роботі з дітьми старшого дошкільного віку, які потребують додаткової допомого психолога, а саме: діагностичний, проведення корекційно - розвивальної роботи, робота з батьками, інформативно-консультативна робота з педагогічними працівниками).

Наступний крок - проведення експериментального дослідження щодо використання арт-терапії як засобу активізації мовленнєвої та розумової діяльності дітей старшого дошкільного віку.

На етапі констатуючого експерименту на основі результатів діагностування за спеціально підібраними методиками щодо визначення рівня розумового та мовленнєвого розвитку дітей старшого дошкільного віку серед вихованців старшої та підготовчої груп дошкільного навчального закладу с. Доброгорща було визначено 13 дітей з середнім та низьким рівнем мовленнєвого та розумового розвитку, що склало біля 45% від загальної кількості вихованців, причому серед них: 4 дитини з низьким рівнем розумового та мовленнєвого розвитку, 7- з середнім рівнем розумового та мовленнєвого розвитку, 1 дитина із значним відставанням розумового та мовленнєвого розвитку від вікової норми, що свідчить про відсутність належних створених умов для повноцінного розвитку дошкільнят і та ін.

Згідно результатів проведеної діагностики була розроблена програма розвитку із застосуванням арт-терапії як засобу для активізації мовленнєвої та розумової діяльності дітей старшого дошкільного віку.

Програма включала декілька складових:

1) Роботу з вихованцями, а саме: проведення занять з елементами казко терапії, використовуючи за основу народну казку «Ріпка»; проведення занять із застосуванням ізотерапії як індивідуально так і виконуючи колективну роботу; проведення занять з піскової терапії.

2) Роботу з батьками: залучення батьків до спільної роботи з дітьми, виконуючи колективну роботу;індивідуальна робота, яка була спрямована на психологічну просвіту батьків щодо особливостей психічного та фізіологічного розвитку дітей старшого дошкільного віку, а також на корекцію взаємовідносин батьків і дітей.

3) Роботу з педагогами: залучення вихователів до спільної діяльності із батьками, психологом, дітьми; інформаційно-консультативна робота щодо покращення роботи з дітьми; розробка методичних рекомендацій щодо застосування арт-терапії як засобу активізації мовленнєвої та розумової діяльності старших дошкільників.

Через 4 місяці після впровадження комплексної програми корекційно - розвивальної роботи нами було проведено повторне діагностування вихованців (контрольний етап дослідження), яке показало, що виконана робота значно вплинула на їх мовленнєву та розумову діяльність. В даній групі дітей з'явились показники високого рівня мовленнєвого розвитку - 7,7%, високого рівня логічного та образного мислення - 23%, збільшилась кількість дітей з середнім рівнем розумового розвитку (за методикою Ф.Гудінаф «Намалюй чоловіка») - 69% ( при попередньому діагностуванні було 38,5%). Помітно покращились стосунки батьків і дітей, а також підвищилась результативність роботи педагогічних працівників. Таким чином, можна стверджувати про те, що очікуваний результат було досягнуто.

Отже, впровадження комплексної корекційно - розвивальної програми із використанням арт-терапії як засобу активізації мовленнєвої та розумової діяльності дитини старшого дошкільного віку, в основі якої лежить врахування індивідуальних та вікових особливостей дітей старшого дошкільного віку, визначення найбільш ефективних умов її організації та співробітництво педагогічних працівників та батьків, сприяє підвищенню роботи щодо розумового розвитку та розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку та дає позитивні результати, що підтверджує нашу гіпотезу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Алябьева Е.А. Психогимнастика в детском саду: Методические материалы в помощь психологам и педагогам. - М.: ТЦ Сфера, 2005.-215с.

2. Артпедагогика и арттерапия в специальном образовании: Учебник для вузов / Е.А. Медведева, И.Ю. Левченко, Л.Н. Комиссарова, Т.А. Добровольская. - М.: Академия, 2001. - 248 с.

3. Арт-терапия в эпоху постмодерна/ Под ред. А.И.Копытина. - СПб.: Речь, Семантика-С,2002. - 224 с.

4. Бреслав Г. Э. Цветомедитация: механизмы и техники коррекции. Второе учебное пособие для специалистов и дилетантов. - СПб.: Речь, 2007. -504 c.

5. Брусиловский Л.С. Музыкотерапия// Руководство по психотерапии. - Ташкент, 1985.-Інтернет-ресурс.

6. Бурно М.Е. Терапия творческим самовыражением. - М.: Медицина, 1989.-Інтернет-ресурс.

7. Вачков И.В. Арт-терапия. Развитие самопознания через психологическую сказку.- М.: Изд-во Эксмо, 2001.-74с.

8. Венгер А.Л., Цукерман Г.А. Психологическое обследование младших школьников. - М.: Изд-во ЛАДОС-ПРЕСС, 2001. - 160 с.

9. Вознесенська О. Арт-терапія сімї // Психолог. - 2005. - жовтень (№39). - С.9-14.

10. Вознесенська О. Особливості арт-терапії як методу // Психолог. - 2005. - жовтень(№39). - С.5-8.

11. Вознесенська О.Л., Сидоркина М. Арт-терапевтична майстерня: радість й розвиток для всієї сім'ї // Психолог. - 2008. - Січень(№ 1) - С.24-26.

12. Возрастная и педагогическая психология: Учебник для студентов пед. Институтов / В.В. Давыдов, Т.В. Драгунова, Л.Б.Ительсон и др.; Под ред. А.В.Петровского. - 20е изд., испр. И доп. - М.: просвещение, 1979. - 288 с., ил.

13. Войтович Г.І., Федоров В.Д. Психологічні проблеми готовності дитини до школи та шляхи їх розв'язання: навч.-метод. посіб/ Г.І. Войтович, В.Д.Федоров. - Хмельницький: ОІППО, 2010, - 148 с.

14. Гиппиус С.В. «Тренинг развития креативности. Гимнастика чувств». СПб., 2001.- 418 с.

15. Гладченко О.М., Шевцова О.А.Комплексны заняття в ДНЗ. 4-6 роки життя.- Х.: Вид. типле «Основа», 2008. - 336 с.

16. Грегг М. Ферс Тайный мир рисунка. Исцеление через искусство. - Спб.: Европейский Дом, 2000.- 124 с.

17. Детская практическая психология: Учебник / Под ред. Проф. Т.Д.Марцинковской. - М.: Гардарики, 2000. - 256с.

18. Жан Пиаже. Речь и мышление ребенка»:Римис; 2008- Інтернет-ресурс

19. Загальна психологія: Підручник для студентів вищ. Навч. закладів / С.Д.Максименко, В.О.Зайчук, В.В. Клименко та ти. За т. тип. типл. С.Д. Максименка - К.:Форум,2000. - 544с.

20. Зинкевич-Евстигнеева Т. Д.,Кудзилов Д. Б. «Психодиагностика через рисунок в сказкотерапии». - СПб.: Речь, 2006. (+ цветные вклейки)

21. Ильина Н.М. Подготовка к школе: развивающие тесты и упражнения. - СПб.: Питер,2007. - 205 с.

22. Казко-терапія в роботі з дошкільниками./ Упор. Шик Л.А., Гаркуша Г.В., Тур Л.В., Рудик О.А. - Х.: Вид. група «Основа», 2001. - 240 с.: ти. - (Серія «Творчому педагогу»).

23. Кожохина С.К. «Растём и развиваемся с помощью искусства». СПб.: Речь, 2006.-126 с.

24. Комарова Т.С. Дети в мире творчества. - М., 1995.-168 с.

25. Коменский Я.А. Избранные педагогические сочинения: в 2-х т. - М.: Педагогика, 1982. - 656с. - (Пед. б-ка).

26. Копытин А.И. Основы арт-терапии. - СПб.: Изд-во «Лань», 1999. - 320 с.

27. Копытин А.И. Системная Арт-терапия.- Спб: Питер, 2001.- 512 с.

28. Копытин А.И., Свистовская Е.Е. Арт - терапия детей и подростков. М.: Когито - Центр, 2007.- 482 с.

29. Ландшафт детской души. Аллан Дж. Перевод с англ. Ю.М. Донца. Под общей редакцией В. В. Зеленского. - ЗАО «Диалог» - ИП«Лотаць».- СПб-Мн., 1997.- 256 с.

30. Лебедева Л. Д., Никонорова Ю. В., Тараканова Н. А. Энциклопедия признаков и интерпретаций в проективном рисовании и арт-терапии. - СПб.: Речь, 2006.- 614 с.

31. Мардер Л. Цветной мир. Групповая арт-терапевтическая работа с детьми дошкольного и младшего школьного возраста. Генезис, 2007. - Інтернет-ресурс.

32. Марковская И.М. Тренинг взаимодействия родителей с детьми.- СПб.: Речь, 2002.-150с.

33. Матвеева Л.Г., Выбойщик И.В., Мякушин Д.Е. Практическая психология для детей и рордителей, или Что я могу узнать о своїм ребенке. - М.:АСТ-ПРЕСС, Южно-Уральское книжное издательство, 1997. - 320 с.

34. Невгамовні чомучки. Психологічні особливості дітей дошкільного віку. 4-5 роки життя/ тип. - уклад. - О.С. Нурєєва, З.І. Шейнфельд.; хуж.-оформ. М.В.Журавльова. - Х.: Вид. група «Основа»: «Тріада+», 2008. - 256с.:ти.. - (Серія»Дошкільний навчальний заклад. Психологія виховання»).

35. Немов Р.С. Психология: Учеб. Для студ. Высш. Пед. Учеб. Заведений:В 3 кн. - 4-еизд. - М.: Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОС, 2003. - Кн. 1: Общие основы психологии. - 688 с.

36. Никитин В.Н. Энциклопедия тела: психология, психотерапия, педагогика, театр, танец, спорт, менеджмент. - М.: Алетейя, 1998.- 544с.

37. Обухова Л.Ф. Возрастная психология.Учебное пособие. - М.: Педагогическое общество России, 2000. -448с.

38. Огненко Надежда. Работа с образами животных: я, ты и тигр. - СПб.: Речь, 2006.- 168с.

39. Оклендер В. Окна в мир ребенка. Руководство по детской психотерапии. - М.: Независимая фирма «Класс», 1997.- 214 с.

40. Осипова А.А. Общая психокоррекция: Учебное пособие для студентов вузов. - М.: ТЦ Сфера , 2002. - 512с.

41. Остер Дж., Гоулд П. Рисунок в психотерапии. Методическое пособие для слушателей курса «Психотерапия». Москва, 2000.- 74 с.

42. Педагогика / Под ред. Г. Нойера, Ю. К. Бабанского. - М., 1984. - 304 с.

43. Петрушин В.И. Музыкальная психотерапия: Теория и практика. Учеб. Пособие для студ. Высш. Учеб. Заведений. - М.: Гуманит. Изд. Центр «Владос», 1999- Інтернет-ресурс.

44. Погосова Н.М. Погружение в сказку. Сказотерапевтические программы. СПб.: Речь, 2007.- 218с.

45. Подласый И.П. Педагогика. Новый курс: Учебник для студентов тип. Вузов: в 2 кн. - М.: Гуманит. ти. Центр ВЛАДОС, 1999. - Кн.2: Процес воспитания. - 256с.

46. Порадник практичного психолога ДНЗ. О.Є.Марінушкіна, Ю.О.Замазій. - Харків.: Вид. група «Основа». - 2007. - 240с.

47. Потёмкина О. Ф., Потёмкина Е. В. Психологический анализ рисунка и текста. - СПб.: Речь, 2005. - 388с.

48. Практическая арт-терапия: Лечение, реабилитация, тренинг/ Под ред. А.И. Копытина. - М.: «Когнито-Центр», 2008.- 416 с.

49. Практикум по арт-терапии / Под ред. А.И. Копытина. - Спб.: Питер, 2000. - 448 с.

50. Простір арт-терапії: можливості та перспективи: Збірник наукових статей /За науковою ред.А.П.Чуприкова, О.А.Бреусенка-Кузнєцова, О.Л.Вознесенської. - К.: КИТ, 2005. - 114 с.

51. Психокоррекционная и развивающая работа с детьми: Учеб. Пособие для студ. Сред. Пед. Учеб. Заведений / И.В.Дубровина, А. Д. Андреева, Е.Е.Данилова, Т. В. Вохмянина; Под ред. И.В.Дубровиной. - М.: Издательский центр «Академия», 1998. -160 с.

52. Психология человека от рождения до смерти. Психологическая энциклопедия по общей редакцией А.А.Реана. - Санкт-Петербург ти. Дом “Нева”, М..”ОЛМА-ПРЕСС” 2002.(Б-6)

53. Радина Н.К. Истории и сказки в психологической практике. СПб.: Речь, 2006.- 254с.

54. Радугин А.А. и др. Эстетика/А.А.Радугин, В.И.Авдеев, Л.Я.Курочкина, В. А.Куценко, И.Т.Пархоменко, С.Н.Титов / Под ред. А. А.Радугина. - М., 1998.- 612 с.

55. Романова Е.С. Графические методы в практической психологии. СПб., 2001.

56. Рудестам К. Групповая психотерапия. СПб., 2000.- Інтернет-ресурс.

57. Рыбакова С.Г. Арт-терапия для детей с задержкой психического развития. СПб.: Речь, 2007.- 384 с.

58. Скурат Г. Детский психологический театр. Развивающая работа с детьми и подростками. СПб.: Речь, 2007.- 232 с.

59. Сухарева Л.С. Піклуємось разом . Робота з батьками дошкільників. - Х.: Вид. типле «Основа», 2008.-128 с.

60. Сухомлинский В.А. Сердце отдаю детям. - К.: Рад.шк., 1988. - 272 с.

61. Татаринцева А.Ю., Григорчук М.Ю. Детские страхи. Куклотерапия в помощь детям. СПб.: Речь, 2007.- 468 с.

62. Хайкин Р. Б. Арт-терапия. СПб.: Наука, 1992.- 266с.

63. Хайкин Р. Б. Художественное творчество глазами врача. М.: Наука, 1992.-284с.

64. Чуб Н.В. Комплексні тести готовності дитини до школи / Художник Є.А.Мартиненко. - 2-ге вид. - Х.:Вид. група «Основа», 2008. - 142 с.: ти.. - (Серія «ДНЗ+школа»)

65. Шевченко М.Я рисую успех и здоровье! - СПб.: Издательство «Питер», 2007.-78 с.

66. Шнейдер Л.Б. Психология семейных отношений. Курс типле. - М.: Апрель-Пресс. Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2000. - 512 с.(Кафедра прикладной психологии)

67. Элькин В. М. Театр цвета и мелодии ваших страстей. Цветовая психология и психотерапия шедеврами искусства. Гармонизация цветовых программ жизни и ваши тайные способности. - СПб.: ИД «Петрополис», 2005.-214 с.

68. Эндрюс Тед. Искусство лечения цветом. Пер. с англ. О. Матвеевой. - М.: ЦАИ, 1998. - 186 с.

69. Эффективные методики развития речи у детей / сост.И.С. Лисицына, Г.В. Щербак; худож. И.Костюнина. - Харьков: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»; Белгород: ООО «Книжный клуб «Клуб семейного досуга»», 2010. -320. - (Серия «Заботливым родителям»).

70. Ягупов В.В. Педагогіка: Навч.посібник. - К.: Либідь, 2003. - 560 с.

71. Яковлев В. Ф. Виртуальные миры трансового рисунка, или «Я требую, чтобы меня пожалели»». - М.: «Класс», 2006.- 218 с.

Додаток А - Тест для перевірки обсягу словника (запропонований Н.В.Чуб). Набори слів

- Велосипед, цвях, лист, парасолька, хутро, герой, гойдатися, з'єднувати, кусати, гострий.

- Літак, молоток, книжка, плащ, піря, друг, стрибати, розділяти, бити, тупий.

- Автомобіль, віник, блокнот, чоботи, луска, боягуз, бігти, зв'язувати, щипати, колючий.

- Автобус, лопати, альбом, капелюх, пух, ябеда, крутитися, чесати,мякий, тікати.

- Мотоцикл, щітка, зошит, черевики, шкіра, ворог, спотикатися, збирати, гладити, шорсткий

Додаток Б - Тест «Четвертий - зайвий» (запрпонований Н.В.Чуб)

Можливі варіанти картинок:

- білий гриб, підберезник, квітка, мухомор;

- диван, стлець, машина, шафа;

- яблуко, груша, слива, морозиво;

- каструля, чашка, ложка, шафа;

- стіл, стілець, ліжко, лялька.

Можливі словесні варіанти:

- собака, вітер, смерч, ураган;

- сміливий, хоробрий, рішучий, злий;

- сміятися, сидіти, супитися, плакати;

- молоко, сир, сало, кефір;

- крейда, ручка, сад, олівець;

- щеня, кошеня, кінь, порося;

- тапочки, туфлі, носки, черевики тощо.

Додаток В - Тест «Склади малюнок»

Стимульний матеріал, квадрати малюють на папері, а потім розрізають по лініям на частини:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ключ до тесту:

	1 завдання	2 завдання
Високий рівень	До 20 с	До 16 с
Рівень вище середнього	21-34 с	17-29 с
Середній рівень	35-69 с	30-82 с
Рівень нижче середнього	70-112 с	83-101 с
Низький рівень	Понад 113 с	Понад 102 с

Додаток Г - Корекційно-розвивальна програма

З елементами арт-терапії для активізації мовленнєвої та розумової діяльності дітей старшого дошкільного віку.

Заняття 1.

Мета: формувати у дитини вміння уважно слухати розповідь дорослого, відповідати на запитання: «хто це?», «що це?», «де це?»; розширювати та збагачувати активний словник дитини, використовуючи прикметники, іменники, інші частини мови; вправляти у звуконаслідуванні; сприяти використанню засвоєних слів у самостійному мовленні; розвивати мислення - уміння відгадувати загадки; розвивати зорову увагу - уміння розглядати ілюстрації, упізнаючи зображення та силуети; слухову увагу - уміння вслуховуватися в мовлення дорослого; виховувати позитивні якості - упевненість у собі, сміливість, уміння співчувати.

Обладнання: фігурки героїв, казки із настільного театру; сюжетні картинки; предметні картинки - дід, баба, онучка, собака, кішка, мишка; предметні картинки із зображенням овочів.

Хід заняття.

Ведучий запрошує дітей послухати казку «Ріпка». Розповідаючи казку, ведучий одночасно виставляє перед дітьми фігурки персонажів та пропонує повторювати окремі слова - звуконаслідування (о-ох, гав-гав, няв-няв).

Гра-рухавка.

Ведучий пропонує дітям розглянути сюжетну картинку, на якій герої казки тримаються один за одного, організовує проведення вправи, де діти беруть одне одного за пояс та рухаються кімнатою, а потім знаходять сховану іграшку - ріпку.

Дидактична гра «Так-ні».

Ведучий по черзі пропонує дітям картинки, де зображені герої казки, а діти повинні відповідати на запитання: «так» чи «ні». Наприклад: «Це мишка?» (Так).

Дидактична гра «Знайди за контуром».

Ведучий пропонує дітям площинні зображення овочів, фруктів, які вони повинні дібрати до контурних зображень та накласти їх одне на одного.

Дидактична вправа «Хто заховався?»

Ведучий пропонує дітям уважно розглянути виставлені фігурки персонажів казки, а потім, прибравши одну фігурку, запитує: «Хто заховався?». Гра проводиться 3-4 рази.

Дидактична вправа «Розклади в ряд»

Діти працюють із роздавальним матеріалом - площинними зображеннями різних за розміром «ріпок». Дітям необхідно викласти в ряд ріпок на столі від маленької до найбільшої, а потім навпаки та показати ту, яку тягнув дід.

Розповідь казки дітьми спільно з дорослим.

Діти розповідають казку, виставляючи по черзі картинки на мольберт із зображенням героїв або фігурки настільного театру.

Ведучий проводить бесіду за змістом казки, використовуючи картинку за сюжетом казки.

- Хто стоїть попереду всіх?

- Хто стоїть між Жучкою та Мишкою?

- Хто стоїть перед Бабкою?

- Хто стоїть перед Онучкою?

- Хто стоїть останнім?

Далі ведучий пропонує дітям відгадати загадки:

Гавкає, кусає, а в дім не пускає. (Собака)

Сіреньке, маленьке, хоч якого кота з місця стягне. (Мишка)

Хто з хвостиком і вушками?

Укого лапки з подушками?

Як ступа, ніхто не чує, тихо крадучись, полює.

І маленькі сірі мишки

Утікають геть від … (кішки).

Підсумки заняття.

Заняття 2.

Тема. Показуємо казку «Ріпка».

Мета: продовжувати збагачувати активний словник дитини за допомогою використання різних частин мови; навчати самостійно будувати речення; навчати погоджувати сої дії під час інсценування знайомої казки; удосконалювати дрібну моторику рук; розвивати слухову та зорову увагу; виховувати вміння слухати казку до кінця.

Обладнання: фігурки персонажів казки з настільного або пальчикового театру; предметні картинки із зображенням іграшок, предметів побуту, одягу, продуктів харчування.

Хід заняття:

Гра-рухавка.

Ведучий запрошує дітей до «Кімнати казок», але перед цим необхідно виконати певні вправи («Пройди по стежці так, щоб не зачепити овочі», «Допоможи дідові принести води»).

Ведучий пропонує дітям обрати для себе роль одного з героїв казки та дібрати відповідні атрибути (шапочки, елементи костюмів, фігурки персонажів).

Розповідь дітьми казки з використанням настільного театру.

Ведучий просить дітей розповісти казку самостійно або промовляючи останні слова у фразах за допомогою вихователя або товаришів. Ведучий може також ставити запитання-підказки за змістом (залежно від віку дітей та їх індивідуальних можливостей).

Саме тоді, коли діти по черзі виставляють фігурки настільного театру, ведучий пропонує дітям-глядачам повторювати героїв казки: «Це - дід», «Це - кішка» і так далі.

Вправи на розвиток лексичної та граматичної будови мовлення.

Вихователь звертається від імені бабусі до дітей із проханням допомогти зварити обід із запропонованих овочів.

Завдання для дітей:

- Що намальовано на картинках? (Овочі та фрукти: капуста, морква, цибуля, помідор, огірок, ріпка, яблуко).

- Що тут зайве?

- Що бабуся покладе в каструлю, щоб зварити борщ?

- Що покладе в салат?

- Що з овочів люблять дідусь, онучка?

- Що бабуся покладе першим?

Діти імітують вправу «Зваримо борщ», складаючи по черзі овочі в каструлю.

- Гра-інсценування «Станемо так, яку казці»

Діти повинні стати одне за одним так, як герої у казці.

Розвиток дрібної моторики рук.

Гра-завдання «Розклади по кошикам»

Діти повинні відібрати із запропонованих муляжів маленькі та великі овочі, розкладаючи їх у кошики.

Дидактична вправа «Подарунки героям казки».

Ведучий звертається до дітей із запрошенням від героїв казки у гості. Але ж потрібно із собою взяти подарунки. Діти серед предметних картинок повинні обрати той подарунок, який вони хочуть подарувати одному з героїв.

Запитання-підказки для дітей:

- Кому подаруємо каструлю? (Бабусі)

- Кому подаруємо ляльку? (Онучці)

- Кому подаруємо лопату? (Дідові)

- Кому подаруємо кістку? (Собачці)

- Кому подаруємо чашку зі сметаною? (Кішці)

- Кому подаруємо сир? (Мишці)

Підсумок заняття.

Ведучий зачитує дітям лист-прохання від дітей групи раннього віку, які чекають героїв казки «Ріпка», та пропонує показати ляльковий театр.

Заняття 3.

Тема. «Уяви. Зроби. Розкажи»:

Мета: розвиток уяви; розвиток дрібної моторики рук; розширювати та збагачувати активний совник дитини, використовуючи різні частини мови; розвивати фантазію та естетичні почуття.

Обладнання: білий папір А4 формату, нитки «Ірис» білого кольру, клей, фарби, кольорові олівці.

Хід заняття:

Ведучий пропонує дітям на папері викласти змащену клеєм нитку в хаотичному вигляді, заздалегідь уявляючи собі якесь зображення. Для прикладу він виконує це саме завдання, показуючи поетапність виконання, але не допомагаючи дітям виконувати власну роботу.

Після того, як клей підсохне, дітям пропонується замалювати різними кольорами проміжки паперу між викладеною ниткою, уявляючи якесь кінцеве зображення.

Після того, як робота завершена, кожному пропонується розповісти проте, що у нього зображено і чому він зобразив саме це.

Роботи дітей можуть бути виставлені для загального перегляду.

Дане заняття може тривати до 30 хвилин.

Заняття 4.

Тема: «Бруднення».

У нашому випадку, в умовах заняття з арт-терапії, йдеться про спонтанні малюнки, які виконані в абстрактному стилі. Техніка «Бруднення» вибрана через неструктурованість зображень, відсутність сюжету, поєднанням різних форм і колірних плям. Окрім зовнішньої подібності зображень, є схожість в способі їх створення: ритмічності руху руки, композиційній випадковості мазків і штрихів, розмазуванні і розбризкуванні фарби, нанесенні безлічі шарів і змішуванні кольорів. Діти не малюють в тому розумінні, до якого вони звикли за роки навчання. В брудненнях немає категорій «правильно-неправильно», «добре-погано», немає еталонів. Відсутність критеріїв оцінки бруднень виключає і саму оцінку.

Мета: дати можливість вивільнення емоцій, бажань, нестандартного використання фарб; розвиток уяви і фантазії, креативного мислення.

Обладнання:білий папір А3 формату, гуаш, акварель, губка, зубна щітка, вода.

Хід заняття.

Дітям пропонується без пензлів та простого олівця, тільки за допомогою власної руки чи шматка губки на папір нанести фарби як їм цього хочеться, «вмикаючи» фантазію.

Ведучий може тільки підготувати матеріал і спостерігати за роботою дітей, не керуючи нею. Також необхідно слідкувати за порядком, щоб діти не ображали один одного, не бруднили.

Для проведення даного заняття можна запросити батьків для спільної праці.

У кінці заняття учасників процесу можна опитати про те, що вони відчували під час виконання даного заняття. В ході бесіди психолог чи ведучий для себе робить помітки, з якою дитиною потрібно працювати індивідуально, здійснюючи корекцію у потрібному напрямку додатково.

Дане заняття може тривати 45- 60 хвилин.

Його можна періодично повторювати, поєднуючи з іншими видами арт-терапії, в ході здійснення типлерної програми.

Заняття 5.

Тема. «Колективне виконання зображення на папері великого розміру».

Мета: в процесі колективного виконання завдання створити умови для розвитку умінь домовлятися, поступатися, вносити власний вклад до загальної справи, проявляти ініціативу, висувати пропозиції, відстоювати власний простір, ідею; розвиток уяви, комунікативних навичок; зближення усіх членів групи, а також співпраця батьків, дітей та педагогів.

Обладнання: білий папір А1 формату,акварельні фарби, гуаш, пензлі, сухе листя, старі журнали, типлер, клей.

Хід роботи:

Членам групи дається завдання домовитись і вирішити, що б вони бажали зобразити на папері. Потім кожному дається доручення виконати власний елемент зображення. Можлива допомога один одному у ході виконання завдання, але потрібно слідкувати за тим, щоб кожен мав свободу вибору власної техніки виконання і не було жодного примусу з боку учасників арт-терапевтичного процесу.

В даній роботі можна використати техніку «Бруднення», малювання пальцями, вирізати з журналів зображення і поєднувати їх у загальне зображення, наклеюючи їх на основний папір. Також можна зробити об'ємне зображення використовуючи кольоровий папір і типлер.

Після закінчення роботи відбувається процес спільного милування загальним продуктом.

Роботу можна сфотографувати і закінчити зустріч колективним чаюванням. Заняття проходить на протязі 1-1,5 години. Підсумки заняття.

Заняття 6:

Тема: «Піскова країна»:

Мета: тренувати дрібну моторику рук; розвивати пізнавальні процеси (сприйняття, увагу, пам'ять, образно-логічне мислення, просторову уяву), розвивати сенсорно - перцептивну сферу й творчий потенціал кожної дитини; гармонізувати психоемоційний стан;формувати комунікативні навички; навчити дітей грати разом.

Обладнання: пісочниця з піском, лійка з водою, совочки, дитячі формочки для гри у піску, дрібні іграшки, що зображують тваринний та рослинний світ пустелі (ящірки, змії, метелики, квіти, дерева, кактуси тощо); казкові персонажі, камінчики різної фактури, олівці, намистинки, скляні кульки, насіння різних зернових культур; карти-схеми з намальованим маршрутом пересування, будиночки, будівельний матеріал і та ін.

Хід заняття:

Ведучий бере на себе ініціативу розпочати гру і розказує будь-яку історію про піскову країну, в якій багато жителів і обов'язково є король та королева. Під час розповіді він викладає у пісок фігурки різних чоловічків та тварин, які можуть проживати у пісковій країні.

Наприклад:

«У деякій чарівні країні, за лісами, за полями й хибкими пісками жив собі пісковий Король і, звісно, піскова Королева, а також багато піскових придворних, фей, чарівників і багато-багато інших цікавих героїв. А називається ця чарівна держава «Піскова Країна». Ви запитаєте, чому саме так?Ця країна так називалася тому, що з усіх боків, від одного обрію до іншого, оточували ту країну піски, і в самій країні геть усе було з піску.

Усі мешканці цієї країни були трішки чарівними, вони вміли не тільки говорити і слухати, але й відчувати настрій і бажання один одного. А ви вже знаєте, діти, що зустрітися із дивом може тільки та людина, яка прагне до нових знань, любить грати й фантазувати.

Чи хочете ви побувати в цій чарівній країні?

Піскова країна знаходиться ось тут, в нашій пісочниці. Давайте, подивимося. Отже, перед нами велика піскова пустеля. Поки що тут немає нічого, крім піску. Давайте, покладемо свої долоньки на пісок і зробимо відбитки. Ці відбитки будуть нашою перепусткою до чарівної країни. (Діти виконують запропоноване ведучим). Дуже добре. А тепер закопайте руки в пісок і відшукайте пальчики один одного. Спробуйте відгадати, із чиїми пальчиками ви зустрілися.

А як ви вважаєте, хто може жити в Пісковій країні? (Змії, ящірки, скорпіони, різні жуки, мишки, верблюди… Називаючи «мешканців» вихователь дістає фігурки або картинки із зображеннями цих «мешканців» і викладає їх на пісок.).

Будь-яка істота, що пройде цією пустелею, залишає сліди. Зараз я зроблю відбиток, а ви здогадайтеся, чий він, але спочатку заплющте очі. (Ведучий робить відбитки фігурками змії, жука, скорпіона, а діти відгадують. Остання загадка - сліди машини. Ведучий звертає увагу дітей на те, що тільки машина з великими колесами здатна перетнути піски).

А як ви вважаєте, що може рости в пустелі? (Кактуси) Давайте, помістимо їх у пісочницю. А чому рослинам важко рости на сипучих піщаних пагорбах - барханах? (Пісок пухкий, його легко переносить з місця на місце вітер сильний вітер може зовсім засипати рослину або, навпаки, відкрити її коріння палючому сонцю. У таких умовах виживають тільки най витриваліші рослини.).

Давайте, пограємо у цікаву гру «Хто живе у пустелі?» (Для цього слід нагадати дітям про те, що в пустелі спекотне, багато піску, мало води, сильний вітер, тому всі мешканці пустелі пристосувалися до цих умов. Можна також пояснити, як саме вони пристосувалися. Потім ведучий називає тварин і рослини, які намальовані на картинках, і запитує дітей, чи можуть вони жити в Пісковій країні. Наприклад: верблюд може жити в пустелі, він харчується колючками і може тривалий час обходитись без води; риба-кит - не може жити в пустелі, тому що в Пісковій країні майже немає води, а кит живе у воді; мишка може жити, вони риє нірки і ховається там від спеки; жаба - не може, тому що їй потрібне для існування болото, а в Пісковій країні немає болота.).

У пустелі трапляються і піщані буревії. (Ведучий розповідає і одночасно програє з дітьми дію в пісочниці.) подивіться, пісок сховав усіх мешканців. Давайте, їх відшукаємо. А нашими помічниками будуть ось ці пензлики і трубочки. (Діти з допомогою інструментів-помічників пензликів і соломинок для коктейлів злегка відкопують частини іграшок, і відгадують, кого (що) в цьому мисці засипав пісок.)

Молодці, діти! Подивіться, у Пісковій країні пішов дощик. (З допомогою води змочуємо пісок.) Дощик теж на піску залишив свої відбитки. Як ви вважаєте, чи можна з такого піску зробити нірку, щоб сховатися в ній від спеки? (Діти висловлюють свої припущення та перевіряють їх на практиці.) Оскільки ми з вами перебуваємо в чарівній країні, тому можимо змінити пустелю. Давайте, спробуємо відшукати воду.

Розкопайте пісок так, щоб у ньому могли текти річки. (Діти створюють у піску русла річок.) А тепер давайте створимо вируючий потік. У цьому нам допоможе вода із цієї лійки. (Діти ллють воду у створені ними річки і стежать за тим,що відбувається.)

Куди ж поділася вода? Вона сховалася в пісок і затишно влаштувалася між піщинками. Спасибі річці за воду.

Давайте, тепер перемішаємо пісок і спробуємо ще раз зробити нірки, але вже з мокрого піску. Вийшло? А як ви думаєте, чи можна зробити з мокрого піску великі гори? Давайте, спробуємо. А де будуть печери? Дивіться, як перетвориться наша пустеля. Тут уже з'явилися гори й печери, тепер повисаджуємо дерева і квіти.

А хто може жити в печерах? (Печерні люди, гноми, звірі, чарівні герої.)

Виберіть кожний по три фігурки, заселимо нашу країну мешканцями. (Можна зробити додаткові будови, використовуючи будівельний матеріал, прокласти дороги тощо. Якщо дозволяє час, можна познайомитися з мешканцями Піскової країни й трішки пограти всім разом.)

Примітка. Завершується заняття обов'язковим обговоренням:

- Яка чудова країна у нас вийшла!

- Що нового ви довідалися про Піскову країну?

- Які знання стануть вам у пригоді у майбутніх подорожах?

Коли діти повернуться в групу, бажано запросити їх намалювати піскову країну: це можна зробити на заняттях або у вільний час після денного сну. Малюнки радимо розглянути всім разом і підкреслити уважність і пам'ять кожної дитини: «Молодець, ти побачив, як ящірка ховається в нірку», «Розумник, ти запам'ятав, які сліди залишила на піску машина».

Приклади вправ для ритуалу-вітання та ритуалу-прощання.

Діти разом із ведучим стають у коло. Ведучий розпочинає вправу такими словами:

«Дітки, як вітаються зазвичай люди? А, давайте, ми спробуємо привітатися ось так».

Варіанти для привітання:

- по колу дітки торкаються ліктем до ліктя сусіда.

- передавати по колу повітряну кульку, промовляючи якесь приємне побажання або комплімент.

- по колу торкатися долоньками до долоньок сусіда.

Те ж саме виконують після закінчення заняття.

Размещено на Allbest.ru