Використання арттерапії в роботі з дітьми старшого дошкільного віку як засобу активізації їх мовленнєвої та розумової діяльності

Дошкільне дитинство є періодом надзвичайно інтенсивного розвитку комунікативних форм і функцій мовленнєвої діяльності, практичних мовних навичок, усвідомлення мовної дійсності. Це пов'язане з ускладненням діяльності дитини та зміною її стосунків з оточуючими.

1.3 Основні умови використання арт-терапії в роботі з дітьми старшого дошкільного віку як засобу активізації їх мовленнєвої та розумової діяльності

Вивчення науково-методичної літератури дозволило зробити висновки про те, що існують певні умови забезпечення яких під час використання арт-терапії в роботі з дітьми сприяє активізації їх мовленнєвої та розумової діяльності. Таких умов є декілька. Вони є як загальні (відповідно до умов роботи з дошкільниками) так і специфічні (відповідно до умов роботи арт-терапії).

Однією із таких важливих умов є здійснення індивідуального підходу та врахування особистісних та вікових особливостей дітей старшого дошкільного віку.

У розвитку людини проявляється і загальне і особливе. Загальне притаманне всім людям певного віку, а особливе відрізняє окрему людину. Особливе в людині називають індивідуальним, а особистість з яскраво вираженим особливим - індивідуальністю. Індивідуальність характеризується сукупністю вольових, інтелектуальних, моральних, соціальних та інших рис особистості, які досить виразно відрізняють дану людину від інших людей. До індивідуальних особливостей відносяться своєрідні відчуття, сприйняття, мислення, пам'яті, уяви,особливості інтересів, нахилів, здібностей, темпераменту, характеру особистості. Індивідуальні особливості впливають на розвиток особистості. Ними значною мірою обумовлено формування всіх якостей [45; c.266].

Індивідуальний підхід як важливий принцип педагогіки і психології полягає в керуванні розвитком людини, який стоїть на засадах глибокого знання рис її особистості і умов життя. Тут мається на увазі те, що підбір методів, технік і прийомів для роботи з дитиною підбирається відповідно до індивідуальних особливостей дитини. Індивідуальний підхід створює найбільш сприятливі можливості для розвитку пізнавальних процесів, активності та здібностей. Індивідуального підходу найбільше потребують діти із затримками розвитку, а також діти із нерозвинутими здібностями.

Наприклад, А. С. Макаренко вважав принцип індивідуального подходу до дітей дуже важливим при вирішенні ряду педагогічних проблем. Він підкреслював складність індивідуального підходу до дітей, створення умов для самореалізації індивідуальної, неповторної за своєю природою особистості дитини.

При заняттях арт-терапією важливо враховувати бажання дитини, її особистий вибір технік, матеріалів, її власний творчий пошук виконання завдання. Не бажано нав'язувати власний погляд виходу з проблемної ситуації, а дати можливість дитині знайти самій вирішення задачі, тим самим досягаючи поставленої мети надання корекційно - розвивальної допомоги.

Не менш важливою умовою є знання теорії арт-терапії, володіння її методами та прийомами.

Як в будь якій галузі є специфічні принципи, використання яких є більш-менш гарантують досягненні найкращих результатів. Знання принципів арт-терапії дає нам змогу досягти ефекту і позитивного результату роботи з старшими дошкільниками у розвитку мовленнєвої та розумової діяльності.

Арт-терапевтичні заняття здійснюються за такими принципами:

А) Техніка і прийоми повинні підбиратися за принципом простоти і ефектності. Дитина не повинна відчувати незручності при проведенні занять запропонованої техніки. Будь-які зусилля в ході роботи мають бути цікаві, оригінальні, приємні дитині. Стикаючись з труднощами, нехай навіть уявними, діти реагують звичним для них чином. Як правило, психологу доводиться мати справу з дітьми, які на перешкоди реагують різними формами захисту. Наявність труднощів будь-якого плану - у навчанні, комунікативних, емоційних, перед якими дитина відчуває себе слабкою і незахищеною, - колись спровокувала появу проблем, з якими уважні батьки згодом звернулися до дитячого психолога. Арт-терапія передбачає створення безпечних умов, які сприяють самовираженню і спонтанній активності, викликають нові способи активності і допомагають їх закріпити.

Б) Цікавими і привабливими мають бути і процес занять, і результат. Обидві складові рівною мірою цінні для дитини, і це відповідає природі дитини. Наприклад, образотворча діяльність не суперечить потребам і можливостям дитячого віку, але заняття малюванням може бути цікавішим, якщо провести його нестандартним: намалювати малюнок із заплющеними очима. При казко-терапії крім прочитання і обговорення казки можна ще й виготовити ляльку, провести казкову драматизацію або гру, знайому всім казку скласти за іншим сценарієм тощо.

В) Техніка і прийоми мають бути нетрадиційними. По-перше, нові способи мотивують діяльність, направляють і утримують увагу. По-друге, має значення процес здобуття дитиною незвичайного досвіду. Раз досвід незвичайний, то при його придбанні знижується контроль свідомості, слабшають механізми захисту. У такій діяльності присутні більше свободи самовираження, а отже, неусвідомленої інформації. Маленькі діти із задоволенням включаються в діяльність, яка здійснюється незвичайним способом.

Арт-терапевт не може розраховувати на досягнення успіху у роботі з клієнтами, застосовуючи засоби арт-терапії, не знаючи теоретичних основ арт-терапії, особливостей технік і прийомів, напрямів, методів та форм.

Вибір методів і прийомів, а також їх композиція в арт-терапії визначається:

- віковими і індивідуальними особливостями і можливостями дітей;

- їх інтересами і схильностями;

- рівнем підготовки;

- особливостями і мірою відхилень в їх розвитку;

- цілями і завданнями розвитку дітей;

- специфікою дії кожного з видів мистецтва;

- формами організації художньої діяльності;

- об'ємом і якістю художньої інформації;

- майстерністю педагога, рівнем володіння спеціальними арт-терапевтичними технологіями.

Науковці визначають наступні групи методів арт-терапії:

а) до першої групи входять:

- словесні методи (розповідь, лекція, бесіда про твори мистецтва, про історію їх створення, про їх творців і ін.);

- наочні (виконання художніх творів, демонстрація ілюстрацій, малюнків, фотографій, предметів декоративно-прикладного мистецтва, скульптури, музичних інструментів, різних атрибутів і т. д.);

- практичні (вправи у виконанні тих або інших способів дій, застосованих в різних видах художньої діяльності). Ці методи направлені на передачу арт-терапевтом чи психологом базової інформації і на її активне сприйняття учасниками арт-терапевтичних сесій.

Всі перераховані методи мають свою специфіку і сприяють підвищенню ефективності процесу корекції. Так, словесні методи дозволяють не просто передавати інформацію, але і певним чином емоційно налаштовувати учасників арт-терапевтичної сесії, створювати атмосферу співпереживання та співчуття тим настроям, думкам, які виражені в творах, тим самим викликаючи у відповідь зацікавленість, викликаючи інтерес до тих подій або героїв, яким присвячений, наприклад, літературний або музичний твір.

Як відомо, універсального методу не існує. Всі методи використовуються в певному поєднанні, композиції, яка в даній конкретній ситуації арт-терапевтичного процесу може дати найбільший ефект і яка визначається провідною з врахуванням цілого ряду чинників, у тому числі: цілей і завдань, віку дітей, їх індивідуальних особливостей, рівня підготовки, вмісту і специфіки техніки, майстерності арт-терапевта, володіння способами корекції за допомогою різних видів мистецтва.

б) другу групу методів складають методи стимулювання і мотивації діяльності. Сюди відносяться дидактичні ігри, цікаві вправи, створення ситуацій емоційних переживань, метод заохочення, метод створення ситуації успіху.

Гра є методом стимулювання художньої діяльності і може служити прекрасним засобом активізації процесів мимовільного запам'ятовування у дітей, підвищення їх інтересу до того, що оточує, до різної мистецької діяльності. Дуже ефективне застосування цього методу в театралізовано-ігровій діяльності.

Арт-терапевтичні заняття проводяться як в груповій формі, так і індивідуальній. Групові і індивідуальні заняття відрізняються як за метою роботи, так і за процедурою і прийомами роботи. Є завдання, які ефективно вирішуються в ході зустрічей один на один, - зняття емоційної напруги, подолання негативізму, корекція страхів, усунення бар'єрів, що з'явилися наслідком гіпер соціалізованого стилю виховання в сім'ї та інших причин. А група однолітків дає можливість задовольнити потребу у взаємодії з дітьми, навчитися враховувати думку інших і відстоювати свою, проявляти активність, стримуватися. Гарні результати спостерігаються тоді, коли дитина спочатку проходить курс індивідуальної корекції емоційно-особистісних особливостей, а потім включається в групу, проте така тривала робота потрібна не всім дітям. Арт-сесії тривалістю від 30 до 80 хвилин проводяться один раз в тиждень, і, залежно від складності запиту, тривають від 3-5 до 12 тижнів. Вибір матеріалу та прийомів індивідуальний. Одна дитина швидше погодиться малювати фарбами, інша виявить цікавість до пісочниці. Як вказано в науково-методичній літературі, молодші діти частіше вибирають пісок, а школярі - заняття образотворчою діяльністю. Проте, вибір індивідуальний, і арт-терапевту бажано мати в своєму арсеналі різні матеріали та бути готовим застосувати різні прийоми і техніки.

У навчальному посібнику Т.С.Комарової і А.І.Савенкова «Колективна творчість дітей» детально розкриваються три основні форми організації спільної мистецької діяльності.

- «Спільно-індивідуальна» форма - індивідуальні роботи учасників, що створюються згідно з єдиним сюжетом або образотворчою технікою, на останньому етапі стають частиною загальної композиції. Наприклад, на загальному аркуші пальцями і долонями діти малюють комах, зображення яких сплітаються в єдину картину «мікросвіту» або створені за допомогою техніки монотипії квіти збираються на стіні в загальний букет.

- «Спільно-послідовна» форма - робота по черзі, за принципом естафети. Вклад одного учасника знаходиться в тісній залежності від результату дій попереднього і подальшого учасників. Наприклад, створення зображення «по колу». Перша дитина починає, друга продовжує і так далі. Таких кіл може бути декілька, до отримання кінцевого результату, що задовольняє всіх учасників групи.

- «Спільно-взаємодіюча» форма - найскладніша в плані організації, коли робота виконується всіма учасниками одночасно, узгодження їхніх дій здійснюється на всіх етапах. Наприклад, створення на аркуші ватману або в ящику з піском острова, на якому всім жителям буде затишно і цікаво жити.

Ці форми роботи використовуються на групових арт-заняттях, хоча за метою і завданням, внутрішнім змістом і результатом діяльності, за роллю дорослого, стилем спілкування, методами і прийомами дії вони відрізняються від тих самих форм роботи, які застосовуються на уроках або заняттях малювання, читання, танців [11; c.25].

Має значення остаточний зовнішній вигляд колективної роботи - зримий образ. Колективне зображення (площинне, тривимірне) завжди багатше за змістом, справляє яскравіше враження, ніж індивідуально виконана робота. Діти розуміють, що всі разом можуть отримати більш цінне зображення, ніж кожен окремо. Кожен може бачити в ньому щось своє, давати йому свою назву. Проте відчуття причетності створює відчуття єдності з групою, право на перебування в ній тут і зараз. Звичайно, необхідно враховувати готовність дітей до тієї або іншої форми спільної діяльності. Для того, щоб і процес, і результат дитячої колективної діяльності були успішними, слід починати з простішої спільно-індивідуальної форми роботи, поступово переходячи до більш складної.

Процес психічного та особистісного розвитку дитини, яка страждає не лише від перенавантаження в результаті надмірної кількості занять, а й від дефіциту емоційних контактів з батьками, ускладнюється та спотворюється. Саме заняття арт-терапією стають однією з ефективних форм, що дозволяє створити середовище для взаємодії в системі «батьки-діти».

О.Вознесенська та М.Сидоркіна, спеціалісти «Арт-терапевтичної майстерні» м. Києва в процесі проведення арт-терапевтичних сесій визначили основні принципи організації та проведення занять з арт-терапії дітей з батьками.

Організаційні принципи визначають, де і яким чином має здійснювати ту чи іншу діяльність батьки з дітьми, виходячи зі своїх інтересів та потреб. Особливістю арт-терапевтичної сесії є відсутність жорсткої регламентації і вона більше нагадує свято, ніж заняття. Простір облаштовано таким чином, що кожен має можливість зробити вибір де і як займатись. Розташування обладнання та меблів допомагають встановити між дорослими та дітьми взаємини співробітництва, також має бути спеціальне місце для відпочинку та гри дітей, іграшки та ін.

Соціально-психологічні принципи реалізації співпраці дітей з батьками включають в себе:

- Принцип гуманістичної спрямованості у стосунках між дорослими та дітьми сприяє формуванню у дитини відчуття значущості, повноправності у стосунках із дорослими, а батькам допомагає відчути у дитини особистість.

- Принцип соціальної зв'язаності реалізується завдяки включенню батьків і дітей у спільні види діяльності.

- Принцип активної участі батьків у заняттях дозволяє підвищити педагогічну грамотність, психологічну компетентність батьків та «увімкнути» механізми особистісного саморозвитку.

- Принцип індивідуального підходу виявляється у виборі дітьми та батьками засобів взаємодії залежно від власних потреб, інтересів, у виборі способу реалізації задумів та творчих ідей.

- Принцип позитивного мислення реалізується через акцентування уваги на потенціалах сім'ї, підтримці та стимуляції пошукової активності [11; c.25].

Дотримання даних принципів при занятті арт-терапією дітей разом із батьками сприяє формуванню у дітей впевненості у власних силах, стимулює соціальний інтерес, сприяє формуванню навичок спільної творчості, покращує та полегшує для дитини процес соціалізації та адаптації, відточує навички спілкування як з однолітками, так і з дорослими, вселяє життєвий оптимізм, вчить дивитися на світ радісними очима та багато іншого.

Взагалі, будь-яка співпраця дітей з батьками змінює їхні взаємовідносини, дає змогу батькам та дітям краще зрозуміти один одного завдяки спільній діяльності.

Отже, ми бачимо, що заняття з арт-терапії повинні проходити згідно певних умов, які забезпечують ефективність та динаміку процесу. Особливо важливим є дотримання умови індивідуального підходу, тобто врахування індивідуальних особливостей дитини, індивідуальний підбір технік, методів, прийомів арт-терапії. Також неможливо заперечити важливість умови дотримання принципів арт-терапії, які дають можливість чітко встановити завдання і напрямок занять та досягти певного результату. Знання теорії арт-терапії, її основних напрямків, методів і форм є особливо важливою умовою, так як ґрунтовне вивчення теорії є запорукою успіху у практичному застосуванні знань і дає незаперечну можливість використання більшого діапазону можливостей арт-терапії як унікальної терапевтичної та розвивальної техніки. Важливою умовою успішності використання арт-терапії є залучення батьків до спільної праці. Жоден спеціаліст не може досягнути високого результату у роботі з дітьми, не залучаючи до співпраці батьків, тому що при реалізації будь-якого завдання з розвитку чи корекції дитини потрібна двостороння дія: психолога з одного боку і з другого - батьків.

РОЗДІЛ 2. Експериментальне дослідження щодо використання арт-терапії в роботі з дітьми старшого дошкільного віку

2.1 Діагностичне визначення рівня розвитку мовлення та рівня розумового розвитку старших дошкільників

Будь-яка перспективна програма корекції і розвитку дитини може бути ефективною лише тоді, коли вона основана на вірному висновку про стан її психіки і специфічних індивідуальних особливостях становлення її особистості. Достовірність висновку залежить не лише від правильно підібраних і інвалідних психодіагностичних методик, але, головне, від професійної інтерпретації даних, отриманих за допомогою цих методик. Л.С. Виготський підкреслював, що «в діагностуванні розвитку завдання дослідника полягає не тільки у встановленні відомих симптомів та їх систематизації і не тільки в групуванні явищ за зовнішніми, подібними рисами, але виключно в тому, щоб за допомогою обробки цих зовнішніх даних проникнути всередину процесів розвитку».

Метою нашого дипломного дослідження є визначення, теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка умов використання арт-терапії як засобу активізації мовленнєвої та розумової діяльності дітей старшого дошкільного віку та розробка методичних рекомендацій з вищезазначеної проблеми.

Завдання дослідження:

1. За допомогою психодіагностики визначити рівень розвитку мовлення та рівень розумового розвитку дітей старшого дошкільного віку.

2. Скласти корекційно - розвивальну програму.

3. Розробити методичні рекомендації для педагогів з теми дослідження.

Дослідження проводилось на базі ДНЗ с. Доброгорща Хмельницького району. В дослідженні брали участь60 респондентів, серед них 29 дітей старшого дошкільного віку, вихователі, батьки, психолог.

Відповідно цілям і задачам проведеного дослідження заплановані і здійснювались 3 етапи експерименту.

1-й етап - проведення діагностики (констатувальний експеримент).

2-й етап - впровадження запропонованої програми (формувальний експеримент).

3-й етап - проведення повторного діагностування (контрольний експеримент).

На першому етапі дослідження були проведені спостереження за вихованцями під час занять, під час гри та спілкування з дорослими та іншими дітьми; бесіди з вихованцями, вихователями, батьками; тестування з метою визначення рівня розумового та мовленнєвого розвитку.

Особливою вимогою дослідження групи старших дошкільників є невимушеність, простота спілкування. Щоб створити атмосферу довіри, до проведення дослідження нам потрібно було декілька днів бути присутніми у приміщенні, на прогулянці, де гралися вихованці, щоб познайомитися з ними ближче, водночас спостерігати за їхньою діяльністю. Таким чином ми запобігли напруженій атмосфері в роботі з дитиною, що значно поліпшило процес дослідження.

Процес діагностування ми розподілили на декілька днів, враховуючи, що дитина старшого дошкільного віку ще не в змозі утримувати увагу довгий час, а втома, звісно, впливає на результат дослідження, який може виявитися хибним.

Спостереження за вихованцями, за їхньою мовленнєвою та розумовою діяльністю, бесіди з ними та їхніми батьками, вихователями показало, що існує певний відсоток дітей, які відносно вікової норми мають певне відставання.

Але лише спостереження і бесіди не дають нам можливість робити остаточний висновок про конкретну кількість дітей, які потребують корекційно - розвивальної допомоги для активізації мовленнєвої та розумової діяльності.

Щоб визначити рівень мовленнєвого і розумового розвитку групи респондентів об'єктивно, ми підібрали психодіагностичні методики, рекомендовані для роботи з дітьми старшого дошкільного віку.

Для дослідження словникового запасу дитини ми застосували тест для перевірки обсягу словника (запропонований Н.В.Чуб). Досліджуваному пропонується група з 10-ти слів (стандартна), і надається така інструкція: «Уяви таку ситуацію… Ти зустрів іноземця - людину іншої країни, яка погано розуміє нашу мову. Він попросив тебе пояснити, що означає слово велосипед. Як ти відповідатимеш?» (Додаток А). Оскільки свої відповіді дитина дає в словесній формі, можна зробити висновок про її словник - як пасивний (знає значення лише окремих слів), так і активний (уживає ті або інші слова в активному мовленні). Якщо дитина не може дати словесної відповіді, то ми пропонували їй намалювати предмет або показати значення цього слова за допомогою жестів чи рухів.

Ця методика не припускає перевірку вміння володіти поняттям, позначеним певним словом.

Оцінкою в даному тестуванні є сума балів, виставлених за кожне з десяти слів набору.

0 балів - відсутнє розуміння слова. Дитина говорить, що таке слово їй незнайоме або неправильно пояснює його зміст.

1 бал - дитина розуміє значення слова, але своє розуміння може висловити тільки за допомогою малюнка, жестів чи дій.

1,5 бали - дитина словесно описує предмет, наприклад: «Велосипед - на ньому катаються, у нього буває два колеса, а буває три». Або: «Це - щоб на ньому кататися»; «Парасолька - щоб ховатися від дощу».

2 бали - дитина дає визначення, що наближається до наукового (тобто воно містить вказівку про рід та окремі видові ознаки).

Наприклад: «Лист - це папір, на якому можна написати про себе і послати в конверті поштою».

Отже, максимальна оцінка у даному тесті дорівнює 20 балів.

За даною методикою ми отримали такі результати дослідження (див.табл.2.1.1).

Таблиця 2.1.1:

№	Вихованці	бали	Рівень
1	Дарина Д.	8	Сер
2	Іван В.	12	Сер
3	Мар'яна Д.	15,5	Вис
4	Богдан Д.	8,5	Сер
5	Катерина З.	7	Сер
6	Іванна Л.	13	Вис
7	Назар Л.	6.5	Низ
8	Роман М.	5	Низ
9	Аліна П.	9	Сер
10	Дарина Б.	8,5	Сер
11	Анатолій П.	14,5	Вис
12	Ірина П.	16,5	Вис
13	Вадим Ц.	11	Сер
14	Максим Ш.	6	Низ
15	Ольга Б.	8	Сер
16	Максим Б.	9,5	Сер
17	Інна Х.	7,5	Сер
18	Роман С.	13	Вис
19	Лілія Х.	12,5	Вис
20	Павло Ш.	7	Сер
21	Анна С.	18,5	Вис
22	Уляна Ц.	14,5	Вис
23	Ярослав Х.	9	Сер
24	Владислав П.	7,5	Сер
25	Марина Х.	10	Сер
26	Олександр П.	11,5	Сер
27	Віталій Д.	16	Вис
28	Денис М.	2	Низ
29	Дарина Л.	17,5	Вис

Отримані результати дозволяють виділити групу дітей з невеликим словниковим запасом.

Для діагностики зв'язного мовлення ми обрали тест «Складання оповідання за картинками», запропонований Н.В.Чуб. Беруть 4-5 картинок із серії «оповідання у картинках», об'єднаних одним сюжетом. Картинки перемішуються і дитині пропонується розташувати їх так, щоб вийшла історія,а щоб правильно розкласти їх, потрібно здогадатися, що було спочатку, що - наприкінці, а що - у середині (див. Додаток Б).

Оцінювання результатів відбувається за такими критеріями.

Високий рівень виконання завдання - дитина правильно розташувала картинки, змогла скласти за ними оповідання, використовуючи поширені речення.

Середній рівень - дитина правильно розташувала картинки, але не склала оповідання, а просто описала те, що побачила.

Низький рівень - дитина не змогла правильно розташувати картинки і скласти оповідання.

Підсумки по даній методиці ми відобразили у таблиці 2.1.2

Таблиця 2.1.2:

№	Вихованці	Рівень
1	Дарина Д.	Сер
2	Іван В.	Сер
3	Мар'яна Д.	Вис
4	Богдан Д.	Сер
5	Катерина З.	Сер
6	Іванна Л.	Вис
7	Назар Л.	Низ
8	Роман М.	Низ
9	Аліна П.	Сер
10	Дарина Б.	Сер
11	Анатолій П.	Вис
12	Ірина П.	Вис
13	Вадим Ц.	Сер
14	Максим Ш.	Низ
15	Ольга Б.	Сер
16	Максим Б.	Сер
17	Інна Х.	Сер
18	Роман С.	Вис
19	Лілія Х.	Вис
20	Павло Ш.	Сер
21	Анна С.	Вис
22	Уляна Ц.	Вис
23	Ярослав Х.	Сер
24	Владислав П.	Сер
25	Марина Х.	Сер
26	Олександр П.	Сер
27	Віталій Д.	Вис
28	Денис М.	Низ
29	Дарина Л.	Вис

Наступною методикою ми обрали тест «Намалюй чоловіка» (DAT). Він був створений у 1926 році американською вчителькою Флоренс Гудінаф. Цей тест є однією з найбільш поширених методик у всесвітній психодіагностичній практиці. Основним показником розумового розвитку дитини у тесті виступає зображення чоловіка, діталізованість якого залежить від рівня розвитку операційного інтелекту. Стандартизація тесту відповідає нормам розумового віку дітей з урахуванням не тільки років життя, але й місяців. Тест DAT є надійним психологічним інструментом встановлення дійсного розумового віку.

Тестування відбувається таким чином: дитині дають папір і простий олівець, і просять намалювати чоловіка (саме чоловіка, а не жінку). Під час тестування не можна оцінювати роботу дитини, коментувати. На всі питання дитини слід давати типову відповідь: «Роби так, як ти вважаєш за краще».

Малюнок для оцінювання розподіляється на елементи. Повне зображення кожного з елементів додає 1 бал до загальної суми. Рівень розумового віку відповідає сумі балів (Додаток В).

Результати дослідження ми зафіксували у таблиці 2.1.3

Таблиця 2.1.3:

№	Вихованці	Загальна оцінка в балах	Розумовий вік	Вік
1	Дарина Д.	13	6,3	5,8
2	Іван В.	9	5,3	6,7
3	Мар'яна Д.	21	8,3	6,1
4	Богдан Д.	8	5	5,2
5	Катерина З.	11	5,9	6,3
6	Іванна Л.	19	7,9	5,6
7	Назар Л.	9	5,3	6,2
8	Роман М.	7	4,9	6,6
9	Аліна П.	10	5,6	5,7
10	Дарина Б.	5	4,3	5,1
11	Анатолій П.	17	7,3	6,9
12	Ірина П.	19	7,9	6,2
13	Вадим Ц.	11	5,9	6,1
14	Максим Ш.	6	4,6	5,7
15	Ольга Б.	12	6,0	6,3
16	Максим Б.	19	7,9	6,3
17	Інна Х.	13	6,3	5,1
18	Роман С.	14	6,6	6,7
19	Лілія Х.	13	6,3	5,5
20	Павло Ш.	13	6,3	6,4
21	Анна С.	15	6,9	5,9
22	Уляна Ц.	16	7,0	5,11
23	Ярослав Х.	12	6,0	6,9
24	Владислав П.	11	5,9	6,2
25	Марина Х.	14	6,6	7,1
26	Олександр П.	10	5,6	6,3
27	Віталій Д.	16	7,0	6,7
28	Денис М.	2	3,6	7,4
29	Дарина Л.	18	7,6	5,8

Також ми вважаємо за потрібне діагностувати розвиток мислення дитини, так як він тісно пов'язаний із розвитком мовлення та розумовим розвитком. Тому ми застосували тест «Четвертий - зайвий»(Н.В.Чуб). Зміст методики полягає у виявленні в дитини вміння узагальнювати, також дана методика призначена для дослідження логічного та образного мислення (Додаток Г).

Дитині пропонують заздалегідь підготовлені картки з малюнками предметів побуту, одягу, тварин, рослин. В одній групі має бути не більше 4-х карток, одна з них - хибна. Можливе використання групи слів, що пояснюють дію, явище, а також рослини, тварини, фрукти, овочі, предмети одягу.

Оцінювання результатів здійснюється за таким принципом:

Високий рівень уміння узагальнювати і логічного мислення - всі завдання виконані правильно з наданням пояснення.

Середній рівень - майже всі завдання виконані правильно, але пояснення далі є не повними.

Низький рівень - завдання виконані неправильно.

Таблиця 2.1.4:

№	Вихованці	Рівень
1	Дарина Д.	Сер
2	Іван В.	Сер
3	Мар'яна Д.	Сер
4	Богдан Д.	Низ
5	Катерина З.	Сер
6	Іванна Л.	Сер
7	Назар Л.	Низ
8	Роман М.	Сер
9	Аліна П.	Сер
10	Дарина Б.	Сер
11	Анатолій П.	Вис
12	Ірина П.	Сер
13	Вадим Ц.	Сер
14	Максим Ш.	Сер
15	Ольга Б.	Сер
16	Максим Б.	Низ
17	Інна Х.	Сер
18	Роман С.	Сер
19	Лілія Х.	Вис
20	Павло Ш.	Сер
21	Анна С.	Вис
22	Уляна Ц.	Сер
23	Ярослав Х.	Сер
24	Владислав П.	Сер
25	Марина Х.	Вис
26	Олександр П.	Сер
27	Віталій Д.	Сер
28	Денис М.	Низ
29	Дарина Л.	Сер

Досить результативною виявилась методика для вивчення практичного інтелекту дитини «Склади малюнок» (за Н.В.Чуб) (Додаток Д).

Дитині пропонується послідовно скласти з деталей два квадрати (досвід роботи з першим квадратом полегшує складання другого). Потрібно зафіксувати час початку і кінця роботи.

Оцінювання якості виконання завдання визначається за часом виконання кожного завдання окремо.

Результати дослідження по даній методиці ми зафіксували у таб. 2.1.5

Таблиця 2.1.5:

№	Вихованці	Рівень	1 завдання (t, с)	2 завдання (t, с)
1	Дарина Д.	в. сер.	34	29
2	Іван В.	сер	67	71
3	Мар'яна Д.	сер	62	81
4	Богдан Д.	н. сер.	101	98
5	Катерина З.	низ	118	124
6	Іванна Л.	в. сер.	32	29
7	Назар Л.	сер	61	80
8	Роман М.	сер	64	82
9	Аліна П.	н. сер	103	84
10	Дарина Б.	низ	141	108
11	Анатолій П.	низ	132	121
12	Ірина П.	н. сер	89	100
13	Вадим Ц.	сер	54	78
14	Максим Ш.	низ	98	107
15	Ольга Б.	низ	110	103
16	Максим Б.	сер	42	71
17	Інна Х.	сер	67	68
18	Роман С.	н. сер	86	91
19	Лілія Х.	низ	102	154
20	Павло Ш.	н.сер	87	101
21	Анна С.	сер	69	78
22	Уляна Ц.	низ	122	117
23	Ярослав Х.	низ	115	127
24	Владислав П.	низ	145	153
25	Марина Х.	сер	40	54
26	Олександр П.	н. сер	109	99
27	Віталій Д.	сер	68	72
28	Денис М.	н. сер	111	154
29	Дарина Л.	сер	67	79

Результати діагностування за методиками для перевірки обсягу словника, для вивчення практичного інтелекту дитини «Склади малюнок», «Складання оповідання за картинками», «Четвертий - зайвий», «Намалюй чоловіка» (DAT) нами узагальнені в таблиці 2.1.6

Таблиця 2.1.6:

№	Вихованці	Вік	Тест для перевірки обсягу словника	Тест «Намалюй людину» (розумовий вік)	Тест «Четвертий - зайвий»	Тест «Складання оповідання за картинками»	Тест «Склади малюнок»
1	Дарина Д.	5,8	сер	вис	Сер	сер	в. сер.
2	Іван В.	6,7	сер	сер	Сер	сер	Сер
3	Мар'яна Д.	6,1	вис	вис	Сер	вис	Сер
4	Богдан Д.	5,2	сер	в.сер	Низ	сер	н. сер.
5	Катерина З	6,3	сер	н.сер	Сер	сер	Низ
6	Іванна Л.	5,6	вис	вис	Сер	вис	в. сер.
7	Назар Л.	6,2	низ	н.сер	Низ	низ	сер
8	Роман М.	6,6	низ	низ	Сер	низ	сер
9	Аліна П.	5,7	сер	вис	Сер	сер	н. сер
10	Дарина Б.	5,1	сер	в. сер	Сер	сер	низ
11	Анатолій П.	6,9	вис	вис	Вис	вис	сер
12	Ірина П.	6,2	вис	вис	Сер	вис	н. сер
13	Вадим Ц.	6,1	сер	н. сер	Сер	сер	сер
14	Максим Ш.	5,7	низ	низ	Сер	низ	низ
15	Ольга Б.	6,3	сер	сер	Сер	сер	низ
16	Максим Б.	6,3	сер	в.сер	Низ	сер	сер
17	Інна Х.	5,1	сер	сер	Сер	сер	сер
18	Роман С.	6,7	вис	вис	Сер	вис	н. сер
19	Лілія Х.	5,5	вис	в.сер	Вис	вис	низ
20	Павло Ш.	6,4	сер	сер	Сер	сер	н.сер
21	Анна С.	5,9	вис	вис	Вис	вис	сер
22	Уляна Ц.	5,11	вис	вис	Сер	вис	в. сер
23	Ярослав Х.	6,9	сер	н. сер	Сер	сер	низ
24	Владислав П.	6,2	сер	н. сер	Сер	сер	низ
25	Марина Х.	7,1	сер	в. сер	Вис	сер	сер
26	Олександр П.	6,3	сер	сер	Сер	сер	н. сер
27	Віталій Д.	6,7	вис	в. сер	Сер	вис	сер
28	Денис М.	7,4	низ	низ	Низ	низ	н. сер
29	Дарина Л.	5,8	вис	вис	Сер	вис	сер

Таким чином, за результатами діагностичного дослідження виявилась група дітейз низьким та середнім рівнем мовленнєвого та розумовогорозвитку, які потребують допомоги психолога (див. табл 2.1.7).

Серед них: 4 дитини з низьким рівнем розумового та мовленнєвого розвитку, 7 - з середнім рівнем розумового та мовленнєвого розвитку, 1 дитина із значним відставанням розумового та мовленнєвого розвитку від вікової норми.

Таблиця 2.1.7:

№	Вихованці	Вік	Тест для перевірки обсягу словника	Тест «Намалюй людину» (розумовий вік)	Тест «Четвертий - зайвий»	Тест «Складання оповідання за картинками»	Тест «Склади малюнок»
1	Назар Л.	6,2	низ	н.сер	Низ	низ	сер
2	Роман М.	6,6	низ	низ	Сер	низ	сер
3	Максим Ш.	5,7	низ	низ	Сер	низ	низ
4	Денис М.	7,4	низ	низ	Низ	низ	н. сер
5	Олександр П.	6,3	сер	сер	Сер	сер	н. сер
6	Владислав П.	6,2	сер	н. сер	Сер	сер	низ
7	Ярослав Х.	6,9	сер	н.сер	Сер	сер	низ
8	Павло Ш.	6,4	сер	сер	Сер	сер	н.сер
9	Інна Х.	5,1	сер	сер	Сер	сер	сер
10	Ольга Б.	6,3	сер	сер	Сер	сер	низ
11	Вадим Ц.	6,1	сер	н. сер	Сер	сер	сер
12	Катерина З	6,3	сер	н. сер	Сер	сер	низ
13	Іван В.	6,7	сер	сер	Сер	сер	сер

Отже, в цілому можна зробити висновок про те, що майже 45% вихованців ДНЗ старшого дошкільного віку, на жаль, мають недостатній рівень розумового та мовленнєвого розвитку, що не може не впливати на їхній загальний розвиток. Для них рекомендовані додаткові заняття з психологом.

2.2 Програма корекційно - розвивальної роботи із застосуванням вправ арт-терапії для розвитку мовлення і розумового розвитку дітей старшого дошкільного віку

Згідно результатів проведеної діагностики була розроблена програма розвитку із застосуванням арт-терапії як засобу активізації мовленнєвої та розумової діяльності дітей старшого дошкільного віку.

Програма включала декілька складових:

1. Роботу з вихованцями, а саме:

- проведення занять з елементами казко-терапії;

- проведення занять із застосуванням ізотерапії;

- проведення занять піскової терапії .

2. Роботу з батьками:

- залучення батьків до спільної роботи з дітьми;

- індивідуальна робота;

- складання пам'ятки для проведення часу з дітьми щодо покращення інтелектуального розвитку дитини старшого дошкільного віку.

3) Роботу з педагогами:

- залучення вихователів до спільної діяльності із батьками, психологом, дітьми;

- розробка методичних рекомендацій щодо застосування арт-терапії як засобу активізації мовленнєвої та розумової діяльності старших дошкільників.

У дошкільному віці універсальною формою корекції є гра. Ігрова діяльність успішно може бути застосована як для корекції особистості дитини, так і для розвитку її пізнавальних процесів, мовлення, спілкування, поведінки.

Для проведення занять з елементами казко-терапії потрібно підготувати кімнату казки. Кімната повинна бути звільнена від зайвих меблів, потрібні тільки стільчики для групи дітей і стілець для ведучого, м'який килим у центрі кімнати. Не повинно бути зайвих предметів, атрибутів, що відволікають увагу дітей.

Заняття з казко-терапії досить проводити один раз на тиждень. У старшому дошкільному віці тривалість одного заняття може досягати 25-30 хвилин.

Регулярність проведення сприяє зміцненню позитивного ефекту підвищення рівня розумового розвитку та мовлення дитини.

Необхідно використовувати переважно творчі ігри з елементами пошуку, вибору найвідповіднішого варіанту розв'язання проблеми (покажи героя, відгадай за рухом його настрій, придумай кінцівку казки тощо). Досить цікавою для дітей була постановка казки разом з батьками, коли вони інсценують власну складену казку за мотивами відомої казки. При цьому спостерігався емоційний «шквал». І батьки,і діти відзначались активною участю, вчились працювати в команді. Педагогічні працівники теж не стояли осторонь - пропонували свої ідеї, грали певну роль героя казки. Вони висловили своє задоволення даними методами роботи з батьками разом з дітьми.

Для проведення нашого заняття з казко-терапії ми обрали казку «Ріпка», яка рекомендована Базовою програмою розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі». Також за основу можна брати інші казки, наприклад, «Колобок», «Курочка ряба», «Рукавичка», «Вовк і семеро козенят», «Колосок», «Айболить», «Федорине горе».

Для проведення занять із застосуванням ізотерапії потрібно облаштувати кімнату так, щоб увагу дітей не відвертали сторонні люди, яскраві предмети. Також необхідно створити вільний доступ до води та запобігти забрудненню речей фарбами. Але при цьому атмосфера занять повинна відрізнятись від звичайного заняття з малювання, ліплення чи аплікації. Необхідно дати вільний вихід емоціям та фантазуванням учасникам занять. Заняття з ізотерапії можна проводити кожного дня, змінюючи техніки, матеріал (див. Додаток Ж).

Перед заняттям з ізотерапії необхідно було згуртувати групу, зруйнувати всі перепони зніяковілості і страху. Ми вирішили, що буде доцільно ввімкнути музику з мелодіями дитячих пісень з відомих мультфільмів. В результаті цього було помітне пожвавлення в групі. Також ми запропонували дітям пограти у гру - рухавку у віршованій формі. Для цього підійде будь-яка гра на 5 хвилин, яка буде цікавою для дітей старшого дошкільного віку.

Потім дітям було запропоновано створити будь-яку хаотичну аплікацію з ниток на папері. Діти довго не могли визначитись, що вони будуть зображувати. (див. Додаток Ж) Нарешті, визначившись із композицією, діти створювали всілякі цікаві абстрактні плутанини з ниток, приклеюючи їх до паперу. Заняття відбувалось досить емоційно. Потім вони розфарбовували олівцями проміжки на папері між нитками, завершуючи ниткові витівки елементами, яких не вистачало для повної гармонії малюнку. Цікаво було спостерігати за реакцією вихователя: вона роздивлялась роботи дітей і посміхаючись говорила: «Я теж таке хочу зробити».

Перейшовши до групового виконання завдання, діти ніяк не могли зрозуміти, що вони повинні були зробити. Спостерігалося деяке незадоволення даним завданням. Потрібно було провести гру - рухавку із музичним супроводом. До речі, музичний супровід був постійним - з початку заняття до його кінця. Ми використали крім дитячих пісень твори відомих композиторів класиків: П.Чайковського, С. Прокоф'єва, Шуберта, Моцарта. Ведучий запропонував почати композицію букета квітів з різноманітних матеріалів і дав можливість кожному вибрати власну техніку та матеріал. Діти швидко прийнялись за роботу. Одного заняття не вистачило для виконання завдання (діти відчули втому і почали гратися іграшками) і тому ми продовжили виконувати його наступного дня. Але який був подив, скільки емоцій після закінчення роботи. Колективну роботу ми показували батькам, іншим працівникам ДНЗ - не кожен міг збагнути, що це могли зробити дошкільнята.

Заняття з піскової терапії для дітей були особливими. Діти залюбки приймали участь у грі в пісочниці. Пісок діяв на дітей як магніт. Перш ніж вони встигають усвідомити, що вони роблять, їхні руки самі починають просівати пісок, будувати тунелі, гори тощо. До цього ми ще додали мініатюрні фігурки, іграшки - тоді створився цілий світ, розігруються сюжетно-рольові ігри, і дитина повністю поринає у гру. Дітям дуже подобається ця гра вона дозволяє і пережити зникнення цінного предмета, а також відчути радість знахідки. При цьому дитина може закопувати й відкопувати іграшку багато разів, щоразу радіючи знахідці. Для дитини така гра є дуже корисною, оскільки виробляє механізми подолання власної тривожності й зміцнює впевненість у власних силах. Ідея пісочниці чудова, оскільки може передати одночасно: і почуття розмаїтості природи, і почуття можливостей свого тіла,і сутності життя взагалі з його плинністю, несподіванками, безліччю форм. І ця гра не потребує якихось особливих пристосувань. Якщо малюки граються в групі, то потрібен невеликий ящик(70*60*15 см), наполовину заповнений чистим піском. Поруч у коробці знаходяться камінці (бажано галька), мушлі, шишки, гілочки, квіти, фігурки людей,тварин, казкових персонажів, кубики, містки, будиночки, машинки - це основні складові картини світу.

Після цього можна дати можливість дитині змочувати пісок водою для формування. Єдиний недолік пісочниці у кімнаті - висипання піску за межі пісочниці; до цього потрібно просто бути готовим. Не дивлячись на подібні незручності, кожен вихователь ДНЗ висловив бажання мати таку пісочницю у себе в групі для подальших занять з дітьми.

Відомий американський педагог С.Куломзіна відзначила, що пісочниця не тільки розвиває творчий потенціал дитини, активізує просторову уяву, образно-логічне мислення, тренує дрібну моторику рук, але й ненав'язливо, поволі налаштовує дітей на збагнення моральних істин добра і зла, будує гармонійний образ світу.

В багатьох випадках гра з піском виступає як допоміжний засіб, що дозволяє стимулювати дитину, розвивати її сенсомоторні навички, знижувати емоційне напруження тощо. Невербальна експресія з використанням різноманітних предметів, піску, води, а також конструктивних і пластичних матеріалів є найбільш природною для дітей, що стає особливо значущим за наявності в дитини певних порушень мовлення [34; с.32].

Отже, розробивши і впровадивши дану програму із застосуванням арт-терапії як засобу активізації мовленнєвої та розумової діяльності, ми очікували на позитивну динаміку змін у розвитку обраної групи дітей.

2.3 Опис результатів експериментального дослідження

Після впровадження програми корекції та розвитку, метою якої була активізація мовленнєвої та розумової діяльності старших дошкільників засобами арт-терапії нами було проведене повторне діагностування вихованців старшої групи, яке відбувалось завдяки спостереженню, проведенню бесід з батьками, вихователями; використанню методик для перевірки обсягу словника ( Н.В.Чуб), для вивчення практичного інтелекту дитини «Склади малюнок» (Н.В.Чуб), «Складання оповідання за картинками» (Н.В.Чуб), «Четвертий - зайвий» (Н.В.Чуб), «Намалюй чоловіка» (DAT) (Ф.Гудінаф).

Повторне дослідження рівня розумового та мовленнєвого розвитку групи досліджуваних підтвердило підвищення рівня розвитку мовлення та розумового розвитку даної групи дітей старшого дошкільного віку.

Також спостерігались зміни у стосунках вихователів, батьків і вихованців: деякі з них, що відзначались тривожною поведінкою, змінили своє бачення на оточуючої їх світ і людей в ньому.

Вважаємо за потрібне відзначити також декількох респондентів з групи, з якими запланована подальша робота в індивідуальній формі: це Денис М. та Максим Ш. Конкретні досягнення щодо поставленої мети зафіксовані також завдяки повторному діагностуванню за вищезазначеними методиками, результати якого представлені у таблиці 2.3.1

Таблиця 2.3.1:

№	Вихованці	Вік	Тест для перевірки обсягу словника	Тест «Намалюй людину» (рівень розумового розвитку)	Тест «Четвертий - зайвий»	Тест «Складання оповідання за картинками»	Тест «Склади малюнок»
1	Назар Л.	6,2	сер	сер	сер	сер	сер
2	Роман М.	6,6	сер	сер	сер	сер	сер
3	Максим Ш.	5,7	низ	сер	сер	низ	сер
4	Денис М.	7,4	низ	н.сер	низ	низ	сер
5	Олександр П.	6,3	сер	сер	сер	сер	сер
6	Владислав П.	6,2	вис	сер	сер	сер	сер
7	Ярослав Х.	6,9	сер	сер	сер	сер	сер
8	Павло Ш.	6,4	сер	в. сер	вис	сер	вис
9	Інна Х.	5,1	сер	сер	сер	сер	в.сер
10	Ольга Б.	6,3	вис	в.сер	вис	вис	сер
11	Вадим Ц.	6,1	сер	сер	сер	сер	сер
12	Катерина З	6,3	сер	в. сер	вис	сер	в.сер
13	Іван В.	6,7	сер	сер	сер	сер	сер

Згідно результатів ІІ діагностування 2(15,4%) вихованці серед досліджуваних з тесту перевірки обсягу словника мають високий рівень обсягу словника, середній рівень - 9(69,2%), низький - 2(15,4%).Порівняння результатів І та ІІ діагностування відображені на малюнку 2.3.1:

Малюнок 2.3.1 Відсоткове співвідношення отриманих даних:

В -

С -

69,2% 69, 2 % Н -

30,8 %15,8%

0% 15%

І діагностування ІІ діагностування щодо визначення рівня обсягу словника дітей.

Порівняння результатів І та ІІ діагностування свідчать про те, що зменшилась кількість вихованців з низьким рівнем обсягу словника (з 4-х до 2-х) і збільшилась кількість вихованців з високим рівнем обсягу словника (з 0 до 2-х).

Результати ІІ діагностування на визначення розумового віку за методикою «Намалюй чоловіка» (DAT) також показали результативність проведеної роботи, що відображено на малюнку 2.3.2. Серед даної групи вихованців у 4-х дітей рівень розумового віку піднявся з нижче середнього до середнього рівня; в 2-х- з низького рівня до середнього; 2-х- з середнього до рівня вище середнього; в 1-го - з низького на рівень нижче середнього; в 4-х-результатІІ-го діагностування не відрізнявся від результату попереднього (сер. рівень).

Відповідно, за результатами повторного діагностування з низьким рівнем розвитку респондентів не було; з середнім рівнем розвитку - 69,2 % від загальної кількості респондентів; з рівнем нижче середнього - 7,7 %; з рівнем вище середнього - 23% респондентів.

Порівняння результатів дослідження за даною методикою можна побачити на малюнку2.3.2.

Малюнок 2.3.2 Відсоткове співвідношення отриманих даних щодо рівня розумового розвитку респондентів:

І діагностуванняІІ діагностування

Повторне дослідження рівня логічного та образного мислення дошкільників старшого віку за методикою «Четвертий зайвий» відображено на малюнку 2.3.3 і теж свідчить про результативність запровадженої програми. Наприклад, якщо при першому діагностування респондентів з високим рівнем розвитку логічного та образного мислення не було, то при повторному діагностуванні таких стало 23 %.

Малюнок 2.3.3 Відсоткове співвідношення отриманих даних щодо виявлення рівня розвитку логічного та образного мислення дітей даної групи:

Результати повторного діагностування зв'язного мовлення за методикою «Складання оповідання за картинками» відображено на малюнку 2.3.4 і також показує нам результативність запровадженої програми.

Так, наприклад, кількість дітей з низьким рівнем розвитку зв'язного мовлення зменшилась з 30,8 % до 15,4 %, з середнім рівнем збільшилась з 69,2% до 76,9% , з'явилась група дітей з високим рівнем розвитку зв'язного мовлення з 0% до 7,7%.

Малюнок 2.3.4 Відсоткове співвідношення отриманих даних щодо визначення рівня розвитку зв'язного мовлення:

Результати ІІ діагностування рівня розвитку практичного інтелекту за методикою «Склади малюнок» також показали результативність проведеної роботи (див. тип. 2.3.5): серед даних вихованців з'явилась категорія дітей з високим рівнем розвитку практичного інтелекту - 7,7%, значно збільшилась категорія дітей із середнім рівнем розвитку практичного інтелекту (при першому діагностуванні складала 38,5%, при повторному -76,9% від загального числа досліджуваних).

Малюнок 2.3.4 Відсоткове співвідношення отриманих даних щодо визначення рівня розвитку зв'язного мовлення:

Малюнок 2.3.5 Відсоткове співвідношення отриманих даних щодо визначення рівня розвитку практичного інтелекту.

Таким чином, досягнутий результат в ході повторного діагностування дозволив зробити висновки про те, що впровадження програми розвитку мовлення та розумового розвитку із застосуванням арт-терапії з дотриманням умов її використання в роботі з дітьми старшого дошкільного віку ДНЗ с. Доброгорща Хмельницького району дійсно сприяло активізації їхньої мовленнєвої та розумової діяльності. В цілому можна відмітити покращення динаміки загального розвитку дітей, їхнього емоційного стану, взаємовідносин дітей з батьками та педагогами, появу творчого підходу до виконання завдань. Отже, одержані позитивні результати підтвердили висунуту нами гіпотезу.

2.4 Методичні рекомендації соціальним педагогам та практичним психологам щодо застосування арт-терапії в роботі зі старшими дошкільниками з метою активізації розвитку мовленнєвої та розумової діяльності

Наукові дослідження в галузі розумового розвитку дітей переконливо свідчать про вирішальну роль виховання і визначають головні принципи та закономірності, на яких слід будувати даний процес з метою всебічного розвитку особистості. Розумовий розвиток полягає не тільки в тому, щоб дати дітям знання, а й щоб навчити їх використовувати ці знання у різноманітних практичних діях. На сучасному етапі розвитку системи дошкільного виховання найбільшої гостроти набула проблема пошуку нових форм навчання і виховання, яка сприяє формуванню пізнавальної активності дітей, їхньому всебічному розвитку. Педагоги помітили: особливу розумову активність дошкільнята проявляють при досягненні ігрової мети як в організованому навчанні, так і в повсякденному житті. Практика багатьох науковців показала, що дидактичні вправи, логічні ігри та вправи для розвитку пізнавальної активності старших дошкільників є найефективнішим засобом навчання.

Отже, перш за все, необхідно пам'ятати, що для дитини дошкільного віку провідною діяльністю є ігрова діяльність. Тому, організовуючи будь-яку розвивальну роботу, необхідно акцентуватиувагуна те, щоб переважала ігрова форма занять.

У розумовому розвитку дошкільників є необхідність використання інтелектуальних ігор. Їх можна розробити вихователю самому, використовуючи наочний матеріал, який буде складатись із зображень різних геометричних фігур, форм, головоломок, ребусів, загадок, логічних задач, а також ефективним буде використання казки як засобу морального впливу, в перешу чергу, потім як засобу розвитку уяви, спостережливості, памяті, творчого підходу до вирішення задач. Вихователю потрібне не лише прагнення просто дати знання, а насамперед навчити дітей логічно мислити, бути здатними до розумової праці. Щоб зробитинавчання привабливим для дошкільнят, важливо підтримувати в них бадьорий робочий настрій. Не слід вимагати від дитини, щоб вона з першої спроби вирішила задачу. Коли щось не виходить, необхідно заспокоїти її, запевнити, що вона справиться. За умови правильної організації інтелектуальної гри дають змогу кожній дитині досягти вищої «планки» своїх можливостей.

Інтелектуальні ігри не тільки активізують розумові здібності дитини, а й розвивають у неї якості, необхідні для подальшої професійної майстерності. Ми радимо використовувати розвивальні ігри як на заняттях, так і в повсякденному житті.

Вчені акцентують увагу на взаємозв'язку фізичного та розумового розвитку. Здоров'я, фізичний стан - основна база, на якій розвиваються всі можливості дитини, включаючи й розумові і мовленнєві. У свою чергу, вищий рівень розумового розвитку дошкільника дає змогу успішніше вирішувати проблеми фізичного гарту. Тож взаємозв'язок тут нерозривний і цього не можна не враховувати при проведенні навчально-виховної роботи. У руховій діяльності дитина пізнає навколишній світ, саму себе, у неї розвиваються психічні функції. Таким чином, взаємозв'язок розумового розвитку та фізичного нерозривний.

Також є незаперечним той факт, що дрібна моторика розвиває розумові здібності. Людський інтелект нерозривно пов'язаний з діяльністю рук. У ході еволюції саме досконалість п'ясті та рухів пальців були найголовнішим стимулятором розвитку головного мозку. Пальці можна порівняти зі щупальцями мозку. Чим більше інформації дитина отримує за допомогою кін естетичних відчуттів, чим більше він хапає, стискає, обмацує, мне, ліпить і так далі, тим об'ємніше й виразніше його сприйняття, тим яскравіше й цікавіше відбувається пізнання світу.

Удосконалення дрібної моторики грає величезну роль у розвитку мови. Річ у тому, що в корі головного мозку мовний центр розташований зовсім поряд із руховим і власне, є його частиною. Коли дитина що-небудь перебирає пальчиками, вертить у руках або обмацує, у корі головного мозку збуджується відповідний центр. за законом іррадіації (розповсюдження) збудження переходить і на сусідній центр - мовно-рушійний (центр Брокка), так що функції руху та мова розвиваються паралельно. Пальчикові ігри та вправи для розвитку дрібної моторики (ліплення, малювання, складання пазлів, нанизування бус) можуть використовуватися як частина програми для корекції різних порушень розвитку мови.

Арт-терапії є потужним засобом самовираження та самопізнання і вона не вимагає особливих здібностей до образотворчої діяльності або художніх навичок, тому немає жодних підстав для протипоказань до участі певних людей в арт-терапевтичному процесі. Можливості арт-терапії безмежні. Арт-терапевтичні технології використовують для розв'язання проблем: комунікативної компетентності; розвитку внутрішньо - сімейної взаємодії; підвищення самооцінки; впевненості у поведінці; зняття пост-стресового синдрому;розвиток більш позитивної Я-концепції. Спільна арт-терапевтична діяльність сім'ї допомагає побачити характерні для членів сім'ї комунікативні пат терни. Ігрові аспекти створюють невимушену атмосферу, у якій добре виявляються проблемні сторони поведінки її учасників. І це ще не весь перелік можливості арт-терапії.

Для дитини арт-терапевтичні заняття корисні тим, що завдяки їм в дітей розвивається спостережливість, сприйняття, уявлення. У зображувальній діяльності дитини відображуються і специфічні особливості її мислення, такі як конкретність, образність. Зображувальна діяльність дитини тісно пов'язана не тільки з окремими функціями, такими як сприйняття, пам'ять, мислення, уява, але й з особистістю в цілому. Арт-терапевтичні заняття для дитини - гра. Під час арт-терапевтичного процесу дитина має можливість розвивати свій розумовий потенціал ( активізувати всі когнітивні процеси), самовиразитись, вирішити проблеми особистісного плану, звільнитись від внутрішнього конфлікту. Арт-терапія - це саме те, що подобається дошкільнику.

Для підвищення результативності розвивальної роботи щодо активізації мовленнєвої і розумової діяльності з дітьми старшого дошкільного віку із застосуванням арт-терапії ми пропонуємо ряд рекомендацій:

- забезпечити особистісно-орієнтований підхід;

- знати теорію арт-терапії, володіти її методами та прийомами;

- знати принципи арт-терапії;

- для досягнення позитивного результату роботи бажано створити атмосферу довірливих стосунків між учасниками процесу;

- дотримуватись правила вільного вибору технік арт-терапії учасниками занять;

- заняття мають проводитись не примусово, а потрібно дати можливість дитині самій вирішувати чи буде вона брати участь у роботі чи ні;

- при арт-терапевтичному занятті вибирайте різномаїття матеріалів, не обмежуючись декількома видами, використовуйте усе під руками;

- шукайте простоти облаштування зони для занять арт-терапією: людина має розслабитись, а не напружуватись;

- метою спільних занять педагогів з дітьми і батьками може бути переорієнтація батьківського світогляду на життя дитини;

- якщо проводиться групова робота, то педагоги і батьки починають брати у ній участь на певному етапі(5-е, 6-те заняття), тоді психолог чи вихователь проводить спільне батьківсько-дитяче заняття;

- усі заняття побудовані за принципом «від простого до складного». Якщо дитина не може виконати завдання, їй необхідно допомогти від імені чарівного героя і закріпити успіх, тільки після цього можна переходити до більш складного завдання;