Для чого нам слова, коли жодна газета їх не надрукує

Размещено на http://www.allbest.ru/

Для чого нам слова, коли жодна газета їх не надрукує

1. Програма дослідження

На сучасному етапі, коли відбувається трансформація суспільного життя України, змінюються пріоритети діяльності й розвитку особистості, особливого значення набуває культура спілкування. Криміналізація суспільства, поява у мовленні значної кількості сленгів, жаргонів, використовуваних різними групами змушує нас серйозно замислитися над проблемою чистоти мови. Ця проблема є ключовою з погляду національної культури, у тому числі і мовної. Сьогодні є небезпека її перекручувань, зокрема різних ненормативних включень. Саме тому проблема культури мови була, є і ще довгий час буде знаходитися в центрі уваги громадськості.

В.Жельвіс, В.Леві, І.Кон, Д.Лихачов, Б.Успенський, Л.Широкорадюк розглядають лихослів'я як соціокультурний феномен. Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких розглядається проблема вживання ненормативної лексики, дозволяє нам стверджувати, що саме ця проблема недостатньо розроблена й висвітлена у працях психологів.

Теоретичний аналіз наукових джерел, як вітчизняних, так і закордонних, дозволив встановити зв'язок лихослів'я і проявів жорстокості, агресії у поведінці. Цій проблемі присвячено роботи Н.Алікіна, А.Реан. З.Карпенко, Р.Байярда, Р.Берона, Д.Річардсона, К.Лоренца, З.Фрейда, А.Бандури.

Недостатня увага до поставленої проблеми обумовлена низкою труднощів як наукового, так і соціального характеру, з якими стикаються дослідники, що вивчають причини вживання ненормативної лексики; механізми присвоєння інтеріорізації ненормативних мовних конструктів; функції лихослів'я в комунікативній поведінці особистості.

Предметом дослідження чому вживають нецензурні слова.

Об'єктом були довільна група респондентів, різноманітного соціального статусу, віку та статі.

Метою дослідження було, дослідити як часто вживаються нецензурні слова.

Завдання дослідження:

- З'ясувати, причини, що зумовлюють використання нецензурних слів.

- Дослідити з якою частотою та інтенсивністю вживаються нецензурні слова.

Інструментарій: анкетування.

Гіпотеза: на мою думку, останнім часом, збільшилось вживання нецензурних слів.

2. Польовий докумет (анкета)

1 -Чи використовуєте Ви ненормативну лексику (Так / Ні)

А) не завжди, Б) ні, В) так

2 - Як часто Ви вживаєте ненормативну лексику (постійно)

А) постійно, Б) не вживаю, В) рідко

3 - Як Ви ставитися до нецензурної лексики

А) позитивно (вживаю), Б) негативно (вживаю),

В) негативно (вживаю), Г) (мені байдуже)

4 - Як часто Ви стаєтє свідками вживання нецензурних слів і виразів у публічному місці (часто / періодично , не мали такого досвіду)

А) часто, Б) періодично, В) не маю такого досвіду

5 - Причини, що спонукають Вас вживати нецензурні слова

А) для "приховування інформації", Б) для "забави",

В) для виразності мовлення, Г) Власний варіант (наприклад: розлютити супротивника, відповідь на фізичне насильство, демонстрація переваги).

1. Чи використову ви ненормативну лексику,

60% відповіли: "Не завжди". 24% - "Ні", і лише 16% опитаних ствердно відповіли на це запитання.

2. Дані свідчать постійно вживають ненормативну лексику у повсякденному житті 30%; не вживають її взагалі 10%; рідко вживають ненормативну лексику 60% респондевтів. Як бачимо, вживання ненормативної лексики має місце серед різних верств населення. І причинами цього є середовище спілкування, обмеженість інтересів, ступінь вихованості й освіченості, а так само рівень культури.

3. Як Ви ставитесь до нецензурних слів?

1. Позитивно (Вживаю) [ 2 ] [8.62%]

2. Негативно (Вживаю) [ 8 ] [34.48%]

3. Негативно (Не вживаю) [ 11 ] [44.83%]

4. Мені байдуже!!! [ 3 ] [12.07%]

4. Як часто Ви стаєтє свідками вживання нецензурних слів і виразів у публічному місці?

48% респондентів часто стають свідками вживання нецензурних слів і виразів у публічному місці; 38% чують лайливі обороти "періодично". 14% ніколи не мали подібного досвіду.

5. 5% (1) лексику для "приховування інформації", 25% (6) - для "забави", 8% (2) 10% - для виразності мовлення, 624% подали власний варіант уживання ненормативної лексики (наприклад: розлютити супротивника, відповідь на фізичне насильство, демонстрація переваги).

Даний контент-аналіз є прикладом проведення діагностики такої соціальної проблеми, як вживання нецензурних слів у громадських місцях. Дані слова вживаються не лише з метою образити, але й просто для зв'язки слів, особливо молодими людьми. Отже дане дослідження є одним із прикладів застосування методів соціальної діагностики на практиці.

3. Аналітичний звіт

Спілкування - це невід'ємна частина нашого життя. В нинішні часи спілкування доступне у безліч способів. Крім повсякденного спілкування з рідними, друзями, колегами тощо, у Вас ще є можливість (яку Ви, звичайно, використовуєте:) спілкуватися у чатах, на форумах різних Інтернет сайтів

Слово - це засіб найточнішого викладу думок та вираження почуттів. Тому стилістичні функції слова дуже різноманітні. В розмовному стилі (а отже і в спілкуванні on-line) молоді люди часто використовують жаргонізми. Звичайно не можна заперечити, що жаргонізм - це також слово. І що є такі випадки, коли і жаргоном треба скористатися! Адже як писав М.Рильський:

"Вміння поставити саме те слово і саме на тому місці - невід'ємна прикмета доброго стилю". Але це мають бути радше випадки, ніж норма. Нещодавно я довідалась, що у цьому переконує не лише етика, а й психологія. Ось які висновки психологів зустріла я в журналі "Країна знань":

- лайливі слова можуть бути симптомом розладу психіки

- вони негативно впливають на здоров'я не тільки того, хто лається, але й того, на кого спрямовані ці слова

- у лайливих батьків діти народжуються з фізичними вадами - лайливі слова - це вербальна агресія І ще одне: від лайки в'януть квіти.

Спілкування - явище особисте, і тільки Вам обирати, де і як спілкуватися, але варто все ж задуматись над виразом: "Заговори зі мною, щоб я тебе побачив"!

Нами було одержано нові результати опитування з досліджуваної проблеми, і на цій підставі ми можемо зробити висновок, що ненормативна лексика посідає певне місце в мовній поведінці різноманітних верств населення. Причому значна частина респондентів негативно ставиться до вживання ненормативної лексики. Одні надають перевагу жаргонам, сленгам; інші - інвективній лексиці. Ми дійшли висновку, що обмежити вживання ненормативної лексики можливо, а викорінити її вживання - ні.

На підставі сказаного вище ми виділяємо фактори, що, на нашу думку, сприяють поширенню ненормативної лексики. Це: уживання ненормативної лексики засобами масової інформації; криза сучасної мовної культури; демократизація мовної культури; зниження якості друкованої продукції; виховання дітей у неблагонадійній родині; шкільне середовище.

У результаті проведеного експериментального дослідження очевидним для нас стало те, що ненормативна лексика широко і привселюдно вживається представниками усіх шарів населення, в тому числі і серед молоді, і викорінення її доволі проблематичне. Проте ми вважаємо, що необхідно вживати заходів, спрямованих на превенцію поширення ненормативної лексики в молодіжному середовищі і хочемо запропонувати деякі рекомендації.

Насамперед, слід зазначити, що основна відповідальність за виховання культури мови полягає насамперед на освітні установи, родину, громадські організації, установи культури, літературу, а так само засоби масової інформації.У результаті дослідження, ми дійшли висновку, що молодіжне мовлення останнього десятиліття відрізняється особливою різкістю, брутальністю. Ці прояви мовної волі характерні для кризових періодів розвитку суспільства. Вживання інвективи, жаргонів, сленгу стало нормою. Психологи, лінгвісти, культурологи говорять про "емансипацію мата". З ненормативної лексики майже остаточно знято табу, хоча останнім часом спостерігається зворотна тенденція. Ми вважаємо за доцільне привернути увагу громадської думки до проблеми превенції поширення вживання ненормативної лексики серед молоді і спонукати до дискусії з питання введення лінгвістичної цензури.

мова нецензурний лексика молодіжний

Список використаної літератури

1. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М., словарь-справочник по психодиагностике - 2-е изд., перераб. и доп. - СПб.: Питер, 2004. - 520 с.

2. Бурлачук Л.Ф., Психодиагностика: учебник для вузов - СПб.: Питер

3. Н.П. Волкова, Педагогіка, навчальний посібник, Київ, видавничий центр "Академія", 2001. - 576 с.

4. Овчарова Р.В. Справочная книга социального педагога. - М

5. Психология социальной работы, О.Н. Александрова, О.Н. Богомолова

6. Словарь-справочник по социальной работе / Под ред. Е.И. Холостовой. - М.: Юрист, 1997. - 424 с

7. Социальная работа / Под ред. В.И. Курбатова. - Ростов-на-Дону: "Феникс", 1999. - 576 с.

8. Соціальна робота в Україні: навчальний посібник / І.Д. Звєрєва, О.В. Безпалько, С.Я. Харченко та ін., за заг. ред. І.Д. Звєрєвої, Г.М. Лактіонової - Київ: ДЦССМ, 2004. - 256 с.

9. Соціальна робота: Короткий енциклопедичний словник - Київ: ДЦССМ, 2002. - 536 с. // Соціальна робота Книга 4

10. Соціальна робота: технологічний аспект / за ред. проф. А.Й. Капської / Київ: ДЦССМ, 2004 - 364 с.

11. Теорії і методи соціальної роботи: підручник для студентів вищих навчальних закладів / за ред. Т.В. Семигіної, І.І. Миювича. - К.: Академвидав, 2005. - 328 с. (Альма-матер)

12. Технологии социальной работы: учебник / под общ. ред. проф. Е.И. Холостовой - М.: ИНФРА-М, 2003. - 400 с.

13. Технологии социальной работы: учебное пособие для студентов висших учебных заведений / под ред. И.Г. Зайнышева - М.: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, 2002. - 240 с.

Размещено на Allbest.ru