Технології соціальної роботи серед студентської молоді

Можна зробити висновок,що до технологій роботи з молоддю належать: технології зміни іміджу, якщо людина вийшла на нові види діяльності; подолання зневіри в себе; підготовки молоді, наприклад, випускників інтернату для сиріт, до нового формату життя; виховання певних якостей в людині, про які вона не обізнана, наприклад, знаходячись в пенітенціарних закладах; створення нового іміджу корпоративної уяви; формування розумного ставлення до життя; неагресивного самоствердження; ефективного само здійснення дітей з особливими потребами тощо. Телефон довіри - Індивідуальне анонімне консультування молоді з різноманітних питань конфлікти з батьками, викладачами, міжособистісні конфлікти, страхи, депресії тощо). Таким чином, у студентів формується нове соціально-педагогічне мислення, розуміння того, що робота з розгортання життєвого потенціалу особистості - гнучка організація управління творчою діяльністю людини, управління інноваційного типу, здатне швидко перебудовуватися разом із змінами умов, чутливе до нововведень і окреслює завжди нові шляхи впровадження його основ у професійну діяльність.



РОЗДІЛ 3. ПРАКСЕОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ оптимізації технологій соціальної роботи із студентською молоддю

3.1 Аналіз ефективності технологій соціальної роботи зі студентською молоддю

Численні дискусії та дослідження дають підстави припускати, що значна частина студентської молоді не завжди готова до успішного виконання соціальної ролі студента, а пізніше - до виконання ролі конкурентоспроможного спеціаліста на сучасному ринку праці. Вирішити цю проблему можна через запровадження державних соціальних програм, спрямованих на соціалізацію та адаптацію молоді упродовж всього періоду навчання. Справедливість такого припущення ґрунтується на багатьох чинниках, серед яких фахівці акцентують увагу на необхідності створення нових або удосконалення роботи вже діючих студентських організацій з відповідними функціями та повноваженнями.

Наразі, саме для розв'язання соціальних проблем та поліпшення становища студентської молоді, надання необхідного комплексу соціальної допомоги та соціальних послуг, створення сприятливих умов для успішної соціалізації й адаптації за ініціативи студентської молоді створюються Студентські соціальні служби (далі - СтСС). Слід зазначити, що цей процес відбувається досить інтенсивно. Якщо на кінець 2003 р. таких СтСС нараховувалося лише кілька десятків, то на початок 2009 р. діяло уже 153-ри заклади, що становить 43% від загальної кількості ВНЗ III-IV рівня акредитації.

Цікавою є думка самих студентів щодо діяльності СтСС у їхніх закладах. Так, за даними дослідження „Становище студентської молоді України”, яке було проведене Державним інститутом розвитку сім'ї та молоді на запитання „Чи є у Вашому навчальному закладі студентська соціальна служба” відповіді респондентів суттєво різняться. Серед тих, хто дав ствердні відповіді найвищий відсоток серед студентів віком 17-19 років, а найнижчий серед тих, кому 22 роки і більше, тобто саме студенти молодших курсів більше цікавляться діяльністю соціальних служб. Практично половина опитаних не мала інформації стосовно того, чи є СтСС у їхньому ВНЗ, що дає підстави говорити про недостатній рівень інформаційної роботи цих соціальних закладів.

Важливо зазначити, що найвищий рівень поінформованості щодо діяльності СтСС у їхньому ВНЗ серед студентів північних (48%) та центральних (46%) областей України, а найнижчий в АР Криму, де 70% респондентів зазначили, що вони нічого не знають про роботу СтСС та у м. Києві, де відповідно таких 65% осіб.

В межах цього дослідження респондентам було поставлено питання стосовно того, як вони оцінюють діяльність вже діючих студентських соціальних служб. Відповіді показали, що СтСС є дієвими, оскільки більшість осіб оцінила їхню роботу позитивно, серед дівчат відсоток таких осіб дещо більший (76%) ніж серед хлопців (70%). Негативно оцінили роботу СтСС тільки 6% дівчат та 11% хлопців. Студенти молодших курсів більш позитивно оцінюють роботу СтСС (77% позитивних відгуків) ніж старшокурсники (67% позитивних відгуків). Тобто СтСС є більш необхідною саме для студентів молодших курсів, оскільки вони мають ширше коло проблем з адаптацією до процесу навчання та проживання у гуртожитках.

Оцінювання за регіональним поділом показало, що негативно оцінили роботу спеціалістів СтСС студенти, які навчаються у м. Києві (13%) та АР Крим (12%), в той час коли у центральних районах країни ці показники становлять лише 4% від опитаних. Слід звернути увагу, що саме київські СтСС визнаються студентами як більш формальні або як такі, що суттєво не впливають на вирішення соціальних проблем у студентському середовищі.

За даними аналітичних звітів Київської обласної соціальної служби для сім'ї, дітей та молоді (за 2008 р.) у Київській області створено 4-ри СтСС, але роботу тільки однієї служби можна вважати успішною. Інші СтСС не можуть надавати професійних соціальних послуг через кадрову проблему та незначне фінансування соціальних програм з боку ВНЗ.

Окрема категорія, якою опікуються СтСС - студентські сім'ї. За даними Державного комітету статистики за 2008 р. було зареєстровано 22,5 тис. студентських сімей, в яких виховувалося понад 12 тис. дітей. Спеціалісти, які вивчають стан студентських сімей, вказують на наявність соціально-психологічних та матеріально-побутових проблем, що потребують різних ресурсів та механізмів вирішення. І якщо матеріально-побутові проблеми вирішуються безпосередньо через органи студентського самоврядування та студентські профспілки, то соціально-психологічну допомогу можуть надавати тільки спеціалісти СтСС, оскільки саме у їхньому штаті працюють психологи, соціальні працівники та соціальні педагоги.

Слід зазначити, що серед соціально-психологічних проблем найбільш гострі -неготовність до виконання сімейних обов'язків, відсутність взаєморозуміння, напружені стосунки з батьківськими родинами, невміння проводити змістовне дозвілля та брак досвіду й знань щодо догляду й виховання своїх дітей. Можна стверджувати, що за відсутності відповідних спеціалістів у ВНЗ вищезазначені проблеми студентських сімей просто не вирішуються або вирішуються самотужки.

Загалом, основні завдання СтСС охоплюють широкий спектр роботи у студентському середовищі. Мова йде про реалізацію програм соціального становлення та соціальної підтримки у межах державних цільових програм (надання допомоги студентам, які опинилися в складних життєвих обставинах або студентам, які мають функціональні обмеження); здійснення профілактичних заходів щодо попередження негативних явищ у студентському середовищі; формування здорового способу життя; залучення до волонтерського руху; сприяння професійному становленню та саморозвитку, незалежно від рівня успішності навчання чи лідерських якостей студентів.

За особистими зверненнями студентів, які опинилися у складних життєвих обставинах спеціалісти СтСС здійснюють соціальний супровід та допомагають у вирішенні соціальних проблем, в тому числі й пов'язаних з навчанням чи проживанням у гуртожитку. Залучення студентів у якості волонтерів сприяє формуванню їхніх професійних навичок, а також дає можливість набувати досвіду роботи у соціальній сфері. Волонтери здійснюють розробку та поширення інформаційних матеріалів з профілактики негативних явищ та формування здорового способу життя у студентському середовищі.

Наприклад,для створення психологічного комфорту, збереження психологічного здоров'я у структурі Студентського братства Житомирського державного університету імені Івана Франка діє Студентська служба соціально-психологічної адаптації студентів молодших курсів. Волонтери цієї СтСС - студенти спеціальностей «Психологія», «Практична психологія». Вони долучаються до проведення психологічного консультування та тренінгової роботи, що дає можливість уже в процесі навчання набувати необхідний практичний досвід.

У складі СтСС працюють курси з підготовки тренерів за принципом «рівний-рівному» (9 різновидів модульних програм); кар'єр-центр, який опікується пошуком роботи для студентів в позанавчальний час; телефон довіри, по якому студенти мають змогу анонімно висловити свої скарги, пропозиції, звернути увагу на проблеми у ВНЗ, які потребують вирішення. Загалом, при СтСС сформовано великий волонтерський загін у складі якого понад 300 студентів. Наразі СтСС підписала договори про співпрацю із 19 навчальними закладами, різними соціальними агенціями та організаціями Житомирської області, що дозволяє активно сприяти активізації студентської діяльності, спрямованої не тільки на професійне становлення, але й на самореалізацію та цікаве дозвілля. Крім вищезазначеної служби ефективно працює ще одна студентська соціальна служба, створена на базі Житомирського економіко-гуманітарного інституту ВМУРЛ «Україна». В області організовано діяльність біля десятка соціально-психологічних пунктів, які діють на базі професійно-технічних училищ та коледжів.

З метою надання консультаційної, психолого-педагогічної та юридичної допомоги студентам, профілактики негативних явищ щодо вживання наркотичних та психотропних речовин у Бердянському державному педагогічному університеті, Запорізькому юридичному інституті, Запорізькому державному медичному університеті, Запорізькій державній інженерній академії, Мелітопольському державному педагогічному університеті також працюють відповідні консультаційні пункти або студентські соціальні служби.

Спеціалісти СтСС широко використовують у роботі зі студентами соціальні технології, які опираються на практичний досвід, що допомагає поєднувати соціологічну теорію й практику соціальної роботи та забезпечити науково-обґрунтований вибір оптимальних засобів впливу спеціалістів СтСС на студентську молодь.

Організація процесу надання соціальних послуг ґрунтується на тому, що студент за власної ініціативи може звернутися за допомогою до спеціалістів СтСС, серед яких не тільки соціальні працівники, але й психологи, медики та юристи. Особливість цієї роботи ґрунтується на мотивації самого студента успішно вирішити власну проблему, а в процесі роботи приділяється особлива увага формування навичок та вмінь щодо її вирішення.

Центрами соціальних служб для молоді розроблені та реалізуються програми "Соціальна підтримка молодої сім'ї", "Соціальна адаптація жіночої молоді", "Соціальна підтримка інвалідів", "Соціальна підтримка сиріт", "Профілактика наркотизації, правопорушень, захворювання на СНІД", "Сприяння зайнятості молоді", "Соціальна підтримка талановитої та обдарованої молоді", "Соціально-психологічна адаптація і реабілітація молодої людини", "Соціальна підтримка сільської молоді", "Інформаційне забезпечення", "Дозвілля та оздоровча робота", "Правова підтримка молоді", "Діти вулиці" тощо.

Система соціальної роботи з дітьми, молоддю та різними категоріями сімей формується переважно з урахуванням як позитивного досвіду країн, які передують у цій галузі (Великобританії, Іспанії), так і з урахуванням української специфіки та місцевих потреб. Зі створенням в Україні Представництва ЮНІСБФ (Дитячий фонд Організації Об'єднаних Націй) з'явилася можливість створення моделей соціальної роботи на міжвідомчих засадах. Саме ця міжнародна установа будує свою роботу на взаємодії як з державними, так і з громадськими організаціями у здійсненні дитячих та молодіжних проектів. Започатковані останнім часом програми ("Діти вулиці", "Шприцеві наркомани", "Жінки групи ризику" тощо) реалізуються саме за активного сприяння цієї організації.

Як позитивний і перспективний досвід слід відзначити початок взаємодії соціальних служб молоді з освітніми установами. Одним із важливих елементів такої взаємодії є налагодження мережі "телефону довіри", до якої залучається дедалі більша кількість навчальних закладів. Аналіз звернень по "телефону довіри" свідчить, що найактуальнішими є проблеми взаємин дітей і батьків.

Аналіз діяльності багатьох СтСС дає підстави говорити про те, що студенти не завжди використовують існуючі ресурси ВНЗ для покращення власного соціального стану та переважно розглядають себе як пасивні споживачі соціальних послуг.

Наразі саме СтСС, як студентська організація, може позитивно впливати на існуючу ситуацію, оскільки одне із її головних завдань - сприяти активізації студентів щодо участі у молодіжних програмах за принципом „рівний-рівному”. Крім цього СтСС не дублює жодного структурного підрозділу ВНЗ чи громадських організацій, які займаються вирішенням соціальних проблем студентів, а в питаннях організації та проведення соціального супроводу їх доповнює або розширює потенційні можливості.



3.2 Напрями оптимізації технологій соціальної роботи зі студентською молоддю

Однією з важливих соціально-педагогічних проблем є проблема забезпечення соціальної адаптації молоді. Традиційно студентська молодь вважається соціально стабільною та соціально перспективною категорією молоді, проте стан речей демонструє протилежне. Адже на кожному віковому етапі існують небезпеки, зіткнення з якими може привести до соціальної дезадаптації. Зокрема, для студентської молоді характерні проблеми зі здоров'ям, великий ризик залишитися безробітними, труднощі у матеріальному самозабезпеченні, стреси, розрив між рівнем притягань та соціальним статусом, відсутність житла, ризик професійної нереалізованості, проблема можливої зміни діяльності.

Практика соціальної роботи в умовах вищого навчального закладу в основному концентрується навколо найменш захищених категорій молоді, таких як сироти, інваліди тощо.

Тим самим значно обмежується діапазон можливостей надання соціально-педагогічної допомоги студентській молоді. Таким чином, виникає потреба виділення основних напрямів та механізмів здійснення керівництва цим процесом та виявлення можливостей вищого навчального закладу у забезпеченні цього процесу. Виникає потреба інтеграції цілей та задач освіти та соціальної роботи. Адже саме метою соціального працівника є покращення здатності людини до соціального функціонування, створення у соціумі умов, що сприяють досягненню цієї мети, розкриттю потенційних можливостей людини, гармонізації потреб людини та суспільства.

Соціальний працівник покликаний ініціювати процес соціальної превенції, збагачуючи навчально-виховні системи освітніх закладів новітніми соціальними технологіями. Керівництво соціальною адаптацією молоді ми розглядаємо як надання їй соціальної підтримки і допомоги у процесі пристосування до нових умов, пов'язаних зі зміною соціального статусу та суспільними перетвореннями за допомогою освітньо-виховних засобів.

Окремі аспекти цієї діяльності знайшли втілення в організації діяльності студентських соціальних служб. Згідно наказу Міністерства України у справах сім'ї, дітей та молоді від 26.11.2004 № 762 «Про затвердження Типового положення про студентську соціальну службу» в Україні створено ряд цих спеціалізованих служб. Студентська соціальна служба - спеціалізована структура, що реалізує державну молодіжну політику і надає соціальні послуги і соціальну допомогу студентській молоді у різних сферах життєдіяльності для самовизначення та соціального становлення у процесі навчання у вищому навчальному закладі незалежно від їхньої національності, походження, соціального статусу, місця проживання, політичних поглядів та релігійних переконань [3].

Студентська соціальна служба, що створена у коледжі Національного

фармацевтичного університету у своїй діяльності пріоритетним напрямком діяльності обрала просвітницьку діяльність щодо профілактики торгівлі людьми.

Узагальнення досвіду функціонування студентської соціальної служби у Національному технічному університеті України дозволяє виділити такі напрями організації соціальної роботи зі студентською молоддю:

запобігання негативним явищам у студентському середовищі; формування здорового способу життя; створення тренінгових клубів;

організація соціально-реабілітаційної роботи з молоддю, що знаходиться у кризовому стані;

організація консультативної роботи щодо підготовки молодих людей до шлюбних стосунків;

адаптація студентів-першокурсників;

організація дозвілля та сприяння творчому розвитку студента;

надання індивідуального психологічного консультування; допомога у вирішенні конфліктних стосунків із ровесниками;

сприяння розвитку волонтерського руху [3].

Залежно від стану суспільно-економічного розвитку держави відбувається адаптація студентської молоді до умов соціуму. Для кризового стану суспільства, зумовленого соціально-економічними негараздами, криміналізацією, безробіттям, житловими проблемами, станом здоров'я та довкілля, послабленням ефективності педагогічного впливу інституцій, непопулярністю та корумпованістю посадових і урядових осіб, характерним є ускладнення його відносин з будь-якими верствами населення взагалі і молодими зокрема.

Свої теоретичні та практичні напрацювання студенти висвітлюють під час круглих столів, науково-практичних конференцій, в публікаціях. Вважаємо ці форми роботи важливими для визначення та поглиблення професійних домагань майбутнього фахівця. Мужвузівські диспути та дискусії щодо визначення системного підходу до професійної компетентності допомагають сучасному студенту покращити когнітивно-ціннісну, емоційно-мотиваційну, інтерактивно-комунікативну та поведінково-діяльнісну сфери - це важливі її складові [2, 27].

На подолання розглянутих проблем спрямована державна молодіжна політика, яка ставить за мету створення соціально-економічних, політичних, організаційних, правових умов та гарантій щодо життєвого самовизначення студентської молоді, щодо морального, фізичного, розумового розвитку та творчого потенціалу в інтересах особистості і держави. Нині проблемами молоді займаються Державний комітет молодіжної політики, спорту та туризму, Український інститут соціальних досліджень та соціальної служби для молоді.

Провідними напрямами молодіжної політики є:

-- розвиток і захист інтелектуального потенціалу молоді, поліпшення умов і створення гарантій для отримання молоддю освіти, спеціальної професійної підготовки та перепідготовки;

– забезпечення зайнятості молоді, її правового захисту з урахуванням економічних інтересів, професійних і соціальних можливостей суспільства;

– створення умов для оволодіння молодих людей духовними і культурними цінностями українського народу та для їхньої безпосередньої участі у відродженні та розвитку цих надбань, охороні та відтворенні навколишнього природного середовища;

– формування у молоді почуття національної гідності, патріотизму, готовності захищати суверенітет України;

– охорона здоров'я молоді, формування у неї глибокої потреби в духовному і фізичному розвитку, вжиття інших заходів, які б забезпечували здоровий генофонд народу України.

Соціальна робота з молоддю в Україні забезпечується:

а) зацікавленою участю в її організації міністерств, органів державної влади і місцевого самоврядування, навчальних закладів, підприємств та організацій;

б) міцною базою законодавчих актів держави та нормативних знань про права і обов'язки людини у суспільстві;

в) органічним поєднанням державних і громадських, госпрозрахункових і безкоштовних засад соціальної роботи;

г) диференційованим підходом до різних категорій молоді та наявних у них проблем;

д) відкритістю і доступністю отримання різних видів соціального обслуговування, соціальних послуг, соціальної допомоги, соціальної реабілітації;

є) системністю і безперервністю соціальної роботи

Волонтерська діяльність є основою побудови та розвитку громадянського суспільства. Вона втілює в себе найшляхетніші прагнення людства - прагнення миру, свободи, безпеки та справедливості для всіх людей.

Соціальним службам необхідно продумати методи заохочення волонтерів. Дуже часто люди забувають, наскільки важливо заохочувати тих, хто працює на них. Із заохочення демонструють наскільки організація вміє цінувати людей. Волонтери теж повинні відчувати вдячність за свою працю. Найважливіша нагорода - слово спасибі. Створення сприятливої атмосфери для роботи, звернення до волонтерів по іменні, присвята їм вільного часу - теж нагорода.

Хоча б один раз у рік координатор повинен організувати загальні збори волонтерів і персоналу і висловити подяку за підсумками за рік. У цей момент дуже важливо нагадати кожному про місію, структуру і політику організації. Так волонтери можуть побачити своє місце в цілісній структурі. Таке відношення особливо важливе в рамках рутинної роботи. Розглядаючи себе в контексті цінностей і успіхів організації, волонтер одержав ефективну мотивацію.

Інші форми заохочення волонтерів включають:

– святкування Дня Волонтерів;

– поздоровлення з Днем народженням;

– вручення значка із логотипом організації;

– запрошення волонтера на неофіційні зустрічі команди;

– допомога волонтеру в підвищенні кваліфікації.

Важливо використовувати різні форми заохочення волонтерів;

В Україні населенню мало відомо хто такий волонтер. Тому потрібно встановити систему обміну інформацією., радіо, друковані видання та електронні засоби інформації можуть надавати інформацію про досягнення волонтерів. Держава також повинна приділяти увагу розвитку волонтерського руху, виділяти кошти на проведення соціальних актів, реклам. Держава може запропонувати свої тренінгові програми для волонтерів за тематикою: техніка, управління фінансів, надання частини ресурсів, таких, як підручники, медикаменти, фінансування у користування волонтерів.

В сучасних умовах все глибше потрібне усвідомлення громадськістю, державними органами важливість оптимізації різноманітних аспектів соціального розвитку. Соціальні проблеми неухильно розв'язуватися, успіх намічених змін залежатиме від кваліфікації працівників зайнятих соціальним обслуговуванням і захистом, що передбачає відповідну підготовку кадрів; вона стає завданням першочергового значення у здійсненні політики країні. Формування великого руху добровольців - є одним з важливих шляхів до продуктивної соціальної роботи в будь-якій державі.

Отже, проведення соціальної роботи з молоддю системою центрів соціальних служб, діяльність яких спрямована на відродження зруйнованих соціально-економічних, політичних, медико-екологічних, правових, психолого-педагогічних та інших чинників, забезпечує на сучасному рівні становлення та розвиток молоді, її самореалізацію.



ВИСНОВОК

Проаналізувавши роботи групи авторів, що займаються молодіжною проблематикою, можна зробити висновок, що в соціальній роботі розробкою рішення проблем молоді приділяється недостатня увага ,і в основному, не з боку практиків, як в ідеалі повинно бути, а з боку теоретиків. Звідси, на мій погляд, виникає проблема недостатньої розробленості форм і методів роботи з молодим поколінням.

Основними поняттями мого дослідження є : «технології соціальної роботи з молоддю», «молодь»,студент, «студентська молодь», «волонтерство».

Студенти набувають досвіду роботи із різними категоріями дітей, переймаються сучасними актуальними проблеми освіти та виховання, в них формується активна життєва позиція, щиросердність та співчуття. Участь молоді у волонтерському русі сприяє її професійному становленню, формує усвідомлений життєвий вибір, толерантну свідомість і поведінку, демократичні цінності, особисту відповідальність, готовність підключитися до вирішення соціальних проблем перетворення суспільства. Важливим є усвідомлення самостійності, можливості висувати будь-які ідеї і втілювати їх у життя.

Необхідність та вагомість створення у вищих навчальних закладах самокерованих студентських служб, завданням яких буде соціальний захист та підтримка студентства, підкреслюють наступні тези:активна участь студентства в проектах СССМ сприяє формуванню й розвитку таких рис, як благодійність, альтруїзм, демократичність, відповідальність, повага до інших. Одночасно студенти оволодівають знаннями про соціальні проблеми суспільства, розуміння принципів, сфер та шляхів допомоги людям і собі. Тобто формується компетентний, свідомий, активний громадянин, здатний узяти на себе відповідальність за процеси, які відбуваються в суспільстві;участь волонтерів позитивно впливає на розвиток професійних якостей майбутніх фахівців - психологів, соціальних педагогів, учителів.

Слід зазначити, що головною проблемою волонтерського руху в Україні залишаються передусім труднощі організації волонтерської діяльності. Організаторам волонтерського руху потрібно не тільки ознайомитися з історією руху інших країн, організувати роботу і контроль, навчитися складати робочі плани і ставити завдання для волонтерів, а й завжди враховувати думку і досвід самих добровільних помічників.

Залучення студентів у якості волонтерів сприяє формуванню їхніх професійних навичок, а також дає можливість набувати досвіду роботи у соціальній сфері. Волонтери здійснюють розробку та поширення інформаційних матеріалів з профілактики негативних явищ та формування здорового способу життя у студентському середовищі.

Проведення соціальної роботи з молоддю системою центрів соціальних служб, діяльність яких спрямована на відродження зруйнованих соціально-економічних, політичних, медико-екологічних, правових, психолого-педагогічних та інших чинників, забезпечує на сучасному рівні становлення та розвиток молоді, її самореалізацію.

Знання особливостей студентського віку дозволяє зрозуміти сутність особистості кожного студента та своєчасно надати йому психологічну допомогу у визначенні самого себе і свого життєвого шляху. Така допомога особливо важлива у період адаптації першокурсників до нових вимог ВНЗ, до викладачів і однокурсників.

Можна зробити висновок,що до технологій роботи з молоддю належать: технології зміни іміджу, якщо людина вийшла на нові види діяльності; подолання зневіри в себе; підготовки молоді, наприклад, випускників інтернату для сиріт, до нового формату життя; виховання певних якостей в людині, про які вона не обізнана, наприклад, знаходячись в пенітенціарних закладах; створення нового іміджу корпоративної уяви; формування розумного ставлення до життя; неагресивного самоствердження; ефективного само здійснення дітей з особливими потребами тощо. Телефон довіри - Індивідуальне анонімне консультування молоді з різноманітних питань конфлікти з батьками, викладачами, міжособистісні конфлікти, страхи, депресії тощо).

Система соціальної роботи з дітьми, молоддю та різними категоріями сімей формується переважно з урахуванням як позитивного досвіду країн, які передують у цій галузі (Великобританії, Іспанії), так і з урахуванням української специфіки та місцевих потреб. Зі створенням в Україні Представництва ЮНІСБФ (Дитячий фонд Організації Об'єднаних Націй) з'явилася можливість створення моделей соціальної роботи на міжвідомчих засадах. Саме ця міжнародна установа будує свою роботу на взаємодії як з державними, так і з громадськими організаціями у здійсненні дитячих та молодіжних проектів. Започатковані останнім часом програми ("Діти вулиці", "Шприцеві наркомани", "Жінки групи ризику" тощо) реалізуються саме за активного сприяння цієї організації.

Отже, проведення соціальної роботи з молоддю системою центрів соціальних служб, діяльність яких спрямована на відродження зруйнованих соціально-економічних, політичних, медико-екологічних, правових, психолого-педагогічних та інших чинників, забезпечує на сучасному рівні становлення та розвиток молоді, її самореалізацію.

Хочеться вірити в те що технології соціальної роботи із студентською молоддю будуть постійно розширюватись,все більше молодих людей,в першу чергу студентів буде звертатись до спеціалістів соціальних служб ,для розв'язання своїх проблем і для розвитку волонтерського руху. Внаслідок цього молодь мала б кращий психологічний стан і натхнення у вирішенні життєвих труднощів.



Список літератури

1.Закон Украины «О социальной работе с детьми и молодежью» от 21.06.01 № 2558-III http://www.minfamily.ark.gov.ua/acts/4/109.html

2 Подоляк Л.Г. Юрченко В.І.Загальна_психологічна_характеристика_студентського_віку

3 Соціальна робота (Тюптя Л.Т.)

4 Технологии социальной работы: Учебник под общ. ред. проф. Е.И. Холостовой. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 400 с. - (Серия «Высшее образование»)

5. Шахрай В.М. Технології соціальної роботи. Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 464 с.

6. Бочарова В. Г. Педагогика социальной работы / В. Т. Бочарова. - М. : Аргус, 1994.- 207 с.

7. ЗМІСТ ТА ТЕХНОЛОГІЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ДО ВОЛОНТЕРСЬКОЇ РОБОТИ(УДК 378.035:364.46 Бондаренко З. П.)

8. Грищенко Н. А. ТЕХНОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ ПРОСОЦІАЛЬНИХ ОСОБИСТІСНИХ СМИСЛІВ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ У ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ ВНЗ

9. Беспалько В. П. О критериях качества подготовки специалиста / В. П. Беспалько // Вестн. высш. шк. - 1998. - № 1. - С. 63-81. 4. Бех І. Д. Виховання особистості : у 2 кн. -- Кн. 2: Особистісно орі- єнтований підхід : науково-практичні засади : навч.-метод. посіб. / І. Д. Бех. - К. : Либідь, 2003. - 344 с.

10. Вандышева Л. В. Формирование готовности будущих специалистов по социальной работе к волонтерской деятельности : дис. … канд. пед. наук : 13.00.08 / Вандышева Людмила Владимировна. - Самара, 2006. - 161 с.

11. Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе : контекстный подход / А. А. Вербицкий. - М. : Высш. шк., 1991. - 208 с.

12. Досвід волонтерської роботи та напрями її вдосконалення / І. Грига, О. Брижовата, Л. Дума, О. Лисенко // Соціальна робота в Україні: перші кро- ки / за ред. В. Полтавця. - К. : Вид. дім «КМ Academia», 2000. - C.145-173.

13. Ильин В. С. О структуре педагогической теории / В. С. Ильин // Пе дагогические основы комплексного подхода к учебно-воспитательному про-цессу. - Волгоград : ВГПИ, 1979. - С. 3-16. 14. Инновационные методы обучения в гражданском образовании / В. В. Величко, Д. В. Карпиевич, Е. Ф. Карпиевич, Л. Г. Кирилюк. - 2-е изд., доп. - Минск : Медисонт, 2001. - 168 с.

15. Литвиненко С. А. Соціально-педагогічна підготовка майбутнього вчителя / С. А. Литвиненко. - О. : СВД Черкасов М. П.; Рівне : РДГУ, 2004. - 302 с.

16. Освітні технології : навч.-метод. посіб. / О. М. Пєхота, А. З. Кіктенко, О. М. Любарська та ін. ; за заг. ред. О. М. Пєхоти. - К. : А.С.К., 2001. - 256 с.

17. Пометун О. І. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід : метод. посіб. / О. Пометун, Л. Пироженко.- К. : А.П.Н., 2002. - 136 с.

18. Сидоров В. Н. Професиональная деятельность социального работ- ника: ролевой подход / В. Н. Сидоров. - Винница : «Глобусс-пресс», 2006. - 408 с.

19. Словарь по социальной педагогике : учеб. пособие для студентов высш. учеб. заведений / авт.-сост. Л. В. Мардахаев. - М. : Изд. центр «Акаде-мия», 2002.-368с.

20. Соціальна педагогіка: мала енциклопедія / за заг. ред. проф. І. Д. Звєрєвої. - К. : Центр учб. л-ри, 2008. - 336 с.

21. Соціальна педагогіка: теорія і технології : підручник / за ред. І. Д. Звє рєвої - К. : Центр навч. л-ри, 2006. - 316 с.

22. Трубников Н. Н. О категориях «цель», «средство», «результат» / Н. Н. Трубников. - М. : Высш. шк., 1968. - 148 с.

23. Харченко С. Я. Дидактические основы подготовки студентов к социально-педагогической деятельности / С. Я. Харченко. - Луганск : Альма-ма-тер, 1999. - 138 с.

24. Основы социальной работы: Учебник/Отв. ред. П.Д. Павленок. - 3-е изд., испр. и доп. - М.: ИНФРА - М, 2006. - 560 с. - (Высшее образование).

25.Основы социальной работы: Учеб. пособие / Под ред. Н. Ф. Басова. - 2-е изд., испр. и доп. - М.: ИНФРА, 2005. - 400с.

26.Педагогические аспекты в социальной работе: Учебное пособие. - Волгоград: Изд-во Волгогр. гос. ун-та, 2004. - C. 18.

27.Социальная защита молодежи: вопросы теории и практики: Учебник/Отв. ред. В.Т.Лисовский. М., 1994. - 350с.

28.Социология молодежи: Учебник / Под ред. проф. В.Т. Лисовского. - СПб: Изд - во С - Петербургского университета, 1996. - 460с.

29.Бондарь Л.А. Социальная работа и молодежные организации: Конспект лекций. - М.: Институт молодежи, 1993. - 68с.

30.Волков Ю.Г. и др. Социология молодежи. Учеб. пособ. - Ростов н/Д., 2001. - 360с.

31.Григорьев С. И., Гуслякова Л. Г., Гусова С. А. «Социальная работа с молодежью», Учебник для студентов вузов. М., 2006. - 450с.

32.Иваненков С. П. «Проблема социализации современной молодежи». М., 1999. - 350с.

33. УДК 371 О. М. Любарська «ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТА»

34. Звєрєва І.Д. Професійний етичний кодекс -- нагальна вимога часу // Соціальна робота в Україні. -- 2003. -- № 3. -- С. 33--39.

35. Коваль Л.Г., Звєрєва ІД., Хлєбнік С.Р. Соціальна педагогіка. Соціальна робота: Навч. посіб. -- К.: ІЗМН, 1997. -- 392 с.

Размещено на Allbest.ru