Допомога у разі втрати годувальника і сімейна допомога

Поняття «пенсія на випадок втрати годувальника» пов'язується з необхідністю забезпечення непрацездатних членів сім'ї, які знаходилися на утриманні померлого. Під пенсією на випадок втрати годувальника розуміються щомісячні виплати з Пенсійного фонду, призначені у зв'язку з втратою годувальника непрацездатним членам його сім'ї, які знаходяться па його утриманні, у розмірах, співвіднесених із заробітком годувальника.

Право на пенсію на випадок втрати годувальника мають усі сім'ї, чиї годувальники належали до категорій осіб, які підлягають державному соціальному страхуванню.

Для призначення пенсії на випадок втрати годувальника важливе значення має склад членів сім'ї. Цей вид пенсії призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які перебували на його утриманні. При цьому дітям призначається пенсія незалежно від того, чи були вони на утриманні померлого.

Коло непрацездатних членів сім'ї визначене законодавством.

Непрацездатними визнаються члени сім'ї:

а) діти, брати, сестри та онуки, які недосягли 18-річноговіку і старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до виповнення їм 18 років, при цьому брати, сестри й онуки - за умови, якщо вони не мають працездатних батьків;

б) батько, мати, подружжя (дружина, чоловік), якщо вони є інвалідами чи досягли пенсійного віку (група інвалідності до уваги не береться). Право на пенсію в разі втрати годувальника мають інваліди всіх трьох груп;

в) один з батьків (батько, мати) чи один із подружжя (вдова, вдівець), якщо він зайнятий доглядом за дітьми, братами, сестрами та онуками померлого годувальника, які не досягли 8 річного піку, і не працює;

г) дід і баба - за відсутності осіб, які за законом зобов'язані їх утримувати.

Необхідною умовою для призначення пенсії в разі втрати годувальника є перебування непрацездатного члена сім'ї на утриманні годувальника. Член сім'ї може бути визнаний утриманцем удвох випадках: якщо він перебуває на повному утриманні годувальника чи якщо він не перебував на повному утриманні годувальника, але отримував від нього допомогу, яка була постійним і основним джерелом засобів до існування.

Розміри пенсій сімей залежать від низки обставин: середньомісячного заробітку, кількості непрацездатних членів сім'ї, які мають право на пенсію.

До 1 січня 2004 р. пенсія призначалася на кожного члена сім'ї в розмірі 30% заробітку померлого годувальника, але не менше соціальної пенсії, встановленої для відповідної категорії непрацездатних.

На дітей, які втратили обох батьків (круглих сиріт), а також па дітей одинокої померлої матері пенсія на кожну дитину не може бути меншою від подвійного розміру соціальної пенсії.

Сім'ям, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків (круглі сироти), пенсія обчислюється із загальної суми заробітку обох батьків.

Передбачено пільги з виплати пенсій таким дітям. Відповідно до ст.39 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і ст.32 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців і осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» за період перебування на повному державному утриманні пенсії в разі втрати годувальника дітям - круглим сиротам виплачуються в повному розмірі (для порівняння: іншим дітям - 50% призначеної пенсії).

Пенсія в разі втрати годувальника встановлюється на весь період, упродовж якого член сім'ї померлого вважається непрацездатним, а членам сім'ї, які досягай пенсійного віку - довічно. Зі зміною кількості членів сім'ї, забезпечуваних пенсією в разі втрати годувальника (наприклад, із виповненням 18 років, а студентам стаціонарного навчання - 23 років, із відновленням працездатності члена сім'ї, який раніше був інвалідом, із досягненням одним з подружжя пенсійного віку), розмір пенсії переглядається.

Законом України «Про пенсійне забезпечення» передбачено пенсії в разі втрати годувальника за неповним стажем роботи. Пенсії за неповного стажу роботи призначаються в розмірі, пропорційному стажеві роботи померлого. При цьому пенсія на кожного непрацездатного члена сім'ї не може бути меншою від соціальної пенсії.

З 1 січня 2004 р. пенсію у зв'язку із втратою годувальника призначають на підставі розділу V Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 р. № 1058-IV при дотриманні громадянами таких обов'язкових умов:

1. Їх можна вважати непрацездатними членами сім'ї померлого годувальника.

2. Вони знаходилися на повному утриманні годувальника (за незначними винятками) або одержували від нього допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

3. Померлий годувальник на момент смерті мав страховий стаж визначеної тривалості.

Особливості призначення пенсії в зв'язку зі втратою годувальника згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 р. № 1058-1V наведено в табл. 1.

Таблиця 1 - Умови призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»

Пенсію у зв'язку із втратою годувальника призначають лише тоді, коли годувальник на день смерті мав страховий стаж, необхідний для призначення пенсії по інвалідності. Якщо смерть годувальника пов'язана з нещасним випадком на виробництві або викликана професійним захворюванням, пенсійні виплати його утриманцям призначають за Законом про страхування від нещасного випадку.

Пенсію у зв'язку із втратою годувальника призначають у таких розмірах:

- на одну особу - 50% пенсії за віком померлого годувальника;

- на двох і більше осіб - 100% пенсії за віком померлого годувальника;

- дітям-сиротам - у згаданих вище розмірах, виходячи з розмірів пенсій за віком кожного з батьків.

Обчислюють пенсію за тими самими правилами, що й пенсії за віком. При цьому згідно зі ст.24 Закону про пенсійне страхування до страхового стажу додатково зараховують період із дня смерті годувальника до дати, коли він досяг би пенсійного віку (чоловік - 60 років, жінка - 55).

На всіх членів сім'ї, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, призначають одну спільну пенсію. Але на вимогу одного з них із загальної суми пенсії йому можуть виділити його частку, яку надалі він одержуватиме окремо від інших. Якщо член сім'ї померлого - пенсіонер, то він може перейти на пенсію у зв'язку із втратою годувальника.

Особливості пенсійного забезпечення окремих категорій сімей у зв'язку із втратою годувальника

Особливості пенсійного забезпечення сімей, які втратили годувальника, складаються з умов призначення пенсій, що залежать від того, за яким нормативним актом встановлюється пенсія, до якої категорії сімей належав померлий годувальник. Так, правове регулювання пенсійного забезпечення сімей військовослужбовців здійснюється Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців і осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ».

Відповідно до цього закону пенсія сім'ї військовослужбовців призначається, якщо годувальник помер (загинув) під час проходження служби, не пізніше 3 місяців від дня звільнення зі служби або пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, отриманих у період проходження служби. Сім'ї пенсіонерів пенсія призначається, якщо годувальник помер у період отримання пенсії чи не пізніше 5 років після припинення виплати йому пенсії.

Склад непрацездатних членів сім'ї військовослужбовців, які мають право на пенсію, аналогічний колу цих осіб, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення». Право на пенсію мають непрацездатні особи, які перебувають на утриманні померлого військовослужбовця. Виняток із цього правила надано непрацездатним дітям, батькам і подружжю (дружині, чоловікові) померлого годувальника. їм призначається пенсія незалежно від факту утримання, якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування.

Закон України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців...» передбачає також право на пенсію на пільгових умовах батьків і дружин, які не взяли повторного шлюбу, військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження військової служби. Ці особи прирівнюються до сімей загиблих на війні. їм пенсія призначається з досягненням чоловіками 55-річного, жінками - 50-річпого віку або якщо вони є інвалідами (незалежно від віку).

Умови, норми й порядок пенсійного забезпечення сімей загиблих військовослужбовців строкової служби та офіцерського складу мають свої особливості. Сім'ям військовослужбовців строкової служби пенсії призначаються за загальними правилами й нормами, передбаченими Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Такі пенсії призначаються в усіх випадках незалежно від тривалості військової служби, праці, що їй передувала, та навчання військовослужбовця. Розміри пенсій залежать від причини смерті (загибелі) військовослужбовця, військового звання, грошового забезпечення (середнього заробітку). Членам сімей військовослужбовців, загиблих під час захисту Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, учасників бойових дій у мирний час чи виконувачів інших обов'язків військової служби пенсія призначається в розмірі 40% заробітку на кожного непрацездатного члена сім'ї. Члени сімей військовослужбовців, померлих внаслідок каліцтва, що було отримане у зв'язку з нещасним випадком, не пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби, чи захворюванням, пов'язаним з проходженням служби, отримують 30%.

пенсійне забезпечення сім'я військовослужбовець

Таблиця 2 - Вимоги до стажу роботи, необхідного для призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника

Законодавством установлено мінімальні розміри пенсій у разі втрати годувальника залежно від військового звання. Так, членам сімей солдатів і матросів строкової служби, померлих (загиблих) під час виконання вищезгаданих обов'язків військової служби, - 150%, членам сімей сержантів і старшин, єфрейторів (старших солдатів) і старших матросів строкової служби - 165%, членам сімей прапорщиків і мічманів, військовослужбовців понадстрокової служби і військової служби за контрактом - 180%, а членам сімей офіцерського складу - 195% мінімального розміру пенсії за віком. Сім'ям військовослужбовців, померлих у період проходження служби, нараховується 75% від пенсій, встановлених для членів сімей вищезазначених військовослужбовців (відповідно до їхніх військових звань).

Нарахування пенсій сім'ям померлих військовослужбовців строкової служби проводиться із заробітку, що його вони отримували до призову в армію чи після звільнення з неї до звернення за пенсією, або з середньомісячного грошового забезпечення військовослужбовця в період проходження служби за контрактом. Якщо військовослужбовець не працював до призову в армію та після звільнення з неї, то пенсія сім'ям померлих годувальників встановлюється нарівні з мінімальними розмірами пенсії з інвалідності та в разі втрати годувальника.

Пенсії сім'ям померлих військовослужбовців офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців понадстрокової служби і військової служби за контрактом нараховуються з грошового забезпечення цих військовослужбовців. При цьому для нарахування пенсій беруться до уваги відповідні оклади за посади, військові звання й надбавки за вислугу років, кваліфікацію, умови служби тощо.

Ці та інші пенсії військовослужбовцям і членам їхніх сімей періодично підвищуються.

Розглянутий вище порядок, умови й норми пенсійного забезпечення сімей військовослужбовців поширюються й на сім'ї померлих (загиблих) годувальників із начальницького й рядового складу органів внутрішніх справ.

Пенсії сім'ям за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи». Умови призначення пенсій за цим Законом безпосередньо залежать від аварії на ЧАЕС. Право на пенсію мають дві категорії сімей:

а) сім'ї, які втратили годувальника - учасника ліквідації (ліквідатора) наслідків аварій. Факт смерті годувальника у зв'язку з зазначеними обставинами повинен бути підтверджений офіційними документами;

б) сім'ї, які потерпіли від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Пенсії в разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи призначаються за бажанням сім'ї з заробітку, що виплачувався за роботу померлому годувальникові в зоні відчуження в 1986 - 1990рр., за правилами й нормами відшкодування фактичних збитків, визначених законодавством. Нарахування й призначення цих пенсій за межами зони відчуження проводиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Крім того, ці сім'ї мають право на щомісячну компенсацію за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Щомісячна компенсація призначається на кожного непрацездатного члена сім'ї, які перебували на його утриманні, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, передбаченої законодавством.

Право на щомісячну компенсацію в разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи мають непрацездатні члени сім'ї годувальника, які перебувають на його утриманні. При цьому дітям щомісячна компенсація призначається незалежно від того, перебували вони на утриманні годувальника чи ні. Щомісячна компенсація сім'ям за втрату годувальника виплачується повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Пенсії сім'ям за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Пенсія в разі втрати годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого наукового (науково-педагогічного працівника (годувальника), які були на його утриманні (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони па утриманні годувальника), у розмірі 80% пенсії наукового (науково-педагогічного працівника та трьох непрацездатних членів сім'ї, 60% - на двох непрацездатних членів сім'ї і 40% - на одного непрацездатного члена сім'ї.

Пенсії сім'ям за законодавством про вислугу років. До кола сімей, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника за законодавством про вислугу років, належать сім'ї, які забезпечуються пенсіями за окремими нормативними актами, а саме: члени сімей суддів, прокурорсько-слідчих працівників, державних службовців, посадових осіб митних органів і народних депутатів України.

Склад членів сім'ї за законодавством про вислугу років мало чим відрізняється від складу сім'ї, передбаченого загальним пенсійним законодавством. Умови призначення пенсії такі самі. Однак розміри пенсій і порядок їх призначення мають деякі особливості. Так, відповідно до Закону України «Про статус суддів» у разі загибелі (смерті) судді, у тому числі у відставці, внаслідок службових обов'язків, непрацездатним членам сім'ї, які перебувають на його утриманні, щомісячно виплачується компенсація в розмірі різниці між частиною заробітку загиблого, яка була його часткою, і призначеної пенсії в разі втрати годувальника без урахування одночасної допомоги.

У Законі України «Про прокуратуру» дещо інший порядок забезпечення сімей, які втратили годувальника: в разі загибелі прокурорсько-слідчого працівника під час виконання службових обов'язків сім'ї чи утриманцям загиблого призначається пенсія у зв'язку з втратою годувальника в розмірі його місячного посадового окладу.

Сім'ям державних службовців, посадових осіб митних органів, народних депутатів України, пенсії в разі втрати годувальника призначаються в порядку, встановленому загальним пенсійним законодавством України. Пенсії нараховуються за єдиними нормами у відсотках від заробітку годувальника.

Право в сімей на дану пенсію виникає також, якщо померлий годувальник сам отримував пенсію за вислугу років чи по інвалідності. Пенсія виплачується повністю незалежно від наявності інших джерел засобів до існування, утому числі заробітку чи інших доходів.

Окрім сімей військовослужбовців і державних службовців, право на отримання пенсій у разі втрати годувальника мають також сім'ї осіб, загиблих у зв'язку з виконанням державних, громадських та громадянських обов'язків. Пенсії сім'ям названих осіб призначаються в тих же розмірах, що й сім'ям інших категорій. Тим, хто не працював і не мав заробітку, пенсія призначається у відсотках від розміру соціальної пенсії.

Використана література