Межі університету як соціальної організації (системний підхід)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Межі університету як соціальної організації (системний підхід)

тотожність пред'явлення впізнання процесуальний

З часів здобуття незалежності нашою країною її університетська система трансформується: змінюється її структура, функції, вектор розвитку, якісний зміст діяльності та впливу на сучасне суспільство, а також розширюються межі як самої університетської організації, так і сфер її діяльності. Сучасний університет має вигляд великої організаційної структури. Проблемою є те, що вибраному європейському вектору розвитку університету суперечить непрозорість існуючих університетських меж, їх недостатнє вивчення.

Межі соціальних утворень почали вивчати з XIX ст., при цьому в основному аналізувалися політичні кордони. Серед сучасних вітчизняних дослідників кордонів можна назвати Кононова І. Ф. [1], Хобту С.В. [2], Кочана В.М. [3]. У вітчизняній науковій літературі вивченню кордонів сучасного університету не приділяли увагу. Наша мета - спробувати дослідити розвиток та сучасний стан кордону університету з точки зору системного підходу та виявити певні суперечності між європейським та вітчизняним розвитком сучасних ВНЗ.

Категорія «кордон» пов'язана кодом, який визначає різницю. Де б ці лінії не актуалізувалися, вони все одно є розміткою «між» [4, с. 268]. Але є суперечності у використанні синонімічних термінів категорії «кордон». В тлумачному словнику української мови «кордон» має декілька визначень: 1) державні межі; 2) межа між чим-небудь; 3) загін прикордонної або іншої військової охорони і місце його розташування; 4) рівномірне розташування армії невеликими загонами в одну лінію [5, c. 460]. Синонімічні терміни - «межа», «рубіж», «границя», «грань».

«Межа» має декілька визначень: 1) лінія, що розділяє різні території; 2) вузька смуга землі між полями; 3) дозволена норма чогось; 4) кінець, край; 5) останній, крайній [5, с. 513]. «Рубіж» - 1) лінія, що відмежовує кого-, що-небудь від когось, чогось. Те, що відділяє одне від одного, межа або ступінь розвитку когось, чогось; 2) державний кордон; 3) лінія оборони, військових укріплень, передова позиція, вогневий рубіж [5, с. 727]. «Границя» - 1) лінія, що розмежовує які-небудь території, смуга поділу; 2) кордон між державами; 3) допустима норма, межа [5, с. 185]. «Грань» - 1) лінія поділу, межа, границя; 2) плоска поверхня предмета під кутом до іншої, 3) властивість, риса, особливість. Суспільне сприйняття цих синонімів досить неоднакове, наприклад, «кордон» відображає тільки державну межу між країнами, «межа», як смуга між землями або територіями, «рубіж» як відмежування когось, чогось, «границя» як кордон державний, «грань» радше як математичне значення. Таким чином, згідно зі словником за ред. В.С. Калашніка, можна сконструювати схему синонімічних понять, починаючи з категорії «КОРДОН» та закінчуючи «КРАЙНІМ»

Таким чином, політичний відтінок світлішає від «кордону» до «краю», а згущується земельно-територіальний. Для соціології кордон - це не просто лінія на мапі, а оформлення тканини соціального цілого, кордон є смугою особливого життєвого простору. В сучасному суспільстві природа та функції кордону змінюється. З одного боку, кордони стають проникливими, що може призвести до повного зникнення. З іншого - кордони більше контролюються та спектр існуючих кордонів все більше розширюється (фізичні, гендерні, культурні, групові, цивілізаційні) [2, с. 412]. З точки зору І. Ф. Кононова «кордон може бути визначений як соціальний інститут, що створює відносно замкнуті поля інституціональної регуляції» [1, с. 48]. Він наголошує на тому, що кордони в суспільстві пронизують всі сфери життєдіяльності, що кордони - «це особливий соціальний інститут, головними функціями якого є поділ людських груп і визначення умов для контактів між ними» [1, 48]. Для подальшого аналізу університету треба окреслити понятійний глосарій. Найбільш правильний термін є «рубіж» як відмежування чогось, когось від чогось, когось, як лінія, яка може бути формальною, територіальною, і у свідомості людей - найширше визначення. Але при аналізі синонімічних понять терміна «кордон» можна виділити тенденцію використання категорії «межа» або «межування», «відмежовує», «між», «розмежовує». Тому надалі доцільно буде використовувати термін «межа» для більш різноманітного та глибинного аналізу ліній розмежування. «Межа» - географічне, просторове, групове відокремлення одного явища від іншого (однієї структури від іншої, однієї системи від іншої, однієї підсистеми від іншої, одної будівлі від іншої, однієї території від іншої тощо), яке має чіткі фізичні або просторові лінії зі своїми соціальними функціями.

Спробуємо університет визначити через організаційний підхід. Зцфєї точки зору він є складною системою зв'язаних між собою соціальних ролей та позицій її членів, а отже його ознакою є ієрархічність. Безумовно університет має цільову природу, тому що ним створюються умови для реалізації певних цілей, які виконуються найефективніше. Він є одночасно засобом та інструментом для забезпечення функції об'єднання всіх його членів, регулюючи їх діяльність для досягнення колективної мети. Підрозділи університету відрізняються спеціалізацією за функціями та цілями. Він досить самобутній, має часткову автономію [6, с. 212]. Університет має підсистеми регулювання та контролю діяльності елементів системи. Тому можна констатувати той факт, що університет трансформувався в динамічну класичну соціальну організацію з комерційними рисами. Університет створює певні цінності, норми та застосовує у своїй діяльності правила, сукупність яких має забезпечити підтримання її структури [6, с. 211]. Якщо університет є організацією, то його можна визначити за допомогою системного підходу, який полягає в дослідженні університету як цілісної системи з її структурними підрозділами, що взаємодіють, і пов'язані єдиною метою. Саме системний підхід допомагає побачити організацію, як цілісну систему (єдність її підсистем) [6, с. 216].

Якщо сучасний університет є системою, то у нього є внутрішнє та зовнішнє середовище. Так складові системи, які містяться всередині обмеженого простору, будуть відноситися до самої системи, до її внутрішнього середовища, а все що поза цими межами - до навколишнього середовища. Потоки, які спрямованіі до організації із зовнішнього середовища, є вхідними потоками, а якщо процес протікає навпаки, то - вихідними. Університет, як організація, оточений середовищем, яке складається з елементів: ринок і абітурієнти з пропозиціями та запитами, уряд з податковими і законодавчими вимогами, партнери, технології, методи, обладнання, вимоги до якості освітніх послуг, освітнім рівнем виконавців (як педагогічного складу, так і допоміжного персоналу), діяльність конкурентів, наслідки економічних криз та ін. Середовище впливає на організацію і накладає свої вимоги. Воно змінне, є параметри, які змінюються повільно, а є - непедбачувано.

Таким чином, якщо є окрема організація (в даному разі університет) і зовнішнє динамічне середовище, то має бути межа між ними, яка і відокремлює організацію від інших організацій та середовища. Для університету ж, як організації, межі створюються фізичні (будівлі та територія), організаційні (відмінність умов праці, соціальних умов, методів та технологій, співробітництво та партнерство), у свідомості (імідж організації, організаційний патріотизм, корпоративна культура). Так, фасади будівель корпусів Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (ЛНУ імені Тараса Шевченка) ремонтують і вдосконалюють, розроблено та втілено в життя дизайн студентського майданчика, територію університету огороджено парканом. Будуються нові корпуси і в Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля (СНУ імені Володимира Даля).

Створюються умови для підвищення кваліфікації викладачів, повного соціального страхування. Так, в ЛНУ імені Тараса Шевченка є Інститут післядипломної освіти. Зараз викладачі, аспіранти, докторанти та студенти університету проходять стажування та проводять дослідження у провідних навчальних закладах Австрії, Німеччини, Китаю, Польщі, Франції, Швеції, Японії, Чеської Республіки та ін. Постійно відбувається обмін викладачів й студентів між ЛНУ імені Тараса Шевченка та вищими навчальними закладами КНР. У Донецькому національному технічному університеті (ДонНТУ) функціонує факультет перепідготовки кадрів, факультет підвищення кваліфікації. В Донбаському державному технічному університеті є Інститут підвищення кваліфікації.

Розроблено нові методи викладання матеріалу, наприклад, дистанційне навчання. Відділ дистанційного навчання, регіональний центр з розробки електронних засобів навчання, центр інноваційних технологій функціонують у ЛНУ імені Тараса Шевченка. Центр дистанційної освіти - у ДонНТУ, Інститут післядипломної освіти і дистанційного навчання - у СНУ імені Володимира Даля. Університети розширюють спектр міжнародного співробітництва. ДонНТУ бере участь у виконанні договорів про співробітництво із зарубіжними партнерами - вузами як то Університет Макуорі (м. Сідней); Софійський гірничо - геологічний університет; Портсмутський університет (Великобританія) та університети Німеччини, Китаю, Італії, США, Франції та ін. СНУ імені Володимира Даля співпрацює з Магдебурзьким університетом ім. Отто фон Гюріке (Німеччина); Македонським університетом бізнесу і соціальних наук (Греція); Харбінським науково-технічним університетом (Китай) та ін. Міжнародна діяльність є одним з пріоритетних напрямків роботи і ЛНУ імені Тараса Шевченка, спрямована на встановлення та зміцнення зв'язків з науковими центрами, організаціями та навчальними закладами Європи, Азії, Африки та Північної Америки у сфері освіти, науки, досліджень і культури (наприклад, Інститут сходознавства Російської академії наук (Росія), Юнчинський державний університет (Китай), Інститут підготовки педагогічних кадрів при Академії Орлеан - Тур (Франція) та ін.) [7, с. 174].

У свідомості населення регіону, країни та світу формується збірний образ університету як вищого навчального закладу, який є носієм якісної освіти та має свою корпоративну культуру. Для університетського патріотизму ВНЗ формують місію, мету та стратегію. Вони дають суб'єктам зовнішнього середовища загальне уявлення про університет, сприяють формуванню чи закріпленню певного іміджу організації. У кожного університету Донбасу є свій офіційний сайт, символіка, історія, традиції та корпоративний дух.

Таким чином, бачимо, що університетська межа як межа системи створюється і як фізична складова, і організаційна, і у свідомості людей. Усередині самих меж відбувається трансформація входів у виходи. Входом в університетській організації можуть бути абітурієнти, працівники, матеріали, технології та інформація, або їх різні комбінації. Виходи - це продукція (кваліфіковані спеціалісти, інтелектуальний капітал та послуги).

Системи можуть бути закритими та відкритими. Головна характеристика закритої системи в тому, що вона ігнорує ефект зовнішнього впливу. Відкрита система визнає динамічну взаємодію з навколишнім світом. Організація отримує свою сировину і ресурси з довкілля. Університет є відкритою системою, тому що без тісної взаємодії із зовнішнім середовищем він не може існувати. Університет, як відкрита система, зростає, прагне більшої спеціалізації своїх елементів, розширює свої межі як просторові, так і межі надання послуг. Так, в СНУ імені Володимира Даля за період 1997-2008 років загальний контингент студентів зріс більш ніж у двічі (у 1997 р. він становив 7003 осіб, у 2008 - 15208 осіб). В ЛНУ імені Тараса Шевченка за період 2005-2008 років контингент студентів збільшився до 21089 осіб (на 1. 10. 05 р. контингент студентів становив 17306 осіб, на 1. 10. 08 р. - 21089 осіб). У СНУ імені Володимира Даля в 1997 році було 55 напрямків підготовки спеціалістів, а в 2007 - 124 напрямки [7, 173]. Університети Донбасу стрімко розширюють свої межі за допомогою відокремлених структурних підрозділів. Так, наприклад, до складу ЛНУ імені Тараса Шевченка входить 5 коледжів, 5 професійних ліцеїв, загальноосвітня школа. До складу ДонДТУ входять 6 відокремлених факультетів, наприклад, Єнакієвський iнженерний факультет, Ровеньківський інженерний факультет, Лисичанський інженерний факультет та ін. В ДонНТУ - 5 технікумів, 3 навчальних центри, в СНУ імені Володимира Даля - Антрацитівський факультет гірництва і транспорту, Інститут хімічних технологій (м. Рубіжне), Краснодонський факультет інженерії і менеджменту, Кримський факультет, Сіверськодонецький хіміко - механічний технікум, Стахановське відділення Інституту післядипломної освіти і дистанційного навчання, Технологічний інститут (м. Сіверськодонецьк). До складу університетів входять вже не тільки навчальні заклади. Так, до складу ЛНУ імені Тараса Шевченка входить Дитяча обласна філармонія ЛНУ «Хай пісня скликає друзів», спортклуб, центр культури та дозвілля, обсерваторія, санаторій-профілакторій, ботанічний сад та ін. До складу ДонНТУ входить студія художнього слова, лекторій, центр культури. Тому можна сказати, що університети формуються як дуже потужні освітньо-культурні центри [7, с. 175]. Таким чином, університетські межі розширюються у різних напрямах.

Університет як соціальна організація має свої межі, він функціонує у межах інституту освіти, який має свої інституційні межі. Інститут освіти може впливати на межі університету як зовнішнє середовище, так і як чинник формування внутрішніх організаційних меж.

Размещено на Allbest.ru