Засновники благодійних організацій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки,молоді та спорту

Івано-Франківський університет права імені Короля Данила Галицького

Юридичний факультет

Індивідуальна робота

На тему:

”Засновники благодійних організаціях”

Івано-Франківськ-2012

План

Вступ

1. Поняття благодійних організацій

2. Засновники благодійних організацій

3. Благодійні організації в Україні як юридичні особи

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Важливість існування та правильного правового регулювання благодійних організацій і неприбутковою сектора в Україні .

За часів Радянського Союзу стовідсоткове удержавлення всього суспільного життя зумовлювало неможливість існування громадянського суспільства, і, як наслідок, нерозвинутій недержавний сектор, до якого відносяться і благодійні організації.

У колишньому Радянському Союзі існувало два види недержавних організацій:одні перебували під контролем держави, а інші стояли в незаконній опозиції до неї. Недержавні організації першого виду були офіційно визнаними громадськими об'єднаннями, переважно соціально-побутового або культурного характеру. І хоча формально вони вважалися "неурядовими", проте перебували під контролем держави, яка контролювала вирішення більшості кадрових питань та розподіл фінансових ресурсів.

Таким чином, серед громадян не існувало традиції об'єднання з власної ініціативи для праці на загальний добробут та захист спільних інтересів. З приходом незалежності ці організації дістали дозвіл утворюватись і діяти незаконних підставах. Одночасно внаслідок розпаду старої системи відбувся значний економічний спад, була зруйнована державна інфраструктура соціальних служб. Здобувши свободу щодо створення і діяльності незалежних об'єднань, було створено величезну кількість недержавних, в тому числі і благодійних об'єднань, які намагалися, з одного боку, заповнити вакуум в громадській діяльності, а з другого-взяти на себе функції, які до цього виконувала держава.

Однак формування недержавних організацій відбувалося несистемно і спонтанно. І до сих пір існує величезна кількість проблем у зв'язку з їх існуванням та діяльністю, в тому числі у сфері правового регулювання.

Цілком очевидна необхідність дієвого неприбутковою сектора, який би заохотив громадян до участі в процесах управління громадським життям та поліпшення якості свого життя. Так званий «третій», неприбутковий сектор у взаємодії з державою та комерційним сектором складає основу будь-якого демократичного суспільства. Ось чому питання правого регулювання існування та діяльності некомерційних організацій і благодійних утворень в тому числі є надзвичайно важливим для нашої держави.

1. Поняття благодійних організацій

Відповідно до закону України "Про благодійництво та благодійні організації", ми розуміємо поняття благодійні організації як: благодійна організація - це недержавна організація, головною метою діяльності якої є здійснення благодійної діяльності в інтересах суспільства або окремих категорій осіб.

Благодійна діяльність - безкорислива діяльність благодійних організацій, що не передбачає одержання прибутків від цієї діяльності.

Благодійництво - добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової,організаційної та іншої благодійної допомоги; специфічними формами благодійництва є меценатство і спонсорство.

Меценатство - добровільна безкорислива діяльність фізичних осіб у матеріальній, фінансовій та іншій підтримці набувачів благодійної допомоги;

Спонсорство - добровільна безприбуткова участь фізичних та юридичних осіб у матеріальній підтримці благодійної діяльності з метою популяризації винятково свого імені (назви), торгової марки.

Головні засади благодійництва та благодійної діяльності:

- благодійництво, благодійна діяльність здійснюються на засадах законності, гуманності, спільності інтересів і рівності прав її учасників,гласності, добровільності та самоврядування;

- діяльність благодійників і благодійних організацій має суспільний характер, що не суперечить їх взаємодії з органами державної влади і не позбавляє права на отримання державної підтримки.

2. Засновники благодійних організацій

благодійний недержавний засновник

Засновниками благодійних організацій можуть бути як, Фізичні так і юридичні особи ,які можуть займатися благодійництвом разом з відповідними благодійними організаціями, зареєстрованими у встановленому законодавством порядку.

Президент України, депутати, посадові і службові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також члени їх сімей можуть займатися благодійництвом і благодійною діяльністю тільки в межах отриманих і задекларованих доходів.

Основні напрями засновників благодійних організацій:

- сприяння практичному здійсненню загальнодержавних,регіональних, місцевих та міжнародних програм, що спрямовані на поліпшення соціально-економічного становища;

(Це, зокрема, прийняття на себе частини турбот уряду, пов'язаних,наприклад, із будівництвом чи експлуатацією суспільних будов, доглядом за пам'ятниками чи здійснення будь-якої діяльності з приводу утримання парків,озер, прикрашення міста і т.д.)

- поліпшення матеріального становища набувачів благодійної допомоги, сприяння соціальній реабілітації малозабезпечених,безробітних, інвалідів, інших осіб, які потребують піклування, а також подання допомоги особам, які через свої фізичні або інші вади обмежені в реалізації своїх прав і законних інтересів.

Спочатку така діяльність означала в основному розподіл грошей чи речей серед бідних. Зараз, особливо коли держава бере на себе деяку долю турботи про це, благодійність стала більше означати надання послуг:

- подання допомоги громадянам, які постраждали внаслідок стихійного лиха, екологічних, техногенних та інших катастроф, у результаті соціальних конфліктів, нещасних випадків, а також жертвам репресій, біженцям;

- сприяння розвитку науки і освіти, реалізації науково-освітніх програм,подання допомоги вчителям, вченим, студентам, учням.

(Це, наприклад, допомога студентам, заохочення досліджень, популяризація знань шляхом публікацій, семінарів, лекцій і т.д.

Сприяння розвитку науки-це діяльність, спрямована на розвиток науки і поширення наукових знань: проведення наукових досліджень, публікація їх результатів і т.д.)

- сприяння розвитку культури, в тому числі реалізації програм національно-культурного розвитку, доступові всіх верств населення, особливо малозабезпечених, до культурних цінностей та художньої творчості. (Наприклад, це управління театром, заохочення талантів, виробництво фільмів, спонсорство фестивалів, виставок та інше).

- подання допомоги талановитій творчій молоді;

- сприяння охороні і збереженню культурної спадщини, історико-культурного середовища, пам'яток історії та культури, місць поховання;

- подання допомоги у розвитку видавничої справи, засобів масової інформації, інформаційної інфраструктури;

- сприяння розвитку природно-заповідного фонду та природоохоронної справи;

- сприяння розвитку охорони здоров'я, масової фізичної культури, спорту і туризму, пропагування здорового способу життя, участь у наданні медичної допомоги населенню та здійснення соціального догляду за хворими, інвалідами, одинокими, людьми похилого віку та іншими особами, які через свої фізичні, матеріальні чи інші особливості потребують соціальної підтримки та піклування.

3. Благодійні організації в Україні як юридичні особи

Благодійні організації в Україні є юридичними особами і тому наділяються правами, які мають юридичні особи.

Юридичними особами визнаються організації, які мають відокремлене майно,можуть від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав, нести обов'язки, бути позивачами і відповідачами в суді, арбітражному суді або в третейському суді.

Існують такі істотні ознаки юридичної особи:

1) Організаційна єдність.

Юридична особа - це не окремий громадянин (фізична особа), а колектив не утворення, певним чином організований колектив людей (організація).

Організаційна єдність виявляється у певній ієрархії,співпідпорядкованості органам управління, що складають його структуру, в чіткій регламентації відносин між його учасниками. Завдяки цьому, стає можливим перетворити бажання великої кількості учасників у єдину волю юридичної особи в цілому, а також узгоджено виразити цю волю зовні.

Благодійні організації мають відповідну структуру, їх організаційна єдність закріплюється в установчих документах благодійних організацій.

2) Майнова відокремленість

Кожна юридична особа має своє майно, відокремлене, по-перше, від майна членів даної організації; по-друге, від майна держави чи автономного утворення, територіальної громади; по-третє, від майна інших організацій. Благодійні організації мають у своїй власності або в оперативному управлінні відокремлене майно. У власності благодійної організації можуть перебувати рухоме і нерухоме майно, матеріальні та нематеріальні активи,кошти, а також інше майно, придбане на законних підставах. Благодійна організація має право здійснювати відносно майна та коштів, які знаходяться у її власності, будь-які угоди, що не суперечать її статутним цілям та законодавству України.

Зовнішній прояв майнова відокремленість знаходить у наявності самостійного балансу і кошторису.

3) Виступ у цивільному обороті від свого імені.

Кожна юридична особа має своє найменування (ім'я). Від свого імені вона набуває майнових та особистих немайнових прав і несе обов'язки, вступаючи в різні цивільно-правові відносини з іншими організаціями та громадянами.

Інші особи можуть діяти від імені юридичної особи тільки за її згодою.

Існують обов'язкові вимоги щодо найменування благодійних організацій.

Воно повинно містити вказівки на організаційно-правову форму та характер діяльності, тобто мету діяльності благодійної організації, наприклад,благодійного фонду.

Благодійні організації, назви яких було зареєстровано у встановленому законом порядку, мають виключне право його використання.

Місцезнаходженням благодійної організації вважається місце його державної реєстрації, якщо у відповідності до закону установчими документами не встановлено інше.

З поняттям місцезнаходження юридичної особи пов'язано здійснення дій, що тягнуть за собою певні юридичні наслідки. Зокрема, це місце виконання ряду договірних зобов'язань.

4) Здатність нести самостійну майнову відповідальність.

Здатність організації від свого імені брати участь у цивільних правовідносинах,самостійно набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки зумовлює і самостійну майнову відповідальність юридичної особи за своїми зобов'язаннями. Невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником він повинен відшкодувати кредиторові завдані збитки. Формою цивільно-правової відповідальності юридичних осіб є також неустойка --визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання,зокрема у разі прострочення виконання.

Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями належним їй (закріпленим за нею) майном, на яке за ст.7 Закону України "Про власність",ст. 32 ЦК України та іншими актами законодавства може бути звернено-стягнення.

5) Здатність бути позивачем або відповідачем у суді, арбітражному чи третейському суді.

Широка участь юридичних осіб у майнових та особистих немайнових відносинах, можливість покладення на них цивільно-правової відповідальності за порушення зобов'язань, заподіяння майнової шкоди іншим особам спричинюють потребу в захисті порушених цивільних прав, а в зв'язку з цим і необхідність звернення з позовом до суду, арбітражного чи третейського суду. Іншими словами, юридична особа стає стороною-позивачем або відповідачем у цивільному, арбітражному процесі або третейському розгляді цивільного спору.

До прикладів всеукраїнських благодійних організацій можна віднести,наприклад, такі організації як:

1. "Фонд милосердя і здоров'я України". Метою цього фонду є утворення в суспільстві ідеалів гуманізму і милосердя, привернення уваги громадян до найгостріших проблем життя, надання соціальної та медичної допомоги престарілим, хворим, інвалідам, захист їхніх законних інтересів і прав. Засновниками цього фонду є Українське товариство Червоного Христа, Українська рада профспілок та інші громадські організації України.

2. Український фонд культури

Був створений у 1987 році. Здійснює діяльність по розвитку та підвищенню рівня культури в Україні: наприклад, проведення виставок митців, заснування премій (засновано премії імені В. Винниченко, Нечуя-Левицького),організаційне сприяння проведенню культурних заходів та ін.

3. Всеукраїнське товариство "Просвіта" імені Т.Г, Шевченка, відоме своєю діяльністю по сприянню розвитку культури, науки, освіти. Наукове товариство також здійснює активну публіцистичну діяльність.

До місцевих належать благодійні організації, діяльність яких поширюється на територію відповідного регіону або адміністративно-територіальної одиниці.

Висновок

Благодійні організації не мають отримувати прибуток в якості основної мети діяльності. Мета діяльності і предмет мають бути визначені в установчих документах. Взагалі, правоздатність благодійних організацій є спеціальною, оскільки вони можуть здійснювати лише ті дії, які відповідають меті їх діяльності і передбачені в установчих документах.

Благодійні організації можуть здійснювати один чи декілька видів діяльності, що не заборонені законом.

Основні напрямки діяльності благодійних організацій вже розглядали вище. А безпосередніми формами здійснення благодійної діяльності суб'єктами благодійництва, відповідно до закону України "Про благодійництво та благодійні організації "є: надання одноразової фінансової, матеріальної та іншої допомоги; систематичної фінансової, матеріальної та іншої допомоги; фінансування конкретних цільових програм; допомоги на основі договорів (контрактів) про благодійну діяльність; дарування або дозволу на безоплатне (пільгове) використання об'єктів власності; дозволу на використання своєї назви, емблеми, символів; подання безпосередньо допомоги особистою працею, послугами чи передачі результатів особистої творчої діяльності; прийняття на себе витрат по безоплатному, повному або частковому утриманню об'єктів благодійництва; інших заходів, не заборонених законом.

Здійснення благодійними організаціями благодійної діяльності у вигляд і надання конкретних послуг (виконання робіт), що підлягають обов'язковій сертифікації або ліцензуванню, допускається після такої сертифікації або ліцензування в установленому законодавством порядку України.

Список використаної літератури

1. Цивільний кодекс України, 18.07.1989

2. Закон України “Про благодійництво та благодійницькі організації” від 16.09.1997

3.”Цивільне право України” під редакцією О.В Дзери, Н.С. Кузнєцової, Київ, 2000р.

4.”Некоммерческие фонды и организации: правовые аспекты” О.Г. Дрокин, А.А. Игнатенко, С.В Изотова, С.Н Мовчан, Н.С. Невменова, Москва, 1997

5.“Как создать благотворительную организацию и управлять ею” Брюс Р.

Хопкинс.

6.“О благотворительной и некоммерческой деятельности” под ред. Вербицкого, Москва 1992 год.

7.“Вітчизна”№ 3-4, 1999 рік. Микола Дейчаківський: “Громадянське суспільство і недержавні організації”

8. “Вітчизна” №3-4, 1998 рік

9. “Вісник законодавства України” №42, 2000рік “Загальнодержавний огляд меценатства: коментар до Постанови КМУ від 28.09.2000”

10. “Вісник законодавства України” №47. 2000 рік

Размещено на Allbest.ru