Моральні цінності соціального працівника

– в оптимізації процесу формування у майбутніх соціальних працівників професійної культури повинен бути зацікавлений увесь педагогічний колектив університету;

– формування професійної культури майбутнього соціального працівника - процес тривалий і багатоаспектний, що продовжується і після закінчення ВНЗ.

Створення оптимальної моделі підготовки соціальних працівників із урахуванням динаміки розвитку їх професійної культури можливе лише зі впровадженням особистісного підходу у процес навчання, оскільки провідним завданням вищої школи все-таки є підготовка гармонійно розвиненої особистості фахівця. Як відомо, відношення студентів до навчання залежить від їх ставлення до викладача, а це, у свою чергу, пов'язано зі спроможністю останнього вибудовувати відповідні суб'єкт-суб'єктні відносини, основані на довірі та прищеплюванні любові до певної дисципліни. При цьому, будь-яка інноваційна педагогічна технологія буде марною, якщо не матиме у своєму підґрунті особливої позиції, установки викладача, що їх застосовує. На нашу думку, основні принципи гуманістичної освіти і моделі «людиноцентричного навчання» К. Роджерса та А. Маслоу [16] якнайкраще відповідають завданню особистісного розвитку майбутнього соціального працівника у процесі професійної підготовки і можуть стати концептуальною основою формування його професійної культури.

Наведемо їх в узагальненому вигляді.

1. Мета отримання освіти полягає в самоактуалізації, яка передбачає задоволення базових потреб (у безпеці, соціальній приналежності, гідності, любові та повазі), досягненні психологічного здоров'я, відкритті власного покликання, знаходженні справи свого життя. А. Маслоу зазначає: «Одним із завдань освіти має бути навчання, тому що життя являє собою цінність» [16, с. 183], а також навчання тому, що значить «бути людиною».

2. Важливим є створення таких психолого-педагогічних умов, за яких студент може зайняти активну особисту позицію і в повній мірі розкрити себе як суб'єкта навчальної діяльності. Гармонійно організоване освітнє середовище передбачає допомогу студентові в самореалізації, у розкритті і розвитку особистісного потенціалу, у «прийнятті і освоєнні власної свободи та відповідальності за життєві вибори».

3. Навчання має приносити радість, при цьому важливим є набуття студентами досвіду радісних переживань, тобто тих рідкісних моментів повної задоволеності, які А. Маслоу називає «піковими переживаннями».

4. Важливою функцією викладача є його вміння сприяти студентам в ефективному і творчому освоєнні інформації, в розвиткові критичного осмислення здобутої інформації. Тому викладач має стати фасилітатором (з англ. facilitate - полегшувати, допомагати, сприяти), тобто тим, хто сприяє, полегшує, допомагає вчитися. Викладач-фасилітатор розподіляє зі студентами відповідальність за процес навчання, він «повністю довіряє їх здібностям самостійно мислити і самостійно навчатися» [11, с. 165]. Таким чином, студент стає учасником організації і здійснення процесу навчання, виробляє свою власну програму навчання у співробітництві з іншими.

5. Оскільки у процесі професійної підготовки центром тяжіння стає студент, який активно вибудовує свій навчальний процес, необхідно організувати викладання не як трансляцію інформації, а як активізацію процесів усвідомленого навчання. Важливим завданням вищої школи є навчити вчитися, привити студентам смак до самостійного пошуку та отримання нових знань. У зв'язку з цим «навчальний курс вважається успішно завершеним не тоді, коли студент засвоїв все те, про що хотів дізнатися, але тоді, коли він значно просунувся вперед у засвоєнні того, як вчити те, про що він хоче дізнатися» [11, с. 189].

6. Основними установками викладача-фасилітатора можуть бути: конгруентність (відкритість), безумовне позитивне прийняття студента, довіра, а також емпатичне розуміння та безоціночне ставлення до нього («тріада Роджерса»). Важливою є оптимізація міжособистісних взаємин у системі «студент - викладач», які мають будуватися на суб'єкт-суб'єктних засадах і здійснюватися на рівні «дорослий - дорослий» згідно з концепцією Е. Берна. «Оптимальні» особистісно-орієнтовані взаємини, за В.І. Юрченком, забезпечують дотримання психологічних умов для само-ствердження і самореалізації студента як майбутнього фахівця [31, с. 104].

7. Важливими для кожного студента є зворотний зв'язок у процесі оцінювання результатів його навчання, супервізія замість критики, а також створення емоційно-психологічного клімату, який сприяє виникненню почуття психологічної захищеності, зняттю надмірного хвилювання в ситуації випробування. Слід поважати в кожному особистість, незважаючи на те, як він учиться (ставлячи «двійку» на іспиті, неприпустимо принижувати гідність, пристижувати за типом помсти і т.д.). Головну роль у реалізації вищевикладених концептуальних положень та принципів гуманістичної освіти для формування професійної культури майбутього соціального працівника відводимо психологічному забезпеченню навчально-виховного процесу, а також позанавчальної діяльності. Під «психологічним забезпеченням» розуміють «науково обґрунтовану багатопланову систему заходів з реалізації досягнень психологічної науки» [17, с. 83] у певній установі. Вона використовується у ВНЗ з метою підтримання психологічного здоров'я студентів і професорсько-викладацького складу на рівні, адекватному її позитивному впливу на навчально-виховний процес та партнерське спілкування викладачів і студентів.

Традиційна лекційно-семінарська система освіти сприяє формуванню тільки когнітивної складової професійної культури (професійної грамотності) майбутнього фахівця. В сучаснихумовах доцільно обґрунтувати і запровадити певні організаційні форми, аби надати процесу розвитку професійної культури більшої ціле-спрямованості й ефективності. У зв'язку з цим О.Г. Карпенко наголошує на необхідності застосування інтегративного методу навчання. Обґрунтуванням цьому стало те, що, вивчаючи окремі дисципліни, студенти не лише осмислюють основи соціальної професії, а й вивчають чимало питань, пов'язаних із гармонією людських стосунків, навчаються жити у мирі з собою та іншими людьми. Тому спеціальні дисципліни повинні пропонуватися в інтегруючому варіанті [15, с. 155]. Особливо ефективним є запровадження в навчальний процес вузу нетрадиційних форм організації навчання та активних методів роботи, зокрема тренінгової форми занять. «Групи психологічного тренінгу створюють для студентів умови отримання особистісного досвіду і тим самим полегшують розвиток самосвідомості. Під час занять формуються стійкі комплекси особистісних властивостей» [17, с. 78]. Для підвищення ефективності процесу формування професійної культури майбутніх соціальних працівників, на нашу думку, необхідно забезпечити наступні організаційні та психолого-педагогічні умови:

1) формування внутрішньої мотивації, потреби, стійкої установки саморозвитку професійної культури;

2) фасилітація процесів усвідомленого активного професійно спрямованого навчання;

3) комплексне використання інноваційних педагогічних технологїй та інтерактивних методів навчання на заняттях з професійно орієнтованих дисциплін;

4) урахування особистісно-орієнтованого підходу як базової ціннісної орієнтації, що визначає стратегію взаємодії викладача і студента;

5) оптимізація міжособистісних взаємин у системі «студент - викладач», суб'єкт-суб'єктний характер цих відносин;

6) створення емоційного клімату, що сприяє виникненню почуття психологічної захищеності;

7) поєднання навчальної та позааудиторної діяльності для розвитку структурних компонентів професійної культури в органічній єдності.

Майбутній фахівець із соціальної роботи має бути включений у систему виховного впливу вищої школи на належному рівні. Формування професійної культури займає важливе місце в системі педагогічного керівництва всебічним розвитком особистості студента в освітньому просторі. Таким чином, професійна культура у загальному тлумаченні - це сукупність спеціальних теоретичних знань, практичних умінь та навичок, пов'язаних з конкретним видом праці, а також професійно-етичних якостей, що відповідають вимогам до представника професії. У контексті теми дослідження професійну культуру слід розглядати як інтегральну якість особистості соціального працівника, що є передумовою його ефективної професійної діяльності та метою професійного самовдосконалення. Професійна культура соціального працівника має формуватися завдяки цілеспрямованим впливам на його особистість у сфері освіти через розкриття можливостей студента, формування його мотивів, професійно значущих якостей у процесі цілеспрямованої взаємодії на рівні «педагог - студент». Основні принципи гуманістичної освіти та моделі «людиноцентричного навчання» можуть стати концептуальною основою формування професійної культури майбутніх соціальних працівників у процесі їх професійної підготовки. Головним завданням ВНЗ при цьому є створення організаційних та психолого-педагогічних умов для розвитку творчої особистості, суб'єкта власного життя, здатного на самостійне вироблення позитивних ідей, гуманне ставлення до людей. Підвищення рівня професійної культури студентів може здійснюватися через механізм оптимізації їхніх взаємин із викладачами завдяки реалізації особистісно-орієнтованої моделі взаємодії між ними, використання інтерактивних методів навчання. Освітній простір у цілому має стати джерелом саморозвитку та безперервного само-вдосконалення майбутнього соціального працівника, природним наслідком якого будуть зміни в напрямку підвищення рівня його професійної культури. Дослідивши шляхи, засоби та умови розвитку професійної культури майбутніх соціальних працівників, ми плануємо охарактеризувати розроблену технологію її формування і перевірити ефективність останньої через впровадження у процес професійної підготовки студентів спеціальності «соціальна робота».

Висновки

Суть гуманізації вищої освіти в умовах саморуйнування історично усталених соціальних форм життєдіяльності людей пов'язується з формуванням особистості на засадах демократизації і моралі. При цьому роль педагога навчального закладу полягає в тому, щоб створити умови для включення студента в активну розумову діяльність, здатність відбирати кращі моральні надбання минулого і сучасного.

Глибинний сутнісний зв'язок між соціальністю, духовністю й моральністю як продукованими людиною явищами, не дозволяв нехтувати формуванням моральних i духовних чеснот. Так само i надмірне захоплення моральними ідеалами й цінностями у вихованні без урахування соціальних координат може перетворитись на нудне i безплідне моралізаторство. Що є не припустимим для соціальног працівника оскільки наша спеціальність відноситься до професій типу «людина-людина». Формування внутрішнього, духовного світу людини без огляду на соціальні реалії її життя несе в собі небезпеку соціальної неадекватності, самотності, втечі у світ ідеальних ілюзій, втрати життєвої наснаги.

За останні роки в Україні проблема морального виховання молоді частіше привертає все більше уваги. Адже вирішення даної проблеми має забезпечити високий розвиток особистості незалежно від того, в якій галузі їй доведеться працювати, тим більше для працівників напряму соціальної роботи.

Система моральних цінностей в українців сформувалася здавна. Вона будувалась з урахуванням таких рис національної ментальності як природний демократизм, схильність до інтроверсії. На їх основі впродовж віків у нашого народу культивувалися гуманізм і любов до рідної землі, патріотизм і громадянський обов'язок, волелюбність і самовідданість у боротьбі за незалежність. Високе людське сумління, шанобливе ставлення до батьків. Але зі зміною років головні цінності нашого народу втратили свою актуальність під впливом культури західного світу.

Тому пошук шляхів до цілісного, гармонійного світу та людського буття не може не зачіпати проблем освіти й виховання. Сьогодні не тільки педагогічні, а й глобальні проблеми (демографічні, економічні кризи, криза урбанізації, екологічні катастрофи, загострення міжнаціональних суперечностей і конфліктів, криза культури та моралі тощо) зумовлюють відродження гуманістичних ідей у суспільстві. Теперішня епоха характеризується процесами становлення нової парадигми у філософії, теорії і практиці соціальної роботи та в інших науках. Нове світосприйняття та світовідчуття спричиняють зміну в освітніх поглядах на розвиток і формування особистості студента, визначають можливості, завдання, мету й засоби освіти. Побудова нової освітньої моделі передбачає теоретичне переосмислення та практичну орієнтацію на новий ідеал.

Особливо важливо це враховувати в педагогічній діяльності викладачів у різних сферах життєдіяльності студентів.

Список використаної літератури

1. Актуальні проблеми соціально-педагогічної роботи / Зазаг. ред. А. Й. Капської. - К., 2002. - 164с.

2. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: Науково-методичний посібник. - К.: ІЗМН, 1998. - 204с.

3. Боришевський М. Духовні цінності як детермінанта громадянського виховання особистості / М. Боришевський // Цінності освіти і виховання : наук.- метод. зб. / за ред. О. В. Сухомлинської. - К. : АПН України, 1997.

- 21-25с.

4. Бочарова В.Г. Профессиональная социальная работа: личностно-ориентированный подход. - М., 1999. - 184с.

5. Бубнова С.С. Ценностные ориентации личности как многомерная нелинейная система //Психологический журнал. - 1999. - № 5. - С 38-44.

6. Вишневський О. Теоретичні основи сучасної української педагогіки : навч. посіб. / О. Вишневський. - Дрогобич : Коло, 2003. - 528с.

7. Деркач А.А. Акмеологические основы развития профессионала. - М.: Издательство Московского психолого-социального института. - Воронеж: НПО «МОДЭК», 2004. - 752 с.

8. Дубасенюк О.А. Ціннісне відношення до професіоналізму виховної діяльності // Нові технології освіти: Зб. наук. статей / Видав. С.В.Кириленко. - К.: ІСДО, 1995. - 145 - 154с.

9. Дюркгейм Э. Ценностные и "реальные" суждения / Э. Дюркгейм // Социол. исслед. - 1991. - № 2. - С. 17-26.

10. Етика соціальної роботи Курс лекцій / Іщук С.В. - Тернопіль, ТДПУ, 2008. - 59с.

11. Здравомыслов А. Г. Потребности. Интересы. Ценности / А. Г. Здравомыслов. - М. : Политиздат, 1986. - 223 с.

12. Коваль Л. Г., Звєрєва І. Д., _иновичС. Р. Соціальна педагогіка / Соціальна робота. - К.: ІЗМН, 1997. - 392с.

13. Крэйн У. Теории развития. - СПб., 2002. // http://psyjournal.ru

14.Лапин Н. И. Ценности в кризисном социуме // Ценности социальных групп и кризис общества / Отв. ред. Н.И. Лапин. М.: ИФ АН, 1991.

15. Ляшенко А. И. Профессиональное становление социального работника: - М., 1993. - 250с.

16. Маслоу А. Новые рубежи человеческой природы. - М.: Смысл, 1999. - 425 с.

17. Минигалиева М.Р. Психологические аспекты в деятельности социального работника // Вестник психосоциальной и коррекционно-реабилитационной работы. - 2001. - № 1. - С. 72-86.

18. Нагорна Г.О. Формування у студентів педвузів професійного мислення: Автореф. ...дис. д-ра пед. наук: 13.00.01. - К., 1995. - С. 41-76.

19. Нероба Єва. Професійна підготовка інженерів-педагогів у вищих технічних навчальних закладах Польщі: Автореф. дис. канд..п.н.: 13.00.04 / Інститут ПППО АПН України. - К., 2003. - 22с. 20. Николаева М.В. Формирование технологической культуры учителя начальных классов в условиях индивидуально-творческого подхода: Автореф. …дис. канд. пед. наук / Волгогр. пед. университет. - Волгоград, 1995. - С. 19 .

21. Основы социальной работы: Учебник. / Отв. ред. П. Д. Павленок. - 2-еизд., испр. Идоп. - М., 2001. - 395с.

22. Павлик О.Ю. Професійно-педагогічна підготовка майбутніх перекладачів до використання офіційно-ділового мовлення: Автореф. дис. канд..п.н.: 13.00.04 /Національна академія держ.прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького. - Хмельницький , 2004. - 19с.

23. Парсонс Т. Общетеоретические проблемы социологии / Т. Парсонс // Социология сегодня. - М., 1965. - С. 30.

24. Розвиток психологічної культури учнівської молоді в системі неперервної професійної освіти: Навчально-методичний посібник / За ред. В.В. Рибалки. - К.: ІПППО України, 2005. - 298 с.

25.Соловйов О. Морально-етичні проблеми соціальної роботи // Соціальна політика і соціальна робота. - 1998. - № 4. - С. 56-66.

26. Социальная работа: теория и практика: Учебное пособие / Отв. ред. докторист. наук, проф. ЕИ. Холостова, докторист. наук, профА. С. Сорвина. - М.: ИНФРА - 2002. - С.358.

27. Стеркина Р. Проблемы межпрофессионального общения в современном детском саду //Дошкольное воспитание. - 2002. - № 1. - С. 76.

28. Стеркина Р. Педагог дошкольного образования //Дошкольное воспитание. - 2002. - № 4. - С. 100.

29. Троцко Г. В. Теоретичні та методичні основи підготовки студентів до виховної діяльності у вищих педагогічних навчальних закладах: Автореф. дис. докт. пед. н.:13.00.04. - К.: Інститут ПППО, 1997.- 54с.

30. Филиппова Г.П. Личностно-профессиональные особенности социальной работы. // Работник социальной службы. - 2001. - № 1. - С. 33-37.

31. Фромм, Э. Психоанализ и этика [Текст] / Э. Фромм. - М. : Республика, 1993. - С. 415.

32. Формирование личности будущего учителя в учебно-воспитательном процессе: Метод. рекомендации / Сост. Л.В. Кондрашова. - К., 1985. - 36 с.

33. Шептенко П. А., ВоронинаГ. А. Методика и технология работы социального педагога. - М.: Академия, 2001. - С. 208 .

34. Юрченко В. Оптимізація взаємин у системі «Студент - викладач» // Освіта і управління. - Т. 1. - 1997. - № 3. - С. 103-110.

Додаток А

Таблица

Додаток Б

Рис.2. Критерії моральності соціального працівника

Додаток В

Додаток Г

Инструкция. Сейчас Вам будет предъявлен набор из 18 карточек, где написаны ценности, базовые принципы, которыми Вы руководствуетесь в жизни. Ваша задача - разложить их по порядку значимости лично для Вас.

Внимательно изучите представленный список и выберите ту ценность, которая для Вас наиболее значима - она займет первое место (или получит первый ранг). Затем выберите вторую по значимости ценность и поместите ее на второе место. Проранжируйте все предложенные ценности. Наименее важная останется последней и займет, соответственно, 18-е место.

Работайте не спеша, вдумчиво. Здесь нет правильных или неправильных ответов. Конечный результат представит Вашу систему ценностей.

Бланк для ответов к тесту ЦО М. Рокича

_______________________________________________ Фамилия, имя, отчество

Таблица. Перечень А

Таблица. Перечень Б

Обработка результатов

Доминирующая направленность ценностных ориентаций человека фиксируется как занимаемая им жизненная позиция, которая определяется по критериям уровня вовлеченности в сферу труда, в семейно-бытовую и досуговую активность. Качественный анализ результатов исследования дает возможность оценить жизненные идеалы, иерархию жизненных целей, ценностей-средств и представлений о нормах поведения, которые человек рассматривает в качестве эталона.

Анализируя иерархию ценностей, следует обратить внимание на их группировку испытуемым в содержательные блоки на тех или иных основаниях. Так, например, среди терминальных ценностей выделяются:

· «конкретные» и «абстрактные»

Таблица

Таблица

Среди инструментальных ценностей выделяются:

· этические ценности, ценности общения, ценности дела

Таблица

индивидуалистические, конформистские и альтруистические ценности

Таблица

ценности самоутверждения, ценности принятия других

Таблица

моральний цінність соціальний працівник

Размещено на Allbest.ru