Адаптація комунікаційних технологій до бібліотечної діяльності в умовах інформаційного суспільства

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ КУЛЬТУРИ

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій

Адаптація комунікаційних технологій до бібліотечної діяльності в умовах інформаційного суспільства

Харків-2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківській державній академії культури, Міністерство культури і туризму України.

Науковий керівник: доктор наук із соціальних комунікацій, доцент Давидова Ірина Олександрівна, Харківська державна академія культури, завідувач кафедри бібліотекознавства та соціальних комунікацій.

Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор Асєєв Георгій Георгійович, Харківська державна академія культури, завідувач кафедри інформаційних технологій кандидат історичних наук

Матусевич Вікторія Володимирівна,

Український інститут науково-технічної і економічної інформації, завідувач відділення науково-методичного та організаційного забезпечення науково-інформаційної діяльності, м. Київ

Захист відбудеться "5" березня 2010 р. о 13.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.807.02 в Харківській державній академії культури за адресою: 61057, м. Харків, Бурсацький узвіз, 4.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківської державної академії культури за адресою: 61057, м. Харків, Бурсацький узвіз, 4.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Тортіка О.О.

АНОТАЦІЇ

Дурєєва Т.А. Адаптація комунікаційних технологій до бібліотечної діяльності в умовах інформаційного суспільства. -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій зі спеціальності 27.00.03 -- книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство. -- Харківська державна академія культури. -- Харків, 2010.

Дисертацію присвячено розробці теоретико-методологічних засад адаптації комунікаційних технологій до бібліотечно-інформаційної діяльності в умовах формування інформаційного суспільства. Визначено специфіку комунікаційних технологій, що відбивають певні етапи розвитку системи соціальних комунікацій: документальний, інформаційний, когнітивний. Проведено аналіз використання комунікаційних технологій у бібліотечно-інформаційній діяльності України, визначено місце комунікаційних технологій у структурі технологій інформаційного суспільства. Здійснено порівняльний аналіз комунікаційних технологій, виявлено напрями модернізації технологічного компонента професійної свідомості бібліотекаря з урахуванням стану та тенденцій розвитку комунікаційних технологій у бібліотечно-інформаційній сфері. Запропоновано концепцію адаптації комунікаційних технологій до бібліотечно-інформаційної сфери.

Ключові слова: інформатизація суспільства, інформаційно-комунікаційний простір, бібліотечна діяльність, технології інформаційного суспільства, комунікаційні технології, адаптація технологій.

Дуреева Т.А. Адаптация коммуникационных технологий к библиотечной деятельности в условиях информационного общества. -- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по социальным коммуникациям по специальности 27.00.03 -- книговедение, библиотековедение, библиографоведение. -- Харьковская государственная академия культуры. -- Харьков, 2010.

Диссертация посвящена разработке теоретико-методологических основ адаптации коммуникационных технологий к библиотечно-информационной деятельности в условиях становления информационного общества. Выявлена специфика коммуникационных технологий, которые отражают определенные этапы развития системы социальных коммуникаций: документальный, информационный, когнитивный. Проведен анализ использования коммуникационных технологий в библиотечно-информационной сфере деятельности Украины, определено место коммуникационных технологий в структуре технологий информационного общества. Определены состав коммуникационных технологий и уровни их использования в библиотечно-информационной сфере деятельности. Проведено ранжирование коммуникационных технологий относительно уровня информатизации библиотек и технологизации сферы профессионального знания.

Процесс адаптации коммуникационных технологий к библиотечно-информационной деятельности рассматривается как способ обеспечения ее устойчивого развития и функционирования в условиях информационного общества.

Разработанная модель адаптации коммуникационных технологий к библиотечной деятельности содержит в себе: задачи, направления, условия адаптации, внешние и внутренние факторы, влияющие на процесс адаптации коммуникационных технологий.

Важной составляющей процесса адаптации коммуникационных технологий к библиотечно-информационной деятельности является формирование профессионального самосознания библиотечных специалистов, которые способны адаптировать и внедрить коммуникационные технологии, а также обеспечить их эффективное функционирование на всех уровнях организации библиотечной системы Украины. Показано, что процесс формирования компьютерно-технологического профессионального сознания библиотечных специалистов происходит по направлениям формирования системы знаний о коммуникационных технологиях: их содержания и использования; подготовки технологий к внедрению в библиотечную сферу; введение в образовательные программы и систему повышения квалификации.

Ключевые слова: информатизация общества, информационно-коммуникационное пространство, библиотечная деятельность, технологии информационного общества, коммуникационные технологии, адаптация технологий.

ANNOTATION

Dureeva T.A. The adaptation of communication technologies to library activities under the conditions of information society. - Manuscript.

Dissertation for the degree of Candidate of Social Communication, speciality 27.00.03. - bibliology, library science, bibliography. - The Kharkiv State Academy of Culture. - Kharkiv, 2010

The dissertation is devoted to the working out of theoretical-methodological basics of the adaptation of communication technologies to library information activities in the process of settling of the information society. The specific character of communication technologies that mark certain stages in the development of the social communications system: documental, informational and cognitive has been specified. The analysis of the communication technologies application in the library information field of activities in Ukraine has been conducted, the place of communication technologies in the information society structure has been indicated. The content has been determined, the communication technologies forms and the levels of their application in the library information field of activities. The ranking of communication technologies according to the level of library informatization and the technologization of the professional knowledge field has been carried out. The comparative analysis of the communication technologies has been conducted; the directions of the modernization of the technological component of the librarian professional consciousness taking into account the situation and tendencies of communication technologies development in the library information field of activities have been indicated. The concept of the adaptation of communication technologies to the library information field of activities has been put forward.

Key words: society informatization, information-communication space, library activities, information society technologies, communication technologies, adaptation of the technologies

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Еволюція сучасного суспільства, що супроводжується корінними соціальними перетвореннями, відбувається в напрямі того типу соціуму, який визначається поняттям "інформаційне суспільство". Підґрунтям інформаційного суспільства є сучасні комунікаційні технології, розвиток яких на тлі зростання обсягу інформації та знань усе більше визначає сутність нової епохи. Комунікаційні технології (КТ) охоплюють усі рівні соціального життя і соціальних відносин, формують єдиний комунікаційний простір і потребують спеціального розгляду, ґрунтуючись на уявленні про глобальний соціокомунікаційний цикл, основою розвитку якого є зміна технологій збору, збереження, обробки, передачі, споживання інформації та знань. Створюючи нові умови життєдіяльності соціуму, КТ зумовлюють трансформацію всіх соціальних структур, зокрема бібліотечно-інформаційної, лише за умови їх ефективної адаптації.

У діяльності бібліотек України, які мають активно розвиватися, базуючись на сучасних технологіях та використовуючи весь їх потенціал, посилюються деякі протиріччя: між сучасним рівнем технологізації суспільства та невизначеністю місця, яке відводиться в цьому процесі бібліотеці; між рівнем розвитку системи соціальних комунікацій суспільства та технологічними можливостями бібліотек опановувати інформаційний й когнітивний рівні соціальних комунікацій; між важливістю процесу адаптації як провідного фактора інноваційного розвитку бібліотек і невирішеністю теоретико-методологічних і практичних засад адаптації КТ до бібліотечно-інформаційної сфери діяльності.

Подолання зазначених протиріч зумовлює необхідність поглиблення теоретичних узагальнень щодо проблем адаптації КТ до бібліотечної практики, що передбачає дослідження основних напрямів трансформації технологічного базису діяльності бібліотек і відповідності цього процесу соціально-технологічним тенденціям сучасного суспільства, розробки концепції адаптації КТ до бібліотечно-інформаційної діяльності, яка забезпечує збір, обробку, збереження та використання документів, інформації та знань. Це актуалізує проблему адаптації КТ до бібліотечної діяльності в умовах інформаційного суспільства, яка ще не була предметом окремого дисертаційного дослідження. Вирішення зазначеної проблеми є важливою умовою подальшого інноваційного розвитку бібліотечного соціального інституту, оскільки науково обґрунтовані напрями адаптації КТ є підгрунтям їх сталого функціонування в інформаційно-комунікаційному просторі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження пов'язаний із реалізацією Законів України "Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки", "Про інформацію", "Про бібліотеки і бібліотечну справу". Дисертація виконана згідно з планом науково-дослідної роботи ХДАК у межах комплексного наукового дослідження "Документально-комунікаційні структури: інноваційні стратегії розвитку" (Державний реєстраційний номер 0109U000512), пов'язана з науково-дослідницькою темою факультету бібліотекознавства та інформатики ХДАК "Бібліотечно-інформаційне забезпечення науки, виробництва, освіти, культури й управління" та темою науково-дослідницької роботи кафедри бібліотекознавства та соціальних комунікацій „Трансформація бібліотечної діяльності як складова формування нової комунікативної реальності".

Мета дослідження полягає у формуванні теоретико-методологічних засад адаптації комунікаційних технологій до бібліотечної діяльності в умовах інформаційного суспільства.

Для досягнення мети дослідження необхідно вирішити такі завдання:

§ визначити основний зміст трансформації технологічного базису діяльності бібліотек в умовах інформатизації бібліотечно-інформаційної сфери;

§ сформувати теоретико-методологічну базу дослідження комунікаційних технологій і їх адаптації до бібліотечної сфери та сфери професійного знання;

§ вивчити склад, форми та рівні опанування комунікаційних технологій у сфері діяльності бібліотек України;

§ здійснити порівняльний аналіз застосування комунікаційних технологій у бібліотечно-інформаційній сфері діяльності та комунікаційній підсистемі суспільства в цілому;

§ розробити концепцію адаптації комунікаційних технологій до бібліотечно-інформаційної сфери.

Об'єкт дослідження - комунікаційні технології як фактор діяльнісного розвитку бібліотечно-інформаційної сфери.

Предмет дослідження - адаптація комунікаційних технологій до бібліотечно-інформаційної діяльності в умовах інформаційного суспільства.

Методологія та методи дослідження. Методологічну базу дослідження складають наукові розробки, викладені у фундаментальних працях з теорії соціальних комунікацій, бібліотекознавства, книгознавства, бібліографознавства, інформатики, документознавства, інформології, соціології, філософії. Основу методологічної бази становить концепція системи соціальних комунікацій, розроблена В. О. Ільганаєвою, базою якої є предметність соціально-комунікаційної діяльності і субстанціональна єдність процесу соціальної взаємодії та концептуальні підходи до системи соціальних технологій, які розглядаються в працях Т. Ю. Горшкова, О. С. Грінберга, Ю. П. Сурміна і Н. В. Туленкова. Для досягнення поставленої мети та підтвердження теоретичних положень дослідження застосовано такі методи: історико-генетичний, джерелознавчого пошуку й аналізу публікацій, класифікаційний, анкетування, концептуального моделювання, прогнозно-аналітичний.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що це перша дисертаційна праця, в якій досліджуються теоретико-методологічні засади адаптації КТ до бібліотечної діяльності в умовах інформаційного суспільства та формування єдиного соціокомунікаційного простору.

Наукова новизна виявляється в тому, що в дисертації вперше:

§ сформовано уявлення про комунікаційні технології як групи технологій, що забезпечують виконання завдань генерування, транспортування, пакетування, представлення документів, інформації та знань у соціокомунікативних установах суспільства, зокрема в бібліотечній соціальній інституції;

§ здійснено систематизацію комунікаційних технологій стосовно рівня розгортання соціально-комунікаційних функцій бібліотек та їх змісту відповідно до забезпечення процесів документалізації, актуалізації, медіатизації інформації в межах глобального соціально-комунікаційного циклу;

§ проведено ранжування комунікаційних технологій відповідно до рівня опанування комунікаційних технологій бібліотеками і технологізації сфери професійного знання, що дало змогу визначити склад, форми комунікаційних технологій та рівні їх використання в бібліотечно-інформаційній сфері діяльності;

§ здійснено порівняльний аналіз комунікаційних технологій у системі соціальних комунікацій, виявлено стратегічні напрями модернізації технологічного компонента професійної свідомості бібліотекаря з урахуванням стану та тенденцій розвитку комунікаційних технологій у бібліотечно-інформаційній сфері;

§ розроблено концепцію адаптації комунікаційних технологій до бібліотечно-інформаційної сфери, яка передбачає визначення етапів адаптаційного процесу та створення моделі адаптації комунікаційних технологій до бібліотечної діяльності.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що обґрунтовані в дисертації теоретико-методологічні засади адаптації комунікаційних технологій до бібліотечної діяльності, узагальнені висновки можна використовувати для: організаційно-технологічної перебудови діяльності бібліотек; вибору інноваційних напрямів технологічного розвитку бібліотек та проведення відповідного реінжинірингу бібліотечних структур; вибору засобів адаптації комунікаційних технологій до сфери бібліотечно-інформаційної діяльності та коригування програм технологічно-професійної свідомості бібліотечних фахівців як бази взаєморозуміння в багатопрофесійних бібліотечних колективах і співпраці з партнерами в системі соціальних комунікацій. Розроблена концепція адаптації комунікаційних технологій до бібліотечно-інформаційної діяльності може бути підґрунтям інформатизації бібліотек з урахуванням їх місця в системі соціальних комунікацій України.

Матеріали дисертаційного дослідження, його висновки, положення і рекомендації набули практичної реалізації в розкритті змісту та структури навчальних дисциплін бібліотекознавчого циклу „Бібліотекознавство", „Технологія створення інформаційних продуктів та послуг", „Інформаційний аналіз і консалтинг", „Інтелектуальні інформаційні системи", про що свідчать акти про впровадження.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконано самостійно, найважливіші наукові результати та висновки одержані дисертантом особисто. Фахові публікації за темою дисертаційного дослідження є одноосібними.

Апробація результатів дисертації. Головні висновки та результати дослідження оприлюднені на міжнародних, всеукраїнських і регіональних наукових конференціях: "Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття" (Харків, ХДАК, 2005, 2006, 2007, 2008, 2009 рр.), "Сучасні технології підготовки фахівців в умовах подальшого розвитку вищої освіти України" (Харків, ХАДІ, 2005 р.), "Інформаційно-культурологічна та мистецька освіта (консенсус, партнерство, стандарти) в контексті Болонського процесу" (Харків, ХДАК, 2005 р.), "Застосування інформаційних технологій для підвищення ефективності управління у сфері цивільного захисту" (Харків, Академія цивільного захисту України, 2006 р.), "Інформаційно-культурна складова освіти: основні проблеми та перспективи у формуванні особистості" (Харків, ХНТУСГ, 2006 р.), "Інформаційно-телекомунікаційні технології в сучасній освіті: досвід, проблеми, перспективи" (Львів, 2006 р.), "Проблеми управління єдиною державною системою цивільного захисту" (Харків, Академія цивільного захисту України, 2007 р.), "Сучасні інформаційно-бібліотечні технології як складова реформування навчального процесу" ( Харків, УІПА, 2008 р.).

Публікації. Основні наукові результати і висновки дисертаційного дослідження відображені в 19 публікаціях, з яких 5 статей - у провідних фахових виданнях України; 1 стаття - в іншому професійному виданні; 13 тез доповідей на міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях.

Структура дисертації зумовлена метою та завданнями дослідження. Робота містить вступ, 3 розділи, висновки, додатки (15 сторінок), список використаних джерел з 288 найменувань (на 26 сторінках). Загальний обсяг дисертації - 223 сторінок. Основний зміст викладено на 182 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір теми дисертації, її актуальність, показано зв'язок роботи з науковими планами і темами, визначено мету, завдання, методологію і методи дослідження. Розкрито наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача, наведено відомості про апробацію результатів дисертації та публікації автора.

У першому розділі "Комунікаційні технології в бібліотечно-інформаційній діяльності", який складається з двох підрозділів, простежено еволюцію уявлень фахівців з питань трансформації технологічного базису діяльності бібліотек; обґрунтовано теоретико-методологічні засади і методи дослідження; розглянуто тенденції технологічних змін у бібліотечно-інформаційній сфері в Україні.

Доведено, що бібліотека в інформаційному суспільстві є однією з головних соціокомунікаційних структур, що виконують функції забезпечення соціальної взаємодії. Вона функціонує в умовах швидко змінюваного техніко-технологічного оточення, розгортання процесів комп'ютеризації, автоматизації, медіатизації суспільства, що актуалізує питання її ефективної адаптації до умов зовнішнього середовища. З'ясовано, що бібліотека як соціально-комунікаційна система, яка опосередковує сучасний суспільний зв'язок за допомогою передачі документів, інформації та знань, нині опанувала технології збору, обробки, збереження, поширення документів і функціонує на рівні документальних комунікацій суспільства. Разом з тим нині бібліотеки під впливом зовнішніх факторів швидко трансформуються в документально-інформаційні центри, які працюють із документами та інформацією, опановують інформаційній рівень соціальних комунікацій.

З'ясовано, що інтеграційні тенденції у сфері соціально-комунікаційного знання, зростання потоку фахових публікацій створюють певні умови формування єдиних підходів до розгляду питань адаптації комунікаційних технологій до бібліотечно-інформаційної діяльності. Праці Ю. М. Арського, Р. С. Гіляревського, Г. Р. Громова, М. Кастельса, К. К. Коліна, Е. П. Семенюка, О. Тофлера, А. Д. Урсула узагальнюють тенденції розвитку соціально-інформаційного простору та розкривають вплив КТ на діяльність соціально-комунікаційних структур, до яких належить і бібліотечна соціальна інституція. Техніко-технологічні зміни в бібліотечно-інформаційній діяльності розглядалися в працях Г. Г. Асєєва, В. С. Бабич, Ф. С. Воройського, В. О. Ільганаєвої, Л. Й. Костенка, Я. Л. Шрайберга, організаційні - П. І. Орлова, Л. Г. Петрової, О. М Луганського, А. С. Чачко, функціональні - Н. І. Апшай, М. С. Слободяника, Н. І. Тюліної, управлінські - І. О. Давидової, В. О. Ільганаєвої, М. С. Слободяника. Важливими джерелами для вивчення КТ як фактора розвитку бібліотечно-інформаційної діяльності стали праці Л. З. Амлинського, І. П. Антоненко, Л. І. Альошина, І. С. Пилко, Т. П. Павлуші, О. Г. Кириленка, присвячені фундаментальним проблемам технологічного оновлення бібліотеки. Нині ці питання розглядаються в рамках трансформації бібліотечного соціального інституту, яка розвивається в напрямах техніко-технологічних, організаційних, функціональних, управлінських змін.

У контексті дисертаційного дослідження особливий інтерес викликають праці О. В. Макєєвої, Л. А. Дубровіної, М. С. Карташова, В. К. Клюєва, О. М. Ястребової, котрі торкаються питання необхідності ефективної адаптації бібліотеки до змін зовнішнього середовища і пов'язують її з функціональними або структурними змінами в установі. Відзначено, що безперервне ускладнення бібліотечно-інформаційних технологій, а також їх насичення технічними, інформаційними, комунікативними й іншими складовими зумовлюють інформатизацію бібліотечно-інформаційної діяльності, сприяють формуванню модельного різноманіття бібліотек та становленню сучасних поліфункціональних бібліотечних закладів.

Грунтовний аналіз фахових публікацій свідчить про те, що проблема адаптації КТ до бібліотечної практики обмежена вивченням її окремих напрямів та результатів. Відсутні фундаментальні теоретико-методологічні праці з цієї проблеми. Невирішеним залишається питання формування теоретико-методологічних засад адаптації КТ до бібліотечно-інформаційної діяльності в умовах інформаційного суспільства та формування єдиного соціокомунікаційного простору.

Розробленню теоретико-методологічних засад адаптації КТ до бібліотечно-інформаційної діяльності сприяло термінологічне визначення поняття КТ, яке розглядається як алгоритм, процедура здійснення комунікаційних дій, що забезпечують виконання завдань генерування, пакетування, представлення, поширення документів, інформації та знань у соціокомунікативних установах суспільства, зокрема в його бібліотечно-інформаційній підсистемі. КТ є знаряддям комунікаційної практики бібліотек, які змінюються відповідно до характеру праці від ручних до автоматизованих.

Через термінологічне визначення КТ розкрито їх розуміння як процедури здійснення дій у будь-яких галузях соціальної практики (управлінні, освіті, дослідницькій діяльності, художній творчості), що забезпечують комунікаційну взаємодію в суспільстві і є процесом установлення зв'язку між системами, який викликає зміни в кожній або в одній із них. Це розуміння ґрунтується на розгляді соціальних технологій, представлених у працях Г. Р. Громова, В. О. Ільганаєвої, К. К. Коліна, Ю. П. Сурміна, Н. В. Туленкова, і свідчить про складність явищ технологізації соціальних процесів, зумовлених на сучасному етапі розвитку суспільства багатьма факторами.

Доведено, що КТ об'єднують у собі технології, що забезпечують комунікаційну взаємодію в суспільстві. Вони є засобом опанування бібліотекою структурних рівнів організації соціокомунікаційної системи, оновлення стратегічного розвитку бібліотек і всіх напрямів їх діяльності: комплектування фондів, їх обробки та збереження, бібліотечно-інформаційного обслуговування тощо.

Ґрунтуючись на розумінні адаптації як процесу пристосування, визначено, що адаптація КТ до бібліотечної діяльності є процесом пристосування бібліотек до змін зовнішнього середовища. Результатом адаптації є техніко-технологічні, організаційні, функціональні, управлінські трансформації. Адаптація сприяє інноваційному розвиткові бібліотек, зумовлює її успіх у конкурентному соціокомунікативному середовищі та забезпечує стійкість до впливу зовнішніх факторів.

Обґрунтовано, що розробка концепції адаптації КТ до бібліотечно-інформаційної сфери потребує залучення широкого методико-методологічного інструментарію відповідно до рівня розвитку КТ як об'єкта дослідження, включаючи соціокультурний, системний, структурно-функціональний, інформаційний підходи. Крім того, для вирішення деяких завдань дослідження використано комплекс дослідницьких методів - історико-генетичний, джерелознавчий пошук, аналіз публікацій, класифікаційний, анкетування, прогнозно-аналітичний, концептуального моделювання. Історико-генетичний метод надав можливість визначити передумови становлення сучасної системи технологій, закономірності її еволюції, взаємозв'язок з інформаційно-комунікаційними процесами інформатизації суспільства. За допомогою методу джерелознавчого пошуку та аналізу публікацій з теми дисертації і суміжних із нею досліджена еволюція наукових підходів до створення, розвитку й оптимізації системи технологій. Класифікаційний метод дозволив групувати КТ відповідно до ознак, характерних для відтворення комунікаційного процесу та зміни предметності праці у сфері КТ. Метод анкетування допоміг визначити ступінь використання технологій у роботі бібліотеки, з'ясувати напрями формування професійної свідомості бібліотечного фахівця відповідно до сучасного стану КТ; концептуального моделювання - розробити модель адаптації КТ до бібліотечно-інформаційної сфери.

На відміну від засобів масової інформації, бібліотечна сфера працює з документованою інформацією. Співвідношення технологій інформаційного суспільства та комунікаційних технологій має вигляд: технології інформаційного суспільства (ТІС) - інформаційні технології (ІТ) - інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) - комунікаційні технології (КТ). ТІС розглядаються як сукупність універсальних технологій, що пов'язані з переробкою інформації. Сучасні ІТ є складовою ТІС і визначаються як базові технології роботи з документами й інформацією. Оскільки ІТ зумовлюють процес комунікації всіх систем суспільства, їх походження має комунікаційний характер, що надає змогу визначити їх як ІКТ. ІТ розглядаються з точки зору обробки інформації, комунікаційні - з точки зору передачі інформації та доступу до неї. Технології інформаційного суспільства інтегрують усі сучасні технології. На основі розгортання глобально-комунікаційного циклу виокремлено виробничі та комунікаційні процеси, які мають технологічний характер. Виробничі технології пов'язані з інформаційно-комп'ютерними технологіями, комунікаційні технології спрямовані на забезпечення комунікаційної взаємодії.

У другому розділі "Використання комунікаційних технологій у бібліотечно-інформаційній діяльності в Україні", який складається з трьох підрозділів, досліджено КТ у структурі технологій інформаційного суспільства та сучасний стан опанування КТ сферою бібліотечно-інформаційної діяльності в Україні, а також проаналізовано рівень відображення КТ у сфері професійного знання.

Підкреслено, що становлення та розвиток інформаційного суспільства ґрунтується на системі соціальних технологій, провідне місце серед яких належить КТ, які забезпечують сукупність дій по генералізації, переробці і транспортуванню, представленню документів, інформації та знань у соціально-комунікаційних каналах. Система технологій інформаційного суспільства є зовнішнім фактором розвитку КТ, які містять групи узагальнених документалізаційних, інформаційних і когнітивних технологій здійснення соціальної взаємодії з використанням певних комунікаційних посередників. Нині відбувається перехід від незалежно працюючих, географічно роз'єднаних комп'ютерних систем до систем, пов'язаних надійними й продуктивними мережами передачі даних. Можливість подання інформації в цифровому виді привела до істотного прориву у сфері обробки й зберігання інформації, технологій її транспортування і використання. Ключовими вимогами до КТ є придатність до повсюдного використання, незалежність, стандартизованість і доступність, що відповідає змісту та завданням діяльності бібліотек.

Розвинуто положення щодо багаторівневого складу КТ у бібліотечній підсистемі системи соціальних комунікацій, пов'язаного із комплексним запозиченням КТ документалізації, актуалізації, медіатизаціїї, що стало підґрунтям трансформації бібліотек від документальних структур до бібліотечно-інформаційних центрів та сучасних медіацентрів. До першого рівня належать технології документалізації, що містять технології реєстрації, фіксації, номінації інформації, її збереження, зображення, розповсюдження соціальних повідомлень у вигляді документів, інформації, знань; до другого рівня - технології актуалізації або забезпечення доступу до інформації через її обробку, організацію, структуризацію (зокрема технології класифікації, пошуку, представлення та видачі даних), навігації в інформаційних системах; до третього рівня належать технології медіатизації, що забезпечують будь-які інформаційні потреби користувачів за допомогою технологій мультимедіа. Встановлено форми організації КТ, що відтворюють технології у формах їх реалізації: перший рівень - це автоматизовані бібліотечно-інформаційні системи, зокрема інформаційно-пошукові, довідкові, експертні, управлінські системи; другий - мережеві та веб-технології в бібліотеках; третій рівень - мультимедійні системи.

У результаті вивчення рівня опанування КТ сфери бібліотечної діяльності України визначено, що переважна більшість бібліотек опанували інформаційно-комунікаційні технології, пов'язані з документним рівнем соціальних комунікацій. Суто комунікаційну функцію виконують технології бібліотечно-інформаційного сервісу: пошук в електронних каталогах бібліотек, бібліографічне інформування, довідково-бібліографічне обслуговування, on-line i off-line пошук у віддалених БД, електронна доставка документів.

З'ясовано, що технології актуалізації, які обслуговують процеси представлення інформації, навігації та інтелектуальної обробки, використовуються в бібліотеках не в повному обсязі. Технології аналітико-синтетичної обробки документів і аналітико-синтетичної переробки інформації складають макро- і мікро- рівні згортання документованої інформації з метою їх подальшого поширення у формі соціально-комунікаційних потоків. Аналітичні й експертні системи мають місце лише в декількох великих наукових бібліотеках - наприклад, у бібліотеці імені В. І. Вернадського. В інших бібліотеках у повсякденній практиці найчастіше використовуються технології створення електронних каталогів, Інтернет-технології та технології архівації. Цілеспрямована передача інформації з використанням рубрикаторів, пошукових тезаурусів, електронних каталогів, баз даних, забезпечується структуризацією документно-інформаційного простору, що було і залишається однією з головних функцій бібліотек.

Використання технологій мультимедіа як сукупності засобів, методів, прийомів передачі і збереження інтегрованої соціальної інформації за допомогою комп'ютерних технологій сприяє процесові освоєння бібліотекою медіапростору і являє собою нову інтегровану технологію комунікаційної взаємодії, яка охоплює візуальні, слухові засоби передачі інформації. Технології медіатизації майже не задіяні в бібліотечно-інформаційній сфері України. Серед усього видового різноманіття лише гіпертекстові технології та технології створення веб-сайтів використовуються в бібліотеках. Усі інші технології цього рівня ще не знаходять відображення в практиці роботи бібліотек, а їх вивчення не передбачається програмами формування професійної свідомості майбутніх фахівців. Доведено, що процес адаптації КТ до бібліотечно-інформаційної діяльності є фрагментарним, дискретним, що не дозволяє бібліотечній системі України повною мірою відповідати вимогам інформаційного суспільства.

Підкреслено, що бібліотеки України активно опановують інноваційні управлінські технології - маркетингові, рекламні, ПР-технології, технології інформаційного менеджменту та програмно-проектної діяльності, які ґрунтуються на комунікаційних технологіях і вносять певні зміни в комунікаційні потоки суспільства. Удосконалення підсистеми організаційного управління та контролю якості бібліотечно-інформаційної діяльності основується на стратегічних пріоритетах системи соціальних комунікацій та орієнтоване на впровадження КТ у рамках інноваційних проектів, про що свідчить практичний досвід діяльності бібліотек України. Програмно-проектна діяльність бібліотек вирішує завдання адаптації КТ до бібліотечної сфери через: залучення методів стратегічного планування пріоритетних напрямів упровадження КТ; упровадження стандартів системи менеджменту якості, спрямованих на підвищення ефективності та контролю результативності залучених КТ; формування системи управління документами, інформацією та знаннями, спрямованої на підвищення продуктивності взаємозв'язків бібліотеки з іншими підсистемами соціальних комунікацій.

Аналіз рівня відображення КТ у сфері професійного знання засвідчив, що існує істотний розрив між сучасним розвитком комунікаційних технологій, можливостями їх використання в бібліотечній практиці і рівнем відображення цих явищ у системі професійного знання. Сфера професійного знання практично не охоплює ті суттєві зміни, які відбулися протягом останніх років у бібліотечно-інформаційній діяльності, що інтегрувала в систему соціальних комунікацій.

У третьому розділі дисертації "Концепція адаптації комунікаційних технологій до бібліотечно-інформаційної сфери", який складається з двох підрозділів, розроблено модель адаптації КТ до бібліотечно-інформаційної сфери, та запропоновано й охарактеризовано засоби формування професійної свідомості бібліотечного фахівця як умови ефективної адаптації КТ до бібліотечно-інформаційної діяльності.

Виявлено, що бібліотеки України як багаторівнева соціально-комунікаційна система, яка забезпечує документальний, інформаційний і когнітивно-комунікаційний рівні, перебувають на різних етапах адаптаційного процесу: етапі запозичення знань про КТ суспільства; впровадження КТ у бібліотечно-інформаційну сферу; використання КТ у бібліотечній діяльності. Обґрунтовано, що етап запозичення знань про КТ суспільства характеризується формуванням тезауруса, що відбувається в результаті ознайомлення з фаховою літературою, новинками з техніки і технологій, а також участі в семінарах, конференціях, присвячених питанню впровадження нових технологій. Етап упровадження тісно пов'язаний з програмно-проектною діяльністю бібліотек і має спорадичний характер використання в бібліотечних установах України. Рівень упровадження відповідає рівню актуалізації і охоплює технології, які частково поширені, але є перспективними для використання в бібліотеках. На етапі використання КТ відбувається заключний процес безпосередньої адаптації КТ до бібліотечної діяльності.

У результаті аналізу рівня використання КТ у бібліотеках доведено, що бібліотеки неповною мірою охоплюють увесь спектр існуючих технологій. На відміну від зарубіжних бібліотек, які активно використовують інтелектуальні, семантичні та web-технології, бібліотеки України нині перебувають на рівні опанування технологій актуалізації; інтелектуальні та медійні технології застосовуються лише в національних і наукових бібліотеках. Майже повністю бібліотеки використовують потенціал технологій рівня документалізації, що допомагає в процесі організації документальної інформації.

Розроблена модель адаптації КТ до бібліотечно-інформаційної діяльності, яка містить: завдання, зовнішні та внутрішні фактори, що впливають на процес адаптації КТ, напрями й умови адаптації. Визначено, що головними завданнями адаптації КТ до бібліотечної діяльності є: забезпечення сталого функціонування бібліотечного соціального інституту в умовах формування інформаційного суспільства; сприяння стійкості до впливу зовнішніх факторів; досягнення конкурентоспроможності бібліотек у соціокомунікаційному середовищі.

Показано, що зовнішніми факторами адаптації КТ до бібліотечної діяльності є становлення та розвиток інформаційного суспільства; розгортання процесу інформатизації; функціонування бібліотек в умовах інформаційного ринку продуктів і послуг. Внутрішніми факторами адаптації КТ у бібліотеках є: готовність кадрів до прийняття технологічних інновацій та організаційних змін у зв'язку з упровадженням КТ; формування інформаційно-аналітичної бази прийняття управлінських рішень та вирішеність економічних питань для придбання і впровадження КТ.

Показано, що процес формування фахової свідомості бібліотечних спеціалістів відбувається в напрямі формування системи знань про зміст та використання КТ; їх підготовки до впровадження в бібліотечну сферу; введення в освітні програми та систему підвищення кваліфікації. Формування фахової професійної свідомості є інструментом управлінського впливу на процес адаптації комунікаційних технологій до бібліотечно-інформаційної діяльності та розвиток бібліотечного соціального інституту, який визначає динаміку адаптації комунікаційних технологій і стратегію інноваційних змін у бібліотечно-інформаційній діяльності.

ВИСНОВКИ

комунікаційний бібліотечний адаптація технологічний інформаційний

У процесі дослідження досягнуто мету дисертації, вирішено всі поставлені завдання, що дозволило дійти основних наукових висновків.

1. Комунікаційні технології в інформаційному суспільстві перетворюються в системоутворюючу складову сучасної цивілізації та є умовою її глобальних трансформацій. Адаптація комунікаційних технологій до соціокомунікаційних структур суспільства, зокрема до бібліотечних, є необхідною складовою їх успішного функціонування. Водночас цей процес в соціоінформаційному просторі України відбувається безсистемно, що суттєво знижує як ефективність адаптаційних дій, так і темпи інноваційного розвитку бібліотек України. Одним із ефективних способів вирішення цієї важливої соціально значущої фахової проблеми може стати формування теоретико-методологічних засад адаптації комунікаційних технологій до бібліотечної діяльності, яка на етапі формування інформаційного суспільства опанувала рівень документальних комунікацій і переходить на інформаційний та когнітивний рівні соціальних комунікацій. Ці процеси потребують ускладнення технологій, що використовуються бібліотеками в процесі своєї діяльності. Однак, незважаючи на актуальність проблеми, в сучасному бібліотекознавстві відсутні фундаментальні і дисертаційні праці, в яких досліджується проблема адаптації комунікаційних технологій до бібліотечної діяльності в умовах інформаційного суспільства та формування єдиного соціокомунікаційного простору. Це є додатковим свідченням актуальності, наукового та практичного значення дисертаційного дослідження.

2. Методологічним підґрунтям дисертації є система наукових підходів, що відбиває соціально-комунікаційний рівень розвитку досліджуваних об'єктів та характер їх зв'язків: соціокультурний, системний, інформаційний, структурно-функціональний. Теоретичною базою дослідження є філософські та соціологічні узагальнення стану розвитку сучасного соціуму, наукові концепції соціальної комунікації і соціально-комунікаційної еволюції, структурно-функціональної та соціально-інформаційної динаміки соціуму. Теоретико-методологічну базу дослідження забезпечили фундаментальні праці з теорії соціальних комунікацій, бібліотекознавства, соціології, інформатики, котрі сприяли системному вивченню об'єкта і предмета дослідження в умовах інформаційного суспільства: Г. Г. Асєєва, І. О. Давидової, В. О. Ільганаєвої, Н. М. Кушнаренко, Н. П. Пасмор, Л. Г. Петрової, І. С. Пилко, М. С. Слободяника, А. А. Соляник, А. С. Чачко, Г. В. Шемаєвої та багатьох інших. Науковим підґрунтям дослідження адаптації комунікаційних технологій до бібліотечної діяльності є концепція системи соціальних комунікацій, яка розроблена В. О. Ільганаєвою, основою якої є предметність соціально-комунікаційної діяльності і субстанціональна єдність процесу соціальної взаємодії; концептуальні підходи до системи соціальних технологій, які запропоновані в працях Т. Ю. Горшкова, О. С. Грінберга, Ю. П. Сурміна та Н. В. Туленкова. Основу дослідження КТ у бібліотекознавчому аспекті склали праці Є. Г. Астапович, Л. І. Альошина, В. В. Воройського, А. Г. Кириленка, М. С. Слободяника, Я. Л. Шрайберга.

Застосування соціокультурного підходу дозволило виокремити серед феноменів інформаційного суспільства інформаційно-комунікаційне середовище, що є засобом здійснення соціокультурної функції бібліотеки завдяки використанню комунікаційних технологій. Цей підхід надає змогу розглянути інформаційно-комунікаційне середовище як єдність культури та соціальності, що утворюється і розвивається під впливом діяльності людини на основі застосування комунікаційних технологій. Пізнавальне значення системного й інформаційного підходів дозволило розглянути комунікаційні технології в загальній системі технологій інформаційного суспільства і визначити численні взаємозв'язки каналів, форм та способів адаптації комунікаційних технологій до бібліотечної діяльності; виявити сутність, ознаки, системні властивості об'єкта дослідження, а також фактори, що впливають на ефективність його функціонування і зумовлюють організаційні, структурні та функціональні трансформації бібліотек в умовах інформатизації суспільства. Використання структурно-функціонального підходу надало змогу вивчити розподіл завдань бібліотечного соціального інституту як складової системи соціальних комунікацій через реорганізацію їх діяльності на базі комунікаційних технологій; а також визначити головні компоненти системи технологій, їхні функції, внутрішні та зовнішні зв'язки; розглянути інформатизацію бібліотечної діяльності як процес її інтенсифікації та створення індустрії інформаційних продуктів і послуг на базі комунікаційних технологій.

3. На основі вивчення документного потоку з означеної тематики можна дійти висновку, що системне уявлення про комунікаційні технології ще тільки формується і зумовлюється загальною технологізацією інформаційного суспільства. Підтверджено єдність процесу комунікаційних технологій у бібліотечній сфері через реалізацію етапів комп'ютеризації, автоматизації, медіатизації, яка запропонована В. О. Ільганаєвою, розглянута в працях зарубіжних фахівців А. Н. Громова, А. І. Каптерєва, Я. Л. Шрайберга і на теренах українського бібліотекознавства розвинута в працях І. О. Давидової, А. В. Шемаєвої, В. М. Костирко, Т. Д. Булах. Опанування комунікаційних технологій необхідно розглядати переважно як підґрунтя інформатизації бібліотек, базу їх інтеграції до системно-мережевої організації соціальних комунікацій і вищий рівень технологічного розвитку бібліотек в умовах інформаційного суспільства. Використання сукупності комунікаційних технологій розкривають природу бібліотек як соціально-комунікаційних структур. Виявлено, що існує істотний розрив між розвитком комунікаційних технологій, їх можливостями використання в бібліотечній практиці, зокрема техніко-технологічному оснащенні, функціональному навантаженні, і рівнем відбиття цих явищ у системі формування професійної свідомості.

4. Уперше проведено структурування комунікаційних технологій у бібліотечно-інформаційній сфері, зумовлених еволюційно-трансформаційною зміною предметності бібліотечної праці. Розвинуто уявлення про групи технологій документалізації, актуалізації, медіатизації, які використовуються в бібліотечно-інформаційній сфері за рахунок розкриття їх змісту. Комунікаційні технології в бібліотечно-інформаційній сфері, як підсистемі соціальних комунікацій, складають окрему групу технологій, яка опосередковується певними комунікаційними засобами, що є специфічними, притаманними документальній комунікації, на відміну від, наприклад, усної комунікації. Адаптація комунікаційних технологій до бібліотечно-інформаційної діяльності дозволяє позиціювати бібліотеку в системі соціальних комунікацій як заклад, що здійснює процеси кумуляції, генерації, передачі документів, інформації і знань на різних структурних рівнях організації соціокомунікаційної системи.

5. Групування комунікаційних технологій здійснюється за такими рівнями - документалізації, актуалізації, медіатизації, що відповідає завданням функціонування бібліотек як соціально-комунікаційних організацій. Технології рівня документалізації відповідають за процес організації інформації, зокрема в бібліотечно-інформаційній сфері. До них належать: технології текстових редакторів, збору та введення даних, обробки документів, пошуку та видачі даних тощо. Технології актуалізації обслуговують процеси представлення інформації, навігації та інтелектуальної обробки. Технології медіатизації є інтегральними технологіями, що забезпечують можливість одночасного викорис-тання текстів, графіки, телевізійних зображень, мультиплікації, музики й мови.

6. Компонентна структура комунікаційних технологій містить у собі сукупність технологічних процесів, реалізованих на базі програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою пошуку, збору, створення, обробки, збереження, розповсюдження інформації та представлення продуктів і послуг для задоволення інформаційних потреб, і виявляється у відтворенні комунікаційного процесу в його сутнісній схемі: джерело інформації - мета - повідомлення - отримувач.

7. Підкреслено, що бібліотеки активно функціонують на документному, опановують інформаційний та когнітивний рівні соціальних комунікацій, актуалізуючи інформаційні ресурси суспільства із застосуванням сучасних технологій. Рівні опанування комунікаційних технологій у сфері діяльності бібліотек України є різними залежно від типо-видового складу бібліотек. У бібліотечній системі України комплексне використання комунікаційних технологій має місце на рівні національних, державних, республіканських бібліотек, які застосовують елементи програмно-проектного фінансування. Освітянські, публічні, сільські бібліотеки характеризуються незначним обсягом використання комунікаційних технологій у своїй діяльності і виконують функції точок доступу до інформації завдяки комунікаційним технологіям документалізації, частково - технологій актуалізації представлення документів, інформації та знань, ще менше використовуються технології медіатизації.

8. Розроблено модель адаптації комунікаційних технологій, яка містить у собі: завдання, напрями адаптації, зовнішні та внутрішні фактори, що впливають на процес адаптації комунікаційних технологій, умови адаптації. Визначено, що головними завданнями адаптації комунікаційних технологій до бібліотечної діяльності є: забезпечення сталого функціонування бібліотечного соціального інституту в умовах формування інформаційного суспільства; сприяння стійкості до впливу зовнішніх факторів; досягнення успішної конкурентоспроможності в соціокомунікаційному середовищі. Серед основних напрямів адаптації комунікаційних технологій до бібліотечно-інформаційної сфери України можна зазначити: структурні, внутрішньоорганізаційні зміни - створення нових відділів (медіатеки, Інтернет-класи, відділи маркетингу), реорганізація старих структурних одиниць (наприклад, об'єднання відділу комплектування та відділу обробки документів у публічних бібліотеках); стандартизація та параметризація своєї діяльності (створення стандартів якості, модельних стандартів діяльності тощо). Умовами адаптації комунікаційних технологій до бібліотечно-інформаційної сфери діяльності є: вивчення теорії питань, посилення інформаційно-комунікаційного аспекту в теорії бібліотекознавства; підготовка бібліотечно-інформаційної сфери до використання комунікаційних технологій; формування професійної свідомості бібліотечного фахівця.

9. Виявлено тематико-когнітивні структури знань бібліотечних фахівців у галузі технологій інформаційного суспільства, які містять: знання про технологію: її зміст та використання; адаптацію цього знання до бібліотечно-інформаційної сфери діяльності; підготовку технологій до впровадження в бібліотечну сферу; введення у програми формування фахової свідомості та систему підвищення кваліфікації.

10. Проведене дослідження повною мірою не вичерпує проблем формування теоретико-методологічних засад адаптації комунікаційних технологій до бібліотечної діяльності в умовах інформаційного суспільства. Перспективними напрямами подальших досліджень теми в межах соціально-інформаційних аспектів технологій у теорії соціальних комунікацій можуть бути: поглиблення уявлень про комунікаційні процеси в бібліотечній сфері; участь бібліотек у відтворенні, забезпеченні комунікаційної взаємодії в умовах інтеграції, зокрема технологічної, в системі соціальних комунікацій; класифікаційно-типологічні дослідження комунікаційних технологій, метатеоретичні засади відтворення комунікаційної взаємодії з використанням електронних технологій.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Дурєєва Т. А. Розвиток навчального середовища в умовах трансформації педагогічних технологій у системі бібліотечно-інформаційної освіти / Т. А. Дурєєва // Вісн. Харк. держ. акад. культури : зб. наук. пр. - Х., 2006. - Вип. 17. - С. 145 - 153.

2. Дурєєва Т. А. Навчально-методичне забезпечення бібліотечної освіти: шляхи вдосконалення / Т. А. Дурєєва // Вісн. Харк. держ. акад. культури : зб. наук. пр. - Х., 2006. - Вип. 18. - С. 162-173.

3. Дурєєва Т. А. Застосування технологій інформаційного суспільства в бібліотечно-інформаційній сфері / Т. А. Дурєєва // Вісн. Кн. палати. - 2009. - №1. - С. 32-34.

4. Дурєєва Т. А. Інформатизація бібліотечної сфери в умовах розвитку технологій інформаційного суспільства / Т. А. Дурєєва // Вісн. Харк. держ. акад. культури : зб. наук. пр. - Х., 2009. -

Вип. 24. - С. 224-237.

5. Дурєєва Т. А. Технології інформаційного суспільства: системний підхід / Т. А Дурєєва // Вісн. Харк. держ. акад. культури : зб. наук. пр. - Х., 2009. - Вип. 26. - С. 173-181.