Соціальні категорії. Поняття та терміни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Центр вечірнього та заочного форм навчання

кафедра "Соціології"

Контрольна робота

З предмету "Вступ до спеціальності"

Тема: "Соціальні категорії. Поняття та терміни"

Виконав:

Ст. гр СЦ 11 1з, Калюжний В. В.

Перевірив:

Д. іст. Н. профессор Городяненко В. Г.

Дніпропетровськ

2011

План

суспільний закон категорія соціологічний

Вступ

1. Специфічні особливості соціальних законів та їх використання при побудові соціологічних категорії

2. Класифікація та систематизація категорій

3. Зміст загальнонаукових, соціологічних та суміжних категорій в соціології

4. Понятійний апарат соціологічної науки

5. Поняття концепцій і визначень соціології

6. Соціологічні терміни та словосполучення

Висновки

Список використаної літератури

1. Специфічні особливості соціальних законів та їх використання при побудові соціологічних категорії

Перш ніж розглянути поняття специфічних соціальних законів та їх особливостей, пропонується розглянути поняття соціальний закон для більш глибшого розуміння теми.

У процесі функціонування спільнот формується безліч різних соціальних зв'язків. Нерідко вони сприймаються як щось тимчасове, випадкове. Та насправді всі вони зумовлені суспільними зв'язками, відносинами, що характеризуються загальністю, необхідністю та повторюваністю. Ці зв'язки називають законами.

Соціальний закон -- об'єктивний і повторюваний причинний зв'язок між соціальними явищами та процесами, які виникають внаслідок масової діяльності людей або їх дій.

Соціальні закони визначають відносини між різними індивідами та спільнотами, виявляючись в їх діяльності. Це -- відносини між народами, націями, класами, соціально-демографічними і соціально-професійними групами, містом і селом, суспільством і соціальною організацією, суспільством і трудовим колективом, суспільством і родиною, суспільством та особистістю.

Як і закони природи, соціальні закони перебувають у природному плині подій, є результатом цілеспрямованих послідовних дій більшості індивідів у соціальних ситуаціях та об'єктивних зв'язках (причинних, функціональних та ін.). Об'єктивність соціального закону полягає в тому, що нові покоління успадковують готові відносини, зв'язки, тенденції, сформовані без їх участі.

* Загальні (чи загальносоціологічні) закони, що виявляються протягом усієї історії розвитку людства, діють у всіх суспільних системах і характеризують функціонування всього суспільства. Наприклад, закон соціалізації, закон суспільного поділу праці, закон соціальної гармонії, закон соціальної мобільності, закон вартості, закон товарно-грошових відносин, закон залежності будь-якого соціального явища від співвідношення базису і надбудови чи закон детермінації соціального явища станом матеріальних продуктивних сил суспільства й ін.

* Специфічні (чи особливі) закони, дія яких обмежена однією чи декількома суспільними системами. Наприклад, закони, пов'язані з переходом від одного типу суспільства до іншого, закони первинного накопичення капіталу, закони класової боротьби і т.ін.

* Часткові (чи частковосоціологічні) закони, що діють протягом часу існування якої-небудь суспільної системи і характеризують функціонування окремих елементів соціальної сфери (соціальних спільнот, класів, груп і т. ін.) у їхньому взаємозв'язку із суспільством. Наприклад, закони організації і життєдіяльності колективу, родини, тієї чи іншої соціальної групи і т.ін.

Закони соціального розвитку виявляються як умови, що спричинюють зміни процесів, ситуацій, а закони функціонування -- як наслідок явищ, що сприяють збереженню соціальної системи, в якій ці явища відбуваються. Наприклад, підготовка кадрів вищої кваліфікації є наслідком функціонування системи освіти.

Особливість соц законів в тім, що в них чітко простежується об'єктивність. Водночас, хоча дія соц законів є об'єктивною, вона зв'язана із суб'єктивним фактором і реалізується (на відміну від закону природи) лише через діяльність людей.

Регулюючи соц. процеси, розробляючи прогнози, необхідно враховувати дії таких законів:

1. Закон соц. порівняння, що виражає суспільні зв'язки між індивідами (соц. групами) на основі загальних житейських порівнянь власного рівня життя з рівнем життя інших людей чи якимсь еталоном. Цей закон має велике значення для методології стимулювання: справедлива, посильна для подолання дистанція формує ефект змагальності, несправедлива - пасивність, негативні емоції, навіть відчай.

2. Закон вільного часу, який полягає в тім, що для підвищення ефективності виробничої діяльності держава має виділяти частину сукупного часу в якості вільного. 3. Закон піднесення потреб, що характеризує об'єктивний характер динаміки людських потреб в міру вдосконалення матеріального виробництва, зміни умов і способу життя. Піднесення потреб - це їх ушляхетнення, одухотворення. 4. Закон великих чисел, що виражає логіку кількісних змін у соц. системах. Це закон, який відображає зв'язок статистичних показників вибіркової та генеральної сукупності. Будучи явищами масовими, соц. процеси та дії людей підпорядковуються статистичним закономірностям. Особливість соц. законів в тім, що в них чітко простежується об'єктивність.

Велика кількість тлумачень предмета соціології, зводяться до того, що соціологія вивчає соціальну дійсність (головним суб'єктом якої є людина), для того щоб ліпше зрозуміти соціальні зв'язки і взаємодії, соціальні відносини. Робить вона це за допомогою спеціальних категорій, які дають змогу описувати соціальну дійсність і адекватно сприймати її.

2. Класифікація та систематизація категорій

Категорії соціології - це спецефічні поняття, що відтворюють певні властивості суспільства та його складових (об'єкта) як цілісної соціальної системи. Дослідження будь-якого процесу, що відбувається в суспільстві, потребує з'ясування суті самого суспільства, досліджуваного процесу і явищ, що з ними зв'язаний цей процес. Це робиться за допомогою спеціальних категорій, які прийнято типологізувати так:

"категорії визначеності (соціальні відносини, соціальні спільноти, соціальні групи, індивіди, соціальні дії тощо). Вони відповідають на запитання "що це таке? чим воно є стосовно суспільства як об'єкта вивчення?";

категорії зумовленості (інтереси, потреби, норми, цінності). Вони відповідають на запитання "чому індивід поступає саме так, а не так? чим зумовлено його дії?";

категорії вибору (стимулювання, мотивація, ціннісно-нормативне регулювання). Вони відповідають на запитання "що необхідно зробити, аби людина діяла у відповідний спосіб?".

Усі соціологічні категорії умовно поділяють на два типи (види): методологічні і процедурні. Серед методологічних категорій виділяють:

1) соціальна система -- визначене, структурно впорядковане цілісне утворення, основними елементами якого є люди, норми, зв'язки і відносини;

2) соціальний інститут (від латинського institutum -- пристрій, заснування) -- історично сформована, стійка форма закріплення й організації відносин між людьми у специфічних видах діяльності;

3) соціальна організація -- складна, взаємозалежна система соціальних позицій і ролей, виконуваних індивідами, об'єднаними для реалізації визначених загальних цілей організованим способом;

4) соціальний контроль -- механізм саморегуляції в соціальних системах (групах, колективах, інститутах, організаціях, у суспільстві в цілому), здійснюваний за допомогою нормативного (морального, правового, адміністративного і т.ін.) регулювання поведінки людей з метою забезпечення соціального порядку;

5) соціальні дії -- визначена система вчинків, засобів і методів, за допомогою яких особа чи група має намір змінити поведінку, установки або думки інших осіб чи груп;

6) соціальні відносини -- вид суспільних відносин, що тлумачаться в науковій літературі подвійно: у широкому і вузькому значеннях. У широкому сенсі вони означають відносини між будь-якими соціальними спільнотами (наприклад, колективами підприємств, населенням різних регіонів і ін.); у вузькому -- відносини між класами, соціальними шарами і групами, що посідають різне положення в суспільстві, беруть неоднакову участь у його економічному, політичному і духовному житті та розрізняються рівнем і джерелом доходів, структурою особистого споживання;

7) соціальна сфера -- галузь відносин між групами, що посідають різне соціально-економічне положення в суспільстві, у першу чергу розрізняються роллю в суспільній організації праці, відношенням до засобів виробництва, джерелами і розмірами одержуваної частки суспільного багатства. У такому (вузькому) розумінні соціальна сфера відбиває лише один аспект суспільного життя -- відносини, пов'язані з характером суспільної нерівності, розходженнями в положенні груп у суспільстві. Трактування соціальної сфери в широкому сенсі дає уявлення про те, як функціонують ті чи інші галузі невиробничої сфери народного господарства: торгівля, побут, охорона здоров'я, освіта, спорт, комунальне обслуговування й інші галузі;

8) соціальна залежність -- визначений елемент соціальних відносин, що виникає між людьми, які живуть в одному суспільстві, і випливає зі свідомих впливів одне на одного членів суспільства (соціальна залежність -- важлива основа встановлення законів);

9) соціальний зв'язок -- організована система відносин, інститутів і засобів соціального контролю, що єднає індивідів, підгрупи й інші основні елементи у функціональне ціле, здатне до самозбереження і розвитку;

10) соціальний факт -- фіксована одинична суспільно значуща подія (чи сукупність однорідних подій) соціальної реальності, вихідний момент соціологічного й інших видів соціального аналізу.

3. Зміст загальнонаукових, соціологічних та суміжних категорій в соціології

Як і всі інші науки, соціологія має свою систему категорій. Під ними розуміють найбільш загальні поняття, які віддзеркалюють суттєві сторони предмета науки, розкривають механізм прояву законів і закономірностей, які нею визначаються. Понятійно-категорійний апарат соціології охоплює:

* Загальнонаукові соціологічні категорії (суспільство, соціум, соціальна система).

Суспімльство -- організована сукупність людей, об'єднаних характерними для них відносинами на певному ступені історичного розвитку. Суспільство -- також соціальна самодостатня система, заснована на співпраці людей і зі своєю власною динамічною системою взаємозв'язків його членів, об'єднаних родинними зв'язками, груповими, становими, класовими та національними відносинами. Відносини людей у межах суспільства називають соціальними.

Соціум - це суспільство як цілісна соціальна система;

соціальна система- це сукупність соціальних явищ і процесів, що знаходяться у відносинах і зв'язках між собою і створюють деякий цілісний соціальний об'єкт

* Безпосередньо соціологічні категорії (соціальний інститут, соціальна організація, соціальні норми, соціальні цінності);

Соціальний інститут як термін широко застосовується для опису регулярно повторюваних протягом тривалого часу соціальних практик, що санкціоновані та підтримуються з допомогою соціальних норм і мають важливе значення в структурі суспільства

Соціальна організація -- соціальна група, орієнтована на досягнення взаємопов'язаних специфічних цілей і формування високоформалізованих структур.

Соціальні норми - це правила вироблені суспільством, чи групою людей у процесі їхньої життєдіяльності.

* Категорії дисциплін, суміжних з соціологією (економічна соціологія, соціологія політики, соціологія культури).

економічна соціологія- інтегральна наукова дисципліна, яка досліджує соціальні процеси та явища, що відбуваються у сфері економіки.

Соціологічна практика виділяє дві групи соціологічних категорій:

1. категорії, що пояснюють статику суспільства, його структуру, з виокремленням основних підсистем та елементів. Серед них такі категорії, як „особистість", „соціалізація", „соціальна група", „соціальна спільнота", „соціальний клас", „соціальна діяльність", „соціальний контроль" та інші;

2. категорії, що характеризують динаміку суспільства, його основні зміни, особливості його розвитку. Серед них такі категорії, як„соціальний процес", „соціальна зміна", „соціальна трансформація", „соціальний рух", „соціальна мобільність", „соціальний розвиток" та інші.

Вихідним для розуміння особливостей об'єкта пізнання і визначення предмета соціологічної науки є категорія „соціальне". Можна виділити такі основні риси, що характеризують специфіку соціального:

* Це загальна якість, притаманна різним групам індивідів;

* Це характер і зміст відносин між різними індивідами і групами залежно від місця, яке вони займають у різних суспільних структурах, від тієї ролі, яку вони виконують в них;

* Соціальне виявляється у відносинах різних індивідів і груп, до свого становища в суспільстві, до явищ і процесів суспільного життя.

Соціальне явище або процес виникає тоді, коли поведінка навіть одного індивіда підпадає під вплив іншого або групи (спільноти) незалежно від того, чи присутні фізично індивід або спільнота.

Соціальне -- це сукупність тих чи інших властивостей і особливостей, які виявляються в конкретних умовах між індивідами і спільностями в процесі сумісної діяльності (взаємодії).

Категорія „соціальне" тісно пов'язана з категорією „соціальні відносини".

Соціальні відносини -- самостійний, специфічний вид суспільних відносин, які виражають діяльність соціальних суб'єктів, зумовлену їх неоднаковим становищем у суспільстві та роллю в суспільному житті.

Багатоманітність соціальних відносин є своєрідним відображенням суспільного життя, наслідком впливу на них конкретної суспільної діяльності, що надає їм специфічних відтінків. Розвиток соціальних відносин у кожній конкретній сфері породжує відповідні суперечності, вирішення яких і становить сутність процесу соціального розвитку.

4. Понятійний апарат соціологічної науки

Понятійний апарат надзвичайно важлива умова в перевірці гіпотез наукового дослідження. Вона здійснюється на базі емпіричного матеріалу, який був зібраний у процесі дослідження. Але для того, щоб перейти від теоретичного вивчення явищ до рівня емпіричного, потрібно здійснити таку інтерпретацію базових (ключових) понять, яка б дозволила їх порівняти з реальними фактами. Іншими словами, така процедура повинна репрезентувати кожну із складових понятійного апарату конкретного дослідження у вигляді процесу, який можна спостерігати чи діагностувати.

Першу частину такого завдання можна здійснити за допомогою методу термінологічного аналізу, другу - за допомогою методу аналізу операцій та понять.

Оскільки внутрішня форма слова, а відтак і терміна, проявляється перш за все на початковому періоді назв речей та явищ, виникає потреба аналізувати терміни з урахуванням їх генезису та історичного розвитку.

Поняття -- продукт тривалого історичного розвитку пізнання, їх зміст змінюється та збагачується у відповідності до поглиблення пізнання людиною об'єктивної реальності.

Метод термінологічного аналізу, який був започаткований спочатку в лінгвістиці, з часом залишаючись за своїм об'єктом лінгвістичним (слово та словосполучення), збагатився прийомами логіки, семіотики і став успішно впроваджуватися в багатьох галузях науки. Але його використання в кожній галузевій науці має свої особливості.

У соціології такий метод використовується епізодично, особливо в процесі контент-аналізу документів соціологічного дослідження. Цей метод передбачає вивчення історії становлення та розвитку понять, розкриття взаємодії термінів, визначення їх місця в понятійному апараті наукового дослідження.

На жаль, не завжди можливо використовувати поняття, які охоплюють усю площину дослідження. У різних дослідженнях одне і те ж поняття може бути наповнене різною кількістю складових (індикаторів), які в свою чергу залежать від багатьох параметрів: теми дослідження, його мети, специфіки тощо. Наприклад, рейтинг джерел інформації може бути різним у військових, пенсіонерів, студентів, мігрантів. Адже у них різний тип інформаційної культури, соціальний досвід, вік, освіта тощо.

5. Поняття концепцій і визначень соціології

Концепція (з лат. -- розуміння, сприйняття) -- система взаємопов'язаних і сумісних поглядів на певні явища і процеси; спосіб їх розуміння і трактування; головна ідея певної теорії.

Для того, щоб розмежувати різні наукові підходи до розгляду тих самих явищ, американський вчений Томас Кун запропонував поняття "парадигма".

Парадигма -- це сукупність переконань, цінностей і методів, які визнаються певним науковим співтовариством. Парадигма -- це спільне світорозуміння, поділяючи яке, розмежовані на початках вчені утворюють згуртовану групу -- наукове співтовариство. Поява парадигми є завжди результатом певного індивідуального теоретичного досягнення -- біля її витоків завжди стоїть конкретний автор з його ідеями, які приваблюють інших вчених настільки, що ті беруть його твори за взірець. Вони не копіюють його творів, але ті настільки їм близькі, що головні ідеї, висловлені у цих творах, стають для них взірцями й орієнтирами. Отже, парадигма є певним науково-теоретичним, концептуальним та методологічним баченням світу, яке скеровує під певним кутом зору науковий підбір проблем та емпіричного матеріалу, що обґрунтовує теорію.

Парадигма в соціології -- це певний ціннісно-нормативний підхід, який визначає кут зору, крізь призму якого відстежуються, аналізуються та узагальнюються соціальні явища та процеси.

Поняття "парадигма" є ширшим за поняття "теорія" чи "концепція". У межах сучасної соціології виділяють різні парадигми. Одним із варіантів є поділ на структурні парадигми, які включають в себе теорії макрорівня та інтерпретативні парадигми, що охоплюють теорії мікрорівня.

Єдиного фахового визначення соціології не існує. Часто визнається дефініція Макса Вебера, який покладав акцент на соціальну дію.

"Соціологією називається така наука, яка розуміє соціальну дію проблемно і через це причинно пояснює її хід та результати."

6. Соціологічні терміни та словосполучення

Терміни самоврядування, які готують і виконують політичні рішення.

АПАРТЕЇД -- офіційна державна політика расової дискримінації щодо африканських народів в Південно-Африканській Республіці і Південній Родезії.

АПАТРИДИ -- особи, які не мають громадянства й підданства жодної держави, проте мусять дотримуватися законів тієї країни, в якій перебувають. Як правило, А. позбавлені виборчих прав.

АПЕЛЯЦІЯ - 1) у праві - форма оскарження судових рішень і вироків до (апеляційного) суду. 2) Переносно -- звернення за підтримкою, порадою (напр., апеляція до гроадської думки).

АПОЛІТИЧНІСТЬ - суспільний феномен, який історично виникає внаслідок негативного чи індиферентного ставлення до політики, відчуження соціальних верств, груп та інших суб'єктів від політичного життя, а також самовідчуження від нього політизованого Індивіда.

АПОЛОГЕТИКА -- упереджений, безумовний, тенденційний захист та виправдання якогось положення, ідеї, теорії, суспільного ладу або певного авторитету.

ДЕМАРШ -- дипломатичний акт уряду, відомства закордонних справ або дипломатичного представника однієї держави перед урядом Іншої держави. Містить прохання, протест, вимогу, застереження чи погрозу.

ДЕМІЛІТАРИЗАЦІЯ - 1) роззброєння. 2) У міжнародному праві ліквідація, відповідно до міжнародних договорів, військових споруд та укріплень на певній території, а також заборона мати на ній військову промисловість, утримувати збройні сили, здійснювати військові маневри тощо.

ДЕМОБІЛІЗАЦІЯ - 1) переведення збройних сил та економіки країни з воєнного стану на мирний. 2) Скорочення після війни збройних сил до штатів мирного часу шляхом розформування особового складу військових частин, з'єднань та установ. 3) Звільнення із збройних сил військовослужбовців після закінчення строку військової служби.

ДЕМОГРАФІЯ -- сукупність знань про відтворення народонаселення.

ДЕМОКРАТИЗАЦІЯ - утвердження принципів демократії, встановлення демократичного ладу, здійснення демократичних заходів.

ДЕМОКРАТІЯ - форма політичного режиму та суспільного ладу, які побудовані на визнанні народу джерелом влади і передбачають виборний принцип формування органів політичної влади. Д. буває: партисипаторною (передбачає участь народу у прийнятті політичних рішень), плебісцитарною (обрання народом політичних лідерів), ліберальною (створення умов розвитку вільного ринку та гарантій прав і свобод громадян), соціальною (забезпечення певних соціальних гарантій).

Висновки

Соціологічні закони -- це істотні, необхідні, стійкі і повторювані причинні зв'язки між явищами і процесами як в окремих соціальних системах і підсистемах так і в суспільстві в цілому. Вони виникають, виявляються і реалізуються в результаті масової практичної діяльності людей. У свою чергу, люди не можуть скасувати дії соціологічних законів, якщо існують відповідні умови для їх виникнення. Вони здатні лише використовувати (прискорювати чи уповільнювати) їхні дії у своїх інтересах.

Основними ознаками соціологічних законів є наступні: закон діє лише за визначених умов; за цих умов закон діє завжди і скрізь; умови дії закону реалізуються не цілком, а частково і приблизно.

Механізм дії соціологічних законів являє собою сукупність ланок (явищ, процесів, відносин), через які реалізується об'єктивний зв'язок, що виражається законами. У свою чергу діяльність людей, соціальних інститутів і організацій можуть змінювати як механізм дії, так і форму прояву соціологічних законів.

Класифікація соціологічних законів здійснюється за наступними критеріями: за специфікою соціальних систем, стосовно яких діють закони; за характером управлінських дій і процесів; за формами соціальних зв'язків, що відображаються законами; за характером перетворювальної діяльності людей.

Соціологічні категорії -- це основні і найбільш загальні поняття соціології, що відображають об'єктивну соціальну дійсність в узагальненому вигляді, у її становленні, розвитку й утвердженні. Центральною для соціології визнають категорію "соціальне", яка відображає і виражає специфіку буття суспільства як суб'єкта життєвого процесу в цілому, а відповідно -- специфіку всіх соціальних процесів і суб'єктів.

Соціологічні категорії умовно поділяють на два типи: методологічні та процедурні. До методологічних належать категорії, які розкривають: сутність соціальних зв'язків (соціальні системи, інститут, організація, контроль, дія, відносини, сфера); зміст соціальних спільнот (суспільство, спільнота, клас, шар, група, особистість); сутність соціальних процесів (адаптація, мобільність, інтеграція, конфлікт, дезорганізація, соціалізація); сутність соціального розвитку (прогрес, дія, рух, діяльність, розвиток, інновація); характер використання соціологічних знань у практиці суспільного життя (проектування, прогнозування, планування, технології). Процедурні категорії відображають особливості збору, аналізу й обробки соціальної інформації, організації соціологічних досліджень і обробки їх результатів (соціологічне дослідження, методологія, методика і техніка дослідження, соціологічний вимір і його прийоми, емпірична інтерпретація понять, програма і технології дослідження та ін.).

Соціологічні категорії і поняття наповнюються реальним соціальним змістом через свої системоутворюючі елементи -- практичну діяльність конкретних індивідів.

Список використаної літератури

1. Інтернет ресурс Вікіпедія-вільна єнциклопедія

2. Вебер М. Основные социологические понятия // Вебер М. Избранные произведения. - М.: Прогресс, 1990. - С. 601-628.

3. Энциклопедический социологический словарь. Общ. ред. Осипова Г.В. - М., 1995. - 939 с.

4. Електронна бібліотека та чисельна кількість статей на тему "Соціологія"

Размещено на Allbest.ru