Здоров’я підлітків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблема реалізації рухової активності для зміцнення фізичного здоров'я в Європейському Регіоні і зокрема в Україні набуває глобального характеру. По оціночним даним ВООЗ в Европейскому Регіоні зниження рухової активності населення є причиною 600 000 випадків смерті кожного року і приводить до втрати 5,3 млн. років здорового життя. За результатами епідеміологічних опитувань рівень фізичної активності двох третіх населення (в віці 15 і старше ) не досягає необхідних значень [4].

На жаль, ситуація щодо стану здоров'я населення України, нині не лише набагато гірша, ніж у переважній більшості європейських країн і країн світу, а й без перебільшення є катастрофічною [3,5,6]. Нині середня тривалість життя людини складає 67,5 роки (у жінок - 73, у чоловіків - 62) - це на 11,7 роки менша, ніж в економічно високорозвинених і соціально благополучних європейських державах(за винятком Куби). В нашій державі - один з найінтенсивніших у Європейському регіоні за даними ВООЗ темп щорічного скорочення населення, зокрема в 2005 році чисельність людей, що проживають в Україні, зменшилася на 351,3 тисячі (-0,7%), а у 2006 році - на 283,5тисячі (-0,6%) [8].

На початку ХХІ ст. основну загрозу для здоров'я становлять хронічні неінфекційні захворювання, які є провідними причинами інвалідизації та смертності населення. Ці хвороби визначаються не лише частотою виникнення і поширеністю, а й тяжкістю їх перебігу, значною кількістю ускладнень і несприятливих наслідків для здоров'я та працездатності. В Україні існує надзвичайно складна ситуація щодо хронічної неінфекційної патології, найбільший збиток здоров'ю населення наносять серцево-судинні, онкологічні, ендокринні, інфекційні, спадкові захворювання і захворювання нервової системи [6,9]. Робота виконується згідно зведеного плану НДР в сфері фізичної культури і спорту на 2006-2010 рр. в рамках теми 3.2. „Основи фізичного виховання різних груп населення”.

Слід зазначити, що за рейтинговою оцінкою стану здоров'я населення, доступності та якості медичної допомоги, профілактичної роботи, діяльності закладів охорони здоров'я в сільській місцевості Автономної Республіки Крим, областей України за І півріччя 2005 р. Дніпропетровська область посідала 22 місце, а загальна рейтингова оцінка області відповідала 25 місцю. Тож для Дніпропетровської області відстеження стану здоров'я населення, аналіз чинників, які на нього впливають, є вкрай актуальним.

Найбільша частка захворювань в Європі обумовлена також неінфекційними захворюваннями - групою хвороб, що включає серцево-судинні захворювання, онкологічні захворювання, проблеми психічного здоров'я, цукровий діабет, хронічні респіраторні захворювання і хвороби опорно-рухового апарату. Цю широку нозологічну групу об'єднують загальні чинники ризику, загальні детермінанти і загальні можливості попередження або корекції порушень. Аналіз фактичних матеріалів [5,10] свідчить, що в Європейському регіоні тягар передчасної смертності, захворюваності і інвалідності скорочується за рахунок комплексних заходів по усуненню або зменшенню провідних причин, що лежать в їх основі.

За даними різних джерел фізична активність дає значний благотворний ефект відносно більшості хронічних захворювань. Цей ефект не зводиться до профілактики або обмеження прогресування хвороби, він також включає вдосконалення фізичної форми, підвищення м'язової сили і поліпшення якості життя [7,10,11]. Європейське регіональне бюро ВООЗ також констатувало, що стимулювання фізичної активності є одним із ключових компонентів будь-якої стратегії, націленої на вирішення проблем, що породжуються малорухомим способом життя та ожирінням серед дітей і дорослих, сприяє не тільки покращенню індивідуального фізичного і психічного здоров'я, але й також сприяє і зміцненню соціальної згуртованості усього суспільства та підвищенню його добробуту.

У різних європейських та інших країнах, в їхніх провінціях, областях і містах реалізуються різноманітні програми, спрямовані на сприяння здоровому способу життя населення, включно із підвищенням його рухової активності, створенням необхідної матеріально-технічної бази, проведенням широких просвітницьких, пропагандистських та інших заходів. Так у Фінляндії, ще 30 років тому були найвищі в Європі показник смертності від серцево-судинних захворювань серед людей до пенсійного віку, уряд почав активно втілювати у життя державну політику, спрямовану на широке використання населенням різних форм рухової активності і культивування інших складових здорового способу життя, внаслідок чого у цій країні протягом двадцяти років смертність від серцево-судинних захворювань було знижено на 75%. Подібні ж моделі оздоровлення населення успішно реалізуються у Нідерландах, Ірландії та низці інших країн [1,2].

В одному з найбільших міст Італії - Мілані - утворено «зелений пояс», що з'єднує низку парків і зон відкритого простору, де здійснюється інтенсивне озеленення та створюються належні умови для активного відпочинку і масового спорту. У Копенгагені столиці Данії реалізується комплексна програма «Місто у русі», яка спрямована на підвищення рухової активності населення; у цій програмі виділено три напрями: інформаційно-просвітницький; створення умов; стимулювання дій.

Подібні програми успішно реалізуються не тільки в країнах Європи, а й у інших регіонах планети.

Наприклад, у столиці Колумбії - Боготі - в центральній частині цього міста, чисельність населення якого становить близько восьми мільйонів, виділено дуже велику (площею у 900 гектарів) паркову зону з відповідною інфраструктурою, призначену для масового спорту та відпочинку із використанням різних форм і засобів рухової активності [1,10].

У деяких державах, які на початку 90-х років ХХ століття виникли на пострадянському просторі, наприклад, в Росії та Білорусі, є аналогічні приклади зокрема, у створенні матеріально-технічної бази для масового спорту та рухової активності [2]. Наведені вище та чимало інших позитивних прикладів різних країн варто брати за передовий досвід в вирішені існуючої проблеми в нашій державі, не дивлячись на те, що країни сильно розрізняються за рівнем доходів і розвитку, в адаптованому вигляді цей досвід досить важливий для пошуку нових інноваційних підходів для боротьби з неінфекційними захворюваннями, для зміцнення здоров'я і підвищення рухову активність в нашому суспільстві.

Перед нашою державою, як і перед більшістю країн Європейського регіону, стоїть завдання подолання наявних тенденції до зниження фізичної активності і створення таких умов, коли рухова активності стане невід'ємною частиною буденного життя і сприятиме збереженню і зміцненню здоров'я.

Висновки:

1. Аналіз статистичних даних та результатів спеціальних досліджень свідчить про значну поширеність серед населення України хронічних неінфекційних хвороб і негативної тенденції до їх збільшення.

2. На сьогоднішній день фізична активність повинна трактуватися, не як розкіш, а як необхідність, а створення умов, які будуть сприяти підвищенню фізично активного способу життя - завданням всього суспільства.

3. Важливість зміцнення здоров'я і підвищення фізичної активності населення України, зниження ризику неінфекційних захворювань, повинно стати одним із пріоритетних напрямків для реалізації здорового способу життя в нашій державі.

Важливим критерієм інтегральної оцінки здоров'я підлітків є показник захворюваності та поширеності хвороб. За останні п'ять років захворюваність підлітків зросла на 10,6%, поширеність хвороб - на 14,9%.

У 2005 р. захворюваність підлітків в Україні становила 9113,8 на 10 тис. і була найвищою у Вінницькій, Івано-Франківській, Київській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській областях, м. Києві. Що стосується поширеності хвороб, то найбільші контингенти хворих підлітків зареєстровано у Вінницькій, Київській, Чернігівській областях, м. Києві, що вище, ніж у середньому по Україні (16443,5 на 10 тис.), відповідно на 36,4%, 29,7%, 26,6%, 21,7%.

Характерною особливістю, що спостерігалася до 1999 р., було перевищення рівня захворюваності і поширеності хвороб серед юнаків порівняно з дівчатами, а саме з цього року кількість випадків усіх і вперше виявлених хвороб є більшою у дівчат. Це потребує відповідних заходів, оскільки дівчата є майбутніми матерями. Що стосується окремих хвороб, то дівчата значно частіше хворіють на патологію сечостатевої системи, крові й кровотворних органів, інфекційні та паразитарні хвороби, ендокринні хвороби, розлади харчування та порушення обміну речовин, ока та його придаткового апарату, шкіри та підшкірної клітковини. Юнаки значно частіше звертаються по медичну допомогу з приводу новоутворень, розладів психіки та поведінки, хвороб системи кровообігу, кістковом'язової системи та сполучної тканини, природжених вад розвитку, травм та отруєнь.

У 2005 р. захворюваність у підлітків формували переважно хвороби органів дихання (49,9%), шкіри та підшкірної клітковини (7,3%), травми та отруєння (6,0%),хвороби кістковом'язової системи та сполучної тканини (5,3%), сечостатевої системи (5,4%), органів травлення (4,6%), ока та його придаткового апарату (4,4%). У сумі питома вага цих хвороб становить 82,9%.

У структурі поширеності найбільшу частку становить хвороби органів дихання (32,1%), травлення (9,9%), кістково7м'язової системи та сполучної тканини (8,9%), ендокринні хвороби, розлади харчування та порушення обміну речовин (8,1%), ока та його придаткового апарату (7,6%), нервової системи (5,9%), сечостатевої системи (5,7%), шкіри та підшкірної клітковини (4,8%), що в сумі становить 83,0% (рис. 2).

Важливе значення має визначення класів хвороб, рівень поширеності яких за останні п'ять років підвищився на 10% і більше. Це такі хвороби, як новоутворення (+52,1%), природжені вади розвитку (+43,6%), хвороби системи кровообігу (+34,3%), крові й кровотворних органів (+32,5%), кістково7м'язової системи та сполучної тканини (+24,6%), органів травлення (+21,4%), сечостатевої системи (+19,0%), органів дихання (+17,1%), нервової системи (+15,0%), шкіри та підшкірної клітковини (+12,4%).

Порівняно з іншими віковими групами у підлітків реєструються достовірно найвищі рівні поширеності хвороб ендокринної системи (р<0,001), нервової системи (р<0,001), травм та отруєнь (р<0,001).

Нами виявлені найбільш пріоритетні проблеми у стані здоров'я підлітків. Визначено класи хвороб, частка яких у структурі поширеності становить близько 80% (перша група), класи хвороб, які реєструються у підлітків достовірно частіше, ніж у інших вікових групах населення (друга група). До третьої групи хвороб увійшли захворювання, рівень яких за останні п'ять років достовірно зріс на 10% і більше.

До хвороб, пріоритетність яких є найвищою, віднесено класи хвороб, що зустрічаються у всіх трьох групах, зазначених вище. Це хвороби нервової системи, які в структурі поширеності мають питому вагу 5,9%, за останні п'ять років зросли на 15% і зустрічаються у підлітків достовірно частіше, ніж у інших групах населення. До класів хвороб, пріоритетність яких є дуже високою, віднесено хвороби, які зустрічаються у двох групах. Це хвороби органів дихання, травлення, сечостатевої системи, кістково7м'язової системи та сполучної тканини, ендокринні хвороби, розлади харчування та порушення обміну речовин, хвороби шкіри та підшкірної клітковини. Високою пріоритетністю відзначаються новоутворення, хвороби ока та його придаткового апарату, природжені вади розвитку, хвороби системи кровообігу, крові й кровотворних органів, травми та отруєння, які представлені один раз в одній з трьох вище зазначених груп.

Що стосується сучасних особливостей способу життя підлітків і молоді, викликає занепокоєння стрімке зростання споживання ними міцних спиртних напоїв і наркотичних речовин.

Дедалі загострюється ситуація в Україні з наркоманією. Зростає вживання наркотичних засобів, розширюється їх діапазон, збільшується надходження «важких» наркотиків іноземного виробництва.

Упродовж останніх десяти років кількість споживачів наркотичних засобів та психотропних речовин подвоїлася, до того ж вік наркозалежної молоді має тенденцію до омолодження. З майже 90 тис. зареєстрованих споживачів наркотиків 59% не досягли 30 років, понад 6 тис. - неповнолітні. При цьому слід зазначити, що зареєстрованими є тільки ті споживачі наркотиків, які звернулися по медичну допомогу. Ця кількість не перевищує 20% від тих, хто має наркотичні проблеми. За оцінками експертів, загальна кількість осіб з наркотичною залежністю та епізодичних споживачів наркотиків у 5-10 разів більша за офіціально зареєстровану. Як і в попередні роки, найбільша кількість споживачів наркотичних речовин реєструється у Дніпропетровській, Донецькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Запорізькій областях та м. Києві. Якщо раніше це були переважно міські жителі, то нині зростає чисельність залежних від наркотиків у сільській місцевості.

До причин збільшення кількості споживачів слід віднести доступність наркотичних речовин та незадовільну профілактичну роботу. Тому завдання номер один - інформування широкої громадськості, особливо працівників МВС, медичних працівників, освітян.

Поширення наркоманії у молодіжному середовищі підвищує загрозу ураження ВІЛ-інфекцією та захворювання на СНІД, що і проявляється у постійному зростанні кількості інфікованих підлітків і молоді. Переважна більшість ВІЛ-інфікованих - молоді люди віком 20-39 років. Встановлено, що парентеральний шлях інфікування ВІЛ у 2001-2005 рр. становив 71-60%.

За даними соціологічного дослідження, проведеного в рамках виконання програми «Репродуктивне та статеве здоров'я підлітків в Україні», більшість українських дітей і молоді (62%) у віці 12-20 років відповідали, що вживають алкоголь. Активно палить кожний третій підліток 12-14 років і кожний другий, старший 15 років. Майже кожен п'ятий підліток почав вживати алкоголь та мав перші спроби паління ще у віці до 10 років.

Наркотики, за даними цих досліджень, спробували близько 4% дітей вже у 12-14 років, а віком активного «дегустування» наркотиків є період 15-17 років. Саме в цей період близько 60% опитаних спробували їхню дію на собі. Характерно, що вживання алкоголю, наркотиків підлітками найбільшою мірою зумовлено цікавістю (53,0-63,0%).

Надмірне вживання алкоголю підлітками є причиною розвитку у них розладів психіки та поведінки, які реєструвалися у 2005 р. з частотою 4,4 на 100 тис., хронічні алкогольні синдроми - з частотою 4,2 випадку на 100 тис., гострі психотичні алкогольні розлади - з частотою 0,14 на 100 тис. Найвищі рівні захворюваності на розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю у 2005 р. зареєстровано у Луганській (12,0), Кіровоградській (10,2) областях.

Частими серед підлітків є розлади психіки та поведінки від вживання наркотичних речовин (рис. 3). У 2005 р. вперше звернулися по допомогу з цієї причини 1,2 тис. підлітків (57,6 на 100 тис.), у зв'язку з вживанням інших психоактивних речовин - 3,4 тис. (158,8 на 100 тис.), всього їх налічувалося відповідно 1,8 тис. (82,9 на 100 тис.) і 4,8 тис. (221,9 на 100 тис.). З метою профілактики у 2005 р. здійснено 12,3 тис. звертань (575,7 на 100 тис.). Розлади психіки і поведінки внаслідок вживання тютюну становили у 2005 р.: захворюваність - 0,96; поширеність - 5,5 на 100 тис.

Ще однією проблемою у дітей і підлітків є ранній початок статевого життя, наслідком якого є захворюваність на інфекції, що передаються статевим шляхом.

Кожного року з усіх зареєстрованих випадків таких захворювань 25% припадають на підлітків.

Потребують уваги такі соціально небезпечні хвороби, як сифіліс і гонорея. Захворюваність на сифіліс підлітків зросла за 107річний період (1990-2001 рр.) у 10 разів (з 6,0 до 66,0 на 100 тис.). У 2005 р. цей показник становив 29,6 на 100 тис. Серед причин, що призвели до різкого підвищення захворюваності, провідними є соціальне розшарування населення, зміни у моральній поведінці молоді, більш ранній початок статевого життя. Захворюваність на гонорею, за даними державної статистичної звітності, має тенденцію до зменшення з 53,9 випадку у 2000 р. до 26,7 на 100 тис. у 2005р. Однією з причин зниження кількості зареєстрованих захворювань підлітків на гонорею є широке застосування приватного лікування.

Слід зазначити, що останніми роками підвищився відсоток передання ВІЛ інфекції статевим шляхом. Ранні статеві стосунки спричиняють і ранню вагітність. Для матері підлітка існує більша загроза ускладнень вагітності - викиднів, передчасних пологів, анемії, ніж для жінок, старших за 20 років.

хвороба підліток наркоманія

Висновки

Моніторинг стану здоров'я населення є невід'ємною складовою управління у сфері охорони здоров'я, дає змогу виявляти проблемні ситуації і є основою для обґрунтування шляхів їх вирішення. Дані про характер та інтенсивність ураження підлітків тими чи іншими видами патології свідчать, що в Україні слід надавати важливе значення функціонуванню системи лікувально профілактичних заходів, спрямованих на попередження захворюваності та інвалідності; зменшення прошарку соціально дезадаптованих молодих людей; а також впровадження сучасної системи їх медико соціальної реабілітації; формування життєвого простору цього контингенту населення в суспільстві з урахуванням стану здоров'я та способу життя.

Статистичні дані свідчать, що за останні п'ять років захворюваність підлітків зросла на 10,6%, її формували переважно хвороби органів дихання (49,9%), шкіри та підшкірної клітковини (7,3%), травми та отруєння (6,0%). У структурі поширеності хвороб, яка у період 2000-2005 рр. зросла на 14,3%, найбільшу частку становлять хвороби органів дихання (32,1%), травлення (9,9%), кістково7м'язової системи та сполучної тканини (8,9%). У ході дослідження констатовано стрімке зростання споживання підлітками міцних спиртних напоїв та наркотичних речовин.

Размещено на Allbest.ru