Стереотипи львів'ян щодо проблеми ВІЛ/СНІД

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Історичний факультет

Кафедра історії та теорії соціології

Курсова робота на тему :

Стереотипи львів'ян щодо проблеми ВІЛ/СНІД

Виконала студентка

Групи ІСС- 31с

Войтович Олеся Ігорівна

Львів-2011

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теорія походження ВІЛ/СНІД

1.1 Шляхи передачі ВІЛ

Розділ 2. ВІЛ/СНІД в Україні та зокрема Львові

2.1 Благодійні організації та їх робота щодо ВІЛ/СНІДу у м. Львові

Розділ 3. Вплив ЗМІ на стереотипи львів'ян щодо носіїв та шляхів передачі ВІЛ/СНІДу

3.1 Заходи,які проводять у Львові для боротьби з СНІДом

Розділ 4. Програма соціологічного дослідження на тему: «Ставлення студентів ЛНУ імені Івана Франка до проблеми ВІЛ/СНІД»

Список наукової літератури та джерел

Вступ

ВІЛ-інфекція - захворювання , яке ослаблює імунітет людини - вражає переважно молодих людей віком від 18 до 27 років. Головними чинниками розповсюдження ВІЛ серед молоді є вживання ін'єкційних наркотиків і незахищені статеві стосунки. Здавалося б, усе так просто: не вживати наркотики, захищати свій секс презервативом і зберігати відданість одному статевому партнеру (а в ідеалі - дошлюбну цнотливість і шлюбну вірність). Але насправді ми бачимо зовсім іншу картину: у свідомості багатьох молодих людей наркотики і секс - це синоніми понять "незалежність", "ризик", "сучасність", "задоволення", "самовираження"... "It's cool!" - каже сучасна молодь, за що й розплачується СНІДом і ланцюг епідемії розгортається далі: інфікований шприц з наркотиком іде по колу, інфікуються довірливі статеві партнери, народжуються ВІЛ-інфіковані діти. Зусиллями державних і недержавних організацій уже багато зроблено для подолання епідемії ВІЛ/СНІДу, але епідемія поширюється великими темпами. Спеціалісти в галузі ВІЛ-інфекції ведуть мову про так звані чотири хвилі епідемії. Перша з них, власне, і є безпосередній розвиток ВІЛ-інфекції. Супутньою хвилею є епідемія туберкульозу, яка теж випробовує людство на виживання. Дослідження підтверджують, що той, хто має туберкульоз, переважно захворює й на СНІД. Третя хвиля - це смертність від СНІДу, яка може вразити людство протягом найближчих десяти років. І ще один момент - це вплив бідності на ситуацію з ВІЛ/СНІД. [10]Матеріальна бідність спричиняє міграційні процеси, які призводять до поширення інфекції. Також врахування стереотипів, які склалися у львів'ян, які своїми застереженнями навіть у спілкуванні з ВІЛ - інфікованими, дають їм відчути себе відлюдкуватими, неповноцінними. Дослідженню стереотипів львів'ян щодо ВІЛ-СНІДу і буде присвячена дана робота.

Розділ 1. Теорія походження ВІЛ/СНІД

Наукове дослідження походження вірусу може допомогти визначити, яким чином боротися з ним найбільш ефективно. Для розуміння дійсної історії ВІЛ, вірулентності вірусу і можливого імунітету до нього варто вивчати популяції, що могли бути піддані ВІЛ уже багато років тому, як, наприклад, в Африці. Вивчення імунної реакції приматів, інфікованих ВІЛ, може сприяти подальшій розробці вакцин. Щоб визначити теорію походження ВІЛ, варто дати відповідь на такі запитання: Чи походить ВІЛ від тварин?, Чим відрізняється ВІЛ-1 від ВІЛ-2?, Скільки існує підвидів ВІЛ-1?, В чому полягає головна відмінність між цими підвидами?,Чи мають одні підвиди більш високий ступінь зараження, чим інші?, Чи визначають традиційні тести на ВІЛ-антитіла всі підвиди?, та безліч інших.

Звідки з'явився СНІД?

Дискусія навколо походження СНІД привернула до себе значний інтерес із самого початку епідемії. Однак існує небезпека, що під час спроби визначити, звідки виник СНІД, люди можуть спробувати використати дискусію і покласти провину за хворобу на окремі групи людей або певний спосіб життя. Перші випадки захворювання на СНІД не дали достатньої інформації про джерело захворювання. Зараз уже доведено, що причиною захворювання на СНІД є ВІЛ-інфекція. Тому для визначення джерела СНІД, потрібно встановити джерело ВІЛ - інфекції. Питання походження ВІЛ-інфекції може виходити далеко за межі просто академічного інтересу, тому що розуміння того, звідки походить вірус і як він розвивався, може бути вирішальним в розробці вакцини проти ВІЛ - інфекції і більш ефективних лікувальних препаратів у майбутньому. Знання, відкіля з'явилася епідемія СНІД, також важливо у визначенні напрямку розвитку епідемії в майбутньому та у розробці ефективних освітніх і профілактичних програм. Часто вважають, що ВІЛ - дуже молодий вірус, що перейшов від тварин до людей і досить швидко поширився далі. Насправді існує кілька теорій про походження ВІЛ і тривалості присутності вірусу в людській популяції.[11]

Чи походить ВІЛ від тварин?

ВІЛ належить сімейству ленти вірусів (вірусів, що викликають хворобу повільно). Інші віруси цього сімейства приводять до подібних розладів імунної системи та інфікують багатьох ссавців, включаючи мавп, овець, рогату худобу і кішок. Вони специфічні для кожного виду. На сьогоднішній день існує два види ВІЛ: ВІЛ-1 і ВІЛ-2.Було встановлено, що ВІЛ-1 є нащадком вірусу імунодефіциту мавп (ВІО), що виявляють у деяких африканських мавп, через велику генетичну подібність цих двох вірусів. У 1999р. американська група дослідників припустила, що ВІЛ походить від різновиду ВІО, виявленого в шимпанзе підгрупи троглодитів, і що люди здобували вірус, полюючи на шимпанзе або вживаючи їх в їжу.ВІЛ-2 походить від чорних мангабейских мавп. У них він захворювання не викликає. Одна група вірусологів підрахувала, що людський і мавпячий віруси імунодефіциту, можливо, відрізнялися один від одного, щонайменше, років 140 тому назад, хоча доказів СНІД-подібних захворювань до середини 1960р. в Африці не має. Провідний вірусолог Яаап Гудсміт вважає, що районом Африки, де ВІЛ вперше з'явився, швидше за все, є Камерун та західне екваторіальне узбережжя, оскільки це єдиний район в Африці, де сьогодні знаходять ВІЛ-1,ВІЛ-2 і відносно новий підвид (субтип) ВІЛ-1-ВІЛ-0. Він вважає, що поширення підвидів ВІЛ з цього регіону могло початися на початку двадцятого століття, чому можливо посприяла торгівля між німецькими колоніями Камеруном і Танганьїкою. Всі інші дослідники вважають, що утворення нових підвидів ВІЛ-1 відбувалося тільки після 1959 року, надаючи як доказ визначення генетичного матеріалу вірусу, виділеного зі зразка крові 1959 року, взятого в Заїрі. На думку дослідників, більшість африканських приматів були інфіковані формою ВІО, що передається статевим шляхом протягом вже тисяч років і ці віруси більше не заподіюють шкоди своїм хазяїнам. Проте, коли один тип ВІО передається представникові іншого виду, він викликає захворювання.

Чим відрізняється ВІЛ-1 від ВІЛ-2?

В основному, в усьому світі переважно розповсюджений вірус ВІЛ-1, і, звичайно, коли люди вживають слово "ВІЛ", не уточнюючи конкретно вид вірусу, вони мають на увазі вірус ВІЛ-. Як ВІЛ-1, так і ВІЛ-2 передається за допомогою статевого контакту, через кров і від матері до дитини. Ці віруси, як виявляється, є причиною СНІД, який не має клінічних форм. Однак ВІЛ-2 не так легко передається, і період між первинним інфікуванням і розвиненою стадією хвороби при передачі цього вірусу триває набагато довше.

Скільки існує підвидів ВІЛ-1?

ВІЛ-1 є вірусом, здатним дуже легко змінювати форму і піддаватися мутації. Види мутації можуть класифікуватися в групи і підвиди. Таких груп нараховують дві: групи М та група О.У вересні 1998 року французькі дослідники повідомили, що вони знайшли новий різновид ВІЛ-інфекції у жінки з Камеруну в Західній Африці. Цей різновид вірусу не належить ні до групи М, ні до групи О. Він був знайдений всього лише у трьох людей в усьому Камеруні. На даний час у групі М існує, щонайменше, десять відомих підвидів ВІЛ-1, що розрізняються генетично. Ці підвиди позначаються англійськими буквами від А до J. Крім того, група О містить іншу за різновидом групу гетерогенних вірусів. Підвиди групи М можуть настільки відрізнятися, наскільки група М відрізняється від групи О. Головною відмінністю цих підвидів є генетична структура, яку можуть відображувати біологічні відмінності, що спостерігаються в лабораторних умовах і в реальному житті. Також були висловлені припущення, що визначені підвиди можуть асоціюватися в основному з конкретними формами передачі. Наприклад, підвид В - з половим контактом між МСМ і ПИН (наприклад, через кров), а підвиди Е і С - з формою передачі між гетеросексуалами (через слизову оболонку). Лабораторні дослідження, проведені доктором Максом Ессексом у Гарвардській школі охорони здоров'я в Бостоні, продемонстрували, що підвиди С і Е передаються і розмножуються більш ефективно, чим підвид В, у клітках, які є в слизовій оболонці піхви, шийці матки і крайньої плоті пенісу, але не на стінках прямої кишки. Згідно цих даних, потенціал передачі ВІЛ-підвидів Е і С між особами гетеросексуальної орієнтації більш високий, чим підвиду В. Однак завжди потрібно обережно підходити до можливості використання результатів лабораторних досліджень у реальних життєвих ситуаціях. Інші фактори, що впливають на ризик передачі вірусу такі, як стадія розвитку ВІЛ-захворювання, частота контактів, використання презерватива і наявність інших хвороб, що передаються статевим шляхом, повинні також прийматися до уваги перед тим, як прийти до якого-небудь остаточного висновку.[11]

Чи визначають традиційні тести на ВІЛ-антитіла всі підвиди?

Звичайні тести на ВІЛ-антитіла, які зараз широко використовуються для перевірки крові та в діагностичних цілях, визначають практично всі підвиди ВІЛ-інфекції. Більшість компаній модифікували свої тести таким чином, щоб вони виявляли ВІЛ-1 і недавно визначені різновиди групи О.Учені майже впевнені, що в майбутньому будуть відкриті нові генетичні підвиди ВІЛ-інфекції, і вони будуть розвиватися завдяки постійній мутації вірусу. Підвиди, що існують зараз, також будуть продовжувати поширюватися в нові райони, що охоплені епідемією. Було з'ясовано, що деякі підвиди в лабораторних умовах мали різний показник росту та імунологічні характеристики. Ці відмінності повинні бути продемонстровані в реальному житті. Невідомим є те, які саме генетичні різновиди в підвиді Е або інших підвидах реально відрізняються з погляду ризику передачі інфекції або реакції на антивірусну терапію. Деякі вчені вважають, що ВІЛ міг існувати протягом багатьох літ в організмі людини, будучи відносно нешкідливим, але умови, що змінилися, зробили його більш небезпечним. ВІО викликав усе більш складне захворювання під час просування ланцюгом мавп. Це свідчить про те, що пристосування до нового хазяїна збільшує вірулентність вірусу імунодефіциту. Умови, що сприяють повторній передачі ретровірусу у такий спосіб будуть сприяти розвитку більш небезпечних штамів ретровірусів. Коли у штаму ретровірусу мало можливості знайти нового хазяїна, природний добір буде сприяти живучості штамів ВІЛ, що залишаються у рівновазі з їхніми хазяїнами, для того, щоб продовжувалося самовідтворення. Для вірусу в такій ситуації було б згубним убити свого хазяїна. Але якщо штам ВІЛ почне переходити по ланцюжку від хазяїна до хазяїна, більш слабкі хазяї дозволять вірусу безперешкодно розростатися і природний добір буде сприяти утворенню нових штамів, які є дуже заразними, то, цілком ймовірно, вірус буде знищувати хазяїна. В умовах частої передачі новим хазяїнам вірулентні і патогенні штами мають таку ж імовірність виживати, як і "нерухомі ", менш патогенні штами.ВІЛ-1 і ВІЛ-2 є прикладами родинних штамів, що може допомогти простежити еволюцію ВІЛ.ВІЛ-2 викликає захворювання рідше, ніж ВІЛ-1, і здається, що він не так часто передається статевим шляхом. Донедавна зону поширення ВІЛ-2 обмежували Західною Африкою. ВІЛ-1 міг виділитися з ВІЛ-2 кілька десятиліть тому і стати більш вірулентним, оскільки він став більше розповсюдженим і став частіше передаватися. Ми, можливо, ніколи не довідаємося точно, коли і де вперше виник цей вірус, але ясно те, що приблизно в середині ХХ сторіччя ВІЛ-інфекція у людей розвинулася в епідемію захворювання по всьому світі, яке зараз ми називаємо СНІД.

Чи прийшов ВІЛ з Африки?

Доказом африканського походження є і сильна "прив'язка" ВІЛ-2 до Західної Африки до кінця 80-х років минулого сторіччя. До того ж наявність більшого числа генетичних підвидів ВІЛ в Африці в порівнянні з усіма іншими континентами, свідчить, що вірус уже тривалий час існує серед африканського населення і відповідно змінюється. Ще один аргумент "за" - те, що багато ранніх випадків діагнозу СНІД (з 1959 року до початку 80-х років минулого століття ) відбувалися скоріше з людьми, що мали зв'язок з Африкою, чим з європейцями без африканських зв'язків. Однак важливо відмітити, що практично не існує достовірних даних по тестуваннях на антитіла, які б доводили, що ВІЛ був присутній у значному масштабі в африканських містах до 1981 року, щонайменше через три роки після того, як він почав з'являтися серед МСМ і ПИН у Північній Америці У ході одного дослідження вдалося знайти достовірні докази наявності ВІЛ-інфекції лише в чотирьох з 6015 зразків сироватки, узятих між 1976 і 1984 роками в Африці (період, протягом якого вважалося, що ВІЛ широко поширюється по Африці); і один з цих зразків був узятий у білого європейця. Ці результати підкріплені дослідженнями зразків крові, зібраних у Замбії й інших країнах Південної Африки, що не змогли надати переконливого доказу присутності ВІЛ-інфекції протягом 1970-х років минулого сторіччя. З іншого боку, під час вивчення зразків крові в Заїрі встановлено, що 5 з 659 зразків були позитивними і три з них належали людям, що згодом померли з клінічними синдромами, які наштовхують на думку про СНІД. Більше того, у 1984 році бельгійські лікарі повідомили про 18 випадків СНІД, частина з яких відносилася до 1979 року, серед жителів Заїру, що відвідували лікарні в Бельгії. Ці факти свідчать про те, що епіцентр епідемії ВІЛ-1 знаходився десь у басейні Конго. [11]

Альтернативна теорія: ВІЛ - вірус людини

Нове дослідження, представлене на Одинадцятому міжнародному конгресі з вірусології в серпні 1999 р., взяло під сумнів існуючу теорію походження ВІЛ. Група професора Роберта Гаррі з Туланського університету (Новий Орлеан) підтвердила, що молодий працівник секс-бізнесу помер від пов'язаного з ВІЛ опортуністичного захворювання в Сент-Луїсі (США) у 1968 році. Зразки тканин тіла чоловіка заморозили після його смерті, і група професора Гаррі згодом виявила, що він був інфікований різновидом ВІЛ, подібним ВІЛ-1, підтип ІІІ/LAІ. Цей вірус скоріше інфікує Т- клітини, чим макрофаги, як стверджує професор Гаррі. Він вважає, що більш легка форма ВІЛ існувала серед людей уже протягом сотень або тисяч років і що сьогоднішню пандемію викликала недавня мутація вірусу. У 2000 році дві групи вчених (зі США і Бельгії) використовували молекулярне визначення генетичного коду вірусу для визначення середньої швидкості еволюції ВІЛ і на основі цієї інформації розрахували час розвитку різних підвидів ВІЛ-1 групи М. Обидві групи дійшли висновку, що поява нових видів ВІЛ мала місце між 1910 і 1940 роками. [3]

Заразитися Віл-інфекцією може кожен, незалежно від статі, віку, національності, сексуальної орієнтації, матеріального достатку або належності до якої-небудь соціальної групи. Не існує "груп ризику", але існує ризикована поведінка. Ваша поведінка може бути пов'язана з ризиком передачі ВІЛ, якщо:

1. Ви займаєтеся проникаючим сексом без презерватива.

Неможливо "по зовнішніх ознаках" визначити, є чи ВІЛ у вашого партнера (він або вона, ймовірно, самі цього не знають). Навіть якщо це ваш постійний і вірний партнер або ви подружжя, чи впевнені ви, що він/вона не міг(могла) заразитися ВІЛ ще до зустрічі з вами? Не гадайте, а запропонуєте презерватив або безпечний секс.

2. Ви вживаєте ін'єкційні наркотики й користуєтеся з кимсь загальним шприцом, голкою, посудом або купуєте готову "дозу" у шприці.

Якщо ви вживаєте ін`єкційні наркотики, велика ймовірність, що у вас уже з'явилося або скоро з'явиться багато складних проблем. Не додавайте до них ВІЛ-інфекцію та СНІД! [14]

3. Ви займаєтеся сексом у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння.

Алкоголь, "трава", таблетки не зв'язані безпосередньо з передачею ВІЛ, але під їхнім впливом людина втрачає контроль над ситуацією, і ризик зараження статевим шляхом зростає.

Уникаючи ризикованої поведінки, ви відіграєте вирішальну роль у боротьбі з епідемією СНІДу: зупиняєте шлях ВІЛ-інфекції. Якщо у вас немає ВІЛ-інфекції, ви охороняєте себе від зараження. Якщо ви живете з ВІЛ, ви захищаєте від зараження інших людей.[13]

1.1 Шляхи передачі ВІЛ

Умови в Україні сприяють поширенню епідемії СНІДу в країні, пише німецька газета "Suddeutsche Zeitung". Це "бідність, наркоманія, необізнаність у поєднанні з невіглаством і безнадійний стан державної охорони здоров'я", вказує автор статті Катрін Кальвайт. "Вірус почувається в країні привільно, число заражених щороку збільшується на 10%. Навіть за найскромнішими оцінками кількість ВІЛ-інфікованих в Україні вже перевищує півмільйону осіб. Це європейський рекорд. Усі спроби обмежити епідемію успіхом поки що не увінчалися", - говориться в статті. В Україні не рідко на СНІД хворіють люди, які мають онуків, зазначає видання. І наводить за приклад історію бабуні Іри, яка, маючи дітей та онуків, хворіє на СНІД. Вона не входить у класичні групи ризику - "не наркоманка, не бомж, не повія і не лесбіянка" - заразилася страшною хворобою від чоловіка. В Україні ВІЛ усе частіше поширюється через традиційний секс, зазначає газета. При цьому наголошується, що Ірині "ще пощастило: вона потрапила в зразкову київську лікарню на 30 ліжок". Але навіть у цій зразковій лікувальній установі вже три місяці немає грошей. Частина обладнання і ліків надходить у якості пожертвувань з-за кордону. Але медикаментів на всіх не вистачає, тож відсутні доводиться купувати самим хворим чи їхнім родичам. За офіційними даними, у Kmdjds з його мешканців майже 2 тисяч ВІЛ-інфікованих. За неофіційними - у декілька разів більше, зазначає видання. "Ми могли б і мали б обслуговувати значно більше пацієнтів. Але в цій країні відсутні не тільки медичні можливості - ще не вистачає політичної волі", - каже завідувачка відділенням СНІДу в київській Клініці інфекційних хвороб Світлана Антоняк. Одеса, перевалочний пункт для наркотиків, притулок для тисяч нелегальних іммігрантів з Молдавії і Придністров'я, центр проституції. Юнак на ім'я Женя розповідає про свою подругу. Олена померла два тижні тому. Обоє вони вживали наркотики, заразилися через брудні шприци. Женя не приховує імені й адреси, показує листи з 12 лікарень, які відмовили Олені в лікуванні. Лікарняне ліжко для неї вдалося знайти за день до смерті. Женя, який теж ВІЛ-інфікований, зізнається, що волів би нічого не знати про свою хворобу. "Мені було б легше жити", - каже він. Так і багато українців - не знають про свою хворобу і не бажають знати, говориться в статті."Хто піде здавати аналіз у країні, де ВІЛ - це своєрідне тавро? Де мало хто знає про шляхи поширення вірусу, де сексуальна освіта перебуває в зародковому стані? Який наркоман добровільно наважиться назвати своє ім'я, якщо за наявність мінімальної кількості наркотику йому загрожує три роки позбавлення волі? Та й навіщо все це в країні, де відсутнє державне страхування на випадок хвороби, а пострадянська система охорони здоров'я перебуває в занепаді?", - риторично запитує німецький автор.[10]

В Україні є прогресивний закон, який гарантує лікування хворим на СНІД, але надто мало відповідних клінік. National Aids Response, об'єднання великих гуманітарних організацій, які намагаються впоратися з епідемією в Україні, зазначає в доповіді за 2008 рік: "У державної системи охорони здоров'я не вистачає можливостей для встановлення діагнозу, спостереження і лікування сотень тисяч українців, які, можливо, уже є вірусоносіями". Усі фахівці, з якими розмовляла кореспондент видання - чи то співробітники ВООЗ, ООН чи німецькі експерти, - одностайні: усі гроші світу, будь-яка допомога ззовні не можуть обмежити хворобу, від якої країна розкладається зсередини. Українка Ганна Довбах - одна зі співробітників Aids Alliance, британської організації, яка працює в Україні з 2000 року, - про стан справ зі СНІДом у нашій країні каже наступне: "Корупцією уражено все знизу догори, аж до адміністрації президента і прем'єр-міністра. Чиновники воюють між собою і не зацікавлені в боротьбі з інфекцією, яка вражає, насамперед, соціально слабкі прошарки населення, гомосексуалістів і повій, наркоманів і бездомних. Крім того, більшість хворих на СНІД помирає від туберкульозу чи гепатиту. Це робить катастрофу менш помітною - принаймні, з погляду статистики".[3]

Розділ 2. ВІЛ/СНІД в Україні та зокрема Львові

2.1 Благодійні організації та їх робота щодо ВІЛ/СНІДу у м. Львові

Назва організації	Адреса	Контактна особа	Телефони, електронна адреса, сторінка в Інтернет
Агенція регіонального розвитку «Перспектива Стрийщини»	82434, Львівська обл., Стрийський р-н, с. Дуліби, вул. Шевченка, 233 а	Войтович Мирон	+38 097 408 3887 vojtovych_myron@ukr.net
Благодійний фонд «Аванте»	79055, Львівська обл., м. Львів, вул. Зоряна, 5/1	Романець Олена	(032) 299 69 55 avantelviv@ukr.net
Благодійний Фонд для дітей Жовківщини «За посмішку дитини»	80300, Львівська обл., м. Жовква, вул. С. Бандери, 1	Чурій Ірина	(03252) 6 19 46(03252) 2 16 68 smile_ch@ukr.net
Благодійний фонд «Еко-милосердя»	80193, Львівська область, м. Соснівка, вул. Галицька, 2 а	Савчук Павло	(03249) 4 01 25+38 067 699 98 25 sosnivka@meta.ua
Благодійний фонд «Карітас Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ»	82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Чорновола, 4	Болтенко Катерина, Голинська Наталія	(03244) 2 24 58 karitas@mail.lviv.uawww.caritas-sde.org
Благодійний фонд МЕТАМОРФОЗИ	79000, Львівська обл., м. Львів, п/с 10620	Васильєв Марта	(032) 237 71 24(032) 240 33 62 meses@ukr.net
Благодійний фонд «Назарет»	82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Чорновола, 4	Швед Ігор	+38 067 673 04 69(03244) 2 24 58 bfnazaret@gmail.comwww.bf-nazaret.org.ua
Благодійний фонд САЛЮС	79000, Львівська обл., м. Львів, п/с 320	Служинська Олександра	(032) 240 33 62 salus@mail.lviv.uawww.salus.org.ua
Громадська організація Посол плюс	79020, Львівська обл., м. Львів, вул. Плужника, 6, 3 поверх, кімн. №2	Лардугіна Олена	(032) 243 09 03+38 093 147 56 92 posollviv@ukr.netalyovol@ukr.net www.posol.com.ua
Громадська організація «РАЗОМ»	79017, Львівська обл., м. Львів, вул. Погулянка, 26 а /5	Маліновський Володимир	+38 097 443 12 28 razomlviv@ukr.netwww.together.lviv.ua
Жовківська районна благодійна організація «Милосердя-2008»	80316, Львівська обл., Жовківський р-н, м. Рава-Руська, вул. Наливайка, 40	Андрієнко Катерина	+38 097 606 81 00(3252) 4 31 95 miloserdja2008@ukr.net
Західноукраїнський центр «Жіночі перспективи»	79070, Львівська обл., м. Львів, просп. Червоної Калини, 36	Максимович Любов	(032) 295 50 60(032) 244 93 21 luba@women.lviv.ua
Клініка дружня до молоді	82400, Львівська обл., м. Стрий, вул. Коссака, 11 а	Салдан Іванна	+38 050 533 01 64(03245) 5 90 96
Клініка дружня до молоді. Центр «Підліток і сім'я» 1 міської клінічної лікарні ім. Короля Лева	79059, Львівська обл., м. Львів, вул. Мазепи, 25	Проскура Любов	(032) 252 74 27
Львівська міська громадська організація «Дівочий клуб «ЮНКА»	79049, Львівська обл., м. Львів, пр.Червоної Калини, 121/84	Гук Лілія	(032) 222 86 59(032) 222 37 19 liliya@polynet.lviv.ua
ЛМГО “ДОРОГА”, Центр духовної та психологічної підтримки і взаємодопомоги	79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, 160	Брожина Юрій	(032) 292 52 92 doroga@ukrpost.ua
Львівське обласне відділення Всеукраїнської благодійної організації: «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД»	79057, Львівська обл., м. Львів, вул. Рудницького, 30	Манєвська Марина	(032) 243 17 55
Львівська обласна організація Ліги соціальних працівників України	79039, Львівська обл., м. Львів, вул. Яцкова, 24/3	Коваль Ярослав	loolspu@ukr.net
Львівський центр соціального захисту та реабілітації інвалідів «СОЗАРІН»	79056, Львівська обл., м. Львів, вул. Гайворонського, 27	Кернякевіч Олександр	(032) 297 19 05(032) 237 30 68 sozarin@lviv.farlep.net
Міжнародний дитячий клуб	79057, Львівська обл., м. Львів, вул. Перемиська, 3а	Синицька Анна	+38 097 334 25 52 kidslviv@mail.ru anias2007@ukr.net
Молодіжна громадська організація «Майбутнє Трускавця»	82200, Львівська обл., м. Трускавець, вул. Б. Хмельницького, 4	Сенів Назар	+38 067 835 85 13 futuretruskavets@gmail.com
Науковий медично-діагностичний центр «Астар»	79041, Львівська обл., м. Львів, вул. Зигзаг, 5	Грушинська Оксана	(032) 292 64 54 info@astarhealth.com.ua
Реабілітаційний центр «Територія життя»	82400, Львівська обл., м. Стрий, вул. Львівська, 36 а	Рибкін Роман	+38 099 975 91 75+38 063 215 24 84 im-777@ukr.net
Спілка громадських організацій «Центр єднання європейської молоді «За спільне майбутнє»	72008, Львівська обл., м. Львів, вул. Філатова, 16/8	Чугаєвський Микола	(032) 275 32 97 evro.center@gmail.com
Центр медико-соціальної допомоги дітям та молоді «Клініка, дружня до молоді»	79035, Львівська обл., м. Львів, вул. Дністерська, 27, Львівська обласна дитяча спеціалізована клінічна лікарня	Дзямба Марта	(032) 242 02 43(032) 242 02 46 martusya.lviv@gmail.com
Християнський благодійний фонд «Лінія життя»	82172, Львівська обл., м.Стебник, вул. Грушевського, 9/офіс №1	Ригус Олег	(03244) 4 39 89+38 097 160 94 44 olegrw@gmail.com
Благодійний фонд «Карітас Борислав»	82300, Львівська обл., м. Борислав, вул. Грушевського, 26		(03248) 4 20 05

Розділ 3. Вплив ЗМІ на стереотипи львів'ян щодо носіїв та шляхів передачі ВІЛ/СНІДу

соціологічний захворювання наркотик імунітет

У більшості країн СНІД спочатку сприймався як «хвороба аутсайдерів», привезена чужоземцями. Це веде до расизму, породжує ксенофобію. Людей

з ВІЛ/СНІД, які належать до етнічних меншин або проявляють гомосексуальну поведінку,розглядають скоріше як такі, що самі спричинили своє нещастя, ніж такі, що страждають від маргіналізаціїта нерівності [15]. Ці стереотипи не існують самі по собі. Вони зазвичай надбудовуються над уже наявними страхами й упередженнями і пов'язані з соціальним походженням, статтю, сексуальною орієнтацією і расою, доступом до влади; вони часто переростають у нетолерантність, сексизм і расизм. Стигма і дискримінація, пов'язані з ВІЛ/СНІД, переростають і/або підсилюють вже існуючі стереотипиі нерівності - нерівності, що роблять жінок нижчими за чоловіків, нерівності, що заперечують права працівників секс-бізнесу, нерівності, пов'язані з вживанням наркотиків, нерівності у зв'язку з сексуальною орієнтацією і нерівності між расами [16]. На стигматизацію і дискримінацію впливають і недостатнє розуміння хвороби, міфи про шляхи передачі, упередження. Упереджене ставлення частково є наслідком неправильної поінформованості громадськості про ВІЛ/СНІД, у чому провідну роль відіграють засоби масової інформації, які часто дають безвідповідальні повідомлення про епідемію ВІЛ/СНІД [11]. Отже, судячи з вищезазначеного, питання дискримінації і стигматизації є однією з найважливіших і найпоширеніших проблем, з якою стикаються ВІЛ-позитивні та хворі на СНІД люди. Це є не лише психологічною проблемою, вона має і соціальні, і медичні наслідки. Дослідники виділяють приховану та відкриту дискримінацію; розглядають таке поняття як ?самостигматизація?. Виділяють дві причини дискримінації та стигматизації людей, які живуть з ВІЛ/СНІД: висока летальність хвороби та належність вірусоносіїв здебільшого до маргінальних груп суспільства. Низький рівень поінформованості населення про хворобу, наявність суспільних стереотипів та міфів відіграють при цьому не останню роль.

А на створення, відтворення, поширення чи, навпаки, розвінчання цих міфів безпосередньо впливають засоби масової інформації. На жаль, журналісти - українські чи інші часто не усвідомлюють своєї ролі у творенні соціальної стигми, зміцненні шаблонного сприйняття тієї чи іншої соціальної проблеми, не відчувають етичних тонкощів змалювання життя тих, хто й без того опинився в складній життєвій ситуації.

Тривалий час у засобах масової інформації СНІД асоціювався зі злом, його носії з групами ризику, які протиставлялися нормальним людям [2]. Подана ЗМІ інформація про ВІЛ/СНІД здебільшого була заснована на мотиві страху і мала свідомо негативний характер. Метою журналістів було налякати молодь і попередити небезпечні експерименти, поставивши бар'єр ВІЛ/СНІД. Дотепер повідомлення в ЗМІ як свою цільову аудиторію бачили гетеросексуальну людину із низькими чи середніми статками, яка не вживає наркотиків, приховує випадкові стосунки, якщо такі є, слов'янського походження, проживає в місті. Представникам більшості груп підвищеного ризику інфікування ВІЛ, таким як жінки, які надають послуги за плату, людям, які мають багато випадкових сексуальних партнерів, батькам споживачів наркотиків або гомосексуальним людям, важко ідентифікувати себе з вищеописаним середньостатистичним образом. 2001-2004 pp. відзначились тренінгами для журналістів з адекватного висвітлення проблеми. Було проведено конкурси журналістських робіт, що суттєво підняло престиж коректного висвітлення означених проблем в ЗМІ. 2001-2004 pp. - перші медіа-кампанії з поширенням інформації щодо шляхів передачі ВІЛ та ідей солідарності із ЛЖВ, активізація інформаційної роботи до особливих подій, таких як День пам'яті людей, померлих від СНІД та Всесвітній день боротьби зі СНІД. 2004 - рік широкомасштабних кампаній з активним залученням інструментів соціальної реклами [7]. Незважаючи на активні дії останніх років, повідомлення ЗМІ все ще відображають реальність поверхово. Часто не дотримується професійна етика: іноді публікуються реальні імена та дослівні життєві історії ВІЛ-позитивних персонажів. Спостерігається постійне згадування ВІЛ/СНІДу поруч з наркоманією та алкоголізмом, що може закріплювати у громадській думці,й без того вороже налаштованій до проблем ВІЛ/СНІДу, негативні характеристики, які відбиваються на ставленні до хворих та інфікованих[4]. Висвітлення ВІЛ/СНІД у ЗМІ і на телебаченні як «жіночої хвороби», «хвороби аутсайдерів» або «чуми для гомосексуалістів», також породжує пов'язані з ВІЛ/СНІДом стигму і дискримінацію і посилює ці стереотипи і переконання. Тобто медіа відображають всі ті міфи і стереотипи, які існують навколо теми ВІЛ/СНІД. Можна зазначити, що причиною негативного ставлення українців до ВІЛ-позитивних та хворих на СНІД людей є міфи або неправильні уявлення про ВІЛ/СНІД, поширені серед населення країни, про що свідчать вищезгадані дослідження. Побутує багато міфів і стереотипів щодо шляхів передачі інфекції, засобів профілактики, можливостей тестування тощо. Міфи, в свою чергу, породжують стигматизацію, що призводить до дискримінації ВІЛ-позитивних та хворих на СНІД людей. Отже, громадська думка в Україні щодо людей з ВІЛ/СНІДом сприяє їх стигматизації. Оскільки основним джерелом інформації щодо ВІЛ/СНІД є засоби масової інформації,можна сказати, що саме вони відіграють вирішальну роль при формуванні у суспільства ставлення до людей, які живуть з ВІЛ/СНІД.

3.1 Заходи, які проводять у Львові для боротьби з СНІДом

Львівський обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом

Львівський обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом є спеціалізованим лікувально-профілактичним закладом охорони здоров'я, що надає кваліфіковану медичну допомогу населенню Львівської області та здійснює реалізацію державної політики в сфері профілактики та боротьби з ВІЛ-інфекцією/СНІДом.

15 квітня 2005р. за рішенням Львівської обласної ради був створений Львівський обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом. Заклад розпочав свою діяльність з 1 липня 2005 року.

Завдання центру:

1. Забезпечення організаційно-методичного керівництва діяльністю закладів охорони здоров'я з питань надання консультативної, діагностичної, лікувальної та профілактичної допомоги населенню щодо ВІЛ-інфекції.

2. Організація заходів з медикаментозної профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу.

3. Організація медичного огляду населення області на наявність ВІЛ-інфекції на засадах добровільного тестування з перед- та післятестовим консультуванням.

4. Епідеміологічне розслідування вперше виявлених випадків ВІЛ-інфекції/СНІДу при взятті на диспансерний облік.

5. Епідеміологічний моніторинг та епіднагляд за ВІЛ-інфекцією/СНІДом.

6. Здійснення медичної практики шляхом організації та надання необхідних видів діагностичної, медичної, медико-психологічної та соціальної допомоги населенню та ВІЛ-інфікованим/хворим на СНІД.

7. Організація надання позалікарняної допомоги ВІЛ-інфікованим та хворим на СНІД людям.

8. Диспансерний нагляд за ВІЛ-інфікованими та хворими на СНІД.

9. Проведення навчання медичних кадрів закладів охорони здоров'я з профілактики та лікування ВІЛ-інфекції.

10. Співпраця з засобами масової інформації з висвітлення питань, пов'язаних з проблемами ВІЛ-інфекції/СНІДу.

11. Співпраця з іншими державними, громадськими та міжнародними організаціями з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу.

У Львівському обласному центрі з профілактики та боротьби зі СНІДом надаються такі послуги:

1. Проведення передтестового та післятестового консультування у звязку із тестуванням на ВІЛ-інфекцію; забір крові для визначення антитіл до ВІЛ.

2. Спостереження за станом здоров'я та лікування ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД.

3. Спостереження за станом здоров'я ВІЛ-інфікованих вагітних жінок; профілактика передачі ВІЛ-інфекції від матері до дитини.

4. Спостереження та лікування дітей народжених від ВІЛ-інфікованих матерів.

5. Видача медичних препаратів, та молочних дитячих сумішей для дітей, які народжені від ВІЛ-позитивних матерів.

6. Консультування з питань репродуктивного здоров'я, контрацепції, планування сім'ї для пацієнтів з ВІЛ-позитивним статусом, дискордантних сімей .

7. Проведення заходів з постконтактної профілактики та профілактики професійного інфікування ВІЛ

8. Психологічна та соціальна адаптація ВІЛ інфікованих та членів їх родин.

9. Здіснення соціального супроводу ВІЛ-інфікованих людей та членів їх родин.

10. Проведення спеціалізованих тренінгів, тематичних занять для населення, ВІЛ-інфікованих та їх родин.[17]

Наведу приклади організацій та їх заходів у м. Львові, які були здійснені у 2009-2011 роках щодо ВІЛ - позитивних:

Тренінги з питань профілактики ВІЛ-інфекції серед молоді в школах та вищих навчальних закладах	БФ «Аванте», ЛЖВ
Прес-конференція до Дня Всесвітній день боротьби зі СНІДом	ГУОЗ ЛОДА Львівський обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом
Вулична акція: День солідарності з ВІЛ-позитивними людьми - розповсюдження інформаційних матеріалів та червоних стрічок	БФ «Аванте» ЛЖВ ГО Дорога
Молебень за здоров'я ВІЛ-позитивних людей	БФ «Аванте» ЛЖВ ГО «Дорога»
Профілактична акція в закладах пенітенціарної системи (48, 30 колонія)	ГО «Дорога» Львівський обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом
Тематичне заняття з питань ВІЛ/СНІДу для наркозалежних реабілітантів	ГО «Дорога»
Семінар на тему: «Планування сім'ї для людей що живуть з ВІЛ» для лікарів-інфекціоністів, лікарів кабінетів Довіри	Львівський обласний центр репродуктивного здоров'я Львівський обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом

4. Програма соціологічного дослідження на тему: "Ставлення студентів ЛНУ імені Івана Франка до проблеми ВІЛ/СНІД"

1. Методологічна частина

1.1. Проблемна ситуація:

Україна стоїть на межі загальнонаціональної епідемії ВІЛ/СНІД. Занепокоєння викликає той факт, що за останні п'ять років кількість випадків ВІЛ-інфекції в Україні зросла в 20 разів. На даний момент на Львівську область припадає лише 4 % усіх випадків. Найбільша кількість ВІЛ-інфікованих зареєстрована серед груп осіб у віці від 20 до 39 років, а це найпрацездатніше населення. Середня тривалість життя такої людини 12 років. Епідемія призвела до виникнення в суспільстві негативних стереотипів по відношенню до ВІЛ-інфікованих, що породжують страхи. Багато хто помилково вважає, що люди з діагнозом ВІЛ заразливі при побутовому спілкуванні, або що захворювання неодмінно відображається на їхній зовнішності. Це в свою чергу призводить до утиску прав ВІЛ-інфікованих і внаслідок цього знижується їх соціальний статус.

1.2 Мета дослідження:

Дослідити особливості ставлення студентів ЛНУ імені Івана Франка до проблеми ВІЛ/СНІД.

Завдання дослідження:

1. Дослідити особливості ставлення студентів до носіїв ВІЛ - інфекції і до проблеми ВІЛ/СНІД на загал;

2. Визначити обізнаність студентів щодо шляхів передачі ВІЛ;

3. Визначити рівень обізнаності а також довіри щодо засобів контрацепції

4. Дізнатись про участь студентів у акціях боротьби з ВІЛ/СНІД

5. здійснити теоретичну інтерпретацію базових понять: ВІЛ/СНІД, ВІЛ-інфікований, студенти ЛНУ

1.3. Об'єкт дослідження:

За критерієм загальної проблеми:ставлення студентів ЛНУ імені Івана Франка до проблеми ВІЛ/СНІД

За критерієм носія проблеми:ВІЛ-інфіковані люди

1.4. Предмет дослідження:

Ставлення студентів ЛНУ імені Івана Франка до проблеми ВІЛ/СНІД

1.5. Теоретична інтерпретація базових понять:

ВІЛ/СНІД (вірус імунодефіциту людини/синдром набутого імунодефіциту людини) - інфекція, яка характеризується багаторічним прогресуванням,клінічно пов'язаним із зниженням імунітету, що призводить до розвитку важких форм опортуністичних(вторинних) захворювань.

ВІЛ-інфікований- людина, у якої дуже слабкий імунітет, внаслідок чого вона стає уразливою для мікробів, бактерій,грибків, поступово втрачаючи здатність чинити їм опір.

Студенти ЛНУ ім. І.Франка - це соціально-демографічна група осіб віком від 17 до 22 років, яка здобуває освіту у ЛНУ ім. І.Франка на стаціонарній або заочній формі навчання за державним замовленням або за кошти юридичних чи фізичних осіб. Вони вирізняються прагненням до змін,є рушійною силою суспільства і відзначаються активністю у всіх сферах громадського життя.

1.6. Базові робочі гіпотези дослідження:

До завдання 1:

1.1Ставлення студентів до проблеми ВІЛ/СНІД є негативним

1.1.1.У оточенні студентів немає ВІЛ-інфікованих

1.1.1.1. Рівень остережливості студентами ВІЛ-інфікованих є високим

До завдання 2:

2.1Студенти обізнані щодо шляхів передачі ВІЛ/СНІДу

2.1.1.Найбільший масив інформації студенти отримують з телебачення

До завдання 3:

3.1Студентам відомо, як можна застерігатись від захворювання на ВІЛ

3.2 Студенти періодично проходять тест на наявність ВІЛ-інфекції

До завдання 4:

4.1. Студенти беруть участь у акціях підтримки ВІЛ-позитивних людей

1.7.Операціональна інтерпретація базових понять у відповідності до робочих гіпотез дослідження:

1.1- ставлення студентів до ВІЛ/СНІД

1.2-до носіїв СНІДу

1.3- людей, які контактують з ВІЛ-інфікованими

2.1- шляхи передачі ВІЛ

2.1.1 - статевий

2.1.2- побутовий

2.1.3 - повітряно-крапельний

2.1.4 - генетичний

2.2 - спосіб отримання інформації про ВІЛ

2.2.1 - телебачення

2.2.2 - преса

2.2.3 - оточення

2.2.4 - вивіски на бігбордах

3.1 - засоби контрацепції

З.1.1 - презервативи

3.2 - тест на наявність ВІЛ

3.3 - частота проходження тесту на наявність ВІЛ

3.3.1 - раз в рік

3.3.2 - раз на місяць

3.3.3 - періодично

4.1 - участь у акції підтримки ВІЛ-хворих людей

5 - соціально-демографічні характеристики.

5.1 - вік студента.

5.2 - стать студента.

5.3 - матеріальний статус сім'ї.

5.4 - місцевість народження.

5.5 - конфесія.

2. Характеристика емпіричної бази дослідження: окреслення основних параметрів генеральної сукупності, конструювання вибіркової сукупності

Генеральна сукупність - 17197

Обираємо всі факультети, до уваги беремо тільки студентів денної форми навчання, від 1-5 курсу.

Розрахунок об'єму однощаблевої вибіркової сукупності:

1 n - об'єм вибірки

n = ------------------------------------

Д² + 1 /N N - об'єм генеральної сукупності

де Д - допустима помилка вибірки (5% або 0,05)

1

n = --------------- ? 400.

(0,05)² + 1 / 12935

400 х 2 = 800.

Вибіркова сукупність - 800 студентів.

Студентів всіх факультетів записуємо у відсотковому відношенні:

І курс - 26%

ІІ курс - 22%

ІІІ курс - 20%

IV курс - 18%

V курс - 14%

	Факультети	К-сть студентів денної форми навчання	% від загальної кількості	К-сть студентів у вибірк. сукуп	Курс
					I	II	III	IV	V
1	Біологічний факультет	465	4	32	8	7	6	6	4
2	Геологічний	369	3	24	6	5	4	4	2
3	Географічний	993	8	64	17	14	13	12	9
4	Економічний	2318	17	136	34	30	27	24	19
5	Електроніки	419	3	25	7	6	6	5	3
6	Журналістики	578	4	34	10	9	8	8	6
7	Іноземних мов	1023	8	66	17	15	14	13	11
8	Історичний	758	6	48	12	11	10	9	7
9	Механіко-математичний	625	5	40	10	9	8	7	6
10	Міжнародних відносин	1181	9	72	18	16	14	12	10
11	Прикладної математики та інформатики	821	6	49	13	11	11	10	7
12	Фізичний	334	3	24	6	5	4	4	2
13	Філологічний	933	7	56	15	13	11	10	7
14	Філософський	494	4	34	9	8	7	7	5
15	Хімічний	317	2	16	4	4	3	3	2
16	Юридичний	1307	10	80	20	18	15	13	11
	Загальна кількість студентів	12935	100	800	206	179	161	147	112

2.1 Опис типу кількісного емпіричного дослідження. Розроблення адекватного інструментарію дослідження

Анкета статистичного соціологічного дослідження

Добрий день! Я зі Львівського національного університету імені Івана Франка. Ми проводимо опитування серед студентів 1-5 курсів нашого університету на тему: „Особливості політичної соціалізації студентів Львівського національного університету імені Івана Франка“. Ласкаво просимо Вас взяти участь у нашому дослідженні! Ви знаходитеся серед тих студентів університету, які були вибрані за допомогою спеціальних наукових методів у випадковому порядку.

Ми будемо Вам надзвичайно вдячні, якщо Ви відповісте на наші запитання, приміщені в цій анкеті. Ми гарантуємо цілковиту анонімність та конфіденційність цього опитування. Ми запевняємо, що Ваші відповіді використовуватимуться виключно для наукових цілей в узагальненому вигляді.

Крім того, якщо Ви не бажатимете відповідати на те чи інше недоречне, із Вашої точки зору, запитання, Ви матимете на це повне право.

Також ми підкреслюємо, що не існує правильних чи не правильних відповідей на кожне із запитань, тому, відповідаючи на них, керуйтеся, будь ласка, виключно своєю власною думкою.

Дуже Вам дякуємо за Вашу співпрацю з нами!

START Початок інтерв'ю: год._______ хв._______

1.Чи відомо Вам що таке ВІЛ/СНІД?

1.так

2.ні

2. Які способи передачі ВІЛ інфекції Вам відомі?

_____________________________________________________________

3.Яким є Ваше ставлення до людей, хворих на ВІЛ?

1. позитивне

2.ні позитивне, ні негативне

3. негативне

4. власна відповідь______________________________________

4.За 10 бальною шкалою оцініть Вашу остережливість щодо таких людей, де 0-не остерігаюсь, а 10-повністю остерігаюсь

______1___2___3___4___5___6___7___8___9___10______

1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

5.Чи є серед Ваших знайомих ВІЛ позитивні?

1.так

2.ні

6.Які засоби запобігання захворюванню на ВІЛ Вам відомі?

7. Чи довіряєте Ви своєму партнерові по сексі?

1.так

2.ні

8. За 5 бальною шкалою оцініть Ваш рівень довіри йому,де 1- повністю довіряю, 3- вагаюсь, 5 - взагалі не довіряю?

1_________2________3_________4__________5

9.Чи користуєтесь Ви засобами контрацепції?

1.так,постійно

2.ні,не постійно

3.взагалі не користуюсь

11.Чи знаєте Ви, що існує можливість безкоштовно проходити тести на наявність ВІЛ?

1.так,знаю

2.ні,не знаю

12. Чи перевірялись Ви на наявність ВІЛ? (якщо ні, перехід до пит.н.14)

1.так

2.ні

13. Як часто Ви проходите таку перевірку?

1. раз в рік

2. раз в місяць

3. власна відповідь__________________________________________

14. Чи берете Ви участь у акціях щодо підтримки людей,які є ВІЛ- позитивними?

1.так

2.ні

15. Де Ви черпаєте Вашу інформацію про хворобу ВІЛ/СНІД як таку?

1.моє оточення

2.пресса

3.телебачення

4.вивіски на великих бордах

5.інша відповідь___________________________________________

А тепер в мене є декілька запитань, які стосуються Вас особисто

16. Рік Вашого народження __________________________

17. Ваша стать:

1. Чоловіча

2. Жіноча

0. НЗ/БВ

18. Матеріальний статус Вашої сім'ї:

1.Відмінний

2.Добрий

3.Задовільний

4.Незадовільний

0 НЗ/БВ

19.Місцевість народження:

1.Місто

2.Село

3.СМТ

0 НЗ/БВ

20.Ваша конфесійна приналежність:

1. Українська Православна Церква - Київського патріархату

2. Українська Православна Церква - Московського патріархату

3. Українська Автокефальна Православна Церква

4. Російська Православна Церква

5. Українська Греко-Католицька Церква

6. Римо-Католицька Церква

7. Інша. Уточніть ___________________________________

0 НЗ/БВ

ЧАС ЗАКІНЧЕННЯ ІНТЕРВ'Ю: __________ год. _________ хвил.

ДАТА ІНТЕРВ'Ю: ________________________________________

ТРИВАЛІСТЬ ІНТЕРВ'Ю: __________ год. _________ хвил.

ПРІЗВИЩЕ, ІМ'Я ІНТЕРВ'ЮЕРА: _________________________

ЗАУВАЖЕННЯ ІНТЕРВ'ЮЕРА ____________________________

Список наукової літератури та джерел

1.Наукові записки. Том 47. Педагогічні, психологічні науки та соціальна робота

2.Марков І., Антоняк С, Гуськов Д. Досвід вивчення соціальних проблем та потреб ВІЛ-інфікованих людей в Україні //Соціальна політика і соціальна робота. - 1997. - № 1 (2). -С 56-66.

3. Україна та ВІЛ/СНІД: Час діяти. Звіт про людський розвиток в Україні / Програма розвитку ООН. - К., 2003.

4.Семигіна Т. В., Зубець I. В., Грига I. М. ВІЛ/СНІД на сторінках українських газет і журналів: соціальний аспект проблеми.- C78-79

5. Головне управління охорони здоров'я львівської обласної державної адміністрації

6. Вопросы поведения в контексте лечения и помощи ЛЖВ. Основные принципы лечения и помощи людям, живущим с ВИЧ/СПИДом. - ВОЗ/ООН-СПИД. - 2000.

7. Моргунский М. Кампания солидарности с людьми, живущими с ВИЧ/СПИД в СМИ. - «СПИД Фонда Восток-Запад и Всеукраинской Сети людей, живущих с ВИЧ/СПИД» // Наша жизнь. - 2004. - № 2 (6). - С. 4-5.

8. Недзельский З., Морозова Е. Поддержка людей, живущих с ВИЧ. - М: Инфо-плюс, 2003. - С. 35-39.

9. Комітет з питань протидії ВІЛ - інфекції/ СНІДу та іншими небезпечними соціальними хворобами

10. Інтернет ресурс http://health.unian.net/ukr/detail/213793

11. За матеріалами: Люди и ВИЧ. Книга для неравнодушных. Киев, 2004

12. Гейдар Л., Довбах Г. Соціальна реклама та інформування з проблеми ВІЛ/СНІД в Україні: можливості впливу на зміни у поведінкових практиках // Соціальна реклама в Україні: Сучасний стан та перспективи розвитку: Матеріали конференції. - К.: Фоліант, 2004.

13. Юнак В.Ю. - Наркоманія - дорога у безодню. - К.: Здоров'я, 2001 - 160 с.

14. Піщенко Г. Соціокультурні та геополітичні чинники поширення наркоманії та ВІЛ/СНІДУ в Україні // Право України. - 2005. - № 2. - С. 73-77.

15. Тишкевич К. Бібліотеки для юнацтва - на допомогу протидії ВІЛ - інфекції/ СНІДУ. // Вісник Книжкової палати. - 2006. - № 5. - C. 18-20

16. Чайка Н.А. СПИД и ВИЧ-инфекция. Социально-психологические аспекты: информация для профессионалов. - СПб., 2000.

17. Львівський обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом

18. Міжрегіональний інформаційно-ресурсний центр з питань ВІЛ/СНІД

Размещено на Allbest.ru