Трансформація світоглядних та соціокультурних орієнтирів молоді у соціальному середовищі за умов глобалізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут української філології

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

ТРАНСФОРМАЦІЯ СВІТОГЛЯДНИХ ТА СОЦІОКУЛЬТУРНИХ ОРІЄНТИРІВ МОЛОДІ У СОЦІАЛЬНОМУ СЕРЕДОВИЩІ ЗА УМОВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Оксана Бакай

студентка 4 курсу 411-уі групи

м. Київ

У статті здійснено аналіз окремих аспектів сутності соціального середовища та його впливу на розвиток молодої особистості, динаміку зміни її смисложиттєвих орієнтирів за умов глобалізації.

Ключові слова: соціальне середовище, світоглядні та соціокультурні орієнтири, молодь, глобалізація.

Постановка проблеми. Глобальні соціокультурні процеси все більше впливають на трансформацію українського суспільного життя. Проблеми взаємозв'язку і взаємозалежності процесу духовного розвитку студентської молоді і середовища її існування обумовлені принциповою зміною економічних, політичних, соціальних і духовних передумов, в яких особистість розпочинає розбудовувати (конструювати) свій життєвий шлях, набувати соціальний досвід, формувати усталений світ соціокультурних цінностей. Отже, дослідження взаємозв'язку функціонування соціального середовища і особистості студента має як теоретичне, так і практичне значення для аналізу, вивчення та прогнозування процесів, які відбуваються у суспільстві і впливають на формування молоді у складному й суперечливому процесі її соціалізації. Виходячи з можливості та актуальності проблеми взаємодії соціального середовища і особистості на сучасному етапі розвитку суспільства, в статті ставимо мету дослідити окремі аспекти сутності соціального середовища та його впливу на розвиток молодої особистості, динаміку зміни її смисложиттєвих орієнтирів, вибору життєвого шляху.

Розгляд проблем трансформації світоглядних та соціокультурних орієнтирів молоді на сучасному етапі розвитку суспільства став можливим завдяки фундаментальним дослідженням цього тематичного поля такими фахівцями як: А. Архангельський, З. Барбашова, Ю.Вишневський, Л. Коган, В. Кремень, М. Михальченко, С. Попов, Ян Щепанський, А. Арнольдов, В. Андрущенко, В. Борисов, В. Давидович, А. Дорошенко, М. Злобіна, І. Кан, С. Кримський, Л. Сохань, М. Тарасенко та ін. [1].

Початок нового тисячоліття знаменується створенням глобального інформаційного суспільства, становленням нового технологічного способу виробництва, характеризується переходом від ресурсно-затратного типу економічного розвитку до інноваційного, поширенням постмодерністської мета свідомості. Все більшого визнання отримує думка, що добробут сучасного суспільства, в першу чергу, залежить від таких важливих факторів, як освіта, культура, новітні технології. Головним ресурсом ефективно функціонуючих систем господарювання стають творчі, інноваційні здібності людей, у тому числі студентської молоді, інтелектуальний потенціал. В інноваційному типі розвитку чільне місце займає особистість з інноваторським духом, яка прагне до самовдосконалення, збагачення знаннями.

Нове соціально-економічне, духовне наповнення отримує поняття «інноваційний тип розвитку» в умовах зростаючого впливу глобалізації, яка відбувається на тлі переходу від індустріальної до постіндустріальної стадії економічного розвитку. В умовах глобалізації вибудовується нова модель сучасного соціокультурного розвитку, в основі якої лежать здатності суспільства формувати, розповсюджувати, застосовувати знання, генерувати нове знання [2, с. 186-187].

Відтак, формування смисложиттєвих орієнтирів студентської молоді у значній мірі визначається конкретними параметрами впливу соціального середовища, його сутнісними характеристиками, що повинні враховувати органи державної влади та громадські організації при виробленні та впровадженні державної молодіжної політики на загальнодержавному, регіональному і локальному рівні.

Багато зараз залежить від молоді, але не менше завдання покладене і на плечі батьків, які зобов'язані більше уваги приділяти своїм дітям, не загострювати підліткові протиріччя своєю безкомпромісністю, підштовхуючи дитину назустріч бруду і духовному занепаду світу підворіть, до хибних ідеалів. Вони повинні навчитися ненав'язливо контролювати життя підлітка-студента (що він (вона) читає, дивиться, яку музику слухає, в якому колі спілкується тощо). Тільки у разі гідного прикладу і правильної поведінки старшого покоління, оптимальної державної молодіжної політики наше суспільство буде здатне знову переродитися.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Соціокультурні реалії ХХІ століття обумовлюють якісно нові базові характеристики соціального середовища. Органи державної влади та громадські організації зобов'язані проводити постійний моніторинг у молодіжному середовищі, а його результати використовувати при розробці та впровадженні у життя молодіжних програм та проектів. Подальшої розробки потребують питання організаційної побудови соціального середовища, світоглядно-методологічних засад формування смисложиттєвих орієнтирів студентської молоді за умов глобалізації.

соціальний молодь життєвий студентський

Література

1. Зінченко О. Нові виклики часу // День. - 2009. - 9 бер. (№ 58).

2. Золотухина-Аболина Е.В. Постмодернизм: распад сознания // Общ. науки и современность. - 2007. - № 4. - С. 185-192.

Размещено на Allbest.ru