Наркоманія як об'єкт соціологічного аналізу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Наркоманія як об'єкт соціологічного аналізу

1.1 Аналіз причин поширення наркоманії

1.2 Аналіз групи факторів, що мають вплив на поширення наркоманії

1.3 Соціальний аспект

1.4 Економічний аспект

1.5 Демографічний аспект

1.6 Медичний аспект

1.7 Психологічний аспект

Розділ 2. Особливості і тенденції підліткової і юнацької наркоманії

2.1 Аналіз показників наркологічної статистики в Україні та Харківській області

2.2 Аналіз факторів, що впливають на поширення наркоманії в Україні

2.3 Наслідки наркоманії

2.4 Наслідки наркоманії для тих, хто розповсюджує наркотики

2.5 Наслідки наркоманії для суспільства

Висновки

Література

Додатки

Вступ

Значні перетворення, що відбуваються на даному етапі в незалежній Україні, загострили соціально-економічні проблеми, а це, в свою чергу, зумовило зниження рівня суспільної моралі і, як наслідок, зростання злочинності. В цих умовах гостро постає питання про вжиття рішучих заходів, спрямованих на боротьбу з цими анти суспільними проявами, серед яких особливе місце посідає проблема наркоманії та наркобізнесу.

Різного роду документи (як медичного, так і кримінально-правового характеру) свідчать про те, що наркотичні речовини, які мають властивість полегшувати страждання і покращувати настрій, були відомі людству і використовувались ним впродовж усієї історії його існування. Дуалізм цих речовин (можливість за їх допомогою знімати біль, і, в той же час, їхня здатність негативно впливати на нервову систему, викликати стан ейфорії і хворобливу пристрасть - наркоманію, пов`язану із зловживанням ними) примусив суспільство з давніх-давен обмежувати використання таких засобів лише релігійними чи лікувальними цілями, довіряючи їх священнослужителям, або ж лікарям і цілителям. Такі заходи на протязі століть перешкоджали масовому зловживанню наркотиками, а також їх нелегальному обігу.

Однак у ХХІ столітті ситуація у сфері незаконного обігу наркотиків почала різко змінюватися в бік погіршення, зловживання наркотичними засобами почало набувати масового характеру. А в ХХ столітті це негативне явище набуло характеру соціального лиха у плані як погіршання генотипу особи та генофонду суспільства, так і зростання злочинності на ґрунті зловживання наркотиками та в зв`язку з їх обігом.

На сьогоднішній день нелегальний обіг наркотичних засобів та їх аналогів в усьому світі продовжує набувати все більш значних масштабів, стає досить серйозним соціальним чинником, який негативно впливає на стан здоров`я і благополуччя людей, розвиток суспільства загалом.

В Україні ситуація теж критична, хоча й до недавнього часу складалося враження, що, на противагу Заходу, проблеми наркоманії в нашій державі не існує. Однак, вже наприкінці 60-х років простежується фактичне зростання наркоманії. Пов`язане воно насамперед з розвитком негативних соціальних явищ, моральною деформацією суспільства, замовчуванням проблеми наркоманії та наркобізнесу. В результаті становище у 70-80-ті роки погіршилось настільки, що "мода" на наркотики стала ледве не одним з обов`язкових атрибутів поведінки молоді сьогодні.

За офіційними даними десять років тому в Україні кількість наркоманів становила 31 тисячу, а на сьогоднішній день вже становить близько 110 тисяч, з яких переважна більшість у віці до 30 років. У той же час реальна чисельність осіб, що вживають наркотики і займаються їх незаконним обігом, за оцінками МВС України, становить за найпростішими підрахунками близько 1 мільйона осіб. Це пов`язано з тим, що наркоманія сама по собі є латентною.

Кількість неповнолітніх, що перебувають на обліку, за останнє десятиріччя зросла з однієї тисячі до п`яти з половиною тисяч. Але, знову ж таки, враховуючи латентність, ці цифри значно більші. І особливо непокоїть проблема втягування дітей та підлітків у вживання наркотиків дорослими.

Наркоманія негативно впливає не тільки на життя суспільства в цілому, а також на життя та діяльність особи окремо. На даний час ця проблема стала дійсно-таки глобальною. По статистичним даним, розповсюдження такої негативної звички як наркоманія в великих масштабах, в окремих країнах, пов'язано з нестабільністю політичної та економічної ситуації, з наявністю великої кількості криз та недосконалістю економічного та політичного механізмів. Відносно нашої країни ця проблема є особливо актуальною і розповсюдження її пов'язано з низькою культурою суспільства. З даною проблемою повинно боротися не тільки суспільство, але й кожна людина повинна усвідомлювати для себе велику шкоду від наркоманії і намагатися боротися з цією негативною звичною.

Об'єкт дослідження: Молоді люди віком від 14 до 25 років.

Предмет: основні фактори, аспекти та причини впливу поширення наркотиків серед підлітків, аспекти і причини виникнення наркоманії як такої.

Ціль: Вивчити розповсюдження наркоманії серед української молоді, зібрати якомога більше відомостей поставлену проблему, проаналізувати наслідки наркоманії в Україні

Завдання:

- проаналізувати науково-теоретичний матеріал по проблемі наркоманії серед молоді;

- розробити програму експериментального дослідження;

- провести дослідження, проаналізувати отримані емпіричні дані, зробити висновки.

Актуальність проблеми профілактики наркоманії обумовлена цілим рядом факторів: соціальних, економічних, психологічних і медичних. Сьогодні фахівці не коливаються що до оцінки наркологічної ситуації - поширення наркоманії в Україні прийняло епідемічний характер, охопило всю територію країни, особливо південну її частину. І, що викликає особливу тривогу, утворився кримінальний ринок наркотиків на рівні організованих злочинних угруповань.

Методи дослідження: аналіз загально-педагогічної, соціологічної і психологічної літератури по проблемі, анкетування, спостереження, опитування (бесіда), кількісний і якісний аналіз емпіричних даних.

Розділ 1. Наркоманія як об'єкт соціологічного аналізу

Проблема адитивної поведінки взагалі і наркоманії зокрема за своєю природою є комплексною проблемою. Наркоманія сьогодні розглядається як соціальна патологія, що належить до глобальних проблем сучасності. Соціологічне вивчення наркоманії дозволяє розкрити її соціальні механізми, що не лежать на поверхні.

Останнім часом соціологи підсилили увагу до проблем наркоманії, але вона зосереджена на окремих питаннях. Так, Я.И. Гілінський в основному акцентує свою увагу на гостроті проблеми, А.А. Габіані інтерв'ював наркоманів, які проходили лікування. Деякі російські дослідники роблять спроби комплексного аналізу цієї проблеми, проте, дотепер комплексний підхід щодо соціологічного аналізу наркоманії не був застосований у належному обсязі [22 C. 55].

Вперше в Україні в 1999 році, під егідою фонду «Inco-Copernicus», у рамках міжнародного науково-дослідного проекту «Динаміка і соціокультурний механізм поширення наркотиків у молодіжному середовищі після ІІ-ї світової війни» був застосований на практиці комплексний підхід до вивчення наркоманії. У розробці проекту брали участь провідні вчені і практики. У проекті взяли участь декілька університетів Європи.

У основі концепції проекту лежить сполучення якісних і кількісних методів виміру таких латентних соціальних процесів, як поширення наркотиків у молодіжному середовищі.

Метод статистичного аналізу (очолює групу д.с.н., проф. В.О. Соболєв). Джерелом надходження інформації про поширення наркотиків у Харківській області може виступати статистика у кримінальних справах, пов'язаних із незаконним обігом наркотиків, а також медична наркологічна статистика. Даною групою було зібрано і проаналізовано велику базу статистичних даних медичної і кримінальної статистики. Її обсяг склав 30 років. Це дозволило вперше застосувати історико-порівняльний метод для аналізу поширення наркотиків. Так, відповідно до отриманих даних, число осіб, які здійснили злочини, пов'язані з незаконним обігом наркотиків, у 1998 р. у порівнянні з 1979 р. зросло приблизно в 1000 разів, і склало 2797 люд., число тих, хто захворів на наркоманію в 1999 р. склало 1793 людини [35].

Масові опитування:

а) Метод ретроспективного опитування (керівник групи к.ф.н., доц. І.П. Рущенко) - на основі ретроспективного конкретно-соціологічного дослідження було забезпечено науковий огляд минулого за допомогою сучасних опитувальних технологій. Цей метод заснований на спроможності людської пам'яті утримувати значимі події біографії протягом усього подальшого життя. Ретроспективне дослідження проводилося з метою компенсувати відсутність соціологічних досліджень до 90-х років і реконструювати динаміку цього латентного процесу в повоєнні роки. Дослідники виходили з того, що ще живі і доступні покоління молодих людей 50-х, 60-х, 70-х, 80-х років. Наприкінці 90-х років це люди у віці відповідно 60 років, 50 років, 40 років, 30 років (або близько до цього). Вони можуть бути джерелами інформації про події своєї молодості (шкільні або студентські роки, служба в армії і т.п.). Опитування даних груп дозволило одержати ретроспективні дані з умовним кроком у 10 років. Вибірка була обмежена чоловіками, що продиктовано нашим бажанням одержати значимі дані з мінімальними витратами. Для одержання репрезентативних даних було сформовано п'ять вибіркових сукупностей по 500 одиниць спостереження кожна, до яких відбиралися чоловіки відповідно 1935-1939 років народження, 1945-1949 р. н., 1955-1959 р. н., 1965-1969 р. н., 1975-1979 р.н.

Додатковим елементом стратифікації вибіркової сукупності було обрано рівень освіти. Інструментарій дозволив вимірювати показники трьох типів:

1) факти поведінки (насамперед, факти адитивної поведінки);

2) факти свідомості (знання, оцінки, думки, судження респондентів щодо проблеми наркотиків);

3) факти соціального оточення (соціальні зв'язки, контакти з людьми, що є носіями і передавачами наркокультури).

Аналіз отриманої інформації дозволив установити:

· динаміку поширення наркотиків серед молоді за останні 40 років;

· принципові розходження у відношенні до наркотиків і наркоманів між різними віковими групами, що мешкають у м. Харкові на даний момент (чим молодшими були респонденти, тим більш толерантними вони виявлялися до споживачів наркотиків);

· уточнити механізм зараження адитивною поведінкою серед підлітків і молоді;

· провести історико-порівняльний аналіз отриманих у результаті опитування даних із даними офіційної статистики.

Під керівництвом В.О. Соболєва та І.П. Рущенка регулярно проводиться моніторингове опитування учнівської молоді шкіл, коледжів, університетів м. Харкова за вже відпрацьованою методикою групового роздавального анкетування. Методика передбачає опитування і юнаків, і дівчат й будується на основі комбінованої вибірки.

Спочатку на підставі статистичних даних генеральна сукупність розшаровується на чотири групи в залежності від типу навчального закладу:

1) вищі навчальні заклади, університети;

2) середні спеціальні навчальні заклади, коледжі;

3) професійно-технічні училища;

4) середні школи.

На другому етапі методом випадкового крокового відбору визначається адреса навчального закладу й академічної групи. На останньому - проводиться суцільне опитування учнів у шкільних класах або академічних групах. Такий метод себе виправдав, насамперед, через можливість проводити опитування в групі, де анкети знеособлюються вже під час їхнього повернення соціологам. Було здійснено три моніторингових опитування харківської учнівської молоді з кроком у два роки ? у 1995 р., 1997 р., 1999 р.

Початок моніторингу прийшовся на час, коли прилучення молоді до нелегальних наркотиків уже набуло масового характеру і процес набув закономірності «сніжної грудки». У 1995 р. опитування зафіксувало 22,0% опитаних, що мали, принаймні, 1 пробу адитивних речовин із запропонованого списку наркотиків, токсичних речовин і психотропних препаратів. У 1997 р. ця частка збільшилася на 11,6 відсотків і склала 33,6%; дослідження 1999 р. виявило, що зазначена група розширилася до 48,8%.

У жовтні-листопаді 1999 р. під керівництвом І.П. Рущенка і за участю вчених Дрезденського технічного університету, одночасно в Дрездені (Німеччина) і Харкові (Україна) було здійснено транснаціональний вимір поширення наркотиків. За основу було взято методику соціологічного виміру, що розроблена в Університеті внутрішніх справ (м. Харків) для моніторингу поширення наркотиків у молодіжному середовищі. У Харкові (у рамках моніторингу, описаного вище) було опитано 407 студентів із п'ятьох вищих навчальних закладів (41,3% ? чоловіки, 58,7% ? жінки), використовувався метод групового анкетування в академічних групах, групи відбиралися на основі випадкового вибору. У Дрездені опитано 161 студента Дрезденського технічного університету (43,5% - чоловіки, 56,5% - жінки) [30 C. 202].

У результаті опитування вдалося зафіксувати синхронність фаз поширення наркотиків у молодіжному середовищі. Чітко просліджується, що в Німеччині пройдений етап підвищеної стурбованості проблемою поширення наркотиків, Україна ж тільки вступила в цю фазу. Крім того, дослідження показало відсутність лінійного зв'язку між чинниками, що впливають на якість життя і поширеністю споживання наркотиків.

Вперше в дослідженні наркотичної залежності молоді під керівництвом к.с.н. Ю.О. Свєженцевої було застосовано метод структурованого біографічного інтерв'ю. Метою дослідження було поглиблене вивчення процесу наркотичного «зараження», як-то:

· одержання інформації про суб'єктивну картину світу наркомана;

· поглиблене вивчання соціокультурних чинників, що сприяють і перешкоджають пробі наркотиків;

· вивчення механізму наркотичного «зараження»;

· опис специфічних характеристик наркокультури;

· вивчення специфіки долі людей, які вживають наркотики.

Об'єктом дослідження були 25 пацієнтів міської наркологічної лікарні. Методологія полягала в проведенні поглибленого інтерактивного гнучкого інтерв'ю з фокусуванням на різноманітні етапи життєвого шляху.

Аналіз біографічних інтерв'ю дозволив виявити закономірності в долях опитуваних, їх найбільше поширені характеристики, типові причинно-наслідкові ланцюжки подій, а також виділити деякі типові долі наркоманів.

Важливі дані про канали поширення, виробництва і споживання наркотиків дає метод експертного опитування (к.ф.н. С.Б. Решетняк). На думку автора методу, незаконний обіг наркотиків у сучасній Україні є відомою, але в той же час недостатньо дослідженою соціальною проблемою, інформаційний потенціал якої обмежений. У соціологічному аналізі такого роду проблем особливе місце займають експертні оцінки, що дозволяють вирішувати завдання інформаційного і прогностичного рівня.

Методом поглибленого інтерв'ювання нами було опитано 15 юристів-практиків. Серед них слідчі, оперативні працівники підрозділів по боротьбі з незаконним обігом наркотиків, начальники ВБ НОН у м. Харкові і Харківській області.

У результаті були виявлені особливості незаконного обігу наркотиків у Харківському регіоні. За останні роки динаміка частоти вилучення практично не змінилася, з'явилося більше нових препаратів кустарного виготовлення і так званих важких наркотиків (27 випадків вилучення героїну в 1999 р.). Визначено основні регіони-постачальники наркотиків, типові місця вчинення злочинів (збут і торгівля проходять в основному за місцем проживання торговців і наркоманів), типові форми наркообігу. Усе більше відбувається залучення до наркообігу неповнолітніх.

У ході дослідження був розроблений метод математичного прогнозування рівня поширення наркотиків у тих або інших соціальних прошарках або суспільстві в цілому з метою розробки ефективних рішень щодо профілактики адитивної поведінки серед молоді [35].

1.1 Аналіз причин поширення наркоманії

Умовно можна виділити чотири основних групи факторів, що сприяють розвитку поводження, що відхиляється, у цілому і наркотизації зокрема.

Моральна незрілість особистості:

- негативне відношення до навчання, відсутність соціальна схвалюваної активності і соціально значимих установок;

- вузьке коло і нестійкість інтересів, відсутність захоплень і духовних запитів;

- невизначеність у питаннях професійної орієнтації, відсутність установки на трудову діяльність, дефіцит мотивації досягнень, відхід від відповідальних ситуацій і рішень;

- утрата «перспективи життя», бачення шляхів розвитку своєї особистості;

- терпимість до пияцтва, наркотикам.

Порушене соціальне мікросередовище:

- неповна родина; сильна зайнятість батьків;

- відсутність братів і сестер;

- перекручені сімейні відносини, що приводять до неправильного освоєння соціальних ролей, неправильне виховання;

- раннє (12-13 років) початок самостійного життя і передчасне звільнення від опіки батьків;

- легкий і неконтрольований доступ до грошей і нерозуміння того, як вони дістаються;

- алкоголізм або наркоманія в кого-небудь із близьких родичів або близьких людей;

- низький освітній рівень батьків.

Індивідуально-біологічні особливості особистості:

- спадкоємна обтяженість у відношенні психологічних захворювань і алкоголізму, важкі соматичні захворювання і нейроінфекції в ранньому дитинстві;

- органічні поразки мозку, розумове недорозвинення і психологічний інфантилізм.

Індивідуально-психологічні особливості і нервово-психічні аномалії особистості: низька стійкість до емоційних навантажень, підвищена тривожність, імпульсивність, схильність до ризикованого поводження, недостатня соціальна адаптація, особливо в складних умовах, різній виразності акцентуації характеру, переважно конформного, гіпертимного, хитливого типів, неврози і психопатії [10 C. 22].

1.2 Аналіз групи факторів, що мають вплив на поширення

наркоманії

Останнім часом спостерігаються маловтішні тенденції проблем алкоголізму і проблеми наркотизації не тільки серед дорослих, але і серед молоді і навіть школярів.

Саме сумне, що нижня межа віку наркомана помітно опустилася, тобто усе більше людей, що приходять до наркотиків, є підлітками у віці 13-17. Це змушує фахівців серйозно задуматися про сформовану ситуацію і постаратися за допомогою відповідних методів профілактики змінити її до кращого.

Стрімке поширення наркотиків і наркоманії серед молоді пов'язано з одночасним існуванням декількох груп факторів, кожна з яких сама по собі аж ніяк не є однозначною. Тут маються на увазі особливості віку, системна криза суспільства, зниження життєвого рівня населення й ін. Їхній одночасний вплив породжує надзвичайно сприятливі умови для молодіжної наркоманії. Проблема збільшується кримінальною ситуацією, ризиком зараження різними інфекціями, включаючи СНІД. Крім того, наркотики приносять відчутну шкоду не тільки тим, хто їх вживає, але і близьким, оточенню, суспільству в цілому. Наркоманію можна розглядати як соціально заразне захворювання, поширення якого відбувається усередині соціальних груп. Тому неможливо ізольоване існування наркомана в середовищі - рано або пізно довкола нього формується група, що утягується в сферу споживання наркотиків. Виходячи з цього, не можна розглядати лікування на стадії залежності, що сформувалася, як єдиний засіб боротьби з поширенням наркоманії. Такий підхід не дає і не може дати позитивного результату.

Традиція наукового вивчення наркоманії нараховує не один десяток років. Широке поширення наркоманії викликало до життя напружені дискусії про природу наркоманії, причинах і умовах її поширення й ін. Поступово проясняються різні аспекти проблеми, облік яких дозволяє сформувати більш адекватне розуміння задач, що коштують перед фахівцями різних областей науки і соціальної практики. Навіть швидкий аналіз проблеми дозволяє виділити в наркоманії, як явищі, кілька специфічних явищ [21 C. 115].

1.3 Соціальний аспект

Формується особлива наркоманська субкультура зі своїми специфічними способом життя, системою цінностей, мовою, атрибутами, стереотипами, установками, поняттями, міфами. Наркоманська субкультура, втягуючи у свою орбіту молодь, виступає як могутній фактор прилучення до наркотиків.

Справа в тім, що субкультура зм'якшує сприйняття явищ, на які люди за межами субкультури дивляться як на психічне відхилення або навіть кримінальне поводження. Таким чином, наркоманська субкультура є специфічною реакцією на поводження суспільства стосовно наркоманії і її поява і розвиток - неминучий процес. Аналіз змісту і спрямованості наркоманської субкультури дозволяє говорити про неї як про антисистему і явище вкрай негативному, оскільки вона сприяє прилученню до наркотиків і закріплення їхнього вживання.

Суспільні відносини до наркоманії сьогодні в переважній більшості випадків характеризується як однозначно негативне і що відкидає. Подібне відношення містить у собі безліч ірраціональних переконань і проекції власних страхів, зв'язаних з незнанням і нерозумінням наркоманії як явища. У відношенні до наркоманії репрезентуються загальна соціальна незадоволеність, страх перед невідомим, а тому-що лякає, негативне відношення до наркоманії, тривога за власних дітей і родичів, емоційні враження від кримінальної статистики, культурно-історичні стереотипи й ін. Усе це приводить до різкої соціальної реакції відторгнення і вигнання наркомана з боку суспільства. Гіперконтроль або емоційне відкидання в родині приводить до того, що наркоман виявляється на краю суспільства, загнаний туди своїми ж друзями, батьками, міліцією, соціальними службами, роботодавцями і т.д. Єдине середовище, де наркомана приймають без докорів, агресії і відторгнення і де він може хоч якось функціонувати, - це середовище, у якій панує культура споживання наркотиків і інших психоактивних речовин. Видавлювання наркомана з нормального суспільства присуджує його до життя в середовищі, що у психологічному змісті руйнує його сильніше, ніж наркотики, але поза якою наркоман уже не здатний існувати [30, C. 200]

1.4 Економічний аспект

1. Незаконний обіг наркотиків породжує колосальний по своїх масштабах тіньовий оборот коштів. Торгівля і споживання наркотиків виступають як надзвичайно могутній механізм перекачування коштів у тіньовий бізнес.

2. Держава затрачає на медичне обслуговування наркоманів значні засоби, відволікаючи тим самим частина засобів від рішення інших проблем охорони здоров'я.

3. Розвиток наркотичної залежності приводить до руйнування трудової мотивації і трудового поводження в цілому. У такий спосіб зі сфери матеріального і духовного виробництва відбувається постійний відтік робочої сили. Наркомани складають сьогодні величезну, нічого не виробляючу, а тільки лише споживаючу частину населення.

4. Оскільки інтенсивне вживання психоактивних речовин (за винятком сподіваючись, кава і тютюну) практично несумісне ні з роботою, ні з навчанням, поширення наркоманії серед молоді приводить як до зниження загального інтелектуального потенціалу країни, так і до збідніння трудових ресурсів. На тлі загальної економічної кризи ці процеси носять латентний характер, однак їхні негативні наслідки неминуче позначаться при зміні трудових поколінь.

5. Витрата державних засобів на припинення незаконного обороту наркотиків не дає скільки-небудь відчутного результату. Отже, фінансові й інші засоби будуть направлятися в цю сферу в усі більш зростаючих обсягах.

6. У деяких країнах виробництво наркотиків є частиною загальної політики. У Бірмі, Лаосу, Камбоджі прибуток від виробництва наркотиків складає значну частину національного доходу. У ряді таких країн, як Гватемала, Венесуела, Колумбія, Афганістан, нелегальне виробництво наркотиків є могутнім стимулом для припливу капіталовкладень у місцеву промисловість.

1.5 Демографічний аспект

У результаті систематичного вживання наркотиків відбувається стрімка девальвація особистості з руйнуванням моральних аспектів її поводження. Поступово в наркомана руйнується моральна основа регуляції поведінки. Поведінка стає спрямованим винятково на безпосереднє задоволення потреби в наркотиках. Традиційна мораль, навіть підкріплена авторитетом релігії, нездатна зупинити хвилю наркоманії, виявилася сьогодні перед особою самої серйозної небезпеки - остаточного руйнування особистості. Як контркультура наркоманія експлуатує глибинні підстави культури, псуючи їхній позитивний зміст, так, християнське «не здобувай багатств на землі» у свідомості наркомана перетвориться в «нехтуй життя». І про це не догадуються ні батьки, ні священнослужителі. Замість очікуваного покаяння наркоман знаходить у церкві підтвердження своїм переконанням.

У сферу незаконного систематичного вживання наркотиків утягують переважно юнаки і підлітки чоловічої статі. Співвідношення наркоманів чоловічої і жіночої статі складає приблизно 10:1. Формування наркотичної залежності приводить до руйнування статево рольового поводження і вгасанню сексуальних інстинктів. З іншого боку, смерть від передозувань і нещасних випадків, зв'язаних з наркоманією, приводить до різкої диспропорції в співвідношенні статей. У результаті цих явищ уже найближчим часом відбудеться визначене зниження народжуваності, збільшення кількості самотніх жінок і неповних родин.

Вимирання внаслідок наркотизації чоловіків з покоління 70-85-х років народження приведе до подальшого наростання диспропорції в співвідношенні статей в Україні.

Серед наркоманів значний відсоток складають діти з неповних родин або родин, що мають одну дитину. Висока смертність серед наркоманів приводить до значного зростання числа «бездітних» і безпритульних старих, про які комусь треба дбати.

Міжнародний (міждержавний) аспект. Наркотики стали елементом міжнародної політики ще в XIX столітті. У XX сторіччі захист своїх громадян від напливу наркотиків неодноразово ставав приводом для утручання у внутрішні справи, а іноді і воєнних операцій США в латиноамериканських країнах.

З іншого боку, зони виробництва, канали поширення і регіони споживання наркотиків, як правило, рознесені в просторі і не вміщаються в границі окремих держав. Поширення наркоманії приводить до глобалізації кримінальних відносин. Кримінальні структури, що контролюють виробництво, поширення і збут наркотиків, виходять на рівень міжнародних синдикатів, здатних завдяки своїм фінансовим можливостям впливати на політику окремих країн або регіонів [30, C. 215].

1.6 Медичний аспект

наркоманія субкультура клінічний суспільство

Традиційна наркологія розглядає наркоманію як невиліковну хронічну хворобу, протягом якої можливі більш-менш тривалі періоди ремісії.

Вважається, що в міру прийому наркотиків розвиваються три головних клінічних феномени:

Психічна залежність. Її суть полягає в тім, що людина перестає почувати себе більш-менш пристосованою до життя без прийому наркотиків. Наркотик стає найважливішою умовою контакту людини з життям, собою, іншими людьми.

Фізична залежність. Вона полягає в тім, що поступово наркотик проникає в різні ланцюги обмінних процесів в організмі. Якщо наркоман не приймає відповідну кількість наркотику, вона випробує різні по ступені виразності фізичні страждання: ломоту, тремтіння, розлади в діяльності травного тракту, сухість шкіри (або, навпаки, рясну пітливість) і ін. Це явище називається «абстинентний синдром». Для його зняття необхідне прийняття наркотику, дози якого постійно збільшуються.

Толерантність. Мається на увазі звикання до наркотику. У переважній більшості випадків лікування наркоманії зводиться до госпіталізації хворого, позбавленню його можливості приймати наркотики, проведенню дезінтоксикаційної і загально зміцнювальної терапії. Перераховані заходи копіюють абстинентний синдром, руйнують фізичну залежність. Однак психічна залежність, що грає в розвитку наркоманії найважливішу роль, залишається поза досяжністю для існуючих сьогодні психотерапевтичних заходів, побудованих відповідно до традиційного психіатричного підходу. Сформована в медицині (психіатрія і клінічна психологія) традиція зв'язувати вживання наркотиків і зловживання ними з якими-небудь психопатологічними процесами в індивідуумах лише консервує наркотичну проблему. Уселяння хворого відрази до прийнятого засобу, коли він знаходиться в стані гіпнозу і під час вироблення негативного рефлексу на речовину, якою зловживає, виявляється малопродуктивним методом руйнування психічної залежності.

Таким чином, чисто медичний підхід до наркоманії виявляється неефективним ні в плані лікування і реабілітації, ні тим більше в плані профілактики.

1.7 Психологічний аспект

Відомо, що наркоманів можна зустріти серед будь-яких типів особистості і що потреба в змінах стану свідомості є характерною для роду людського взагалі, але адже не все-таки приймають наркотики, а тим більше стають наркоманами. Дослідження дозволяють затверджувати, що існують психологічні фактори, що визначають характер індивідуальних реакцій молодої людини на дію і вибір наркотику.

Деякі фахівці, намагаючись визначити «донаркотичну» особистість наркомана, на перше місце ставлять імпульсивний характер. Вони відносять наркоманію до імпульсивних неврозів, а стан, що передує наркоманії, вважають основним, вирішальним фактором, що ініціює її виникненні. У пошуках этиологічних факторів наркоманії значення потрібно додавати не тільки хімічним ефектам наркотику, а більше звертати увагу на символічне значення, що наркотик має для пацієнта. З цього погляду, наркоманія є своєрідним вираженням невпорядкованості особистості і непристосованості її до навколишнього світу.

Деякі дослідники, говорячи про донаркотичний особистості наркомана, виділяють наступні риси особистості молодих людей, що можуть, хоча і не обов'язково, стати причиною наркоманії: емоційна незрілість, неповноцінна психосексуальна організація, садистські і мазохистські прояви, агресивність і нетерпимість. Слабкі адаптаційні здібності, схильність до регресивного поводження, нездатність до міжособистісного спілкування з партнером і т.д. [36].

Розділ 2. Особливості і тенденції підліткової і юнацької наркоманії

Відношення до наркотику не існує ізольовано від відносин до інших сторін життя і тому може бути змінено лише в контексті зміненої системи відносин особистості в цілому.

Сьогодні в Україні проглядаються наступні особливості і тенденції підліткової і юнацької наркоманії:

ріст обсягів наркотичних речовин на ринку, і їхня доступність;

високий темп ріст наркоманії, особливо дитячій і підліткової;

значне розширення асортименту наркотиків, що наростає поширення героїну, кокаїну і синтетичних наркотиків;

полінаркоманія (вживання усього підряд у немислимих сполученнях);

тенденція омолодження, більш ранньому віку вживання наркотичних речовин;

широка приступність так званих наркотиків, що утягують, і включення їх у молодіжну субкультуру, що забезпечує рекламу наркотиків і зниження «пороку страху» перед їхнім застосуванням, існування налагодженої системи залучення у вживання наркотиків дітей і підлітків, зміна структури наркоманії від хвороби, характерної для визначеного кола осіб (соціально неблагополучними, страждаючими психічними порушеннями, що мають кримінальне минуле), до стану, характерному для більшої частини молоді;

фемінізація (усе більша кількість молодих дівчат починають уживати наркотики);

неграмотність і суперечливість профілактичної інформації, що часто приводять до протилежного ефекту;

проведені профілактичні заходи (освітні) характеризуються малою широтою поширення, відсутністю наукового підходу, не адаптованістю до українських умов, некомпетентною активністю;

усе зростаючий страх дорослих і прагнення дистанціюватися, піти від проблем підліткової і юнацької наркоманії і наркоманів, перекласти всього її рішення на правоохоронні органи;

тенденції вирішувати проблеми наркоманії шляхом культурно-масових заходів;

усе велика очевидність неефективності і недостатності медичної (медикаментозної) допомоги при лікуванні і реабілітації наркоманії;

існуюча система лікування і реабілітації наркозалежних характеризується спрямованістю на стару соціальну структуру хворих (психічно хворі, що були кримінальні елементи і т.д.);

у реабілітації і профілактиці переважає відомчий підхід, що перешкоджає комплексному рішенню проблеми реабілітації і профілактики; існуючі підходи до реабілітації не дають ефективності, порівнянної зі світовим показником;

існуюча система фінансування реабілітації, наукових досліджень у цій області й оплата праці фахівців не сприяє поліпшенню якості роботи;

ситуація з реабілітацією приводить до створення міфу про невиліковність наркоманії, що ускладнює положення наркоманів;

наркоманія на сьогоднішній день стала основним джерелом поширення венеричних захворювань і навіть СНІД.

Підвівши підсумки результатів дослідження причин уживання школярами одурманюючих речовин, можна сказати, що основу внутрішніх спонукальних сил складає дію механізму пошуку вражень на тлі нерозвиненості сфери потреб, наслідування дорослим (або одноліткам), перекручування процесу соціалізації, потреба в саморегуляції внутрішнього стану, особливо в психотравмуючі ситуації, порушення в емоційній і пізнавальній сферах, недолік наукових знань про здоровий спосіб життя, про алкоголь, тютюн, наркотиках, їхніх властивостях, наслідках їхнього вживання для особистості і суспільства [17, C. 114].

Найбільш часті причини вживання наркотиків можна розглянути за допомогою таблиці 1 (в% до числа опитаних)

Таблиця 1. ? Найбільш часті причини вживання наркотиків

	Цікавість	Бажання відчути нові відчуття	Бажання не відстати від інших	Спроба випро-бувати себе	Бажання втекти від проблем	Інші
2006	38	2	25	10	13	12
2007	32	17	16	25	2	8
Динаміка	-6	+15	-9	+15	-11	-4

Спровокувати інтерес до наркотиків і токсичних речовин і бажання проекспериментувати з ними може також когнітивно-эмоційний дисонанс у структурі уявлень школярів про наркоманію і токсикоманію, що виникає при некомпетентності антинаркоманської контрпропаганди - не враховуючої статевовікових особливості школярів і сучасні методи ведення первинної профілактичної антинаркоманської роботи [3, C. 9].

2.1 Аналіз показників наркологічної статистики в Україні та

Харківській області

Прогноз здійснювався на період до 2003 р. На рис. 1-2 представлена динаміка фактичних значень показників і процес прогнозування даних показників з використанням методу експонентного згладжування й АРПСС моделі. Значення отриманих прогнозів приведені в табл. 2-3.

Таблиця 2

Показники	Прогноз на 2003 рік
	Експонентне згладжування	АРПСС
Україна (захворюваність)
Наркоманія: усього випадків	11850	12100
Підлітки	579	570
Токсикоманія: усього випадків	251	253
Хронічний алкоголізм: усього	53698	53780
Україна (хворобливість)
Наркоманія: усього випадків	77820	77654
Підлітки	810	803
Токсикоманія: усього випадків	997	982
Хронічний алкоголізм: усього	738919	746513

Рисунок 1. ? Прогноз динаміки наркоманії (захворюваність) у

Харківській області

Рисунок 2. ? Прогноз динаміки наркоманії (захворюваність) в Україні

Таблиця 3

Показники	Прогноз на 2003 рік
	Експонентне згладжування	АРПСС
Харківська область (захворюваність)
Наркоманія: усього випадків	410	402
Підлітки	29	28
Токсикоманія: усього випадків	39	37
Хронічний алкоголізм: усього	4100	4029
Харківська область (хворобливість)
Наркоманія: усього випадків	1792	1780
Підлітки	24	24
Токсикоманія: усього випадків	43	44
Хронічний алкоголізм: усього	54800	54450

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, на облік стає в середньому кожен 50-й наркоман. Якщо виходити з цієї норми, то в Україні навіть у 1998 році, по самим скромним підрахунках, число наркоманів дорівнювало 3 млн. людей. По нормах тієї ж ВІЗ, якщо частка наркоманів у структурі населення країни складає 7 і більш відсотків, то в цій країні настають необоротні процеси дегенерації населення. Наркокультура починає самовідтворюватися у власних рамках. Чисельність населення України - близько 50 млн. чоловік; виходить, що 3 млн. наркоманів складають 6% від населення країни.

За даними Департаменту боротьби з незаконним оборотом наркотиків МВС України за останні п'ять років в Україні спостерігається тенденція збільшення наркоспоживачів. На 1 квітня 2006 року на обліку по немедичному вживанню наркотичних засобів знаходиться близько 160 тис. чоловік, що складає 34 споживача на кожні 10 тис. населення. Найбільш ураженою наркоманією є Дніпропетровська (19,7 тис. чоловік), Донецька (18,5 тис. чоловік), Луганська (16,8 тис. чоловік), Запорізька (7,8 тис. чоловік) області, Автономна республіка Крим (8,9 тис. чоловік).

Наша наркоманія постійно "молодіє". 78% наркозалежних - люди до 30 років. При цьому середній вік споживачів наркотиків щорічно зменшується. Усе більш актуальної стає проблема підліткової наркоманії. Деякі фахівці вважають ситуацію з молодіжною наркоманією ще більш загрозливою [33, C. 194].

За даними СБУ, в останні роки відзначається істотний ріст незаконних операцій з наркотичними засобами і їхніми прекурсорами. Крім росту зовнішніх надходжень, транзитів через нашу країну, активізувалося внутрішнє нарковиготовлення з залученням у злочинну діяльність висококваліфікованих фахівців-хіміків. Рік тому в Україні була виявлена і знищена підпільна лабораторія, що робить психотропний препарат фенциклідин, відомий у середовищі споживачів як «ангельський пилок».

Приведена нижче таблиця (Таблиця 3) ілюструє тенденцію поширення наркотиків в Україні, зокрема, у Харківській області, і ріст злочинів, зв'язаних з ними.

За даними МВС України, у 2004 році було виявлено 27 тис. злочинів, зв'язаних з незаконним оборотом наркотиків. Ліквідовано 118 нелегальних лабораторій по їхньому виробництву і понад 1,4 тис. точок збору людей, що вживають наркотичні засоби [33, C. 196].

Таблиця 4

Рік	1971	1975	1980	1985	1990	1995	2000	2005
Кількість злочинів	6	19	20	145	309	2119	2900	3567

2.2 Аналіз факторів, що впливають на поширення наркоманії в

Україні

На жаль, у відношенні наркотиків Україна - країна вкрай невдачлива. Тому що існує цілий ряд факторів об'єктивного характеру, що "працює" на погіршення ситуації в Україні:

· географічне положення;

· кліматичні умови;

· демографічні особливості і соціально-економічна ситуація в країні.

Україна, знаходячись у центрі Європи, стає країною транзиту наркотиків з Центральної Азії в центральні регіони Росії (насамперед у Москву і Санкт-Петербург), Західну і Центральну Європу. Це одна з галузей так називаного "великого борошняного шляху". Частина минаючих у такий спосіб через Україну наркотиків неминуче осідає в ній і також сприяє росту чисельності наркозалежних. Основними ж постачальниками наркотиків є країни Південно-Східної Азії і Латинської Америки, Афганістан, Таджикистан, Росія, Туреччина, Молдова, Румунія [37].

Кліматичні умови України дозволяють вирощувати різні сорти маку, коноплі і деяких інших, утримуючих адитивні речовини, рослин, що є основою для формування "сировинної бази" вітчизняного нелегального наркобізнесу і збільшує наркологічну ситуацію в країні.

Демографічною особливістю України є різнорідність її регіонів. Так, в одних регіонах переважає сільське населення, інші з розвитою промисловістю, міське населення. Роками в промислові регіони сходу і південно-сходу України переміщалися з усього Радянського Союзу різнорідні по національному складу групи населення. Тут легко могли знайти роботу на металургійних комбінатах, на вуглевидобувних шахтах, одержати житло особи, що не могли соціально адаптуватися в інших місцях (наприклад, після від'їзду терміну покарання у виправно-трудових установах). У результаті в південно-східному регіоні сформувалася так називана "маргінальна культура", для якої, насамперед, характерна відсутність національних традицій, устоїв. Висока криміногенність, що виникає в такій ситуації, очевидна. Останнім часом унаслідок несприятливих умов на Кавказі підсилився потік жителів цих регіонів в Україну. Вони також переважно осідають у південно-східному і східному регіонах. Збільшилася кількість мігрантів зі Східної, Південно-Східної Азії, Африки, одним з нелегальних бізнесів яких найчастіше є торгівля наркотиками.

Загальновідома глибока економічна криза, у якому знаходиться Україна. Вона, з одного боку, призвела до високого рівня прикордонних нервово-психічних розладів, зміні світогляду громадян, зниженню загальноосвітнього рівня, а з іншого боку - до згортання лікувальних і профілактичних програм, спрямованих на зниження рівня поширення наркоманії і зменшення шкоди, зв'язаного з наслідками високого рівня наркозалежності [21, C. 202].

2.3 Наслідки наркоманії

Багато вчених розуміють шкоду, завдану наркотиками, і виступають щодо контролю над їхнім вживанням. І чим ширше стали розповсюджуватися наркотичні засоби, тим швидше приходило розуміння й усвідомлення хворобливих наслідків їх вживання.

Сучасні вчені і практичні лікарі отримали безліч доказів шкідливої дії наркотиків. Наукові факти диктують необхідність позбутися добросердного ставлення до прийому наркотичних речовин. Наркотики мають наркотичну і токсичну дію. Наркотична дія виявляється в тому, що вони роблять людину психічно-, а потім фізично-залежною. Токсична дія виявляється в отруйних властивостях наркотиків. Однак хода наркоманії не чутна, а сліди її спочатку не помітні. Наркоманія - це важка хвороба психіки і всього організму, яка без лікування веде до деградації особистості, повної інвалідизації та передчасної смерті. Однак до цього захворювання, на відміну від інших, людина себе призводить сама, стаючи заложником с власної дурості й необережності.

По-перше, численні дослідження дії лікарських засобів свідчать про те, що на одні й ті ж самі дози здорові люди реагують інакше, ніж хворі. Дію медичного препарату розраховано лише на організм у стані хвороби, тому, що прийом ліків хворою людини веде до її одужання, а здоровою - до отруєння організму і порушення його функцій.

По-друге, наркотичні препарати не можна приймати потроху, оскільки це в корені суперечить їх природі. Ейфорійна дія багатьох медичних препаратів часто настає лише в разі перевищення терапевтичної дози або порушення способу їх введення. Необхідно назавжди запам'ятати, що найбільша небезпека полягає саме в першому прийому наркотику [14, C. 116].

2.4 Наслідки наркоманії для тих, хто розповсюджує наркотики

Треба розглянути наслідки наркоманії для тих, хто поширює наркотики - торговці смертю. Цікаво, кого-то з них хвилюють наслідки наркоманії? Кожен з них не думає про те, що його якось торкнуться наслідки наркоманії. А могло б бути все по іншому... Більшість з них не вживають наркотики. А раз їх наслідки наркоманії не торкнуться, то можна робити, що хочеш? Можна думати, що наслідки наркоманії стосується тільки тих, хто вживає наркотики. Хтось із них хоче легких та швидких грошей. Хтось може думати, що дарує цьому світу «кайф» і свободу, прибирає всі обмеження. Наслідки наркоманії, але ні хто з них не має до цього жодного відношення. Але хіба це так? Адже наслідки наркоманії існують. А у торговців смертю можуть бути свої діти, і на яке життя вони приречені? Жити в наркотичному світі і бачити всі «принади» цьому житті.

Якщо ти виростаєш в будинку, де йде торгівля наркотиками, то важко не потрапити в це болото. У цей момент для торговців наступають жахливі наслідки наркоманії. Коли їх же діти, дивлячись на наркотики та особи наркоманів, які заходять за дозою, починають самі вживати і у них з'являється залежність. Тоді торговці смертю починають бачити, що таке наслідки наркоманії. Як добрий, люблячий дитина перетворюється на зомбі, якого контролюють наркотики. Наслідки наркоманії позначаються на дитині. Не даремно існує вислів, що діти у відповіді за гріхи своїх батьків. І діти починають жити, відразу ж відчуваючи наслідки наркоманії.

Торговці звикли думати тільки про себе, і вони можуть навіть не розуміти, скільки горя, болю і втраченої надії вони несуть у цей світ, сприяючи наркоманії. Ні думати про те, що вони створюють наслідки наркоманії. Наркомани - це діти, у яких батьки хотіли бачити успішних і щасливих особистостей, а замість цього вони бачать наслідки наркоманії. Хтось із торговців потрапляє до в'язниці, все-таки законом заборонено розповсюдження наркотиків [21, C. 96].

2.5 Наслідки наркоманії для суспільства

Прийнято думати, що наслідку наркоманії сугубо негативні. При цьому збиток несуть не тільки самі наркоспоживачі, але і громадяни, що ведуть здоровий спосіб життя.

Всі люди пов'язані між собою. І кожна людина створює своє оточення або погоджується з тим життям, яка існує.

Тема наркоманії стосується всіх. Кількість залежних збільшується з кожним днем. І відповідальність кожної людини зробити все, що в його силах, для того, щоб наслідки наркоманії не настали. Адже якщо зростання наркоманів і кількості розповсюдження наркотиків не зупинити, то наше суспільство і розвиток країни в цілому неминуче перейде до занепаду.

Наслідки наркоманії для суспільства - це збільшення злочинності. Оточення, в якому ми живемо, буде ставати все більш небезпечним і життя буде схожа на боротьбу [21, C. 272].

Висновки

В даний час існує ряд підходів до діагностики підвищеного ризику наркоманії в підлітків. Відповідно до наркологічного підходу, основними ознаками ризику вважаються зловживання чаєм, кавою, тютюном, алкоголем, спадкоємна обтяженість наркологічними і психічними захворюваннями. При педагогічному підході ознаками ризику вважаються шкідливі звички (кусання нігтів, паління), педагогічна занедбаність, виховання в соціально неблагополучних родинах. Правоохоронний підхід як основні ознаки ризику розглядає визначені форми девіантного поводження: азартні ігри, самовільні відходи з родини, відхилення від навчання і роботи, участь в асоціальних підліткових групах. Психіатричний підхід основне значення додає психічним порушенням: неврозам, психопатіям, депресіям, органічної мозкової патології.

У підлітковому віці можливі різкі і не завжди прогнозовані прояви само руйнівного поводження. На жаль, зовнішня, скоріше, демонстративна поведінкова домінанта не знижує реальної небезпеки ризикованих і руйнівних наслідків для підлітка, що експериментує над собою. При цьому попередження дорослих, чужий досвід, можливі тілесні ушкодження і каліцтва, більш того, навіть перспектива смерті не є для нього бар'єром на шляху прийняття «своїх» рішень. Наслідку таких рішень при визначених обставинах можуть трансформуватися в умови аномального розвитку молодої людини. І тоді потяг до вживання наркотиків ставати не тільки ознакою індивідуально-психологічного неблагополуччя, але і явним показником сформованого поводження, що само руйнує.

Причинами що само руйнують, аномального, деструктивного розвитку, як правило, є:

нездатність підлітка до продуктивного виходу із ситуації ускладненої задоволенням актуальних життєво важливих потреб;

не сформованість і неефективність способів психологічного захисту підлітка, що дозволяє йому справлятися з емоційною напругою;

наявність психотравмуючої ситуації, з якої підліток не знаходить конструктивного рішення.

Особливої уваги заслуговує аналіз причин, по яких деякі старшокласники, знаходячись об'єктивно в рівних умовах, усе-таки зберігають наркотичну стійкість, тоді як інші починають уживати наркотичні речовини.

По-перше, підлітки відрізняються психологічними особливостями в переживаннях, а також способах дозволу внутрішньо-особистісних і міжособистісних конфліктів, різним поводженням в умовах конфліктних взаємин. Підлітки, здатні до конструктивного поводження в конфліктних ситуаціях з дорослими або однолітками, значно стійкіше у відношенні наркотиків, ніж їх «неконструктивні» ровесники.

По-друге, підлітки розрізняються фактором стресостійкості. Діти, що володіють індивідуальною внутрішньо-психологічною здатністю або умінням переборювати стресові ситуації, трансформувати їх у різного роду пошукову активність, показали значно велику стійкість до наркотиків, чим діти, що не вміють це робити.

Аналізуючи особливості сприйняття і поводження підлітків у стресових ситуаціях, можна вказати кілька основних психологічних причин, що сприяють вживанню наркотичних речовин.

Низька самооцінка.

Фокусування на зовнішнє оточення: оцінка свого настрою на підставі настрою інших людей.

Нездатність ідентифікувати або виразити почуття.

Нездатність просити про допомогу: «Якщо ти сам не подбаєш про себе, то ніхто про тебе не подбає».

Екстремальне мислення.

Необхідно згадати ще про одну точку зору, що зустрічається в психологічній літературі. На виникнення наркоманії в підлітковому віці можуть впливати особливості деяких рис характеру, а точніше, його визначені акцентуації. Під акцентуацією характеру автори розуміли крайні варіанти норми, при яких окремі риси характеру людини надмірно посилені. Існують докладні описи кожного виду акцентуації.

Приймаючи все це до уваги, можна зробити висновок, що наркоманія і схильність до вживання наркотиків як ненормальні форми поводження є сумою різних факторів, обумовлених як індивідуальними, так і соціальними особливостями. А також комбінацією тих і інших.

З погляду психології наркоманія розглядається як проблема особистості, що приймає наркотики, у визначеному соціально-культурному контексті. Звідси стає зрозумілим, що для ефективної реабілітаційної роботи необхідна реалізація комплексного підходу, що включає в себе роботу з особистістю наркомана, його найближчим мікросоціальним оточенням, а також із суспільством у цілому: воно повинно змінити своє відношення до наркотиків так, щоб, принаймні, не підкріплювати їхні відносини до себе як до соціальних ізгоїв, невдахам або бунтарям.