Робота з батьками та сільською громадськістю

Робота з батьками та сільською громадськістю

Існують десятки, сотні професій, спеціальностей, робіт. Але є найбільш універсальна, найблагородніша робота, єдина для всіх і в той же час своєрідна й неповторна в кожній родині - це створення людини.

Яку би сторону розвитку дитини ми не прийняли, завжди з'ясовується, що вирішальну роль у його ефективності на тому чи іншому віковому етапі відіграє родина. Родина залишається найважливішим інститутом соціалізації підростаючого покоління. Народна мудрість стверджує, що доля людини складається із трьох життєвих подій: від кого народилась, у кого вчилась, з ким одружилась.

Якщо ми ще раз проаналізуємо ці слова, помітимо, що дві з цих доленосних подій у житті людини пов'язані з родиною. Спочатку з тією родиною, в якій з'явилась людина, а потім з тією, котру створила сама. І тільки проміжна подія в житті людини "у кого вчилась" пов'язана безпосередньо з нами - педагогами, з одержанням освіти. Не випадково тому мудрий педагог свою виховну діяльність повинен здійснювати в нерозривному зв'язку з дійсною та майбутньою родиною дитини.

Родина - це і трудовий колектив, і моральна опора, і вищі людські цінності: любов, дружба та простір для відпочинку, і школа доброти, чесності, обов'язку, й різноманітна система взаємин із батьками, із братами та сестрами.

Проблема сімейного виховання та взаємозв'язку школи й родини - одна з актуальних проблем педагогічної науки та практики. Хороший учитель завжди мусить пам'ятати про те, що його учень, який знаходиться у школі, думками та почуттями завжди пов'язаний з обов'язком, родиною, з безліччю хвилюючих сімейних проблем. Мудрий педагог свою виховну діяльність повинен здійснювати в нерозривному зв'язку з родиною дитини. Батьки й педагоги - дві наймогутніші сили у становленні особистості кожної людини, роль яких неможливо перебільшити. В обох сторін є свої переваги, свої достоїнства, своя специфіка і протиставляти їх не варто.

Але сучасні батьки - це вихованці нашої, вітчизняної школи. Вони несуть на собі родові плями, її достоїнства й недоліки. Загальним місцем у проблемі "школа й батьки" буде думка про єдність родини та школи, про взаємодопомогу та взаємовплив. "Повернути до школи втрачені цінності без родини неможливо", - пише Ю. Азаров. Виховні задачі не можна вирішити без залучення родини. Тільки спільними зусиллями можна досягти певних результатів у розвитку й вихованні дитини.

Звідси випливає перший принцип роботи з батьками - усвідомлення партнерства. Підвищення педагогічної культури батьків є основою розкриття їхнього творчого потенціалу. У рішенні цих задач маємо спиратись на педагогічну освіту батьків. Класний керівник повинен познайомити батьків зі статтями закону "Про освіту", один із пунктів якого каже: "Батьки учнів несуть відповідальність за їх виховання, одержання ними основної загальної освіти". Усі учасники виховного процесу повинні розуміти рівність місії та рівність відповідальності.

Другий принцип - знання родини. Для повної й ефективної роботи з дітьми треба знати соціальний склад родини.

Родинне становище. Висновок: переважна більшість родин класу - повна.

Рівень освіти. Висновок: більше 60 % батьків мають вищу освіту.

Матеріальне становище. Висновок: матеріальне становище батьків хороше.

Третій принцип - освіта батьків. Головною формою освіти батьків є батьківські збори, що проводяться раз на чверть.

Перша чверть. "Роль батька та матері в родині".

Друга чверть. "Уроки шкільної дружби".

Третя чверть. "Фізичний розвиток школяра".

Четверта чверть. "Мистецтво сімейного спілкування".

Четвертий принцип - залучення батьків у спільну діяльність. При складанні плану виховної роботи ми з дітьми обов'язково враховуємо думки та можливості родини. У класі існує шкільний куточок.

На перших батьківських зборах провели анкету за такими запитаннями:

Ваші захоплення?

Які заходи ви могли б допомогти провести у класі?

Могли б ви розповісти про свою професію, організувати екскурсії?

На перших зборах був обраний батьківський комітет. Створено творчі групи батьків:

Організатори дозвілля.

Виконання оформлювальних робіт.

Підготовка лекторіїв для батьків і дітей.

Обладнання кабінету.

П'ятий принцип - активна допомога родині. Є категорії батьків, які вимагають особливо тонкого педагогічного управління. Кожна така родина вимагає глибокого й усебічного вивчення.

Форма роботи:

Індивідуальні бесіди з батьками у школі.

Знайомство з побутовими умовами родин.

Організація роботи батьківських комітетів.

Проведення батьківських зборів у формі: "круглого столу", диспуту, лекторію, з показом відеофільмів, зі створенням педагогічних ситуацій тощо.

Проміжні результати - це підвищення педагогічного культурного рівня батьків, активна допомога батьків школі та класу.

Пропрацювавши вже півтора року з новим класом, хочу сказати, що завдяки шкільним традиціям, колективним творчим справам, приблизно однаковому рівню сформованості навчальних умінь і навичок і добрій мотивації до громадського життя нам не важко себе відчувати єдиним колективом.

І що втішно для мене, що будь-яка класна чи шкільна справа ніколи не проходить без батьків, а це і створення класного куточка, участь у Дні району, твір у газеті про маму, поїздка в місто Городець, шкільне сімейне свято мамусь, відвідування планетарію, басейну, участь у конкурсі "Земля Нижегородська" (перше місце), "Новорічний серпантин" (сімейне свято), прикрашання класу до Дня вчителя, до Нового року, відвідування кафе, виконання малюнків до всіх свят, Свято салату (сімейне свято) тощо.

Упродовж усієї практичної діяльності намагаюся зробити батьків дійсними та справжніми помічниками. Адже від того, як ставляться до школи батьки, залежить і ставлення до неї їхніх дітей. А це дуже добрий фундамент для співробітництва, для загального успіху.

Таким чином, основна мета виховної роботи повинна бути такою: формування здорової, творчо мислячої, духовно багатої особистості. Л. Толстой казав, що родина - це любов. Краще родини для дитини нічого не можна придумати.

Родина для дитини це місце її народження та становлення матеріального й духовного. Саме в родині дитина одержує ази знань про навколишній світ. Саме в родині складаються уявлення дитини про добро та зло, про порядність, про поважне ставлення до матеріальних і духовних цінностей. Із близькими людьми в родині вона переживає почуття любові, дружби, обов'язку, відповідальності, справедливості.

Мудрий педагог це добре розуміє й успішно використовує в організації шкільного виховного процесу. Знання законів розвитку й поведінки вихованців, внутрішніх прихованих від очей вихователя мотивів їх поведінки дозволить педагогу робити свою справу без допомоги батьків.

Не секрет, що кожна сторона може працювати автономно й досягати добрих результатів. Якщо батьки роблять свою справу добре, то погана школа, погане навчання не робить дитину поганою. І, навпаки, якщо родина дитиною не займається, якщо в ній немає ладу, то добра школа, розумний і мудрий вихователь надолужують прогалини.

Програма "Школа для батьків".

Вересень. Досконала родина: особливості та проблеми. (Діагностика потреби батьків у психолого-педагогічній підготовці.)

Жовтень. Роль родини у формуванні особистості дитини. Вікові психологічні особливості.

Листопад. Сімейне виховання. "Неслухняна дитина". (Правила виховання Д. Добсона.)

Грудень. Як любити дитину? Важка дитина в родині та школі.

Січень. Мистецтво сімейного спілкування.

Лютий. Конфлікти.

Березень. "Можу допомогти" (з досвіду батьків).

Ідея родини для слов'янської людини завжди була священною. Головний сенс життя людини на землі - створення та забезпечення родини, народження та виховання дітей. Родина - це дивний соціальний організм, через який проходять усі найбільш значущі впливи життя на людську особистість. Держава, зацікавлена у своєму благополучному існуванні, зобов'язана питанням формування та розвитку родини надавати першорядне значення.

Народом родина сприймалась як господарська й моральна основа правильного способу життя. Наше село було сильне своїми колективістськими традиціями, охоронцями яких були громада, освіта й родина. Родина та громада служили організуючим началом у багатьох явищах духовного життя селян. Родина не тільки виховувала дітей і господарювала, вона була носієм глибоких традицій, що зв'язують людину з навколишнім світом, охоронницею колективного досвіду. Громада також поєднувала функції виробничого колективу, сусідської та релігійної спільноти. Необхідність постійно вирішувати всі труднощі, пов'язані із взаємовідносинами господарства окремої родини й життя селища в цілому, громади, і створювала основу для накопичення багатого соціального досвіду. Значна частина цього досвіду належить до неминущих культурних, моральних цінностей людства.

Поважне, шанобливе ставлення до старших, піклування про старих, дітей, безпомічних родичів: милосердя в найрізніших його проявах, допомога та взаємодопомога, працьовитість, совісне ставлення до праці, поняття честі й обов'язку, твердість у виконанні взятих на себе зобов'язань, а ще патріотизм, любов до батьківщини, турбота про її благо, вірність їй - усе це та ще багато чого складає моральні цінності російського народу. Усе пов'язано між собою в єдину, цільну систему моральних понять. А цілісність народної моральності визначалась у російських селян православною вірою. Моральні поняття передавалися з покоління в покоління.

Найбільш відважні та віддані Батьківщині воїни, офіцери, полководці виростали в родинах, де непохитно й високоморально були розвинені відносини між дітьми та батьками, братами та сестрами, старшими та молодшими, де поважались багатовікові народні традиції, де старший завжди оберігав молодшого, де молодший неухильно поважав старшого та вважав своїм обов'язком зберігати батьківський і дідівський бойовий і просто людський досвід. Громада суворо контролювала виховання дітей у родині, при необхідності могла втрутитись. Жодний дорослий не міг пройти повз дитячі витівки чи нешанобливість. У селі завжди остерігалися: "Що люди скажуть?". Тисячоліттями зберігає народ традиції виховання. Але народна педагогіка це не тільки джерело мудрості й морального здоров'я, це і наші корені. Забуваючи свої корені, ми розриваємо зв'язок часів і поколінь.

Революція, колективізація, індустріалізація й інші події радянського періоду історії нашої Батьківщини зруйнували громаду й завдали удару по родині. Були часи, коли родина вважалась пережитком, і не так далеко був той час, коли вважали, що найкраще виховання дітям може дати тільки держава у школах-інтернатах. Писались дисертації, улаштовувались наради, але життя мудріше за всіх нас. Воно ще і ще раз довело, що тільки сімейне виховання здатне вирішити всі проблеми розвитку особистості.

Уже не одне десятиліття звучить теза про необхідність тісної взаємодії родини, школи та громадськості у справі виховання підростаючого покоління. Ще ледве більше десяти років тому, коли функціонували сільські ради народних депутатів і колгоспи, що взаємодія була реальною тією чи іншою мірою, в якомусь ступені ці форми заміняли селянську громаду. У той же час село довше зберігало традиції народної педагогіки. У сільській місцевості, де вусі один одного знають, громадська думка односільчан багато значить для мешканців.

Але прийшла перебудова, а за нею нескінченні реформи. Залишились тисячі біженців, вони принесли із собою до села іншу культуру, інші традиції та звички, що ще раз боляче вдарило по громаді, а подекуди взагалі змело залишки общинності. Розвалились колгоспи й радгоспи, з'явились фермери, підприємці, тобто зруйнувалась і виробнича спільнота. Усі частіше з'являються в суспільстві такі почуття, як заздрість, злість, жорстокість, безсердечність. Родина випробує величезні труднощі. Люди місяцями, а подекуди роками не одержують заробітну плату, у них немає впевненості в завтрашньому дні, немає надії. У багатьох родинах оселився розпач.

Особливі труднощі в організації роботи з батьками випробують колективи шкіл тих сіл, що були вибудовані, що називається, у чистому полі та заселені людьми з різних країв. Для таких педколективів найголовніша задача - створення батьківського колективу, общинне виховання не тільки дітей, а й дорослих. Надзвичайно складна, але вкрай необхідна задача.

Які, на наш погляд, шляхи встановлення тісних взаємозв'язків родини та школи, формування батьківського колективу?

Збір інформації про родини. Цю інформацію можна одержувати різними шляхами, але найбільш стислий і повноцінний - заповнення картки родини.

Аналіз інформації. Директор школи, його заступники, класні керівники повинні знати поіменно: а) багатодітні родини; б) неповні родини; в) родини, в яких хворіють діти чи батьки; г) родини з однією дитиною; д) неблагополучні родини; е) родини безробітних.

Організація роботи батьківських комітетів усіх рівнів - класних і шкільного. Регулярно проводити батьківські збори, конференції.

Шанобливе, поважне ставлення до родини у школі. Ніколи, в жодній формі не говорити про родину погано, якою б вона не була.

У школі оформити куточок родини. По можливості зробити куточки родини у класах (особливо вони важливі в початкових класах).

Відродити педагогічну освіту батьків, пропагувати традиції народної педагогіки.

Проводити відкриті уроки для батьків.

Зробити традиційним свято чи день родини. У школі повинен бути культ Матері.

Збільшити кількість масових заходів, проведених разом з батьками, мешканцями населеного пункту.

Відродити тимурівську роботу у школі.

Улаштовувати у школі вечори бабусь і дідусів.

Розробити зразок листа подяки батькам, практикувати вручення їх на шкільних і сільських святах, сходах, зборах.

Практикувати проведення сімейних конкурсів, виставок, вечорів.

В усій роботі з батьками керуватись народною мудрістю: тільки добро породжує добро.

Залучати батьків до керівництва гуртками, секціями.

Усю роботу з батьками й учнями будувати на традиціях народної педагогіки.

Батьківські збори:

Загальношкільні батьківські збори проводяться два рази на рік. Тема зборів повинна бути важливою для всіх батьків школи. Обов'язкова інформація про роботу школи, про успішність (але без емоцій), про участь школи в районних, обласних заходах, про проблеми та труднощі, які розв'язує педагогічний колектив. Необхідно чітко інформувати батьків про всі засоби, які одержує школа, та їх витрату. Тільки відкритість і чесність викликають бажання допомогти. До зборів варто готувати виставки чи концерт. Чим більше учнів у них візьме участь, тим більш багатолюдними будуть збори. Має бути правило: на загальних зборах (та й на класних теж) прилюдно ні про кого погано не говорити. Тільки добро народжує добро.

Загальні батьківські збори - свято села, саме так треба їх сприймати, так і казати. Повинна звучати музика, на честь батьківських зборів треба вимити школу як перед найвідповідальнішою комісією, прикрасити квітами, роботами учнів. Запросити все сільське начальство, навіть якщо в них немає дітей, які навчаються у школі. Якщо в когось із батьків день народження чи ще якась подія в цей день, то треба поздоровити.

Класні батьківські збори проводяться 4-5 разів на рік. Одні-двоє зборів (на початку та наприкінці року) варто провести з відвідуванням відкритих уроків. На самому початку навчального року варто домовитися з батьками про святкування днів народження дітей. Установити день, коли завжди буде святкуватись день народження дітей, які народились у цьому місяці. Можливості кожної родини різні, тому треба домовитися, що на таких святах усе повинно бути скромним і бажано домашнього приготування. Не потрібні вишукані солодощі, фрукти та напої. Дні народження повинні бути святом душі, а не шлунка. На класних батьківських зборах повинні бути зустрічі з лікарем, психологом, керівниками гуртків і секцій.

Класний керівник повинен продумати, як знайти можливість сказати про кожного учня що-небудь добре, а вже потім поскаржитись на якісь провини. Про успішність краще не говорити. До зборів учні можуть зробити таблицю зі всіма оцінками із предметів, щоби батьки не гортали журнал. Вивчивши цю таблицю, вони самі побачать усе. До зборів можна попросити окремих батьків прочитати добірку статей із проблеми, а потім обговорити всім разом. Батьків варто залучати до проведення різних конкурсів у класі. Організувати роботу так, щоби батьки відчули себе колективом. Треба ввести у традицію, щоб від імені всіх учнів поздоровляли батьків із днем народження. Для цього можна виготовити саморобні листівки, якісь вироби.

Тематика класних батьківських зборів:

Як підготувати дитину до школи.

Як допомогти дітям учитись.

Роль режиму у стані здоров'я й успішності дітей.

Як виховати любов до праці.

Про навички самообслуговування дітей.

Виховання волі в дітей.

Роль книги у вихованні й розвитку дітей.

Діти і телебачення.

Чи потрібні дітям електронні іграшки?

Іграшки ваших дітей, їх роль у розвитку дитини.

Родина і спорт.

Про культуру поведінки.

Про прищеплювання дітям гігієнічних навичок.

Виховання розумних потреб в учнів.

Виховання моральних почуттів у дітей.

Роль заохочення й покарання у вихованні дітей.

Діти і природа.

Роль народної гри у вихованні характеру дітей.

Виховання доброти та милосердя в дітей.

Організація дозвілля дітей.

Засоби масової інформації в житті дитини та її родини.

Свята вдома. Якими їм бути?

Взаємини дітей із друзями та приятелями.

Зв'язок поколінь і його значення у вихованні дітей.

Конфлікти в родині та мистецтво їх подолання.

Конфлікти в родині. Що за цим стоїть?

Як запобігти проблемам у вихованні власних дітей.

Дружба в житті старших і молодших членів родини.

Як виховати в дитини відповідальність за свої слова та вчинки?

Права й обов'язки дитини в родині.

Виховання пізнавальних інтересів дітей у родині та школі.

Прилучення школярів до книги - найважливіша задача виховання дітей.

Як допомогти школярам учитись.

Моральне виховання дітей у родині та школі.

Прищеплювання навичок культури поведінки, формування свідомої дисципліни.

Здоровий спосіб життя. Як до нього прилучати школярів?

Зміцнення здоров'я дітей.

Виховання характеру школярів.

Виховання доброти, милосердя, відповідальності в дітей.

Трудове виховання в родині та школі.

Народна педагогіка в сучасній родині.

Роль народної гри й іграшок у розвитку та вихованні дітей.

Виховання в родині дбайливого ставлення до природи.

Виховання розумних потреб у дітей.

Щоб не сталось лиха.

Тематика зустрічей із батьками:

Свято народження класу.

Зустріч з адміністрацією школи та соціально-психологічною службою.

Екскурсія - знайомство зі школою та шкільними службами.

"День відкритих дверей у класі" - демонстрація досягнень учнів, батьків і педагогів.

Випуск власної батьківської газети силами батьків і дітей.

Презентація класного журналу "Новини шкільних уроків"

Організація та проведення батьківських уроків.

Зустріч батьків "Традиції класу, яким бути".

Тематика запитань для обговорення на раді школи:

Затвердження програм і доповнень до програм.

Затвердження графіка навчального процесу й розпорядку роботи школи.

Створення оптимальних санітарно-гігієнічних умов роботи школи.

Організація гарячого харчування школярів.

Робота родини, школи, медичних установ зі зміцнення здоров'я учнів.

Про взаємодію родини та школи в навчально-виховному процесі (як у цілому по школі, так і звіти окремих класних керівників).

Про роботу адміністрації школи з підвищення педагогічної майстерності вчителів.

Про виконання однакових вимог до учнів.

Розвиток шкільного самоврядування, ініціативи й активності учнів.

Професійне навчання, організація практики учнів.

Зміцнення матеріальної бази школи.

Організація літнього відпочинку учнів і вчителів.

Організація праці, побуту та відпочинку вчителів.

Про виховання дітей у родині (зустрічі з родинами).

Про роботу шкільної та сільської бібліотек із прилучення школярів до книги.

Про надання матеріальної допомоги родинам, які її потребують.

Про взаємодію школи та будинків культури в організації дозвілля учнів.

Про стан фізичного виховання дітей у родині та школі.

Про профілактичну роботу з попередження алкоголізму, наркоманії й токсикоманії.