Сучасна демографічна ситуація в Обухівському районі Київської області

ПЛАН

ВСТУП

1. Чисельність населення і його зміни з часу утворення області до останнього перепису

2. Стан народжуваності та смертності в Обухівському району

3. Особливості природного приросту в порівнянні з іншими районами області

4. Вплив окремих факторів на демографічну ситуацію

5. Міграційні процеси як один з чинників зміни чисельності населення

6. Демографічна ситуація в сільській та міській місцевості

7. Прогноз чисельності населення до 2015 року

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Трансформація суспільно-демографічної системи в Україні, особливо в період здобуття нею державної незалежності і самостійного управління соціально-економічним та екологічним розвитком, вимагає всебічного аналізу та розробки глибоких наукових засад вдосконалення соціальної та демографічної політики загальнодержавного та регіонального розвитку. На таких наукових засадах мають будуватися підходи до конкретних перетворень, розроблятися прогнози і формуватися політика реформування суспільства на ближню та дальню перспективу.

Останніми роками загальна економічна криза в усіх регіонах України призвела до повсюдного різкого погіршення демографічної ситуації. Крім суто економічних та екологічних чинників, причинами погіршення демографічної ситуації, зокрема в Обухівському районі Київської області, є безсистемний підхід до керування адміністративними територіями та регіонами; відсутність методології прогнозування та стратегічного керування майбутньою поведінкою організаційних систем регіонів; невідповідність функцій, що їх виконують територіальні органи керування, дійсному їх призначенню у системі; відсутність належної соціальної інфраструктури регіону, яка б задовольняла потреби населення тощо. Крім того в умовах Обухівського району дуже гостро стоїть проблема працевлаштування молоді. Через те, що роботи майже немає, а поблизу знаходиться великий мегаполіс - Київ, тому природнім є міграція трудового населення до місця роботи та на постійне проживання. Територія району як соціальна, економічна, демографічна та екологічна система не розглядається як цілісність зі своїми загально- та внутрішньосистемними завданнями, потребами й інтересами. Всі ці чинники призводить до погіршення демографічної ситуації в Обухівському районі та впливають на популяційні тенденції, які можуть призвести до спустошення населених пунктів району..

1. Чисельність населення і його зміни з часу утворення області до останнього перепису

Київська область -- адміністративна одиниця на півночі України. Утворена 27 лютого 1932 року. Розташована в басейні середньої течії Дніпра, головним чином на Правобережжі. На сході межує з Чернігівською і Полтавською, на південному-сході та сході -- з Черкаською, на південному-заході -- з Вінницькою, на заході -- з Житомирською областями, на півночі -- з Гомельською областю Білорусі. Обласний центр -- місто Київ (адміністративно не входить до складу області).

В області 25 районів, 26 міст, в тому числі 12 обласного значення, 30 селищ міського типу, всього 1183 населених пунктів (Додаток А).

Основне населення -- українці; живуть також росіяни, євреї, білоруси, поляки та інші. Середня щільність населення (без м. Києва) -- 63,01 осіб на 1 кмІ (2005). Найщільніше заселені центральні та південні райони області. Міське населення (крім Києва) становить 52 % (1985). Великі міста (крім Києва): Біла Церква, Бориспіль, Бровари, Ірпінь, Буча, Васильків, Переяслав-Хмельницький, Фастів.

Обухівський район -- район розташований у центральній частині Київської області на правому березі Дніпра. Землі району з півночі починаються на 30-у кілометрі від м. Києва обабіч автотраси Київ - Донецьк і простягаються на південь до 60-го кілометра. Районний центр - Обухів

Обухівський район утворений 15 грудня 1966 р. Площа: 773 тис. кв. км - 2,8%, від території області. Відстані: від м. Обухова до міста Києва залізницею 44 км автошляхом 43 км. Географічні дані: по території району протікають 10 річок, довжиною більше 236,1 км. Найбільші: Дніпро довжиною 58 км. Кордони: межує з Кагарлицьким, Білоцерківським, Києво-Святошинським, Бориспільським, Васильківським районами.

Таблиця 1. Чисельність населення Обухівського району в розрізі населення Київської області на в 2007-2008 роках.

	На 1 січня 2008 року	Середня чисельність за січень-грудень 2007 року
	Все населення	міське	сільське	Все населення	міське	сільське
Наявне населення
Київська область	1737269	1048760	688509	1744198	1049597	694601
Обухівський	69229	50694	18535	69309	50522	18787
Постійне населення
Київська область	1731490	1037710	693780	1738419	1038547	699872
Обухівський	69181	50344	18837	69261	50172	19089
	На 1 січня 2009 року	Середня чисельність за січень-грудень 2008 року
	Все населення	міське	сільське	Все населення	міське	сільське
Наявне населення
Київська область	1727873	1049763	678110	1732571	1049261	683310
Обухівський	68770	50758	18012	69000	50726	18274
Постійне населення
Київська область	1722094	1038713	683381	1726792	1038211	688581
Обухівський	68722	50408	18314	68952	50376	18576

Обухівський район розташований у центральній частині Київської області на правому березі Дніпра. Землі району з півночі починаються на 30-у кілометрі від м. Києва обабіч автотраси Київ-Донецьк і простягаються на південь до 60-го кілометра.

Через район проходить автотраса Київ-Донецьк, залізнична вітка Миронівка-Київ зі станціями „Трипілля-Дніпровське” і „Нові Безрадичі”, є річковий пасажирський причал на Дніпрі в місті Українці.

Більшість населених пунктів Обухівщини розміщені на узбережжі Дніпра і на мальовничих берегах його правобережних приток: Скворівки, Стугни, Красної, Бобриці, Тихані, Раківки, Кобрини, Козинки, Деремезнянки.

Населення району складає 68800 чоловік (дані 2008 р.), у тому числі в міських умовах проживають близько 50 740 чоловік. Всього налічується 46 населених пунктів. Кількість рад: міських -- 2 селищних -- 1 сільських -- 22 Кількість населених пунктів: міст районного значення -- 2 селищ міського типа -- 1 сіл -- 49.

Центр району - місто Обухів у ХХ столітті пройшов адміністративну градацію від села до селища, від селища до міста. Місто розташоване в долині річки Кобрини (нинішньої Лукавиці) за 45 кілометрів від Києва, за 4 кілометри від двох залізничних станцій «Нові Безрадичі» і «Трипілля-Дніпровське» на автотрасі Київ-Донецьк. В Обухові проживає 32.6 тис. чоловік. Обухів - центр однойменного району Київської області. Перша згадка про столицю Обухівського району місто Обухів (колишня назва Лукавиця) датується 1362-им роком.

Таблиця 2. Чисельність наявного населення по району 1989-2008 роки (тис. осіб)

	1989	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008
Всього	74,6	71,6	71,6	71,3	70,3	69,7	69,4	69,2	68,8
міське	50,0	50,4	50,5	50,3	50,2	50,1	50,4	50,7	50,7
сільське	24,6	21,2	21,1	21,0	20,1	19,6	19,0	18,5	18,1

Таким чином, бачимо, що з часів Радянського Союзу чисельність району зменшилася майже на 6 тис або 9 %.

Рисунок 1. Динаміка населення Обухівського району по роках (тис. осіб).

Поточні розрахунки чисельності населення на 1 січня базуються на даних останнього перепису населення (Всеукраїнського перепису населення 2001 року), до яких щорічно додаються кількість народжених і прибулих і віднімаються кількість померлих і вибулих.

До наявного населення відноситься населення, яке знаходиться на момент перепису на даній території, враховуючи тимчасово проживаючих, якщо їх проживання не перевищує 12 місяців.

До постійного населення - населення, яке постійно проживає на момент перепису на даній території, враховуючи тимчасово відсутніх, якщо їх відсутність не перевищувала 12 місяців.

До міського населення відносяться особи, які проживають в міських поселеннях, до сільського - які проживають у сільській місцевості. До міських населених пунктів належать міста республіканського, обласного, районного значення (нині в законодавчих актах вживається поняття міста зі спеціальним статусом, що визначається законами України, республіканського (Автономної Республіки Крим), обласного, районного значення) і селища міського типу, до сільських - села і селища незалежно від їх адміністративної підпорядкованості. (Указ Президії Верховної Ради УРСР від 12 березня 1981 року, №1654-Х "Про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою", Відомості Верховної Ради Української РСР, 1981р., №12, ст.179).

2. Стан народжуваності та смертності в Обухівському району

Відомості про народження, смерті, шлюби та розлучення узагальнюються на підставі щорічної статистичної обробки даних других примірників актів цивільного стану. В чисельність народжених включаються тільки народжені живими. Поточний облік шлюбів і розлучень враховує тільки укладання і припинення шлюбів, які оформлені юридично, і не включає випадки припинення шлюбів, якщо розлучення не були оформлені, а також припинення незареєстрованих шлюбів.

Взагалі кількість народжень в районі, та власне як і в області, достатньо низька. Це зумовлене крім негативних факторів соціального характеру: відсутність робочих місць, погіршення соціальної інфраструктури, яка залишилася ще з часів Радянського союзу та майже не мала змін через нестачу грошей, погані умови життя, що перш за все обумовлено постарінням житлового фонду та виходу із строю або виключення із користування аварійних об'єктів, ще й негативними факторами економічного характеру серед яких необхідно виділити низькій рівень доходів населення.

Таблиця 3. Коефіцієнти народжуваності, смертності по району (на 1000 наявного населення)

	Кількість народжених	Кількість померлих
	всього	міське	сільське	всього	міське	сільське
2002	7,5	7,8	6,7	13,3	10,2	20,8
2003	9,1	10,0	6,9	14,6	11,3	22,5
2004	9,1	10,0	6,9	14,6	11,3	22,5
2005	9,4	10,0	8,1	15,0	11,7	23,2
2006	10,5	10,6	10,1	16,0	12,0	26,4
2007	11,7	12,0	11,0	15,3	11,0	27,1

Аналізуючи дані народжуваності можемо стверджувати факт поступового зростання кількості новонароджених. Причому, якщо в містах останні 5 років майже не було змін тенденції - лише в останній рік знане збільшення - то в сільській місцевості цей показник збільшувався поступово і постійно. Щодо кількості померлих то тут також ситуація подібна до народжуваності але пропорційно відрізняється тобто: в містах кількість померлих майже не змінюється і в останній рік їх кількість була навіть нижчою ніж народжених, а в сільській місцевості навпаки кількість померлих майже вдвоє перевищила кількість новонароджених.

Фундаментальним чинником загострення демографічної кризи на Київщині є падіння народжуваності до критичного рівня.. Сучасний рівень народжуваності забезпечує лише половину - того, що необхідний для простого відтворення населення, тобто для заміни покоління батьків тією ж чисельністю покоління дітей. Київщина перетнула межу зниження народжуваності, за якою відбуваються незворотна руйнація демографічного потенціалу, що призвело до втрати нею сприятливих перспектив щодо відновлення 3-ьохмільйонного населення Київщини. Сумарний показник народжуваності зменшився з 1,8 дитини на жінку в Обухівському районі у 1989 році, до 1,1 в 2005 році, що є проявом так званої «компенсації» народжень. відкладених під час гострої економічної кризи У порівнянні в середньому з Київською областю цей показник у 1989 році становив 1,6, а в 2005 - 1,1. Бачимо, що тенденція по області та по району майже однаково негативна.

Процес зниження народжуваності мас глобальний характер і обумовлений цілою низкою причин; економічних, соціальних, психологічних, біологічних. Це є передусім, наслідком зміни соціального статусу жінки, розширення сфери ЇЇ поза сімейних інтересів, підвищення рівнів освіти та зайнятості. Багаторазове зниження дитячої смертності зробило неактуальним народження багатьох дітей як основи родинного благополуччя та гарантії забезпечення батьків на старість.

Задоволення потреби в дітях, у материнстві і батьківстві конкурує з низкою інших потреб, тим простіших, чим нижчий рівень життя. Якщо заможні верстви населення співвідносять витрати часу та грошей на забезпечення майбутнім дітям необхідного фізичного, інтелектуального розвитку та професійної підготовки із задоволенням власних потреб у розвитку та дозвіллі, то бідні враховують елементарні потреби в їжі. одязі, житлі.

Глобальна тенденція зниження народжуваності прискорилась в Україні і в Київській області у 1990-х роках у зв'язку з економічною кризою, стрімким падінням доходів широких верств населення, появою невпевненості у майбутньому. До того ж сформувався значний розрив між реальним низьким рівнем життя населення та високими європейськими життєвими стандартами. Вкрай негативний вплив на рівень народжуваності мала фактична руйнація системи дошкільного та позашкільного виховання дітей, незадовільний стан репродуктивного здоров'я населення, передусім жінок, більше 20% яких працюють у шкідливих умовах. Зберігається поширеність абортів як засобу планування сім'ї, наслідком чого є масове невиношування вагітності й небажане безпліддя.

Переважно через низький рівень народжуваності в Київській області за 1993-2003 роки втратила більше 350 тис. населення, а Обухівський район - 5,5 тис. населення. Кризовий стан дітородної діяльності населення полягає не лише у швидкому зниженні народжуваності, і, як результат, - у надзвичайно низькому її рівні. Внаслідок цих несприятливих змін деформується віковий склад населення, зменшується Його демографічний і трудовий потенціали.

Таблиця 4. Кількість народжених та померлих в районі, осіб.

	2003	2004	2005	2006	2007	2008
Кількість народжених	647	666	661	727	812	796
Кількість померлих	1037	1075	1048	1114	1063	1003

Таким чином, кількість померлих перевищує кількість народжених в районі стабільно на 300-400 осіб за останні 5 років, це свідчить про великі демографічні та соціальні проблеми в регіоні.

З огляду на загальноєвропейські тенденції немає підстав очікувати істотного збільшення сумарних коефіцієнтів народжуваності як по Україні в цілому так і по Київській області і по Обухівському районі зокрема, у найближчій перспективі, Цей процес відбувається через обмеження народження другої дитини і дітей наступних черговостей в сім'ях, що зумовлено низьким рівнем доходів та відсутності належних соціальних гарантій.

Для відновлення репродуктивного здоров'я населення, підірваного в період кризи, будуть потрібні додаткові витрати порівняно з витратами на потреби підтримання здоров'я за звичайних умов, що теж може перетворитись на чинник зниження народжуваності. Втрати ненародженими внаслідок епідемії ВІЛ/СНІДУ у 2005-2015 роках можуть становити 170 осіб, що матиме істотний вплив на формування молодих поколінь.

3. Особливості природного приросту в порівнянні з іншими районами області

Природний приріст (скорочення) населення - різниця між кількістю народжених живими і кількістю померлих.

Середньорічна чисельність населення розраховується як середня арифметична з чисельності на початок і кінець календарного року.

Сумарний коефіцієнт народжуваності характеризує середню кількість дітей, народжених жінкою у гіпотетичному поколінні за все її життя, за умови збереження в кожній віковій групі існуючого рівня народжуваності. Розраховується як сума вікових коефіцієнтів народжуваності по всіх вікових інтервалах, його розмір не залежить від вікового складу населення і характеризує середній рівень народжуваності в календарному році, для якого він визначається.

Таблиця 5. Природний рух населення за 2007-2008 роки по Обухівському районі, осіб.

	Кількість народж.	Кількість пом.	Природний приріст	Кількість померлих дітей віком до 1 року	Число шлюбів	Число розлу-чень
2007
Київська область	18378	31511	-13133	162	19043	7193
Обухівський	812	1063	-251	4	874	364
2008
Київська область	20195	30946	-10751	144	13679	6976
Обухівський	886	1108	-222	5	610	339

Як показує аналіз абсолютних даних чисельності народжених і померлих, природного приросту, кількості зареєстрованих шлюбів та розлучень середньому по області та по Обухівському районі то бачимо, що загальна тенденція до від'ємності цього показника пов'язана із причинами, що лежать в площині соціально-демографічних проблем. Перш за все, це проблема саме народжуваності та тривалості життя. Ще однією проблемою може бути фактор пов'язані зі здоров'ям оскільки від цього напряму залежить тривалість життя.

Середня очікувана тривалість життя при народженні - кількість років, які в середньому належить прожити даному поколінню народжених за умови, що протягом всього життя цього покоління (при переході його від одного віку до іншого) рівень смертності буде дорівнювати сучасному рівню смертності населення в окремих вікових групах. Розраховується в таблицях смертності.

До речі аналіз даних чисельності народжених і померлих в Обухівському районі у порівнянні з іншими районами області (Додаток Б і В), дає змогу побачити, що по кількості народжених Обухівський район в ходить в п'ятірку районів по Київський області, а от по смертності як не прикро Обухівській район також знаходиться в перших рядах. Це свідчить перш за все про достатню чисельність населення однак про від'ємний приріст спричинений перш за все соціальною нестабільністю.

Джерелом інформації про причини смертності є лікарське свідоцтво про смерть, фельдшерська довідка про смерть, лікарське свідоцтво про перинатальну смерть, на підставі яких заповнюється графа "Причина смерті" в актовому записі про смерть.

Розробка причин смерті починаючи з 2005 р. здійснюється у відповідності до Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я Десятого перегляду.

Основною демографічною проблемою сучасної України є суттєве відставання від розвинених європейських країн за показником очікуваної тривалості життя. За даними ВООЗ у 2002 році за цим показником наша країна відставала від країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) на 5,5, а від країн Євросоюзу - на 10,9 року. Якщо аналізувати Київську область та зокрема, Обухівський район, то можна стверджувати, що надлишкова передчасна смертність (до 65 років) обумовлює втрату майже 8 років загальної тривалості життя, що на 5 років більше, ніж в країнах ЦСЄ, і на 8 років більше, ніж в країнах ЄС. Різниця у тривалості життя чоловіків і жінок в Обухівському районі складає 17 років, це зокрема обумовлено негативним впливом Чорнобильської катастрофи, під час ліквідації наслідків якої на різній відстані від безпосередньо реактору знаходилася майже половина чоловічого населення Обухівського району.

Основними причинами втрат здоров'я, зростання смертності та зниження очікуваної тривалості життя є низький рівень і несприятливі умови життя та праці значної частини населення, низька ефективність існуючої системи охорони здоров'я, поширеність шкідливих звичок та нехтування нормами здорового способу життя.

Якщо перспективи зростання народжуваності незначні, то вплив на захворюваність і смертність може дати швидкий і помітний ефект.

Найбільш імовірним видасться поступове зростання середньої очікуваної тривалості життя чоловіків до 66,2 року, я жінок - до 76,7 року, тобто відповідно на 4 і 2,5 року. Резервами підвищення тривалості життя, пов'язаними з поліпшенням санітарно-епідеміологічної ситуації та зниженням травмонебезпечності довкілля, с. передусім. зниження смертності від інфекцій і зовнішніх дій. Щорічне її зниження лише на 1% тотожне підвищенню очікуваної тривалості життя при народженні на 1,2 року.

4. Вплив окремих факторів на демографічну ситуацію

Загальна демографічна ситуація в Україні -- це результат специфіки відтворення населення у різних населених пунктах і регіонах. Регіональні особливості демографічної ситуації формуються під впливом багатьох факторів. Тому в цілому по території України складається досить диференційована ситуація щодо відтворення населення.

Одним з основних факторів стабільного природного приросту населення цього регіону є сприятлива вікова структура населення. Тут найбільш молоде населення в Україні і природно -- найвищий потенціал демографічного відтворення.

Важливими факторами, що впливають на відтворення населення, є соціальні та природні умови його життєдіяльності. Особливо гостро їх дія проявилася в областях Донбасу та Придніпров'я, де сформувалися значні гіперурбанізовані території з високим рівнем забруднення атмосферного повітря, води, грунтів та продуктів харчування. Усе це знижує показники здоров'я населення, зокрема дітей. Такий же негативний вплив несприятливих природних умов проявляється і в інших високо урбанізованих регіонах України.

Негативний вплив на відтворення населення України ще довго матиме і значне радіоактивне забруднення її території. Нині понад 3 млн. чоловік проживає на території з різним ступенем радіоактивного забруднення. Вплив різних факторів, пов'язаних з цим явищем, погіршує стан демовідтворення. Це стосується насамперед таких областей України, як Київська, Житомирська, Волинська, Рівненська та Чернігівська.

Несприятлива демографічна ситуація в Київській області і Обухівському районі спричинена перш за все різким зниженням народжуваності, яке не забезпечує навіть простого відтворення населення, причому це стосується як сільської, так і міської місцевості. Серед причин цього є, очевидно, різке зниження життєвого рівня більшості населення регіону, невпевненість у своєму майбутньому та ін. В регіоні зростають масштаби бездітності та однодітності сімей. До того ж, це характерно не лише для міського, а й для сільського населення. Погіршення процесів природного відтворення сільського населення пов'язане з вкрай деформованою статевовіковою структурою населення.

На сьогоднішній день держава має розробляти ефективну демографічну політику з метою подолання тієї ситуації що склалася в регіонах України. Суб'єкт демографічної політики - держава як засіб державного впливу на відтворення населення в потрібному для суспільства напрямі. Об'єкт - складні і важкозавбачувані демографічні процеси - народжуваність і смертність, заходи щодо оптимізації їх співвідношення з точки зору досягнення найтривалішого періоду активної творчої діяльності і середньої тривалості життя людини. Більшість здійснюваних у сфері демографічних відносин явищ: шлюбність, розлученість, міграція були і залишаються, в основному, особистою справою індивіда, подружньої пари, сім'ї. Тому управління демографічною поведінкою не може спиратися на будь-яке адміністрування, примус чи заборони. Вплив демографічної політики на демографічні процеси в суспільстві може бути прямим (обмеження законодавчим шляхом міграції, оформлення шлюбів чи народження дітей, планування підготовки спеціалістів) або непрямим (підвищення рівня життя, залучення населення до створення умов для збільшення кількості дітей у сім'ї, пропаганда тих чи інших професій). Для обґрунтування політики важливо постійно вивчати й оцінювати демографічну ефективність і наслідки заходів, що здійснюються. Одним з головних її напрямів є розробка політики, яка буде оптимальною з точки зору відтворення населення, врахування джерел засобів існування, становища жінки, типу стосунків між подружжям.

Концепція сімейної політики України включає:

- створення оптимальних умов для сімейно-шлюбної орієнтації молоді;

- необхідність перегляду чинного законодавства відносно різних пільг матерям, тобто їх потрібно узгоджувати з реальною економічною ситуацією в країні;

- врахування не лише материнства і пов'язаних з ним проблем, але й батьківства як складової частини сімейного життя і повноцінного дитинства;

- вивчення труднощів спільного подолання виникаючих проблем.

Серед основних чинників, які ускладнюють демографічну ситуацію як на регіональному та державному рівнях необхідно назвати наступні:

Зниження життєвого рівня переважної більшості населення із-за тривалого існування в Україні економічно необґрунтованої оплати праці, заниження вартості праці, існування диспропорцій розмірів заробітної плати, відсутність умов для формування чисельного середнього класу (не можливість забезпечити пристойний рівень добробуту особи, яка за своїм кваліфікаційним та освітнім рівнем в розвинених країнах становить основу середнього класу). Із наведеного випливає, що в Україні тривалий час зберігаються умови, коли сім'ї з 2 дітьми частіше потрапляють в категорію малозабезпечених та бідних. Фактично до категорії бідних потрапляє більшість сімей з дітьми, які працюють у бюджетній сфері, навіть за умови коли працюють обоє батьків.

Масова зовнішня трудова міграція населення репродуктивного віку як наслідок - відкладення народження дітей, еміграція, руйнування сімей, штучне сирітство і т.п. Суттєве погіршення протягом 1990-2000?х років якісного складу населення та якості демографічного потенціалу та людського капіталу (масова зовнішня трудова міграція українців репродуктивного віку, еміграція науковців, зростання рівня захворюваності, кількості народжених дітей з вадами розвитку, ВІЛ інфікованих). Так, в Обухівському районі майже 40 % призовників визнані повністю непридатними до військової служби, відбулося збільшення первинної захворюваності на захворювання системи кровообігу, яка зросла на 2,6 %, злоякісні новоутворення - 9,9 %, цукровий діабет - 9,5 %, хвороби нервової системи - 3,0 %, темпи поширення інфекційних хвороб зросли за рік ВІЛ/інфекції/СНІД у на - 10,4 %, туберкульозу - на 5,1 %, частка померлих осіб працездатного віку за рік становить 28 %. Невирішеність та накопичення екологічних проблем, що суттєво впливає на рівень смертності, рівень захворюваності, якісні ознаки рівня здоров'я нових поколінь. За експертними оцінками близько 20 % смертей в Україні пов'язані факторами негативного впливу забрудненого середовища. Соціально-психологічні умови виховання молоді, зокрема, активна реклама та пропаганда спиртних та слабоалкогольних напоїв, поширення негативних стереотипів поведінки, підлітковий та дитячий алкоголізм (за оцінками експертів біля 40 % осіб у віці 15-16 років регулярно вживають алкогольні напої), наркоманія, недоступність для малозабезпечених верст закладів спорту, культури, ідеологічний вакуум. Фактично за роки незалежності в Україні зруйнована система доступного дошкільного, спортивного, позашкільного культурно-освітнього виховання). Так, за оцінками частка населених пунктів, що мають дошкільні заклади в Київський області становить 31 %, в самому районі - 38,9 %; школи - 54 % та 56,6 % відповідно, клуби та будинки культури - 37,0 %, 58 % відповідно. З метою забезпечення рівного доступу дітей дошкільного віку до якісної освіти у 2007 році в області відкрито 15 дитячих садків (з них 2 - в Обухівському районі), які не працювали тривалий час. Відновлено функціонування 6 дитячих садків, які тривалий час не працювали без зняття з Державного реєстру. Невідповідний потребам сучасний стан регіональної системи охорони здоров'я, фінансова та територіальна недоступність та низька якість медичного обслуговування в сільській місцевості. Найбільш складна ситуація з медичним обслуговуванням в сільській місцевості.

5. Міграційні процеси як один з чинників зміни чисельності населення

Міграція -- це переміщення населення з постійного місця проживання, пов'язане з перетином певних меж (міста, району, області, країни, материка). Переміщення населення може бути пов'язане зі зміною місця проживання або без його зміни. Можливі і сезонні виїзди на збирання врожаю, на лісозаготівлю тощо.

Всі потоки (загальна міграція) за своїми складовими частинами поділяються на внутрішньорегіональну, міжрегіональну та міждержавну міграції.

Внутрішньорегіональна міграція - міграція населення, яка відбувається у межах одного регіону (Автономна Республіка Крим, область, м.Київ, Севастополь (міськрада)).

Міжрегіональна міграція - міграція населення з одного регіону в інший у межах України.

Міждержавна міграція - міграція населення за межі України або прибуття до України з інших країн.

Міграційний приріст (скорочення) населення - різниця між кількістю прибулих на дану територію та кількістю вибулих за її межі.

Роль міграції у житті суспільства досить значна, особливо у відтворенні населення певних регіонів. Відомо, що у міграції беруть участь переважно люди молодших вікових груп. У місцях їх прибуття зростає частка молоді, а значить, і можливості покращання демографічної ситуації (створення сім'ї, зростання народжуваності, зменшення частки населення старшого віку, а отже, і загальних коефіцієнтів смертності).

Протилежні наслідки міграції населення спостерігаються у районах вибуття мігрантів.

Міграції відіграють і важливу економічну роль. Насамперед вони сприяють територіальному перерозподілу трудових ресурсів, більш повному їх використанню. Крім того, міграція населення сприяє розвитку нових виробництв, освоєнню нових територій тощо.

Від'ємне сальдо міграції досягло своїх максимальних значень у високоіндустріальних і гіперурбанізованих областях Донбасу і Придніпров'я. Основними причинами цього були причини соціально-економічного характеру: різкий спад промислового виробництва, зниження життєвого рівня населення, незадоволеність рівнем заробітної плати тощо.

Найнижчі значення показників від'ємного сальдо міграції були у західних областях України: Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій, Чернівецькій.

Із розвитком міжнародних процесів глобалізації, зростання ролі транснаціональних корпорацій, розширенням міжнародної інвестиційної діяльності істотно активізувалися процеси трудової міграції. Майже у кожній країні тією чи іншою мірою відбуваються міграційні процеси, що включають міграцію висококваліфікованої робочої сили. Це є досить велика проблема, що може перерости для ряду країн у національну катастрофу. В умовах Обухівського району трудова міграція тим актуальніша проблема, що цей регіон наближений до великого мегаполісу - Київ, чим зумовлюється постійний відтік робочої сили з регіону. Основною проблемою є те, що крім робочої сили відбувається відтік капіталу тобто від'ємний результат отримуємо не лише в плані соціального розвитку а й потенціалу економічного зростання регіону, тому що робоча сила трансформує свій потенціал в економічні блага за межами району. Саме для нашої країни ця проблема становить особливий інтерес. З проголошенням незалежності України процеси трудової міграції українців істотно активізувались. Особливої актуальності набуває відсутність достатньої та однозначної інформації щодо масштабів і регіональних особливостей міграції українців за кордон та кількісних потоків міграційного капіталу, розміри яких становлять вагому частку соціального та інвестиційного фінансового ресурсу країни.

В першу чергу стрімкі міграційні потоки в Україні пояснюються складним соціально-економічним становищем, бідністю, неможливістю реалізувати себе на Батьківщині. Звідси випливає, що велика кількість чоловіків, а в більшості жінок неспроможні прогодувати та утримати сім'ю, надати дітям належну освіту, яка в нас теж потребує великих коштів, допомогти літнім батькам. Саме такі обставини змушують наших співвітчизників залишати свою країну, свою рідну домівку щоб заробити певні кошти, але не кожен замислюється, які труднощі очікують на чужині.

Таблиця 6. Міграційний рух населення у 2007-2008

	У межах регіону	Зовнішня міграція
	Число прибулих	Число вибулих	Приріст,скоро-чення(-)	Число прибулих	Число вибулих	Приріст скоро-чення(-)
2007
Київська область	7903	7903	-	18516	19240	-724
Обухівський	189	241	-52	800	657	143
2008
Київська область	6932	6932	-	19385	18030	1355
Обухівський	132	184	-52	421	606	-185

Аналіз міграційних процесів Обухівського району свідчить про те, що левову частку займають саме трудові міграції. На сьогодні каналами трудової міграції громадян є:

самостійний пошук місця роботи;

використання послуг суб'єктів господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні;

запрошення українських фахівців безпосередньо аботодавцем з іншого регіону.

Серед негативних наслідків трудової міграції не лише в Обухівському районі, а й по всій країні можна назвати такі:

втрата Україною найконкурентоспроможнішої частини власної робочої сили (особливо науковців і фахівців), що призводить до уповільнення темпів науково-технічного прогресу;

збільшення тиску на національний ринок праці внаслідок створення іноземними громадянами конкуренції місцевій робочій силі;

втрата Україною іноземної валюти, що вивозиться іммігрантами як власні заощадження;

дискримінація та експлуатація наших громадян з боку місцевих роботодавців;

виникнення політичних та економічних претензій до України з боку країн-реципієнтів у зв'язку зі збільшенням нелегальної трудової міграції українців;

зростання злочинності та соціальної напруженості у суспільстві через міжнаціональні конфлікти.

Міграційні процеси мають великі негативні наслідки, внаслідок відпливу висококваліфікованої робочої сили.

Явище «відпливу умів» властиве практично усім країнам, які стали на шлях економічного реформування, особливо там, економіка котрих не дає можливість забезпечити відповідне працевлаштування фахівців, підготовлених у сфері вищої освіти. Головними причинами, що змушують науковців залишати наукові установи, дослідники вважають, по-перше, мізерну заробітну плату; по-друге, різке падіння престижу наукової роботи в суспільстві; по-третє, погіршення умов для нормальної наукової діяльності або неможливість реалізувати себе як ученого.

Чисельність фахівців, які виконують науково-дослідні роботи, за останні десять років в Україні скоротилася наполовину. 30% вчених, залишаючись на своїх робочих місцях, фактично працюють над виконанням досліджень зарубіжних замовників.

6. Демографічна ситуація в сільській та міській місцевості

Зміни в динаміці загальної чисельності населення визначаються змінами у розміщенні міського і сільського населення. Розміщення міського і сільського населення має істотний вплив на раціональне розміщення та оптимальний розвиток продуктивних сил.

Якщо на початку століття в Київській області та Обухівському районі переважало сільське населення -- близько 70% та 85% всього населення відповідно, то нині майже 60% та 57% відповідно її населення мешкає в міській місцевості. Аналіз статистичних даних свідчить, що міське населення протягом значного історичного періоду мало стійку тенденцію до зростання.

Міське населення Київської області та Обухівського району проживає у різних типах поселень: малих містах (з населенням до 50 тис. жителів), середніх (50--100 тис. жителів), великих (100--250 тис. жителів), крупних (250--500 тис. жителів) та найкрупніших (понад 500 тис. жителів), а також у селищах міського типу.

На 1 січня 1999 р. на території Київської області нараховувалося 55 міст, в т. ч. 11 обласного підпорядкування та понад 1129 сіл. У міських поселеннях, які становлять менш ніж 5% всіх населених пунктів області, зосереджено більш як 1/3 населення регіону.

Щодо Обухівського району, то на 3 міських утворення: 2 міста та 1 селище міського типу припадає 49 сіл, в яких проживає менше половини населення.

Сільське населення Київської області та Обухівського району становило на початок 1999 р. майже 840 тис. чоловік та 45 тис. чоловік. Така його чисельність та динаміка -- це результат неоднозначних за характером процесів розселення людей протягом значного історичного періоду.

Найбільш суттєвим фактором формування чисельності сільського населення є соціально-економічні умови, що складалися в Київській області у певні періоди її історичного розвитку.

Оскільки основною економічною базою господарського розвитку сільської місцевості є сільськогосподарське виробництво, то в залежності від специфіки цього виробництва в певних природних і соціально-економічних умовах здійснювалося відтворення загальної чисельності населення і особливо його працездатної частини, а також розміщення по території певних населених пунктів.

Всього населення Обухівського району 68.770 осіб, з них міське - 50.738 осіб, сільське 18.012 осіб. Така тенденція розміщення населення є досить диспаритетна, оскільки лише 2 міста та одне смт. знаходяться на території району, причому в районному центрі проживає 55% міського населення. Це є проблемна пропорція ще й тому, що район переважно сільськогосподарського призначення. Орієнтація район на сільське-господарство мало б визначати і структуру населення, однак більшість проблем які спричинили таке становище пов'язані із наявністю великого мегаполісу Києва, куди відбувається постійний відтік населення саме з сільської місцевості.

До сільськогосподарського типу поселень належать такі підтипи:

дисперсне (розсіяне) розселення одиничними дворами, що віддалені один від одного на певну відстань; часто вони представлені хуторами;

рівномірне розселення, що характерне для районів зі сприятливими природними умовами. Населені пункти розміщені вздовж річок, де родючіші ґрунти. Розмір поселень відрізняється досить суттєво: переважають дрібні, трапляються і великі, що виконують поряд з сільськогосподарськими ще й організаційно-господарські або адміністративні функції;

зосереджене розселення, що вирізняється лінійним малюнком; сільські населені пункти розміщені уздовж річкової долини, шосе, залізничної колії. Цей тип розселення відображає історію освоєння і заселення території, коли освоєння простору відбувалося під час будівництва шляхів сполучення, а згодом і розвитку сільськогосподарського будівництва.

Серед несільськогосподарського типу сільських поселень значно виділяються населені пункти так би мовити водного спрямування, де переважає рибне господарство та обслуговування водного річного транспорту (Халепя, Читачів тощо).

Подальше вдосконалення типів сільського розселення неможливе без запровадження низки заходів, пов'язаних з підвищенням рівня економічного, соціального розвитку, а також інженерної та транспортної інфраструктури поселень, розширення сфери прикладання праці.

7. Прогноз чисельності населення Обухівського району до 2015 року

Актуальність розробки науково обґрунтованої концепції національної політики демографічного розвитку, відповідних заходів і механізмів її реалізації зумовлена необхідністю пом'якшення наслідків демографічної кризи, усунення загроз національній безпеці України у соціально-економічній сфері.

Програмою дій Міжнародної конференції з питань народонаселення і розвитку підкреслено необхідність створення внутрішніх державних інституціональних механізмів і сприятливого середовища у суспільстві для забезпечення дії факторів, що впливають на подолання демографічної кризи, при прийнятті рішень всіх відповідних урядових установ, що реалізують економічну, екологічну і соціальну політику та програми. Демографічна спрямованість має стати одним з головних пріоритетів дій українського керівництва. Подолання демографічної кризи і досягнення сталого демографічного розвитку, нормалізація відтворення населення є тривалим і складним процесом. При цьому зміст реального виходу з демографічної кризи полягає не стільки в подоланні депопуляції, скільки у підвищенні якості населення, збереженні та відтворенні його життєвого і трудового потенціалу. Забезпечення сприятливого демографічного розвитку передбачає підвищення якості життя населення на основі інтеграції демографічних цілей у стратегії досягнення сталого соціально-економічного розвитку, технології прийняття рішень і розподілу ресурсів на всіх рівнях управління. Особливого значення набувають фактори подолання бідності та захисту навколишнього середовища.

Таблиця 7. Основні параметри демографічних перспектив Обухівського району у 2005-2015 роках

	2003	2005	2007	2010	2015
Сумарний показник народжуваності	1,2	1,1	1,2	1,2	1,3
Коефіцієнт смертності немовлят, ‰	11,1	11,9	12,7	11,0	10,9
Середня очікувана тривалість життя при народженні, років
- жінки	69,7	70,2	71,7	73,4	75,7
- чоловіки	60,4	63	64,7	66	68,2
Імовірність прожити повністю весь працездатний період, ‰
- жінки	88,7	90	92	92,1	93
- чоловіки	60	61,2	63,5	66	69
Сальдо міграції, тис. осіб	-4,2	-5,6	-6,2	1	1,1
Загальна чисельність населення, тис. осіб	69	69	68,7	66,4	67,8
Питома вага осіб у віці 60 років і старше в загальній чисельності населення, %	28,7	30,7	33	32,5	34,7

Таким чином, бачимо, що негативні тенденції зменшення населення та старіння населення Обухівського району збережуться по прогнозних показниках до 2010 року, після чого буде спостерігатися невелика тенденція до стабілізації цих показників, цікавим є той факт, що до 2010 року припиниться міграція населення з району, це обумовлено тим, що деяка частина мешканців Києва будуть мати житлові площі за межами мегаполісів, тобто по прогнозу буде створюватися певні утворення, які нагадуватимуть міста-супутники часів СРСР, де мешкало населення щ працювало в промислових агломераціях.

У сфері сімейної політики та народжуваності головною метою є формування системи особистих і суспільних цінностей, орієнтованих на сім'ю з двома дітьми, як основного осередку відтворення населення зміцненні та підвищенні її виховного потенціалу. Об'єктами безпосередньої уваги держави мають бути молоді сім'ї та сім'ї з неповнолітніми дітьми. Пріоритетними напрямами державної підтримки сім'ї мають бути:

створення умов для поліпшення матеріального становища сімей шляхом:

зростання трудових доходів, подолання бідності працюючого населення;

реалізації конституційних гарантій встановлення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, інших видів соціальних виплат та допомог на рівні не нижче законодавчо встановленого прожиткового мінімуму,

розвитку кредитування на демографічні цілі, в тому числі із застосуванням механізмів податкового кредиту;

економічне стимулювання сімей, зокрема кредитними та податковими інструментами;

утвердження високого соціального статусу сім'ї шляхом:

пропаганди дітонародження, досвіду організації сімейного життя у засобах масової інформації, започаткування сучасних форм підготовки школярів, молоді до шлюбу та сім'ї;

збагачення шлюбно-сімейних традицій, підвищення статусу материнства і батьківства у суспільстві;

розвитку соціального сервісу в сфері обслуговування сімей, надання їм послуг і консультацій.

У сфері поліпшення здоров'я населення Обухівського району, зниження смертності та підвищення тривалості життя населення стратегічними напрямами діяльності є:

підвищення якості життя, зменшення соціально детермінованих відмінностей у захворюваності і смертності населення:

профілактики та зниження професійної захворюваності в Обухівському районі;

поліпшення санітарно-епідемічної, екологічної ситуації Обухівського району;

зниження травмонебезпечності навколишнього середовища.

реформування системи охорони здоров'я, здійснення відповідних організаційних та профілактичних заходів.

Передумовою ефективності державного регулювання міграцій є істотне зростання рівня життя та поліпшення можливостей працевлаштування економічно активного населення з отриманням заробітної плати, яка задовольняє їх потреби, на теренах Обухівського району. Головними пріоритетами державної демографічної політики у цій сфері є:

зменшення масштабів зовнішньої, зокрема трудової, міграції українських громадян, подолання її негативних наслідків та недопущення їх в майбутньому шляхом:

збільшення кількості міждержавних угод про взаємне працевлаштування громадян та їх соціальний захист;

стимулювання зворотності зовнішніх трудових поїздок в Обухівському районі;

забезпечення соціальної захищеності українських працівників за кордоном;

економічне регулювання внутрішніх міграційних потоків шляхом:

створення системи інформування населення про можливості працевлаштування в інших регіонах країни;

розвитку маятникових міграцій;

подолання різких регіональних диспропорцій в якості життя населення;

залучення можливостей пом'якшення демографічної кризи в Обухівському районі шляхом: реалізації зваженої державної міграційної політики щодо залучення іммігрантів з інших країн; запобігання нелегальній міграції, зокрема транзиту нелегальних мігрантів через територію України.

Основним інструментом державного впливу є принцип диференційованого надання державної підтримки регіонам, що передбачає:

посилення комплексності, адресності та ефективності заходів демографічної політики, зокрема на регіональному рівні;

удосконалення механізму державної підтримки розвитку регіонів;

забезпечення оптимального балансу між централізованим визначенням пріоритетних напрямів демографічного розвитку кожного з регіонів і прийняттям тактичних рішень на регіональному рівні.

Вироблення стратегій державного стимулювання демографічного розвитку регіонів виходить з необхідності координації заходів:

довгострокових державної стратегії регіонального розвитку та регіональних стратегій розвитку;

державних цільових програм;

державних та регіональних програм економічного та соціального розвитку;

державного стимулювання розвитку депресивних територій;

регіональних програм розвитку спеціальних економічних зон і спеціальних режимів інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку.

З огляду на обмеження фінансових ресурсів та наявність багатьох проблем у сфері демографічного розвитку необхідним є виділення пріоритетів по кожному з регіонів, обов'язкове їх узгодження з джерелами та обсягами бюджетного фінансування.

Виходячи з наявної диференціації демографічної ситуації, додатковими до загальнодержавних пріоритетів завданнями демографічного розвитку окремих регіонів України є: для Київської, Кіровоградської областей та м. Севастополя - зниження смертності населення від злоякісних новоутворень; крім того для:

Київської області - зниження смертності населення від хвороб системи кровообігу; підвищення народжуваності.

Результатом цих заходів має бути поетапне зменшення рівня регіональної диференціації демографічної ситуації в Україні, створення умов, за яких регіони-донори з відносно високими рівнями економічного розвитку не втрачатимуть стимулів для забезпечення покращання демографічної ситуації.

ВИСНОВКИ

Основні заходи та напрямки щодо регулювання демографічних процесів на регіональному рівні:

аналіз динаміки демографічних показників для запровадження найбільш адекватних варіантів регіональних та місцевих цільових програм поліпшення демографічної ситуації;

дослідження сучасного стану та прогнозування розвитку демографічних процесів, відповідне уточнення та корегування регіональних стратегій соціально-економічного розвитку;

реалізація диференційованого підходу при визначенні заходів та засобів спрямованих на поліпшення демографічної ситуації на рівні окремих районів, міст, змісту місцевих цільових програм.

Досвід показує, що найбільш результативним засобом вирішення конкретних проблем регіонального розвитку сьогодні є запровадження практики розробки та реалізації місцевих та регіональних цільових програм із визначенням терміну їх реалізації та джерел фінансування передбачених заходів.

Розробка додаткових заходів цільових регіональних програм щодо профілактики та попередження інфекційних і соціально небезпечних хвороб ВІЛ-інфекція/СНІД, туберкульоз, алкоголізм, наркоманія, онкозахворювання, захворюваності на вірусний гепатит, сальмонельоз, поліпшення медичної допомоги хворим на гемофілію, попередження розповсюдження наркоманії, лікування серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань та інші.

Для Київської області розробка регіональної програми боротьби з нелегальною міграцією та реалізація пілотних проектів щодо легалізації нелегалів.

Збереження фінансування регіональних програм розвитку дитячо-юнацького спорту, розширення мережі районних дитячо-юнацьких спортивних шкіл та їх філій в сільській місцевості.

Забезпечення фінансування реалізації регіональних програм відродження зруйнованої в 90-х роках системи дошкільного виховання, в першу чергу в сільській місцевості.

Запровадження нових форм соціального патронажу в сільській місцевості на основі використання ресурсів державної служби зайнятості, альтернативної військової служби, надання дистанційних медичних консультацій населенню сільської місцевості та віддалених районів (пілотний проект в Обухівському районі).

Формування систем регіонального аналізу та моніторингу демографічної ситуації, як основи для запровадження диференційованого підходу у плануванні та прогнозуванні заходів у сфері відтворення демографічного потенціалу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Аблулатипов Н.Г. Человек, нация, общество. - К., 2001.

2. Антонова Й., Борисова Л. Кризис семьи и пути его преодоления. - К., 2000.

3. Гайдуцький А. Масштаби потоків міграційного капіталу в Україну // Вісник НБУ. - 2007. - №4. - С.11-14.

4. Гайдуцький А.П. Масштаби трудової міграції українців за кордон // Економіка та держава. - 2007. - №8. - С.82-86

5. Гульман М. Як «відпочивають» українські заробітчани // Вісник податкової служби України. - 2007. - №14. - С.63-64

6. Дорно П.В. Современный брак: проблемы и гармонии. - К., 2000.

7. Зацепин В.М. Молодая семья. - К., 2004.

8. І.М. Прибиткова. Основи демографії. - К., 1995.

9. Карпачова Н.І. Світова проблема міграції висококваліфікованої робочої сили та відтік інтелекту з України // Безпека життєдіяльності. - 2007.- №10. - С.15-19

10. Концепцію демографічного розвитку України на 2005-2015 роки [http://www.uazakon.com/document/fpart69/idx69729.htm]

11. М.М. Перепелиця. Державна молодіжна політика в Україні. - К., 2001.

12. Мацковский М.С. Современная семья. К., 1999.

13. О. Злобіна, В. Тихонович. Суспільна криза і життєві стратегії особистості. - К., 2001.

14. Роберт Конквест. Жнива скорботи. К., 1993 - С. 337.

15. С.І. Копчак. Населення України . Історико-демографічний нарис. - Львів, 1974.

16. Смельзер Н. Социология. - К.,Вентурі, 1999.

17. Ф.Д.Заставний. Географія України. - К., НВП Картографія, 2005.

ДОДАТКИ

Додаток А

Додаток Б

Додаток В