Роль і місце молоді в процесах державотворення

Підвищена мобільність збільшує число людських контактів, робить їх поверхневими, викликає зростаюче почуття самітності. Швидкоплинність змін і новизна ускладнюють проблеми адаптації людини у світі, викликаючи психологічне перевантаження й моральну втому.

Виникає дефіцит щиросердечного комфорту, позитивних емоцій від спілкування. Потік новизни проникає й у сімейне життя. Достаток варіантів шлюбних союзів, широкий вибір моделей сімейного життя впливає і на духовно-моральну складову особистості. Суспільство розділяється на окремі субкультури, кожна з яких утворює особливий світ зі своєю ієрархією цінностей, стилем і способом життя, перевагами і симпатіями, правилами й заборонами. Фрагментація суспільства спричиняє розпад єдиної структури цінностей. Центральне ядро цінностей, що існувало в минулому, зникає з неймовірною швидкістю. [35, 74]

За останні роки виросло покоління, якому не знайомо багато ідеологічних гасел, ритуали, організації. Не продовжуючи опис тенденцій сучасного суспільства, необхідно зрозуміти положення підростаючого покоління в умовах постійних змін, розробити стратегію адаптації до змін, сприяючому відновленню щиросердечних сил. Зростаючій людині необхідне почуття захищеності, стабільності й доброзичливості навколишнього світу, йому необхідні життєві орієнтири, які схвалюються й підтримуються, одержують суспільне визнання й повагу. Відсутність почуття ідентичності породжує почуття самотності, розгубленість, відчуженість.

В умовах швидкого темпу модернізації суспільства, трансформації соціальних інститутів, у соціальному стані підростаючого покоління відбуваються істотні зміни. Мають місце відносини купівлі продажі, незаконні угоди, подвійна мораль, брутальність і розбещеність, неповага до старшого. Негативний вплив роблять і засоби масової інформації, які навмисно тиражують насильство, уседозволеність, порушення самих елементарних прав людини. Майже зникли передачі, які сприяють вихованню моральності й високої духовності. Зниження інтелектуального й морального рівня суспільства може привести до непоправних втрат у духовному вигляді підростаючого покоління. Реальне рішення проблеми наступності в зміні поколінь в умовах кризи полягає в тому, що потрібно виходити із преходящості усякої кризи культури й зміни етапу її дестабілізації етапом стабілізації зі збереженням ядра культури й виробленням нових зразків, відповідного часу.

Треба при цьому пам'ятати про двояку роль молоді в розвитку культури. Молодь є ретранслятором культури в передачі від минулого до майбутнього, забезпечуючи збереження й наступність у розвитку культури. Але вона передає нащадкам культуру в частково перетвореному виді. Саме в цьому змісті вона творить культуру. [3, 156]

Дві функції збереження й внесення інновацій повинні бути завжди збалансованими. Таким чином, будь-які зміни культури припускають збереження єдності й безперервності культури через наступність поколінь.

Розділ 3. Участь молоді в процесах прийняття рішень і громадському житті на локальному рівні в контексті Європейської інтеграції

Сучасне українське суспільство спрямоване на досягнення нової якості життя громадян, запровадження соціальних, економічних і демократичних європейських стандартів життєдіяльності людини.

Проведення Україною курсу реформ буде ефективним і успішним лише за активної участі молоді у цьому процесі, оскільки саме молоде покоління українців виконує такі важливі соціальні функції, як:

успадкування та розвиток досягнутого рівня розвитку суспільства та держави;

несення функції соціального відтворення, що відповідає за збереження та спадкоємність розвитку суспільства тому проголошення найважливіших пріоритетів розвитку молодіжної політики є стратегічним завданням держави. [38, 246]

Саме такими глибокими та непідробними словами починається проект Національної доктрини молодіжної політики України. Нові поступи й обрії українського вибору ставлять перед владою та суспільством вимоги нових підходів і стандартів щодо, зокрема, якості життя. Не останню роль у цьому процесі має займати молодь -- потужний людський ресурс і рушійна сила суспільства.

Що взагалі визнається в нашій країні європейським вибором стосовно молоді? Європейська інтеграція, як стратегічний напрям розвитку нашої держави, передбачає формування державної молодіжної політики, орієнтованої на кращі європейські та світові взірці демократичного розвитку суспільства, покращення становища молоді, створення умов для її самореалізації. Європейський вибір для української молоді реалізується через такі складові:

Освіта -- інтеграція знань про Європу та європейські цінності до системи формальної та неформальної освіти; розробка навчальних курсів, програм, реалізація проектів, організація співробітництва з навчальними заставами європейських країн; студентського та учнівського обміну через державні та міжнародні програми; приєднання до Болонського процесу, узгодження відповідних норм і стандартів;

Медицина -- приведення стандартів медичного обслуговування до європейського рівня; створення умов для забезпечення здорового способу життя;

Культура -- рівний доступ до кращих європейських культурних цінностей, збагачення та примноження спільної європейської спадщини через примноження національних цінностей;

Ринок праці -- приведення стандартів ринку праці (робочих місць, трудових відносин, законодавства, норм та інших чинників) до європейських зразків;

Громадянське суспільство -- утвердження громадянських цінностей демократичного суспільства серед молоді. [25, 118]

Але який інструментарій молоді надає Україна й який готова надавати Європа в процесах прийняття рішень, громадському житті, наприклад, на локальному рівні, тобто в регіонах?

Європейській підхід припускає розвиток системи навчання молоді з питань участі в житті суспільства, постійне інформування її, надання засобів комунікації, підтримку молодіжних проектів і визнання готовності молодих людей присвятити себе службі суспільству та волонтерству.

Участь у житті суспільства можна вважати повноцінним лише в тому випадку, якщо визнається роль молоді в політичних партіях, профспілках і громадських об'єднаннях і, найголовніше, коли прикладаються зусилля для того, щоб сприяти формуванню молодіжних об'єднань за участю і силами самих молодих людей. Такі ж підходи формально існують і в Україні, але їх гарантованість лишається не на законодавчому (юридичному) рівні, а лишень на суспільно-відповідальному (моральному).

До того ж усі вище означені українські засади та норми розроблялися вже без належної участі молоді взагалі. Тож говорити про молодіжну компоненту державної політики можна суто формально.

Владі варто розвивати принцип Ради Європи спільного управління та систему прийняття рішень разом із молоддю та молодіжними організаціями з питань, що стосуються молоді. [25, 119]

Насамкінець задля "проходження непробивних стін" щодо підвищення ефективності участі молоді в процесах прийняття рішень на локальному рівні треба:

якнайглибше долучити молодь, молодіжні організації до обговорення, розробки та лобіювання нормативно-правових актів стосовно молодіжної політики, гарантій молоді в процесах прийняття рішень на державному та місцевому рівнях;

поліпшити інформування державою молоді, молодіжних організацій, щодо засад внутрішньої молодіжної політики України та Європейських підходів (Рекомендація №(90)7 Комітету міністрів РЄ щодо інформування та консультування молодих людей у Європі, прийнята 21.02.1990; Європейська хартія молодіжної інформації, прийнята Європейським агентством з інформування та консультування молоді ERYІCA тощо);

проводити якнайширші заходи щодо активізації молодіжного руху потугами держави та громадських організацій. [25, 120]

Висновки

Здійснюючи реформи, держава вимушена переборювати різноманітні перешкоди як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру. Однією з таких перешкод є існуючий бюрократичний механізм в управлінні, що заважає розвитку суспільних відносин. Трансформація соціального організму, а саме на це спрямовані реформи в нових ринкових умовах, потребують перегляду низки положень, активного пошуку тих сил, котрі передусім зацікавлені в проведенні реформ, незворотних соціально-економічних перетвореннях. Це насамперед молодь. Тому влада (держава) повинна не просто враховувати викладене положення, але й вибудовувати новий тип суспільних перетворень. Залучення молоді до даного процесу призведе до реконструкції усіх суспільних відносин, прискорить ринкові реформи, залучить до процесу реформування нові сили.

В Україні створена достатня правова база, що регулює відносини влади з молоддю. На жаль, на певному етапі час був упущений (початок 90-х років), що позначилося на здійсненні державної молодіжної політики надалі.

Цілі і завдання влади, що здійснює політику, не завжди співпадають з тими, що є, навіть досить масовими інтересами молоді. Державна молодіжна політика повинна бути гнучкою, мобільною, надто дійовою і ефективною, швидко реагувати на виникаючі в молодіжному середовищі процеси.

Молодь, втративши віру в ідеали, втративши ідейну опору, в більшості своїй стала аполітичною. Спроби державної ідеологізації (упор на питання національного і націоналістичного характеру) результатів не дали. Молодь пасивно сприймає трактування закликів, наприклад, політичних партій, політичні дії не знаходять масової підтримки і навіть відповідного розуміння в молодіжній сфері. Певне структурування молодіжних організацій, що відбулося в подальші роки, сприяє розв'язанню загальних молодіжних проблем, але це можна розглядати лише як початок великої і важливої роботи з підростаючим поколінням.

Політичний простір потрібно розглядати як зону безпосередньої діяльності молодіжних структур або їх діяльність у взаємопроникненні в політичний простір інших політичних сил. В Україні вже існує політична молодіжна еліта, що сформувалася, до кола яких належать депутати (зокрема Верховної Ради України), лідери громадських організацій і рухів, активісти політичних партій тощо. Проте число їх вкрай мале. Причини цього різні, але головна з них полягає у відсутності масової соціально-політичної бази, здатної висувати зі свого середовища достатню кількість молодих політичних лідерів нової формації, здатних, у свою чергу, організувати інших. Тим самим молодіжний політичний простір в нинішніх умовах не заповнений, а “експериментується” лише в переддень чергових виборів.

Наявність правового поля, дає можливість діяти в ньому і самій владі, і її суб'єктам. Простір права, який займає молодь, з'явився в більшій мірі з ініціативи “зверху”, ініціативи держави, а не “знизу” -- молоді. Багаторічна традиційна практика патерналізму в цьому випадку проілюстрована в повній мірі.

Список використаної літератури:

Абетка української політики: Довідник. Вип. 5 / Авт. -- упор. М. Томенко (кер. кол.), Л. Бадешко та ін. --К.: Смолоскип, 2002. -- С. 100, 108;

Бебик Я М., Головатий М. Ф., Ребкало В. А. Політична культура сучасної молоді. -- К.: У НДІПМ, 2004;

Бокань В.Культурологія: Навч. посіб. -- 3-тє вид., стереотип. -- К.: МАУП, 2004. -- С. 131-150;

Вивчення молоді на сучасному етапі: питання методології і методики. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Київ 11-13 жовтня 2005 р. -- К.: А.Л.Д., 2006;

Головатий М Ф. Молодіжна політика в Україні: проблеми оновлення. -- К.: Наук. думка, 2005;

Головатий М Ф., Цибульник В. С. Проблеми молодіжної політики // Філософ. і соціол. думка. -- 2002. -- № 4;

Громадська думка в Україні 2006. Результати загальнонаціонального дослідження. - К.: IFES, 2007. - 43 с.;

Доній О. Покоління оксамитової революції (як нам дожити до 2009 року?). - К.: Смолоскип, 1999. - 24 с.;

Злупко С.М., Павлишин М.І. Економічна освіта і соціальний захист молоді.// Наукові записки. Збірник наукових праць. Том ІІІ. Серія - економіка. Ч. ІІ. Освіта як фактор формування людського капіталу. - Острог,2000. - С.45 - 50;

Інтеграція молоді в сучасні економічні відносини: Щорічна доповідь Президентові України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України про становище молоді в Україні (за підсумками 2000 року). - К.: Український інститут соціальних досліджень, 2001. - 166 с.;

Лисовский В. Т. Молодежь: Любовь. Брак. Семья. Социологическое исследование. -- СПб.: Наука, 2003;

Мартинюк І.О. Проблеми життєвого самовизначення молоді (досвід прикладного дослідження).- К., 2003;

Матеріали конференції "Сучасне і майбутнє трьох ключових пострадянських країн (Азербайджан, Росія, Україна). Погляд молодих" / Фонд "Демократичні ініціативи", Інститут євроатлантичного співробітництва. - К.: 2003. - 20 с.;

Матеріали круглого столу "Україна у ХХІ сторіччі - погляд молодого покоління" / Фонд "Демократичні ініціативи", Київський міжнародний інститут соціології. - К.: 2003. - 25 с.;

Молоде покоління нової України: Ескіз соціального портрету / О. М. Балакірєва, Л. О. Волинець, М. Ф. Головатий та ін. -- К., 1995;

Молодежная субкультура / Одесский гос. ун-т им. И. И. Мечникова. -- Одесса: Астро-Принт, 1999;

Молодь і процес сучасного українського державотворення. -- Львів, 2002. -- 19 с.;

Молодь України: Стан, проблеми, шляхи розв'язання. -- К.: УНДІПМ, 1992-1997. -- Вип. 1-6;

Молодь України за соціальний прогрес і злагоду в суспільстві. - К.: Столиця, 1997. -- 278с.;

Молодь України у дзеркалі соціології / За ред. О. Балакірєвої, О. Яременка. -- К.: УІСД, 2001;

Морозова Л. П. Державна молодіжна політика на регіональному рівні // Нова парадигма. Альманах наукових праць. -- 2002. - Вип.25. - С.80-88;

Морозова Л. П. Молодь як найважливіший об'єкт соціально-філософського аналізу // Нова парадигма. Альманах наукових праць. - 2002. -Вип.26. - С.66-78;

Морозова Л. П. Ціннісні орієнтації молоді // Нова парадигма. Альманах наукових праць. - 2000. -Вип.17. - С. 176-183;

Нове покоління незалежної України (1991 - 2001 роки): Щорічна доповідь Президентові України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України про становище молоді в Україні (за підсумками 2001 р.). - К.: Державний інститут проблем сім'ї та молоді, 2002. - 211 с.;

Павлишин М.І. Майбутнє України - в руках молоді.// Україна в ХХІ столітті: концепції та моделі економічного розвитку. Матеріали доповідей V Міжнародного конгресу українських економістів, Ч.ІІ. - Львів: ІРД НАН України. --2007. -- С.116-120;

Права людини в Україні // Серія "Молоді автори". Видання ГО "Молодіжна Альтернатива". - К.: 2000. - 32 с.;

Старинець О.Г. Динамічні процеси в молодіжній політиці (соціально-правовий аспект) // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету.--Вип. 5.--2003.--С. 165--168;

Старинець А. Молодежная политика в Украине: решение проблем // Правова держава. -- № 6. -- 2003. -- С.248-254;

Старинец А.Г. Молодежь и государство: проблемы взаимоотношений и интересов // Збірник “Науковий вісник” Всеукраинской ассоциации молодых ученых. -- № 4. -- Киев-Одесса, 2002. -- С. 31--35;

Старинец А.Г. Молодежь Украины в политическом и правовом пространстве в период трансформации украинского общества // Перспективи (серія політологія) -- № 3(19) -- 2002. -- С. 62--68;

Старинец А.Г. Нормативно-правовая основа деятельности молодежных организаций Украины (период становления) // Збірник “Науковий вісник” Всеукраинской ассоциации молодых ученых. -- Киев-Одесса, № 5. -- 2002.--С. 40-45;

Старинец А.Г., Соколов В.Н. Власть и общество. -- Одесса: Маяк, 2003. -- 180 с.;

Сторожук Р.П. Молодь України і профспілки // Актуальні проблеми державного управління та місцевого самоврядування: сучасний стан та перспективи регіонального розвитку: матеріали щоріч. наук.-практ. конф., м.Одеса, 18 жовт. 2005 р. - Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2005. -- С. 349-351;

Сторожук Р. Особливості розвитку молодіжного руху в Україні // Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління: матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю(м. Київ, 28 травня. 2004 р.) - К: НАДУ, 2004. -- Т. 2. -- С. 353-355;

Титма М.Х., Саар Э.А. Молодое поколение. - М.:Мысль, 2006;

Циганенко Г.В. Соціально-психологічні гальма на шляху політико-ідеологічного самовизначення молоді: аналіз причин // Вісник Харківського університету N550, частина 2 "Психологія". - 2002. - с.307-310;

Циганенко Г.В. Соціально-психологічні особливості молоді з різним ступенем інтересу до політики // Психологічні перспективи, Випуск 4. - 2003. - С.70-76;

Шудло С.А. Адаптаційний потенціал молоді та умови його реалізації в трансформаційному суспільстві // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць. -- Х.: ХНУ, 2000. -- С. 245-247;