Формування престижу професій

Загальна характеристика проблеми.

У наші дні, коли країні не вдається знайти вихід з кризового становища, коли економічні негаразди породжують занепад в культурній освітній та інших сферах життя, коли значна частина населення перебуває в дуже складному становищі, багато хто, а особливо це стосується молоді, звертає свої погляди на престижні та високооплачувані професії. Уже минув той час, коли більшість дітей бажали стати лікарями або вчителями. Реалії показують, що для того, щоб забезпечити своє майбутнє, потрібно отримувати спеціальності інших спрямувань. Особливим попитом серед молоді сьогодні користуються професійні спеціальності такі, як менеджер, юрист, економіст, дещо нижче стоять спеціальності перекладача, психолога і т. п. Серед більшої частини населення ходить думка, що дані професії носять, як правило, суто інтелектуальний характер, але при цьому автоматично забезпечують високий рівень матеріального доходу, надають певний соціальний статус, дозволяють досягти добробуту. Ось чому на сьогоднішній день у вузах проводяться значні набори на факультетах міжнародних відносин, менеджменту, юриспруденції, які можливо, через деякий час будуть перевищувати набори на факультети прикладних спеціальностей.

Проблема у цьому питанні полягає, по-перше, в тому що не кожен із тих, хто закінчив відповідні факультети зможе бути хорошим дипломатом, юристом тощо. Дуже часто такі люди отримують роботу лише завдяки зв'язкам. В результаті такого відбору, коли талановитий молодий спеціаліст не отримує відповідного робочого місця, а пробивається менш здатний до такої роботи, але по "блату", страждає держава. Справа в тому, що така тенденція носить досить значний, щоб не сказати масовий характер, і це справді гальмує розвиток молодої держави.

По-друге, якщо потік на факультети престижних інтелектуальних професій буде продовжуватися, то скоро ринок праці буде значно перенасичений такими спеціалістами. Зрозуміло, що якщо на ринку праці буде така чисельність менеджерів, яка перевищує попит на них, то це зумовить проблему працевлаштування для випускників вузів. У виграшному становищі виявляться ті, хто має певні переваги такі, як досвід роботи, додаткове знання комп'ютера, іноземних мов, поглиблене знання певної галузі для якої потрібен спеціаліст, друга спеціальність тощо. Враховуючи всі вищевказані фактори зазначу, що в даній ситуації через кілька років або й раніше можливий другий "професійний бум", коли почнеться масова перекваліфікація спеціалістів з вищою освітою, тепер вже на спеціальності прикладного призначення.

Отож, метою даного дослідження є визначення механізму формування престижу деяких професій інтелектуального характеру, умов його формування та пошук практичних рекомендацій для уникнення викладених вище проблем. Доцільно було б використати результати дослідження для проведення необхідних заходів з боку уряду, адже це повинно допомогти уникнути проблеми безробіття серед таких спеціалістів, яка тільки поглибить кризове становище України.

Предметом дослідження є процес зростання попиту на інтелектуальні професії менеджера, маркетолога, фінансиста, юриста, дипломата та ін. Розвиток тенденцій серед молоді на освоєння таких спеціальностей.

Об'єкт дослідження - населення України. Значну долю дослідження слід відвести опитуванню студентів престижних спеціальностей, як безпосередніх учасників "руху престижу", їх доля повинна складати не менш 20% від загальної кількості респондентів. Також необхідно провести опитування серед абітурієнтів. При цьому інформація буде безпосередньо отримуватися з середовища формування попиту, вибору професій. Одним із сегментів опитуваних може стати певна кількість спеціалістів з області психології, які б конкретніше пояснили механізм формування престижу професій серед молоді - майбутніх державних діячів. До об'єкту дослідження, який покаже динаміку зростання кількості студентів - майбутніх спеціалістів на відповідних факультетах слід віднести певні статистичні дані. Мається на увазі загальна кількість студентів на факультетах престижних спеціальностей у порівнянні з попередніми роками, питома вага таких студентів серед загальної кількості студентів вузів у процентному вираженні, жорсткість конкурсного відбору при вступних іспитах (наприклад: 15 чоловік на 1 місце на спеціальність "менеджмент") і т. п.

Виділимо такі завдання дослідження:

Встановити рейтинг професій. Визначити, які саме професії користуються найбільшою повагою і попитом.

Визначити, які фактори впливають на рейтинг професій. Що в першу чергу впливає на вибір бажаної спеціальності, яку роль при цьому відіграє оплачуваність професії, соціальний статус працюючого, матеріальна забезпеченість абітурієнта, його бажання брати участь в державотворчих процесах, природні схильності, умови формування особистості тощо.

Встановити як змінюється популярність певних професій (падіння популярності професій льотчика-випробувача; зростання популярності професії адвоката).

Серед методів дослідження доцільно буде використати такі:

1) анкетне опитування студентів, абітурієнтів, населення;

2) характеристика проблеми спеціалістами-психологами, діячами системи вищої освіти;

3) аналіз статистичних даних.

Основні гіпотези дослідження:

Основним фактором, який впливає на формування престижу професії є рівень її оплачуваності. Буде логічно припустити, що при виборі спеціальності загальна маса людей керується принципом матеріальної забезпеченості, яку дана спеціальність принесе. В основному, лише ті, хто не має можливості оплатити навчання чи іншим способом попасти на факультети престижних спеціальностей, обирають інший шлях. Крім того рівень доходів визначає соціальний статус людини в суспільстві, атрибути високого статусу (дорогий автомобіль, золоті прикраси, дача і т. п.) Дозволяють виділити людину серед інших, віднести її до певного шару населення. Як правило, рівень доходів дозволяє скористатись послугами престижних фірм, сприяє високому життєвому рівню. У наших тяжких економічних умовах більша частина населення може лише мріяти про таке життя, проте кожен прагне його. Дуже часто у сім'ї збираються значні кошти лише для того, щоб дати престижну освіту дітям, забезпечити таким чином їх майбутнє. Отже, рівень доходу, який приносить професія напряму впливає на її популярність та престиж.

Користуючись значним попитом на престижні спеціальності більшість вузів просто намагається отримати з цього матеріальну вигоду. Відповідно до законів ринкових відносин попит на спеціальності менеджера, маркетолога, юриста та ін. Викликав значну їх пропозицію, тобто призвів до того, що майже у всіх вищих навчальних закладах відкрилися відповідні платні факультети. Частково це виникає тому, що залишені без державної підтримки державні вузи змушені шукати вихід із скрутного матеріального становища. Досить оперативно на даний попит відгукнулися приватні навчальні заклади, які на цьому просто заробляють гроші. Нерідко від якого-небудь ректора можна почути фразу, що його вуз на 60-80% підтримується за рахунок студентів-контрактників.

Підвищення загального життєвого рівня населення незалежно від професії призведе до зниження попиту на вказані спеціальності. Як уже було зазначено, основним фактором формування престижу певних спеціальностей є рівень доходу та пошуки нашим населенням шляхів до покращення своїх умов життя. Якби уявити, що економічні негаразди минули і загальний рівень матеріальної забезпеченості зріс, покращився добробут, то можна розвинути теорію, що більша частина людей задовольнилася б професіями іншого характеру. Багато хто вважає, що зовсім необов'язково отримувати спеціальність із верхньої частини рейтингової таблиці, якщо можна задовольнити свої потреби і забезпечити нормальне існування, працюючи слюсарем, монтером тощо. Тобто для зацікавленості молоді в отриманні професійних знань менш престижного характеру потрібно забезпечити рівень заробітної плати цих професій на рівні, достатньому для нормального життя. В таких умовах значно знизиться рівень розмежування між спеціальностями, і їх поділ на престижні та менш престижні.

Очікувані результати дослідження. Після проведення дослідження і вирішення його завдань буде отримано інформацію, яка дозволить як саме формується престиж окремих професій, і як за допомогою різноманітних факторів можна змінювати громадську думку про такий престиж, посилювати або послаблювати його. Як висновки повинні сформуватися ряд пропозицій практичного значення, які могли б допомогти уникнути проблем, пов'язаних із сучасним напливом енергійної, багатоперспективної молоді на факультети престижних інтелектуальних професій (спеціальностей), в той час як відчувається майбутня потреба в кадрах прикладних спеціальностей. Дані рекомендації потрібно представити органам влади, які через регулювання законодавчого характеру зможуть стабілізувати становище, відреагувати відповідно на проблему і враховувати наслідки, до яких вона може призвести.