Поняття про суспільство та теорії його походження
Еволюція уявлення про суспільство та теорії його походження. Сутність, основні засади функціонування, найхарактерніші особливості суспільства як соціального феномену. Залежність державно-правових інститутів від рівня соціально-економічного розвитку.
Рубрика | Социология и обществознание |
Вид | реферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 17.04.2010 |
Размер файла | 14,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Поняття про суспільство та теорії його походження
Соціологія - наука, що вивчає суспільство. Деякі науковці вважають, що поняття суспільства формується зі здатністю людей відокремлювати себе від природи. По мірі дорослішання людина стає індивідом, а взаємодія індивідів - це соціум. В широкому розумінні соціум є суспільство "тут і тепер", і чим більше соціумів, тим складніше між ними відносини. Будь-яка група, хоч як вона організована, виконує свої функції та переслідує якісь конкретні цілі. До суспільних наук відносяться історія, психологія тощо.
Cпецифіка соціології серед інших суспільних наук полягає в тому, що вона вивчає суспільство під особливим кутом зору - крізь призму соціальних процесів та відносин, які становлять основний зміст соціальної реальності.
Суспільство - дуже складне й багатогранне в структурному плані явище. Соціологія вивчає соціальну сферу життя суспільства - область соціальних відносин як відносин між більш чи менш широкими спільнотами людей та самим людьми, що є частинами тих спільнот.
У центрі соціального життя - взаємодія людей, а індивід і група - сукупність соціальних зв'язків, що породжують складні соціальні структури: особистість, індивід, суспільство, культура, держава, право, мораль, наука, мистецтво, родина тощо. Поняття "соціальний" має кілька значень: від позначення самої сутності суспільного життя до розуміння сутності соціального зв'язку. Соціальний зв'язок - те, що змушує людей гуртуватися, незважаючи на нерівність тощо. Тож соціологія вивчає в суспільстві лише соціальне.
Соціологічна думка від свого зародження постійно намагалася пізнати, осмислити сутність, основні засади функціонування, найхарактерніші особливості суспільства як соціального феномену. Так, античні філософи, зокрема Аристотель, Платон, ототожнювали суспільство з державою. У середньовіччі поширеною була думка про те, що суспільство виникло внаслідок домовленості людини з Богом; у нові часи побутувала ідея суспільного договору між людьми, внаслідок якого постало суспільство, хоча деякі філософи (Д. Дідро) вважали, що життя людей завжди було суспільним.
Якісно нове розуміння категорії «суспільство» запропонувала соціологія в середині XIX - на початку XX ст. Так, О. Конт і Г. Спенсер вважали його динамічним утворенням, що, як і кожний живий організм, перебуває у постійному розвитку, виявляючи здатність до саморегулювання. Е.Дюркгейм розглядав суспільство як над індивідуальну реальність, що заснована на колективних уявленнях. Для М. Вебера суспільство - це взаємодія людей, яка є продуктом соціальних, тобто орієнтованих на інших людей, дій. Г.Тард розумів суспільство як продукт взаємодії індивідуальних свідомостей через передавання людьми один одному переконань, прагнень, спонукань тощо.
За К. Марксом, суспільство - це живий організм, сутністю якого є залежність усіх соціальних підсистем від економічної; це сукупність відносин між людьми, що формуються та історично розвиваються у процесі спільної діяльності.
Різні аспекти суспільства як соціологічного феномену є предметом багатьох сучасних досліджень. Залежно від погляду на суспільство як фундаментальну категорію соціології формувалися відповідні теорії суспільства, у розвитку яких простежується три періоди:
1. Кінець XVIII - початок XX ст. Соціологія функціонувала як сукупність поглядів щодо промислового суспільства. Всі тодішні теорії виходили з того, що суспільство, яке зароджується, має індустріальний характер, а економічна система визначає тип суспільства, задає принцип суспільного порядку.
2. 20-ті - кінець 60-х років XX ст. Учення цього періоду зосереджувалися на фіксації нових специфічних рис, явищ, зумовлених переходом до стадії організованого капіталізму, передусім в економічній сфері. Суспільство вони тлумачили як державно-монополістичний (з точки зору форми власності), організований (з огляду на соціальні та економічні процеси), зрілий, розвинутий капіталізм як менеджеріальне суспільство (враховуючи домінуючу професію у всіх галузях), як суспільство масової культури.
3. 70-90-ті роки XX ст. На цьому етапі виникають «концепції інформаційного суспільства» (теорії Д. Белла, Р. Дарендофа, О. Тоффлера, Ф. Ферроратті та ін.), які фіксують трансформації в економічній системі, структурі формальної та неформальної влади, інформаційній сфері. Вони розглядають інформаційне суспільство як особливу стадію історичного та соціально-економічного розвитку людства.
Суспільство є високоабстрактною категорією, витвореною на перетині соціальної філософії, соціології, історії та інших наук, надзвичайно складним соціальним феноменом, що зумовило різні тлумачення його.
Цей термін вживається і на позначення конкретного виду суспільства з його історичними, економічними, культурними особливостями (наприклад, українське суспільство).
До найхарактерніших сутнісних рис суспільства належать:
-- спільність території проживання людей, що взаємодіють між собою;
-- цілісність і сталість (єдине ціле);
-- здатність підтримувати та відтворювати високу інтенсивність внутрішніх зв'язків;
-- певний рівень розвитку культури, система норм і цінностей, покладених в основу соціальних зв'язків між людьми;
-- автономність та самодостатність, самовідтворен-ня, саморегулювання, саморозвиток.
Із соціологічної точки зору американський соціолог Едуард-Альберт Шілз (нар. у 1911 р.) суспільством вважав об'єднання, що відповідає таким критеріям:
-- існування його як елемента більшої системи;
-- ідентифікація з певною територією;
-- наявність власної назви та історії;
-- укладення шлюбів між представниками даного об'єднання (суспільства);
-- поповнення за рахунок дітей, які визнані представниками цього суспільства;
-- існування його у тривалішому часі, ніж середня тривалість життя окремого індивіда;
-- єдність загальної системи цінностей (традицій, звичаїв, норм, законів, правил тощо).
Усе це дає змогу трактувати суспільство як соціальну систему,
Проблема типологізації суспільств передбачає, з одного боку, відокремлення понять «суспільство», «природа», «держава», «країна», з іншого - з'ясування співвідношення між ними. Людина і суспільство є частиною природи, але помилково було б ототожнювати їх з природою. Адже, коли йдеться про природу у широкому сенсі (природна єдність світу, всієї дійсності), то лінія „суспільство - природа” відображає те, що людина і суспільство виникли з природи. Суспільство при цьому перебуває у тісному зв'язку та взаємодії з природним середовищем і не може функціонувати, розвиватися поза ним, оскільки і природа, і суспільство підкоряються єдиним фундаментальним законам. Але розуміння природи у вузькому сенсі (частина реального світу, природно-географічне середовище) передбачає визнання того, що людина є не стільки біологічним, скільки соціальним творінням, а буття суспільства - це своєрідне соціальне буття, котре не можна зводити до тільки біологічного існування.
Розмежування цих понять дає змогу правильно зрозуміти двоєдину природно-соціальну основу людини та суспільства, не допустити як ігнорування природних засад у людині та суспільстві, так і заперечення вирішальної ролі соціального у цій єдності. На певних етапах розвитку соціології домінували різні точки зору, то абсолютно відриваючи людину, суспільство від їх природних основ, то абсолютизуючи місце і роль біологічного на противагу соціальному.
На думку представників сучасної американської соціології, у XX ст. сформувалася так звана «парадигма людської винятковості», сутність якої визначається екологічними залежностями та обмеженнями. Згідно з нею людина, істотно відрізняючись від тварин, здатна розпоряджатися собою і діяти як завгодно для досягнення мети. Соціокультурне середовище, соціальні та культурні чинники є головними для неї, що змушує інколи ігнорувати біофізичне середовище. Позаяк усі проблеми можна вирішити за допомогою науки, соціальний і технологічний прогрес ніщо не може обмежити. Однак сучасний стан суспільства, людини і довкілля доводить наукову неспроможність абсолютного протиставлення суспільства і природи, ресурси якої не безмежні.
Розмежовуючи категорії «суспільство», «держава», «країна», слід виходити з того, що «країна» - поняття, яке є переважно географічною характеристикою частини нашої планети, а «держава» --категорія, що відображає політичний стан цієї частини. Співвідношення між даними категоріями визначає типологізацію суспільств.
Суспільство є високоабстрактною категорією, витвореною на перетині соціальної філософії, соціології, історії та ін. наук, надзвичайно складним соціальним феноменом, що зумовило різні тлумачення його.
Цей термін вживається і на позначення конкретного виду суспільства з його історичними, економічними, культурними особливостями.
До найхарактерніших сутнісних рис суспільства належать:
1.- спільність території проживання людей, що взаємодіють між собою;
2.- цілістність і сталість;
3.- здатність підтримувати та відтворювати високу інтенсивність внутрішніх зв'язків;
4.- певний рівень розвитку культури, система норм і цінностей, покладених в основу соціальних зв'язків між людьми;
5.- автономність та самодостатність, самовідтворення, саморегулювання, саморозвиток.
Подобные документы
Поняття соціології, її місце в системі наук; об’єкт, предмет, структура та функції. Суспільство як соціальна система, еволюція та основні теорії його походження. Поняття соціологічної роботи в Україні: організація досліджень, види, етапи проведення.
лекция [225,0 K], добавлен 08.06.2011Визначення поняття суспільства у соціальній філософії, його універсальна типологія та ознаки громадянської общини як соціальної системи. Наслідки глобалізації світової економіки та визначення стратегії економічного розвитку України в світовій системі.
реферат [33,0 K], добавлен 12.10.2010Характеристика масового суспільства. Масове суспільство як новий соціальний стан, соціальний характер людини в його умовах. Національна держава як форма існування масового суспільства. Теорія соціального характеру в масовому суспільстві Д. Рисмена.
реферат [40,7 K], добавлен 26.06.2010Поняття, сутність та стадії розвитку суспільства споживання, його характерні відмінності від суспільства виробництва. Особливості формування та необхідність підтримки бажань ідеального споживача. Порівняльний аналіз туриста і бродяги як споживачів.
реферат [27,0 K], добавлен 16.08.2010Поняття, функції, задачі і структура соціології. Соціологічні закони: сутність, класифікація і типологізація. Місце соціології в системі наук про суспільство. Поняття та характерні особливості сучасного суспільства. Соціальний інститут і його динаміка.
лекция [68,6 K], добавлен 27.12.2010Стратегічна мета та методи трансформації українського суспільства відповідно до теорії синергетики. Прогнозування соціального розвитку держави, шляхи його стабілізації. Соціальне партнерство й підвищення його ролі в соціально-трудових відносинах.
реферат [31,7 K], добавлен 04.07.2009Класифікація та основні компоненти соціальної взаємодії. Основні принципи теорії соціального обміну (за Дж. Хомансом). Моделі мотивації поведінки індивіда за Т. Парсонсом. Витоки нерівності у соціальних відносинах. Види соціальних рухів та процесів.
презентация [162,2 K], добавлен 03.08.2012Суспільство як система і життєдіяльність людини. Структура і функції суспільства. Поняття суспільного розвитку. Основні чинники суспільного розвитку та їх взаємозв'язок. Історичні типи суспільства. Глобальні проблеми суспільного розвитку людства.
курсовая работа [32,0 K], добавлен 04.04.2007Ідентифікація поняття постіндустріального суспільства та передумови його виникнення. Ключові ознаки постіндустріального суспільства в економічній науці. Постіндустріальна перспектива Україна та засади її переходу до постіндустріального суспільства.
курсовая работа [353,3 K], добавлен 27.05.2014Суспільство – сукупність форм об’єднання людей, що мають загальні культурні цінності та соціальні норми: основні концепції походження, типологія, ознаки. Соціальна структура та соціальна стратифікація. Інститути і організації сучасного суспільства.
презентация [98,4 K], добавлен 03.08.2012