Інформаційна політика Польщі, становище Польщі на міжнародній арені

Тема. Інформаційна політика Польщі, становище Польщі на міжнародній арені

Актуальність цієї теми я вбачаю в швидкому розвитку Польщі, і її інтеграції до НАТО, в щоразу більшій прірві між Україною і її західним сусідом.

Проблема формування інформаційного суспільства найбільш гостро постала перед польським суспільством останнім часом і пов'язана з достосуванням до європейських стандартів як наслідок входження до нової європейської родини. Який стан інформаційних технологій в Польщі і які перспективи їх розвитку на найближче майбутнє хвилює насамперед політиків.

Основним аспектом проблеми інформатизації Польщі є, як в більшості постсоціалістичних країн, ідеали центральної влади, що тісно зжилися з народом, особливо зі старшим поколінням. На шляху до демократизації не слід забувати, що національна система масової комунікації, складовою частиною якої є всі, включно з регіональними ЗМІ, - одне з головних засобів реалізації політичного потенціалу суспільства.Розглядаючи НСМК лише як двигун масових інформаційних процесів, потрібно підкреслити виняткову важливість преси як виробничої сили у сфері масової свідомості і, отже, як дійового учасника формування політичної інфраструктури.

Об'єктом дослідження є інформаційний простір Польщі, який слід розглядати через призму глобального інформаційного розвитку. Річ у тім, що інформацію та інформаційні комунікації стали важливим фактором забезпечення стратегічної стабільності і міжнародної інтеграції держав.

Основними напрямками діяльності інформаційної системи є:

розвиток комп'ютерних мереж;

розвиток технологій цифрової передачі аудіо- і відеоінформації;

розгортання широкосмугових радіосистем і супутникових каналів;

розширення спектру інформаційних послуг.

І одним з напрямків, який я хотіла б виділити, який набув актуальності не так давно і що фактично об'єднує всі попередні ланки - є нещодавно прийнята програма інформування польського населення про усі аспекти владу Польщі в НАТО. Результат діяльності цієї програми буде виражено на референдумі в червні 2004 р., на якому громадяни Польщі скажуть „так” чи „ні” інтеграції в НАТО. Важко зрозуміти настрої і цілі поляків, не знаючи їхньої історії. А була вона зовсім не безхмарною. Важливо насамперед зазначити, що Польща подарувала світу, а особливо католикам, непересічну особистість Павла ІІІ - Папу Римського, який стоїть на чолі католицької церкви ще й досі.

В 1979 р. Відбувся перший візит Папи до батьківщини, під час якого він закликав усіх боротися зі злом і побажав витримання в цей нелегкий час.

В 1980 році прокотилася хвиля страйків по всій Польщі проти існуючої влади.

Весною 81-го були введені талони на продукти харчування, предмети щоденного вжитку. Полиці магазинів світили пустками. 30 тисяч поляків щороку покидали Польщу в пошуках кращого життя.

12 - 13 липня 1982 р. Введено стан воєнний. Сотні газет і радіо, які діяли підпільно, виявляли з усіма повсталими верствами населення антикомуністичні протести. Ввели „поліційні години”. Затверджено гімн „Jesze Polska nie umarla”.

За Горбачова з'явився промінь надії на краще життя. Однак вже у 1983 році підвищення цін на продукти викликало нові протести.

1989 року відбулися наради „Круглого столу” під егідою Леха Валенси.

4 червня 1989 року постав перший не комуністичний уряд під керівництвом Тадеуша Мазовецького.

Віце-прем'єр Бальцеровіч розробив реформу, яка принесла ефект.

В 1990-му році Польща провела фактично дві надзвичайно важливих реформи власної адміністративної системи і зробила все для децентралізації влади і становлення реального автономного місцевого самоврядування. Була проголошена „wolnosc gospodarcza”.

До 1993 р. Число приватних фірм становило 1,5 млн.

1990 рік - Лех Валенса став першим президентом Третьої Речі Посполитої Польщі. Створена система багатопартійності. Вільна преса. Посилилося розверствення людей на багатих і бідних.

В 1993 р. на виборах перемагає партія пост комуністів. Постає проблема великих малофункційних закладів - шахт, заводів.

До влади приходить пост соціаліст - Александер Кваснєвський.

1997 року урядом починає керувати „Solidarnosc”.

Новий уряд запроваджує багато реформ, однак не викликає ентузіазму. Вони були підготовлені нашвидкуруч і недопрацьовані. Зростає корупція.

У липні 1997 року на самміті в Мадриді, глави держав та урядів Альянсу запросили Чеську Республіку, Угорщину та Польщу розпочати переговори про вступ до Альянсу до 1999 року.

З 12 березня 1999 року Польща стає членом НАТО з рівнем безробіття 16%. Всі надії покладаються на молодь, яка має погляди близькі до Заходу.

В 1999 році на президентських виборах перемагає і залишається на другий термін Анджей Кваснєвський.

2001 року у результаті виборів „Solidarnosz” не входить до уряду.

Все змінилося, люди розділяють життя на духовне і матеріальне. Прийшла еволюція економіки. Навкруги Варшави будують вілли „нові поляки”, ті, котрі виграли на трансформації. Інші взагалі не розуміють, що вони від цього отримали. Більшості поляків все одно чи будуть вони слухати цензуроване радіо чи ні, бо не мають охоти про це думати з декількома сотнями злотих в кишені.

Популізм називають третьою силою в парламенті. Анджей Леп пер назвав владу бандою злодіїв і бандитів і це про транслювали по каналах в прямому ефірі, а вже після новин по всіх каналах телебачення і радіо вся Польща знала про цей інцидент.

12 - 13 грудня 2002 року в Копенгагені за участі п'ятнадцяти країн відбулася конференція. Представниками з Польщі стали Лелек Міллер, Ярослав Каліновскі, Марек Пол, Ян Трущинський. Для вищезазначеної держави були надані дуже корисні умови для вступу до НАТО. Корисність звичайно полягає в інвестиціях в розвиток Польщі. Вже до 2007 р. планується досягнути рівня членів-учасників НАТО. Перше травня 2004 року названо датою, коли з'єднаються всі країни континенту. Реалізується програма „Polska bez granic”.

На мою думку важливо досліджувати інформаційні зв'язки Польщі, її політику і історію розвитку тому, що вона є нашим найближчим сусідом і відповідно й партнером. Особливо зараз, коли планується такий великий стрибок цієї країни в своєму розвитку. На жаль стосунки України і Польщі є напруженими, прірва між цими двома державами збільшується. Саме через спрямованість наших науковців, а насамперед політиків на поглиблення стосунків з Росією, віддаляючись тим часом від об'єднаного і розвинутого Заходу.

Призначення системи, на мою думку, в детальнішому розкритті зв'язків з різними її елементами як внутрішнього так і зовнішнього середовища. Ціль - показати різні види зв'язків між державами і міждержавними структурами, вплив інформаційних технологій на оточуюче середовище. На мою думку потреба в цілях ніколи не зникне, або з'являться ще інші, так як ринок інформаційних технологій, інформаційних товарів і послуг є найбільш прибутковим і розвивається найбільш динамічно.

Функції системи вказані в самій структурі. Це інформаційні технології, які застосовуються для досліджень в економіці, політиці, в галузі екології, охорони навколишнього середовища, медицини і біології, освіті, культурі і у засобах масової інформації.

Інтегральні властивості системи - це здатність проникати одних її елементів в інші, об'єднуючись таким чином в більші ланки. До інтегральних властивостей належить інтеграція інформаційних технологій в усі сфери життя, а також вплив одних на інші. Властивості інтегральні має майже кожен елемент системи. Особливий вплив на всі інші має державне управління і економіка. З зовнішнього середовища найбільше на державне управління впливають міжнародні організації. Взагалі в час інтеграційної політики, яка проводиться на Заході, важко виділити окремі чітко відділені структури. Все взаємопов'язане з усім.

Система належить до категорії складних, так як тема „Інформаційна політика Польщі” досить обширна і всіх елементів системи навіть не можливо відобразити, тому вони об'єднані в більш загальні поняття і відображено найважливіші.

В системі елементи поділені на зовнішні та внутрішні, а також як окремий елемент виділено споживачів та виробників, на яких впливає ця система і які самі ж її створюють, досліджують, розповсюджують і використовують інформацію про систему в цілому і окремих її елементів.

До внутрішніх елементів я віднесла інформаційні технології Польщі, як осередок системи; державне управління і економіку як запорука існування і розвитку усіх інших (ЗМІ, екологія і охорона навколишнього середовища, наукові дослідження і критичні технології, управління складними системами, освіта, Інтернет, культура, системи соціального захисту, техногенні та гуманітарні катастрофи, медицина і біологія), а також як важливий фактор впливу на зовнішнє. До зовнішнього середовища я віднесла світовий ринок інформаційних технологій, виділивши окремі його елементи, а також міжнародні організації - НАТО, ООН, ЮНЕСКО, Міжнародний червоний хрест, ОБСЄ, Всесвітня організація охорони здоров'я.

Інформаційні технології найбільш тісний зв'язок мають зі ЗМІ. Серед найбільш розвинутих телевізійних програм, що транслюються не лише в межах держави є: PolSat,TV 1, TV 2, TV Polonia.

В свою чергу PolSat можна назвати лідером, так як він має ряд розгалужень: „PolSat 2”, „PolSat sport”, „TV 4”. Одним з його досягнень можна назвати в галузі новочесних технологій „Pekoder PolSatu”, який дозволяє дивитись не лише всі польські канали, а й ряд зарубіжних. Саме завдяки йому поляки мають доступ до системи Internet без комп'ютера з абонементом лише 29 zl.

Завдяки щорічним благодійним акціям закуповується новочесне обладнання для польських лікарень. Цьогорічна акція „Podaruj dzieciom slonce”, спрямована на допомогу новонародженим, що зарано з'явилися на світ, залучила до співпраці не лише міжнародні корпорації-виробники продуктів з такими загальновідомими назвами як „Pantien”, „Ariel”, „H&S”, „Pampers”, „Blend-a-med” та інші, а й цілу сітку супермаркетів по всій Польщі. Зараз кожен поляк, роблячи покупки в гіпермаркетах, мають можливість дешевше придбати необхідні речі, а також на власні очі побачити і почути зірок польської естради, подивитися презентацію нової книги, а й допомогти в благочинній акції, не роблячи при цьому особливих зусиль. Таким чином різні елементи системи об'єднались для кращого досягнення цілі.

Яскравим прикладом використання інформаційних технологій в системі соціального захисту є ситуація, що склалася в 1997 році - повінь. Кожного дня робився аналіз та прогнозування рівняводи і розголошувався по ЗМІ для попередження мешканців. А вже цього року завдяки програмі „ „Теlewizia dla powodzian” в Кунові були побудовані комфортабельні будиночки за зібрані 13,5 млн. злотих і переселені туди 11 тисяч постраждалих від повені людей.

Безпосереднє застосування комп'ютерно-телекомунікаційних технологій у сфері освіти пов'язано з впровадженням новітніх освітніх та навчальних програм, дистанційним навчанням, застосування Інтернет-технологій у навчальному процесі, довідково-інформаційними системами. Цього року була відкрита перша електронна бібліотека, на створення якої було виділено 3,5 млн. злотих і складається з 120-и рівнів. До 2004 року планується збільшити кількість занесених в цю бібліотеку примірників книг до 20 тисяч.

До інформаційних технологій належать також мобільні телефони, асортимент яких на польському ринку досить великий. Основними мережами можна назвати такі як: „IDEA” (OPTIMA, MERITUM, POP),„ERA” (ERA TAK TAK; SIMPLUS TEAM),„Telekomunikacia Polska SA”, що пропонує відразу послуги різного виду зв'язку, також через Інтернет.

До високих і критичних технологій можна віднести досягнення у створенні інтелектуальних роботів, нейрокомп'ютерних комплексів, комп'ютерних систем обробки графічної та мовної інформації, комп'ютерні технологічні системи і комплекси, що базуються на інтелектуальних інформаційних технологіях.

Протягом останніх років Польща значно розширила співробітництво з провідними державами Заходу у справі застосування сучасних інформаційних технологій. Підписано угоди про співробітництво в рамках ЄС, ЮНЕСКО, НАТО та інших структур у галузях інформатизації, телекомунікацій, електронного супутникового зв'язку.

До зовнішнього середовища я віднесла окремі регіони світу, з них Північна Америка займає 43,5% на ринку інформаційних технологій, Латинська Америка 2%, Західна Європа 28,3%, Східна Європа, Близький Схід, Африка 2,6%, Азія, країни Тихоокеанського регіону 23,7%. Ці елементи в більшій чи меншій степені впливають на внутрішнє середовище системи, проникаючи на інформаційний ринок Польщі. Більшість вищевказаних країн належить до тієї чи іншої організації і саме через неї спрямовує вплив на Польщу.

WHO (World Health Organisation) Всесвітня організація охорони здоров'я дає можливість громадян будь-якої країни звернутися за допомогою з різних питань охорони здоров'я, а також при порушенні прав людини на безпечне існування і медичне забезпечення.

ОБСЄ. Організацію з безпеки і співробітництва в Європі було започатковано як політичний консульський орган, до якого ввійшли країни Європи, Центральної Азії та Північної Америки. В січні 1995 року вона набула статусу міжнародної організації. Ще під час відкриття самміту в Парижі 19 листопада 1990 року 22 країни НАТО та тодішньої Організації Варшавського договору підписали далекосяжний договір про звичайні збройні сили в Європі. На форумі ОБСЄ з питань співпраці в галузі безпеки країн НАТО, спільно з іншими державами-членами, представили ряд суттєвих пропозицій щодо обміну інформацією з оборонного планування, глобального обміну військовою інформацією та стабілізаційних заходів в умовах локалізованих кризових ситуацій. Цей договір стосується зараз також Польщі, як країни НАТО.

Як відгалуження Міжнародного комітету Червоного Хреста (Internacional Committee for the Red Cross) існує Польський Червоний Хрест, який спонсорує і допомагає в невеликих акціях в межах країни. Однак при надзвичайних ситуаціях (повені, епідемії) допомога надається ззовні.

ООН. Статус Організації Об'єднаних Націй було підписано в Сан-Франциско 26 червня 1945 року 50 державами. 24 жовтня 1945 року Організація Об'єднаних Націй офіційно почала своє існування. Польща надає ООН допомогу в мирних операціях, посилаючи туди своїх військових. Тісний зв'язок ООН з НАТО був налагоджений досить давно і підтверджений багатьма спільними діями, зокрема налагодження миру в Югославії в 1992 році. Поза межами колишньої Югославії, в контексті інших загроз міжнародному миру, країни-члени НАТО надають широку підтримку Раді Безпеки та Генеральному секретарю ООН в їх зусиллях, спрямованих на запобігання конфлікту та відновлення верховенства міжнародного права. Цей обов'язок буде покладений також на Польщу.

ЮНЕСКО. Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки й культури надає допомогу для збереження пам'яток культури, для розвитку освіти і науки. В свою чергу між Польщею і цією організацією проводиться обмін інформацією і досягненнями в тих чи інших галузях, зав'язується тісна співпраця.

Важко не оцінити, який вплив, починаючи ще з початку 90-х років має на Польщу НАТО. 21 березня 1990 року міністр закордонних справ Польщі Кшиштоф Слубішевський відвідує штаб-квартиру Альянсу для бесіди з Генеральним секретарем НАТО Манфредом Вернером і постійними представниками держав-членів НАТО, а вже 3 липня 1991 року штаб-квартиру НАТО відвідує президент Польщі Лех Валенса. 6 жовтня цього ж року на зустрічі в Кракові міністри закордонних справ Польщі, Угорщини та Чехо-Словацької Федеративної Республіки заявляють про бажання брати участь у діяльності НАТО. 11 - 12 березня Генеральний секретар НАТО Манфред Вернер відвідує Польщу, де відкриває семінар на тему: „Безпека в Центральній Європі”. 2 лютого прем'єр-міністр Польщі Вальдемар Павшек підписує у штаб-квартирі НАТО рамковий документ програми „Партнерство заради миру”. Міністр оборони Польщі Петр Колодзейчик відвідує штаб-квартиру НАТО для передачі Презентаційного документа своєї країни для програми „Партнерство заради миру”(25 квітня). 12 - 16 вересня 1994 року у Польщі, неподалік міста Познань, проводяться спільні військові навчання („Коопретив бридж”), у яких беруть участь військовики 13 держав-членів НАТО та партнерів у співробітництві. Це перший захід такого плану, здійснюваний у рамках програми „Партнерство заради миру”.

16 - 17 грудня 1997 року міністри закордонних справ країн НАТО підписують Протоколи про вступ Чеської Республіки, Польщі та Угорщини у присутності міністрів закордонних справ цих держав.

В історії співробітництва НАТО з Польщею найважливішим кроком була до цього часу конференція в Копенгагені 6 грудня цього року за участі 15 держав, на якій обговорювалися умови вступу Польщі до цієї організації. На проведеній пізніше пресконференції для польських журналістів прийняті умови назвали найбільш корисними для Польщі з усіх можливих варіантів. Гроші, інвестовані унією, будуть направлені насамперед на реструктуризацію народного господарства, а також на достосуванням до європейських стандартів. Президенту Польщі було вручено купюру 50 EURO, як символ унії, що швидко знайшло відгук у пресі. Противники вступу Польщі до НАТО прокоментували це так: „Наш президент продав Польщу за 50 Євро”. Тепер емблема НАТО, коло з 12-ти зірок, яка символізує єдність та співпрацю, а розетка компасу - спільний шлях до миру, який обрали 16 членів Атлантичного Альянсу буде височітиі над Польщею. Єдиною проблемою залишається переконати населення щодо НАТО. Чи вдасться це політикам, дізнаємося в червні на референдумі.

Це дослідження наштовхнуло мене лише на один висновок: тема „Інформаційна політика Польщі” дуже погано висвітлена в українських ЗМІ, як і інші теми, що стосуються нашого західного сусіда. Співпраця між Україною і Польщею проводиться хіба що з питань польсько-української спадщини, що залишилась на території двох держав, яку ніяк не можуть поділити і вшанувати пам'ять наші політики, історики і жару додають журналісти.

Будучи полькою по одній лінії і українкою по іншій, я вболіваю за долю обох держав. Моєю мрією є входження України до НАТО, бо тим самим ми зблизимось до Польщі, поглибимо співпрацю. Але зараз я відчуваю, що між Польщею та Україною ніби опускається залізна завіса. А, як відомо, для журналістів не повинно бути меж, в той час як введеться візовий проїзд і збільшиться контроль на польсько-українському кордоні, відділяючи нас тим самим від більш розвинутої Європи.

Це дослідження наштовхнуло мене на подальші дослідження Польщі, не лише її інформаційної сфери. В майбутньому я б хотіла поїхати до Польщі, зустрітися з їхніми політиками, журналістами. Мене цікавить їх побут, традиції, культура, віра. Їхні досягнення і шлях, по якому вони йшли до кращого життя. Зі своєї сторони я б хотіла залучити до співпраці поляків з українцями. Можливо це і буде наше вікно в Європу. Виділені 272 млн. євро на охорону східного кордону Польщі є тонким натяком на те, що в НАТО в остаточному порядку буде 28 держав. Щодо Польщі, то поза дипломатичними заявами, швидке похолодження у ставленні Варшави до Києва відчувається на всіх рівнях. Причини дві: переорієнтація Польщі на Європейське майбутнє та не менша - внутріполітичні проблеми України, яка полякам усе більше нагадує Білорусь. Двері в Європу нам зачинені, але це не означає, що туди не можна потрапити. Просто потрібно знайти ключ від цих дверей. Можливо, в цьому і є завдання журналістів молодого покоління, яких ще не встигла залякати влада. Пошуки шляхів до Європи і буде темою моїх подальших досліджень, а саме пошук цих шляхів через Польщу - мою другу Батьківщину.