Соціальне питання і утопічний соціалізм

В цілому трактування природи людини не є послідовно науковим. Але ідея гармонійного розвитку схильностей людини, його відчуттів мала прогресивне значення.

Фур'є належить також серйозна заслуга в трактуванні історії людського суспільства. Він вважав, що для досягнення гармонії людських пристрастей недостатньо тільки відкриття кодексу соціального життя, необхідний також відомий рівень розвитку виробництва.

Увесь попередній період історії Фур'є ділив на чотири ступені: дикість, патріархат, варварство і цивілізація, а кожен крупний період на чотири стадії: дитинство, зростання, занепад, дряхлість.

Деякі етапи Фур'є характеризував вельми своєрідно. Так, патріархат він виділив як особливий етап, до варварства фактично відносив рабовласницький лад і феодалізм. Даючи таку класифікацію, Фур'є не цілком чітко виділяв відмінності в способу виробництва матеріальних благ і тим більше - в характері виробничих відносин. Його заслуга полягає в тому, що етапи в розвитку суспільства він пов'язував з розвитком виробництва. Наприклад, період дикості, згідно Фур'є, характеризується тим, що не було ще ніякій індустрії, люди не виробляли продукти, а тільки збирали те, що було в готовому вигляді в природі. Патріархат він пов'язував з виникненням дрібної індустрії, цивілізацію ж - з розвитком крупної промисловості.

Крупна індустрія, на думку Фур'є, складає основу для досягненні гармонії людських пристрастей. Лише у епоху цивілізації існує необхідний рівень виробництва, щоб забезпечити таку гармонію.

Важливим пороком існуючого ладу Фур'є вважав суперечність між інтересами колективу і індивіда. Основу цієї соціальної суперечності він справедливо убачав в суперечності між багатством і нікчемної меншини і убогістю переважної більшості суспільства в тому, що цивілізація не може забезпечити матеріальне благополуччя всіх членів суспільств, збагачуючи нікчемну паразитичну верхівку. У сучасному йому суспільстві, Фур'є помітив ряд важливих сторін капіталізму і правильно вказав на окремі тенденції в його розвитку. Причина всього зла була в роздробленості крупної індустрії, що приводило безглуздому марнотратству засобів і сил суспільства.

Фур'є писав, що загострення соціальних суперечностей між багатими і бідними може призвести до революції. Але він не був прихильником революції. Він вважав, що до нового ладу потрібно йти шляхом агітації. Перейти до нового суспільства можливо шляхом відкриття закону, на основі якого суспільство повинне жити і розвиватися.

Основою майбутнього суспільного устрою Фур'є вважав землеробство. Промисловості відводилося підлегле місце. Це великий недолік проекту Фур'є, тому що провідною галуззю соціалістичного виробництва виступає крупна машинна індустрія.

Майбутнє суспільство за планом Фур'є повинне розпадатися на окремі общини чисельністю 2000 чоловік. Кожна община працюватиме на певній ділянці землі і визначатиме, що і як вона проводитиме. У общині зберігається приватна власність і капітал. Частина продукту, виробленого тут, буде розділена між капіталістами. Таке положення не приноситиме шкоди, оскільки капіталісти стануть робочими, а робочі капіталістами. Таким чином, Фур'є помилково припускав, що без революції відмінності між класами зникнуть. Він припускав, що між людьми відбуватимуться змагання, що збільшить продуктивність праці.

У 30-40 х роках учення Фур'є отримало досить широке розповсюдження. Найбільшим пропагандистом фур'єризма був Віктор Консидеран. Він закликав припинити боротьбу і закликав робочі і буржуазію йти мирним шляхом до соціалізму. Але учення незабаром розпалося.

Висновки

Важливо зазначити, що консервативні, ліберальні та соціалістичні напрями в соціальній думці кінця XVIII - початку XIX ст. ще не можна віднести до соціології в повному значенні цього слова, насамперед внаслідок їх відверто "неакадемічного характеру і чітко вираженої політичної тенденційності. Однак їх представники порушують чимало проблем, які пізніше потрапляють у коло інтересів соціології. Це, насамперед, питання про соціальну природу і функції демократичних інститутів, специфіку ринкових відносин, форми реорганізації суспільних відносин, питання наукової організації та управління соціальною сферою.

Всі ці питання розглядаються і вченими-утопістами, які розробили свою концепцію ідеального суспільства.

Величезною заслугою утопічного соціалізму є фундаментальна критика капіталістичного способу виробництва. Великі соціалісти-утопісти вперше вказали, що відносини не вічні і не природні. Вони внесли цінний внесок до суспільної науки, розглядаючи розвиток людського суспільства як історичний процес, де одна стадія змінялася іншою, вищою в порівнянні з передуючою. Вони поставили питання про перехідний характер капіталістичного способу виробництва. У цьому їх відмінність від представників буржуазної політекономії, які вважали вічною і природною формою виробництва. Сен-Симон, Фур'є і Оуен показали на суперечності капіталізму, бідність і убогість трудящих тощо.

Загальне виведення соціалістів-утопістів з критики капіталістичного способу виробництва полягає в тому, що цей лад не може забезпечити щастя для переважної більшості людей і що на зміну капіталізму повинен прийти новий громадський порядок.

Список використаної літератури

1. Філософія. Підручник / За ред. І.Ф.Надольного. - К., 1997.

2. Політологія: Підручник. За заг. ред. І.С. Дзюбка, К.М. Левківського. -К., 1998. - С.65-90,203-219.

3. Из истории социально-политической мысли / Социал.-полит. журнал. -1992. - №6-9.

4. Соколов В.В. Европейская философия XV-XVII веков. М., 1984.

5. Мор Т. “Утопия” М, 1953,

6. Э.С. Рахематулин “История социалистических учений” Казанский ГУ, 1989

7. История экономических учений: Учебник для экон. спец. вузов/Рындина М. Н., Василевский Е. Г., Голосов В. В. и др. - М., Высшая школа, 1983г. - 559 с.

8. Плеханов Г. В., Утопический социализм XIX в., М., 1958

9. Кан С. Б.. История социалистических идей (до возникновения марксизма), М., 1967