33

КУРСОВА

З дисципліни: «Статистика»

КИЇВ 2008

План

1. Теоретична частина. Тема: «Статистичні дослідження безробіття»

1) Вступ

2) Безробіття, види безробіття

3) Зайнятість населення, рівень зайнятості

4) Рівень безробіття

5) Висновок

2. Практична частина

Вступ

Ринок робочої сили - це взаємодія попиту на робочу силу та пропозиції праці. Попит на робочу силу визначається: рівнем заробітної плати, попитом на товари і послуги, технічною оснащеністю праці, технологією виробництва. Пропозиція робочої сили визначається такими факторами: рівнем заробітної плати, рівнем добробуту суспільства, віковою структурою населення, його освітнім і культурним рівнем та традиціями, впливовістю профспілок.

Ринок праці - це невід'ємна складова частина системи ринкової економіки, система купівлі-продажу робочої сили, що забезпечує життєдіяльність економіки та залежить від багатьох факторів. Споживачами робочої сили як одного з основних ресурсів для виробництва товарів та послуг, виступають підприємства, установи та організації, а постачальниками - працездатні особи, які з метою забезпечення особистих потреб пропонують свою працю на ринку за ціною, що визначається відповідно до ринкової кон'юктури та відображається в заробітній платі.

Зайнятість характеризує чисельність працюючих осіб. Оскільки поняття зайнятості досить широке, облік чисельності зайнятих доповнюється даними про робочий час. Це доцільно робити для того, щоб виділить серед працюючого населення підгрупи залежно від участі в складі робочої сили.

Зайнятість включає не тільки роботу за заробітну плату, але також заради одержання прибутку чи сімейного доходу на власному підприємстві. До складу зайнятого населення не включаються особи , які виконували неоплачувану громадську чи добровільну роботу, та особи, які виконують тільки домашні обов'язки.

Відповідно до закону України «Про зайнятість населення» (стаття 2) безробітними «визначаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові приступити до підходящої роботи».

Безробіття - це стан ринку робочої сили за умов, коли пропозиція робочої сили перевищує попит на неї.

Використання тільки адміністративних та юридичних норм і вимог (насамперед обов'язкової реєстрації в центрах зайнятості, поширення офіційного статусу тільки на працездатне населення працездатного віку) не дає змоги відбити реальну ситуацію на ринку праці. За своїм призначенням інформація про зареєстроване безробіття може використовуватись, в основному, для потреб державної служби зайнятості - для прогнозування, планування та фінансування державної політики і програм зайнятості.

1. Безробіття, види безробіття.

Згідно з концепцією економічної активності безробіття трактується як ситуація повної відсутності роботи серед населення , яке пропонує свою робочу силу на ринку праці. Поряд із валовим внутрішнім продуктом та інфляцією, безробіття є одним з трьох важливих показників функціонування економіки. Його динаміка характеризує здатність економіки забезпечити робочими місцями економічно активне населення країни.

Безробіття - ситуація тимчасової незайнятості частини працездатного населення. У абсолютному вираженні вона характеризується чисельністю працездатного населення, що не має роботи і знаходиться в стані її пошуку; відносними показниками: рівнем безробіття, нормою безробіття, що визначається процентним співвідношенням загального числа безробітних до чисельності сукупної робочої сили, а також коефіцієнтом зайнятості, що розраховується як процентне співвідношення загальної кількості безробітних до загальної чисельності населення.

Міжнародні стандартні критерії визначення безробіття стосуються виключно дій особи впродовж певного періоду часу, незалежно від наявності чи відсутності в неї законних нетрудових доходів або права на одержання допомоги по безробіттю.

Відповідно до критеріїв міжнародних стандартів до безробітних належать особи, які в продовж певного періоду часу:

а) «не мали роботи (прибуткового зайняття)»;

б) «активно шукали роботу або намагались організувати власну справу», тобто робили конкретні кроки протягом останніх чотирьох тижнів з метою знайти оплачувану роботу за наймом чи намагались організувати власний бізнес;

в) були «готові приступити до роботи», тобто почати працювати за плату за наймом або на власному підприємстві впродовж наступних двох тижнів.

До категорії безробітних належать також особи, які не шукають роботу через те, що вже її знайшли і мають домовленість про початок роботи через певний проміжок часу.

Безробіття існує в таких основних видах:

· Фрикційне;

· Інституційне;

· Структурне;

· Технологічне;

· Циклічне.

Фрикційне безробіття пов'язане з пошуками і чеканням роботи. Це безробіття серед осіб, для яких пошук місця роботи, що відповідає їхній кваліфікації й індивідуальнимперевагам, потребує певного часу.

Інформація про вакансії і претендентів на робочі місця недосконала і її поширення потребує певного часу. Територіальне переміщення робочої сили також не може бути моментальним. Частина робітників звільняється за власним бажанням у зв'язку зі зміною фахових інтересів, місця проживання тощо. Тому фрикційне безробіття носить переважно добровільний і короткочасний характер: у цієї категорії безробітних є “готові” навички до роботи, що можна продати на ринку праці. Структурне безробіття пов'язане з технологічними зсувами у виробництві, що змінюють структуру попиту на робочу силу. Це безробіття серед осіб, професії яких виявилися “застарілими” або менше необхідними економіці внаслідок науково-технічного прогресу. Структурне безробіття має переважно вимушений і більш довгостроковий характер, тому що в цієї категорії безробітних немає “готових” до продажу навичок до роботи, й одержання робочих місць для них пов'язано з фаховою перепідготовкою, що нерідко супроводжується зміною місцяпроживання. Поєднання фрикційного і структурного безробіття утворює природний рівень безробіття (або рівень безробіття при повній зайнятості), що відповідає потенційному ВВП. Ряд економістів вважають неприйнятним використання терміна “природний” стосовно безробіття, викликаного структурними зсувами. Тому в макроекономічній літературі широко використовується термін NАIRU (Non-Accelerating Inflation Rate of Unemployment), що фіксує увагу на тому, що цей стійкий рівень безробіття стабілізує інфляцію, тобто фактична інфляція дорівнюєочікуваній. Циклічне безробіття являє собою відхилення фактичного рівня безробіття від природного. У період циклічного спаду циклічне безробіття доповнює фрикційне і структурне; у періоди циклічного підйому циклічне безробіття відсутнє. Розрахунки фактичного і природного рівнів безробіття ускладнюються тим, що критерії віднесення окремих осіб до категорій зайнятих або безробітних достатньо рухомі. Звичайно безробітними вважаються ті, хто не має роботи на момент проведення статистичного обстеження, але активно шукають її і готові приступити до роботи негайно. Люди, що мають роботу, а також усі зайняті неповний робочий день або тиждень, відносяться до категорії зайнятих. Сукупність зайнятих і безробітних утворює робочу силу. Особи, що не мають роботи й активно її не шукають, вважаються вибулими зі складу робочої сили. До їхнього числа відносяться особи працездатного віку, що потенційно мають можливість працювати, але за якихось причин не працюють: учні, пенсіонери, бездомні, домогосподарки, ті, хто припинили пошуки роботи і т.д. До складу робочої сили також не включаються особи, що знаходяться тривалий час в інституціональних установах (психіатричних лікарнях, в'язницях і т.д.).Рівень безробіття визначається як співвідношення чисельності безробітних і чисельності робочої сили або як співвідношення частки зайнятих, які щомісячно втрачають роботу, і суми цієї частки з долею безробітних, які щомісячно знаходять роботу.

2. Зайнятість населення, рівень зайнятості.

Зайнятість - це сукупність економічних, правових, соціальних, національних відносин, повґязаних із забезпеченням працездатного населення робочими місцями та його участю у суспільно корисній діяльності, що приноситьдоход. Рівень зайнятості визначається як частка від ділення числа зайнятих до чисельностінаселенняувіці від 16 років і старше:

Рівеньзайнятості=

Характеристиками зайнятості населення є:

· Фактична тривалість робочого періоду, повний робочий час, неповний робочий час;

· Характер роботи (постійна, тимчсова);

· Наявність роботи, але тимчасова відсутність на роботі;

· Професія, галузь, статус зайнятості;

· Розмір заробітку;

· Наявність сумісництва, додаткової роботи;

· Добровільна не повна зайнятість.

3. Рівень безробіття

Показником безробіття населення є рівень безробіття - відношення кількості безробітних до економічно активного населення або до працездатного населення робочого віку.

Рб- 1 -- рівень безробіття (за методологією МОП) -- є звичайним показником рівня безробіття, що розраховується за стандартами міжнародної організації праці як процентне відношення загального числа безробітних установленого віку Б до чисельності економічно активного населення цього віку Еа, тобто до суми зайнятих та безробітних (3 + Б):

Рб- 1 = Б / Еа * 100% = (Б / (3 + Б)) * 100%.

Рб-2т -- показник рівня зареєстрованого безробіття, що є Процентним відношенням чисельності безробітних, зареєстрованих державною службою зайнятості Б3 на дату (кінець або початок звітного періоду) або в середньому за період (квартал, рік) до працездатного населення працездатного віку Нп.

Рб-2т = (Б3/Нп)- 100%.

Рб-2е -- показник рівня зареєстрованого безробіття, що є процентним відношенням чисельності безробітних, зареєстрованих державною службою зайнятості Б3 на кінець звітного періоду до економічно активного населення працездатного віку Еап.

Рб-2е = (Б3/Еап)-100%.

Показник рівня довготривалого безробіття -- Рб- 3 розраховується як процентне відношення числа безробітних усіх або тільки зареєстрованих у державній службі зайнятості, які не працювали впродовж 3-х місяців і більше (Бде або Бдз) до:

=> економічно активного населення (Еа);

=> працездатного населення працездатного віку (Нп):

Рб- 3(1) = (Бде / Еа) * 100%;

Рб-3(2) = (Бда/Н„)-100%.

Рб-4 -- показник безробіття серед осіб, яки втратили роботу з різних причин, що є процентним відношенням числа осіб, які втратили роботу за причинами Бвр до економічно активного населення Еа.

Рб-4 = Бвр/Еа-100%.

Рб-5 --розширений показник рівня безробіття, що розраховується як процентне відношення суми чисельності безробітних Б та зневірених Зн до суми чисельності економічно активного населення (Еа) та зневірених.

Рб- 5 = ((Б +3н) / (Е, +3н)) * 100%.

Рб-6 -- показник безробіття, що характеризує загальний дефіцит попиту на працю і розраховується як відношення суми чисельності безробітних Б, зневірених Зн та вимушено неповністю зайнятих осіб Н3 до суми чисельності економічно активного населення Еа та зневірених осіб.

Рб - 6 = ((Б + Зн + Н3) / (Е, + Зн)) * 100%.

Природний рівень безробіття визначається в результаті усереднення фактичного рівня безробіття в країні за попередні 10 років (або більш тривалий період) і наступні 10 років (використовуються прогнозні оцінки з урахуванням ймовірнісної динаміки очікуваного рівня інфляції).

У індустріальних країнах (наприклад, у США) для одержання відповідного моніторингу статистичне управління міністерства праці щомісячно проводить вибіркові опитування приблизно 60 тисяч сімей про відношення до зайнятості. Проте статистичні похибки неминучі, тому що, наприклад, особи, що активно не шукають роботу, можуть зазначити в анкеті, з метою одержати виплати по безробіттю, що вони займаються пошуками робочих місць. У результаті і фактичний, і природний рівні безробіття виявляться завищеними. З іншого боку, безробітними себе часто називають ті, хто зайнятий у “тіньовий” економіці - в результаті рівень безробіття тим вищий, чим більша частка “тіньового” сектора. Останнє особливо актуально для економік перехідного періоду, де значна частка зайнятих у “тіньовому” бізнесі поєднається з відсутністю адекватного статистичного моніторингу економіки, нерозвиненістю інфраструктури ринку праці, підтримкою “схованого” безробіття як чинника відносної стабілізації державних витрат і зниження соціального ризику. Тому розрахунки рівня безробіття в перехідних економіках, у тому числі й української, нерідко набувають характеру експертнихоцінок. Основними причинами існування природного (стійкого) рівня безробіття є такі: збільшення часу пошуку роботи в умовах системи страхування по безробіттю. Виплати по безробіттю знижують стимули до швидкого працевлаштування - збільшується час на пошуки прийнятної роботи, на перепідготовку і т.д. У довгостроковій перспективі це сприяє досягненню більшої збалансованості структури робочих місць і структури робочої сили. У той же час збільшення виплат по безробіттю і терміни їхньої виплати сприяють росту чисельності безробітних і підвищенню рівня безробіття. Інструментом вирішення цієї проблеми є державні інвестиції в інфраструктуру ринку праці (розгортання різноманітних систем перепідготовки кадрів, підвищення їх фахової і географічної мобільності, удосконалювання інформації про вакансії і т.д.). У короткостроковому періоді фінансування програм по регулюванню зайнятості може збільшити навантаження на державний бюджет, проте вже в середньостроковій перспективі це буде сприяти зниженню природного рівня безробіття. Усталеність (жорсткість) заробітної плати породжує “очікування безробіття”, які виникають в результаті перевищення рівня реальної заробітної плати над її рівноважнимзначенням. “Жорсткість” заробітної плати призводить до відносної недостачі робочих місць: робітники стають безробітними тому, що при даному рівні заробітної плати w0 пропозиція праці L2 перевищує попит на працю L1, і люди просто “очікують” можливості отримати роботу за фіксованою ставкою оплати. “Застигання” ринку праці в нерівноважному стані пов'язане з:

- законодавчим установленням мінімуму заробітної плати, що обмежує її вільні коливання. Обмежувальний вплив мінімуму заробітної плати виявляється тим більш значним, чим вища питома вага молоді, жінок, осіб малокваліфікованої праці в складі робочої сили, тому що для цих категорій зайнятих рівноважна ставка заробітної плати нижча законодавчо встановленого мінімуму;

- фіксацією рівня заробітної плати в колективних договорах із профспілками й індивідуальнимитрудовими угодами;

- незацікавленістю фірм у зниженні рівня заробітної плати через ризик втрати кваліфікованої робочої сили; збільшення загальної плинності кадрів; зниження продуктивності праці, трудової дисципліни й обсягу прибутку. Тенденція до збільшення природного рівня безробіття в довгостроковому періоді пов'язана з:- збільшенням частки молоді в складі робочої сили;- збільшенням частки жінок у складі робочої сили;- більш частими структурними зсувами в економіці. На ринку праці велику роль грає відсутність інформації, що впливає на узгодження пропозиції робочих місць фірм (вакансій) і пропозиції праці безробітних. Це дуже складний процес, оскільки кожне робоче місце і кожний робітник мають свої особливості.

Ефективність процесу усунення диспропорцій на ринку праці описується кривою Беверіджа. Крива Беверіджа показує обернену залежність між числом вакансій і рівнем безробіття, виявлену емпіричним шляхом. Під час спаду кількість вакансій знижується, а безробіття росте. Чим більша ефективність процесу узгодження пропозиції робочих місць і пропозиції праці, тим ближче крива Беверіджа до початку координат. Під час спаду пропозиція робочих місць фірмами скорочується і безробіття збільшується. Зі зниженням норми вакансій рівень безробіття росте, і економіка зміщається вниз по кривій Беверіджа. Положення кривої відбиває ефективність процесу узгодження. Ефективне узгодження означає, що вакансії, які з'являються, швидко заповнюються робітниками, у результаті чого крива розташовується близько до початку координат. Дійсно, поєднання великого числа вільних вакансій із високим рівнем безробіття (крива Беверіджа знаходиться далеко від початку координат) припускає, що або у робітників відсутня інформація, або низька їхня мобільність, або кваліфікація, або відсутнє бажання адаптуватися до ситуації, що змінюється.На практиці спостерігаються різноманітні варіанти кривої Беверіджа1. Так, в Бельгії, Франції, Великобританії, Німеччині крива Беверіджа, починаючи із середини 70-х рр., віддалилася від початку координат, сигналізуючи про неефективність ринку праці. З іншого боку, у США і Швеції крива виглядає відносно стабільною. Для зсуву кривої Беверіджа до початку координат і скорочення рівноважного безробіття необхідні заходи для поліпшення процесу узгодження. Одним із засобів цього є підвищення інформованості про вільні вакансії, що пов'язано з розширенням мережі агентств з працевлаштування. Інший шлях - підвищення пристосування працівників до умов, що змінюються, шляхом реалізації програм з перекваліфікації. Ще одним засобом є підвищення географічної мобільності працівників і фірм, наприклад, шляхом підвищення ефективності житлового ринку або видача субсидій фірмам, що збираються змінитимісцерозміщеннявиробництва. Неокласичний і кейнсіанський підходи до ринку праці різноманітні. Неокласична модель попиту на працю припускає на ринку досконалу конкуренцію. Фірмам вигідно збільшувати зайнятість, поки гранична продуктивність праці перевищує реальну ставку заробітної плати. З ростом зайнятості гранична продуктивність праці падає.Зниження ставки реальної заробітної плати підвищує зайнятість для короткострокових періодів. На тривалих відрізках часу великий вплив на зайнятість має науково-технічний прогрес і зміна обсягу капіталу. Кейнсіанська модель попиту на працю припускає сталість номінальної ставки заробітної плати. Попит на працю залежить від ефективного попиту на блага - сукупного попиту, що відповідає рівновазі на ринках. Зниження реальної ставки заробітної плати збільшує зайнятість до якогось граничного рівня - подальше зниження ставки реальної заробітної плати не викликає збільшеннязайнятості. Рівновага на ринку праці досягається при рівності кількості робочих місць та кількості робочої сили. Неокласична модель рівноваги на ринку праці передбачає стабільну повну зайнятість. Повна зайнятість досягається при відповідності робочих місць кількості робочої сили, що бажає працювати при даній ставці заробітної плати. Повна зайнятість забезпечується зміною реальної заробітної плати.Кейнсіанська модель рівноваги на ринку праці передбачає наявність безробіття. Попит на працю визначається відповідно до ефективного попиту. Розмір сталого попиту не буде змінюватися в залежності від ставки заробітної плати, отже, безробіття неминуче. Якби зайнятість була б доведена до рівня ефективної зайнятості, то це дало б додатковий прибуток. Ефективна зайнятість визначається рівноважним рівнем зайнятості. У неокласичній моделі рівень ефективної зайнятості збігається з рівнем повної зайнятості.Надмірне безробіття призводить до значних економічних та соціальних втрат. Головною економічною ціною безробіття є невипущена продукція. В умовах, коли держава не в змозі створити достатню кількість робочих місць для всіх, хто хоче і може працювати, потенційне виробництво втрачається безповоротно. Ця втрачена продукція визначається в макроекономіці як розрив ВВП - показником, що характеризує коливання фактичного обсягу ВВП навколо потенційного. Механізм ринку праці, зокрема фахівців, може бути відображений системою моделей. Серед цих моделей можна вирізнити такі:

* структурно-функціональні, що характеризують структуру попиту та пропозиції фахівців у розподілі за різновидами сегментів ринку праці;

* балансові, зокрема у вигляді матриць, що характеризують міжрегіональне, міжгалузеве, міжфахове переміщення фахівців;

* у вигляді рівнянь регресії, що характеризують, наприклад, залежність потреби у фахівцях за окремими сегментами ринку праці від факторів, що їх визначають: розвитку виробництва, науково-технічного прогресу і т. ін.

Моделі використовують для регулювання ринку праці, зокрема шляхом підготовки фахівців за обсягом і складом згідно з додатковою потребою окремих сегментів ринку. Це є важливою передумовою оптимального забезпечення потреб суспільства і мінімізації безробіття.

Система аналізу та прогнозування ринку праці має бути пристосована для використання в рамках функціонування автоматизованих інформаційних систем підрозділів народного господарства.

Державний комітет статистики України, визначаючи надзвичайну потребу споживачів у надійній інформації про ринок праці, зайнятість та безробіття населення, має три інформаційні джерела її отримання:

1. Звітність зі статистики праці (за формами №1-пв термінова місячна).

2. Звітність центрів зайнятості про працевлаштування і зайнятість населення, яке звернулося за допомогою в пошуках роботи (щомісячна за формами №1-пн та щоквартальна за формами № 2-пн, 3-пн, 4-пн).

3. Вибіркові обстеження населення з питань економічної активності.

Обстеження економічної активності населення є найбільш повним джерелом достовірної інформації про стан ринку праці, що доповнює адміністративну статистику суцільного спостереження відповідно до міжнародної системи обліку та звітності. Вони проводяться за місцем постійного проживання спеціально підготовленими обліковцями (інтерв'юерами) шляхом безпосереднього опитування осіб, які входять до складу домогосподарств. Указані обстеження базуються на вибіркових методах спостереження та методології Міжнародної організації праці. В Україні з 1995 по 1998 рік провадились один раз на рік восени, починаючи з 1999 року -- із щоквартальною періодичністю.

Сучасні дослідження американських вчених показали, що безробіття призводить до погіршення і фізичного, і психологічного стану - підвищується рівень серцевих захворювань, алкоголізму та самогубств. Психологічні тести показують, що травма, спричинена втратою роботи, за рівнем стресу відповідає смерті близького друга.

Як повідомили агентству Інтерфакс-Україна у Держцентрі зайнятості Міністерства праці та соціальної політики, на 1 вересня 2007 року в Україні нараховувалося 1,114 мільйона громадян безробітних. Якщо перевести у процентне співвідношення, то це 4,08 % від усього працездатного населення в працездатному віці. А в деяких областях, таких як Сумська, Рівненська, Волинська, Житомирська, Івано-Франківська, Львівська і Чернігівська, ця офіційна циферка доходить до 7,45 %. До того ж число безробітних у країні має схильність до безперервного зростання.

Фактично, безробітним вважають людину, яка зареєструвалася у Центрі зайнятості. Виходить, до таких не належать люди, які місяцями самостійно шукають собі роботу і часто виживають лише завдяки чудо-городу. Або ті, чиї трудові книжки тривалий час припадають порохом у відділах кадрів підприємств, які простоюють. Тобто, цифра 1,114 млн. -- досить сумнівна. «Рівень офіційного безробіття -- сильно відрізняється від реального, -- заявив «Дню» кандидат економічних наук, директор Українського центру соціальних досліджень Олександр Яременко. -- Уже зараз рівень так званого прихованого безробіття перевищує офіційну цифру у 6--8 разів. Оскільки для того, щоб вважатися безробітним у нашій країні, людина повинна обов'язково бути на обліку в центрі зайнятості. Адже велика кількість людей не знає про існування такої організації, хтось не вірить у те, що вона може допомогти вирішити проблему працевлаштування, а багато хто просто побоюється у черговий раз зіткнутися з бюрократичною системою. Більш-менш приємним є одне -- статистичні дані щодо безробіття, які надаються Держцентром зайнятості, щоразу все більш наближаються до реальної цифри. Це дає змогу більш точно оцінювати соціально-економічну ситуацію і викликати адекватні дії влади.

Тим часом, очікуючи вакансій, ті, хто стоять на обліку в центрах зайнятості, отримують допомогу по безробіттю. Мінімальний розмір допомоги, за даними Держцентру, становить 25 гривень на місяць. Адже ще у липні вартість мінімального прожиткового мінімуму (так званий «споживчий кошик», розрахований на незаможних) у середньому по Україні становила 80,88 грн. «Підстроїти» одну цифру під іншу неможливо, як і неможливо прожити на таку мізерну допомогу. Ось і намагається людина відшукати хоч якусь роботу, щоб отримувати хоча б більше, ніж 25 гривень.

До речі, є одна тенденція. «Новий» безробітний як і раніше намагається знайти роботу виключно по своїй спеціальності. І зовсім не тому, що інженер не може стати пекарем (дуже навіть може!), а вчитель гидує миттям підлоги у школі, де викладав, скажімо, історію. А просто тому, що нашій людині «якось дивно» займатися неулюбленою і «не своєю» справою. Мій сусід поки що продовжує працювати на «своєму» безперспективному підприємстві, хоч уже вирішив звернутися до районного центру зайнятості. Іще одна одиничка до мільйона...

Учора вранці на Хмельниччині зареєструвався 25-тисячний безробітний. Ця подія відбулася у буденній обстановці, без підготовки до зустрічі бідолашного. «Олександрові П. навіть не повідомили, що йому така «честь випала», -- розповів кореспондентові «Дня» Михайлові ВАСИЛЕВСЬКОМУ керівник Хмельницького міського центру зайнятості населення Пилип Крупа. 25-тисячному «клієнтові» 18 років, він вивчився на слюсаря в профтехучилищі. «Перспектива його працевлаштування вельми химерна, -- вважає П.Крупа. -- Черга до «середньостатистичного» місця праці довшає. У краї стало на 12 відсотків більше безробітних, ніж на цей час торік». І так -- не тільки на ринку праці в обласному центрі. Загострюється ситуація у Кам'янці-Подільському, Старокостянтинові та у Шепетівці. «До нас ідуть і йдуть цьогорічні випускники вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, -- зазначив П.Крупа. Динаміка є такою, що вже ближчим часом на «біржі праці» зустрінуть 30-тисячного безробітного. «Щодня поріг нашої установи переступає до 40 громадян», -- узагальнив керівник центру зайнятості 260-тисячного міста.

Висновок

Напевно, нема потреби пояснювати, наскільки важливо знати кількість зайнятих в економіці для реалізації і формування економічної, соціальної, демографічної (список можна продовжити) політики держави. Ясно також, що необхідна цифра не може бути ні постійною (люди живі), ні абсолютно точною (адже мова йде не про мільйони, а про десятки мільйонів чоловік). Тим більше -- мати розбіжність ледве чи не вдвічі, притому за один і той же час, -- це вже занадто. Тим часом органи виконавчої влади мають щонайменше три думки щодо цього, які відрізняються у кількісних оцінках на добрих 70% (!).

Візьмемо, наприклад, один з прес-релізів за матеріалами розширеного засідання колегії Комітету з нагляду за охороною праці в Україні від 28 липня цього року. Цитую: «...понад 400 тисяч працівників, або 3% від загальної кількості працюючих...» (далі мова йде про умови охорони їх праці). Виходить, що 1% -- це 135 тис., і, значить, в економіці країни зайнято 13,5 млн. пар робочих рук. Цифра дещо насторожує тим, що надто мала (в Україні, знову ж таки за різними оцінками, 48--50 млн. мешканців), проте не вражає. Безробіття у нас велике, інвалідів (завдяки «позитивним тенденціям в економіці») багато, пенсіонерів -- ще більше. Однак читаємо той прес-реліз далі.

У наступному абзаці ми дізнаємося, що, «3,5 мільйони працюючих, або 24% від загальної кількості, працювали в умовах, що не відповідали санітарно-гігієнічним нормам». З цього випливає, крім іншого, що 1% від загального числа зайнятих становитиме вже 146 тисяч, а значить, у країні 14,6 млн. працюючих. Ну гаразд, мільйон туди, мільйон сюди. Різні методики у різних управлінь (щоправда одного Комітету...), різний підхід до округлення. Буває. Зрештою, для такої справи мільйон -- це всього 8%. Та є, виявляється, і третя думка!

Відкриємо інший цікавий документ. Також прес-реліз. «За матеріалами виступу міністра праці і соціальної політики Івана Саханя на прес-конференції 37.07.99» (зверніть увагу на дату). Читаємо: «Станом на 10 червня 1999 року своєчасно не отримали зарплату 10,4 млн. чол., що становить 44,8% зайнятих в економіці». Задача для кишенькового калькулятора або школяра з чотирикласною освітою, -- скільки ж тоді 100%? Відповідь -- 23,2 млн.!

Так 13,5 млн., 14,6 млн. або 23,2 млн.?! І як можна щось аналізувати, передбачати, зрештою, планувати, при таких розбіжностях? Зауважимо, що всі три думки належать, по суті, одному відомству -- Міністерству праці та соціальної політики України. Це дійсно так, бо Комітет з нагляду за охороною праці України є структурною одиницею вищезгадуваного Міністерства. Та, може, Комітет з охорони праці не охоплює своєю діяльністю якісь значні галузі економіки? Та ні. Оперативні дані ним збираються по всіх галузях народного господарства і суб'єктах господарської діяльності усіх форм власності. Цей факт, викладений як у релізі Комітету, так і у виступах його голови, люб'язно підтвердила мені керівник прес-служби Комітету з нагляду за охороною праці Валентина Костриця.

Зрозуміло, що не прес-служби несуть відповідальність за повний різнобій в оцінці найважливішого показника соціально-економічної статистики. Та все ж... Є така «медико-політична» приказка: «Плюралізм у суспільстві -- це демократія, плюралізм в одній голові -- вже діагноз»...

Завдання 2: «Практична частина»

I. Побудувати ряд розподілу робочих кожного цеха і всього заводу по розміру заробітної плати, виділивши сім груп з рівними інтервалами.

Для висвітлення певних аспектів конкретного дослідження використовують групування, на яке покладають такі аналітичні функції:

1) вивчення структури та структурних зрушень;

2) визначення типів соціально-економічних явищ, виокремлення однорідних груп і підгруп;

3) виявлення взаємозв'язків між ознаками.

Інтервали являють собою каркас групувань. Ширина кожного інтервалу

залежить від діапазону варіації ознаки х та обґрунтованого числа груп (інтервалів) m:

Основою будь-якого групування є ряд розподілу. Ряд розподілу складається з двох елементів: варіант - значень групувальної ознаки xj та частот (часток) fj - чисел, які показують, скільки разів повторюються окремі значення варіантів. Саме у співвідношенні варіант і частот виявляється закономірність розподілу.

ЦЕХ №1

h = (604-472)/7 = 18,86

№ п/п	Групи за розміром з/п	Кількість робітників
1.	472-491	7
2.	491-510	8
3.	510-529	10
4.	529-547	5
5.	547-566	5
6.	566-585	3
7.	585-604	2

ЦЕХ №2

h = (751-460)/7 = 41,57

№ п/п	Групи за розміром з/п	Кількість робітників
1.	460-502	12
2.	502-543	29
3.	543-585	12
4.	585-626	2
5.	626-668	2
6.	668-709	2
7.	709-751	1

Завод в цілому

h = (751-460)/7 = 41,57

№ п/п	Групи за розміром з/п	Кількість робітників
1.	460-502	21
2.	502-543	50
3.	543-585	20
4.	585-626	4
5.	626-668	2
6.	668-709	2
7.	709-751	1

II. Розрахувати відносні величини структури, які характеризують розподіл робочих кожного цеху і завода в цілому по розміру місячної заробітної плати.

Відносні величини відображають кількісні співвідношення соціально-економічних явищ. Алгебраїчна форма їх - це частка від ділення двох однойменних або різнойменних величин. Займенник відношення розглядається як база порівняння або основа відносної величини.

Відносна величина структури - це співвідношення розмірів частини і цілого. Вони характеризують склад, структуру сукупності. Форма відображення - частка чи відсоток. Сума відносних величин структури дорівнює одиниці або 100%. Різницю між відповідними частками двох сукупностей називають відсотковим пунктом.

Відносні величини структури дають можливість порівняти склад різних за обсягом сукупностей, а також виявити структурні зрушення , які мали місце за певний проміжок часу.

ЦЕХ №1

№ п/п	Місячна з/п	Відносна величина структури
1.	472-491	7/40
2.	491-510	8/40
3.	510-529	10/40
4.	529-547	5/40
5.	547-566	5/40
6.	566-585	3/40
7.	585-604	2/40

ЦЕХ №2

№ п/п	Місячна з/п	Відносна величина структури
1.	460-502	12/60
2.	502-543	29/60
3.	543-585	12/60
4.	585-626	2/60
5.	626-668	2/60
6.	668-709	2/60
7.	709-751	1/60

Завод в цілому

№ п/п	Місячна з/п	Відносна величина структури
1.	460-502	21/100
2.	502-543	50/100
3.	543-585	20/100
4.	585-626	4/100
5.	626-668	2/100
6.	668-709	2/100
7.	709-751	1/100

III. Визначити дисперсію заробітної плати робочих в кожному цеху і по заводу в цілому; середню із цехових дисперсій; міжцехову дисперсію. Пояснити зміст дисперсії. Використовуючи їх, перевірити правило складання дисперсій.

Дисперсія посідає особливе місце у статистичному аналізі соціально-економічних явищ. На відміну від інших характеристик варіації завдяки своїм математичним властивостям вона є невіддільним і важливим елементом інших статистичних методів, зокрема дисперсійного аналізу.

Дисперсії - це середній квадрат відхилень індивідуальних значень

ознаки від середньої. Обчислення дисперсії для згрупованих значень виконується за принципом зваженої середньої:

Якщо сукупність розділити на декілька груп за певними ознаками, то для характеристики впливу групувальних ознак на загально-варіаційні ознаки використовують такі величини:

1. Загальна дисперсія

2. Групова дисперсія

3. Середня з групових дисперсій

4. Міжгрупова дисперсія

Правило складання дисперсій полягає в наступному:

ЦЕХ №1

№ п/п	Групи за розміром з/п	Кількість робітників
1.	481,5	7
2.	500,5	8
3.	519,5	10
4.	538	5
5.	556,5	5
6.	575,5	3
7.	594,5	2

= ( 481,5*7+500,5*8+519,5*10+538*5+556,5*5+575,5*3+594,5*2 )/40 = 523,9

 = ((481,5-523,9)2*7+(500,5-523,9)2*8+(519,5-523,9)2*10+(538-523,9)2*5+(556,5-523,9)2*5+(575,5-523,9)2*3+(594,5-523,9)2*2))/40 = 1035,6

ЦЕХ №2

№ п/п	Групи за розміром з/п	Кількість робітників
1.	481	12
2.	522,5	29
3.	564	12
4.	605,5	2
5.	647	2
6.	688,5	2
7.	730	1

= ( 481*12+522,5*29+564*12+605,5*2+647*2+688,5*2+730*1 )/60 = 538,4

= ((481-538,4)2*12+(522,5-538,4)2*29+(564-538,4)2*12+(605,5-538,4)2*2+(647-538,4)2*2+(688,5-538,4)2*2+(730-538,4)2*1))/60 = 2818,3

Завод в цілому

№ п/п	Групи за розміром з/п	Кількість робітників
1.	481	21
2.	522,5	50
3.	564	20
4.	605,5	4
5.	647	2
6.	688,5	2
7.	730	1

= ( 481*21+522,5*50+564*20+605,5*4+647*2+688,5*2+730*1 )/100 = 533,3

у2 = ((481-533,3)2*21+(522,5-533,3)2*50+(564-533,3)2*20+(605,5-533,3)2*4+(647-533,3)2*2+(688,5-533,3)2*2+(730-533,3)2*1))/100 = 2156,9

= (1035,6*40+2818,3*60)/(40+60) = 2105,22

= ((533,3-523,9)2*40+(533,3-538,4)2*60)/(40+60) = 50,95

2105,22+50,95 = 2156,17

IV. З вірогідністю 0,954 визначити помилку вибірки для середньої заробітної плати робочих заводу і для частини робочих, які мають заробітну платню меншу ніж 500 грн. Вказати межі значень цих показників в генеральній сукупності.

Стандартна похибка вибірки є середнім квадратичним відхиленням вибіркових оцінок від значення параметра в генеральній сукупності. Дисперсія вибіркових середніх у n разів менша від дисперсії ознак в генеральній сукупності, тобто

Оскільки на практиці генеральна дисперсія ознаки невідома, у розрахунках можна використати вибіркову незсунену оцінку дисперсії:

Для повторної вибірки

Для без повторної вибірки



Вирахуємо значення середньої заробітної плати:

x = ( 481*21+522,5*50+564*20+605,5*4+647*2+688,5*2+730*1 )/100 = 533,3

д = t * м

p = 0,954, тоді t = 2

n = 100

N = 1000

Вирахуємо значення дисперсії заробітної плати:

у2 = ((481-533,3)2*21+(522,5-533,3)2*50+(564-533,3)2*20+(605,5-533,3)2*4+(647-533,3)2*2+(688,5-533,3)2*2+(730-533,3)2*1))/100 = 2239,6

д = 2*4,5 = 9

Вирахуємо долю робітників, що мають заробітну плату меншу ніж 500 грн.:

W = 19/100 = 0.19 або 19%

д = t*м

д = 2*0,037 = 0,074 або 7,4%

V.1. За допомогою графічного метода визначити форму зв'язку між тарифним розрядом і заробітною платою робочих цеха №1 з №1 по №20 включно (n = 20).

Розрізняють два типи зв'язків - функціональний та стохастичні. У разі функціонального зв'язку кожному значенню фактора х відповідає одне або кілька чітко визначених значень у.

Стохастичні зв'язки виявляються як узгодженість варіації двох чи більше ознак. У ланці зв'язку „” кожному значенню ознаки х відповідає певна множина значень ознаки у, які утворюють так званий умовний розподіл. Стохастичний зв'язок, відбиваючи множинність причин і наслідків, виявляється в зміні умовних розподілів.

Заробітна плата	539	507	564	507	490	579	536	604	481	533	515	524	583	479	509	552	526	495	492	5 62
Тарифний розряд	4	1	4	2	1	2	3	5	2	3	2	2	5	1	3	3	2	2	1	4

Отже, виходячи з графіка можна стверджувати, що між виробничим стажем та заробітною платою робітників - лінійний зв'язок.

2. Вичислити параметри рівняння регресії, які характеризують залежність між тарифним розрядом робочих і їх заробітною платнею. Пояснити зміст отриманих параметрів.

Важливою характеристикою кореляційного зв'язку є лінія регресії - емпірична в моделі аналітичного групування і теоретична в моделі регресійного аналізу. Емпірична лінія регресії представлена груповими середніми результативної ознаки , кожна з яких належить до відповідного інтервалу значень групувального фактора . Теоретична лінія регресії описується певною функцією Y = f(x), яку називають рівнянням регресії, а Y - теоретичним рівнем результативної ознаки.

Подаючи y як x функцію, тим самим абстрагуються від множинності причин, штучно спрощуючи механізм формування варіації y. Аналіз причинних комплексів здійснюється за допомогою множинної регресії.

Для того, щоб відобразити характерні особливості зв'язку конкретних явищ, статистика використовує різні за функціональним видом регресій ні рівняння. Якщо зі зміною фактора х результат у змінюється більш-менш рівномірно, такий зв'язок описується лінійною функцією:

Параметр b (коефіцієнт регресії) - величина іменована, має розмірність результативної ознаки і розглядається як ефект впливу x на y. Параметр a - вільний член рівняння регресії, це значення при x - 0. Якщо межі варіації x не містять нуля, то цей параметр має лише розрахункове значення.

Параметри рівняння регресії визначаються методом найменших квадратів, основна умова якого - мінімізація суми квадратів відхилень емпіричних значень y від теоретичних Y:

.

Математично доведено, що значення параметрів a та b, при яких мінімізується сума квадратів відхилень, визначаються із системи нормальних рівнянь:

Розв'язавши цю систему, знаходимо такі значення параметрів:

Номер №	Тарифний розряд x	Заробітна плата y, грн.	хy	x2	Y
1	4	539	2156	16	560,99
2	1	507	507	1	492,14
3	4	564	2256	16	560,99
4	2	507	1014	4	515,09
5	1	490	490	1	492,14
6	2	579	1158	4	515,09
7	3	536	1608	9	538,04
8	5	604	3020	25	583,94
9	2	481	962	4	515,09
10	3	533	1599	9	538,04
11	2	515	1030	4	515,09
12	2	524	1048	4	515,09
13	5	583	2915	25	583,94
14	1	479	479	1	492,14
15	3	509	1527	9	538,04
16	3	552	1656	9	538,04
17	2	526	1052	4	515,09
18	2	495	990	4	515,09
19	1	492	492	1	492,14
20	4	562	2248	16	560,99
Разом	52	10577	28207	166	10577,2



Отже, рівняння регресії має вигляд:

Y = 469,19 + 22,95x

3. Визначити ступінь тісноти зв'язку між признаками, які ми розглядали.

Поряд із визначенням характеру зв'язку та ефектів впливу факторів х на результат у важливе значення має оцінка щільності зв'язку, тобто оцінка узгодженості варіації взаємозв'язаних ознак. Якщо вплив факторної ознаки х на результативну ознаку у значний, це виявиться в закономірній зміні значень у зі зміною значень х, тобто фактор х своїм впливом формує варіацію у. За відсутність зв'язку варіація у не залежить від варіації х.

Серед мір щільності зв'язку найпоширенішим є лінійний коефіцієнт кореляції (r). обчислення лінійного коефіцієнт кореляції r ґрунтується на відхиленнях значень взаємозв'язаних ознак х і у від середніх.

де уx та уy обчислюються через середні квадратичні відхилення:

;

Очевидно, що в разі функціонального зв'язку фактична сума відхилень дорівнює граничній, а коефіцієнт кореляції ; при кореляційному зв'язку абсолютне його значення буде тим більшим, чим щільніший зв'язок.

Коефіцієнт кореляції, оцінюючи щільність зв'язку, указує також на його напрям: коли зв'язок прямий, r - величина додатна, а коли він зворотний - від'ємна.

Номер №	Тарифний розряд x	Заробітна плата y, грн.	хy	x2	y2
1	4	539	2156	16	290521
2	1	507	507	1	257049
3	4	564	2256	16	318096
4	2	507	1014	4	257049
5	1	490	490	1	240100
6	2	579	1158	4	335241
7	3	536	1608	9	287296
8	5	604	3020	25	364816
9	2	481	962	4	231361
10	3	533	1599	9	284089
11	2	515	1030	4	265225
12	2	524	1048	4	274576
13	5	583	2915	25	339889
14	1	479	479	1	229441
15	3	509	1527	9	259081
16	3	552	1656	9	304704
17	2	526	1052	4	276676
18	2	495	990	4	245025
19	1	492	492	1	242064
20	4	562	2248	16	315844
Сума	52	10577	28207	166	5618143
Середнє	2,6	528,85	1410,35	8,3	280907,15

уу2 = 280907,15 - (528,85)2 = 1224,83

уx2 = 8,3 - (2,6)2 = 1,54

Список використаної літератури:

1. Статистика: Підручник / С.С.Герасименко, А.В.Головач, А.М.Єріна та ін.; За наук. ред. Д-ра екон. наук С.С.Герасименка. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2000

2. Статистика: Підручник / А.В.Головач, А.М.Єріна, О.В.Козирєв та ін.; За ред. А.В.Головача, А.М.Єріної, О.В.Козирєва. - К.: Вища школа; 1993 - 623 с.: іл.

3. Уманець Т.В., Пігарєв Ю.Б. Статистика: Навч. посіб. - К.: Вікар, 2003. - (Вища освіта ХХІ століття).

4. Інформація сайту Державного комітету статистики України: http://www.ukrstat.gov.ua