22

Міністерство освіти та науки України

Харківський національний педагогічний університет

ім. Г. С. Сковороди

Кафедра соціальної педагогіки

Курсова робота

Студентське самоврядування

як форма соціального виховання

Виконала:

студентка 4-го курсу

гр. xxx

фізико-математичного ф-ту

xxxxxxxxxxxx.

Науковий керівник:

xxxxxxxxxxx

Харків 2005

План

Вступ.

Розділ. 1

Сутність студентського самоврядування.

Історичний розвиток студентського самоврядування.

Сучасні форми та методи соціального виховання.
Висновки.

Розділ 2

Організація самоврядування у Куп'янському Автотранспортному технікумі.

Дослідження щодо інформованості з питань студентського
самоврядування та ставлення до його діяльності.

Висновки.

Використана література.

Вступ

Як в кінці ХХ та на початку ХХІ століття, тобто в період становлення української суверенної незалежної, соціальної, правової держави, так і на сучасному етапі її розвитку, відбувається активне утвердження демократичних засад в усіх сферах життєдіяльності українського суспільства.

Процес демократизації вимагає забезпечення прав та свобод всіх громадян. Демократизація торкнулася всіх верств населення та всіх сфер діяльності громадян України, а тому не обійшла стороною і освіту.

Інтеграція України у Європейське співтовариство та перехід до ринкової економіки безумовно глибоко зачіпають усі складові освітньої галузі, вимагають її ще більшої демократизації. Згідно з Болонським процесом студентство, що завжди було передовою когортою населення і мало свої погляди на життя, проблеми держави, розглядається, як партнер, і тим самим воно не лише має свої погляди, а і має право їх проголошувати, обговорювати та приймати досить серйозні дорослі і дуже важливі рішення. Болонський процес орієнтує вищі навчальні заклади на залучення студентів як компетентних, активних і конструктивних партнерів до формування зони європейської вищої освіти.

Враховуючи важливість даного аспекту проблеми, а саме демократизацію системи вищої освіти, Міністерство освіти і науки України видало наказ №166 від 03.04.01, яким затвердило «Положення про студентське самоврядування у вищих навчальних закладах».У цьому положенні визначається сутність студентського самоврядування, права та обов'язки студентів.

Актуальність: обумовлена перш за все тим, що не існує стандартної моделі самоврядування в закладах освіти, звідси, на мою думку, самоврядування, як соціальна модель, потребує детального вивчення, а саме як форма соціального виховання студентів.

Мета: на прикладі моделі студентського самоврядування у Куп'янському автотранспортному технікумі показати вплив студентського самоврядування на соціальне виховання.

Об'єкт: студентське самоврядування - як окремий вид діяльності студентів.

Процеси: здобуття окремих навичок та вмінь студентами, що приймають участь у самоврядуванні, вплив діяльності самоврядування на свідомість студентів в цілому.

Завдання: розкрити сутність поняття „студентське самоврядування", дослідити основні підходи у формуванні студентського самоврядування (в історичному аспекті), розкрити основні напрямки роботи студентського самоврядування у автотранспортному технікумі, як форми соціального виховання, провести опитування серед студентів 4 курсу з метою з'ясувати їх обізнаність в питанні самоврядування та їх ставлення до самоврядування в технікумі.

Розділ 1

1.1 Сутність студентського самоврядування

Першим нормативним актом, що передбачав право створювати органи студентського самоврядування у вищих навчальних закладах був Закон України «Про освіту» від 23 березня 1991 року, який визнавав громадське самоврядування, у тому числі і студентське. У 1996 році було прийнято Положення про державний вищий заклад освіти (затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 року), яким визначено мету, завдання, структуру органів студентського самоврядування. Незважаючи на те, що згодом з'явилось досить прогресивне Положення про студентське самоврядування у вищих навчальних закладах, затверджене Міністерством освіти і науки України від 3 квітня 2001 року, Закон України «Про вищу освіту», від 17 січня 2001 року, відображає ті норми, які у 1996 році були передбачені у Положенні про державний вищий навчальний заклад. Якщо говорити про законодавче регулювання, то сьогодні це лише стаття 38 Закону України «Про вищу освіту» та стаття 37, що визначає необхідність затвердження положення про студентське самоврядування вищим колегіальним органом громадського самоврядування вищого навчального закладу.

Регулювання студентського самоврядування вищого навчального закладу може визначатись його Статутом. Однак відсутність такого регулювання не є аргументом відносно того, що у цьому закладі не може бути створене студентське самоврядування, оскільки Закон України має вищу юридичну силу і він передбачає право на студентське самоврядування.

Самоврядування у вищому навчальному закладі - це самостійна громадська діяльність студентів із реалізації функцій управління вищим навчальним закладом, яка визначається ректоратом (адміністрацією), деканатами (відділеннями), здійснюється студентами відповідно до мети і завдання, що стоять перед студентськими колективами. Студентське самоврядування здійснюється на рівні групи, відділення, факультету, гуртожитку, вищого навчального закладу. Залежно від контингенту, типу та специфіки навчального закладу студентське самоврядування може здійснюватися на рівні курсу, спеціальності, студентського містечка, іншого структурного підрозділу.

Вищим органом студентського самоврядування є загальні збори (конференція).

Виконавчий орган студентського самоврядування може мати різноманітні форми: студентська спілка, сенат, парламент, старостат, студентська навчальна (наукова) частина, студентський деканат, рада тощо.

Незалежно від форм студентських об'єднань завдання їх однакові.

Згідно із ст.38 Закону України «Про вищу освіту», основними завданнями органів студентського самоврядування є:

- забезпечення і захист прав та інтересів студентів, зокрема, стосовно організації навчального процесу;

- забезпечення виконання студентами своїх обов'язків;

- сприяння навчальній, науковій та творчій діяльності студентів;

- сприяння створенню відповідних умов для проживання та відпочинку студентів;

- сприяння діяльності студентських гуртків, товариств, об'єднань, клубів за інтересами;

- організація співробітництва зі студентами інших навчальних закладів і молодіжними організаціями;

- сприяння працевлаштуванню випускників;

- участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентами.

Запровадження студентського самоврядування у вищих навчальних закладах є конкретною реалізацією громадських прав студентів, формування у них почуття відповідальності, вміння вирішувати соціальні, економічні та культурно-освітні проблеми. Як психологічний аспект самоврядування пов'язане з саморегуляцією самої людини, тобто внутрішніх процесів.

Розглядаючи студентське самоврядування з точки зору педагогіки, а саме вплив на свідомість студентів як незалежного фактору, то слід наголосити, що цей вид діяльності передбачає не тільки активну участь студентів у громадському житті, а й певні принципи в роботі студентського самоврядування. А саме такі: планування, виконання та оцінку діяльності. На мою думку саме ці принципи, що покладені в основу самостійної діяльності, є основними критеріями оцінки ефективності роботи студентського самоврядування за якими буде доцільно проводити оцінювання. Тобто студентське самоврядування є дієвою формою самовиховання.

1.2 Історичний розвиток студентського самоврядування

Проводячи аналіз розвитку самоврядування у вищих навчальних закладах та закладах середньої освіти можна виділити два основні напрямки розвитку самоврядування виходячи з етапів формування самого самоврядування, а саме: самоконтроль, співпраця з старшими наставниками, самоврядування в чистому вигляді, коли діяльність учасників є цілком незалежною і не потребує втручання зі сторони. Для того, щоб детально розглянути ці три етапи слід звернутися до основоположника самоврядування, як форми соціалізації вихованців, А.С. Макаренка. Йому вперше на теренах радянської педагогіки вдалося розробити модель самоврядування і реалізувати її на практиці. Важливим принципом, яким він керувався було те, що особистість розвивається цілісно, не можна спрямовувати виховання на формування якоїсь певної ознаки або розвивати певні здібності. Слід зауважити, що ідеї А.С. Макаренка залишаються актуальними і на наш час. Розробленою ним моделлю колективу користується в усьому світі.

Але враховуючи, що ідеї А.С. Макаренка є не поодинокими, вважаю за необхідне розкрити сутність розвитку самоврядування як такого. Для прикладу: студентське самоврядування в часи будівництва соціалізму не мало таких чітких виражених форм як зараз, оскільки системою були створені свої певні моделі, які відповідали нормам того часу. Оскільки в радянських період існування однопартійної системи зумовило однонапрямність в розвитку суспільства, то слід згадати, як система намагалася тримати під контролем всі вікові категорії населення, а саме дітей, підлітків та молодь. Вершиною системи була Комуністична партія, вступити до якої була висока честь. Першим таким кроком був вступ до ланів жовтенят, яких готували для вступу в піонери, потім - комсомол. Слід відзначити, що система виконувала роль основного фактору у розвитку свідомості і особистості вихованців, пропагуючи ідеологію соціальної рівності та захищеності, формування глибокого почуття патріотизму. Як показала практика самоврядування в ті часи було лише як одна з форм виховання і не задовольняло всім вимогам виховання сьогодення

Розглядаючи розвиток студентського самоврядування на Заході, можна сказати, що в європейських країнах як форма соціалізації молоді було визнане в повоєнні роки, а саме у Німеччині, коли велику увагу приділили соціальним проблемам, які були і так загострені. Оскільки демократичний устрій європейських держав передбачав перш за все виконання основного принципу „держава для народу, а не народ для держави", то пріоритетним напрямком у соціальній політиці було діагностика та попередження майбутніх соціальних проблем, через це було важливе приділення великої уваги молоді, вихованню в ній самостійності та надання можливості розкрити свої здібності.

На відміну в німецького підходу до самоврядування в Америці він зазнав декотрих змін під впливом трьох факторів, а саме війна у В'єтнамі, бурхливий розвиток науки та виникнення руху „хіпі". Спочатку студентське самоврядування було під контролем самої системи, воно було необхідним етапом у вихованні, але повністю не виконувало свої функції, як провідного фактору соціалізації молоді. Після перелічених подій, які відіграли важливу роль у впливі на свідомість цілої нації, були переосмислені саме принципи впровадження самоврядування серед студентства та школярів, в основу яких були покладені створення всіх необхідних умов для гармонійного розвитку особистості, а саме розвитку самостійності та почуття значущості самої особи. Так було закладено в теорію виховання принцип індивідуального підходу, який на даний час залишається провідним і загально признаним в у світовій практиці.

1.3 Сучасні форми та методи.

Розкриваючи форми та методи впливу студентського самоврядування слід зауважити, що саме самоврядування не є одностороннім фактором впливу у вихованні.

Студентські організації є посередником між адміністрацією вищих навчальних закладів та студентськими колективами. Оскільки студентське самоврядування є соціальною моделлю, то звідси слід зробити такі висновки: вплив на свідомість є різностороннім, де основним принципом є різноманітність форм взаємодії об'єктів та суб'єктів процесу виховання, метою яких є підготовка до самостійної діяльності з урахуванням потреб та вимог учасників процесу.

У студентському середовищі активно реалізуються різні неформальні студентські ініціативи - так звані «молодіжні субкультури». Наприклад зараз відновлюється рух студентських будівельних загонів. І, гадаю доречно буде навести цікавий приклад. Під час існування таких загонів в них працювало близько 5 млн. студентів, які отримали можливість набути практичних професійних та управлінських навичок. Досить цікавим фактом є те, що студентські загони були школою громадянського становлення для багатьох знаних сьогодні науковців, громадських та політичних діячів України. Через студентські «університети» пройшли відомі політики, академіки НАН України В.Литвин, В. Кремінь;академік АПН України І.Зязюн; ректори вищих навчальних закладів - В. Бабак, О.Волков, М. Дмитриченко.

Розділ 2

2.1.Організація самоврядування у Куп'янському Автотранспортному технікумі

У 1999 році силами студентів і з допомогою викладачів була створена студентська рада технікуму, яка займалась такими основними питаннями, як допомога в навчанні, організація культурних заходів, допомога в чергуванні та його організації. Можна помітити, що за роки розвитку рада не лише виросла, тобто розширила і оновила свої лави, а дещо розширила коло діяльності і стала більш серйозною та демократичною.

Ієрархічна структура самоврядування у Куп'янському автотранспортному технікумі

Загальні збори колективу студентів (конференція)
Студентська рада самоврядування технікуму
Студентська рада самоврядування	Студентська рада гуртожитку

Отже, можна побачити, що найвищим органом студентського самоврядування є, так звані, Загальні збори студентів, які збираються щонайменше один раз на рік і вирішують питання, які турбують не лише більшості студентів, а і окремих осіб. Це дає змогу студентам першокурсникам побачити і пізнати студентське життя з перших днів навчання, зрозуміти значущість та вагу самоврядування. Таким чином і відбувається перше зацікавлення та залучення нових студентів до роботи студрад.

Студентська рада самоврядування технікуму складається з голів студради самоврядування та студради гуртожитку, а також їх заступників.

Діяльність студентської ради самоврядування забезпечується діяльністю сімох секторів. Кожен сектор очолюється заступником голови студради, що дозволяє легше утримувати зв'язок з секторами, розробляти плани, зробити діяльність секторів більш злагодженою.

Сектор 1 учбово-наукової роботи

Основними напрямками роботи є:

1. Допомога в організації конференцій, наукових конкурсів.

2. Підведення підсумків сесій (творення газети «Відмінник навчання» та «Ми будемо кращими»).

3. Відсилання похвальних листів батькам.

4. Аналіз учбового процесу.

Плани:

1. Надавати допомогу студентам, які не встигають за програмою.

2. Заохочувати тих студентів, які добре навчаються та беруть активну участь у житті технікуму.

3. Збільшити кількість проведення літературно-освітніх конкурсів.

Результатами роботи цього сектору є проведення щорічної конференції «Ми науковці».

Сектор 2 Культурно-масовий сектор

Основними напрямками роботи є:

1. Організація та проведення свят, концертів, конкурсів виконавсько-творчої майстерності.

2. Підготовка та тренування колективів для участі в концертах.

3. Відкриття нових талантів на щорічному конкурсі першокурсників.

Плани:

1. Підготовка до свята «8 Березня».

2. Підготовка свята «Наш Шевченко».

3. Підготовка свята «Студент року».

4. Підготовка колективів до щорічного свята «Випускний».

До результатів роботи можна віднести перемогу колективів у різноманітних конкурсах, створення та проведення традиційних свят «Конкурс першокурсників»,«8 Березня» та інші.

Сектор 3 Сектор з організації спортивної роботи

Основними напрямками роботи є:

1. Організація спортивних свят.

2. Підготовка та тренування команд.

3. Відкриття спортивних талантів студентів.

Плани:

1. Проведення щорічного забігу між студентами різних курсів.

2. Проведення конкурсу «Туристи».

3. Організація походу з ночівлею для перших курсів.

Щодо роботи цього сектору, то вона досить велика і багатогранна, оскільки проведення спортивних свят та конкурсів дозволяє не лише виявити спортивні таланти, але і покращити здоров'я студентів, допомогти тримати своє тіло в формі, відвідуючи не лише фізкультуру, а і різноманітні секції.

Сектор 4 Сектор інформації

Основними напрямками роботи є:

1. Випуск газети «Технікум».

2. Випуск вітальних газет з нагоди свят, визначних дат.

3. проведення конкурсу «Журналіст року».

Плани:

1. Поновлення рубрик газети.

2. Збільшення тиражу.

Здобутками сектору інформації є створення самої газети «Технікум», поширення важливої інформації, надання можливості студентам бути дійсно однією сім'єю.

Сектор 5 Екскурсійний сектор

Основними напрямками роботи є:

1. Проведення екскурсій.

2. Випуск щомісячної газети «Заочна подорож».

Плани:

1. Випуск газети «Заочна подорож».

2. Екскурсія до міського музею.

Сектор 6 Сектор історії технікуму

Основними напрямками роботи є:

1. Ведення книги «З історії технікуму».

2. Ведення альбому «Наші свята та визначні дати» .

Плани:

1. Проведення виставки найвидатніші випускники технікуму.

2. Випуск брошури «Я теж був студентом» (спогади колишнього випускника).

Ведення книги та альбому це досить значний внесок у життя технікуму, адже це допомагає не лише зберегти хорошу пам'ять про колишніх студентів та їхнє життя, але дає змогу легше проводити зустрічі з випускниками і нагадувати самим випускникам про їхнє студентське життя.

Сектор 7 Рада першокурсників

Основними напрямками роботи є:

1. Ознайомлення першокурсників з самоврядуванням технікуму.

2. Залучення першокурсників до роботи студентського самоврядування.

3. Проведення анкетування для виявлення талантів та вподобань першокурсників.

Плани:

1. Залучення першокурсників до проведення свят.

Сектори працюють досить роздільно безпосередньо за напрямками своєї роботи, до складу секторів входять студенти всіх курсів і спеціальностей. Щотижня проходять збори на яких заступники голови ради або представники сектору звітують про роботу проведену за тиждень, оголошують про плани на наступний. Керує зборами голова студентської ради. При незадовільній роботі одного із вище перечислених секторів заступник голови студради по роботі з даним сектором переобирається, кандидати - всі члени сектору. Документацію веде секретар, який обирається із членів студентської ради.

Студентська рада гуртожитку розпочала свою роботу поряд з студентською радою самоврядування спеціальностей. Формування Студентської ради відбувається завжди за однією і тією ж схемою.

Оскільки гуртожиток технікуму розбитий на секції (по три на кожному поверсі), то кожна секція на початку навчального року обирає старосту, згодом загальними зборами поверху жителі обирають старосту поверху, а вже на зборах старост поверхів, шляхом відкритого голосування у присутності коменданта, адміністрації гуртожитку обирають голову студентської ради гуртожитку. Також дуже важливим є те, щоб до студради входили представники усіх спеціальностей технікуму, оскільки це дозволяє легше і злагодженіше працювати та тримати зв'язок зі студентством.

Основними завданнями студентської ради гуртожитку є забезпечення умов проживання студентів, організація чергувань на поверхах та на вахті, проведення поселення в гуртожиток, підготовка до щорічних робіт, слідкування за порядком, проведення атестації гуртожитку, допомога студентам першокурсникам в адаптації до нового середовища. Тобто своєю діяльністю студентська рада всілякими способами намагається не лише покращити життя в гуртожитку, але і дозволити студентам якнайкраще виконати основну функцію - навчання.

Студентська рада гуртожитку є однією з гілок загального студентського самоврядування, а тому питання, що турбують жителів гуртожитку розв'язуються не лише на рівні гуртожитку, вони порушуються на рівні загальних зборів технікуму і в разі потреби можуть вирішуватись за допомогою дирекції технікуму.

Хочеться зазначити, що студентська рада гуртожитку є не лише об'єктом , який допомагає налагодити життя в гуртожитку, встановити тісні контакти з адміністрацією, а і виховати у студентів відповідальність, навчити їх відповідати за свої вчинки та вчинки інших, навчитись самостійно виконувати доручення, а ще зрозуміти потрібність, корисність і значущість суспільної діяльності.

В зв'язку з цим випускається щомісячник гуртожитку «Чистюля», в якому студенти з похвалою описують найкращих і з ганьбою найгірших, як жителів гуртожитку, так і їхні кімнати, секції та поверхи.

Все це допомагає виховати не лише хорошу людину, а справжнього громадянина нашої держави.

До основних принципів, якими керується студентська рада належать:

1. Демократичність.

2. Захист прав та свобод студентів.

3. Співпраця між спеціальностями.

4. Взаємоповага та взаємодія.

Дослідження щодо інформованості з питань студентського самоврядування та ставлення до його функціонування взагалі

Для проведення дослідження я обрала студентів перших курсів, тобто тих, що лише починають життя в технікумі і четвертих - випускників, щоб зрозуміти чи дійсно самоврядування таке важливе в даному навчальному закладі, як воно впливає на соціалізацію студентів і чи змінює їхні погляди. Для проведення дослідження я провела анонімне анкетування у різних групах серед першокурсників та випускників.

Анкета першокурсників мала такий вигляд.

Анкета:

1. Чи знаєте ви що таке студентське самоврядування? Поясніть.

2. Берете участь у студентському самоврядуванні?

3. Прагнете щось змінити у житті технікуму?

4. «Я можу щось змінити в цьому світі.» Це про вас?

Відповіді:

1.__________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

2. Так.	2. Ні.
3. Так.	3. Ні.
4. Так.	4. Ні.

Результати опитувань згодом були оформлені у вигляді діаграм для кращого і легшого їх оцінювання та аналізу. Всі відповіді подано у відсотковому відношенні.



1. Чи знаєте ви що таке студентське самоврядування? Поясніть.

2.Берете участь у студентському самоврядуванні?

2. Прагнете щось змінити у житті технікуму?



4.«Я можу щось змінити в цьому світі.» Це про вас?

Майже аналогічне анкетування проводилось і серед студентів - випускників.

Анкета:

1.Чи знаєте ви що таке студентське самоврядування? Поясніть.

2.Берете участь у студентському самоврядуванні?

3.Чи внесли Ви зміни у життя технікуму?

4..«Я можу щось змінити в цьому світі.» Це про вас?

Відповіді:

1.__________________________________________________________

____________________________________________________________

2. Так.	2. Ні.
3. Так.	3. Ні.
4. Так.	4. Ні.

1.Чи знаєте ви що таке студентське самоврядування? Поясніть.

2.Берете участь у студентському самоврядуванні?

3.Чи внесли Ви зміни у життя технікуму?

4.«Я можу щось змінити в цьому світі.» Це про вас?

Згодом проаналізувавши відповіді всіх студентів ми можемо помітити відмінності між відповідями студентів молодших і старших курсів. Це, на мою думку означає, що старші студенти мають більше знань і досвіду. Вони краще розуміють що таке студентське самоврядування і можуть краще оцінити його значущість та важливість, як просто для вузу так суто для особистих потреб. Чому? Тому, що протягом студентського життя багато з них мали змогу відстояти свої права, висловити власну думку, допомогти другу чи подрузі, і все це відбувалось не без участі студентського самоврядування.

Також було проведене невелике опитування студентів, які зовсім не беруть участь у студентському самоврядуванні і тих, які в ньому приймають активну участь. Виявилась істотна відмінність між пасивом та лідерами. Більшість студентів, які не цікавляться самоуправлінням є досить слабкими у навчанні, мають менше друзів і менш комунікабельні (хоча, звичайно, є і винятки). А студенти активісти є більш успішними у навчанні, досить комунікабельні і популярні, що призводить до розширення кола знайомих та друзів.

Висновки

Отже, роблячи висновок із проведеного дослідження можна сказати, що студентське самоврядування ще в процесі розвитку, оскільки не всі ще здатні повірити у його силу, не всі розуміють що являє собою студентське самоврядування і для чого воно взагалі існує. Але можна помітити таку тенденцію, що старші більш обізнані і більше вірять, як в студентське самоврядування, так і в його силу.

Звичайно, сучасне студентське самоврядування у Куп'янському автотранспортному технікумі, як і в більшості навчальних закладах України, не є досить самостійним, що і не дозволяє студентам повністю повірити в нього і розкрити себе, реалізувати свої права та обов'язки.

Але, на мою думку, активна участь у самоврядуванні , в його організації, тобто активне студентське життя, звичайно позитивно впливають на особистість, на її особисті якості. Самоврядування допомагає розкрити таланти лідера, організатора, творчої особистості, яка не боїться висловити свою думку, відстояти її і реалізувати чи хоча б намагатись зробити це. Гадаю мине ще декілька років і наші студенти зможуть повністю реалізовувати свої права, з честю і гідністю виконувати обв'язки. Все це допоможе виховати хороших громадян, розвинути наше суспільство і зміцнити його Я.