Історія перекладу Біблії на українську мову

Редакційне опрацювання Нового Завіту продовжувалося протягом семи років. У 2000 році Новий Завіт 50-тисячним накладом був опублікований 24, с.4.

Після завершення перекладу Нового Завіту доктор Рафаїл, у співпраці з УБТ, розпочав працю над перекладом грецького тексту Старого Завіту. За джерело був узятий критичний текст, опрацьований в Німеччині, у Гетингензькому університеті на основі трьох найдавніших рукописів: Ватиканського, Синайського і Александрійського. Тексти ще не виготовлених в Гетингензі старозавітних книг взято з Септуагінти, виданої Альфредом Ральфсом в Гетингензі 1935 року. Концептуальна база проекту передбачала переклад не літературний, а дослівний. Основним принципом перекладача було якомога точніше передати оригінальний церковнослов'янський текст Острозької Біблії. Відтак, переклад всіх книг Старого та Нового Завітів з грецького оригіналу завершено в 1997 році. Після перегляду першоперекладу редакторами-мовознавцями і повторного звірення з оригіналами, його передано до друку 36, с.6-8.

З 2003 по 2005 рік доктор Рафаїл на власні кошти, але за підтримки одного із львівських банків, видавав Острозьку Біблію зі своїм українським перекладом окремими невеликими томами (до 150 сторінок кожен). У 2005 році Острозьку Біблію з оригінальним старослов'янським та паралельним українським текстом видано в одному томі. 2006 року до 425-літнього ювілею Острозької Біблії опубліковано окремо її повний текст в українському перекладі 36, с.9.

За свою працю над перекладом Острозької Біблії сучасною українською мовою декан теологічного факультету Національного університету Острозька академія доктор Рафаїл Турконяк згідно з указом Президента України Віктора Ющенка №181/2007 був нагороджений Національною премією ім.. Тараса Шевченка 23, с.5.

Наступним етапом перекладацької діяльності доктора Рафаїла у співпраці з УБТ є переклад Старого Завіту сучасною українською мовою з єврейського оригіналу, з якого перекладали усі попередні українські перекладачі Біблії: П. Куліш, І. Огієнко та І. Хоменко 37, с.7.

Слід також відзначити, що 2004 року вийшов переклад Біблії Патріарха Філарета (доцента Михайла Денисенка), Глави Української Православної Церкви Київського Патріархату. Але назначене українське видання Біблії було зроблене не з оригінальних мов, а з російського синодального тексту 36, с.8-9. Метою перекладу було осучаснити і максимально наблизити українську Біблію до вживання у літургійних текстах. Свою біблійно-перекладацьку працю доцент Михайло Денисюк розпочав ще в кінці 60-х років ХХ ст.. за сприяння першого секретаря ЦК КПУ Петра Шелеста. Але через певні політичні зміни, наступ на шестидесятників, поглиблення переслідування українства справа до видання цього перекладу не дійшла. Лише 1988 року до 1000-літнього ювілею хрещення Русі-України Український Екзархат видав україномовний Новий Завіт у перекладі Денисенка. Праця над перекладом Старого Завіту розпочалася у травні 2004 року і була завершена у вересні 2004 року. Перший тираж розійшовся досить швидко. Переклад Патріарха Філарета отримав велику повагу серед усіх християнських конфесій України. Його перевидавали Українська Греко-Католицька та Римсько-Католицька Церкви, а також Українське Біблійне Товариство. Загальний тираж цього перекладу Біблії на 2009 рік становить понад 100 тисяч примірників 44.

Переклади Турконяка і Денисенка, на відміну від попередніх трьох Кулішевого, Огієнкового та Хоменкового діаспорних перекладів, були зроблені і опубліковані на Батьківщині народу, мовою якого вони перекладені.

Турконяків четвертий повний переклад Святого Письма українською мовою можна назвати новим етапом в історії українських перекладів Біблії. Вперше українці отримали україномовний Старий Завіт, перекладений не з єврейської мови, а з грецького тексту сімдесятьох - Септуагінти. Також, це перший випадок україномовного біблійного перекладу, в якому подані всі 76 книг слов'янського канону і додержано порядок книг таким, яким він був у першому його виданні - в Острозькій Біблії.

Тим не менше, актуальною залишається потреба видання Турконякового четвертого повного перекладу Біблії сучасною українською мовою, у якому текст Старого Завіту буде узятий із давньоєврейського оригіналу. Цей переклад задовольнить потреби прихильників тексту масоретської традиції і зможе використовуватися паралельно із перекладом олександрійської традиції, що розширить можливості дослідження Біблії. Необхідність такого видання виглядає назрілою з огляду на те, що з часу здійснення подібних перекладів пройшло понад півстоліття. За цей період було зроблено ряд нових відкриттів в області біблієзнавства, а українська мова набула нових вершин свого розвитку.

ВИСНОВКИ

Отже, шлях української Біблії виявився довгим і драматичним. Період від перших біблійно-перекладацьких починань в українських землях до отримання українським народом повного перекладу Біблії українською літературною мовою становить понад одне тисячоліття. А повний біблійний україномовний переклад, виданий на етнічній Батьківщині українців, вийшов у світ взагалі менше двадцяти років тому.

У процесі дослідження намітилися певні періоди в історії України, коли національна біблійна перекладацька справа в країні певною мірою була загальмована. Така обставина, в основному, була обумовлена політичною ситуацією у Східній Європі, коли Україна потерпала від антиукраїнської політики сусідніх держав, під владою яких вона знаходилася. Таким фазисом можна вважати ХІІІ-ХІV століття - період татаро-монгольської навали; другу половину ХVІІ - першу половину ХVІІІ та значну частину другої половини ХХ століття, коли Україна була пригнічена Московською державою.

З іншого боку зауважено часи, коли справа перекладу Біблії національною мовою в Україні особливо активізувалася. Це відбувалося тоді, коли національно-демократичні ідеї інтернаціонального масштабу проникали в Україну, спонукаючи в ній розвиток національного руху, а з ним національної перекладацької діяльності, зокрема, біблійної. До такого періоду можна віднести ХVІ століття, коли на хвилі реформаційних віянь із Західної Європи в Україні, як і в інших державах, активізувалася біблійна перекладацька діяльність. В цей час було перекладено знамените Пересопницьке Євангеліє, на якому з 1991 року складають присягу Президенти України. Також опубліковане перше в Україні повне друковане видання Святого Письма церковнослов'янською мовою - Острозьку Біблію, яка стала національно-культурною пам'яткою держави.

Піднесення національної біблійно-перекладацької справи спостерігається і в період з кінця ХІХ до початку другої половини ХХ століття. В цей час були зроблені три із чотирьох наявних повні переклади Біблії українською літературною мовою, а також ряд фрагментарних україномовних біблійних видань.

Звичайно, окремо слід відзначити період біблійної перекладацької діяльності в незалежній Україні, коли були зняті усі національно-культурні й мовні обмеження у здійснені цієї справи. Визначною подією на початку цього періоду стало заснування у 1991 року Українського Біблійного Товариства, основним напрямком діяльності якого було обрано переклад, друкування та поширення Біблії. Саме під егідою Товариства було здійснено і опубліковано четвертий повний переклад Біблії сучасною українською літературною мовою.

Підсумовуючи наше дослідження, після загальної характеристики історії українських перекладів Святого Письма, виокремимо в ній ключові факти.

Найдавнішим наближеним до української мови виданням Біблії, рукописи якого збереглися донині, є старослов'янський переклад Біблії Кирила і Мефодія ІХ ст.. н. е., хоча є підстави вважати, що національна перекладацька діяльність у Київській Русі-Україні сягає ще VІІІ ст..

Перші повні переклади Біблії національними мовами з'явилися спочатку у сусідніх країнах - Білорусії та Росії. Білоруською мовою Біблію переклав Франциск Скорина, видавши її у 1517 році в Чехії. Другий народ, який почав читати Біблію своєю рідною мовою - росіяни. Вони отримали Біблію рідною мовою у 1876 році, коли з благословення Синоду Російської Православної Церкви була видана російськомовна Синодальна Біблія.

Українці вперше змогли тримати в руках україномовне біблійне видання у 1903 році, коли Британське і Закордонне Біблійне Товариство опублікувало у Відні український переклад Біблії Пантелеймона Куліша, Івана Пулюя та Івана Нечуя-Левицького, здійснюваний ними за кордоном протягом тридцяти років.

Другим українським перекладом Біблії є праця видатного українського релігійного, культурно-освітянського і політичного діяча Івана Огієнка. Він, подібно до своїх перекладачів-попередників, на свій переклад та його видання витратив понад сорок років. Результат його праці вийшов у світ 1962 року в Лондоні. Цей переклад знайшов прихильність серед віруючих різних християнських деномінацій, так що на сьогодні ним користується близько 70% християн, які в богослужінні вживають українську мову.

Наступний україномовний переклад Біблії був здійснений протягом понад двадцяти років ченцем Василіанського Чину доктором богослов'я Іваном Хоменком і виданий в Римі 1963 року. Особливістю цього перекладу є те, що він виготовлений за латинським каноном, Старий Завіт якого включає 47 книг, на відміну від єврейського канону, в якому лише 39 книг, на основі якого було видано два попередні переклади.

Четвертий повний переклад Біблії сучасною українською літературною мовою, як уже зазначалося, виконувався під іменем Українського Біблійного Товариства доктором теології Рафаїлом Турконяком і був опублікований 2006 року до 425-літнього ювілею першого повного друкованого слов'янського видання Святого Письма - Острозької Біблії. Відмінністю цієї Біблії є те, що джерелом її перекладу, на відміну від трьох попередніх, слугував не єврейський оригінал, а грецький, з якого була виготовлена Острозька Біблія. Також в ньому дотримано грецький канон Писання, який складається із 76-ти біблійних книг, а порядок розташування книг - адекватний їхньому розташуванню в Острозькій Біблії. Тому це біблійне видання позиціонується як Острозька Біблія українською мовою.

Належить також відзначити, що за останні століття переклади окремих книг або частин Біблії здійснювали ряд інших релігійних діячів. Нині важко однозначно сказати, які цілі переслідували ці люди. Можна лише припустити, що деякі починали перекладацьку діяльність, зовсім не підозрюючи, що хтось ще робить таку ж роботу. Інші вважали, що здатні зробити Святе Письмо зрозумілішим, доступнішим для простих людей. Треті, навпаки, були переконані, що Біблію можуть читати і тлумачити виключно священнослужителі, володіючи при цьому особливою, сакральною, відомою лише обраним, мовою. Такі переклади не витримували експертизи на предмет їх автентичності. І все ж деякі з них були визнані певною частиною духівництва і навіть використовувалися в богослужбовій практиці.

Важливо зауважити, що найбільшого поширення і популярності серед читачів набувати ті переклади Святого Письма, які здійснювалися у співпраці представників різних конфесій. Так, переклад Куліша виконувався за участю православних і греко-католиків. Під час остаточної підготовки тексту до видання перекладу Івана Огієнка, в апробації і рецензуванні його праці брали активну участь православні, католики латинського та візантійського обряду, а також протестанти.

Можливість для українців читати Святе Письмо рідною мовою завдяки подвижницькій праці його перекладачів, сприяє духовному і культурному відродженню української нації, яка завжди тягнулася до Божого Слова. Свідченням цього є багато десятків спроб наблизити його до народу, переклавши українською мовою. Можливо, саме завдяки вірі в Бога і любові до Його Слова українці, попри багато століть поневолень і репресій проти них, змогли зберегти себе як нація і, зрештою, отримати довгоочікувану незалежність.

На завершення залишається зауважити, що в сфері біблеїстики українцям ще залишається пройти довгий шлях, щоб вони могли наздогнати біблійний науковий рівень передових Церков. Однак вони заслуговують на повагу з того приводу, що саме їхні науковці видрукували перше повне Святе Письмо у слов'янській мові, а також встановили канон для усіх слов'янських церков. І хоча історична доля, яка спіткала український народ, не дозволила йому повноцінно розвиватися, проте і в дуже невідрадних історичних обставинах він зумів про себе заговорити і дати доказ свого існування.

Висловлюємо сподівання, що й сьогодні, так як це було в минулому, у незалежній Україні знайдуться люди доброї волі, які піднесуть науку біблеїстики до належної висоти і будуть в спромозі конкурувати із вченими на світовому рівні. Адже у XVI, XVII та XVIII століттях українці були взірцем в науковій сфері для інших народів, які до себе запрошували їхніх науковців і ними гордилися. Очікуємо, що прийде час, коли постійною, дбайливою та чесною працею Україна відзискає ту академічну славу, яку колись вона мала.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Біблія або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту. Із мови давньоєврейської й грецької на українську дослівно наново перекладена / Пер. І. Огієнка 1962 р. - К.: Українське Біблійне Товариство, 2009. - 1151 с.

2. Біблія з коментарями // Виправлений та упорядкований пер. П. Куліша за ред. В. Боєчка. - Спрінгфілд, Міссурі, США: Лайф Паблішерз Інтернейшенал, 2006. - 2234 с.

3. Біблія: Книги Священного Писання Старого та Нового Завіту в українському перекладі з паралельними місцями та додатками / Пер. М. Денисенка за Біблією російською мовою (Синодальне видання РБТ. Москва, 2002). - К.: Видання Київської Патріархії УПЦ КП, 2007. - 1415 с.

4. Вічне Євангеліє. Український і російський паралельні переклади з грецької доктора теології В. О. Громова. - К.: Publishing house «Esther», 2009. - 859 с.

5. Новий Завіт Господа нашого Ісуса Христа з додатком Псалмів і Притч / Новий переклад Г. Деркача. - Торонто, Канада: Evangel Bible Translators and Ministries, 1991. - 518 с.

6. Новий Завіт Господа нашого Ісуса Христа четвертого повного перекладу Біблії українською мовою / Пер. з давньогрецької Р. Турконяка 2000 р. - К.: Українське Біблійне Товариство, 2006. - 315 с.

7. Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Повний переклад, здійснений за оригінальними єврейськими, арамейськими та грецькими текстами / Пер. І. Хоменка 1963 р.. - Рим: Видавництво оо. Василіян «Місіонер», 2007. - 1475 с.

8. Барщевський Т. Вступ до біблійних наук: Конспект лекцій. - Львів: Свічадо, 2006. - 304 с.

9. Блощук О. Переклади Біблії українською / Слово вчителю. - №1, 2007. - С. 20

10. Блощук О. Професор Іван Огієнко / Слово вчителю. - №1, 2007. - С. 16-19

11. Блощук О. Священик, що став науковцем / Слово вчителю. - №1, 2007. - С. 21

12. Головащенко С. Біблієзнавство. Вступний курс: Навч. посібник. - К.: Либідь, 2001. - 496 с.

13. Горбач О. Повні та часткові переклади Біблії українською мовою / Бюлетень Українського Біблійного Товариства. - № 10, 1999. - С. 26-31

14. Горбач О. Повні та часткові переклади Біблії українською мовою / Бюлетень Українського Біблійного Товариства. - № 11, 2000. - С. 45-49

15. Ґудзик К. Іван Хоменко -- людина, яка все життя перекладала Біблію / День. - №60, 2007

16. Жукалюк М., Степовик Д. Коротка історія перекладів Біблії українською мовою. - К.: Українське Біблійне Товариство, 2003. - 176 с.

17. Історія Української Літератури: У 8 т. / За ред.. Б. С. Буряк, О. Є. Засенко, С. Д. Зубков, Є. П. Кирилюк, П. П. Колесник та ін.. - К.: Наукова думка, 1967. - Т. 1. - 539 с.

18. Кузьміч О. Біблія українською мовою / Благовісник. - № 39, 2003. - С. 8-13

19. Кузьміч О. Іван Огієнко / Благовісник. - № 39, 2003. - С. 14-16

20. Любащенко В. Українські Євангелія / Бюлетень Українського Біблійного Товариства «Слово». - №31, 2007. - С. 17-19

21. Меркулова В. Нарада експертів схвалила переклад Нового Завіту / Бюлетень Українського Біблійного Товариства. - № 8, 1998. - С. 3

22. Меркулова В. Четвертий переклад Біблії / Бюлетень Українського Біблійного Товариства. - № 8, 1998. - С. 9-14

23. Нагородження Шевченківською премією о. Рафаїла Турконяка. Новини з життя УБТ / Бюлетень Українського Біблійного Товариства «Слово». - №31, 2007. - С. 5

24. Новий Завіт сучасною українською мовою: Від редакції / Бюлетень Українського Біблійного Товариства. - № 13, 2001. - С. 4-5

25. Носарєва Л. Острозька Біблія знову побачить світ / Дзеркало тижня. - № 43 (468), 2003

26. Полонська-Василенко Н. Історія України: В 2-х томах / 2-ге видання. - К.: Либідь, 1993. - Т. 1. - 640 с.

27. Полонська-Василенко Н. Історія України: В 2-х томах / 2-ге видання. - К.: Либідь, 1992. - Т. 2. - 606 с.

28. Решетніков Ю. Не хлібом єдиним буде жити людина, але словом Божим / День. - №201, 2003

29. Степовик Д. Другий повний переклад Біблії українською мовою / Бюлетень Українського Біблійного Товариства. - № 3, 1996. - С. 8-9.

30. Степовик Д. Київська Біблія ХVІІ століття. Дослідження нездійсненного біблійного проекту митрополита Метра Могили. - К.: Українське Біблійне Товариство, 2001. - 240 с.

31. Степовик Д. Київська повчальна Євангелія 1637 року: ілюстрації / Бюлетень Українського Біблійного Товариства. - № 9, 1999. - С. 21-27

32. Степовик Д. Київська повчальна Євангелія 1637 року: ілюстрації / Бюлетень Українського Біблійного Товариства. - №10, 1999. - С. 22-25

33. Степовик Д. Проблеми перекладу і поширення Божого Слова в Україні / Бюлетень Українського Біблійного Товариства. - № 3, 1996. - С. 4-7

34. Степовик Д. Чому Петро Могила не надрукував Біблії ? / Бюлетень Українського Біблійного Товариства. - № 8, 1998. - С. 18-21

35. Тихомиров Б. А. К истории отечественной Библии. - М.: Российское Библейское Общество, 2006. - 30 с.

36. Турконяк Р. Українські переклади Святого Письма / Конспект доповіді на конференції «Святе Письмо в житті українського народу». - Рим: Інститут св. Климента Папи. - 19.03.2010. - 9 с.

37. Українському Біблійному Товариству 15 років / Буклет УБТ. - К.: Українське Біблійне Товариство, 2006. - 11 с.

38. Хома І. Іван Хоменко - перекладач Святого Письма / Бюлетень Українського Біблійного Товариства. - № 8, 1998. - С. 15-17

39. Чистович И. А. История перевода Библии на русский язык. Репринтное воспроизведение издания 1899 г. - М.: Российское Библейское Общество, 1997. - 368 с.

40. Історія української Біблії / Український біблійний довідник з ілюстраціями і додатком / Під ред. Г. Геллея. - Торонто (Канада): Всесвітня Християнська місія, 1985. - С. 844-848

41. Вздульська В. Таємниці української Біблії: переклади Святого Письма [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://storinka-m.kiev.ua/article.php?id=499

42. Крат М. Отець Рафаїл Турконяк і переклад Острозької Біблії / Інтерв'ю з Р. Турконяком [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://storinka-m.kiev.ua/article.php?id=1047

43. Москаленко М. Нариси з історії українського перекладу (4) / Всесвіт. - №5-6, 2006 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.vsesvit-journal.com/index.php?option=com_content&task=view&id=167&Itemid=41

44. Рудюк Д. Предстоятель Української Церкви: Патріарх - перекладач Біблії, богослужбової, житійної й морально-повчальної літератури українською мовою [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://katedral.org.ua/patriarkh/70-biografinyj-esej7.html

45. Степовик Д. В. Головна ціль життя митрополита Іларіона (Івана Огієнка) - переклад Біблії українською мовою [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ioisn/2009_6/5_04_Stepovyk.pdf

46. Степовик Д. Третій повний (римський) переклад Біблії українською мовою / Бюлетень Українського Біблійного Товариства. - № 4, 1996 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.sbible.ru/khom.htm

Размещено на Allbest.ru