Рівень представленості християнських церков в українському інформаційному просторі: порівняльний аналіз

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рівень представленості християнських церков в українському інформаційному просторі: порівняльний аналіз

О.О. Задоянчук

В статті було розглянуто рівень представленості християнських церков в українському інформаційному просторі. В ході порівняльного дослідження обґрунтовано, що рівень залучення медіа-технологій в діяльності православної церкви в цілому нижчий, ніж в католицькій та протестантській, хоча представленість УПЦ в цілому достатньо висока. Останнє обумовлене переосмисленням ролі мас-медіа в канонічній комунікації; прагненням церкви адаптуватися до соціокультурних вимог сучасності; та процесом медіатизації релігії.

Ключові слова: засоби масової інформації, інформаційний простір, християнство, православна церква, Україна.

В статье был рассмотрен уровень представленности христианских церквей в украинском информационном пространстве. В ходе сравнительного исследования обосновано, что уровень использования медиа-технологий в деятельности православной церкви в целом ниже, чем в католической и протестантской, хотя представленность УПЦ в целом достаточно высока. Последнее обусловлено переосмыслением роли масс-медиа в канонической коммуникации; стремлением церкви адаптироваться к социокультурным требованиям современности; и процессом медиатизации религии. християнська церква медіатизація інформаційний

Ключевые слова: православная церковь, средства массовой информации, информационное пространство, христианство, Украина.

The paper examined the level of representation of Christian churches in the information space of Ukraine. During the comparative study we proved that the level of involvement of media technologies in the work of the Orthodox Church generally lower than in the Catholic and Protestant, although representation of the UOC as a whole quite high.The latter is caused by reinterpretation of the role of the media in the canonical communication; the desire of the church to adapt to social and cultural demands of nowadays; and the process of mediatization of religion.

Keywords: Orthodox Church, media, information space, Christianity, Ukraine.

Теорія медіатизації (StigHjarvard), що ґрунтується на перегляді та переосмисленні ролі та впливу засобів масової інформації в різних галузях суспільного буття (культурі, політиці, освіті), поступово входить до наукового дискурсу України. В ній мовиться про довгострокові соціальні та культурні зміни, що можуть бути пов'язані та віднесені до рівня таких процесів сучасності як секуляризація, глобалізація тощо [13, с. 120]. Аналіз медіатизації релігії, тобто процесу активного залучення мас-медіа до канонічних комунікацій різних релігійних систем, частково представлений у працях українських дослідників (М. Балаклицького, М. Петрушкевич, С. Свистунова). М. Петрушкевич розглянула домінуючі риси та відмінності у комунікаційних системах конфесій в християнстві, відзначивши, що модернізація культу та переосмислення ставлення до мас-медіа у православній комунікації відбувається найбільш повільно у порівнянні із католицизмом та протестантизмом. Дослідниця пов'язала це з поміркованістю та схильністю православної церкви до консерватизму. За нашим переконанням, подібний висновок потребує більш деталізованої аргументації, адже пояснення відсутності значних новацій у модернізації культу виключно консерватизмом релігійної інституції не враховує сучасних змін та тих історичних обставин, що супроводжували період формування східного християнства. То ж актуальність нашого дослідження обумовлена необхідністю з'ясувати рівень залучення мас-медіа в православну традицію сьогодні,беручи для аналізу діяльність Української православної церкви (УПЦ) в медіа-просторі України.

В науковому доробку вітчизняних дослідників можна знайти як загальні, так і більш конкретні вивчення специфіки комунікаційних релігійних систем та їх представленість в мас-медіа. Т. Антошевський, директор релігійно-інформаційної служби (risu.org.ua), з'ясовував зміст діяльності релігійних мас-медіа в Україні, М. Петрушкевич у своїх дослідженнях розглянула особливості релігійної комунікації в основних напрямках християнства, А. Бойко звернулася до аналізу характеру висвітлення етнорелігійної проблематики у мас-медіа України, С. Филипчук розглянула інформаційну політику християнських церков, виокремивши документальну базу для цієї діяльності.

Водночас кількість досліджень саме протестантської комунікації в українському науковому середовищі досить обмежена, що пов'язано, серед іншого, з необхідністю окремого вивчення різноманіття протестантських церков. Серед науковців, що аналізують комунікаційну систему та конфесійні видання вузького спрямування - адвентистів сьомого дня, слід назвати М. Балаклицького, О. Опаріна, Д. Юнака. В науковому доробку М. Балаклицького детального аналізу набули специфічні риси протестантської комунікації, виявлено її функції - просвітницька, репутаційний менеджмент і соціальна критика, була представлена сегментованість аудиторії (за віком (дошкільнята, молодші школярі, молодь, старше покоління); сімейним статусом, фізичним станом (хвороби, залежність), професією, культурним рівнем, статтю, мовою, соціальним статусом, національністю, хобі, світоглядними орієнтаціями [2, с. 4], а також здійснено контент-аналіз видань.

Питанню комунікаційної системи православ'я присвячені роботи А. Бойко, В. Бондаренка, І. Жердєвої, А. Стародуба. Так А. Бойко у своїх працях аналізувала зміст православної преси в Україні, акцентуючи на спробах представників церкви нав'язати свої політичні погляди через пресу, порушуючи тим самим законодавство держави. І. Жердєвадосліджувала періодику православних конфесій в Україні, відмічаючи намагання православної преси виконувати місіонерську та соціально-духовну роботу в межах суспільства та віддаючи лідируючі позиції УПЦ в цій діяльності.

Дослідження діяльності та представленості греко- католицької церкви в мас-медіа України мають локальний характер. Варто відзначити в цьому контексті видання "Церква і медіа. 7 кроків до порозуміння", що видане в християнському видавництві "Ездра". Автори намагалися дати базові розуміння інструментів для порозуміння між церквами та ЗМІ [11 , с. 3], які вже використовує греко-католицька церква в своїй діяльності, оскільки матеріали, що покладені в основу публікації мають відношення до діяльності Релігійно-інформаційної служби (risu.org.ua), що існує при Українському католицькому університеті.

Розглядаючи представленість церков в мас-медіа, ми детально зупинимося на роботі, що проводиться в мережі інтернет, на радіо і телебаченні та в контексті випуску друкованих видань (газет та журналів).

Мережа інтернет.

Позиція Римо-католицької церкви (РКЦ) та позитивне ставлення до використання мережі інтернет в традиційній комунікації неодноразово лунали у виступах та посланнях попередніх понтифіків Папи Іоанна Павла II та Папи Бенедикта XVI. Діючий Папа Римський ФранцискIу своєму посланні до пастви з нагоди Всесвітнього дня соціальних комунікацій (WorldDayforSocialCommunications) в 2014 р. назвав інтернет "божим даром і втіленням справжнього добра, котрий надає нам воістину безмежні можливості для людського єднання і проявів солідарності. Існують деякі проблеми, проте вони не повинні змушувати нас відмовлятися від спілкування в соціальних мережах та інших видів комунікації в інтернеті" [12]. Таким чином ми констатуємо, що схвальна позиція з даного питання вже тривалий час притаманна представникам Римо-католицької церкви.

Портал новин Ватикану (http://www.news.va/) виступає одним із найавторитетніших джерел інформації всієї Римо-католицької церкви. Щодо України, то РКЦ в Україні має свій медіа-центр в мережі інтернеті (http://www.catholic-media.org/ua/), який висвітлює події з життя церкви в Україні та світі. Таким чином, отримуючи схвальні коментарі щодо діяльності та предста- вленості в мережі інтернет від Папи Римського, представники Римо-католицької церкви як в Україні, так і в цілому в світі вже впродовж тривалого часу активно використовують цей засіб для комунікації.

Українська греко-католицька церква (УГКЦ), будучи однією із східних католицьких церков РКЦ, також демонструє широку представленість в мережі інтернет: офіційні сторінки мають всі єпархії УГКЦ, навчальні закладита інститути, що мають відношення до діяльності церкви (Український католицький університет, Інститут релігії та суспільства, Львівська духовна семінарія Святого Духа тощо), в мережі функціонують сайти газет та журналів ("Нова зоря", "Арка") тощо.

Одним із найбільш відомих та авторитетних інтер- нет-проектів, що має відношення до УГКЦ виступає "Релігійно-інформаційна служба" (http://www.risu.org.ua). Існуючи про Українському католицькому університеті з 2001 р., проект залишається поліконфесійним, демонструє дотримання толерантності та віротерпимості до всієї релігійної палітри української держави, виступає авторитетним джерелом релігійних новин.

Офіційним джерелом інформації та новин з життя церкви (фото, відео та аудіо файли) є медіаре- сурс (http://news.ugcc.ua/), що підтримується департаментом інформації церкви та регулярно висвітлює новини.

Ще один яскравий інтернет-ресурс - проект комісії у справах молоді УГКЦ - "Дивенсвіт" (http://dyvensvit.org/) - "сайт - спроба погляду на Божий твір, на світ, молодими очима, очима широко відкритими, очима без кляпів, які бачать, аналізують, дивуються, сумують, радіють..." [5].

В соціальній мережі Facebookфункціонує офіційна сторінка глави УГКЦ - Святослава Шевчука (https://www.facebook.com/HEADUGCC).

Таким чином, ми засвідчуємо широку представле- ність УГКЦ в мас-медіа держави, що орієнтована на інформаційну і просвітницьку роботу, на інтенсивне залучення молоді внаслідок функціонування модернових проектів.

Переходячи до розгляду протестантської церкви відмітимо, що в цілому явище протестантизму є неоднорідним, тому і широта представлення в мережі інтернет може варіюватися залежно від деномінації від високих показників до більш низьких. Проте, в цілому, ми можемо говорити, що протестанти надзвичайно активно включають новітні засоби передачі інформації у свою комунікаційну систему. Таким чином, "догматична особливість протестантизму - особисте звернення кожного віруючого до Біблії - сприяє розвитку проповідництва та місіонерської діяльності, активізує релігійну комунікацію як між віруючими, так і між віруючими та Богом" [8].

Протестантська церква адвентистів сьомого дня входить до переліку деномінацій, що найбільш активно використовують сучасні комунікаційні системи в цілому в світі та в Україні зокрема. В мережі інтернет працюють головний сайт церкви в світі (http://www.adventist.org/), сайти установ церкви в Україні (видавництва "Джерело життя", Українського гуманітарного інституту, заочної біблійної школи тощо), сайти українських оздоровчих центрів (профілактично-оздоровчого центру "Барвінок", центру оздоровлення та відпочинку "Сонячні Карпати"), церкви глухих в інтернеті та ін. Таким чином уможливлюється цілодобовий доступ до матеріалів проповідей (як тексту, так і аудіовізуальних проектів), семінарів та зустрічей з пресвітерами та проповідниками.

Щодо православної церкви, то через відсутність єдиного центру православ'я, важко говорити про цю традицію в цілому. Як зазначав О. Саган у своїх дослідженнях - "особливістю православ'я як конфесії є те, що воно, починаючи з X!V-XVст. розвивалося не як вселенське явище, а скоріше як федерація православних церков" [10, с. 3]. Отож, в залежності від поглядів керівників та представників помісних церков, ми можемо говорити про суперечливість позицій з питань використання мережі інтернет як способу комунікації між духовенством та віруючими.

Діяльність Української православної церкви в питанні використання ЗМІ обумовлена документом "Основи соціальної концепції Української Православної Церкви", в котрому відзначається, що ".церква використовує власні інформаційні засоби." [7, с. 96], тоді як ".думкипредставників церкви, поширювані через

ЗМІ, повинні відповідати її вченню та позиції з суспільних питань" [7, с. 97].

В інтернет-просторі представниками церкви була створена мережа church.ua(віртуальне відображення реальної структури церкви), завдяки якій відбувається впізнання частини офіційної структури УПЦ та з легкістю можна знайти сайти єпархій, кафедральних соборів, монастирів, центральних відділів, єпископів то- що.Загальна кількість інтернет-ресурсів церкви збільшується з кожним роком, на кінець 2013 р. становила 376 одиниць (динаміка наступна2008 р. -100, 2009 р. - 170, 2010 р. -230, 2011 р. -250).Тоді як найбільш авторитетними є офіційний сайт УПЦ (найоперативнішие джерело офіційної інформації про життя та діяльність церкви), інтернет-портал "Православіє в Україні", проект "Фотолітопис" та "Фестиваль ЗМІ православних", офіційні сторінки церкви в соціальних мережах Facebook(з 2012 р.) та'Шйег (з 2013 р.). На нашу думку, Twitter- це один із найбільш успішних інформаційних проектів в рамках роботи церкви, оскільки в цій соціальній мережі можна було надсилати короткі текстові повідомлення (до 140 символів), що було зручним та дієвим способом передачі інформації. Після останнього оновлення програми (11.08.2015 р.), обмеження по кількості знаків було знято, а разом з тим - швидкі текстові повідомлення можуть мати будь-який об'єм і передавати та розповсюджувати всю необхідну інформацію.

Крім цього, діяльність екс-речника УПЦ, а сьогодні голови просвітницького відділу церкви Г. Коваленка та його команди доповнюється просвітницькими проектами. В лютому 2015 р. був запущений проект #ОТЧЕНАШ, мета якого - розповідати простою і зрозумілою мовою про віру, чесноти, свята, традиції православної церкви. Таким чином, в ході реорганізацій, що мали місце восени 2014 р. (розділення інформаційної та просвітницької роботи в церкві), обидва ці напрямки демонструють свою відокремлену динаміку розвитку.

Теле- та радіо проекти.

Прихильне ставлення представників УГКЦ до діяльності в теле- та радіопросторі виражається функціонуванням великої кількості проектів, серед яких телестудія "Апостол" (http://apostol.if.ua/), котра була створена у 2008 р. та виготовляє християнські телепередачі "Знаки часу", "Жива віра" та документальні фільми; радіо "Дзвони" (http://dzvony.org.ua/) - це інформація про життя церкви, церковний погляд на виклики сьогодення, поглиблення католицької доктрини тощо. В 2013 р. представниками церкви було запущено власне соціально-релігійне інтернет-телебачення "Живе.ТБ" (http://zhyve.tv/) з розрахунком на молодіжну аудиторію. Серед радіопроектів УГКЦ варто відзначити радіо "Воскресіння", котре з 1992 р. (http://www.rr.lviv.ua/) звучить на різних частотах по всій Україні та самостійно готує радіопередачі. З 1996 р. спецвипуски радіо "Воскресіння" транслює Першийканал національного радіо, розширюючи таким чином аудиторію слухачів.

На цих радіостанціях звучать передачі різного спрямування, транслюються зустрічі з представниками духовенства УГКЦ. Таким чином, задовольняється місіонерська функція через розповіді та діалоги богословського спрямування.

Окрім того, в Україні з 2010 р. звучить "Радіо Марія" (http://radiomaria.org.ua/) - всесвітня родина католицьких радіостанцій, що функціонує більш, ніж у 70 країнах світу на всіх континентах. В програмах цього радіо можна почути молитовні програми, програми соціального спрямування з різною тематикою та ін. Характерною рисою є те, що кожен теле- і радіопроект УГКЦ має свій веб-сайт, що дає можливість безперервного доступу до створених матеріалів.

Досить велика кількість теле- і радіопроектів існують в церковному середовищі адвентистів сьомого дня. Всесвітнє радіо адвентистів (http://eu.awr.org), радіо "Голос Надії" (http://radio.hope.ua/), телеканал "Надія" (http://tvhope.net/), та міжнародний Телеканал "Надія" (http://www.hopechannel.de/), HopeChannelУкраїна (http://hope.ua/) та ін. Всі ці проекти також представлені в мережі інтернет, що надає можливість мати цілодобовий доступ до прослуховування та перегляду проповідей, передач, семінарів та інших матеріалів. Проект "Біблійний маяк" (http://tv.uvcm.de), наприклад, здійснює теле, радіо ротацію, містить записи програм, телепередач, проповідей та аудіо книги.

Таким чином, протестантами створена мережа для постійної роботи з віруючими, надається цілодобовий доступ до проповідей, що мають на меті духовно збагатити людину, надати їй відповіді на сенсожиттєві питання.

Серед радіо проектів Української православної церкви функціонує 6 загальнонаціональних (звучать в ефірах радіо Ера FMта на дротовому радіо Першого національного) та 10 регіональних (звучать на хвилях місцевого радіомовлення). Просвітницький телеканал "Глас" та програми 15 єпархій (близько 30 проектів) представляють на українському телебаченні УПЦ. І якщо програми телеканалу перебувають у вільному доступі в мережі інтернет, то з телепрограмами єпархій склалася інша ситуація - лише деякі з них мають альтернативний ресурс для перегляду в мережі інтернет (безперервний доступ). У програмах переважно звучать новини з життя церкви, лунають інтерв'ю та дискусії з представниками духовенства, в прямих ефірах відбуваються обговорення нагальних питань тощо. В цей перелік також входить поліконфесійний проект - програма "Світло", яка дає можливість усім конфесіям донести свою думку до телеглядачів, зокрема і православним церквам різних патріархатів.

Отже, охарактеризувавши ряд проектів кожної з церков, ми мали на меті продемонструвати наявну динаміку розбудови комунікаційних систем християнських конфесій в медіа-просторі України. Відмічаючи характерні риси діяльності інтернет-ресурсів та теле- і радіопроектів УГКЦ та церкви адвентистів сьомого дня, ми можемо говорити про достатньо високу представле- ність і проектів УПЦ в цьому переліку.

Переходимо до розгляду друкованих засобів масової інформації (газет та журналів) в діяльності УГКЦ, УПЦ та церкви адвентистів сьомого дня. Кожна з єпархій УГКЦ має власне видання ("Нова зоря", "Джерело життя", "Жива вода", "Християнський вісник" та ін.). Доволі багато також парафіяльних видань, які не мають періодичності виходу, менш чисельні та мають локальне спрямування. УГКЦ належить велика кількість молодіжних друкованих видань, оскільки власні видання мають комісії у справах молоді у Львові ("Храм") та Івано-Франківську ("Світло"), деякі молодіжні організації, студенти духовних семінарій, Львівської Богословської Академії - "Наша газета", "Простір", "Надія Церкви" та ін. [1]. Отже, як бачимо, використання друкованих ЗМІ є важливим напрямком діяльності УКГЦ, проте обсяги їх тиражу невеликі (до 4-5 тисяч примірників). Така активна діяльність церкви та суспільно-політична тематика видань, пов'язується, серед іншого, з виходом церкви з підпілля та прагненням проповідувати "свій шлях до Бога".

Оскільки головною спонукою до розвитку протестантської комунікації у пострадянському просторі виступає здійснення місіонерської роботи - прагнення охопити суспільство євангельською вісткою [1], то церква адвентистів сьомого дня є лідером за кількістю випущеної і поширюваної релігійної літератури в християнстві в цілому, і у протестантському середовищі зокрема. Сьогодні з впевненістю можна констатувати наявність розгалуженої мережі протестантських конфесійних ЗМІ в Україні, тому ми зупинимося коротко лише на декількох періодичних виданнях. Зазвичай, в них висвітлюється релігійна проблематика, альтернативи та досвід особистої зустрічі з Богом, заохочення до здорового способу життя тощо.

Варто зазначити, що протестантські видання мають різну жанрово-тематичну спрямованість та розподіл по віковим категоріям. Серед найбільш поширюваних квартальний журнал "Ознаки часу", газети "Шлях до істини" (рос. мовою), "Вічний скарб", "Адвентистський вісник", молодіжна газета Т^шка", інтернет-газет газета "Путь" (http://www.asd.in.ua/).

В Українській православній церкві ситуація склалася наступним чином: на виконання рішення священного синоду УПЦ було затверджено перелік засобів масової інформації, рекомендованих для розповсюдження. До цього переліку, на сьогодні, входять 16 видань (газет і журналів) українською та російською мовами - газети "Начало" (рос.мовою) та "Церковна Православна газета", журнали "Акадємічєскій лєтопісєц" (рос.мовою), "Богдан", "Віра і честь", "Живий роднік" (рос.мовою), "Капєльки" (рос.мовою), "Отрок иА"(рос.мовою) , "Православний вісник", "Православіє і мєдіцина" (рос.мовою), "Радость моя" (рос.мовою), "Самарянка" (рос.мовою), "Труди КДА" (рос.мовою), "Фамілія" (рос.мовою), "Фома в Україні", "Шишкин лєс" (рос.мовою). Ще 7 одиниць перебувають в статусі "кандидатів до рекомендації" для загальноцерковного поширення. Парафіяльні видання мають локальне спрямування і ніяким чином не реєструються, також не існує обмежень щодо їх кількості та періодичності виходу.

Таким чином, у ході проведеного дослідження, ми погоджуємося, що в порівнянні з іншими християнськими конфесіями - католицизмом та протестантизмом, входження православної церкви в медіа-простір перебуває на етапі становлення. Проте на українських теренах, інформаційна представленість православних церков досить висока. В свою чергу робота представників УПЦ, серед них, займає провідні позиції, що може бути пов'язано як з поширеністю конфесії на території України, так і з тривалим процесом побудови інформаційної підтримки церкви (впродовж більше, ніж 20-ти років).

Сьогоднішнє розширення представленості Української православної церкви в мас-медіа зумовлена рядом причин, серед яких ми визначаємо наступні: спроба церкви адаптуватися до масових та глобалізаційних процесів та соціокультурних вимог сучасності, часткове переосмислення представниками конфесії ролі мас-медіа в канонічній комунікації, процес медіатизації, котрий характеризує сучасний розвиток суспільства в цілому.

Звичайно важко говорити про дієвість чи ефективність всіх медіа-ресурсів, котрі має на сьогоднішній день УПЦ, проте не можна не відмітити факт активного залучення мережі інтернет в діяльність церкви, часткову представленість на радіо, телебаченні. Тоді як за кількісними показниками, друковані матеріали УПЦ мають значне поширення і чисельний наклад.

В перспективі подальших досліджень вважаємо за доцільне здійснити контент-аналіз друкованих видань та інформаційного наповнення інтернет-ресурсів Української православної церкви задля більш детального розгляду завдань цієї діяльності.

Список використаних джерел

1. Антошевський, Т. Релігійні мас-медіа в Україні [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://risu.org.ua/ua/index/expert_thought/analytic/9808/ - Назва з екрану (23.02.2015).

2. Балаклицький, М. Медіатизація протестантизму в Україні 19912010 р.: монографія [Текст] /М. Балаклицький. - Х.: Харківське історико- філологічне товариство, 2011. - 379 с.

3. Балаклицький, М. А. Розвиток протестантської журналістики в Україні: ґенеза та сучасний стан [Текст]: автореф. дис. на здобуття наук ступеня д. наук із соціальних комунікацій: спец. 27.00.04 - теорія та історія журналістики / М. А. Балаклицький. - К.: Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, 2014. - 28 с.

4. Балаклицький, М. Сегментація аудиторії протестантських мас- медіа України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://risu.org.ua/ua/index/projects/masmedia/35337/. - Назва з екрану (23.02.2015).

5. Дивенсвіт [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dyvensvit.org- Назва з екрану (23.02.2015).

6. Жердєва, І. Періодика православних конфесій в Україні: соціально-економічний аспект (1991-2009рр.) [Текст] / І. Жердєва // Наукові записки. Серія "Історичне релігієзнавство". - Острог: Видавництво Національного університету "Острозька академія", 2009. - Випуск 1. - С. 41-50.

7. Основи соціальної концепції Української Православної Церкви [Текст]. - К.: Інформ.-вид. центр УпЦ, 2002. - 80 с.

8. Петрушкевич, М. Релігійні комунікації: християнський контекст. Монографія [Текст] / М. Петрушкевич. - Острог: Видавництво Національного університету "Острозька академія", 2011. - 288 с.

9. Петрушкевич, М. Представленість християнських конфесій в інтернеті [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://risu.org.ua/ua/index/monitoring/religious_digest/41183/ - Назва з екрану (23.02.2015).

10. Саган О. Н. Православ'я в його інституційному розвитку: історіософський аналіз[Текст]: автореф. дис. на здобуття наук ступеня д. філос. наук із спец. 09.00.11 - релігієзнавство / О. Н. Саган. - Ін-т філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України. - К., 2004. - 35 с.

11. Церква і медіа. Сім кроків до порозуміння [Текст] / Бабинська С.; Завадська Ю.; Карапінка М.; Кулигіна О. - Вид-во "Ездра", 2012 - 240 с.

12. Communication at the Service of an Authentic Culture of Encounter - Pope's Message for World Communications Day [electronic resource]. - Access mode: http://www.news.va/en/news/communication-at-the-service- of-an-authentic-cultu. - Title screen (23.02.2015).

13. Hjarvard, S. The mediatisation of religion: Theorising religion, media and social change [Text] // Culture and Religion: An Interdisciplinary Journal, Routledge, Vol. 12, No. 2, June 2011. - P. 119-135.

Размещено на Allbest.ru