Роль християнства у формуванні американської ідеології

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль християнства у формуванні американської ідеології

А. Загородня, студ.

Розглядається роль християнства у формуванні американської ідеології, зокрема його вплив на формування ідеї американської винятковості. Зважаючи на актуалізацію ролі релігії у вітчизняному суспільно-політичному житті, видається актуальним проведення комплексного дослідження ролі християнства у формуванні американської ідеології та політичної культури. У статті звертається особлива увага на ідеї месіанства, закладені пуританськими проповідниками на ранніх етапах історії Нового Світу. Ці ідеї пустили глибоке коріння в політичну ідеологію США й продовжують чинити значний вплив на її розвиток. Стаття розглядає роль християнської риторики у зверненнях до громадян та доводить її важливе значення у формуванні суспільної думки. Окрема увага приділяється також характеристиці протестантської етики, основні принципи якої наклали відбиток на формування ціннісного апарату американської нації і вплинули на становлення таких фундаментальних рис американської ідентичності, як глибокий індивідуалізм та підприємницький стиль життя й мислення.

Ключові слова: християнство, американська ідеологія, американська винятковість, Джон Вінтроп, християнська риторика, етика протестантизму.

християнство протестантський етика

THE ROLE OF CHRISTIANITY IN THE A. Zahorodnia, student

FORMATION OF THE US IDEOLOGY

This article addresses the role of Christianity in the formation of the US ideology, particularly its influence on the formation of the concept of American exceptionalism. Although the recent decades have witnessed the increasing attention of American and European scholars to the influence of Christianity on the history of the United States, the body of historical research, and especially the Ukrainian one, still lacks general comprehensive analyses of the role of Christianity in the formation of American ideology and political culture. The article pays a particular attention to the messianic ideas preached by the Puritan leaders in the early history of the New World. These ideas have deeply rooted in the political ideology of the U.S. and still have a strong influence on its development. The article covers the role of Christian rhetoric, which is widely used in the addresses to the nation, and proves its significant role in the shaping of public opinion. Special attention is also paid to the characterizing of Protestant ethic, which basic principles had an impact on the formation of the American value system and influenced the development of the most crucial features of American identity - deep individualism and entrepreneurial mindset.

Key words: Christianity, American ideology, American exceptionalism, John Winthrop, Christian rhetoric, Protestant ethic.

У сучасну добу США залишаються однією з найбільш релігійних держав серед індустріально розвинених країн світу. Найпоширенішою у Сполучених Шатах є християнство. Показовим є високий ступінь його проникнення в більшість галузей суспільного, політичного та культурного життя, а також великий вплив на формування світогляду американців. Християнство проникає на територію Сполучених Штатів з приходом перших колоністів і невдовзі витісняє традиційні місцеві вірування. Спершу домінуючим напрямком християнства в Новому Світі був католицизм, та згодом, після початку втечі пуритан із Європи внаслідок релігійних переслідувань, найпоширенішим стає протестантизм фундаменталістського типу. На момент отримання Сполученими Штатами незалежності там діяло 17 релігійних конфесій, більшість яких були протестантськими. Протестантизм у сучасних США представлений багатьма напрямками: англіканством, пресвітеріанством, лютеранством, квакерством, баптизмом, методизмом тощо. Історія розвитку цих протестантських течій в Америці безпосередньо пов'язана зі становленням національної держави. Попри помітний внесок католиків у політичне та інтелектуальне життя, США найчастіше розглядають як країну, що постала під знаком протестантизму. І справді, саме цей релігійний напрямок став домінуючим у ході історичного розвитку американської держави. Достатньо показовим є, скажімо, той факт, що за всю історію американської держави лише один її президент був католиком.

Значення християнства для суспільно-політичного життя США є актуальним науковим питанням, оскільки його вивчення дозволяє ґрунтовніше з'ясувати окремі тенденції розвитку цієї держави, що є важливим завданням, зважаючи на глобальний вплив Сполучених Штатів протягом кількох останніх десятиліть. Дослідження даної проблематики знайшло відображення у працях переважно американських дослідників, зокрема Д. Лутца, Б. А. Шейна, Д. Л. Голмса та ін. Науковці зазначають, що комплексне дослідження ролі християнства у формуванні американської ідеології перебуває на початковому етапі, оскільки раніше увагу приділяли насамперед окремим аспектам цієї теми (історії християнства в США; впливу протестантської етики на розвиток соціоекономі- чних відносин - тут варто згадати вже класичну працю німецького науковця Макса Вебера "Протестантська етика і дух капіталізму"; впливу християнства на формування американської ідентичності; християнству в США в постсекулярну добу та ін.). Останнім часом подібні дослідження почали з'являтися, одначе їх і досі порівняно мало в американській та європейській історіографії.

Метою даної статті є охарактеризувати роль християнства у формуванні американської ідеології. Під терміном "ідеологія" матимемо на увазі систему поглядів, оцінок, суджень, цінностей та переконань, характерних для політичного, соціального та соціокультурного життя Сполучених Штатів. Ключовими завданнями статті є: 1) визначити, яку роль відіграло християнство в процесі формування ідеї "американської винятковості" (American exceptionalism); 2) з'ясувати значення християнської риторики для політичної культури США; 3) охарактеризувати роль протестантської етики в соціокультурному житті даної країни.

Роль християнства у формуванні ідеї "американської винятковості". На думку більшості дослідників, витоки ідеї "американської винятковості" можна прослідкувати аж до моменту прибуття до Америки пуританських "батьків-пілігримів". Від самого початку вони намагалися обґрунтувати окремішність та особливість Нового Світу. У І630 р. Джон Вінтроп, проповідник, лідер однієї із груп переселенців, який у подальшому стане губернатором колонії Массачусетс, у своїй проповіді "Модель християнського милосердя" писав: "І якщо ми збережемо єдність духу в узах миру, Господь стане нашим Господом і з радістю поселиться межи нас як серед обраного ним народу і благословить усі наші починання. І з тим, щоб ми побачили доброту його мудрості, сили і правди... і щоб зрозуміли ми, що Господь серед нас, десять наших воїнів колись зможуть протистояти тисячі ворогів, коли Він вибере нас для похвали та слави. І люди наступних поколінь скажуть: "Це в Новій Англії створено волею Божою". Тому повинні ми мати на увазі, що будемо подібно місту на Пагорбі, погляди всіх народів будуть націлені на нас (курсив наш. - А.З.)" [11]. Таким чином, закладалися основи не лише американської окремішності, а й месіанства. Америка, на думку Вінтропа, мала б стати тією богообраною країною, на яку повинні були б орієнтуватися всі народи на шляху до спасіння.

Вплив пуритан на подальший розвиток американської ідеології досить великий. Вони були релігійними фу- ндаменталістами, і сама їхня назва, що походить від латинського puritas (чистота), підкреслює прагнення до "чистоти віри" в їхньому розумінні. Пуритани вважали, що інші християни в недостатній мірі слідують Святому Письму, викривляють його, прикриваючи там самим власну гріховність. При цьому вони були переконані у відсутності шляху назад. Увесь Старий Світ пуритани вважали приреченим на загибель через глибоко вкорінену гріховність та спотворення істинної віри. Саме тому переїзд в Америку сприймався не лише як міграція, а насамперед як певна місія, метою якої є побудова прообразу Царства Божого на окремо взятій землі [5, с. 29]. На новому ж місці глибока віра у свою обраність та призначення допомогли мобілізувати переселенців при подоланні різноманітних труднощів та випробувань. Уявлення про те, що Новий Світ був покликаний замінити (і разом з тим - визволити від "гріховності та бруду") Європу пустили глибоке коріння в американську ідеологію. Вже у XX ст. президент Річард Ніксон у своїй інавгураційній промові зазначав: "І тепер ця честь <миротворчість> вабить Америку, надаючи їй шанс допомогти нарешті вивести світ із прірви безладу та заворушень на височінь миру (курсив наш. - А.З.), про яку людина мріяла ще на світанку цивілізації. Наша доля дає нам не чашу відчаю, а келих сприятливих можливостей. Тож візьмімо його - не зі страхом, а з задоволенням - і, як "вершники посеред інших", рушаймо вперед - тверді в нашій вірі, непохитні в нашій меті, свідомі загроз, що на нас чекають, але міцні нашою вірою у волю Божу та призначення людини" . Ці слова перегукуються і з інавгураційною промовою Джорджа Буша-молодшого: "Усі ми маємо своє місце у тривалій історії, історії, яку ми продовжуємо писати, але кінець нам не судиться побачити. Це - історія Нового світу, що став другом та визволителем Світу Старого (курсив наш. - А.З.), історія рабовласницького суспільства, що стало слугою свободи, історія держави, яка вийшла у світ не захоплювати, а захищати, не завойовувати, а обороняти" [2, с. 277].

Ідею винятковості підживлювали й аналогії зі старо- заповітною історією про Вихід євреїв з Єгипту. "Батьки- засновники" порівнювали себе із "синами Ізраїлю", що покинули Європу через релігійні переслідування. Сама Європа в цій аналогії грала роль Єгипту, який загруз у гріхах та поневолив праведників. Америка ж уявлялася Землею Обітованою, куди Бог веде свій народ. У подальшому уявлення про винятковість зберігалося та закріплювалося завдяки таким факторам, як віддаленість від Європи, сприятливі географічні і природні умови, початок боротьби за незалежність [8, с. 59].

Американська революція 1775-1783 рр. посилила ідею месіанства, надавши їй нового соціально-політичного виміру: Америка відтепер являла собою "унікальний республіканський експеримент" і була покликана "звільнити людство від монархічної тиранії". Таким чином, як писав у своєму памфлеті "Здоровий глузд" один із ідеологів американської революції Томас Пейн, "справа Америки" ставала "справою усього людства" [8, с. 92].

У середині XIX ст. під час війни з Мексикою у США було сформульовано доктрину "божественного призначення", або "визначення долі" ("manifest destiny"). Джон О'Салліван - один із її авторів - проголосив, що США "було призначено самою долею" розширювати свою територію в південно-західному напрямку. Така ідея швидко отримала багато прихильників як серед широких верств населення, так і в середовищі політичної еліти США, оскільки дозволяла легко обґрунтовувати правомірність американських претензій практично на будь-яку територію. Поєднуючи постулати даної доктрини з використання образу США як нового Ізраїлю, президент Ві- льям Тафт у 19І2 р. робить таку заяву з приводу чергової війни з Мексикою: "Ми не втручатимемось у справи Мексики, допоки таке втручання не стане необхідним, але я повинен подбати про безпеку наших громадян та їхнього майна у Мексиці, нагадавши мексиканському уряду, що є Бог в Ізраїлі, і він на посту (курсив наш - А.З.)" [9, с. 215]. Отже, рішення, ухвалені американською владою в ході міждержавного конфлікту, інтерпретувалися як рішення самого Бога, який незмінно підтримує та оберігає американський народ. У результаті в політичну ідеологію США увійшов біблійний міф про Вихід, у якому президент позначає себе як лідера нового Ізраїлю та нового обраного народу, з яким Бог уклав ковенант - священний договір [9, с. 240].

Отже, можна стверджувати, що християнство (особливо у його фундаменталістській, пуританській течії) зіграло виняткову роль у формуванні ідеї "американської винятковості": США розглядалися як богообрана країна, покликана бути зразком для інших, "містом на Пагорбі", що в силу своєї особливої місії може від лиця всього світу диктувати норми та правила іншим країнам, використовуючи при цьому християнські образи та символи.

Християнська риторика американської політичної еліти. Християнська традиція завжди посідала важливе місце в історії розвитку американської політичної думки. Історик Дональд Лутц, проаналізувавши праці ба- тьків-засновників, прийшов до висновку, що вони посилалися на Біблію більше, ніж на всіх авторів епохи Просвітництва разом узятих [6, с. 194-195].

З моменту заснування США біблійні алюзії, метафори, символи та інші апелювання до християнської традиції були невід'ємною частиною усних та письмових звернень політичних діячів до нації [5, с. 64]. Як приклад можна навести фрагменти промов американських президентів у різні періоди існування країни.

Томас Джефферсон у своїй другій інавгураційній промові (4 березня 1805 р.) зазначав: "Мені знадобиться також сприяння Творця, у чиїх руках перебуває наша доля і який вивів наших батьків, як колись синів Ізраїлевих, з їхньої батьківщини і поселив їх у країні, сповненій всім необхідним для заможного життя, який захистив наше Дитинство своїм провидінням, а наші доросліші роки - Своєю мудрістю та владою і до благодаті якого я закликаю вас приєднатися у моїх благаннях, щоб Він так просвітив розум покірних слуг ваших, так наставив їхніх радників та помічників, так посприяв їхнім діям, щоб усе, що б вони не робили, йшло вам на користь і забезпечувало вам мир, дружбу та схвальне ставлення усіх народів" [2, с. 24].

Авраам Лінкольн у своїй першій інавгураційній промові (4 березня 1861 р.) запитував: "Чом би нам не зберігати терплячу віру в кінцеву справедливість народного рішення? Чи є у світі надія краща або хоча б сумарна з цією? В умовах нинішніх розбіжностей хіба ж не вірить кожна зі сторін у свою правоту? Якщо Всемогутній Правитель Народів із Його вічною істиною і справедливістю буде на вашому боці на Півночі або на вашому боці на

Півдні, ця істина і ця справедливість, звичайно ж, запанують завдяки рішенню цього великого суду американського народу" [2, с. 127].

Майже через півтора століття після Лінкольна, у своїй першій інавгураційній промові (20 січня 2001 р.) Джордж Буш-молодший наголошував: "Наша єдність, наш

Союз - це серйозна робота лідерів та громадян усіх поколінь. І ось моя урочиста клятва: я наполегливо працюватиму заради побудови єдиної нації справедливості та рівних можливостей. Я знаю: все це нам до снаги, тому що нами керує сила, більша за нас самих, сила, що створила нас за Його подобою" [2, с. 320].

Першу і третю з наведених цитат розділяє між собою майже два століття. Тим не менш, усі висловлювання дуже схожі між собою як за змістом, та і за риторикою. Американські президенти незмінно звертаються у своїх промовах до релігійної тематики. Джефферсон порівнює американську націю із "синами Ізраїлю", які отримали свою Землю Обітовану (варто зазначити, що це є прикладом ще одного звернення до старозаповітної тематики Виходу). Лінкольн висловлює здогад, що є вища сила, яка контролює долю народів. Буш стверджує, що США знаходяться під опікою Бога, який створив усіх рівними і за своєю подобою.

Історична традиція звернення до християнської тематики в інавгураційних промовах американських президентів залишається непорушною і дотепер. Дональд Трамп у своїй інавгураційній промові (20 січня 2017 р.), зокрема, заявив: "Ми мусимо відкрито говорити, що думаємо, чесно обговорювати наші розбіжності, але завжди прагнути до солідарності. Коли Америка об'єднана, її неможливо зупинити... І найголовніше - нас оберігає Господь" [10].

До біблійної тематики вдаються у своїх політичних промовах як демократи, так і республіканці, причому останні також використовують її як аргумент на користь консервативних цінностей, за які вони традиційно виступають (боротьба за "моральність" та ідеали традиційної сім'ї, обмеження абортів, збереження смертної кари, протидії евтаназії та ін.).

Досить часто релігійний пафос є присутнім у висловлюваннях, що стосуються сфери зовнішньої політики. Наприклад, президент Р. Рейган часто зазначав, що боротьба між СРСР та США - не лише ідейна. Це також і універсальна фундаментальна боротьба між християнським добром, яке втілює Америка, та богоборницьким злом, яке втілює СРСР. У своїй знаменитій промові, проголошеній у березні 1983 р., він проголосив Радянський Союз "імперією зла" та охарактеризував його як загрозу не лише західній демократії та капіталістичній системі, але й духовним цінностям Заходу. СРСР було названо "зосередженням зла", якому Святе Письмо каже протистояти, як і всякому іншому гріху [7].

Християнська риторика використовується також як засіб розради та заспокоєння (під час стихійних лих, те- рактів, масових сутичок тощо). Так, Джордж Буш-моло- дший у промові, проголошеній у практично повністю зруйнованому ураганом "Катріна" Новому Орлеані, намагався розрадити американців наступними словами: "Випробування нагадують нам про надію, сильнішу за біль та смерть, - Бога, хто вітає усіх загублених у домі нерукотворному" [3].

Примітним є використання інструменту релігійної риторики в особистих, іміджевих цілях. Апелювання до християнської традиції є важливим фактором формування суспільної думки, створення, а також коригування політичного іміджу. Білл Клінтон, наприклад, для відновлення своєї репутації після сексуального скандалу з Мо- нікою Лєвінськи назвав себе "великим грішником" та під час однієї з промов повідомив аудиторію про те, що готується до важливих духовних змін: "Я вважаю, що одного каяття мало для того, щоб заслужити прощення... Необхідним є те, що в Біблії названо зломленим духом. Розуміння того, що мені не стати тим, ким я хочу стати, без допомоги Всевишнього. Готовність прощати як я хочу, щоб простили і мене самого" [4].

У цілому, дослідники виділяють наступні типи християнської риторики американських президентів: офіційно- церемоніальний (інавгураційні промови, повсякденні звернення до народу), розраджувальний (особливі звернення президента під час великих катастроф чи заворушень), історико-політичний (винесення історичних оцінок та суджень) та особистий (використовується для аргументації власної позиції) [9].

Етика протестантизму та її роль у формуванні американської ідеї успіху. Сполучені Штати культивували й розвинули концепт успіху та успішної людини, і саме американськими "стандартами" найчастіше визначаються досягнення індивіда в будь-якій сфері. Поняття "успіху" пройшло цілу низку стадій культурно-історичної еволюції, оформившись зрештою в один із фундаментальних елементів національної ідеї. На думку більшості науковців, у тому числі, мабуть, чи не найвідомішого дослідника даної теми - Макса Вебера, головною причиною цього феномену є протестантська етика [1].

Протестантизм у США не лише зайняв традиційне місце релігії - духовну сферу життя, але і вплинув на багато інших: громадянську, економічну і соціокульту- рну. На відміну від іншої християнської релігійної гілки - католицтва (яке теж сповідується в Америці, проте не є настільки поширеним) - рання кальвіністська форма протестантизму не визнавала жодних засобів впливу на Бога. Ні індульгенції, ні меси, ні залучення до церковних таїнств, згідно з цим ученням, не відігравали жодної вагомої ролі. "Торгівля з Богом", за Кальвіном, неможлива, оскільки все вже наперед вирішено: людина або здобуде спасіння, або ні. Від людської волі нічого не залежить - на все воля Божа. Будь-яка спроба змінити божественне рішення та спробувати здобути собі спасіння протестанти вважали єрессю. Людині в такій ситуації залишається лише одне - спробувати усвідомити своє місце у світі. Зробити ж це можна через професійну діяльність.

Якщо в більшості релігій є чіткий розподіл світу на сакральний і профанний (що водночас визначається як гріховний), то для Кальвіна повсякденне життя було сферою реалізації Божої волі. Згідно з його вченням, саме в професійній діяльності можуть бути віднайдені знаки бо- гообраності [8, с. 160]. Якщо праця вдається та приносить прибуток - це ознака богоугодності і правильного "використання" божественного призначення. Водночас, прагнення до прибутку заради прибутку засуджується. Головною має бути не ціль, а сама праця.

Американський дослідник Беррі А. Шейн зазначає, що, відповідно до головних положень протестантської етики, людина повинна працювати, не звертаючи увагу на несприятливі зовнішні обставини [8, с. 163-164]. Досягти успіху - означає довести собі та оточенню, що обраний шлях є правильним і богоугодним. Свій шлях кожна людина обирає собі сама й не має можливості з кимось його розділити, оскільки спасіння можна здобути лише для себе. Кожен індивід "звітує" один на один перед Богом за виконану роботу. Звідси бере свій початок глибокий індивідуалізм, що є важливою рисою американського менталітету.

Такий релігійний фундамент перетворився в ідеологію, що обґрунтовувала діловий, підприємницький стиль життя та мислення. В атеїстів та агностиків, як зазначає

Вебер, служіння Богу згодом поступилося місцем служінню самому собі, проте здійснюється воно все одно в рамках тих ідеологічних установок, які колись були закладені протестантським ученням [1, с. 715].

Висновки

Отже, християнство відіграло важливу роль у ґенезі та подальшому розвитку американської ідеології. Зокрема, воно стало одним із факторів, що сприяв виникненню ідеї "американської винятковості". Вона зародилася в момент прибуття у США пуританських "батьків- пілігримів", які намагалися обґрунтувати окремішність Нового Світу і вважали, що в нього є "особлива місія" - урятувати гріховний Старий Світ від загибелі. Джон Вінтроп посилив дану ідею, розвинувши її месіанський елемент - концепцію "града на Пагорбі", на який мали б орієнтуватися всі народи на шляху до спасіння. Переїзд в Америку сприймався пуританами не лише як переселення, а насамперед як місія, метою якої є побудова прообразу Царства Божого в окремо взятій країні.

Ідею винятковості підживлювали також аналогії зі старозаповітною історією про Вихід євреїв із Єгипту. Америка уявлялася Землею Обітованою, куди Бог веде свій народ. Рішення, ухвалені американською владою, інтерпретувалися, таким чином, як рішення самого Бога, який незмінно підтримує та оберігає американський народ. Звідси - елементи месіанства в зовнішній політиці США, що є характерними і на сьогодні.

Важливе значення в розвитку суспільно-політичної ідеології США має християнська риторика, яка вже декілька століть використовується політичною елітою країни у зверненнях до американців. Вона є важливим фактором у формуванні суспільної думки та творенні політичного іміджу лідерів нації. Виділяється декілька типів елементів християнської риторики: офіційно-церемоніальний, розраджувальний, історико-політичний та особистий.

Винятково значущу роль у розвитку соціокультурної ідеології США відіграла протестантська етика у її кальвіністській формі. Вона стала тією ідеологічною основою, яка виховала в американців прагнення до підприємництва та індивідуалізму. Необхідність "знайти своє місце", щоб бути богослухняним, із часом оформилася в концепцію покликання, а положення про наявність власного життєвого шляху та відповідальність за нього зумовило становлення американського індивідуалізму. Основні принципи протестантської етики були інтеріоризовані в ціннісний апарат американської нації і залишили по собі особливі етичні установки, які стали важливою складовою американської ідеології.

Список використаних джерел

Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма / М.Вебер. - М. : Прогресс, 1990. - 808 с.

Інавгураційні промови Президентів США / Пер. з англ. В. К. Горба- тюка. - Х. : Фоліо, 20О9. - 335 с.

Bush, G. W. Hurricane Relief Address from New Orleans (September 15, 2005). Transcipt. [Online] / G. W. Bush // Miller Center. - Retrieved from https://millercenter.org/the-presidency/presidential-speeches/ september-16-2005-hurricane-relief-address-new-orleans.

Clinton, B. Prayer Breakfast Speech. Official White House Text of President Clinton's Address to Religious Leaders at the White House Prayer Breakfast. [Online] / B. Clinton // The Washington Post. - 1998, September, 11. - Retrieved from http://www.washingtonpost.com/wpsrv/politics/special/clinton/ stories/clintontext091198.htm?noredirect=on.

Holmes, D. L. The Faith of the Founding Fathers / D. L. Holmes. - New York: Oxford University Press, 2006. - 225 p.

Lutz, D. S. The Relative Influence of European Writers on Late Eighteenth-Century American Political Thought / D. S. Lutz // American Political Science Review. - 1984. - Vol.78. - Pp. 189-197.

Reagan, R. "Evil Empire" Speech (March 8, 1983).

Transcript. [Online] / R. Reagan // Miller Center. - Retrieved from https://millercenter.org/the-presidency/presidential-speeches/march-8-1983- evil-empire-speech.

Shain, B. A. The Myth of American Individualism: The Protestant Origins of American Political Thought / B. A. Shain. - Princeton, N. J. : Princeton University Press, 1994. - 416 p.

Shogan, C. J. The Moral Rhetoric of American Presidents / C. J. Shogan. - TX: Texas A&M University Press, 2007. - 248 p.

Trump, D. Inaugural Address (January 20, 2017).

Transcript. [Online] / D. Trump // Miller Center. - Retrieved from https://millercenter.org/the-presidency/presidentual-speeches/january-20- 2017-inaugural-address.

Winthrop, J. A Model of Christian Charity. [Online] / J. Winthrop // Winthrop Society. - Retrieved from https://www.winthropsociety.com/ doc_charity.php.

References:

VEBER, M. (1990). Protestantskaya etika i dux kapitalizma. [The Protestant Ethic and the Spirit of Capitalism]. Moscow: Progress. [In Russian]

HORBATIUK, V. K. (Ed.). (2009). Inavhuratsiini promovy Prezydentiv SShA. [Inauguration Speeches of the US Presidents]. Kharkiv: Folio. [In Ukrainian]

BUSH, G. W. (2005, September 15). Hurricane Relief Address from New Orleans. Transcipt. [Online]. Retrieved from https://millercenter.org/ the-presidency/presidential-speeches/september-16-2005-hurricane-relief- address-new-orleans.

CLINTON, B. (1998, September 11J. Prayer Breakfast Speech. Official White House Text of President Clinton's Address to Religious Leaders at the

Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine

White House Prayer Breakfast. [Online]. The Washington Post. Retrieved from http://www.washingtonpost.com/wpsrv/politics/special/clinton/stories/ clintontext091198.htm?noredirect=on.

HOLMES, D. L. (2006). The Faith of the Founding Fathers. New York: Oxford University Press.

LUTZ, D. S. (1984). The Relative Influence of European Writers on Late Eighteenth-Century American Political Thought. American Political Science Review, 78, 189-197.

REAGAN, R. (1983, March 8). "Evil Empire" Speech.

Transcipt. [Online]. Retrieved from https://millercenter.org/the- presidency/presidential-speeches/march-8-1983-evil-empire-speech.

SHAIN, B. A. (1994). The Myth of American Individualism: The Protestant Origins of American Political Thought. Princeton, N. J.: Princeton University Press.

SHOGAN, C. J. (2007). The Moral Rhetoric of American Presidents. TX: Texas A&M University Press.

TRUMP, D. (2017, January 20). Inaugural Address. Transcipt. [Online]. Retrieved from https://millercenter.org/the-presidency/ presidentual-speeches/january-20-2017-inaugural-address.

WINTHROP, J. A Model of Christian Charity. [Online]. Winthrop Society. Retrieved from https://www.winthropsociety.com/doc_charity.php.

Размещено на Allbest.ru