Фактори формування драматичного таланту митрополита Димитрія (Данила Туптала)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівська православна богословська академія (Львів, Україна)

Фактори формування драматичного таланту митрополита Димитрія (Данила Туптала)

Грех В.І.,

кандидат наук із богослів'я

Простежується поетапний розвиток драматичного таланту святителя Димитрія (Туптала), митрополита Ростовського, поданий широкий спектр факторів, що впливали на розвиток його творчості і сприяли появі багатої духовно-літературної спадщини святого, значну частину якої становить церковна драматургія.

Стаття буде особливо цікава церковним та літературним дослідникам, а також педагогам.

Ключові слова: святитель Димитрій, митрополит, п'єса, релігійний драматичний твір, драматичний талант, твори, театр, драматургія, молитва, Церква, монахи, монастир.

The stages of dramatic talents development of the enlightener Dimitry (Tuptalo), the metropolitan of Rostov, are being followed in this article. A broad spectrum of factors that influenced his literature works development is given below; the works promoted the further spiritual development of the Saint the major part of which was the church dramaturgy in particular.

The article could be particularly interesting for the church and literature researchers and for pedagogues.

Keywords: enlightener Dimitry, metropolitan, play, religious drama dramatics talents, works, theatre, dramaturgy, prayer, Church, monks, monastery.

Драматичний талант митрополита почав формуватися з перших книг, які він читав. Кожна людина має від Бога багато талантів, але дуже багато є чинників і факторів, що впливають на життєвий вибір людини, і надзвичайно благочестиво, якщо ця дорога буде благословенною Богом. Стосовно святителя Димитрія Ростовського, у нього з дитячих років було бажання до частої, посиленої молитви і до вірного служіння Богові. Талант драматурга, зокрема драматурга церковного та релігійного, ще більше формувався, коли святитель взяв у руки засіб до писання, і поклав на папір своє перше божественне творіння. Його перший твір, який дійшов до нас, «Руно зрошене», виданий у 1680 році [18]. Серед рукописів Києво-Печерської лаври зберігається під №162 іп F збірник, що написаний рукою святого Димитрія до 1709 р., де є його власноручні поправки і ремарки. Схильні думати, що його у лавру занесли українці, що були при святому Димитрії в Ростові, а згодом по смерті святителя, коли повернулися в Київ.

На його формування драматичного таланту впливали і часті переїзди, де мінялася картина і побут його життя, наче мізансцени та декорації на сцені під час сценічного дійства. Нові люди, нові місцевості розвивали його талант і його творчі особливості.

Святитель Димитрій Ростовський, крім видатного церковного діяча, був також і видатним культурним діячем, любив театр, знав добре драматургію, але вважав, що драматичні твори на церковну, релігійну тематику є вище світської тематики, і це спонукало його працювати у напрямі біблійного спрямування, і він присвятив себе написанню цих важливих, надзвичайно потрібних п'єс. Любов до мистецтва, що доповнювала його першість у любові до святості, до Церкви, теж зіграла важливу роль у його формуванні таланту драматурга, але драматурга церковного. Навіть у радянський період, де було приниження діяльності Церкви Христової, де замовчувалися церковні титули, все ж таки писали про Димитрія Ростовського як про визначного вченого та великого громадського діяча [17].

Крім того, що молодий Тупталенко мав велику любов до науки, він щиро віддавався молитовному пориву, усамітненню. Це тонка риса дуже талановитих і надзвичайно творчих людей, що сприяла формуванню його письменницького хисту, церковно-драматичного зокрема. Святителя Димитрія любили і дуже поважали люди. Усе життя, як сина, любив Димитрія ігумен Кирилівського монастиря Мелетій Дзик, що був перед тим ректором Києво-Могилянської академії. Перед своєю смертю ігумен Мелетій заповів Димитрію Ростовському два червонці на спомин своєї душі [10]. Якщо той, що відходить у ті великі та вічні світи, звертається до когось про допомогу, а в даному випадку зверталися до великого богослова і духовної особи - єпископа, то перебуваючи у цьому світі вони є великими помічниками ще живих людей на землі. І ігумен Мелетій Дзик та інші приносили свої щирі молитви за Димитрія, у тому числі і за таку потрібну Церкві драматургію, особливо в наш час, для нашої Церкви, адже: «...у пошуках самоти Даниїл Туптало несподівано опиняється у вирі боротьби за церковний статус України, яку ідейно підтримували усі провідні монастирі України» [10].

Окрім ретельного виконання загальних чернечих обов'язків, таких як дотримання монастирського уставу, участь у богослужіннях, молитви, читання Священного Писання, творів святих отців, Димитрій наполегливо працював над самонавчанням, засвоював методику проповідництва, за дорученням ігумена монастиря готував письмові накази, дуже багато писав, у тому числі і церковні релігійні п'єси, які вдавалися йому завдяки такій багатогранній праці.

У Єрусалимі, у день П'ятдесятниці, сталося чудо, яке вразило і здивувало всіх: «І всі були вражені і дивувалися, кажучи один до одного: «Чи не всі ці, які говорять, галілеяни?» (Діян. 2, 7); «А інші, глузуючи, говорили: «Вони напилися вина» (Діян. 2, ІЗ). Так було сказано про апостолів, що були напоєні найвищою радістю Духа, який надихав їх на проповідь вічного життя для всього світу. Зовні це могло бути справді схожим на сп'яніння.

«Природним було тоді «глузувати» з апостолів. Це зробило б, імовірно, дев'яносто дев'ять відсотків людства, будучи присутніми при сходженні Святого Духа. Звичайне не тривожить, дає людству спати. А незвичайність сприймається небезпечною для світу, і від неї люди загороджуються глузуванням...» [8; 9, с. 6-7]. Сприймати, а ще більше покласти це сприйняте на папері, яке відображається високою духовністю і великим злетом, можливо тільки під дією Святого Духа, як це сприймалося апостолами, як це описано; а святитель Димитрій під дією Святого Духа писав свої невмирущі драматичні церковні твори, які і викликали в багатьох людей здивування, бо такі твори писати здається нереальним явищем, але у всьому допомагає Дух Святий. Людству деякі реальні речі важко розуміти: «Людство, яке оп'яняється тілесно, стає нездатним зрозуміти істинне сп'яніння духу - радістю Нового Світу: прийняти незбагненне розуму, важко вміщуване в людину блаженство Істини» [8; 9, с. 7]. Істина завжди керувала святителем, який шукав у житті високих поривів і розвитку творчих талантів на славу Божу, і знайшов їх у написанні таких глибинних за змістом і таких прекрасних та щирих, написаних за істиною церковних п'єс.

Святитель Димитрій боляче переносив неправду та несправедливість, не любив того, хто вторгався в його працю, яку він завжди узгоджував з істиною. Йому важко давалося терпіти необгрунтовані накази: «Так, 21 вересня 1755 р. Синод наказав Лаврі перероблювати по-московському «Четьї- Мінеї» святителя Д. Ростовського та Патерик Печерський» [14, с. 162].

Св. Димитрій був лагідною людиною, але там, де йшлося про Церкву, про повагу до духовенства, він твердо стояв на своєму: «Проте українське духовенство не повірило й такому наказу і вибрало собі митрополита, зовсім не повідомивши про це Москву. Сам Єрусалимський патріарх Досифей протестував проти наскоків Москви на Українську Церкву. Навіть така лагідна людина, яким був святитель Димитрій Ростовський, і той - як пише професор Шляпкін - «был поборником самостоятельности малороссийской церкви и неособенно долюбливал Московское государство» [14, с. 184; 19].

Завжди і всюди, де тільки прийшлося служити святителю Димитрію, він намагався все робити, що було в його силах для християнської освіти православного населення, а також найбільше в Ростовській єпархії. «З цією ж метою він часто відвідував парафії, служив у церквах і завжди проповідував. Із цією ж метою святитель Димитрій писав твори і поширював їх серед народу. Одним з таких його творів є «Запитання й відповіді стислі про віру та про інше, що потрібно знати християнинові». Твір цей становить короткий катехитичний виклад православного віровчення й доброчесності» [12; 13, с. 32]. Запитання й відповіді носять збагачувальний пізнавальний матеріал, написані в діалогічній формі і становлять пізнавальний драматичний витяг, що є одним із факторів формування драматичного таланту святителя. Такі діалоги давали можливість надзвичайно близько пізнавати і ознайомлюватися з релігійним та моральним станом своєї пастви і інших людей, які йому зустрічалися. Він пізнавав тих людей, вивчав їхній життєвий шлях, записував їхні дійові сюжети, які згодом ставали канвою драматичного твору. Він усіх поважав, до всіх ставився доброзичливо, і був вражений їхньою недостатньою релігійною свідомістю. У своїй пастирській праці митрополит Димитрій старався виховуватихристиянську моральтакожу священиків його єпархії, адже бачив, що їм бракувало освіти і вони не дуже далеко знаннями відійшли від своїх парафіян, тому кожного року до священиків своєї єпархії звертався з окружними посланнями, у яких викривав недоліки і давав поради, як вони повинні достойно виконувати свої пастирські обов'язки. Із великою пошаною ставився до святих храмів, до місця навколо церков, до навколишньої даної Богом природи; навчав оберігати і захищати її, і це його навчання продовжують і в наші дні, і не тільки з любительською, але також із науковою метою [3].

Святитель Димитрій Туптало великий творець української культури в особливо важливий час в історії України, де він брав участь у всьому, разом із тими, хто керував нею. «Опис життя Святителя Димитрія - це опис одного з тих, що будували Українську Православну Церкву та її духову культуру. Святитель позоставив по собі труди й діла, яких Українська Церква й український народ ніколи не забудуть» [7, с. 19]. У час свого життя святий Димитрій був найціннішою культурною людиною в Україні. Його святе життя, спілкування з багатьма відомими тоді в Україні людьми, вірне служіння Церкві, Україні та людям відігравали велику роль у формуванні цього найважчого жанру - драматичного.

«Україна знає великих своїх працівників що пів віку: Костянтин Острозький (| 1608), митрополит Петро Могила (| 1648), митрополит Димитрій Туптало (І 1709). Але коли перші два були багаті й мали багато помічників у своїй національній праці, святитель Туптало був бідак, якого й поховати не було за що, і не мав жодних помічників у своїй великій праці...» [7, с. 19].

Святитель Димитрій Туптало мав високу освіту, і тому був прихильником західної освіти, і з цього приводу писав і підтримував тих, що навчалися в інших країнах і поверталися освіченими, а також говорив, що навчатися тільки в себе є мало, необхідно побувати і в інших землях. Західна наука і культура теж володіють великою кількістю драматургічної літератури, у тому числі й церковної.

Святитель володів глибинною філософською думкою, що базувалася передусім на Священному Писанні - основі всіх роздумувань. Він був глибокий логік та мав гострий і проникливий розум. Усі твори Святителя складають велику філософську систему, що навчає людину, як їй жити на цьому світі, щоб пізнати Господа й злитися з Ним. Це філософське багатство теж сприяло його великому драматичному таланту.

На формування християнського світогляду, який потребує багато праці, на спрямування діяльності людини згідно християнських засад спасительної віри і правдивої духовності впливає плідна праця розуміння користі богословської науки, яка поширюється на різносторонні аспекти природного і надприродного богопізнання. «Бог любить Свої творіння і любується ними із самого початку Свого творення. Світ, який створив Господь, не є зло саме по собі, як апостол Іоан говорив: «Ми знаємо, що ми від Бога і що весь світ лежить у злі» (1 Ін. 5, 19), але зло, що увійшло у світ і спотворило його красу» [4, с. 130]. У кінці часів засяє істинна краса Божественного творіння, краса очищена, спасенна, преображенна, як про це говорить І. К. Язикова у книзі «Богослів'я ікони» [21]. Про красу людську, про спасіння людини дбав святитель Димитрій, і цей талант примножував у написанні своїх драматичних творів, особливо в «Успенській драмі», «Воскресенській драмі», де так захищає людину від засудження на вічні муки. Це бачимо по введенні в «Успенську драму» дійової особи Благоутробіє Богородиці:

Суде Божий, за ім'я Пресвятої Марії Наші ми з грішниками преклоняєм голови. Потерпіть немочам грішної людини Через ту, яку Бог вибрав за Матір від віку: Немічна людина, а супостат сильнійший:

Тому упав і Адам, людина найперша,

Тим більше в нинішньому останньому віці Як не можуть упасти слабі люди (Дія ІІ. Ява 1, 136-139).

Джерелом духовної драматургії Димитрія Ростовського було багато творів, яким займалося багато дослідників. На формування драматичного таланту митрополита, як пише у вступній статті до «Успенської драми» Сперанський, у якій говорить про близькість змісту п'єси до сказань про Успіння Пресвятої Богородиці, звертає увагу на схожість з фрагментами житій, а також називає в числі джерел «Успенської драми», «Руно зрошене» (1675). Ці твори виконували не тільки ідейно-смислову, дидактичну та емоційно-образну функції, а й впливали на стиль і своєрідність віршованої організації п'єси.

Головними джерелами «Успенської драми» є: Біблія, «Сказання Іоана Богослова та Іоана Солунського про Успіння Пресвятої Богородиці», поклоніння та песнеспіви Успенської служби, канон Андрія Критського, власні проповіді святителя. Димитрій дуже трепетно і дбайливо підходить до текстів Священного Писання. Тут для митрополита важливо точно передати зміст пророчого сну Якова, розповісти про предків Богородиці та Ісуса Христа, а також значними і важливими є події із життя Аарона, Гедеона. У зміст п'єси вкрапляються і притчі з Нового Завіту, зокрема розповідь про апостолів. Ці тексти є фундаментом, стрижнем наскрізної дії п'єси, функціонально формують надзавдання автора - правдиво відтворити всі святі події святого Успіння в незвичайній, захоплюючій «Успенській драмі» [20]. Драма написана в Україні в кінці XVII століття для виконання монахами і співцями в монастирі, і збереглася до наших днів [16].

Історичні праці Димитрія, до яких належать: «Літопис від початку світобуття до Різдва Христового», що складається із моральних роздумів; «Діаріум», каталог київських митрополитів; «Четьї-Мінеї», що стали улюбленою книгою благочестивих людей (мали у XVIII столітті близько десяти видань), теж були тим фундаментом, що формували великий талант драматурга, святителя Димитрія. Велику славу зробили святителю Димитрію Ростовському духовні драми або містерії, із яких найкращою вважається «Різдвяна драма». Вона побудована на зразок південно-західних містерій. Збірка творів Димитрія вийшла у Москві в 1786 році; остання, у п'яти частинах, - у Києві [18].

Святитель Димитрій дуже любив читати матеріали про святе Хрещення Руси-України, про яке пізніше сам писав і про яке писали також інші богослови та письменники. Багато є описів, цікавих і захоплюючих, як Володимирові посли ходили пізнавати різні віри, зокрема такий:

- Усе готове, нехай приходять руські посли в церкву!

- Підемо! - сказав цар до Добрині. - Побачите велич Бога християнського та красу обряду нашого. Будемо дуже раді, як вам сподобається наш обряд!

І зібрав Добриня послів та подався з ними в церкву святої Софії.

Тут примістили їх у догідному місці, так, що могли оглядати всю велич і красу церкви та добре бачити й чути відправу та спів хору.

Вже сама величавість і краса церкви захопила їх. А як вийшов патріарх у світлих ризах, а біля нього єпископи, священики й диякони - не могли руські посли від них очей відірвати. Тілького блиску, тілької краси й величавості вони ще досі не бачили. Тут загримів хор. І понісся церквою могутній чудовий спів. Посли піднесли очі вгору, й їм здавалося, що це співають святі й янголи, що зо стін споглядали на них з-за хмар пахучого кадила.

Тут справді, як у небі! Тут справді витає правдивий і всемогучий Бог. Не хочемо іншої віри, тільки грецької! - пошіптували посли між собою.

Цар Василь бачив їх захват і дуже тим радів. І ще раз запросив їх на пир, обдарував щедро та сказав:

Вертайтеся в землю вашу й у город ваш та скажіть вашому князеві, що ви бачили й чули» [11].

Де б не перебував святий Димитрій, але його душа, його серце було завжди з Україною, Він думав про неї, він жив нею:

Славна була Київська держава

В ній царила Воля і Слава.

Князі сиділи на вершинах

І пружили свій розум в чинах.

Культура зорею сіяла

І нарід освідомляла» [6, с. 7].

Любив глибокою синівською любов'ю і свій народ, за нього молився і дуже високо цінував:

«Наш нарід не є малий

І в розумі не тупий.

Не місце йому в другорядні,

А вільне рішання в ладі» [6, с. 52].

«Успенська драма» схожа за близькістю змісту до фрагментів із «Житій святих» та з «Руна орошеного» (1675), що впливали на стиль і своєрідність віршованої організації п'єси» [2].

«Різдвяна драма» теж будується за аналогією до «Успенської драми», в основу якої теж покладений біблійний текст. Для написання своїх драматичних творів святитель багато читав, у тому числі і п'єси інших авторів, які були поставлені на сцені [20] (таблиця 1).

Святитель Димитрій Ростовський, пишучи будь-який твір, навіть і найменшого формату, використовував великий багаж літературних джерел [20]. Так при написанні свого діалогу на Страсті Господні митрополит вказує низку творів (таблиця 2).

Для повноцінного життя, людина свою увагу приділяє питанню внутрішньої людини, концепція якої недостатньо висвітлена в богословській літературі. Проте, у творах святителя Димитрія дане питання позитивно вирішене, в «Успенській драмі» зокрема. Митрополит вчить, що центром внутрішнього життя людини є серце, де зосереджені всі душевні переживання. Вказує, що серце є місцем розвитку всього духовного життя. В «Успенській драмі» описує дію гріха і навчає, як від нього звільнитися, а звільнення і очищення проходить саме через серце. Найпершим ступенем очищення є покаяння, якому святитель у цій драмі приділяє велику увагу [5; 15].

драматичний митрополит димитрій туптала

Таблиця 1

Таблиця 2

На його формування драматичного таланту впливали і часті переїзди, де мінялася картина і побут його життя, наче мізансцени та декорації на сцені під час сценічного дійства. Нові люди, нові місцевості розвивали його талант і його творчі особливості.

Крім видатного церковного діяча, святитель Димитрій Ростовський був також і видатним культурним діячем, любив театр, знав добре драматургію, але вважав, що драматичні твори на церковну, релігійну тематику є вище світської тематики, і через те він віддав себе написанню цих важливих, надзвичайно потрібних п'єс. Любов до мистецтва, що доповнювала його першість у любові до святості, до Церкви, теж впливалана формування його драматичного таланту, але таланту драматурга церковного.

З одного боку, молодий Тупталенко любив науку, з іншого - щиро віддавався молитовному пориву, усамітненню, що відзначало його тонку рису, притаманну дуже талановитимі творчим людям. Усе це сприяло формуванню його письменницького хисту, і зокрема церковнодраматичного. Святитель Димитрій користувався великою любов'ю і повагою людей, а також і духовних осіб, адже все життя, як сина, любив Димитрія ігумен Кирилівського монастиря Мелетій Дзик, що був перед тим ректором Києво- Могилянської академії.

Будучи монахом, Димитрій не лише ретельно виконував обов'язкові чернечі завдання - дотримувався монастирського уставу, брав участь у богослужіннях, молився, читав Священне Писання і твори святих отців, але й крім цих завдань, він наполегливо працював над самонавчанням, засвоював методику проповідництва, за дорученням ігумена монастиря готував письмові накази, дуже багато писав, у тому числі церковні релігійні п'єси, які вдавалися йому завдяки такій багатогранній праці.

Святитель Димитрій Туптало, що був великим творцем української культури, брав участь у багатьох тогочасних трудах та ділах, важливих для Української Церкви й українського народу, які ніколи не забудуть святого Димитрія, що був свого часу найціннішою культурною людиною в Україні і вів святе життя. Митрополит спілкування з багатьма відомими тоді в Україні людьми, що, як і він,вірно служили Церкві й Україні, також і людям, і що відіграло велику роль у формуванні його драматичного таланту.

Святитель Димитрій Туптало мав високу освіту, і тому був прихильником західної освіти, і з цього приводу писав і підтримував тих, що навчалися в інших країнах і поверталися освіченими, а також говорив, що навчатися тільки в себе є мало, необхідно побувати також в інших землях. Західна наука і культура теж володіють великою кількістю драматургічної літератури, у тому числі й церковної.

Святитель володів глибинною філософською думкою, що базувалася передусім на Священному Писанні - основі всіх роздумувань. Він був глибокий логік та мав гострий і проникливий розум. Усі твори Святителя складають велику філософську систему, що навчає людину, як їй жити на цьому світі, щоб пізнати Господа й злитися з Ним. Це філософське багатство теж сприяло його великому драматичному таланту.

Формування християнського світогляду святого Димитрія (Данила Туптала) відбувалося під впливом плідної праці розуміння користі богословської науки, яка поширюється на різносторонні аспекти природного і надприродного богопізнання, що в кінці часів засяє істинною красою Божественного творіння, красою очищеною, спасителькою, преображенню. Про таку красу людську, про спасіння людини дбав святитель Димитрій, і цей талант примножував у написанні своїх драматичних творів, особливо в «Різдвяній драмі», «Успенській драмі», «Воскресенській драмі», у творі «Вінець» та інших.

Відомі також праці святителя Димитрія на історичні теми, такі як «Літопис від початку світобуття до Різдва Христового», що складається із моральних роздумів; «Діаріум, каталог київських митрополитів»; «Четьї-Мінеї», що стали улюбленою книгою благочестивих людей (мали у ХУШ столітті близько десяти видань), стали також фундаментом, що формували великий талант драматурга, святителя Димитрія.

Святитель Димитрій мав велику любов до читання матеріалів про святе Хрещення Руси- України, про яке пізніше сам писав і про яке також писали інші богослови та письменники. Ці матеріали були насичені великою любов'ю до християнської віри, описами багатьох святих подій, що було багатою скарбницею і важливим фактором для розвитку його духовної сторони життя і творчого письменницького таланту, а разом із цим - релігійного церковного драматичного таланту, що дав йому можливість стати визначним церковним драматичним письменником.

Висновки

У статті повідомляється, що драматичний талант митрополита почав формуватися з перших прочитаних ним книг. У святителя Димитрія Ростовського, з дитячих років було бажання до частої, посиленої молитви і до вірного служіння Богові. Талант драматурга, і драматурга церковного та релігійного, у нього формувався, коли святитель взяв у руки засіб для писання, і поклав на папір своє перше божественне творіння.

Список використаних джерел

1. `Біблія. Книги Священного Писання Старого та Нового Завіту', 2004, Переклад Патріарха Філарета (Денисенка), Київ: Видавництво Київської Патріархії, 1415 с.

2. Bukvar.su/.../150541-Istochnik...-Rostovskogo.html (дата звертання 23 березня).

3. Грех, ВІ., 2013. `Природно-заповідний фонд басейну р. Верещиці', Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 46 с.

4. Грех, Володимир, митр. прот., 2014. `Християнський світогляд і біблійна антропологія у формуванні духовного розуміння мистецтва', Богословсько-філософські пошуки людини в історичному, контексті: український вектор: збірник матеріалів ІІ Християнських постових читань, Львів: ЛПБА УПЦ КП, с.130-139.

5. Димитрий, Ростовский, святитель, 1906. `Вопросы и краткие ответы о вере', М.: Типо--Литография И. Ефимова. Большая Якиманка, собственный дом, 58 с.

6. Думка, Євгенія, 1990. `Український нарід і його земля та його трагічна історія', Накладом автора, 52 с.

7. Іларіон, (Іван Огієнко), митрополит, 2002. `Святий Димитрій Туптало', Православний вісник, К.: Видання Української Православної Церкви Київського Патріархату, №11-12, с.17--25.

8. Іоан, (Шаховський) (архієпископ), 2015. ` Супутники Дамаської Дороги', Львів: Видавець Бадікова Н. О., 48 с.

9. Іоан, (Шаховський) (архієпископ), 2015. ` Філософія православного пастирства', Львів: Видавець Бадікова Н. О., 24 с.

10. Лаврентій, архімандрит, 2015. `Подвижник духу Христового', «Голос Православ'я», К.: Українська Православна Церква Київського Патріархату, №05 (413), 8 с.

11. Лотоцький, Антін, 1991. `Хрест над Дніпром. Історичні оповіді про прийняття віри Христової на Україні', К.: Дитяча бібліотека журналу «Соняшник», 64 с.

12. Никитенко, Іоанн, прот., 1976. `Святий Димитрій, митрополит Ростовський', Православний вісник, К.: Видання Екзарха всієї України, митрополита Київського і Галицького, №6, с.31-32.

13. Никитенко, Іоанн, прот., 1976. `Святий Димитрій, митрополит Ростовський', Православний вісник, К.: Видання Екзарха всієї України, митрополита Київського і Галицького, №7, с.29-31.

14. Огієнко, Іван, 1918. `Українська культура. Коротка історія культурного життя українського народу', Видавництво Книгарні Є. Череповського, К., 272 с.

15. Orthodox-nezhin.at.ua/.../2009 - 11-12-219 (дата звертання 23).

16. Ru.wikipedia.org/.../ (дата звертання 23 березня).

17. `Український Радянський Енциклопедичний Словник', 1966, Том 1. Димитрій Ростовський, Академія наук Української РСР, Київ, 856 с.

18. `Христианство: Энциклопедический словарь: В 2т.', 1993, Том 1: А-К, Ред. Кол.: С. С. Аверинцев (гл. ред.) и др. Димитрий Ростовський (Туптало), святой, знаменитый митрополит Ростовский, М.: Научное издательство «.Большая Российская энциклопедия», 864 с.

19. Шевчук, ЛТ., 1999. `Сакральна географія: Навч. посібник', Львів: Світ, 160 с.

20. ua-referat.com> (дата звертання 23 березня).

21. Языкова, ИК., 1994. `Богословие иконы', Ярославль: АООТ «Ярославский полиграфкомбинат», 208 с.

References

1. `Biblija. Knygy Svjashhennogo Pysannja Starogo ta Novogo Zavitu (Bible. Old and New Testament Scripture Books)', 2004, Pereklad Patriarha Filareta (Denysenka), Kyi'v: Vydavnyctvo Kyi'vs'koi' Patriarhii', 1415 s.

2. Bukvar.su/.../150541-Istochnik...-Rostovskogo.html (data zvertannja 23 bereznja).

3. Greh, VI., 2013. `Pryrodno-zapovidnyj fond basejnu r. Vereshhyci (Natural Reserve Fund of the Basin of the Vereshchytsya River)', L'viv: LNU imeni Ivana Franka, 46 s.

4. Greh, Volodymyr, mytr. prot., 2014. `Hrystyjans'kyj svitogljad i biblijna antropologija u formuvanni duhovnogo rozuminnja mystectva (Christian outlook and biblical anthropology in shaping the spiritual understanding of art)', Bogoslovs'ko-- filosofs'ki poshuky ljudyny v istorychnomu, konteksti: ukrai'ns'kyj vektor: zbirnyk materialiv II Hrystyjans'kyh postovyh chytan', L'viv: LPBA UPC KP, s.130-139.

5. Dimitrij, Rostovskij, svjatitel', 1906. `Voprosy i kratkie otvety o vere (Questions and brief answers about faith)', M.: Tipo-- Litografija I. Efimova. Bol'shaja Jakimanka, sobstvennyj dom, 58 s.

6. Dumka, Jevgenija, 1990. `Ukrai'ns'kyj narid i jogo zemlja ta jogo tragichna istorija (Ukrainian nation and its land and its tragic history)', Nakladom avtora, 52 s.

7. Ilarion, (Ivan Ogijenko), mytropolyt, 2002. `Svjatyj Dymytrij Tuptalo (St. Demetrius Tuptalo)', Pravoslavnyj visnyk, K.: Vydannja Ukrai'ns'koi 'Pravoslavnoi ' Cerkvy Kyi'vs'kogo Patriarhatu, №1112, s.17-25.

8. Ioan, (Shahovs'kyj) (arhijepyskop), 2015. `Suputnyky Damas'koi' Dorogy (Damascus Road Satellites)', L'viv: Vydavec' Badikova N. O., 48 s.

9. loan, (Shahovs'kyj) (arhijepyskop), 2015. `Filosofija pravoslavnogo pastyrstva (Philosophy of Orthodox Pastoralism)', L'viv: Vydavec' Badikova N. O., 24 s.

10. Lavrentij, arhimandryt, 2015. `Podvyzhnyk duhu Hrysto- vogo (The ascetic to the spirit of Christ)', «Golos Pravoslav'ja»,

K.: Ukrai'ns'ka Pravoslavna Cerkva Kyi'vs'kogo Patriarhatu, N«05 (413), 8 s.

11. Lotoc'kyj, Antin, 1991. `Hrest nad Dniprom. Istorychni opovidi pro pryjnjattja viry Hrystovoi' na Ukrai'ni (Cross over the Dnieper. Historical tales on the adoption of the faith of Christ in Ukraine)', K.: Dytjacha biblioteka zhurnalu «Sonjashnyk», 64 s.

12. Nykytenko, Ioann, prot., 1976. `Svjatyj Dymytrij, mytropolyt Rostovs'kyj (St. Demetrius, Metropolitan of Rostov)', Pravoslavnyj visnyk, K.: Vydannja Ekzarha vsijei' Ukrai'ny, mytropolytaKyi'vs'kogo i Galyc'kogo, №6, s.31-32.

13. Nykytenko, Ioann, prot., 1976. `Svjatyj Dymytrij, mytropolyt Rostovs'kyj (St. Demetrius, Metropolitan of Rostov)', Pravoslavnyj visnyk, K.: Vydannja Ekzarha vsijei' Ukrai'ny, mytropolyta Kyi'vs'kogo i Galyc'kogo, №7, s.29-31.

14. Ogijenko, Ivan, 1918. `Ukrai'ns'ka kul'tura. Korotka istorija kul'turnogo zhyttja ukrai'ns'kogo narodu (Ukrainian culture. A brief history of the cultural life of the Ukrainian people)', Vydavnyctvo Knygarni Je. Cherepovs'kogo, K., 272 s.

15. Orthodox-nezhin.at.ua/.../2009 - 11-12-219 (data zvertan- nja 23).

16. Ru.wikipedia.org/.../ (data zvertannja 23 bereznja).

17. `Ukrai'ns'kyj Radjans'kyj Encyklopedychnyj Slovnyk (Ukrainian Soviet Encyclopedic Dictionary)', 1966, Tom 1. Dymytrij Rostovs'kyj, Akademija nauk Ukrai'ns'koi 'RSR, Kyi'v, 856 s.

18. `Hristianstvo: Jenciklopedicheskij slovar': V 2 t.

(Christianity: Encyclopedic dictionary: In 2 t.)', 1993, Tom 1: A-K, Red. Kol.: S. S. Averincev (gl. red.) i dr. Dimitrij Rostovs'kij (Tuptalo), svjatoj, znamenityj mitropolit Rostovskij, M.: Nauchnoe izdatel'stvo «Bol'shajaRossijskajajenciklopedija», 864 s.

19. Shevchuk, LT., 1999. `Sakral'na geografija: Navch. posibnyk (Sacred geography: Teach. manual)', L'viv: Svit, 160 s.

20. ua-referat.com> (data zvertannja 23 bereznja).

21. Jazykova, IK., 1994. `Bogoslovie ikony (Theology Icons)', Jaroslavl': AOOT «Jaroslavskijpoligrafkombinat», 208 s.

Размещено на Allbest.ru