Чудотворний образ матері божої Маріямпільської - цінна релігійна пам'ятка галицького краю

Размещено на http://www.allbest.ru/

маріямполь ікона образ мати

Стаття з теми:

Чудотворний образ матері божої Маріямпільської - цінна релігійна пам'ятка галицького краю

Руско Н.М., кандидат філософських наук, доцент кафедри суспільних наук, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу (Івано-Франківськ, Україна)

Розповідається про чудотворну ікону Божої Матері Маріямпільської. Проаналізовано визначні події, які відбувалися біля цієї ікони, а також її історію. Символічне значення образу та його актуальність для сучасних християн галицької землі. Розглянуто історичне значення даної ікони в найменуванні одного із населених пунктів Галичини іменем Марії, тобто Маріямпіль.

Ключові слова: ікона, чудотворність, образ, символіка, місто Марії, костел, римо-католицизм.

The article tells about the miraculous icon of the Mariamillya Mother of God. The significant events that took place near this icon, as well as its history, were analyzed. Symbolic significance of the image and its relevance for the modern Christians of the Galician land. The historical significance of this icon is considered in the name of one of the settlements of Galicia in the name of Mary, that is, Mariamapil.

Keywords: icon, miracle-working, image, symbolism, city of Mary, church, roman-Catholicism.

Актуальність теми

З найдавніших часів християнської доби Київської держави образ Богородиці згадується як найславніший та найшанованіший. Пречиста Діва споконвіку вважалася покровителькою українських земель, що рясніють чудесними марийськими джерелами, криничками, каплицями та навіть назвами населених пунктів. В Україні проявилися і чудотворні ікони Богородиці. Утім ікона Маріямпільської Божої Матері вважається досить шанованою для християн не тільки України, але й інших держав. Галицькі ікони - це приклад сердечної віри й глибокого осмислення буття людини в цьому світі. Вони завжди були нові й неповторні, актуальні для кожного християнина. Такою на сьогодні і є Маріямпільська ікона Матерії Божої.

Постановка завдань. Тому перед нами стоїть завдання вивчити цю галицьку ікону, яка має глибинне коріння з віруваннями наших пращурів. Адже нав'язлива глобалізація культури і знехтування національною спадщиною призвели до того, що XXI ст. вважається найбездуховнішим за всю історію людства. Нині, коли сучасні технології витісняють рукотворне мистецтво, натомість йому з'являються абстрактні полотна, в яких нерідко переважають агресія та жорстокість. Саме тому вкрай необхідно повернутися до духовної спадщини наших предків, віднайти те добре, щире, наївне, яке притаманне галицькій іконі, зокрема.

Незважаючи на те, що чимало унікальних галицьких ікон зберігаються в музеях, усе ж частина з них знаходяться у приватних колекціях, зокрема за кордоном. Багато сакральних святинь були вивезені за кордон, зокрема в Польщу та Росію. Однак, збираючи по крупицях те, що нам залишила історія, все ж можна, сподіваємося, відтворити цілісну картину розвитку галицьких ікон.

Основний виклад матеріалу

Церковна традиція відносить появу першої ікони Богородиці до І століття, вважаючи її автором апостола Луку, який був лікарем за своїм «фахом». Серед тих, хто наважився відтворити образ Божої Матері - Діви Марії, він був єдиним свідком її земної подоби. Тому всі богородичні ікони (розповсюджені у православ'ї) та скульптурні зображення Діви Марії (у католицизмі) - це відтворення образу Богородиці, вперше засвідченого Лукою. «Список» такої ікони 1136 року було привезено з Константинополя і подаровано Києву [1, с. 8].

Існує багато ікон Діви Марії. Вони шануються християнською церквою як чудотворні, здатні виліковувати будь-які недуги, зміцнювати у вірі, рятувати від скорботи, зневіри та спокус. Але є й особливо відомі реліквії, що прославилися своєю незвичайною історією і вчиненими діяннями. Саме до таких і належить образ Матері Божої Маріямпільської.

Ікона Божої Матері Маріямпільської належить до відомих релігійних пам'яток української землі. Після Другої світової війни її було вивезено за межі України, подібно до Белзької ікони, вона опинилась у Польщі, і поляки також вважають її своєю святинею. Проте, у пам'яті багатьох краян, насамперед галицької околиці, збереглися численні перекази, які розповідають про масові паломництва до цього образу. Він знаходився у маленькому містечку Маріямполі коло Галича, зведеному поляками на місцевості, що напевне, з язичницьких часів носила назву Боговид. Від найменування містечка й ікону назвали Маріямпільською. Походження цієї Чудотворної ікони досі не з'ясовано. Невідомо, хто і коли її намалював, але до можливого варіанту її витоків ми ще повернемось. Перша згадка про неї знайдена в архівах другої половини XVII ст. Саме тоді коронний гетьман Станіслав Яблуновський возив цей образ Богородиці з собою у військових походах, до якого молився з військом перед битвами з ворогами. З ним він побував під Кам'янцем-Подільським на Буковині, у Волощині та інших місцях. Через це за образом закріпилася назва «Богородиця Гетьманська» або «Лицарська». З давніх часів образ Небесної Цариці оберігав землі від ворогів, вселяючи в серця захисників відвагу і хоробрість. Ця святиня захищає від сварок, військових конфліктів, внутрішніх суперечок і зовнішніх загроз.

Та найбільше прославилася ця ікона перемогою під Віднем у 1683 році, з цього моменту її не тільки почали називати Переможницею, поклоніння їй набуло великих масштабів. Саме тому Станіслав Яблуновський вирішив збудувати для неї костел на високій наддністрянській горі, перейменувавши місце у Маріямпіль, тобто «місто Марії». Сталося це у 1691 році. Відповідна комісія 1737 року визнала образ Чудотворним [2, с. 34].

З чисельних пожертв образ було прикрашено срібним вбранням, на яке найбільше офірувала Тереза Яблуновська. Крім цього, голова Марії була увінчана срібною короною, а голову Ісуса прикрашала сонцеподібна зірка, подарована королем Польщі Яном Собеським, що символізує Христа - як Сонце Правди. Наприкінці XVII ст. ікону було оздоблено також коштовним камінням, що вважалося «образом величі, слави та краси Господа».

Чудодійність Маріямпільської ікони підкріплювалась не тільки зціленням багатьох хворих, її засвідчила поява світла, яке осявало величну споруду вночі. Це бачила, як стверджують документи, поважна пані Катерина Мозданівська, а також отці Капуцини 13 березня 1766 р. Ще раніше в архівах костелу було знайдено запис про те, що образ облився сльозами, що спонукало збудувати для його розташування великий мурований храм замість невеликого дерев'яного. У першій половині XX ст. цей Чудотворний образ готували до коронації, однак військові події перешкодили цьому. Коронація ікони - процес, в якому переплелися релігійний і світський символізм та містицизм. Корона - символ найбільшої влади, а короновані ікони в Римо-Католицькій Церкві, відзначені як найшанованіші Чудодійні ікони Богородиці [3, с. 33].

На початку XX ст. маріямполяни не знали про чудодійні властивості образу. Війни та соціальні катаклізми XIX ст. призвели до того, що святиню довгий час переховували, а згодом прикрили в головному вівтарі іншим образом. Для огляду «Рицарську Богоматір» відкривали тільки під час великих свят за допомогою спеціального механізму. Лише у 1927 р. образ винесли з костьолу на Замкову гору. Тут відбувалося урочисте дійство на честь польської армії. Розпочалося воно з літургії перед реліквією, привезеною у місто ще засновником Маріямполя [4, с. 49-50].

У 1945 році поляки, які опікувалися іконою, переселяючись на Захід, вивезли її з собою, щоб вона не потрапила до рук безбожних більшовиків. Ідея перенесення образу належала ксьондзові Миколі Витковському. Спочатку образ знаходився у Глубочиці, де перебував до 1965 р. Трохи згодом Чудотворний образ Матері Божої Маріямпільської вирішили помістити у новозбудованому костелі Найсвятішої Діви Марії у Вроцлаві на Пясках. 2 вересня 1965 р. це було урочисто зроблено. Зберігачем її за словами ректора ІФНТУНГ академіка Євстахія Крижанівського був ксьондз Станіслав Павлечик. Саме в ректора університету зберігається пам'ятна світлина з благословенням капелана із цього костелу. А через 24 роки, 10 вересня 1989 року, ікона була коронована Папою Римським Іваном Павлом II.

У новітні часи спроба повернути образ в Україну виявилась марною. І це не дивлячись на те, що в минулому ікони беззастережно простежується українське коріння. На думку експертів, ікона Божої Матері Маріямпільської належить до творів високого гатунку. Як вважається, написана вона приблизно у XVI ст. невідомим автором, на творчість якого мав великий вплив стиль Рафаеля Санті. Залишається загадкою, де близько ста років перебувала ікона, перш ніж потрапила до рук Станіслава Яблуновського. На нашу думку, весь цей час ікона зберігалася у сусідньому Єзуполі, що стояв на протилежному березі Дністра напроти Маріямполя. Чому ми так думаємо? В історії Єзуполя зберігся цікавий факт, що в тамтешньому костелі отців Домініканів було п'ять коштовно оздоблених вівтарів, з яких головний - з образом Матері Божої. Звісно, на ньому і міг знаходитись Чудотворний образ, поміщений туди ще Якубом Потоцьким, який чудом врятувався, вимолюючи спасіння Матері Божої в оточених ворогом Чешибісах у 1594 р. Десь у другій половині XVII ст. в Єзуполі, під час походу на Волощину, розгорнув свої війська Станіслав Яблуновський, солдати якого пограбували мирне населення. Можливо, саме тоді її була забрана з монастиря ікона, щоб оберігати гетьмана в поході.

Мусимо визнати, що невідомо як склалась би доля європейської цивілізації, якщо б на перешкоді туркам під Віднем не стало військо Станіслава Яблоновського. Вирішальний штурм з визволення Відня було заплановано в ніч з 12 на 13 вересня. Перед цим усе 30-тисячне військо молилося до Матері Божої, образ якої постійно возив із собою коронний гетьман. В історичній битві турки не витримали натиску гусарських полків Яблоновського і покинули Відень, багато з них потрапило в полон. Вважають, що велику роль у тій перемозі відіграв образ Матері Божої, яка надихала воїнів на подвиги, тому після цієї битви образ дістав назву «Матір Божа Переможниця». Воїни Яблоновського свято вірили в те, що образ додавав військової наснаги і сприяв перемозі. До речі, після Віденської битви турки вже ніколи не нападали на Г аличину, а коронний гетьман, який у 1691 році заснував Маріямпіль, назвавши містечко на честь Пречистої Діви Марії, помістив тут цей образ у придворній каплиці на Замковій горі [5].

Своєю магічною силою святиня стала притягати не лише військових, а й жителів навколишніх сіл. Завдяки молитві перед образом люди оздоровлювались, грішники навертались, зневірені утверджувались у вірі.

В парафіяльних хроніках села Маріямпіль, віднаходимо свідчення, що в 1733 р. образ плакав, що стало причиною побудови нового мурованого костелу на місці убогої дерев'яної каплиці. Також згадувалося в них, що представлена в цьому образі Матір Божа лікує найнебезпечніші хвороби, рятує потопаючих, оздоровляє хворих, укріплює у вірі, навертає грішників, підносить пригноблених. 1737 року спеціальна церковна комісія зачислила образ до чудотворних, і Матір Божа з Ісусиком на руках стала офіційно називатись Маріямпільською [4].

Тож молімось до Матері Божої, прославленої в Маріямпільській чудотворній іконі за мир в Україні та світі, перемогу над нашим ворогом як зовнішнім так і ворогом нашої душі та за оздоровлення наших родин.

Вникаючи глибше у філософський зміст перебування на українській землі чудотворної ікони Богоматері, не можна заперечити її приналежності до скарбниці римо-католицько церкви - рушійної сили польської культури. Але не треба відкидати й того факту, що майже чверть тисячоліття образ перебував на етнічній українській території і майже століття знаходився у святині, де молились українці. Багатьом із них образ теж допоміг своєю чудодійною силою.

Висновки

Маріямпіль може бути місійним центром та прийнятим до Всесвітньої асоціації марійських містечок. Пікантність ситуації в тому, що Маріямпіль - єдиний у світі населений пункт, з якого не тільки походить чудотворна ікона Пречистої Діви Марії, - він ще й названий на її честь, аналогів якому у світі немає.

Сьогодні відбуваються прощі до святого місця Маріямполя, але щоб село отримало нове життя, ним зацікавлюють туристів і паломників. На лівому березі Дністра, на Замковій горі, стоїть Маріямпіль, тобто «місто Марії». Втім, це давно не місто, а село в Галицькому районі Івано-Франківської області, до того ж, невеличке. Проте віддавна Маріямпіль - місце особливе, духовне, освячене самою назвою.

Стояв тут монастир капуцинів, три століття зберігалася Маріямпільська чудотворна ікона Матері Божої, оригінал якої сьогодні знаходиться у Польщі. У селі є чи не найбільша у Європі площа, названа на честь Святої Марії, діє храм ВоздвиженияЧесного Хреста, а недавно закладений Біблійний сад. Маючи такі надбання, маріямпільці мріють відродити духовну значимість свого села, зробити його місцем паломництва, що може стати реальністю.

Список використаних джерел

1. Боцюрко, В., 2009. `Чудотворна ікона Матері Божої Маріямпільської: походження, минуле, майбутнє', Галичина, 13 червня, с.5.

2. Драбчук, І., `Чудотворні ікони Прикарпаття', Івано-Франківськ, Васильків, З., `Благословенна іменем Марії Земля над схилами Дністра: [про Маріямпіль]', Казна України, 2015, №6, с.49-50, 2003, с.33-36.

3. Крайній, І., 2007. `Наддністрянська прописка Богоматері', Україна молода, 28 серпня, с.8.

4. `Проща родин Івано-Франківської Архиєпархії до Матері Божої в Маріямполі'. [online] Доступно: http://catholicnews.org. ua/proshcha-rodin-ivano-frankivskoyi-arhiieparhiyi-do-materi- bozhoyi-v-mariyampoli

5. Сидор, І. `Як Вишгородська ікона Божої Матері стала Володимирською? Про підміну понять та історії'. [online] Доступно: http://sobor-kalush.com.ua/main/270-yak-vishgorodska-ikona-bozhoyi-materi-stala-volo

6. Bocjurko, V., 2009. `ChudotvornaikonaMateriBozhoi' Marijampil's'koi': pohodzhennja, mynule, majbutnje (Miracleworking icon of the Mother of God of Maryampielskaya: origin, past, future)', Galychyna, 13 chervnja, s.5.

7. Drabchuk, I., `ChudotvorniikonyPrykarpattja (Miraculous Icons of Prykarpattya)', Ivano-Frankivs'k, Vasyl'kiv, Z., `BlagoslovennaimenemMarii' ZemljanadshylamyDnistra: [pro Marijampil'] (Blessed by the name of Mary Earth over the slopes of the Dniester: [about Mariamapil])', KaznaUkrai'ny, 2015, №6, s.49-50, 2003, s.33-36.

8. Krajnij, I., 2007. `Naddnistrjans'kapropyskaBogomateri (Nadnistryan registration of Our Lady)', Ukrai'namoloda, 28 serpnja, s.8.

9. `ProshharodynIvano-Frankivs'koi' Arhyjeparhii' do Materi Bozhoi' v Marijampoli (Farewell to the families of the Ivano- Frankivsk Archdiocese to the Mother of God in Mariyampol)'. [online] Dostupno: http://catholicnews.org.ua/proshcha-rodin-ivano-frankivskoyi-arhiieparhiyi-do-materi-bozhoyi-v- mariyampoli

10. Sydor, I. `JakVyshgorods'kaikonaBozhoi' MateristalaVolodymyrs'koju? Pro pidminuponjat' ta istorii' (How did the Vyshhorod Icon of the Mother of God become Volodymyrsky? About the substitution of concepts and history)'. [online] Dostupno: http://sobor-kalush.com.ua/main/270-yak-vishgorodska-ikona- bozhoyi-materi-stala-volo

Размещено на Allbest.ru