Вірність богові - духовна основа виховання особистості в українській скаутській організації "Пласт"

Key words: Plast, faith, God, ideal, honor, duty.

Актуальність теми. Діяльність скаутських організації традиційно ґрунтується на ідеї вірності Богові, що спрямовує молодь до осмислення власного буття через опанування його духовною основою, усвідомлення і переживання Бога як творця і благодійника.

Водночас Національна жіноча скаутська організація Великобританії «Girlguidind UK» оголосила про наміри виключити з клятви всі згадки про Бога [9]. Така позиція неоднозначно сприйнята скаутами країни, ставить скаутський рух у суперечність з традиціями та його ідейною основою. Зміна традиційного «...бути вірному Богу і країні (королю, королеві)» на «...бути вірному собі і служити спільноті» фактично змінює ціннісну основу організації, спрямовує її розвиток в контексті іншої парадигми виховання.

Своєчасність науково-педагогічного дискурсу з означеної проблеми зумовлюється ще й тим, що останні події в Україні засвідчили масову соціальну активність під гаслом: «Бог і Україна». Водночас широкий спектр сучасних соціально-політичних і культурних проблем ставить перед кожною людиною складну дилему щодо вибору ідеалу і самовизначення. Вступ до «Пласту» є тим першим усвідомленим кроком, що веде до розуміння і усвідомлення ідеалу. Розгортаючи роботу на ідеї вірності Богу, «Пласт» підходить до розв'язання духовних проблем, пов'язаних з відходом від віри, повертає нас до традицій народу, його генетичної пам'яті, християнських цінностей, моралі.

Аналіз досліджень з обраної проблематики. На початку ХХІ ст. маємо низку наукових досліджень «Пласту». Це зокрема, роботи І. Андрухіва [1], В. Окаринського [10], Б. Савчука [11], О. Сича [12] та інших, у яких розкрито етапи становлення та розвитку цієї організації в Україні. Дослідження С. Диби [5], Ю. Жданович [7], спрямовані на вивчення «Пласту» як особливого соціально-педагогічного явища і суб'єкта виховання та самовиховання молоді на основі цінностей, що закладені в ідейну основу пласту та методику його роботи. Міркування стосовно предмета нашої уваги висловлюють протоієрей М. Димид [6], В. Белей-Могікан [2] та інші дослідники.

Розглядаючи діяльність «Пласту» в історико-ретроспективному контексті, зауважимо, що від початку й до цього часу ідея вірності Богові є ціннісною основою виховання і самовиховання сильної, духовно багатої, моральної особистості на основі віри. На що, власне, й вказував Олександр Тисовський, зазначаючи, що в...діяльності Пласту нема місця на безбожність чи навіть релігійний індиферентизм [15, с. 44]. «...Як пластуни - писав він, мусимо бути розумними і релігійними, значить не лише вірити, але й знати, бути певними того, що є над нами Бог, якого треба почитати і якому треба бути вірним « [15, с. 171].

Отже, від початку «Пласт» був нерозривний з вірою і вчив молодих людей бути з Богом і поціновувати його як силу, що дає життя, створює основу для відповідних почуттів, вчить бачити красу і духовну силу людини, її нескінченність і єдність з природою як могутнім Божим творінням.

В концепції «Пласту» Бог - найвище добро, в якому вміщується поняття про закон, за яким розвивається людство і який веде до надзвичайно високої, розумної мети, пізнання світу, розуміння природи речей і духу. Водночас, як підкреслював О. Тисовський, знання про світ значно глибші, аніж зміст, який людина вкладає у їх сутність. Люди (вчені, винахідники - Ол. Тис.) «.лише відкривають чудеса на світі, самі ж вони не є чудотворцями» [15, с. 171]. Бог є найвищим добром, до усвідомлення якого має прагнути справжній пластун, пізнаючи «.незбагненного людському розумові чудотворця, неуяв- ного людській думці спричинника й вислову всіх ідеалів в людській душі, зібраного в ідеалі «добра» [15, с. 171]. При цьому він не вказує, яким шляхом йти до пізнання ідеалу(...як заспокоїти змагання душі до ідеалу - Ол.Тис.). З точки зору засновника «Пласту», члени організації (пластуни і пластунки) вивчають зримий світ і через конкретні справи та служіння церкві удосконалюють себе, усвідомлюють творця як духовну субстанцію в собі, в родині, спільноті.

Наріжними точками, де закладались основні цінності та формувався ідеал людини, здатної іти через самопізнання до себе, до власного «Я», до людей і до Бога, залишається клятва (присяга), яка складалась із трьох основних обов'язків й урочисто звучала:»...Присягаю своєю честю, що робитиму все, що в моїх силах, щоб бути вірним Богові й Україні, допомагати іншим, жити за пластовим законом і слухатись пластового проводу « [13, с. 41].

Вступаючи до «Пласту», молоді люди приймають Бога як найвищу досконалість, що пронизує життя зриме і духовне, усвідомлює одну із головних заповідей: «.Я Господь Бог твій; і хай не буде у тебе інших богів, крім мене» [12]. Отже, в такий спосіб пластун зобов'язується не створювати інших ідеалів, окрім Бога, «.не роби собі ідола» [12], завжди з благоговінням, піднесено вимовляє ім'я Господнє, шанує батьків своїх, є чесним, стриманим, не зазіхає на чуже.

Вірність Богу в контексті пластового закону полягає у їх безумовному виконанні, адже сказано: «.Не думайте, що я прийшов скасувати закон чи пророків. Я прийшов не скасувати, а виконати». Отже, пластун, як особистість, що вірує, не піддає сумніву прийняті закони, дотримується їх і як Христос жертовно ставиться до виконання взятих зобов'язань. Це глибокий за своєю суттю моральний імператив, який ґрунтується на заповідях, даних Богом у Нагірній проповіді.

За пластовим законом вірність Богові доводилась щоденною працею спрямованою на опанування ідеями «Пласту», оволодінні методами самовдосконалення (.вивчити всі Досі відомі способи як давати собі раду у всяких обставинах - Ол. Тис.) і збагачення власного практичного досвіду добрими справами (.зібрати як найбільше власного досвід - Ол. Тис.). Власне - це є християнський підхід до справ, бо ж сказано: «.Хай сяє Ваше світло перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі справи і прославляли вашого Отця, який на небесах».

Доброчинна діяльність, на думку О.Тисовського, мала бути щоденною справою, виконаною в дусі пластового закону(прислужити ся кому чим не будь, заощадити сотик і т. п. - Ол. Тис.). при дотриманні дисципліни і виконання розпоряджень пластової старшини з вірою і у служінні Богу. При цьому кожен пластун живе по честі, виконує взяті перед собою, людьми і Богом зобов'язання, дотримується даного ним слова (пластун є словний - Ол. Тис.).

Словність, в контексті вірності Богу, є фундаментальною цінністю. Адже записано у святому Євангелії: «.На початку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово (Ів. 1:1). Усе через Нього повстало, і ніщо, що повстало, не повстало без Нього (Ів. 1:3)». Славетні рядки Євангелії відсилають нас до найвищого божого дару - Слова, яке дане як засіб піднесення до Бога, як спосіб збереження його образу і подоби. Слово до Бога - це молитва. Пластун звертається зі словами молитви до Бога у добрих справах і в скорботі, просить благословення і помилування. В духовному розуміння молитва є внутрішнім благодатним налаштуванням у спілкуванні з Богом. Проявляючи вірність Богу, пластун, окрім молитви, бере регулярну участь у Святих Таїнства і чинить це завжди по совісті (пластун є совісним - Ол. Тис.), з почуттям відповідальності виконує будь-яку справу. Це допомагає йому мати відповідну силу духу, щоб осягнути велич творця як втілення Добра і Краси.

Совість є мірою відповідальності за дане слово, за свою поведінку, свої вчинки. Це благородна риса духовної особи, що проявляється в почуттях, переконаннях і сумлінні перед собою, людьми, суспільством і, безперечно, Богом як вищою духовною субстанцією.

Вихована в юності, совість стає надійним і міцним її етичним фундаментом. У зрілі роки людина ці риси розвиває або губить. У старості вона на них спирається або страждає, не маючи етичної опори.

З'явившись нібито непомітно, совість існує в людині все життя, є глибинною ознакою людини, мірою відповідальності і контролю, вказує на вміння формулювати етичні обов'язки, виконувати їх.

Тому й у ставленні до людей Пластун є чемним, увічливим, шанує старших за віком, жінок, власне «...супроти кожного чоловіка, головно супроти старших віком чи урядом і супроти жінок - О.Тис» При цьому ні за яких обставин не принижує інших «.ся чемність не сміє переходити в понижування - О.Тис», прислуховується до порад, виконує накази влади (...послушний своїй пластовій власти (хоч позволяє ся на критику приказу, але щойно по його сповненню) - О.Тис). У контексті вірності Богові ці якості особистості, які виховує пластун, ми співвідносимо з Декалогом, котрий своїм ідейно-філософським змістом проявляється у ставленням до матері, батька, людини в цілому. Цей християнський імператив спрямований на моральне життя серед людей з вірою у силу Бога, його Славу.

Отже, опанувавши глибинним змістом десяти заповідей, пластун сміливо йде на захист честі й моралі, ідейних поглядів, боронить інших при загрозі здоров'ю чи життю (Поміч дотичить лиш справ моральних, ідейних та загроженню здоров'я й життя - Ол. Тис.). Проте, коли під загрозою власна честь, він як цілісна особистість має проявити терпимість і внутрішню духовну рівновагу (.оскільки не є спонуканий безпосередньо боронити свого життя - Ол. Тис.) та клопотати перед старшими керівниками розглянути справу і визначити міру вини і відповідальності кожного (. і справу віддати під суд пластової старшини., щоби честь зобидженого була вповні привернена - Ол. Тис).

В особистому житті завжди прагне до самовдосконалення у різних сферах життя і духовної діяльності. Адже, як зазначає Г. Ващенко: «.В початку буття було єдине. Він був один. І відчув бажання: «я хочу обернутись у множинність і творити» [3]. Отже, досягнувши поставленої мети, молода людина не зупиняється, обов'язково творчо підходить до вирішення доброчинних справ, бере більш складні зобов'язання (.коли осягнене вищої цілі вимагає доконче чогось іншого - Ол. Тис.) для розвитку власної досконалості. Шлях же до цього пролягає через випробування, боротьбу, терпимість, пізнання досконалості Бога. «.Досконалість Бога є досконалість нашої душі, але Бог володіє нею безмежно. Це океан, із якого ми маємо лише декілька краплин. Ми володіємо деякими пізнаннями, деякою добрістю. В Бога все це існує повністю» - наслідуючи Декарта і Лейбніца, стверджує Г. Ващенко [3, с. 54].

Повчальною у цьому є історія народження заповідей, коли земля тремтіла від розлогого грому і в гуркоті розгніваних стихій Бог піднявся над безладом і промовив: «.Блаженні злиденні духом, тому, що їх є царство небесне. Блаженні гонимі за правду, бо їх є царство небес. «і так далі за Євангелієм від Матвія [9, с. 29]. Тут у змісті проповіді глибокий сенс і спрямування до змагання за духовну досконалість.

Водночас пластун має чітко усвідомлювати свою тілесну природу, її фізичну значимість, дбати про красу, власне здоров'я (шанує і плекає своє здоров'я - О. Тис), тому не палить, не вживає алкоголю і отруйних речовин (тож не вживає ніяких отрут, передовсім не п'є алкогольних напоїв і не курить тютюну - О.Тис).

Та все ж у турботах про особисті, тілесні цінності (базові потреби): «Пильнуйте й моліться, - каже Христос учням, що зморено заснули під час його страждань в Гетсиманському саду, - бадьорий-бо дух, але немічне тіло!» (Єв. Марка, розділ 14, ст. 38.), [3, с. 44]. Отож, духовна людина має панувати над своїм тілом, пристрастями, шкідливими звичками, бути чистою духовно, адже сказано: «.Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога» [9, с. 29]. релігія пласт скаутський християнський

Осяяний духовним знаменням, пластун - завжди оптиміст. Навіть у найскладніших обставинах не втрачає бадьорість духу, сповнений добрими думками, позитивним баченням розвитку подій (.все доброї гадки й веселий навіть в найтяжчих обставинах - О.Тис). Обов'язково з повагою і пошаною ставиться до матеріальних і духовних благ, створених людьми, попередніми поколіннями, ровесниками (. поважає все, що повстало працею інших та є віддане на ужиток суспільності).

Отож, щоденна праця шанується (..на кожнім кроці мусить бути безумовно пошанована - О.Тис.) як найважливіша цінність, невід'ємна складова активного духовного життя і особистого сумління. Духовність, що формується з вірою, стає тим моральним імперативом, на якому балансують проблеми буденного і вічного. Вірність Богові, як практична складова спрямовує молоду людину на прийняття духовного християнського ідеалу, що пронизує усе життя і проявляється у самовдосконаленні як руху в Абсолют простору і свободи задля служіння на боці добра і справедливості.

Отже, українська скаутська організація «Пласт» займається вихованням молодої людини на основі ідеї вірності Богу. Від початку ідея вірності Богові розглядалась як її філософська основа. Бог у контексті «Пласту» уособлює добро як вищий ідеал. Сама організація, навчаючи вірі Богу, не навчає якійсь конкретній релігії. Це, як писав О.Тисовський, справа церкви. Завдання «Пласту» в тому, щоб через усвідомлення і переживання Бога стати духовно досконалою і морально відповідальною людиною. Шлях цей пролягає через випробування, подолання труднощів, здійснення благодійних вчинків.

Наявність в її системі ідей, принципів, близьких, а інколи й зовсім ідентичних до християнських, засвідчує її значимість в духовному вихованні. В контексті нових проявах сучасності «Пласт» є відкритим об'єктом для наукових досліджень, прикладом наслідування не тільки на організаційному рівні, а й в ідейно-філософському і соціально-педагогічному сенсі.

Література

1. Андрухів І. «Українські молодіжні товариства Галичини: 1861-1939 рр.. (Короткий історичний нарис) / І. Андрухів. - Івано-Франківськ, 1995р. - 72 с.

2. Белей-Могікан В. Релігія і виховання в Пласті / Василь Белей-Могікан // Календар «Просвіти» на 1994 р. - Ужгород: ВВК «Патент», 1994. - С. 57-59.

3. Ващенко Г. Виховний ідеал / Г. Ващенко. - Полтава: Ред. Газ. Полтавский вісник: 1994. - 191 с.

4. Диба С. Ціннісно-нормативна основа діяльності у скаутській організації / С.Диба // Рідна школа, 2003. - №1. - С. 25-27

5. Димид М. Релігійне виховання в Пласті. - [Електронний ресурс]

6. Жданович Ю. Особливості виховання дітей у Пласті. / Ю Жданович // Рідна школа, 2001. - № 10. - С. 41-43.

7. Звіт дирекції академічної гімназії за шкільний рік 1912/13 І. Др. Олександр Тисовський - Пласт в українських школах. ІІ. Урядова часть - Директора. Накладом наукового фонду у Львові, 1913 з друкарні наукового товариства імені Шевченка.

8. Євангеліє від Матвія // Новий заповіт. Відновлений переклад. Служіння «Живий потік» і Уітнес Лі. - 1998р. - С. 28-174.

9. Основи православної віри (короткий катехізис) Свято-Успенська Почаївська Лавра. - Почаїв. - 2009 - 80 с.

10. Окаринський В. Український скаутський рух (1911-1944) Автореф. 07.00.01. / Володимир Михайлович Окаринський. Київ.: 2001. - 19 с.

11. Савчук Б. Український Пласт (1911-1939). / Борис Савчук - Івано-Франківськ, Лілея-НВ, 1996. - 264 с.

12. Сич О. Пласт: нарис витоків, історії, сьогодення. / О. Сич // Івано-Франківськ. Лілея - НВ, 1996 - 76 с.

13. Тисовський О. Життя в Пласті. Посібник для українського пластового юнацтва. П'яте видання. / О.Тисовський. Львів.: 2006 - 551 с.

Размещено на Allbest.ru